З'ясуйте, як лікувати середній карієс, завантажте стандарт медичної допомоги та використовуйте в роботі
Національна сертифікація з управління стоматологією — 2025
Середній карієс: діагностика
Діагностику та лікування середнього карієсу проводять відповідно до наказу МОЗ від 23.05.2024 року № 869 «Стандарт медичної допомоги «Карієс зубів».
Середній карієс — це стадія ураження зубної тканини для якої характерно ураження поверхні емалі з частковим проникненням каріозного процесу в дентин.
Діагностику середнього карієсу зубів здійснюють на підставі:
- даних анамнезу
- оцінки індивідуальних факторів ризику
- даних клінічного обстеження
- результатів додаткових методів обстеження (відповідно до показів)
- проведеної диференційної діагностики зі станами, які нагадують карієс зубів
Критерій діагностики | Дані обстеження |
Скарги та анамнез | Скарги на незначний біль, а частіше — відчуття оскоми в зубі, які виникають під дією хімічних подразників і швидко минають після припинення їх дії; можливий короткочасний біль від температурних та механічних подразників, частіше в місці локалізації дефекту |
Клінічне обстеження | Проводять обстеження візуально-тактильним методом (з використанням зонда) – діагностуються прояви середнього карієсу зубів на основі виявлення біло-коричневого плямистого ураження з наявною локалізованою мікропорожниною чи розривом; видимого ураження дентину немає. Можливе виникнення чітких змін дентину, які прослідковуються через інтактну поверхню емалі. Можлива наявність мікропорожнини в емалі. Перкусія зуба безболісна |
Додаткове обстеження | Під час зондування спостерігається шорсткість, розм’якшення емалі, розм’якшений дентин, який вистилає каріозну порожнину сіро-білого або жовтуватого кольору, рідше він дещо пігментований. Розм’якшений дентин може мати хрящоподібну консистенцію і зніматися інструментом (екскаватором) пластами. Зондування каріозної порожнини малоболісне, окрім стінок у ділянці емалево-дентинного з’єднання |
Температурна проба виявляє біль від холодного (наприклад, води), що зникає відразу після усунення подразника |
Під час рентгенологічного дослідження виявляють зони помірної рентгенопрозорості що досягає середньої третини дентину |
За клінічними характеристиками розрізняють наступні ступені тяжкості карієсу коронки за ICDAS:
- ICDAS 0 (здоровий) – після зняття зубного нальоту та просушування повітрям ознак змін прозорості емалі внаслідок ураження карієсом немає;
- ICDAS 1-2 (початкові ураження карієсом) – наявне каріозне помутніння емалі чи біло-коричневі плями, що не притаманне клінічному вигляду здорової емалі; ознак руйнування поверхні чи затемнень підлеглого дентину (каріозної порожнини) немає;
- ICDAS 3 (середнє ураження з карієсом – середнє ураження емалі) – наявне біло-коричневе плямисте ураження з локалізованою мікропорожниною/розривом, проте пошкодження дентину відсутнє;
- ICDAS 4 (середнє ураження з карієсом – середня затіненість дентину) – наявний змінений дентин, який видно через інтактну поверхню емалі чи наявна мікропорожнина в емалі, що виникла на поверхні, яку оцінюють;
- ICDAS 5-6 (глибоке ураження карієсом) – наявна видима каріозна порожнина в дентині серед непрозорої чи зміненої емалі.
Середнє ураження карієсом кореня діагностують при наявності каріозної порожнини глибиною/шириною 0,5-2,0 мм за класифікацією ICDAS.
Середній карієс постійних зубів: лікування
Схему лікування середнього карієсу зубів складають з урахуванням ряду чинників:
- ступеню ризику карієсу у пацієнта
- рентгенологічної картини
- активності ураження
- наявності чи відсутності поверхневого руйнування
Передбачене консервативне та оперативне лікування середнього карієсу. Методи консервативного лікування використовують у випадках, коли:
- рентгенологічне дослідження підтвердило, що карієс поширився до зовнішньої третини дентину
- процес не активний
- відсутні інші фактори ризику
- пацієнт дотримується рекомендацій лікаря
Лікування карієсу зубів проводять неінвазивними та інвазивними методами, а перевагу віддають мінімально інвазивному підходу.
Неінвазивне лікування передбачає:
- проведення професійної гігієни порожнини рота
- навчання пацієнта раціональній індивідуальній гігієні порожнини рота
- індивідуальний підбір засобів гігієни порожнини рота та зубної щітки
- призначення лікувально-профілактичних зубних паст, що містять кальцій, фториди, мінеральні речовини; призначення сольових паст тощо
- ремінералізуючу терапію з використанням препаратів фтору, кальцію, ремінералізуючих розчинів, фторовмісних лаків тощо
- місцеве лікування з використанням фторовмісних препаратів з концентрацією фтору 1-6%
При середньому карієсі зубів пацієнти потребують реставрації з використанням різних матеріалів.
Клас реставрації | Покази |
ꓲ клас | - вітальні передні постійні зуби – використовують склоіономерний цемент (СІЦ), гібридний полімерний композит чи модифікований смолою СІЦ;
- вітальні бічні постійні зуби – пріоритетом є використання звичайного СІЦ, стоматологічної амальгами, полімерного композиту чи модифікованого смолою СІЦ
|
ꓲꓲ клас | - при ураженні вітальних бічних постійних зубів пріоритетом є використання амальгами, полімерного композиту чи модифікованого смолою СІЦ
|
ꓲꓲꓲ клас | - при ураженні вітальних передніх постійних зубів застосовують нано- чи гібридні полімерні композити
|
Ⅴ клас | - при ураженні карієсом вітальних передніх та бічних постійних зубів використовують звичайний СІЦ, гібридний полімерний композит чи модифікований смолою СІЦ
|
Методи оперативно-відновлювального лікування показані за наступних умов:
- лікування початкових проявів карієсу не було розпочато вчасно чи було не ефективним
- неможливо підтримувати поверхню пошкодження чистою (наприклад, через наявність кавітації)
- пошкодження поширилось в дентин
- через естетичні чи функціональні причини
- пацієнтам, які не здатні до самообслуговування, регулярного відвідування стоматолога, якщо карієс становить загальну небезпеку для здоров’я
Загальне лікування передбачає нормалізацію дієти з обмеженням вживання легкозасвоюваних вуглеводів.
Про ефективність лікування свідчить зникнення або зменшення розміру плям (білих, крейдоподібного відтінку), підвищення карієсрезистентності емалі (ТЕР-тест), відновлення природного блиску емалі, можлива пігментація плями з ущільненням її поверхні.
