З'ясуйте, як лікувати карієс зубів, завантажте стандарт медичної допомоги та використовуйте в роботі
Національна сертифікація з управління стоматологією — 2025
Діагностику, лікування та профілактику гострого карієсу проводять відповідно до наказу МОЗ від 23.05.2024 року № 869 «Стандарт медичної допомоги «Карієс зубів».
Наказом зазначив, що діагностику та лікування карієсу зубів провадять лікарі стоматологи-терапевти, лікарі-стоматологи й зубні лікарі.
Карієс зубів: актуальність питання
Карієсом зубів вважають багатофакторне, неінфекційне, динамічне захворювання, що опосередковане біоплівкою та модульоване дієтою, яке призводить до втрати мінералів твердими тканинами зубів.
Виникненню карієсу зубів сприяють:
- гіпосалівація – яка виникає на фоні прийому ліків, захворювань, опромінення голови та шиї, вікових змін
- особливості харчування – високий вміст цукру в раціоні
- погана гігієна ротової порожнини через низьку прихильність до гігієни чи проблеми зі здоров’ям, які ускладнюють цей процес, як наслідок розвивається щільне нашарування на поверхні зубів
- низький соціально-економічний рівень, обмежений доступ до медичних послуг та низька прихильність до лікування захворювань зубів
У людей похилого віку розвитку карієсу сприяють оголені корені зубів, порушення слиновиділення та знижена спроможність проводити гігієнічні процедури порожнини рота.
Життєзагрозливими ускладненнями карієсу зубів є:
- запалення та некроз пульпи
- виникнення апікального періодонтиту
- розвиток запальних процесів щелепно-лицевої ділянки
Карієс зубів: діагностика
Діагностику карієсу зубів здійснюють в закладах охорони здоров’я, які надають спеціалізовану стоматологічну медичну допомогу в тому числі й фізичними особами-підприємцями, котрі мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики.
Діагностика карієсу направлена на вирішення ряду завдань:
- визначити ризик розвитку/прогресування карієсу
- діагностувати ступінь каріозного процесу
- визначити активність каріозного процесу
- ідентифікувати локалізацію каріозного процесу.
Якісно проведена діагностика є основою для вибору методу лікування.
Діагноз карієсу зубів здійснюють на підставі:
- даних анамнезу
- оцінки індивідуальних факторів ризику
- даних клінічного обстеження
- результатів додаткових методів обстеження (відповідно до показів)
- проведеної диференційної діагностики зі станами, які нагадують карієс зубів
Критерій діагностики | Дані обстеження |
Скарги та анамнез | Скарги на косметичний дефект твердих тканин зуба (виникнення плями), появу незначної чутливості, оскоми від різних подразників, переважно хімічних (кисле, солодке) |
Клінічне обстеження | Проводять обстеження візуально-тактильним методом (з використанням зонда) – діагностують ранні клінічні прояви карієсу зубів на основі: - характеристики поверхні – досліджують активність та цілісність поверхні зуба;
- дослідження порожнин в дентині (за наявності) – визначають їх глибину та проводять додаткове обстеження якщо є потреба провести диференційну діагностику;
- оцінюють стан пульпи – проводять тест на визначення температурної чутливості пульпи
|
Додаткове обстеження | Волоконно-оптична трансілюмінація – показана при виявленні інтерпроксимального карієсу; для оцінки лікування постійних зубів |
Цифрова візуалізація з волоконно-оптичною трансілюмінацією – використовують як доповнення до візуального обстеження; метод дозволяє діагностувати карієс, який не візуалізується рентгенологічно чи візуально-тактильно; підходить для діагностики на оклюзійних та щічно-піднебінних поверхнях |
Лазерна флуоресценція – підходить для моніторингу прогресування карієсу та контролю успішності лікування, для мотивації пацієнта. |
Використання барвників – показане для визначення зон демінералізації, що допоможе правильно видалити інфікований дентин в ході препарування порожнини |
Рентгенологічне дослідження (внутрішньоротова візуалізація в прикусі є основним рентгенологічним методом діагностики) – показане особам молодого віку (при наявності пошкодження, яке проникло в емаль); при пошкодженнях, що перетнули емаль; при наявності кількох каріозних ураженнях зубного ряду; при підозрі на наявність прихованих каріозних уражень, якщо пацієнту впродовж років не проводили рентгенологічного обстеження |
Увага! Рентгенологічне обстеження не варто проводити частіше одного разу на рік для контролю прогресування каріозних уражень навіть у випадках, якщо є підозра на швидке прогресування каріозних уражень. Цей метод також не можна використовувати з метою скринінгу карієсу.
За клінічними характеристиками розрізняють наступні ступені тяжкості карієсу коронки за ICDAS:
- ICDAS 0 (здоровий) – після зняття зубного нальоту та просушування повітрям ознак змін прозорості емалі внаслідок ураження карієсом немає;
- ICDAS 1-2 (початкові ураження карієсом) – наявне каріозне помутніння емалі чи біло-коричневі плями, що не притаманне клінічному вигляду здорової емалі; ознак руйнування поверхні чи затемнень підлеглого дентину (каріозної порожнини) немає;
- ICDAS 3 (середнє ураження з карієсом – середнє ураження емалі) – наявне біло-коричневе плямисте ураження з локалізованою мікропорожниною/розривом, проте пошкодження дентину відсутнє;
- ICDAS 4 (середнє ураження з карієсом – середня затіненість дентину) – наявний змінений дентин, який видно через інтактну поверхню емалі чи наявна мікропорожнина в емалі, що виникла на поверхні, яку оцінюють;
- ICDAS 5-6 (глибоке ураження карієсом) – наявна видима каріозна порожнина в дентині серед непрозорої чи зміненої емалі.
Як обліковувати стоматологічні ліки та медвироби
Лікування карієсу зубів
Лікування карієсу зубів відбувається у співпраці між фахівцем та пацієнтом. На вибір методу лікування впливають:
- ступінь ураження згідно з класифікацією ICDAS
- активність карієсу
- показники оцінки ризику карієсу
- мотивація та прихильність до лікування пацієнта
Лікування карієсу зубів проводять неінвазивними та інвазивними методами, а перевагу віддають мінімально інвазивному підходу.
Неінвазивне лікування передбачає:
- проведення професійної гігієни порожнини рота
- навчання пацієнта раціональній індивідуальній гігієні порожнини рота
- індивідуальний підбір засобів гігієни порожнини рота та зубної щітки
- призначення лікувально-профілактичних зубних паст, що містять кальцій, фториди, мінеральні речовини; призначення сольових паст тощо
- ремінералізуючу терапію з використанням препаратів фтору, кальцію, ремінералізуючих розчинів, фторовмісних лаків тощо
- місцеве лікування з використанням фторовмісних препаратів з концентрацією фтору 1-6%
Методи оперативно-відновлювального лікування показані за наступних умов:
- лікування початкових проявів карієсу не було розпочато вчасно чи було не ефективним
- неможливо підтримувати поверхню пошкодження чистою (наприклад, через наявність кавітації)
- пошкодження поширилось в дентин
- через естетичні чи функціональні причини
- пацієнтам, які не здатні до самообслуговування, регулярного відвідування стоматолога, якщо карієс становить загальну небезпеку для здоров’я
Загальне лікування передбачає нормалізацію дієти з обмеженням вживання легкозасвоюваних вуглеводів.
Про ефективність лікування свідчить зникнення або зменшення розміру плям (білих, крейдоподібного відтінку), підвищення карієсрезистентності емалі (ТЕР-тест), відновлення природного блиску емалі, можлива пігментація плями з ущільненням її поверхні.
Застосовуйте рекомендації експерта в роботі для того, щоб запобігти інфікуванню об’єктів внутрішнього середовища та знизити ризики поширення ІПНМД
Профілактика карієсу зубів
Сучасний підхід до управління карієсом зубів передбачає проведення оцінки, аналіз та контроль факторів ризику виникнення карієсу, а також формування індивідуальних планів лікування.
Профілактика карієсу включає ряд пунктів:
- створення програми індивідуальної гігієни порожнини рота для кожного пацієнта
- корекція раціону та режиму харчування
- сприяння здоровому способу життя.
В медичних закладах, де надають стоматологічну допомогу, в доступних для пацієнтів місцях розміщають інформаційні матеріали, в яких висвітлюють питання причин виникнення карієсу зубів, методів його профілактики, підходи до лікування, принципи гігієнічного догляду за порожниною рота.
Кожний пацієнт має отримати рекомендації стосовно належної гігієни порожнини рота та здорових звичок щодо харчування. Пацієнту рекомендують ретельно чистити зуби двічі на день зубною пастою з вмістом фтору від 1350 до 1500 ppm щонайменше впродовж двох хвилин з обов’язковим міжзубним очищенням. А контролювати дотримання рекомендацій та мотивувати пацієнта їх дотримуватись повинен фахівець зі стоматології.
