Читайте статтю про діагностику та лікування відкритого прикусу відповідно до нового стандарту медичної допомоги
Діагностику та лікування відкритого прикусу проводять з дотриманням вимог наказу МОЗ від 03.03.2025 № 360 «Стандарт медичної допомоги «Аномалії прикусу (мезіальна оклюзія, відкритий прикус, глибокий прикус)».
Ліцензійні порушення в стоматології: приклади судових справ
Допомогу пацієнтам з відкритим прикусом надають в амбулаторних умовах на базі ЗОЗ та ФОП, які мають ліцензію на ведення господарської діяльності з медичної практики та надають спеціалізовану медичну допомогу за спеціальністю «Стоматологія».
Медична допомога при відкритому прикусі: нормативна база
Регламентують надання допомоги пацієнтам з відкритим прикусом наступні нормативні документи:
Діагностика відкритого прикусу
Відкритий прикус – це патологія оклюзії в вертикальній площині, для якої характерна відсутність контакту між зубами на певних ділянках зубних рядів. При відкритому прикусі виділяють передню та бокову дизоклюзію, які, своєю чергою, поділяються на односторонню та двосторонню. Усі форми відкритого прикусу можуть проявлятись на рівні зубних рядів та альвеолярних відростків.
Етапи діагностики відкритого прикусу викладені в таблиці нижче.
Етап діагностики | Напрямок діагностики | Інформація |
Збір скарг та анамнезу | Причину звернення за медичною допомогою та основну скаргу слід зафіксувати так, як її озвучує сам пацієнт, його батьки чи опікун. При зборі анамнезу слід звернути увагу на опис медичної та стоматологічної історії. В разі, якщо лікування буде на певний час відтерміноване, зібрати анамнез необхідно буде повторно безпосередньо перед його початком. Батьки/опікуни чи сам пацієнт повинен бути попередженим про необхідність повідомити лікаря про будь-які зміни в його історії здоров’я |
Фізикальне обстеження | Діагностика типових порушень постави | Характерне вимушене положення голови, виражений грудний кіфоз та поперековий лордоз, гіпертонус м’язів шиї та гіпотонус колового м’язу рота |
Загальний огляд обличчя | Визначають форму, пропорційність, симетрію, гармонію м’яких тканин, стан навколоротових та жувальних м’язів |
Внутрішньо- та зовнішньоротовий огляд | Оцінюють стан скронево-нижньощелепного суглобу (СНЩС), жувальних та мімічних м’язів, наявність будь-яких парафункцій ротової порожнини; оцінюють стан твердих та м’яких структур ротової порожнини, стан зубів, зубних рядів, прикусу. Антропометричні вимірювання діагностичних гіпсових чи цифрових моделей зубів дозволяє оцінити міжщелепне співвідношення, щоб визначити довжину, ширину та симетрію зубних дуг |
Внутрішньо- та зовнішньоротова фотофіксація | Виконують фронтальні, латеральні та знімки під кутом з позицією голови у франкфуртській горизонталі (як в сагітальній, так і фронтальній площині) з дотриманням певних вимог щодо позиціювання пацієнта: - очі повинні бути спрямовані у франкфуртській горизонталі;
- фон, на якому фотографують пацієнта, має бути білим;
- розміри голови на фото повинні бути 7 см х 5 см;
- не повинно бути на фото жодних тіней;
- очі пацієнта повинні бути відкритими;
- якщо пацієнт користується окулярами, для фото їх необхідно зняти;
- бажано уникати ефекту червоних очей на фото;
- голову пацієнта слід розташувати таким чином, щоб очі були розміщені на одній лінії;
- рот має бути закритим (якщо немає проблем з диханням).
Можливо використати цифрові та відеозображення |
Рентгенологічне дослідження/КТ/МРТ | Ортопантомограма, конусно-променева комп’ютерна томографія | Зображення дозволяють оцінити умови та статус розвитку зубів та опорних структур, виявити усі наявні зубощелепні аномалії чи патології. Рентгенологічне дослідження показане при наявності м’язово-суглобової дисфункції СНЩС |
Додаткове обстеження | За потреби призначають проведення електроміографії жувальних м’язів. При виявленні м’язово-оклюзійних проблем з боку СНЩС показане виконання аксіографії та дослідження функціональної оклюзії з використанням аналогових та цифрових методів – артикуляційний папір, оклюдограма, електронна реєстрація оклюзії. При звуженні верхньої щелепи, яке супроводжує відкритий прикус, оцінюють стан зрілості піднебінного шва. При наявності патології дихальної системи призначають додаткову діагностику порушень дихання на різних рівнях верхніх дихальних шляхів, зупинок дихання уві сні та ін. За потреби проводять оцінку постурального балансу |
Міжпрофільна взаємодія | Можливе призначення консультації відповідних фахівців по стоматології, оториноларингології, ортопедії-стоматології, фізіотерапії, фізичній та реабілітаційній медицині |
Діагностика дозволяє скласти план лікування, який буде враховувати усі аспекти комплексного лікування відкритого прикусу, потреби та особисті вподобання пацієнта.
Національна сертифікація з управління стоматологією — 2025
Лікування відкритого прикусу
Лікування відкритого прикусу має на меті здійснити корекцію площини оклюзії по вертикалі:
- стимулювати та/чи стримувати вертикальний ріст ділянок верхньої та нижньої щелепи залежно від клінічної ситуації:
- здійснити ротацію щелеп стосовно основи черепа;
- провести корекцію оклюзійної площини по вертикалі;
- забезпечити оптимальний ріст та розвиток дентоальвеолярних дуг верхньої та нижньої щелеп з корекцією міодинамічної рівноваги.
Ортодонтичне лікування відкритого прикусу слід розпочинати тільки після отримання інформованої згоди пацієнта чи членів його сім’ї (інших осіб), які будуть доглядати за пацієнтом під час лікування.
Перед початком лікування виконують комплекс підготовчих заходів, коли необхідно:
- усунути етіопатогенетичні фактори відкритого прикусу;
- провести санацію ротової порожнини;
- виконати психотерапевтичне консультування;
- навчити пацієнта правил догляду за ортопедичними конструкціями та гігієні ротової порожнини.
Ортодонтичне лікування відкритого прикусу різниться залежно від періоду прикусу.
Період прикусу | Підхід до лікування |
Тимчасовий прикус | Лікувально-профілактичні заходи мають на меті виконати санацію ротової порожнини. Додаткові зусилля скеровують на: - діагностику та усунення факторів ризику – корекцію функції ковтання, положення язика, встановлення міодинамічної рівноваги м’язів щелепно-лицьової ділянки;
- забезпечення умов для нормального росту й розвитку щелеп, альвеолярних відростків та зубних рядів;
- встановлення протезних конструкцій на місце втрачених молочних молярів
|
Змінний період прикусу | Метою лікування в цьому періоді є: - замістити передчасно втрачені молочні моляри протезними конструкціями;
- роз’єднати бокові зуби накусочною площиною в бокових ділянках;
- нормалізувати форми зубних рядів та окремих зубів.
Важливим напрямком допомоги є виявлення та корекція факторів ризику розвитку відкритого прикусу |
Постійний прикус в період активного росту | Лікувальні заходи націлені на: - вирівнювання оклюзійної площини;
- заміщення передчасно втрачених молочних молярів протезними конструкціями;
- нормалізацію форми зубних рядів та окремих зубів;
- виявлення та корекцію факторів ризику розвитку відкритого прикусу
|
Постійний прикус після завершення росту | Лікувальні заходи націлені на: - вирівнювання оклюзійної площини;
- видалення третіх молярів та перших премолярів (за показаннями);
- нормалізацію форми зубних рядів та окремих зубів;
- проведення оклюзійної терапії з використанням знімних та незнімних конструкцій (за показаннями);
- усунення бруксизму;
- заміщення протезами втрачених зубів (протезний метод);
- проведення реконструктивних операцій на верхній чи нижній щелепі, чи обох щелепах (хірургічний метод)
|
Складений індивідуальний план ортодонтичного лікування не є остаточним. На різних етапах лікування лікар виконує повторний огляд та оцінку ступеня прогресу лікування та, залежно від отриманих результатів, вносить правки до плану лікування.
Чим раніше розпочате лікування відкритого прикусу, тим кращим та стабільнішим буде його результат. Проте, завершення лікування не гарантує, що цей результат буде стабільним.
Продовження лікування можуть потребувати пацієнти в наступних випадках:
- якщо дитина продовжує активно рости та розвиватись;
- якщо відбуваються інтенсивні геронтологічні зміни;
- коли пацієнт не дотримується протоколу ретенції;
- при наявності у пацієнта проблем з боку тканин пародонта;
- при наявності патологічних звичок, що пов’язані з ротовою порожниною;
- якщо по завершенню лікування пацієнт отримав множинні травми
Спеціалізоване ортодонтичне лікування відкритого прикусу потребує залучення фахівців різних напрямків – стоматологів, отоларингологів, ортопедів-стоматологів, фізіотерапевтів та інших фахівців залежно від конкретної клінічної ситуації.
