Як працює екстрена медична допомога в Україні

Автор
завідувач відділення екстреної медичної допомоги КУ «ТМО «Вінницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», Вінниця
Читайте в статті про організацію роботи системи екстреної медичної допомоги (ЕМД) в Україні

Екстрена медична допомога — це медична допомога, яка полягає у здійсненні працівниками системи екстреної медичної допомоги невідкладних організаційних, діагностичних та лікувальних заходів, спрямованих на врятування і збереження життя людини у невідкладному стані та мінімізацію наслідків впливу такого стану на її здоров’я (ст. 1 Закону України «Про екстрену медичну допомогу» від 05.07.2012 № 5081-VI).

Система екстреної медичної допомоги (ЕМД) в Україні функціонує на безоплатній основі та надає допомогу пацієнтам в невідкладному стані та травмованим при нещасних випадках з масовою кількістю постраждалих. Структурною одиницею станції екстреної (швидкої) медичної допомоги чи центру екстреної медичної допомоги, завданням якої є надання допомоги людині у невідкладному стані як на місці події, так і під час транспортування до закладу охорони здоров’я, є бригада екстреної (швидкої) медичної допомоги. Здійснити виклик екстреної медичної допомоги має право кожен громадянин України а також будь-яка інша особа.

Перевірки ЗОЗ: реальні ризики й рішення

Екстрена медична допомога в Україні: нормативна база

Нижче наведені основні нормативні документи, які регламентують роботу служби екстреної медичної допомоги:

  1. Закон України «Про екстрену медичну допомогу» № 5081-VI від 05.07.2012 – визначає основні принципи функціонування служби, забезпечує право громадян на безоплатну, своєчасну, доступну та якісну екстрену медичну допомогу.
  2. Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.1992 № 2801-XII – прописує основні вимоги стосовно медичної допомоги, в тому числі й екстреної медичної допомоги.
  3. Постанова КМУ «Про норматив прибуття бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце події» від 16.12.2020 № 1271 – стандарти часу прибуття.
  4. Постанова КМУ «Про деякі питання організації роботи оперативно-диспетчерських служб центрів ЕМД та медицини катастроф» від 28.12.2020 № 1359.
  5. Наказ МОЗ «Про затвердження Правил виклику бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги та Порядку транспортування пацієнтів (постраждалих) бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги у заклади охорони здоров’я» від 26.03.2021 № 583.
  6. Наказ МОЗ «Деякі питання підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників системи екстреної медичної допомоги» від 16.02.2024 р. № 262.

Система ЕМД: як функціонує оперативно-диспетчерська служба

До складу центру екстреної медичної допомоги входять наступні підрозділи:

  1. оперативно-диспетчерська служба;
  2. станція;
  3. підстанція;
  4. пункт постійного базування;
  5. пункт тимчасового базування.

Постанова КМУ «Деякі питання організації роботи оперативно-диспетчерських служб центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» від 28.12.2020р. № 1359 (далі — Постанова № 1359) визначає порядок функціонування оперативно-диспетчерських служб центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. 

Основними завданнями диспетчерської служби є:

  • прийом та опрацювання звернень за екстреною меддопомогою, скерування їх до найближчої вільної бригади;
  • супровід дій бригад на догоспітальному етапі;
  • консультування особи, яка викликає бригаду ЕМД, стосовно надання домедичної допомоги до моменту прибуття бригади ЕМД до місця виклику;
  • цілодобове консультування бригад з застосуванням засобів телемедицини;
  • формування банку даних стосовно процесу надання екстреної медичної допомоги;
  • моніторинг якості прийому викликів та надання ЕМД;
  • оперативне реагування та контроль стану функціонування усіх складових екстреної медичної допомоги.

У структурі центру постійно діє одна ЦОД служба. Весь документообіг ведеться в електронному вигляді. Робочі місця диспетчерів автоматизовані. Щоб забезпечити безперебійну роботу з обслуговування звернень центри можуть сформувати резервну оперативно-диспетчерську службу. Вона починає функціонувати у випадку виникнення збою в роботі основної ОДС.

Весь документообіг ведеться в електронному вигляді. Робочі місця диспетчерів автоматизовані. Щоб забезпечити безперебійну роботу оперативно-диспетчерської служби розробляються алгоритми та закуповується додаткове обладнання задля налагодження її функціонування в умовах відсутності телефонного зв’язку, електропостачання тощо.

У штаті оперативно-диспетчерської служби визначені диспетчери за декількома напрямками:

Визначені диспетчери ОДС

Функції

Диспетчер прийому викликів

Прийом викликів та внесення відповідної інформації до електронної форми первинної медичної облікової документації; передача інформації про виклик диспетчеру напрямку; інформаційно-консультативна підтримка населення

Диспетчер напрямку

Прийом викликів від диспетчера прийому викликів та визначення бригади для обслуговування виклику; інформаційний супровід та координація дій бригади на всіх етапах надання екстреної медичної допомоги, залучення до обслуговування виклику додаткових бригад; координація дій бригад ЕМД з іншими екстреними службами

 

Час отримання кожного виклику автоматично фіксується. Кожний дзвінок записується та зберігається у сховищі електронної медичної інформаційної системи впродовж трьох років. Уся інформація в режимі он-лайн передається до інформаційно-аналітичної системи «Централь-103», що дає змогу забезпечити високий рівень якості роботи, здійснювати контроль за дотриманням стандартів загалом.

Як здійснюється прийом викликів

Звернення за ЕМД від населення надходять:

  • за номером телефону 103 — єдиний телефонний номер екстреної меддопомоги;
  • за номером телефону 112 — єдиний телефонний номер системи екстреної допомоги населенню;
  • за допомогою інших телекомунікааційних засобів

Наказом № 583 затверджені єдині вимоги до викликів бригад ЕМД, перелік симптомів, за яких диспетчер ЕМД зафіксує звернення та скерує за зазначеною адресою бригаду, а також перелік ситуацій, за яких бригада не виїжджає.

Наказом № 583 прописані чіткі вимоги до особи, яка здійснює виклик. Насамперед вона має повідомити диспетчеру 103 усю необхідну інформацію, що дозволить щонайшвидше допомогти пацієнту, а саме вказати:

  • точну адресу чи орієнтири місця виклику, оптимальний шлях для під’їзду;
  • наявність небезпек (якщо такі є), необхідність залучити інші служби;
  • дані про пацієнта та його стан;
  • дані про себе та контакти, за якими можна буде уточнити інформацію

Разом з тим диспетчер попередить особу, яка робить виклик, що необхідно:

  • потурбуватись про безпечні умови для роботи бригади екстреної медичної допомоги — ізолювати агресивних тварин, усунути інші наявні небезпеки;
  • допомогти транспортувати пацієнта до спеціалізованого санітарного автомобіля — самостійно, або долучити до цього інших осіб;
  • підготувати документи пацієнта (бажано)

Зверніть уцвагу! Пам’ятайте, що бригада екстреної медичної допомоги не виїжджає для виконання планових призначень, до пацієнтів з хронічними захворюваннями, стан яких не потребує надання екстреної медичної допомоги, для надання стоматологічної допомоги, для видалення кліща, видачі листка непрацездатності чи транспортування трупа до патолого-анатомічного відділення чи бюро судово-медичної експертизи.

Екстрена медична допомога: розподіл звернень пацієнтів

Залежно від стану пацієнта й обставини подій опираючись на перелік причин звернень та скарг про необхідність надання ЕМД, диспетчер з прийому викликів розподіляє звернення відповідно до Постанови № 1271 на чотири категорії:

  • критичні
  • екстрені
  • неекстрені
  • непрофільні

ЕМД: категорії викликів та алгоритм дій диспетчера

Категорії викликів

Критерії розподілу

Дії диспетчера

Критичні

Стан пацієнта безпосередньо загрожує життю:

  • відсутнє (неефективне) дихання
  • масивна кровотеча/крововтрата

Направляє найближчу вільну бригаду, яка має доїхати до місця виклику впродовж 10 хв з моменту звернення до диспетчера з прийому викликів

Екстрені

В разі несвоєчасного надання допомоги стан пацієнта може призвести до різкого погіршення стану:

  • порушена свідомість
  • ознаки кровотечі
  • ознаки гострого коронарного синдрому
  • ознаки гострого мозкового інсульту
  • розлади дихання

Направляє найближчу вільну бригаду, яка має доїхати до місця виклику впродовж 20 хв з моменту звернення до диспетчера з прийому викликів

Неекстрені

Стан постраждалого не є невідкладним, проте хворий потребує оцінки стану здоров’я медичним працівником. Відтермінування медичної допомоги не призведе до погіршення стану його здоров’я

Рекомендує звернутись до лікаря первинної медичної допомоги, з яким укладена декларація, чи до найближчого відділення Е(Н)МД. У разі, якщо це зробити неможливо, скеровує до пацієнта бригаду ЕМД

Непрофільні

Пацієнт не потребує оцінки стану його здоров’я на місці та надання медичної допомоги в межах кваліфікаційних вимог працівників екстреної медичної допомоги

Надає дистанційну консультативну допомогу (за потреби) та рекомендує звернутись до лікаря первинної медичної допомоги, з яким укладена декларація

Як діяти КНП після скасування Господарського кодексу

Зверніть увагу! Час доїзду бригади ЕМД до пацієнта більше залежить не від територіальної належності, а від пріоритетності стану хворого.

Не в усіх випадках вдається дотриматись нормативу прибуття на виклик. Вносять свої корективи метеорологічні умови, стан дорожнього покриття, сезонні особливості, епідситуація та ін. В таких випадках Постанова 1271 передбачає підвищення нормативу прибуття бригад на виклик, але не вище ніж у 25% випадків на виклики з категорії критичних та не вище 25% випадків на виклики з категорії екстрених.

Які функції виконує бригада екстреної медичної допомоги

Бригада екстреної медичної допомоги виконує наступні функції:

  • отримує виклик від диспетчера напрямку в електронній формі;
  • заповнює електронний та паперовий варіант медичної документації;
  • надає допомогу пацієнту відповідно до чинних протоколів та стандартів надання медичної допомоги;
  • усі свої дії відмічає медичній інформаційній системі оперативно-диспетчерської служби

З набуттям чинності Єдиного класифікатора попередніх діагнозів в основу діагнозу покладені основні симптоми та скарги. Класифікатор розроблений на базі Міжнародної класифікації первинної медичної допомоги ІСРС-2-Е. Такий підхід є особливо доречним на догоспітальному етапі, оскільки бригада ЕМД має досить обмежений час та брак діагностичних можливостей, щоб встановлювати діагноз відповідно до МКХ.

Зміни в роботі з підконтрольними речовинами:

Застосування телемедицини в діяльності служби екстреної медичної допомоги

КМУ ухвалив постанову від 03.05.2024 № 500, яка врегульовує ряд питань щодо функціонування телемедицини на етапі екстреної медичної допомоги. Зокрема постанова передбачає, що:

  • бригада ЕМД, в разі потреби, може отримати консультацію старшого лікаря оперативно-диспетчерської служби стосовно аспектів надання медичної допомоги пацієнту використовуючи також і засоби телемедицини в режимі реального часу, якщо є технічна можливість;
  • за потреби, консультацію з використанням засобів телемедицини бригада ЕМД може отримати як на місці виклику, так і під час госпіталізації пацієнта;
  • координацію між бригадою ЕМД та особою, яка консультуватиме бригаду, здійснюватиме диспетчер напрямку; його ж бригада ставитиме до відома у випадку, якщо виникне потреба в консультативній медичній допомозі;
  • оперативно-дистепчерські служби центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф мають забезпечити допомогу стосовно інтерпретації показників стану здоров’я людини в невідкладному стані та консультації з питань послідовності надання екстреної медичної допомоги.

Таким чином, бригада ЕМД матиме змогу отримати фахову консультацію в режимі реального часу з питань діагностики та надання допомоги людині, яка перебуває в невідкладному стані, а центри екстреної медичної допомоги та медицини катастроф запроваджуватимуть прогресивні методи діагностики та передовий досвід, що ґрунтується на науковій думці, в роботу бригад ЕМД.

Засоби телемедицини також відіграватимуть суттєву роль в роботі бригад ЕМД на деокупованих територіях України.

Система екстреної медичної допомоги в Україні: виконання функцій медицини катастроф

На службу екстреної медичної допомоги постановою КМУ від 09.06.2023№ 586 покладена частина функцій служби медицини катастроф в питаннях надання безоплатної медичної допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій техногенного чи природного характеру.  Завдання координації функціонування служби медицини катастроф покладено на:

  • ДЗ «Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ України» – на національному рівні;
  • Раду міністрів АР Крим, Київську та Севастопольську міські державні (військові) адміністрації, центри екстреної медичної допомоги та медицини катастроф – на регіональному рівні.

Задля виконання функцій медицини катастроф визначено:

  • суб’єкт національного рівня – залучає МОЗ для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації на національному рівні (в разі потреби – на іншому рівні)
  • суб’єкт регіонального рівня – залучають для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації на регіональному, місцевому чи об’єктовому рівні
  • суб’єкт об’єктового рівня – залучають для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації на місцевому чи об’єктовому рівні

Для надання медичної допомоги постраждалим в складі ЦЕМДМК, уповноважених закладів чи залучених службою медицини катастроф медичних закладів створюють команди медицини катастроф. До їх складу входять як медичні, так і немедичні працівники.

До складу команд медицини катастроф центри ЕМДМК залучають не менше 10% штатних медичних та немедичних працівників.

Постановою № 586 визначено наступні типи мобільних команд медицини катастроф.

Тип команд медицини катастроф

Завдання

Мобільні команди І типу

Надають екстрену медичну допомогу постраждалим на місці події, здійснюють евакуацію постраждалих. Команди І типу забезпечені транспортними засобами медицини катастроф

Мобільні команди ІІ типу

Надають екстрену медичну допомогу постраждалим за місцем проживання чи перебування; здатні надавати таку допомогу не більше ніж 100 постраждалим впродовж дня

Мобільні команди ІІІ типу

Надають екстрену медичну допомогу постраждалим за місцем проживання чи перебування; здатні надавати таку допомогу понад 100 постраждалим впродовж дня; для їх розміщення використовують намети чи стаціонарні будівлі

Команди МК ІⅤ типу

Надають цілодобову медичну допомогу постраждалим. Працюють на базі мобільного госпіталю чи лікувального закладу де розгортають щонайменше 20 ліжкомісць. За добу такі команди мають проводити понад сім великих чи 15 малих оперативних втручань

Команди МК Ⅴ типу

Надають цілодобову медичну допомогу постраждалим. Працюють на базі мобільного госпіталю чи лікувального закладу де розгортають щонайменше 40 ліжкомісць та чотирьох ліжок інтенсивної терапії. За добу такі команди мають проводити понад 15 великих чи 30 малих оперативних втручань

Команди МК ⅤІ типу

Різнопрофільні команди відповідно до спеціалізації, які долучаються до команд ІⅤ та Ⅴ типів чи закладів охорони здоров’я в разі потреби надання спеціалізованої медичної допомоги

Залежно від складності випадку такі мобільні бригади будуть залучатись в найкоротші терміни.

Працівники бригад медицини катастроф проходять навчання та атестацію щодо відповідності фахового рівня підготовки та стану здоров’я. Відповідну атестацію проводить комісія МОЗ України.

Уповноважений заклад охорони здоров’я організовує дистанційне консультування стосовно надання медичної допомоги постраждалим. В разі потреби залучають медичних працівників інших закладів охорони здоров’я.

Зверніть увагу! Керівництво службою медицини катастроф здійснює МОЗ України.

На розвиток служби медицини катастроф залучають кошти міжнародних організацій, в тому числі і ВООЗ. Фінанси будуть скеровані на освіту медичних працівників системи медицини катастроф, розвиток ІТ-складової управління службою МК, покращення заходів реагування на загрози хімічного, біологічного, ядерного та радіаційного характеру. 

Особисте освітнє портфоліо: сервіс

Оплата праці працівників екстреної медичної допомоги в 2026 році

Відповідно до Програми медичних гарантій в 2026 році збільшується фінансування служби ЕМД до 12,7 млрд грн. Зростає також і капітаційна ставка до 375 грн.

В 2026 році НСЗУ виставляє до служби ЕМД наступні вимоги:

  1. Безперервність та доступність – служба ЕМД повинна працювати цілодобово (в режимі 24/7).
  2. Забезпечення  медичними виробами – пацієнт повинен отримати усі лікарські засоби, медичні вироби, внесені до Національного переліку, безкоштовно.
  3. Забезпечення персоналом – бригади ЕМД повинні бути належним чином укомплектовані медичним персоналом.
  4. Належне фінансування – в тому числі й збільшення коштів на оплату праці медичних працівників служби екстреної медичної допомоги.

З 1 січня 2026 року Урядом України заплановане підвищення зарплати лікарям екстреної медичної допомоги до 35 тис. грн. Така змога виникла саме завдяки збільшенню фінансування служби відповідно до Програми медичних гарантій. Це дасть змогу зменшити відтік фахівців зі служби та підвищити престиж професії.



зміст

XI Конгрес MedSprava: цифрова медицина та інновації

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді