Місцева анестезія в стоматології: види, методи і протипоказання

Автор
консультант експертно-правової системи «Експертус Медзаклад», лікар-стоматолог
Якими методами місцевої анестезії у сучасній стоматології послуговуються лікарі? Читайте про це у статті

Анестезія у стоматології поділяється на кілька основних видів:

Розгляньмо, в чому полягає різниця між ними.

Національна сертифікація з управління стоматологією — 2025

Загальний наркоз в стоматології використовують рідко: це дорого, небезпечно та незавжди виправдано. Найчастіше пацієнтів занурюють в медикаментозний сон. Для цього використовуються безпечні ненаркотичні препарати, які не викликають звикання, швидко виводяться з організму та не приносять шкоди.

Місцева анестезія в стоматології: види та методи

Місцева анестезія (місцеве знеболювання) – це вид анестезії, який викликає місцеву втрату чутливості — анестезію. Знеболюючі засоби наносять на поверхню слизової або доставляють прямо до нерву. Під цим впливом на місці застосування тимчасово втрачається больова, температурна та тактильна чутливість. Цю методику використовуються як в стаціонарі, так і в амбулаторних умовах. Метою місцевого знеболювання в стоматологічній практиці є зняття психоемоційної напруги у пацієнта за рахунок усунення больового фактору в місці проведення терапевтичного, ортопедичного чи хірургічного втручання.

Механізм дії: лікарські препарати  діють на мембрану нервових волокон, блокуючи натрієві канали (у меншій ступені — калієві канали) і, таким чином, блокують проведення імпульсів, який блокує передачу нервових сигналів від відповідної ділянки зуба чи ясен до головного мозку. Місцеве знеболення дозволяє повністю виключити больові відчуття, що  дозволяє лікарю-стоматологу виконувати процедуру безболісно і з комфортом для пацієнта (однак пацієнт може відчувати дотики, тиск та вібрацію тощо).

Зверніть увагу! Класифікація анестетиків – це окрема тема. Вибір місцевої анестезії з використанням сучасних анестетиків залежить від тривалості стоматологічного втручання, наявності чи відсутності запального процесу в ділянці втручання, віку пацієнта, наявності у нього загальних захворювань та його алергологічного статусу тощо.

Усі різновиди місцевого знеболення можна об’єднати в дві групи:

  • неін’єкційне (аплікаційне),
  • ін’єкційне.

За способом введення анестетика:

  • внутрішньоротовий метод,
  • позаротовий метод.

Види та методи місцевої анестезії в стоматологічній практиці

Вид та методи анестезії

Механізм

Коли використовують

Аплікаційна

При цьому методі здійснюється блокада рецепторів нервових закінчень. Це знеболювання без ін'єкцій (уколів) у м'які тканини.

Препарат наноситься на ясна біля зуба у вигляді спрею або гелю (топікальні анестетики).

Використовують перед:

  • профгігієною;
  • приміркою коронок або інших протезів;
  • виконанням знеболювального уколу (для зниження дискомфорту від ін'єкції);
  • для відносно простих видів лікування зубів, на кшталт видалення молочних зубів або обробки м'яких тканин.

Аплікаційна анестезія малоефективна при лікуванні жувальних зубів нижньої щелепи.

Трансдермальна анестезія

Трансдермальна анестезія передбачає нанесення анестезуючих засобів на поверхню шкіри, що забезпечує повільне і контрольоване вивільнення анестетика в кровотік.

Цей метод підходить для стоматологічних процедур, які потребують тривалої анестезії, наприклад, лікування кореневих каналів або складних екстракцій.

Інфільтраційна (термінальна)

Метод «повзучого інфільтрату» за А.В. Вишневським, що базується на анатомічних особливостях будови організму, обумовлених принципом «футляра». Метод полягає в пошаровій, поступовій інфільтрації тканин розчином місцевого анестетика.

Плексуальна (щічна) анестезія: перехідна складка верхньої щелепи з вестибулярної сторони.

Буккальна інфільтрація застосовується для стоматологічних процедур, які стосуються молярів нижньої щелепи.

При цьому методі здійснюється блокада як рецепторів, так і дрібних нервів. Це ін’єкція в шкіру чи слизову оболонку в області, яка потребує знеболення. Єдині неприємні відчуття можуть бути пов’язані безпосередньо з уколом анестетика.

За невеликих доз препарату можна повністю зняти біль із зуба, нерва або прилеглих тканин. Анестетик підбирається з урахуванням показань і виду майбутньої терапії, вводиться в кілька етапів — спершу неглибоко — під слизові оболонки, а потім — глибше.

Переваги інфільтраційного знеболення:

  • простіша техніка проведення – не треба точно шукати анатомічні орієнтири;
  • безпечніша для пацієнтів –використовується менше анестетика та після її проведення виникає менше травматичних ускладнень, оскільки голка вводиться неглибоко.

 

Використовується для різних видів лікування зубів, зокрема в разі:

  • ускладненного карієсу;
  • ендодонтичного лікування;
  • видалення зубів;
  • операціях на яснах, включно з кістковою пластикою;
  • протезуванні;
  • підготовці до імплантації зубів.

Не рекомендована в області гнійної хірургії (порушення правил асептики), онкології (порушення правил абластики).

Дія інфільтраційної анестезії – близько 1 години.

Знеболення настає швидше, ніж за провідникової анестезії.

Знеболюється не лише потрібний нерв, але гілочки сусідніх нервів, що дозволяє знеболити тканини, чутливість яких (іннервація) здійснюється відразу кількома нервами.

Провідникова

З метою блокування чутливості для нижньої щелепи проводиться торусальна і мандибулярна провідникова анестезія,
 а для верхньої – туберальна і піднебінна (палатінальна) анестезія.

Анестезія біля підборідкового отвору (ментальна анестезія).

Анестезія біля різцевого отвору (різцева анестезія).

При цьому методі здійснюється блокада нервових стовбурів і сплетень вище місця операції шляхом введення розчину місцевого анестетика в навколишні тканини (периневрально) з подальшим його поширенням уздовж нервових структур.

При периневральній анестезії знеболюючий розчин дифундує в товщу нерва і викликає такий же ефект, що і при ендоневральній ін’єкції. Так, знеболююча рідина, введена в пухку клітковину переддвір’я порожнини рота в ділянці перехідної складки, проникає через окістя і зовнішній компактний шар кістки в товщу кістково-мозкового шар.

За способом введення таке знеболювання аналогічне інфільтраційній анестезії, але спрямоване на блокаду зубного нерва.

Використовується для:

  • видалення кіст і гранульом;
  • лікування каналів жувальних зубів (із розгалуженою кореневою системою);
  • імплантації.

Дія провідникової анестезії може тривати до 2 годин, що дає змогу лікарю виконувати складніше лікування зубів.

При провідниковій анестезії анестетик вводиться не в місці оперативного втручання, а в область виходу з кісткових отворів нерву, що іннервує цю ділянку.

У результаті використання чутливість втрачає майже половина щелепи — як м'які, так і тверді тканини.

Пародонтальна та ендодентальна

 

До них відноситься інтралігаментарна ( ін'єкції в кругову зв'язку зуба) та ендопульпарна анестезії.

 

Знеболюють тільки локальну ділянку стоматологічного втручання, коли знеболювання м’яких та твердих тканин, які оточують зуб, може бути не обов’язковим.

Цей метод можна вважати аналогом інфільтраційного знеболювання. Це теж ін'єкційний спосіб, але конкретно тут спеціальним шприцом вводять препарат у зв'язковий апарат (періодонт). Такий спосіб дозволяє знеболити незначну ділянку тканин, що оточують зуб, при цьому язик, щоки не німіють.

Ендопульпарна анестезія

Цей метод виконується шляхом введення місцевого анестетика у пульпову камеру чи кореневий канал зубу. Показана анестезія в терапевтичній стоматології для лікування пульпітів зубів.

Перед ін’єкцією, для зручності, голку слід зігнути. Після введення розчину анестетика в пульпову камеру анестезія настає зразу, її тривалість достатня, щоб виконати необхідне терапевтичне втручання.

Широко використовують таку анестезію зуба під час лікування зубів вагітних і мам, що годують груддю, а також у дитячій стоматології.

Перевага методу – дитина після знеболювання не може випадково прикусити язика або травмувати губу, щоку.

Позитивними сторонами методу є мінімальний латентний період (анестезія з’являється на першій хвилині ін’єкції), необхідна глибина знеболення, простота техніки виконання, відсутність анестезії на значних ділянках щелепи, використання незначної кількості препарату, відсутність можливості появи гематоми.

Протипоказаннями до застосування цього методу є наявність пародонтальних кишень, гострого запалення тканин пародонту, гострого чи загострення хронічного періодонтиту.

Внутрішньокісткова (спонгіозна)

Механізм її дії засновано на тому, що анестезуючий розчин розповсюджується, як по кістково-мозковим просторам лунки зубу, так і по судинам пародонту та періодонту.

Позитивним моментом методу є: велика глибина дії, невелика кількість знеболюючої речовини необхідної для знеболення, локальна дія анестезії, відсутність ускладнень. Анестетик введений безпосередньо в кістку навколо зуба. Для цього передбачаються два етапи: спочатку препарат вводять у ясна, а після втрати їхньої чутливості — робиться повторний укол у ділянку між зубами — в губчасту тканину щелепної кістки.

Використовується під час видалення пульпи або зуба.

Цей метод використовується для знеболення окремих зубів, зокрема молярів.

Застосовується метод при виконанні:

  • пульпектоміі;
  • екстирпації зуба;
  • видалення зуба.

Негативною стороною методу є нетривалий термін анестезії пульпи.

Особливість спонгіозної анестезії – обмеження області знеболювання хворим зубом і оточуючими його тканинами.

 Його відмінна риса — вплив тільки на проблемний зуб і навколишні тканини.

Сегментарна

Вона включає комбінацію інфільтраційної та провідникової анестезії для забезпечення повного знеболення в даній області.

Використовується для знеболення великих областей, таких як ціла щелепа або половина щелепи.

Підочна (інфраорбітальна)

Метою інфраорбітальної анестезії є вимикання больової чутливості в ділянці передніх і середніх альвеолярних гілок, які є периферичними гілками підочного нерва і мають назву «мала гусяча лапка».

Передні і середні гілки відходять від підочного нерва в передньому відділі підочного каналу і в ділянці підочного жолобка і утворюють відповідно переднє та середнє зубне сплетіння.

Зона знеболювання:

  • різці, ікла та премоляри, кісткова тканина альвеолярного відростка, слизова оболонка і окістя вестибулярної поверхні в ділянці цих зубів, слизова оболонка і кісткова тканина передньої, задньо-зовнішньої (частково), нижньої та верхньої стінок верхньощелепної пазухи, шкіра підочної ділянки;
  • нижньої повіки, крила носа, шкіра і слизова оболонка верхньої губи.

Стовбурова

Анестетик підводять до основи черепа, де він блокує гілки трійчастого нерва, який відповідає за больові відчуття в щелепах та зубах

Використовують таку анестезію рідко. Цей метод не застосовують у кабінеті стоматолога. Його застосування можливе лише в умовах стаціонару.

Метод STA (Single Tooth Anesthesia) або комп’ютерна анестезія або система локальної анестезії

Це комп'ютерна система, яка сама розраховує дозування, місця та глибину введення препарату, для чого оснащується насадками та дуже тонкими голками. Устаткування розбиває введення анестетика на безліч мікроетапів, коли спочатку знижується чутливість слизових, потім поверхневих і далі глибших тканин. Пацієнт взагалі не відчуває дискомфорту, а  дозування розраховуються так, щоб і знеболювальний ефект був належний, і медикаментозне навантаження мінімальним.

Дана технологія завдяки надвисокій точності дозволяє активізувати дію анестетика через 1-2 хвилини після введення, що значно швидше, ніж при застосуванні карпульного шприцу.

 

Показання до STA-анестезії:

  • вагітним жінкам, дітям, людям похилого віку та пацієнтам що мають серцево-судинні захворювання, захворювання легенів задля зменшення дозування анестетика;
  • дорослим з фобією уколів / голок;
  • усі випадки стоматологічного хірургічного втручання.

Протипоказання до STA-анестезії:

алергічні реакції на компоненти препарату.

Переваги комп’ютерної анестезії:

  • миттєвий результат;
  • абсолютна безболісність;
  • відсутність дискомфорту (вводиться локально і знеболює саме той зуб, який лікуєте. Завдяки цьому після маніпуляцій не буде набряклості губи, щоки, язика та половини обличчя);
  • безпека (кількість препарату що вводиться менша).

Безголкові ін'єкційні системи

Ці системи використовують стиснене повітря для доставки анестетиків, усуваючи потребу в голках. Ін'єкція безболісна, а знеболювальний ефект настає майже миттєво.

Цей метод підходить для пацієнтів з фобією голок і є найбільш бажаним в дитячій стоматології.

Місцеві анестезії, які рекомендовані при операції видалення зуба (з використанням сучасних анестетиків)

Зуби для анестезії

Види анестезій

16, 17, 18, 26, 27, 28

туберальна (туберальна+ палатінальна)

14, 15, 24, 25

інфраорбітальна (інфраорбітальна + палатінальна);
плексуальна (плексуальна + палатінальна)

13, 23

інфраорбітальна + палатінальна + різцева

11, 12, 21, 22

термінальна (інфільтраційна + різцева; інфраорбітальна + різцева)

31, 32, 41, 42

  • термінальна з двох сторін щелепи (двобічна
  • мандибуляриа чи торусальна;
  • мандибуляриа + термінальна;
  • торусальна+ термінальна;
  • ментальна + термінальна)

33, 34, 43, 44

  • мандибулярна;
  • торусальна;
  • ментальна + язична

35, 36, 37, 45, 46, 47

  • торусальна;
  • мандибулярна + щічна

38, 48

  • торусальна;
  • мандибулярна

 

Ліцензійні порушення в стоматології: приклади судових справ

Показання та протипоказання для використання місцевої анестезії в стоматології

Показання

Протипоказання

  • лікування карієсу зубів;
  • ендодонтичне лікування;
  • видалення зуба;
  • обточування зубів перед протезуванням;
  • проведення імплантації;
  • чищення пародонтальних кишень;
  • хірургічне лікування;
  • невеликі за обсягом і тривалістю оперативні втручання в амбулаторних і стаціонарних умовах;
  • у осіб, з протипоказаннями до загальної анестезії;
    при маніпуляціях, які виконуються у відсутності лікаря-анестезіолога фахівцями інших хірургічних/
  • стоматологічних спеціальностей;
  • військово-польові умови тощо.
  • Алергічна реакція. Якщо пацієнт мав алергічні реакції на анестетики або інші компоненти місцевої анестезії у минулому, використання методу може бути протипоказано. Потрібно обов’язково замінити препарат або підібрати інший вид анестезії.
  • Медичні протипоказання. Деякі медичні стани або прийом препаратів можуть бути протипоказаннями для використання місцевої анестезії. Наприклад, такими станами можуть бути захворювання системи згортання крові чи серцево-судинної системи (стани при цукровому діабеті, хвороби ендокринної системи, недавно перенесений інсульт, інфаркт).
  • Психологічні фактори.
  • Великі травми щелепи.

Деякі пацієнти можуть мати страх перед введенням голки або анестезією. У таких випадках інші методи знеболення або седація можуть бути розглянуті як альтернативи.

Запитання — відповіді про місцеву анестезію в стоматології

 

Яку анестезію використовують дітям?

У дитячій стоматології застосовують аплікаційну та інфільтраційну (зокрема інтралігаментарну) анестезію, а також лікування зубів під седацією (зокрема й закис азоту).

Чи буде боляче під час уколу анестезії?

Ні, якщо використовується аплікаційна анестезія (гель/спрей до уколу) і правильна техніка. Введення препарату відчувається як легкий укол або тиск.

Через скільки проходить анестезія після лікування зубів?

Усе індивідуально: залежить від пацієнта та методу знеболювання. Ефект від аплікацій маззю або гелем минає за 30 хвилин, інфільтраційна анестезія діє до 3-4 годин, а в разі провідникової — оніміння може зберігатися до 4 год.

Що не можна після анестезії зуба?

Зазвичай не рекомендується відразу вживати їжу, оскільки через оніміння (втрату або зниження чутливості) можна прикусити щоки, губи, язик.

Чи можна робити анестезію зубів під час вагітності?

Так. Не рекомендується стоматологічне лікування в перший та третій триместри. В інший час стоматологи можуть підібрати на 100% безпечні знеболювальні препарати як для жінки, так і для плоду.

*Обов’язковою є консультація і дозвіл акушера-гінеколога.

Які бувають ускладнення після анестезії в стоматології?

Ускладнення місцевої анестезії поділяються на ранні та пізні.

Ранні ускладнення виникають безпосередньо під час проведення анестезії. Пізні — через деякий час після введення анестезуючої речовини.

Ранні ускладнення діляться на загальні:

  • непритомність,
  • колапс,
  • анафілактичний шок,
  • інтоксикація місцевим анестетиком або вазоконстриктором,
  • ідіосинкразія,
  • проявлення супутніх захворювань

та місцеві:

  • поранення судин,
  • гематома,
  • поранення нервів,
  • ураження
  • пульпи зуба,
  • післяін’єкційний біль,
  • злам голки,
  • ішемія ділянок шкіри обличчя,
  • парез м’якого піднебіння,
  • диплопія,
  • емфізема м’яких тканин.

Пізні ускладнення також поділяються на загальні:

  • вірусний гепатит,
  • СНІД,
  • алергічні реакції

та місцеві:

  • контрактура жувальних м’язів,
  • некроз тканин,
  • абсцеси та флегмони.

Які особливості техніки місцевого знеболення

Забезпечення максимальних умов асептики і антисептики медичним персоналом.

На столик для інструментів кладуть: лоток д/інструментів (за потреби), стерильний  пінцет, палички з ватою і кілька марлевих кульок, шприц, відповідну голку до нього, сам анестетик (перед введенням розчину лікар повинен переконатися в тому, що він вводить!) та ін.

Які вимоги до пацієнтів перед анестезією

Перед проведенням місцевої анестезії необхідно, щоб пацієнт не бути голодним, втомленим, одяг має бути легким та вільним.

Перед проведенням місцевої анестезії слід повідомити лікаря про загальний стан свого здоров’я, наявність алергічних реакцій на препарати, особливо  на анестетики. Наголошуємо, що слід повідомити про загальний стан здоров’я, а не те, що ви вважаєте важливим. Бо всі органи людини взаємопов’язані, тому, якщо ви чимось (на щось) хворієте чи приймаєте якісь лікарські засоби, обов’язково повідомте лікаря, навіть, якщо ви вважаєте, що це зі стоматологією це не пов’язане.

Що лікар перед стоматологічним втручанням повинен?

провести повну клінічну діагностику і заповнити обов’язкову медичну документацію;

  • з’ясувати алергологічний статус пацієнта;
  • зробити вибір місцевознеболюючого медикаментозного
  • препарату;
  • вибрати найбільш оптимальний метод місцевого знеболювання;
  • забезпечити максимальну асептику при проведенні місцевої
  • анестезії;
  • провести психологічну підготовку пацієнта, не забуваючи правило - «кращий пацієнт - підготовлений пацієнт».

Чому не настає анестезія?

Головні причини цього:

  • Запальний процес – введення анестетика в запалені тканини не призводить до належного ефекту, при обколюванні навколо місця запалення чутливість знижується, але не у всіх пацієнтів проходить до кінця. Тому при розкритті гнійних запалень (наприклад, при гнійному періоститі) пацієнт може відчувати неприємні відчуття.
  • Наявність утворення в місці введення знеболюючого розчину.
  • Індивідуальна чутливість пацієнта до місцевого анестетика.
  • Порушення техніки проведення анестезії – це лікарська помилка.
  • Неправильний вибір виду анестезії (замість провідникової – використали інфільтраційну).
  • Невисокий знеболюючий ефект препарату або недостатній об’єм його введення.
  • Алкогольне сп’яніння.
  • Суб’єктивні відчуття – анестезія не знімає тактильної чутливості (від дотику), тому деякі пацієнти неправильно трактують відчуття.

 

додаток

Як набирати бали БПР за новими критеріями

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді