Мобілізація медичних працівників — 2024: кого можуть призвати на військову службу та хто не підлягає мобілізації

Автор
Експертна редакція порталу
Як відбувається мобілізація медиків, зокрема жінок, як діяти після отримання повістки та хто не може бути мобілізованим. Читайте про це в статті

Чи надавати інформацію про пацієнта військовій частині

Після оголошення загальної мобілізації в Україні проводиться призов на військову службу громадян, зокрема медичних працівників, які є військовозобов’язаними або резервістами. Мобілізація медпрацівників в умовах воєнного стану проводиться на таких самих умовах та в такому самому порядку, як і мобілізація всіх інших категорій населення. З’ясуємо детальніше, як відбувається мобілізація медиків в Україні, зокрема мобілізація жінок-медиків. 

Увага!  Указ Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 65/2022 оголосив загальну мобілізацію. Документ затвердив Закон України від 03.03.2022 № 2105-IX.

Врахуйте! 17.04.2024 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-IX (далі — Закон № 3633) офіційно опублікували у газеті «Голос України». Закон набрав чинності 18.05.2024.

Законодавство України про мобілізацію Скачати інфографіку від Міноборони

Кого можуть мобілізувати

Закон № 3633 вносить зміні, зокрема, до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (далі — Закон про мобілізаційну підготовку та мобілізацію) та Закону України  «Про військовий обовʼязок і військову службу»  від 25.03.1992 №2232-XII (далі — Закон про військовий обовʼязок).

У новій редакції викладена стаття 37 Закону про військовий обовʼязок, яка зазначає, що взяттю на військовий облік призовників, військовозобовʼязаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України:

1) на військовий облік призовників (крім Служби безпеки України, розвідувальних органів України) віком до 25 років:

  • які за рішенням комісії з питань взяття на військовий облік пройшли медичний огляд;
  • які є призовниками, що прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання;
  • які набули громадянство України;
  • які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань, якщо раніше не перебували на військовому обліку;
  • які припинили альтернативну (невійськову) службу достроково і відповідно до Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу» підлягають взяттю на військовий облік призовників;
  • які відраховані із закладів фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти та не пройшли базову загальновійськову підготовку;

2) на військовий облік військовозобовʼязаних:

  • які звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву;
  • призовники, які пройшли базову загальновійськову підготовку з додержанням умов, передбачених частиною одинадцятою статті 1 цього Закону;
  • які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу» та підлягають взяттю на військовий облік військовозобовʼязаних;
  • військовозобовʼязані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання;
  • які набули громадянство України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобовʼязаних;
  • зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України;
  • які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби;
  • які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників;
  • які звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі;
  • які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку;
  • які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань;

3) на військовий облік резервістів:

  • які зараховані до військового оперативного резерву;
  • які уклали контракт про проходження служби у військовому резерві Збройних Сил України та інших військових формувань;
  • резервісти, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України на нове місце проживання.
  • Громадянам України, взятим на військовий облік, розʼяснюються права та обовʼязки, правила військового обліку та відповідальність за порушення цих правил.

Зміни торкнулися і визначень: відтепер мобілізація — це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту — на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

У новій редакції викладена стаття 22 Закону про мобілізаційну підготовку та мобілізацію:

Громадяни зобовʼязані:

  • зʼявлятися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі — ТЦК та СП) у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік військовозобовʼязаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
  • надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;
  • проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) ТЦК та СП, закладів охорони здоровʼя Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України — за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону;
  • громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобовʼязаного чи резервіста.

Громадяни, які перебувають у запасі і не призвані на військову службу або не залучені до виконання обовʼязків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час мобілізації можуть бути відповідно до закону залучені до виконання робіт, які мають оборонний характер.

Громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність, виконують мобілізаційні завдання (замовлення) згідно з укладеними договорами (контрактами).

Юридичний супровід роботи медзакладу: прораховуємо ризики

Військовий облік жінок-медиків

Відповідно до  статті 1 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 07.10.2022 № 2664-ІХ зі змінами передбаченими Законом № 3633:

  • Жінки, які придатні до проходження військової служби за станом здоровʼя та віком і закінчили заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти та здобули медичну або фармацевтичну спеціальність, підлягають взяттю на військовий облік військовозобовʼязаних.
  • Жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в переліку, затвердженому Міністерством оборони України, та придатні до проходження військової служби за станом здоровʼя та віком, беруться на військовий облік військовозобовʼязаних за їхнім бажанням.
  • Жінки, які перебувають на військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу чи залучені для виконання робіт із забезпечення оборони держави у воєнний час у добровільному порядку.

У мирний час жінки можуть бути прийняті на військову службу та службу у військовому резерві тільки в добровільному порядку (за контрактом).

Визначати спеціальності роботодавець має відповідно до наказу Міноборони від 11.10.2021 № 313, яким затверджені два переліки:

  • Перелік спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов’язаних
  • Перелік спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями

До переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов’язаних включені медичні спеціальності:

  • фізична терапія, ерготерапія, медична та психологічна реабілітація, громадське здоров’я, фізична реабілітація, промислова фармація, санітарія і експертиза
  • стоматологія, медицина, медсестринство, фармація, технології медичної діагностики та лікування
  • біомедична інженерія, біотехнології та біоінженерія
  • професіонали в галузі наук про життя та медичних наук, професіонали в галузі медицини (крім медичних сестер), професіонали в галузі лікувальної справи, професіонали в галузі стоматології, наукові співробітники (стоматологія), стоматологи, професіонали в галузі фармації, провізори, професіонали в галузі медико-профілактичної справи, наукові співробітники в галузі медико-профілактичної справи, інші професіонали в галузі медицини (крім сестринської справи та акушерства), допоміжний персонал у галузі сучасної медицини, фізіотерапії, фармації (крім медичних сестер), медичні асистенти, дантисти-асистенти, фізіотерапевти та масажисти, фармацевти, інші асистенти професіоналів в галузі сучасної медицини (крім медичних сестер)
  • професіонали в галузі патології, токсикології, фармакології, фізіології та епідеміології, патологи, токсикологи, фармакологи, фізіологи та епідеміологи, наукові співробітники (лікувальна справа), лікарі, фахівці в галузі медико-профілактичної справи, професійні медичні сестри та акушерки, професіонали в галузі сестринської справи та акушерства, медичні сестри та акушерки, гігієністи, окулісти та оптики, медичні сестри та акушерки, що асистують професіоналам, помічники професіоналів-акушерів
  • оператори медичного устаткування, робітники, що обслуговують устаткування з виробництва фармацевтичних продуктів та косметичних засобів, керівники підрозділів в охороні здоров’я

Уряд постановою від 30.12.2022 № 1487 затвердив Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів (далі —  Порядок № 1487).

Відповідно до п.50 Порядку №1487 заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти, які здійснюють підготовку жінок за медичною або фармацевтичною спеціальністю, за два місяці до завершення навчання за відповідною освітньою (науковою) програмою подають список щодо таких жінок (додаток 14 Порядку №1487) до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, на території відповідальності яких вони розташовані.

Зазначені списки є підставою для оформлення жінкам тимчасового посвідчення військовозобов’язаного, без визначення ступеня їх придатності для виконання військового обов’язку та відмітки про взяття на облік, та внесення інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Видача тимчасових посвідчень військовозобов’язаного зазначеним у списках жінкам, які здобули освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю, здійснюється районним (міським) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, на території відповідальності якого розташовані заклади освіти. Строк дії таких посвідчень — 30 діб.

Жінки, яким видано тимчасові посвідчення військовозобов’язаного (із строком дії 30 діб), повинні в семиденний строк з дня отримання таких посвідчень прибути до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, на території відповідальності якого задеклароване/зареєстроване місце їх проживання, для взяття на військовий облік.

Взяття жінок на військовий облік військовозобов’язаних здійснюється після визначення їх придатності до військової служби, внесення персональних даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів з подальшим оформленням відповідного військово-облікового документа.

Увага! КМУ постановою від 16.05.2024 № 563 виключив з Порядку № 1487 норму, яка дозволяла жінкам, що здобули освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю та не перебували на військовому обліку у відповідних районних (міських) ТЦК та СП, працевлаштовуватися як невійськовозобов'язаним до кінця 2026 року. 

Тож, від 18.05.2024 всі жінки-медики, які ще не перебували на військовому обліку, мають звернутися до ТЦК та СП та отримати військово-обліковий документ.

Керівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій зобов’язані повідомляти відповідним районним (міським) ТЦК та СП про  працюючих жінок з медичною або фармацевтичною спеціальністю і не перебувають на військовому обліку (п. 51 Порядку № 1487).

На військовий облік жінок ставить ТЦК та СП за місцем реєстрації особи, тож визначайте ТЦК та СП, до якого потрібно надіслати повідомлення, саме за цим критерієм.

Непрацевлаштовані медикі-жінки та фармацевтки мають самостійно прибути до ТЦК та стати на облік.

Форма повідомлення не унормована, тому складайте його довільно (див. зразок). Коли приймаєте на роботу жінку, яка перебуває на військовому обліку, врахуйте вимоги Порядку № 1487.

Повідомлення в ТЦК про працівників-жінок, які мають медичну освіту: зразок

image56

Скачати зразок

Які медики не підлягають мобілізації

Статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (зі змінами та доповненнями) визначені випадки, коли медики військовозобов’язані не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Зокрема, якщо вони:

1. Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобовʼязані:

1) заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку;

2) визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоровʼя на термін 6—12 місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);

3) жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці;

4) жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України;

5) жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;

6) жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоровʼя в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоровʼя, але якій не встановлено інвалідність;

7) жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;

8) усиновлювачі, на утриманні яких перебуває дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, на утриманні яких перебуває дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років;

9) зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матірʼю (батьком чи матірʼю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоровʼя, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сімʼї, які зобовʼязані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоровʼя потребують постійного догляду;

10) опікун особи, визнаної судом недієздатною;

11) які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи;

12) які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у особи з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів;

13) які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобовʼязаними та відповідно до закону зобовʼязані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобовʼязаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобовʼязаних за вибором такої особи з інвалідністю;

14) члени сімʼї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сімʼї першого ступеня споріднення або якщо члени сімʼї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоровʼя). У разі відсутності членів сімʼї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сімʼї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи;

15) жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених частиною шостою статті 2 Закону України «Про військовий обовʼязок і військову службу»;

2. Особи з інвалідністю, а також особи, зазначені в пунктах 3—15 можуть бути прийняті на військову службу за контрактом.

3. Призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також:

1) здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури;

2) наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки;

3) жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції з числа:

  • військовослужбовців або працівників утворених відповідно до законів України військових формувань, що захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;
  • працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та загинули або пропали безвісти під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення;
  • осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;
  • осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії з утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами;

4) жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану;

5) члени сімей (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний (повнорідний) брат чи сестра) осіб, яким посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності (листопад 2013 року — лютий 2014 року).

Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації до досягнення 25-річного віку військовозобовʼязані, які пройшли базову загальновійськову підготовку відповідно до статті 10-1 Закону України «Про військовий обовʼязок і військову службу» чи базову військову службу. Такі особи у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їх згодою.

Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобовʼязані з числа громадян, які проходили військову службу та були звільнені зі служби у запас у звʼязку із звільненням з полону. Такі особи можуть бути призвані на військову службу за їх згодою.

Перевірка підстав щодо надання військовозобовʼязаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється ТЦК та СП.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобовʼязаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобовʼязаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.

Як залучати додаткових медичних працівників на період воєнного стану

Бронювання медичних працівників

Бронювання — тимчасова відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації. Уряд затвердив Порядок бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану постановою від 27.01.2023 № 76 (далі — Порядок № 76).

Порядок та організація бронювання, переліки посад і професій військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, визначаються  Законом Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють:

  •  в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування на посадах:

державної служби категорії «А», голів обласних, районних, районних у місті (у разі створення) рад, сільських, селищних, міських голів — усі військовозобовʼязані;

державної служби категорій «Б», «В», в органах місцевого самоврядування — не більше 50 відсотків кількості військовозобовʼязаних цих категорій у зазначених органах;

  • в органах державної влади, інших державних органах, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України, Державному бюро розслідувань, органах прокуратури, Бюро економічної безпеки України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Державній кримінально-виконавчій службі України, Службі судової охорони, в судах, установах системи правосуддя та органах досудового розслідування (крім військовозобовʼязаних, зазначених у пункті 1 цієї частини), а також на штатних посадах патронатних служб державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;
  • підприємства, установи й організації (далі — підприємства), яким встановили мобілізаційні завдання (замовлення) — якщо це необхідно, щоб виконати встановлені мобілізаційні завдання (замовлення);
  • підприємства, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань або функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, у тому числі кінцеві бенефіціарні власники таких підприємств, які не є їх працівниками. Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань в особливий період, встановлюються Кабінетом Міністрів України

Підстава — частина 1 статті 25 Закону Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію зі змінами.

Органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, що здійснюють бронювання військовозобовʼязаних, зобовʼязані оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації військовозобовʼязаних, які заброньовані у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у районному (міському) ТЦК та СП, на території відповідальності якого вони розміщуються ( пунк 3 статті 25 Закону Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію).

Увага! КМУ на засіданні 08 травня 2024 року вніс зміни до постанови КМУ «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час» від 27.01.2023 № 76.

Змінили Порядок бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану

До Міноборони передали повноваження, які раніше виконував Генштаб ЗСУ,  зокрема:

  • розгляд та погодження списків військовозобов’язаних, які підприємства пропонують до бронювання на період мобілізації та на воєнний час;
  • подання погоджених списків до Мінекономіки для ухвалення відповідного рішення;
  • доведення рішення Мінекономіки щодо бронювання військовозобов’язаних до відома відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Також доповнили новою нормою Порядок та критерії визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, за якою Міноборони надаватимуть копії рішень про відповідність підприємства критеріям та підтвердження статусу критично важливого підприємства або про позбавлення такого статусу.

Увага! Постановою КМУ «Про продовження строків дії відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації» від 07.05.2024 № 516 установив, що строки дії відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації, наданих військовозобов'язаним відповідними рішеннями Міністерства економіки згідно із Порядком № 76, які не закінчилися на день прийняття Постанови №516, продовжуються автоматично на один місяць

Наприклад, якщо строк дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, наданої військовозобов'язаним рішенням Міністерства економіки, закінчується 17.05.2024, згідно з постановою строк її дії автоматично продовжується на один місяць, тобто до 17.06.2024. (лист Мінекономіки від 14.05.2024 р. N 2704-20/35460-03).

Чи оплачувати е-лікарняний працівнику, що проходить військову службу

Мобілізація медиків: алгоритм

Уповноваженими особами для вручення повісток є співробітники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування (ст. 12 Закону про мобілізаційну підготовку і мобілізацію).

Під час мобілізації військовозобовʼязані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обовʼязків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, зобовʼязані зʼявитися на збірні пункти ТЦК та СП у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях

Інші військовозобовʼязані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобовʼязані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобовʼязаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Медпрацівник, який отримав повістку про виклик до ТЦК та СП? зобовʼязаний зʼявитися у зазначені у ній місце та строк.

У повістці про виклик до ТЦК та СП зазначаються:

1) прізвище, імʼя та по батькові і дата народження громадянина, якому адресована повістка;

2) найменування ТЦК таСП, що видав повістку;

3) мета виклику;

4) місце, день і час явки за викликом;

5) підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку;

6) реєстраційний номер повістки;

7) розʼяснення про наслідки неявки і про обовʼязок повідомити про причини неявки.

Для громадян, які самостійно прибули до ТЦК та СП та підлягають направленню на навчання (підготовку) у звʼязку з призовом на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, час явки до ТЦК та СП встановлюється протягом двох місяців з дня проходження військово-лікарської комісії.

Під час вручення повістки представники ТЦК та СП на вимогу громадянина, якому вручається повістка, зобовʼязані назвати свої прізвища, імʼя та по батькові, посади, а також предʼявити службові посвідчення.

Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються:

  • перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;
  • смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

У разі неприбуття громадянин зобовʼязаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до ТЦК та СП повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці ТЦК та СП або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Медпрацівник, який отримав мобілізаційне розпорядження, повістку має обов’язково повідомити керівника, адже він має виконати низку дій, щоб зберегти за вами робоче місце та дотримати всіх інших гарантій.

Якщо працівник надав повістку — видайте на її підставі наказ про увільнення від роботи на час служби за призовом зі збереженням місця роботи та посади (ст. 119 КЗпП). 

За медпрацівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, зберігаються:

  • місце роботи
  • посада

Середній заробіток не зберігають з 19.07.2022, підстава  —  Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352-ІХ. Він більше не зобов’язує роботодавців зберігати середній заробіток за працівниками, які проходять військову службу. Відповідні зміни внесуть також до частини 3 статті 119 Кодексу законів про працю України. Але роботодавці, які мають фінансову можливість, можуть виплачувати середній заробіток працівникам-військовослужбовцям, якщо передбачать це в колективному договорі або положенні про оплату праці.

Увага! Неявка уТЦК та СП є адміністративним правопорушенням.

Чи надавати Нацполіції інформацію про господарську діяльність КНП

Звільнення зі служби

Військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах:

1) під час дії особливого періоду (крім періоду дії воєнного стану):

а) у строки, визначені Указом Президента України (у строки, визначені рішенням Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України, — для військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період);

б) за станом здоровʼя — на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби;

в) за віком — у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

г) через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

д) у звʼязку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;

е) у звʼязку із звільненням з полону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу та/або проти них не порушено кримінальне провадження, передбачене законами України);

є) у звʼязку з обранням народним депутатом України, депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

2) під час дії воєнного стану:

а) за віком — у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

б) за станом здоровʼя:

  • на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6—12 місяців;
  • за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

в) у звʼязку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі;

г) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

д) у звʼязку із звільненням з полону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

е) у звʼязку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів — у разі неможливості їх використання на службі (для осіб вищого офіцерського складу).

Підстава — пункт 4 статті 26 Закону України «Про військовий обовʼязок і військову службу».

Всі працівники зможуть повернутися додому і стати до роботи лише коли оголосять демобілізацію.

Атестація медиків в умовах війни

Відповідальність за ухилення від мобілізації

За ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період карають позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років (ст. 336 Кримінального кодексу України). Єдиний державний реєстр судових рішень містить понад сотню вироків щодо кримінальних правопорушень, передбачених цією статтею.

Увага! Для звинувачення за статтею 336 КК потрібно встановити, що особа пройшла військово-лікарську комісію, визнана придатною до військової служби і навмисне ухилялася від призову.

У більшості вироків суди призначають  покарання у вигляді позбавлення волі на три роки і звільняють від відбування покарання, якщо особа протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину.

Не можна розглядати як ухилення від мобілізації нез’явлення за викликом до ТЦК. Це адміністративне правопорушення, передбачене статтею 210-1 КпАП, — порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. За вчинення такого правопорушення в особливий період загрожує штраф у розмірі від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3400 до 5100 грн). ТЦК мають право звернутися до органів Нацполіції, яка доставить до ТЦК особу, що не з’являється за викликом (ч. 3 ст. 38 Закону про військову службу).

З набуттям чинності Закону № 3633 у КпАП з’явиться нова стаття за невиконання громадянином України у строки, встановлені Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», вимоги ТЦК та СП виконання обовʼязку (обовʼязків) військовозобовʼязаним, резервістом за рішенням суду може бути тимчасово обмежені права у керуванні транспортним засобом під час мобілізації (стаття 283-2 КпАП).



зміст

Безперервний професійний розвиток медичних сестер у 2024 році

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді