Читайте в статті про особливості дитячого стоматологічного прийому, методи зняття страху у дитини та підготовку до прийому
Здорова та санована ротова порожнина — один з ключових факторів запоруки здоров’я людини в будь-якому віці. За здорову та гарну усмішку дитини несуть відповідальність батьки. Всупереч поширеній думці, дитяча стоматологія складніша, ніж доросла, і захворювання, як і методи їх лікування, зовсім інші. Тож дитячий прийом у стоматолога відрізняється від дорослого та потребує особливого підходу, що враховує їх психологію та особливості дитячого організму.
Національна сертифікація з управління стоматологією — 2026
Міфи про стоматологічну допомогу дітям
У практиці лікарі-стоматологи стикаються з безліччю міфів про дитячу стоматологію. Розберемо найпопулярніші з них:
Міф | Реальність |
Дітям не потрібна професійна гігієна зубів | Неякісне чищення та неправильний догляд за молочними зубами призводить до карієсу й інших захворювань і не тільки молочних зубів. |
Молочні зуби не потребують лікування | Навіть тимчасові зуби можуть стати причиною серйозних проблем, якщо їх не лікувати вчасно. Тому раннє та вчасне лікування молочних зубів — запорука стоматологічного здоров’я дитини. |
Пасти з фтором — це лише для дорослих. | Фтор зміцнює емаль та захищає від карієсу, тож лікарі їх призначають (залежно від стану ротової порожнини дитини та її віку) і ВООЗ рекомендує використовувати дитячі зубні пасти з фторидами. |
Сріблення зубів — найкраща профілактика карієсу. | Насправді — це не універсальне рішення, яке до того ж може бути неефективним в деяких випадках. |
Фіксація дитини під час лікування — безпечний метод. | Така методика може призвести до психологічних проблем в подальшому, викликати стрес і тривогу, знизити рівень довіри до лікарів загалом. |
Міфи про стоматологію виникають, зокрема, і через дитячий страх лікарів-стоматологів. Розгляньмо, чому малюки бояться лікувати зуби:
Причина страху | Коментар |
Негативний досвід | Причини: - дитина отримала такий досвід сама, зазнала негативних емоцій і тепер боїться повторити такий візит знову;
- дитина перейняла такий досвід від батьків, які в ранньому віці вже отримали негативні враження від візиту
|
Недовіра | Якщо під час візиту до лікаря по відношенню до дитини був застосований обман |
Больовий страх | Страх головного та зубного болю, що мозком сприймаються з підвищеною увагою та бажанням уникнути таких емоцій та /або перенесенні відчуття болю |
Страх невідомого | Якщо для дитини це перший візит, вона відчуватиме страх чогось нового та ще для неї невідомого. Підсилює ці емоції поведінка батьків, що проявляється в хвилюваннях та стурбованості – малюк зчитує це як небезпеку та негативний сигнал. Фраза «Не бійся, буде не боляче» є ще одним тригером, що посилює страх перед візитом у дітей, котрі не замислювалися, що там буває боляче. |
Страх саме лікаря-стоматолога | Для уникнення таких ситуацій слід планувати перший похід до лікаря-стоматолога – готуватися до цього як дитині, так і батькам. У протилежному випадку це може призвести до погіршення стану ротової порожнини дитини та інших, пов’язаних із цим, ускладнень. |
Коли варто звертатися до дитячого стоматолога
Важливо обрати дитячого стоматолога ще до появи перших зубів. Цей професіонал буде підтримувати протягом усіх етапів дорослішання дитини, забезпечуючи грамотний нагляд за розвитком зубів і станом порожнини рота.
Як тільки почнеться прорізування зубів, лікар підбирає спеціальні засоби для гігієнічного догляду та надає рекомендації щодо правильного харчування, щоб підтримувати здоров’я зубів від моменту їх прорізування.
Кваліфікаційні та кадрові вимоги до лікаря-стоматолога дитячого
При складанні плану комплексного лікування дітей, враховуючи мультидисциплінарний підхід у діагностиці та лікуванні стоматологічних станів у дитячій практиці, прийом пацієнтів веде: лікар-стоматолог дитячий та за потреби, залучає відповідних спеціалістів:
які попередньо діагностують зубо-щелепні аномалії, аномалії м’яких тканин ротової порожнини, патологію скронево-нижньощелепного суглоба, наявність дефектів зубних рядів індекси гігієни.
Лікар-стоматолог дитячий:
- застосовує сучасні методи профілактики, діагностики та лікування основних стоматологічних захворювань і щелепно-лицевих аномалій у дітей;
- надає невідкладну стоматологічну допомогу при гострих запальних процесах, травматичних пошкодженнях, кровотечах, а також допомогу при анафілактичному шоці, гострій серцевій та дихальній недостатності, гіпоксії, набряку гортані, при попаданні чужорідних тіл у дихальні шляхи;
- здійснює нагляд за побічними реакціями/діями лікарських засобів;
- працює в тісному контакті з суміжними спеціалістами та службами.
На посаду лікаря-стоматолога дитячого приймають особу, яка здобула вищу освіту другого освітнього рівня за ступенем магістра в галузі знань 22 Охорони здоров’я спеціальності 221 Стоматологія. Особа має пройти інтернатуру за фахом «Стоматологія» з подальшою спеціалізацією за фахом «Стоматологія дитяча». Лікар-стоматолог дитячий зобов’язаний мати сертифікат лікаря-спеціаліста та проходити безперервний професійний розвиток (БПР).
Парадонтолог оцінює рівень гігієнічного стану ротової порожнини пацієнта з визначенням гігієнічних індексів та за допомогою спеціальних індикаторів.
Лікар-стоматолог-ортодонт – кваліфікаційні вимоги: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки «Медицина», спеціальністю «Стоматологія». Проходження інтернатури за фахом «Стоматологія» з наступною спеціалізацією за фахом «Ортодонтія». Безперервний професійний розвиток. Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста.
Анестезіологічне забезпечення проводять лікарі-анестезіологи дитячі та кваліфіковані помічники.
Вимоги до компетентностей, обов’язків та професійних кваліфікацій працівників сфери охорони здоров’я визначають професійні стандарти за професіями у сфері охорони здоров’я, а за їх відсутності — кваліфікаційні характеристики, затверджені МОЗ. Підстава — Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підготовки, безперервного професійного розвитку та професійної діяльності за професіями у сфері охорони здоров’я» від 12.02.2025 № 4246-IX.
Щодо професійних кваліфікацій, то їх затвердив наказ МОЗ від 05.07.2025 № 1065.
Отже, головним орієнтиром із 27 вересня 2025 року для визначення вимог до кваліфікації працівників сфери охорони здоров’я стають професійні стандарти за професіями у сфері охорони здоров’я, а вже у разі їх відсутності — ДКХП 78.
Усі працівники сфери охорони здоров’я проходять безперервний професійний розвиток та набирають бали БПР. Річний мінімум балів БПР для лікарів та інших професіоналів у сфері охорони здоров’я становить 50. Медсестри, асистенти та інші фахівці зобов’язані набирати по 30 балів БПР на рік.
Новий Порядок атестації підтверджує норми Положення про БПР і визначає, що вести портфоліо, планувати свій професійний розвиток та обліковувати бали БПР зобов’язані всі працівники сфери охорони здоров’я (п. 1 розд. VIІІ). Набирати річний обсяг балів БПР обов’язково з 2025 року (п. 11 розд. VIІІ Порядку атестації).
Лікарів та фахівців, які не працювати понад три роки за конкретною спеціальністю, допускайте до провадження медичної практики за цією спеціальністю після стажування згідно з порядком, установленим у розділі VII Порядку атестації.
Клінічні протоколи та Стандарти меддопомоги: чим користуються стоматологи
Із втратою чинності наказу МОЗ «Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги за спеціальностями «ортопедична стоматологія», «терапевтична стоматологія», «хірургічна стоматологія», «ортодонтія», «дитяча терапевтична стоматологія», «дитяча хірургічна стоматологія» від 23.11.2004 № 566 (наказ МОЗ «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів Міністерства охорони здоров’я України» від 28.02.2020 № 590) надання стоматологічної допомоги залишається неврегульованим. Для цього МОЗ ухвалює поступово необхідні нові нормативні документи, що юридично закріпляють роботу стоматологів за кожним напрямком.
Щоб упорядкувати роботу, заклад охорони здоров’я має право застосовувати внутрішні протоколи – документи, що базуються на галузевих стандартах, клінічних настановах та уніфікованих протоколах, затверджених МОЗ. Або спираючись на міжнародні протоколи і стандарти медичної допомоги, якщо національні не затверджені.
На основі клінічних протоколів, нових клінічних протоколів, стандартів лікування кожен стоматологічний заклад розробляє клінічні маршрути пацієнтів.
Як запровадити сервісні маршрути пацієнтів
Показання для консультації дитячого стоматолога
Дитина потребує консультації лікаря-стоматолога, якщо є:
- біль або дискомфорт у зубах чи яснах;
- біль при накушуванні, дії теплових і хімічних подразників;
- травми різців, ікл, премолярів для оцінки ушкоджень і визначення обсягу лікування;
- виразки, запалення на яснах і язиці;
- незвичайні зміни в зубах або яснах — поява білих або темних плям на емалі, набряк і кровоточивість ясен, аномальний ріст зубів;
- проблеми з розвитком зубів — затримка їх появи, неправильне розташування і прикус;
- проблеми з артикуляцією, жуванням, носовим диханням;
- захворювання скронево-щелепних суглобів, травми обличчя;
- прорізування постійного зуба під молочним.
У разі частих ангін, застудних захворювань також рекомендується пройти огляд у стоматолога, гігієнічну чистку від нальоту і зубних відкладень.
Як обрати стоматологічну клініку для дитини
Слід звернути увагу на:
- атмосферу: у дитячій стоматології важливо, щоб інтер'єр та персонал були пристосовані для роботи з дітьми, створюючи дружню та невимушену атмосферу;
- досвід та кваліфікацію лікаря: обирайте спеціаліста, що має досвід роботи саме з дітьми;
- обладнання: наявність сучасного діагностичного та лікувального обладнання є важливою для якісного лікування;
- репутацію та відгуки: зверніть увагу на відгуки інших батьків, які уже зверталися до цієї клініки.
Особливості дитячої стоматології:
- дотримання комфортних температурних умов у кабінеті лікаря – відносна вологість повітря 60-65 % за показниками гігрометра/психрометра, температура в кабінеті - 18-22 °C;
- медикаментозний супровід розраховується та призначається у залежності від віку дитини та/або маси тіла дитини;
- у дитячому віці відбувається швидший розвиток патологічних процесів;
Наприклад, молочні зуби набагато легше і швидше уражаються карієсом, ніж постійні. Карієс у дитини може буквально за кілька місяців розростися від простої темної плямочки до повного руйнування.
- вищі вимоги до пломбування молочних зубів, ніж до пломбування зубів постійних - враховуємо розташування зачатків постійних зубів. Хоча молочні зуби з часом випадають, їхнє лікування є критично важливим;
- врахування, що ранній дитячий карієс (РДК) уражає зуби дітей віком до шести років;
- врахування специфіки вибору анестетика та пломбувальних (покази та протипокази у застосуванні дитячого віку) матеріалів у дитячому прийомі;
- необхідність підготовки та організації першого візиту до стоматолога та знайомства з ним дитини - організовуємо якомога раніше, щоб дитина звикла до лікаря, а візит асоціювався з чимось позитивним.
Увага! Рекомендовано відвідати стоматолога, коли у дитини прорізався перший зуб, та/або до першого року народження.
Стоматолог оглядає дитину: після народження, з прорізуванням перших зубів та через кожні 4-6 місяці (за показами).
- професійна гігієна проводиться у дитячому віці і вона безпечніша для дітей, ніж для дорослих;
- психологічний підхід - налагоджуємо контакт з маленьким пацієнтом та допомагаємо йому подолати страху перед лікуванням;
-профілактика на першому місці – навчання гігієни ротової порожнини, фторування зубів та герметизація фісур (заглиблень на жувальній поверхні) тощо; - дитяча ортодонтія займається корекцією прикусу та вирівнюванням зубів/зубних рядів на ранніх стадіях, що дозволяє уникнути проблем у майбутньому. Звертаємо увагу на шкоду раннього видалення молочних чи постійних зубів.
Рекомендуємо перший огляд дитини лікарем-стоматологом-ортодонтом у період зміни першого молочного зуба (перехід у змішаний прикус).
- встановлення естетичних та металевих коронок для відновлення стоматологічного здоров’я;
- стоматологічний прийом дітей до 18 років супроводжує особа, яка приймає рішення (батьки, опікуни, піклувальники тощо). Це і для заповнення медичної документації, і для узгодження плану лікування тощо.
Закон виокремлює такі категорії пацієнтів:
- повнолітні дієздатні;
- малолітні (віком до 14 років);
- неповнолітні (віком від 14 до 18 років);
- обмежено дієздатні;
- недієздатні;
- такі, що набули повної цивільної дієздатності;
- такі, що не можуть висловити свою згоду чи відмову (непритомні, паралізовані).
Пацієнт | Згода на медичне вручання та право самостійно приймати рішення |
Малолітній | Малолітнім є пацієнт, що не досяг чотирнадцяти років. Його правовий статус унормовує стаття 31 ЦК. Медичне втручання щодо малолітньої особи здійснюється за згодою його законних представників (ч. 1 ст. 43 ЗУ «Основи законодавства про охорону здоров’я» (далі – Основи), тобто згода або відмова самого малолітнього пацієнта не має юридичного значення. У разі відмови від надання дитині необхідної медичної допомоги, якщо це загрожує її здоров’ю, батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність згідно із законом (ч. 7 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 № 2402-ІІІ) |
Неповнолітній | Неповнолітнім вважається пацієнт віком від 14 до 18 років. Стаття 32 ЦК, у якій вказано обсяг прав та обов’язків такої особи, не містить норми щодо самостійного права неповнолітньої особи розпоряджатися своїм здоров’ям, надавати згоду на медичне втручання. З огляду на це, неповнолітній пацієнт не має усіх ознак компетентності щодо самостійного надання ним згоди чи відмови від медичного втручання, оскільки не володіє такою умовою, необхідною у процесі отримання згоди на медичне втручання, як інформованість: - відмовитися від лікування може лише повнолітня дієздатна особа чи особа, яка набула повної цивільної дієздатності (ч. 4 ст. 284 ЦК, ч. 4 ст. 43 Основ);
- право на отримання достовірної і повної інформації про стан свого здоров’я, у тому числі на ознайомлення з відповідними медичними документами, має лише пацієнт, який досяг повноліття (ч. 1 ст. 285 ЦК, ч. 1 ст. 39 Основ).
|
Якщо дитина в критичного стані, що потребує термінового медичного втручання, медичні працівники зобов’язані попередити батьків або осіб, які їх замінюють, про відповідальність за залишення дитини в небезпеці.
Правова освіта медпрацівників
Анестезія в дитячій стоматології: види та особливості застосування
Всі маніпуляції в дитячій стоматології здійснюємо під анестезією, навіть якщо це лікування початкового карієсу. Анестезію слід виконати так, щоб дитина не бачила карпульного шприца і не відчувала страху і болю.
| Види анестезій у дитячій стоматологічній практиці |
Аплікаційна анестезія | Ін'єкційна анестезія:
інфільтраційна, провідникова, пародонтальна та ендодонтальна | Безголкові ін'єкційні системи | Седація або «подихати маскою» (медикаментозний сон) | Загальний наркоз |
спрей або гель наносять на ясна, щоб знизити чутливість перед ін'єкцією або для невеликих процедур | Вибір місцевої анестезії з використанням сучасних анестетиків залежить від тривалості стоматологічного втручання, наявності чи відсутності запального процесу в ділянці втручання, віку пацієнта, наявності у нього загальних захворювань та його алергологічного статусу тощо | метод STA (Single Tooth Anesthesia) або комп’ютерна анестезія або система локальної анестезії - це комп'ютерна система, яка сама розраховує дозування, місця та глибину введення препарату | Ці системи використовують стиснене повітря для доставки анестетиків, усуваючи потребу в голках. Ін'єкція безболісна, а знеболювальний ефект настає майже миттєво | оральна чи внутрішньовенна седація використовується для дітей з високою тривожністю при складних та тривалих процедурах. NB! седація не усуває больових відчуттів, тому використовується разом з місцевою анестезією. Дитина вдихає суміш закису азоту з киснем через маску, що допомагає розслабитись і зменшити тривогу | застосовується у крайніх випадках, коли інші методи неефективні, і дитина засинає на час лікування |
| | | | | |
Дітей після надання стоматологічної допомоги з анестезіологічним супроводом до- та з лікувального закладу супроводжує один з батьків (законний представник або інша відповідальна особа). Краще, щоб дитину супроводжували 2 дорослих, якщо планується, що дитина буде перебувати у автомобільному кріслі під час транспортування до лікувального закладу та додому. Дорослому, який супроводжує дитину, яку будуть перевозити додому в автокріслі, надають спеціальні інструкції щодо необхідності уважного стеження за положенням голови дитини, щоб уникнути обструкції дихальних шляхів.
Вимоги до управління вакцинами + 3 пам’ятки
Медикаментозний сон (седація) та загальний наркоз: в чому різниця
Медикаментозний сон (седація) – це сучасне рішення, якщо похід до стоматолога викликає у дитини стрес. Під час седації дитина засинає і нічого не відчуває, а стоматолог проводить всі необхідні маніпуляції.
Седація – це поверхневий сон, в той час, як наркоз – це повне відключення свідомості.
Під час лікування зубів уві сні дитина вільно дихає, при наркозі – дихання виключно під апаратом.
У седації використовуються найбільш м’які седативні препарати, що не містять наркотичних речовин і не викликають звикання, в той час, як при наркозі – використовується велика кількість різних препаратів (в т. ч. наркотичних), які можуть мати побічні ефекти.
Після седації (медикаментозного сну) дитина прокидаєтесь за 15-20 хв, а після наркозу через 30 – 60 хв.
Після седації дитина можете одразу повернутись до звичайного способу життя, а після лікування під загальним наркозом – щонайменше через добу дитина може залишити клініку.
Покази до седації:
- коли дитина не йде на контакт зі стоматологом через страх;
- коли неможливо провести стоматологічне лікування під місцевою анестезією;
- маленьким дітям, які ще не лікували зубів, але мають серйозні ураження;
- якщо ви хочете, щоб лікування зубів для дитини було повністю безболісним;
- якщо дитина має негативний досвід і боїться стоматолога;
- якщо дитина має органічні захворювання центральної нервової системи (коли дитина не може належним чином оцінювати дійсність);
- якщо дитина не контролює поведінку під час стоматологічних втручань, може вирватися;
- якщо має алергічні реакції на місцеві анестетики;
- кщо потребує хірургічного втручання (видалення молочних зубів, залишків кореневої системи, новоутворень тощо);
- якщо у дитини багато зубів, уражених карієсом і є ускладнення.
Як організувати атестацію працівників сфери охорони здоров’я
Ортодонтична діагностика: етапи
- збір анамнезу;
- клінічне обстеження;
- фото- та відеопротокол;
- відбитки або 3-Д сканування;
- рентгенологічне обстеження (СВСТ-золотий стандарт об’ємної оцінки, TRG та панорамні знімки -база);
- аналітичний етап;
- діагноз;
- план лікування: етапи: підготовчий, активний, ретенційний;
- методи лікування: брекети, елайнери, функціональна апарати, хірургічне лікування;
- обгрунтування вибору;
- прогноз результатів лікування.
Безоплатна стоматологічна допомога дітям: специфіка та особливості надання
Дитяча стоматологічна допомога включена у Програму медичних гарантій. Для отримання безоплатної допомоги потрібно звернутися до стоматологічного закладу, який уклав договір з НСЗУ за пакетом: «Стоматологічна допомога дорослим та дітям».
Стоматологічна допомога дітям надається у державних і приватних клініках і включає як планове, так і ургентне лікування молочних та постійних зубів.
Діти до 18 років можуть отримати безкоштовну допомогу в межах Програми медичних гарантій.
Щоб знайти найближчі медичні заклади, що надають стоматологічну допомогу, можна звернутися до контакт-центру НСЗУ за номером 16-77 або скористатися картою на сайті Кабміну.
Підстави надання послуги:
- самозвернення до лікаря-стоматолога дитячого, лікаря-стоматолога-хірурга, лікаря зубного, лікаря-хірурга щелепно-лицевого;
- направлення лікаря з надання ПМД, якого обрано за декларацією про вибір лікаря;
- направлення лікуючого лікаря.
Які безоплатні стоматологічні послуги можуть отримати діти
Обсяг медичних послуг, який надавач зобов’язується надавати за договором відповідно до медичних потреб пацієнта/пацієнтки (специфікація):
1. Проведення первинного огляду пацієнта/пацієнтки з оцінкою стану стоматологічного здоров’я відповідно до підходів ВООЗ в рамках ургентної та планової стоматологічної допомоги у дітей.
2. Надання ургентної стоматологічної допомоги дітям.
3. Надання планової стоматологічної допомоги дітям (крім ортодонтичних процедур та протезування).
4. Проведення інструментальних досліджень в рамках ургентної стоматологічної допомоги, а також планової стоматологічної допомоги дітям (внутрішньоротова рентгенографія, позаротова рентгенографія).
5. Організація та проведення обов’язкових медичних профілактичних оглядів учнів загальноосвітніх навчальних закладів, а також дітей до 6 років відповідно до чинного законодавства.
6. Своєчасне знеболення на всіх етапах діагностики та лікування (за винятком загального знеболення) під час надання ургентної стоматологічної допомоги дітям та планової стоматологічної допомоги дітям до 18 років (крім ортодонтичних процедур та протезування).
7. Надання невідкладної медичної допомоги пацієнту/пацієнтці, виклик бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги за потреби та надання невідкладної медичної допомоги до її прибуття.
8. Направлення пацієнта/пацієнтки для отримання спеціалізованої медичної допомоги, інших медичних послуг.
9. Проведення хірургічних втручань під час надання ургентної стоматологічної допомоги дітям.
10. Дотримання принципів безбар’єрності та інклюзії при наданні медичної та/або реабілітаційної допомоги, у тому числі з використанням методів і засобів телемедицини відповідно до нормативно-правових актів.
Домашній догляд за зубами дитини: поради від лікарів
Домашній догляд за зубами та чищення зубів |
Немовлята | Після кожного годування протирайте ясна м’якою чистою тканиною або дитячою зубною щіткою, щоб видалити наліт. |
Із появою перших зубів | Чистіть зуби щонайменше двічі на день, особливо перед сном, використовуючи дитячу зубну щітку і зубну пасту відповідно до рекомендацій виробника, які зазначені у інструкції до медичних виробів |
Зубна паста | Використовуйте фторовмісну зубну пасту в кількості, що відповідає віку дитини: для малюків — розміром із рисове зернятко, для дітей старше 2 років — розміром із горошину. |
Зубні щітки | Підбирає лікар-стоматолог після огляду дитини: мануальну чи електричну (обертова та звукова). Не забуваймо про монопучкову зубну щітку! Змінюйте зубну щітку кожні 3 місяці або частіше, якщо щетинки зносилися. |
Зубні нитки та йоржики | Починайте використовувати зубну нитку щовечора, коли у дитини з'являться зуби, що стикаються між собою |
Зубні ополіскувачі | Призначаються лікарем-стоматологом відповідно до віку дитини та стану ротової порожнини. Зубні йоржики слід використовувати того розміру, який призначить дитячий стоматолог. Заборонено користуватися зубочистками. |
Іригатори | Необхідна правильна техніка користування таким девайсом після рекомендації лікаря-стоматолога |
Допомога дорослих:\ | Дорослі повинні контролювати та допомагати чистити зуби, поки дитина не навчиться робити це самостійно. До семи років зуби дітям чистять батьки, далі до десяти років – контролюють чистку та дочищають монопучковою щіткою (за потреби). |
Харчування | Обмежте солодкі закуски та напої, оскільки вони сприяють розвитку карієсу. Замість цього пропонуйте здорові перекуси, як-от фрукти, овочі та сир. |
Пиття | Заохочуйте дитину пити воду замість солодких соків чи газованих напоїв |
Що взяти з собою на прийом до дитячого стоматолога
Візьміть улюблену іграшку дитини | Нехай іграшка «супроводжує» малюка на прийомі й «відвідає» стоматолога разом із ним. Це створить відчуття комфорту, адже іграшка буде поруч, як вірний друг. Малюк не почуватиметься самотнім, і це допоможе знизити рівень тривожності. |
Запишіть улюблений мультфільм або попросіть лікаря підготувати його | Це допоможе відволікти дитину під час процедури та зробити процес менш напруженим. Якщо у вас є можливість, принесіть флешку з відео, яке подобається вашій дитині |
Не забудьте зубну щітку й пасту | Хоча дитина, ймовірно, вже знайома з цими предметами, стоматолог зможе показати, як правильно доглядати за зубами, що важливо для профілактики карієсу та інших захворювань. Це також стане гарною нагодою навчити дитину важливості щоденної гігієни. |
