Відповідь
Медичний висновок про тимчасову непрацездатність формувати для пацієнта, який лікується в стаціонарі, не обов’язково. Пояснимо, у яких випадках.
Відповідальність за необґрунтований медвисновок про тимчасову непрацездатність
Чинне законодавство передбачає надання матеріального забезпечення з тимчасової непрацездатності застрахованим особам на весь строк до повного одужання або встановлення групи інвалідності (ст. 41 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.1992 № 2801-XII; далі — Основи). Застрахованими є всі особи, які працюють на умовах трудового договору або як ФОП, і сплачують страхові внески. Тобто отримання матеріального забезпечення в разі втрати працездатності — право застрахованої особи (ст. 11 Закону України від «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105 ХІV).
Підставою для призначення матеріального забезпечення в разі втрати працездатності слугує:
Після формування медичного висновку листок непрацездатності генерується в ЕСОЗ автоматично.
Медичний висновок лікар формує після проведення експертизи тимчасової непрацездатності. Під час експертизи він враховує стан пацієнта, ступінь функціональних порушень органів і систем, характер і перебіг патологічного процесу й умови праці (п. 2 розд І Порядку № 189). Тобто експертиза враховує також спроможність/неспроможність пацієнта виконувати свої професійні обов’язки.
У стаціонарних умовах надають спеціалізовану медичну допомогу відповідно до медичних показань (ст. 35-2 Основ). Пацієнт цілодобово перебуває у відділенні стаціонару, отже, його працездатність суттєво обмежена. Утім законодавство не визначає чіткої вимоги щодо обов’язкового формування медичного висновку пацієнту під час лікування в умовах стаціонару.
Отже, якщо лікар вважає, що стан пацієнта дає йому змогу виконувати свої професійні обов’язки під час лікування в стаціонарі за відсутності ризиків, що призведуть до погіршення стану, збільшення строків лікування та порушень внутрішньолікарняного режиму, медичний висновок можна не формувати. Вбачаємо, що характер роботи такого пацієнта не вимагає його присутності на робочому місці.
Зауважимо, що після виписки з відділення стаціонару формувати медичний висновок про тимчасову непрацездатність буде неможливо. Адже експертизу вже провели та за її даними визнали пацієнта працездатним, тобто таким, який може виконувати свою роботу. Відтак матеріальне забезпечення йому теж не буде призначене.
Отже, медичний висновок є підставою для формування листка непрацездатності, за яким пацієнт може реалізувати своє право на отримання матеріального забезпечення. Під час формування медичного висновку лікар і пацієнт несуть відповідальність згідно із законодавством.
