Анафілактичний шок: симптоми, невідкладна допомога, аптечка

UA RU
Автор
редактор медичних видань
Збережіть протокол невідкладної допомоги при анафілактичному шоці, адже від чітких дій медпрацівників залежить життя хворого

 

Анафілактичний шок — це найважчий прояв реакції організму на алергени будь-якого походження. Трапляється у людей усіх вікових груп та обох статей.

Анафілактичний шок: причини

Причинами, які провокують реакцію анафілаксії, можуть виявитись:

  • медикаменти,
  • харчові продукти,
  • домашні тварини,
  • укуси комах та тварин,
  • цвітіння рослин,
  • переохолодження.

Як проводити серцево-легеневу реанімацію

Алгоритм дій медичних працівників за анафілактичного шоку повинен відповідати вимогам таких нормативних документів:

  • клінічний протокол «Екстрена медична допомога: догоспітальний етап», затверджений наказом МОЗ від 05.06.2019 № 1269
  • уніфікований клінічний протокол екстреної, первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Медикаментозна алергія, включаючи анафілаксію», затверджений наказом МОЗ від 30.12.2015 № 916

Анафілактичний шок: симптоми, діагностика

Перший і найнебезпечніший симптом анафілактичного шоку — різке падіння артеріального тиску у відповідь на виділення медіаторів клітинами організму. Як результат — погіршується кровообіг у життєво важливих органах. У пацієнта порушується свідомість — від оглушення до повної втрати свідомості. Як компенсаторна реакція організму виникає тахікардія з частотою скорочень серця до 120–150 за хвилину. Хворий може скаржитися на біль у животі, свербіж шкіри. Інколи у таких хворих виникає задуха через набряк гортані та спазму м’язів бронхів. Шкіра покривається висипом.

Симптоми анафілактичного шоку

Принципи надання невідкладної допомоги при анафілактичному шоці

Скачати пам'ятку

Симптоми й ознаки анафілаксії зазвичай проявляються упродовж:

  • 30 хвилин — при харчовій алергії;
  • менше, ніж через 30 хвилин — при алергії на парентеральні лікарські засоби або отруту комах.

Алергічні реакції, не пов’язані з анафілаксією, зачіпають лише одну систему органів, наприклад:

  • локалізований ангіоневротичний набряк, який не порушує прохідності дихальних шляхів або не пов’язаний з блюванням;
  • тільки висип тощо.

Як вести облік наркотиків

Анафілактичний шок: невідкладна допомога, препарати

Часу, щоб надати невідкладну допомогу хворому, у якого розвивається шок, украй мало. Саме тому так важливо знати й суворо дотримувати протоколів невідкладної медичної допомоги при анафілактичному шоці.

Смерть настає в результаті ураження верхніх дихальних шляхів, нижніх дихальних шляхів та/або внаслідок серцевосудинних порушень. Тож негайно оцініть функції дихальних шляхів, дихання, кровообігу.

Щоб запобігти гострій дихальній недостатності, спричиненій анафілактичним шоком, покладіть хворого на спину, поверніть голову набік, відкрийте рот. За можливості зафіксуйте язик язикотримачем чи іншими доступними засобами. Розстебніть тісний одяг (ослабте краватку), відчиніть вікно та забезпечте доступ свіжого повітря.

Слід акцентувати увагу на ситуації, коли анафілактичний шок розвивається після внутрішньовенного введення ліків. Згідно з протоколом невідкладної допомоги, при анафілактичному шоці медичний працівник повинен негайно припинити вводити ліки у вену, однак у жодному разі не виймати голку з вени. Завдяки цьому зможете якнайшвидше налагодити внутрішньовенне введення ліків для порятунку життя.

Екстрена допомога при анафілаксії передбачає три рівні.

Першочергове лікування

Негайно введіть пацієнту з анафілаксією епінефрин — це може врятувати його життя. Раннє введення епінефрину проводьте в індивідуальному порядку, коли алергічна реакція, ймовірно, переросте в анафілаксію.

Епінефрин вводьте внутрішньом’язово в середину зовнішньої частини стегна 0,01 мг/кг р-ра 1:1,000 (1 мг/мл). Максимум — 0,5 мг (дорослий) або 0,3 мг (дитина).

Пацієнтам, які потребують повторних доз епінефрину, вводьте препарат принаймні через кожні 15 хвилин.

У разі неадекватної реакції на дві або більше доз епінефрину внутрішньом’язово, його можна вводити у вигляді вливання (інфузії) у відділенні невідкладної (екстреної) допомоги, інтенсивної терапії, у супроводі лікарів, з відповідним кардіомоніторингом.

Другочергове лікування

Зупиніть дію тригера анафілактичної реакції. Викличте допомогу оперативно й одночасно з оцінюванням стану пацієнта.

Як зменшити вміст алергену в організмі хворого

залежно від шляху його проникнення

При проникненні алергену через шкіру під час ін’єкції чи при укусі комахи

Місце укусу чи ін’єкції обкладіть холодом (міхур чи грілка з холодною водою, ємність з замороженими продуктами). Холодний компрес не слід класти безпосередньо на шкіру, щоб не допустити відмороження. Шкіру огорніть тканиною

Накладіть джгут на кінцівку вище місця укусу. Це дасть змогу затримати розповсюдження алергену по організму до 30 хвилин

Обколіть по периметру місце ін’єкції чи укусу комахи 0,1%-вим розчином адреналіну. Попередньо розведіть адреналін в 5,0 мл ізотонічного розчину натрію хлориду. На процедуру використовуйте адреналін з розрахунку 0,1 мл препарату на рік життя

При проникненні алергену через ніс, очі

Одразу промийте очі чи ніс проточною водою

При проникненні алергену через шлунок

Якщо стан хворого дозволяє, промийте шлунок

 

До приїзду спеціалістів у жодному разі не залишайте хворого без нагляду й контролюйте стан дихання, артеріальний тиск та частоту пульсу.

Пацієнта з анафілаксією:

  • покладіть на спину з піднятими нижніми кінцівками, якщо він виявляє нестабільність кровообігу;
  • переведіть у позицію «сидячи», якщо він виявляє дихальну недостатність;
  • покладіть у рятівне положення на боці, якщо пацієнт утратив свідомість.

Усім пацієнтам з анафілаксією вводьте високу концентрацію кисню через маску — до 6–8 літрів за хвилину.

Швидко введіть 1–2 літри розчину натрію хлориду 0,9 % через катетер: 5–10 мл/кг в перші 5–10 хвилин дорослому; 10 мл/кг — дитині.

Пацієнтам із серцево-судинною нестабільністю додатково введіть інгаляційні бета-2-агоністи, щоб полегшити симптоми бронхоспазму.

Будьте готові за необхідності в будь-який час вжити реанімаційних заходів — почати серцево-легеневу реанімацію з безперервними стисненнями грудної клітки (масаж серця).

При тяжкому шоку переведіть пацієнта на штучну вентиляцію легень із збільшеною концентрацією кисню у вдихуваній газовій суміші (до 50–60%).

За умови значної гіпотензії (систолічний артеріальний тиск < 89 мм рт.ст.) введіть епінефрин внутрішньовенно в дозі 0,3–0,5 мг. При рефрактерній гіпотензії можна продовжувати внутрішньовенну інфузію епінефрину в дозі 1–4 мкг/хвилину або допаміну (5–10 мкг/хвилину), щоб підтримувати середній артеріальний тиск до 60 мм рт. ст.

У разі значної тахікардії (> 120 ударів/хвилину), або тахіаритмії артеріальний тиск можна підтримувати за допомогою норепінефрину (1–4 мкг/хвилину) або фенілефрину (20 мкг/хвилину).

Під час лікування тяжкого анафілактичного шоку пацієнт втрачає багато рідини через значне пошкодження ендотелію, тому необхідні масивні інфузії рідини до 2–4 л. Застосовуйте розчин натрію хлориду 0,9%, а в дуже тяжких випадках — розчин гідроксиетилкрохмалю 130000/0,4.

Третьочергове лікування

Блокатори Н1- та Н2-гістамінових рецепторів системної дії можуть полегшити шкірні симптоми анафілаксії.

Дози для внутрішньовенної інфузії блокаторів Н1- та Н2-гістамінових рецепторів

Група блокаторів

Препарат

Доза

 

 

Дорослим

Дітям

Блокатори Н1-гістамінових рецепторів

хлорфенірамін

10 мг

2,5–5 мг

 

дифенгідрамін

25–50 мг

1 мг/кг, максимум 50 мг

Блокатори Н2-гістамінових рецепторів

ранітидин

50 мг

1 мг/кг, максимум 50 мг

 

Системні глюкокортикостероїди можуть знизити ризик респіраторних симптомів пізньої фази та генералізації процесу.

Дози для внутрішньовенної інфузії системних глюкокортикостероїдів

Препарат

Доза

 

Дорослим

Дітям

Гідрокортизон

200 мг

максимум 100 мг

Метилпреднізолон

50–100 мг

1 мг/кг, максимум 50 мг

 

Пацієнтів, які виявляли дихальну недостатність, ретельно оглядайте хоча б протягом 6–8 годин.

Пацієнтів, які виявляли нестабільність кровообігу, оглядайте протягом 12–24 годин у відділенні реанімації з наступним переводом в алергологічне відділення.

Перед випискою оцініть ризик майбутніх реакцій. Особам, які піддаються ризику рецидиву, призначайте аутоін’єктор з епінефрином.

Анафілактичний шок: аптечка

Оснащення для виконання протоколу невідкладної допомоги за анафілактичного шоку в медзакладі:

  • зона антисептики рук або мобільний антисептик
  • засоби індивідуального захисту — разова або багаторазова медична маска, захисні окуляри, захисний екран, водонепроникний фартух
  • засоби догляду за пацієнтом — тонометр, фонендоскоп, централізована система подачі кисню, пульсоксиметр, гумовий джгут, гумова подушечка, пелюшка, клейона медична
  • медичне обладнання — кушетка медична, ліжко функціональне
  • аптечка невідкладної медичної допомоги 
  • стерильні медичні вироби — ватні кульки, марлева серветка, ниркоподібний лоток, пінцет, медичні гумові рукавички
  • умовно стерильні марлеві серветки
  • 70%-вий етиловий спирт
  • ємкість «Для використаного матеріалу»
  • підписані професійні ємкості з кришками із дезінфекційним розчином заданої концентрації («Для дезінфекції засобів індивідуального захисту», «Для дезінфекції медичних виробів», «Для дезінфекції медичного обладнання») або дезінфектант миттєвої дії
  • розпорядження Держалікслужби
  • листок лікарських призначень, ручка

Протокол невідкладної допоги при анафілактичному шоці

image23

СКАЧАТИ

Диференціальна діагностика анафілактичного шоку

Ураження шкіри або слизової оболонки:

  • хронічна ремітуюча або фізична кропив’янка та ангіоневротичний набряк
  • пилково-харчовий алергічний синдром

Захворювання органів дихання:

  • гострий ларинготрахеїт
  • трахеальна або бронхіальна обструкція (наприклад, сторонні речовини, дисфункція голосових зв’язок)
  • астматичний стан (інші органи неушкоджені)

Серцево-судинні захворювання:

  • вазовагальна реакція/втрата свідомості
  • тромбоемболія легеневої артерії
  • інфаркт міокарда
  • серцеві аритмії
  • гіпертонічний криз
  • кардіогенний шок

Фармакологічна або токсична реакції на:

  • етанол
  • гістамін (наприклад, отруєння скумбрією)
  • опіоїди

Психоневрологічні захворювання:

  • синдром гіпервентиляції
  • страх і панічний розлад
  • соматоформні розлади (наприклад, психогенна задишка, дисфункція голосових зв’язок)
  • дисоціативний розлад і конверсія (наприклад, істеричний комок)
  • епілепсія
  • цереброваскулярне порушення
  • психози
  • артефакт (симулятивний розлад)
  • синдром Хойна
  • кома (наприклад, метаболічна, травматична)

Ендокринологічні стани та захворювання:

  • гіпоглікемія
  • тиреотоксичний криз
  • карциноїдний синдром
  • феохромоцитома

До чинників ризику розвитку анафілаксії належать також індивідуальні чинники, пов’язані з пацієнтом, а також зовнішні обставини.

Додаток до протоколу невідкладної допомоги за анафілактичного шоку

image52

СКАЧАТИ



зміст

Зміни у ліцензуванні медичної практики у 2024 році

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді