Глибокий прикус: діагностика, ортодонтичне лікування

Автор
завідувач відділення екстреної медичної допомоги КУ «ТМО «Вінницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», Вінниця
Читайте статтю про діагностику та лікування глибокого прикусу відповідно до нового стандарту медичної допомоги

Діагностику та лікування глибокого прикусу проводять з дотриманням вимог наказу МОЗ від 03.03.2025 № 360 «Стандарт медичної допомоги «Аномалії прикусу (мезіальна оклюзія, відкритий прикус, глибокий прикус)».

Ліцензійні порушення в стоматології: приклади судових справ

Допомогу пацієнтам з глибоким прикусом надають в амбулаторних умовах на базі ЗОЗ та ФОП, які мають ліцензію на ведення господарської діяльності з медичної практики та надають спеціалізовану медичну допомогу за спеціальністю «Стоматологія».

Медична допомога при глибокому прикусі: нормативна база

Регламентують ведення пацієнтів з глибоким прикусом наступні нормативні документи:

  • наказ МОЗ від 03.03.2025 № 360 «Стандарт медичної допомоги «Аномалії прикусу (мезіальна оклюзія, відкритий прикус, глибокий прикус)»
  • клінічна настанова, заснована на доказах «Ортодонтія та щелепно-лицьова ортопедія», 2023 р.

Глибокий прикус: види

Глибокий прикус — це патологія оклюзії в вертикальній площині, при якій збільшується глибина перекриття верхніми фронтальними зубами нижніх. При глибокому прикусі зникає різцево-горбковий контакт та зменшується висота прикусу в бокових ділянках.

Розрізняють наступні види глибокого прикусу:

  • глибокий блокуючий прикус – перекриття верхніми фронтальними зубами нижніх зростає більше ніж на 1/3 коронки та супроводжується ретрузією верхніх різців, а також зникненням функціонального різцевого простору;
  • дахоподібний глибокий прикус – наявний контакт нижніх фронтальних зубів з піднебінням та протрузія верхніх фронтальних зубів; даний вид глибокого прикусу можливий на денто-альвеолярному та скелетному рівнях.

Національна сертифікація з управління стоматологією — 2025

Діагностика глибокого прикусу

Діагностика глибокого прикусу має на меті розробити план лікування в якому будуть враховані усі аспекти комплексного надання медичної допомоги, потреби пацієнта та його особисті вподобання.

Етапи діагностики глибокого прикусу викладені в таблиці нижче.

Етап діагностики

Напрямок діагностики

Інформація

Збір скарг та анамнезу

Основну скаргу та причину звернення слід записати так, як її озвучує сам пацієнт, батьки чи опікун. При зборі анамнезу слід звернути увагу на вияснення медичної та стоматологічної історії. В разі, якщо лікування буде розпочате не відразу, необхідно буде повторно зібрати анамнез. Батьки/опікуни та сам пацієнт повинні знати, що, вразі будь-які зміни історії здоров’я, необхідно буде про це поінформувати лікаря

Фізикальне обстеження

Діагностика типових порушень постави

Виявляють переднє положення голови, значний шийний лордоз (можливе виявлення поперекового лордозу). Жувальні м’язи знаходяться в гіпертонусі, натомість під’язикова група м’язів в гіпотонусі

Загальний огляд обличчя

Оцінюють форму, пропорційність, симетрію, гармонію м’яких тканин, стан навколоротових та жувальних м’язів

Внутрішньо- та зовнішньоротовий огляд

Оцінюють стан скронево-нижньощелепного суглобу (СНЩС), м’язів, твердих та м’яких структур ротової порожнини, зубів, зубних рядів, прикусу, виявляють можливі парафункції ротової порожнини

Внутрішньо- та зовнішньоротова фотофіксація

Виконують знімки фронтальні, латеральні та під кутом з позицією голови у франкфуртській горизонталі (як в сагітальній, так і фронтальній площині) дотримуючись при цьому певних вимог щодо позиціонування пацієнта:

  • очі пацієнта повинні бути спрямовані у франкфуртській горизонталі;
  • самого пацієнта слід фотографувати на білому фоні;
  • розміри голови мають бути 7 см х 5 см;
  • на фото слід уникати тіней;
  • очі пацієнта повинні бути відкритими;
  • окуляр, якщо пацієнт ними користується, необхідно зняти;
  • бажано уникати ефекту червоних очей на фото;
  • голову слід розташувати таким чином, щоб очі знаходились на одній лінії;
  • рот має бути закритим (якщо немає проблем з диханням). 

Можливо використати цифрові та відеозображення

Рентгенологічне дослідження/КТ/МРТ

Ортопантомограма, конусно-променева комп’ютерна томографія

Дослідження показані при підозрі на м’язово-суглобову дисфункцію СНЩС.

Оцінюють:

  • умови та статус розвитку зубів та опорних структур;
  • наявність зубощелепних аномалій чи патології

Додаткове обстеження

За потреби призначають проведення:

  • електроміографії – якщо є необхідність додаткового обстеження функції жувальних м’язів;
  • аксіографії – при виявленні м’язово-оклюзійних проблем з боку СНЩС;
  • дослідження функціональної оклюзії (артикуляційний папір, оклюдограма, електронна реєстрація оклюзії, дослідження діагностичних моделей в артикуляторі) – при виявленні м’язово-оклюзійних проблем з боку СНЩС;
  • діагностику порушень функції дихання – за наявності порушень дихання на різних рівнях верхніх дихальних шляхів, зупинок дихання уві сні та ін.;
  • оцінки постурального балансу;
  • оцінки стадії зрілості піднебінного шва – при звуженні верхньої щелепи

У потреби призначають консультацію суміжних фахівців – стоматологів, оториноларингологів, ортопедів-стоматологів, фізіотерапевтів, лікарів фізичної та реабілітаційної медицини.

Лікування глибокого прикусу

Лікування глибокого прикусу призначають з метою:

  • усунути причини морфологічних, функціональних та естетичних порушень зубощелепного апарату;
  • усунути виявлені порушення

Зверніть увагу! Перед початком лікування необхідно отримати інформовану згоду пацієнта чи членів його сім’ї (інших осіб), які будуть доглядати за пацієнтом під час лікування.

Основне завдання ортодонтичного лікування глибокого прикусу:

  • здійснити корекцію площини оклюзії по вертикалі;
  • виконати інтрузію різців та екструзію молярів;
  • здійснити ротацію нижньої щелепи за годинниковою стрілкою;
  • забезпечити контроль росту фронтальної та бокових ділянок щелеп у вертикальному напрямку.

Ортодонтичне лікування глибокого прикусу різниться залежно від періоду прикусу.

Період прикусу

Підхід до лікування

Тимчасовий прикус

Лікувально-профілактичні заходи мають на меті здійснити заходи санації ротової порожнини. Додаткові зусилля скеровують на:

  • діагностику та усунення факторів ризику;
  • забезпечення умов для нормального росту й розвитку щелеп, альвеолярних відростків та зубних рядів;
  • встановлення пломб та відновлювальних коронок на місце зруйнованих карієсом коронок тимчасових молярів для відновлення анатомічної форми;
  • встановлення протезних конструкцій на місце втрачених молочних молярів;
  • пластика вуздечки язика та заходи для нормалізації його положення;
  • підняття висоти прикусу на тимчасових молярах перед прорізуванням та в процесі прорізування перших постійних молярів

Змінний період прикусу

Метою лікування в цьому періоді є:

  • замістити передчасно втрачені молочні моляри протезними конструкціями;
  • підняти висоту прикусу на тимчасових молярах;
  • роз’єднати бокові зуби накусочною площиною в фронтальній ділянці;
  • нормалізувати форми зубних рядів та окремих зубів;
  • нормалізувати положення язика

Постійний прикус в період активного росту

Показані заходи активного ортодонтичного лікування, що націлені на:

  • вирівнювання оклюзійної площини;
  • заміщення знімними тимчасовими протезами передчасно втрачених перших постійних молярів;
  • нормалізацію форми зубних рядів та окремих зубів;
  • нормалізацію положення язика

Постійний прикус після завершення росту

Заходи активного ортодонтичного лікування спрямовані на:

  • перебудову міотатичних рефлексів;
  • вирівнювання оклюзійної площини;
  • усунення бруксизму;
  • ротацію нижньої щелепи;
  • нормалізацію форми зубних рядів та окремих зубів;
  • проведення оклюзійної терапії з використанням знімних та незнімних конструкцій (за показаннями);
  • заміщення протезами втрачених зубів та підвищення висоти зубів в бокових ділянках з використанням протезування чи реставрації (протезний метод);
  • проведення реконструктивних операцій на верхній чи нижній щелепі (хірургічний метод)

Індивідуальний складений план ортодонтичного лікування не є остаточним. На різних етапах лікування лікар виконує повторний огляд та оцінку ступеня прогресу лікування та, залежно від отриманих результатів, вносить корективи до плану лікування.

Чим раніше розпочате лікування глибокого прикусу, тим кращим та стабільнішим буде його результат. Проте, завершення лікування не гарантує, що результат його буде стабільним. Продовження медичного втручання можуть потребувати пацієнти в наступних випадках:

  • при подальшому рості та розвитку дитини;
  • якщо відбуваються інтенсивні геронтологічні зміни;
  • коли пацієнт не дотримується протоколу ретенції;
  • при наявності у пацієнта проблем з боку тканин пародонта;
  • при наявності патологічних звичок, що пов’язані з ротовою порожниною;
  • якщо по завершенню лікування пацієнт отримав множинні травми

Спеціалізоване ортодонтичне лікування глибокого прикусу потребує залучення фахівців різних напрямків – стоматологів, отоларингологів, ортопедів-стоматологів, фізіотерапевтів та інших фахівців залежно від конкретної клінічної ситуації.

Безперервний професійний розвиток медичних сестер у 2025 році

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді