Під час надання стоматологічної допомоги стан здоров’я пацієнта може раптово погіршитися. З'ясуйте, як організувати невідкладну допомогу в стоматологічних закладах
Під час стоматологічного прийому трапляються непередбачувані ситуації, що призводять до виникнення невідкладного стану у пацієнта. Це пов’язано як з реакцією на введення препаратів, що забезпечують безболісне проведення процедури, так і загальною реакцією його організму, пов'язаною з психоемоційним настроєм на майбутнє проведене лікування.
Ліцензійні порушення в стоматології: приклади судових справ
У таких випадках кожен лікар-стоматолог та весь персонал стоматологічного закладу повинні вміти надати першу невідкладну допомогу до прибуття бригади екстреної медичної допомоги (ЕМД) і забезпечити стабільне функціонування життєзабезпечуючих органів і систем пацієнта.
Яку допомогу пацієнту має надати лікар-стоматолог
Різниця між домедичною, першою та екстреною медичною допомогою наведена в таблиці.
Домедична допомога | Перша медична допомога
(нещасний випадок, загострення хронічних захворювань) | Екстрена медична допомога
(існує загроза життю людини) |
невідкладні дії та організаційні заходи, спрямовані на врятування та збереження життя людини у невідкладному стані та мінімізацію наслідків впливу такого стану на її здоров’я, що здійснюються на місці події особами, які не мають медичної освіти, але за своїми службовими обов’язками повинні володіти основними практичними навичками з рятування та збереження життя людини, яка перебуває у невідкладному стані, та відповідно до закону зобов’язані здійснювати такі дії та заходи | це медична допомога, що передбачає: - надання консультації, проведення діагностики та лікування найбільш поширених хвороб, травм, отруєнь, патологічних, фізіологічних (під час вагітності) станів, здійснення профілактичних заходів;
- направлення відповідно до медичних показань пацієнта, який не потребує екстреної медичної допомоги, для надання йому спеціалізованої медичної допомоги;
- надання невідкладної медичної допомоги у разі розладу фізичного чи психічного здоров’я пацієнта, який не потребує екстреної, спеціалізованої медичної допомоги
Надання першої медичної допомоги забезпечують заклади охорони здоров’я та фізичні особи — підприємці, які одержали відповідну ліцензію в установленому законом порядку. Першу медичну допомогу надають особи, які мають медичну освіту. | медична допомога, яка полягає у здійсненні працівниками системи екстреної медичної допомоги невідкладних організаційних, діагностичних та лікувальних заходів, спрямованих на врятування і збереження життя людини у невідкладному стані та мінімізацію наслідків впливу такого стану на її здоров’я |
Статті 1 та 12 ЗУ «Про екстрену медичну допомогу» № 5081-VI (далі – ЗУ № 5081) | Стаття 35-1 ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.1992 № 2801-XII (далі – ЗУ № 2801) | Стаття 35 ЗУ № 2801, Стаття 1 ЗУ № 5081 |
Невідкладний стан людини — це раптове погіршення фізичного або психічного здоров’я, яке становить пряму та невідворотну загрозу життю та здоров’ю людини або її оточенню й виникає внаслідок хвороби, травми, отруєння або інших внутрішніх чи зовнішніх причин (абз. 7 ч. 1 ст. 3 ЗУ № 2801, п. 7 ч. 1 ст. 1 ЗУ № 5081).
Критичні стани — крайній ступінь будь-якої патології, за якого спостерігаються розлади фізіологічних функцій і порушення діяльності окремих систем, які не можна спонтанно коригувати через саморегуляцію. Вони вимагають часткової або повної корекції або штучного заміщення.
Про що має подбати керівник, аби персонал не розгубився у критичний момент для здоров’я пацієнта?
Щоб персонал мав чіткий алгоритм дій у ситуації, коли раптово погіршився стан здоров’я пацієнта або відвідувача:
1. Розробіть та запровадьте клінічний маршрут пацієнтів з невідкладними станами для медичних та немедичних працівників вашого закладу.
Для цього керуйтеся наказами МОЗ:
2. Проводьте навчання з працівниками та перевіряйте їхні знання щодо алгоритмів дій при невідкладних станах;
3. Придбайте й укомплектуйте аптечки для надання невідкладної допомоги.
Укомплектуйте посиндромні укладки.
Медичні вироби | Інше |
Термометр, фонендоскоп, щипці Магіла, клапан-маска, мішок Амбу, в/в катетери різних розмірів, пульсоксиметр, тонометр, глюкометр, небулайзер, автоматичний засіб для дефибриляції (АЗД), назофарингальні чи інші види повітроводів, кисневі балони або концентратори та, за можливості, кардіомонітор | Перелік обладнання наведений у Табелях оснащення відповідно до специфіки меддопомоги, що надається |
Наявність, доступність та укомплектованість аптечок для надання невідкладної медичної допомоги – вимога пп. 20 п. 13 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики, затверджених постановою КМУ від 02.03.2016 № 285. Розташуйте аптечки в кабінетах лікарів у доступних місцях із відповідним написом. Контролюйте терміни придатності вмісту аптечки.
Для обліку ліків та медвиробів у закладі скористайтеся Методичними рекомендаціями ведення обліку лікарських засобів та медичних виробів у закладах охорони здоров’я, затвердженими наказом від 09.09.2014 № 635 в редакції наказу МОЗ від 24.06.2019 № 1428.
4. Одночасно із заходами з надання невідкладної допомоги персонал повинен викликати бригаду екстреної невідкладної допомоги.
Стаття 4 ЗУ № 5081- виклик екстреної медичної допомоги здійснюється за єдиним телефонним номером виклику екстреної медичної допомоги 103 або за єдиним телефонним номером системи екстреної допомоги населенню 112 (ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення системи екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112» № 2581-IX).
5. Ведіть усю необхідну медичну документацію.
Пам’ятайте про обов’язкову документацію у стоматологічному ЗОЗ, яку веде лікарський персонал. Також анкетуйте всіх пацієнтів перед призначенням медикаментозного лікування - пацієнт заповнює опитувальники з обов’язковим підписом і лікаря, і пацієнта (у присутності лікаря) під анкетою.
Частина друга статті 43 ЗУ № 2801: «Згода пацієнта чи його законного представника на медичне втручання не потрібна лише у разі наявності ознак прямої загрози життю пацієнта за умови неможливості отримання з об’єктивних причин згоди на таке втручання від самого пацієнта чи його законних представників» |
Національна сертифікація з управління стоматологією — 2025
Невідкладні стани на амбулаторному прийомі у лікаря-стоматолога: види та допомога
До невідкладних станів відносяться:
- гіпертонічний криз,
- ідіосинкразія,
- напад бронхіальної астми,
- медикаментозна алергія, в т.ч. анафілаксія,
- інсульт, інфаркт,
- аритмії,
- судоми,
- стороннє тіло у верхніх дихальних шляхах,
- токсична реакція анестетика,
- синкопе,
- гіпоглікемія,
- раптова зупинка дихання.
Синкопе: симптоми та надання допомоги
Непритомність (зомління, синкопе) — напад раптової, неочікуваної, короткочасної (менше хвилини) швидкої втрати свідомості, втрата постурального тонусу, відсутність чи порушення моторики, відсутність реакцій на зовнішні подразники та спонтанне відновлення.
Розвиток непритомності (від секунд до хвилини) — дискомфорт, порушення рівноваги у вертикальному положенні, відчуття нудоти, запаморочення, шум у вухах, неясність зору, нестача повітря, поява холодного поту, оніміння язика, губ, кінчика носа (тривалість від 5 с до 2 хв), втрата свідомості зі зниженням м'язового тонусу, блідістю, помутніння зору чи випадіння поля зору, розширенням зіниць і слабка їх реакція на світло (від 5 сек до 1 хв), дихання поверхневе, брадипное, пульс лабільний, частіше брадикардія, зниження артеріального тиску, можливі судоми при глибокій непритомності. Амнезія після зомління. В періоді після притомності хворий орієнтується в просторі і часі, може зберігати блідість, прискорене дихання, лабільний пульс і низький артеріальний тиск.
Діагностика стану по системах: |
АВСDЕ | прохідність дихальних шляхів, дихання, кровообіг, недієздатність, обстеження |
SAMPLE | симптоми, алергія, медикаменти, перенесені та наявні захворювання, прийом їжі і напоїв, події що передували. |
Насамперед лікар оцінює стан пацієнта за наступними ознаками:
- дихання, колір шкіри, поведінку, положення та реакцію на оточуючих;
- визначення сатурації та частоти дихання (у нормі - 4 вдихи на хвилину у дорослого), кількість підняття
- грудної клітки у пацієнта за 10 секунд;
- контроль прохідності дихальних шляхів (зняти зубні протези, перевірити на наявність сторонніх предметів у дихальних шляхах тощо);
- визначення частоти пульсу (центральний, периферичний);
- по шкірі – вологість, колір, температура шкіри;
- перевірити капілярне наповнення;
- якщо пацієнт не прийшов до тями більше декількох хвилин – дивитися на зіниці, висипання на шкірі чи є, провести глюкометрію;
- якщо є підозра на зупинку дихання – проводити серцево-легеневу реанімацію до приїзду екстреної служби.
Допомога:
- правильне положення пацієнта в стоматологічному кріслі;
- звільнити грудну клітку від краватів, стискаючого одягу;
- попросити зайвих людей звільнити приміщення;
- дати доступ свіжого повітря (вікно, кисневий балон чи концентратор);
- розбризкати поблизу різко пахучі речовини (наприклад АХД, спирт чи інший сильний запах безпечної речовини);
- забезпечення прохідності дихальних шляхів;
- виклик 103 чи 112 – якщо стан погіршується і довго не приходить до тями;
- постановка в/в катетера;
- контроль життєвих показників.
Роль асистента лікаря-стоматолога під час надання невідкладної допомоги:
- готує телефон для дзвінка на 103 чи на 112,
- відкриває вікно,
- готує балон з киснем чи концентратором,
- готує тонометр,
- кріпить пульсоксиметр,
- готує небулайзер, дефібрилятор та підключає кардіомонітор (за наявності).
Олег Юдін адвокат, голова Ради захисту прав лікарів Ви впевнені, що відмова від лікування, яку написав пацієнт, убезпечить від відповідальності за її наслідки? Застосуйте поради юриста й без помилок зафіксуєте відмову
Пацієнт у кріслі стоматолога: вибір правильного положення
Стан пацієнта | Положення |
Якщо блідий і знижені рефлекси кінцівок | Протишокове положення - горизонтальне положення з піднятими нижніми кінцівками |
Якщо шкіра червона, є головний біль і тримається за серце | Напівсидяче положення |
Якщо пацієнт шукає вимушеного положення через раптовий біль і важкість дихання | Допомогти обрати зручне положення і контролювати пацієнта. |
NB! Забороняється введення будь яких препаратів per os при сумніві у наявності ковтальних рефлексів пацієнта у стані сплутаної свідомості та при повній втраті свідомості |
Все про новий порядок вакцинації
Невідкладна допомога при анафілаксії
Алгоритм наведений згідно з Уніфікованим клінічним протоколом екстреної, первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Медикаментозна алергія, включаючи анафілаксію», затвердженим наказом МОЗ від 30.12.2015 № 916.
Ознаки – свербіж, набряк, задишка із утрудненим вдихом, різке падіння АТ, свист, стридор, висипання на тілі, порушення перфузії. Втрата пульсу на периферії, абдомінальні ознаки. Виникає стан сильного дискомфорту з невизначеним тяжким відчуттям. Насамперед виникає страх смерті поряд зі станом внутрішнього занепокоєння.
Першочергове лікування: епінефрин (адреналін) та виклик бригами ЕМД. |
1. Припинити введення ліків, що викликають анафілактичний шок. Викликати бригаду ЕМД!
2. Укласти пацієнта, підвести нижні кінцівки. Видалити знімні зубні протези. Якщо хворий без свідомості, повернути голову на бік, висунути нижню щелепу, фіксувати мову для попередження асфіксії. Інгаляція зволоженого кисню. Венепункція, краще 2-х периферичних вен.
3. Епінефрин слід вводити внутрішньом’язово в середину зовнішньої частини стегна 0,01 мг/кг р-ра 1:1,000 (1 мг/мл); максимум 0,5 мг (дорослий) або 0,3 мг (дитина). У пацієнтів, які потребують повторних доз епінефрину, введення повинні здійснюватися принаймні через кожні 5-15 хвилин.
4. Контроль ефективності за рівнем артеріального тиску (АТ) через 2-3 хв. Якщо АТ не підвищується - повторне введення розчину адреналіну до рівня систолічного артеріального тиску 80 ≥ мм.рт.ст.
5. Преднізолон 3-5 мг / кг маси тіла хворого або дексаметазон 1-3 ампули в/м чи в/в.
6. Розчин димедролу 2% (дорослим - 1,0 мг / кг, дітям - 0,5 мг / кг маси тіла) або розчин супрастину 2% 2-4 мл в/в.
7. При обструкції дихальних шляхів: оксигенотерапія; 2,4% розчин еуфіліну - 10 мл. в/в повільно в 10 мл. ізотонічного розчину NaCl. В подальшому 300- 400 мг еуфіліну (10-15 мл. 2,4% розчину) в 250-500 мл. ізотонічного розчину NaCl в/в крапельно.
Сальбутамол через небулайзер.
Додаткова терапія – ГКС, колоїди, глюкагон, кисень.
8. При поліпшенні стану хворого - продовжувати терапію.
При стабільності гемодинаміки госпіталізація хворого, ідентифікація алергену. Якщо гемодинаміка нестабільна - оксигенотерапія, в/в інфузія рідини з 0,1- 0,5 мл. 0,1% розчину адреналіну кожні 5-10-15 хв; при триваючої нестабільності гемодинаміки на тлі внутрішньовенної інфузії кристалоїдів вводиться 200 мг допміна в 200 мл 5% розчину глюкози (швидкість введення 7 кап./хв).
9. Якщо стан хворого не покращився: при необхідності - ендотрахеальна інтубація. Якщо гемодинаміка нестабільна - оксигенотерапія, в/в інфузія рідини з 0,1- 0,5 мл. 0,1% розчину адреналіну кожні 5-10 хв; при триваючої нестабільності гемодинаміки на тлі внутрішньовенної інфузії кристалоїдів вводиться 200 мг допміна в 200 мл 5% розчину глюкози (швидкість введення - 7 кап./хв).
10. Усім пацієнтам з анафілаксією слід вводити високу концентрацію кисню через маску – до 6-8 літрів за хвилину.
Невідкладна допомога при набряку Квінке
Набряк Квінке — гострий обмежений набряк шкіри та підшкірної клітковини.
Причини | Ознаки |
алергічна реакція на медикаменти, хімічні речовини та ін. | Об'єктивно швидко розвивається, щільна еластична припухлість розмірами від горошини до великого плода. Локалізується в основному в області лиця (губи, щоки, повіки, на мові, глотка і гортань). Набряк може бути також в області статевих органів, на передпліччях, на волосистій частині голови, на грудній клітці, рідко набряк локалізується в легенях, серці і мозку. Найбільш важкий набряк в області гортані. При цьому розвивається осиплість голосу, «гавкаючий» кашель, пізніше - утруднене дихання, інспіраторна задишка, потім інспіраторно-експіраторний характер. Дихання шумне, шкіра обличчя ціанічна, подальше - різко бліда. Поширення набряку на слизову трахіобронхіального дерева до гострого набряку гортані приєднується синдром бронхіальної астми з дифузними хрипами експіраторного характеру. |
Невідкладна допомога при набряку Квінке:
1. Припинення дії алергену.
2. Локально обколоти 0,5 мл. 0,1% розчином адреналіну гідрохлориду.
3. Усувають контакт з алергеном через повітря.
4. Вводять антигістамінні препарати (1% розчину димедролу 1-2 мл або 1 мл 2% розчину супрастину в/м або в/в).
5. Кортикостероїдні препарати (преднізолону 60-90 мг або дексаметазон в/в або в/м).
Як надавати платну послугу «Чекап»
Бронхіальна астма: допомога пацієнту
Бронхіальна астма — хронічне захворювання органів респіраторного тракту, видих утруднений, переважає експіраторна задишка.
Ознаки: починається напад з болісного сухого кашлю з наростаючою задишкою, що змушує хворого прийняти характерну позу (сидячи з опорою на руки). Дихання шумне, свистяче, шкірні покриви ціанічние. Приступ триває від декількох хвилин до декількох годин і закінчується кашлем з відділенням значної кількості прозорої в'язкої мокроти.
Невідкладна допомога для хворих на бронхіальну астму
1. Інгаляція b-адреноміметиків: орципреналіна (алупента, астмопент), сальбутамолу (Вентолін, Саламолу), фенотеролу (беротек) і ін.
На 1 інгаляцію - не більше 2 доз препарату, всього - не більше 3 інгаляцій з інтервалом в 10 хвилин. Подальші інгаляції припинити, щоб уникнути розвитку астматичного статусу!
Або вдихання небули сальбутамолу через маску небулайзера.
2. Забезпечити доступ свіжого повітря.
3. При неефективності лікування і прогресуванні дихальної недостатності викликати бригаду екстреної допомоги, в очікуванні якої ввести розчин преднізолону (90 мг) або дексаметазону (8мг) в/м.
Генералізовані судоми: як надати допомогу
Що може сприяти їх появі | Клінічні прояви |
Шум, яскраве світло, обмеження рухливості, страх, емоційне напруження, в анамнезі - епілепсія | Втрата свідомості, падіння хворого, виникають тонічні, а потім тоніко-клонічні судоми м'язів тіла і кінцівок з нетривалим періодом апное. Судорожне сіпання мови і тризм, що призводять до утворення піни з слини і прикушення язика, спостерігаються часто мимовільні мікціі і дефекація. |
Невідкладна допомога при судомних станах
1. При виникненні нападу генералізованих судом невідкладна допомога зводитися лише до недопущення механічних травм і забоїв.
2. Якщо одиночний приступ, як правило, він триває кілька хвилин, завершується нетривалим глибоким сном і не вимагає від лікаря-стоматолога додаткових невідкладних заходів.
3. Якщо напади слідують один за іншим, супроводжуються тривалою стійкою втратою свідомості, стан слід розцінити як епілептичний статус, викликати бригаду екстреної допомоги, а при необхідності провести весь комплекс серцево-легеневої реанімації.
Цукровий діабет: типи і допомога хворому пацієнту
Основні діагностичні типи цукрового діабету:
- інсулінозалежний,
- інсулінонезалежний.
Для того, щоб правильно надати невідкладну допомогу в ситуації, що склалася, необхідно вміти диференціювати гіперглікемічну кому від гіпоглікемічної.
Гіперглікемічна кома | Гіпоглікемічна кома |
Розвиток коми спостерігається протягом 10-12 годин до 3-4 діб. В анамнезі пацієнта виявлений діабет, лабільний перебіг, пропуск чергового прийому або самостійний перехід на інші протидіабетичні засоби, грубі погрішності в дієті. Стрес, інфекційне захворювання з лихоманкою, дихання глибоке, шумне, рідкісне за типом Куссмауля, знижений тонус скелетних м'язів, гіпорефлексія, шкіра суха зі зниженим тургором, тонус очних яблук знижений, запах ацетону з рота, рівень глікемії підвищено, інші клінічні ознаки дегідратації достатньо виражені. | Розвиток коми швидкий, зміна настрою перед втратою свідомості, в анамнезі частіше інсулінозалежний цукровий діабет. Пропуск прийому їжі після чергової ін'єкції інсуліну, інтенсивне фізичне навантаження, дихання не змінено, або поверхнево прискорене, напруга м'язів, тремтіння, судоми, шкіра волога, інші клінічні ознаки дегідратації відсутні, запах ацетону з рота відсутній, рівень цукру знижений - менше 3,9 ммоль/л.
|
Невідкладна допомога при діабетичній гіперглікемічній комі:
1. В/в інфузія ізотонічних розчинів глюкози (5%) або NaCl (0,9%) в обсязі 1л/год.
2. В/в струминне або глибоке в / м введення препарату інсуліну швидкої короткого дії (простого інсуліну) в разовій дозі 10 ОД.
3. Подальше інфузійне введення простого інсуліну зі швидкістю 10 ОД / год.
Невідкладна допомога при гіпоглікемічній комі:
1. Хворому з передвісниками гіпоглікемії (голод, пітливість, озноб, чіткий зв'язок розвитку стану з провокуючими моментами) або в стані прекоми (сплутаність свідомості, але збережена можливість прийому їжі per os) доцільно дати вуглеводної їжі: стакан солодкого чаю, булку, цукерку, ложку меду і т.п.
2. При розвитку коми (втрата свідомості) в/в струменево вводять 25-50 мл 40% розчину глюкози розведеної наполовину р-ном NACL/ Глюкагон 1 мг в/м.
30+ роз’яснень про поводження з медвідходами + 4 зразки
Інші можливі невідкладні стани пацієнта в стоматології
Стан пацієнта | Невідкладна допомога |
Інфарт міокарда (характеризується сірим носогубним трикутником, немиттєвою втратою свідомості, болем за грудиною, коливаннями АТ та пульсу, а також незначною різницею між систолічним та діастолічним тиском – менше 20 мм рт ст.) | Допомога – за можливості ковтати – пів таблетки ацетилсаліцилової кислоти по 0,5.
|
Інсульт (наявність неврологічних ознак за відсутності миттєвої втрати свідомості, які визначаються по системі FAST і МОЗОК) | Базова підтримка життя, виклик бригади ЕМД + правило «ТАБУ» - тобто заборонено: таблетки, антигіпертензивні препарати, будь-що до рота, уколи. |
Гіпертонічний криз (не повноцінна втрата свідомості, може бути сплутана свідомість)
| Допомога – краплі Фармадипін (2-3 краплі на воду або крапнути під язик). Гіпотензивні препарати (дібазол, амлодипін тощо). |
Профілактика втрати свідомості на стоматологічному прийомі:
- ретельний збір анамнезу;
- кава, чай перед прийомом;
- повільне введення анестетика (1 мл протягом 1 хв);
- прийом пацієнтів у протишоковому положенні;
- вагітні – короткий прийом, під праву сідницю підкласти подушку, знімний підголовник для забезпечення зміщення матки у лівий бік.
Самопрофілактика:
- присісти;
- напружити м’язи рук;
- напружити м’язи ніг.
Відповідальність працівників стоматології за ненадання невідкладної допомоги
За несвоєчасне і неякісне забезпечення необхідною медичною допомогою, що призвело до тяжких наслідків, винні особи несуть відповідальність відповідно до закону.
Юридичний супровід роботи медзакладу: прораховуємо ризики
Ст. 37 ЗУ № 2801 визначає, що «медичні працівники зобов'язані невідкладно надавати необхідну медичну допомогу у разі виникнення невідкладного стану людини». Організація та забезпечення надання екстреної медичної допомоги громадянам та іншим особам здійснюються відповідно до ЗУ № 5081.
Цивільно-правова відповідальність | Адміністративна відповідальність | Кримінальна відповідальність |
Більшість позовів, що пред’являють пацієнти, — стосуються відшкодування матеріальної та моральної шкоди, яку було завдано здоров’ю. Відшкодовують таку шкоду відповідно до положень статей 1166-1211-1 глави 82 Цивільного кодексу. NB! Обов’язкова умова відповідальності за заподіяння шкоди — причинний зв’язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. | До адміністративних правопорушень у стоматології належать, зокрема: - порушення санітарних норм (ст. 42 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КпАП);
- незаконне виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах (ст. 44 КпАП);
- порушення обмежень, встановлених для медичних і фармацевтичних працівників під час здійснення ними професійної діяльності (ст. 44-2 КпАП)
| Серед злочинів, які вчиняють проти життя та здоров’я особи, ненадання медичної допомоги залежно від обставин суд може кваліфікувати як: - неналежне виконання професійних обов’язків, що спричинило зараження особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби (ст. 131 Кримінального кодексу (КК));
- неналежне виконання обов’язків щодо охорони життя та здоров’я дітей (ст. 137 КК);
- ненадання допомоги хворому медичним працівником (ст. 139 КК);
- неналежне виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником (ст. 140 КК);
- порушення прав пацієнта (ст. 141 КК).
|
Стаття 139 КК передбачає відповідальність за те, що медпрацівник не надав допомогу хворому. Відповідальність за цією статтею може виражатися як у повній відмові від лікаря надавати медичну допомогу, так і в ненаданні допомоги в обсязі, необхідному в конкретній ситуації, тобто коли він надав допомогу несвоєчасно або некваліфіковано.
Стаття 139 КК передбачає відповідальність за те, що медпрацівник не надав допомогу хворому. Відповідальність за цією статтею може виражатися як у повній відмові від лікаря надавати медичну допомогу, так і в ненаданні допомоги в обсязі, необхідному в конкретній ситуації, тобто коли він надав допомогу несвоєчасно або некваліфіковано. |
