Як організувати роботу сімейного лікаря

Автор
редактор медичних видань
З’ясуємо, які вимоги нині висуває законодавство до роботи лікарів первинної ланки медичної допомоги. А ще підкажемо, як підписувати декларації з пацієнтами. Детальніше про роботу сімейного лікаря — у статті

♦ Надає пацієнтам первинну медичну допомогу (ПМД), зокрема й невідкладну.

♦ Забезпечує масову й індивідуальну профілактику інфекційних захворювань.

♦ Оформлює довідки, форми, листки непрацездатності й лікарські свідоцтва про смерть.

♦ Координує роботу з іншими ланками медичної допомоги…

Це далеко не повний перелік того, чим займається сімейний лікар. Його робота складна й багатогранна, а розвиток медичної реформи спонукає не тільки поглиблювати медичні знання, а й щодалі досконаліше опановувати інформаційні технології.

Як же працювати сімейному лікарю в нинішніх реаліях? Які обов’язки він виконує та які права має? Скільки пацієнтів може обслуговувати й чи має право відмовитися надавати медичну допомогу? Відповіді на ці та інші запитання знайдете далі.

Дар'я Михайлова головний редактор журналу «Управління закладом охорони здоров’я»
У новому році перегляньте розмір зарплат працівників, надавайте відпустки і проводьте медичні огляди за новими правилами. Очікуйте змін у системі безперервного професійного розвитку та формуванні госпітальних округів

Сімейний лікар: обов'язки

Завдання, обов’язки та кваліфікаційні вимоги до сімейного лікаря визначає пункт 20 «Лікар загальної практики — сімейний лікар» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, випуск 78 «Охорона здоров’я», затвердженого наказом МОЗ від 29.03.2002 № 117 (ДКХП).

Зокрема, серед обов’язків сімейного лікаря:

  • надавати невідкладну медичну допомогу на догоспітальному етапі;
  • відповідати за лікування пацієнта на ранніх недифенційованих стадіях захворювання;
  • координувати надання допомоги з іншими фахівцями первинної, вторинної і третинної медичної допомоги;
  • визначати тимчасову непрацездатність та забезпечувати своєчасне направлення пацієнта на експертизу тимчасової та стійкої непрацездатності;
  • координувати процеси профілактики, лікування, догляду, паліативної та реабілітаційної допомоги;
  • брати участь в організації медико-соціальної і психологічної допомоги одиноким, людям похилого віку, інвалідам та пацієнтам із хронічними захворюваннями;
  • вести роботу щодо поширення медичних знань серед населення, зокрема щодо запобігання захворювань та їх ускладнень тощо (абз. 2 п. 20 ДКХП).

З повним обсягом обов’язків сімейного лікаря ознайомтеся в переліку МОЗ.

Сімейний лікар надає невідкладну медичну допомогу на догоспітальному етапі. Проте якщо під час прийому пацієнта виникає невідкладний стан при гострому розладі фізичного чи психічного здоров’я пацієнта, унаслідок якого пацієнт потребує екстреної, спеціалізованої або високоспеціалізованої медичної допомоги, лікар повинен викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги й до її прибуття надати пацієнту відповідну медичну допомогу.

П’ять змін у ліцензуванні медичної практики

Як працює сімейний лікар та хто входить до його команди

Сімейний лікар може перебувати в трудових відносинах із надавачем первинної медичної допомоги або провадити господарську діяльність із медичної практики як фізична особа — підприємець та особисто надавати медичні послуги.

Робочим місцем лікаря загальної практики — сімейного лікаря може бути:

  • кабінет у закладі первинної медико-санітарної допомоги, де ведеться амбулаторний прийом пацієнтів;
  • дільниця, на якій проживає населення, яке він обслуговує;
  • інші місця, пов’язані з виконанням службових обов’язків.

Лікар надає ПМД під час особистого прийому пацієнта за місцем надання медичної допомоги. Проте окремі послуги може надавати й за місцем проживання (перебування) пацієнта або з використанням технічних засобів електронних комунікацій.

Увага! Лікар не зобов’язаний надавати допомогу за місцем проживання (перебування) пацієнта на підставі того, що пацієнт:

  • проживає / перебуває далеко від місця надання ПМД;
  • не має коштів на проїзд до місця надання ПМД.

Відомості про кожен випадок надання ПМД лікар або інший медичний працівник, який входить до команди з надання ПМД, відображає в медичній документації відповідно до Міжнародної класифікації первинної допомоги (ICPC2Е), а за необхідності — і за МКХ відповідного перегляду (п. 4 розд. III Порядку № 504).

Послуги з ПМД надає безпосередньо лікар. Проте деякі з них можуть надавати й інші медичні працівники, які входять до складу команди з надання ПМД. Робити це вони можуть як самостійно, так і спільно або під керівництвом лікаря — залежно від рівня їхньої кваліфікації.

Команда з надання ПМД — це група медичних працівників, що функціонує в межах надавача ПМД та складається не менше ніж з одного:

  • лікаря з надання ПМД;
  • фахівця (сестра медична загальної практики — сімейної медицини, акушерка, фельдшер тощо), який працює спільно з лікарем з надання ПМД або під його керівництвом

(абз. 4 п. 2 розд. I Порядку надання первинної медичної допомоги, затвердженого наказом МОЗ від 19.03.2018 № 504; далі — Порядок № 504).

Також сімейний лікар може бути членом групової практики ПМД.

Групова практика ПМД — це команда з надання ПМД, до складу якої входять два або більше лікарів з надання ПМД, або сукупність двох чи більше практик ПМД в межах одного надавача ПМД або кількох надавачів ПМД, які взаємодіють на підставі договору про спільну діяльність, укладеного між надавачами ПМД (абз. 8 п. 2 розд. I Порядку № 504).

Сімейний лікар: медичні послуги

Роботу лікарів, які надають ПМД, регламентує Порядок надання первинної медичної допомоги, затверджений наказом МОЗ від 19.03.2018 № 504 (далі — Порядок № 504).

ПМД охоплює діагностику та лікування найпоширеніших хвороб, травм, отруєнь, патологічних, фізіологічних (під час вагітності) станів. Перелік медичних послуг із надання ПМД визначив МОЗ у додатку 1 до Порядку № 504.


До компетенції сімейних лікарів належить, зокрема, динамічне спостереження за станом здоров’я пацієнтів із використанням фізикальних, лабораторних та інструментальних досліджень відповідно до галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я.

У межах медичних послуг із надання ПМД проводять також такі лабораторні та інструментальні діагностичні дослідження:

  • загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою;
  • загальний аналіз сечі;
  • глюкоза крові;
  • загальний холестерин;
  • вимірювання артеріального тиску;
  • електрокардіограма;
  • вимірювання ваги, зросту, окружності талії;
  • швидкі тести на вагітність, тропоніни, ВІЛ, вірусні гепатити,  SARS-CoV-2 (додаток 3 до Порядку № 504).

Як передати лабораторні дослідження на аутсорс

Декларація з сімейним лікарем 

Співпраця між лікарем та пацієнтом стартує з підписання декларації. Вона укладається безстроково. Проте автоматично втратить чинність, коли пацієнт захоче обслуговуватися в іншого сімейного лікаря й підпише з ним новий договір.

Також пацієнт має право відмовитися від лікаря, з яким раніше підписав декларацію, і не обирати нового лікаря. Для цього він має подати до НСЗУ заяву про припинення дії декларації.

Увага! Пацієнт обирає лікаря, який надає ПМД, незалежно від місця свого проживання / перебування.

Щоб укласти декларацію з сімейним лікарем, пацієнт має надати:

  • реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються прийняти РНОКПП та повідомили про це відповідний орган контролю й мають відмітку в паспорті)
  • один із таких документів, що посвідчують особу:
    • паспорт громадянина України
    • тимчасове посвідчення громадянина України
    • свідоцтво про народження — для осіб, які не досягли 14-річного віку
    • посвідка на постійне проживання в Україні
    • посвідчення біженця
    • посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту

Заповнюйте декларацію в електронному вигляді. Форму декларації про вибір лікаря, який надає ПМД, МОЗ затвердив наказом «Про затвердження Порядку вибору лікаря, який надає первинну медичну допомогу, та форми декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу» від 19.03.2018 № 503. Будь-які інші форми не є чинними.

Декларація містить дані про:

  • пацієнта;
  • особу, яку необхідно інформувати, якщо здоров’я пацієнта раптово погіршилося;
  • лікаря, який надаватиме медичну допомогу пацієнту;
  • медичний заклад, у якому пацієнт отримуватиме ПМД.

Якщо особа неповноправна, у спеціально відведеному місці декларації пропишіть дані про законного представника цієї особи (піклувальника, опікуна):

  • прізвище, ім’я та по батькові;
  • серію та номер паспорта;
  • день, місяць та рік народження;
  • номер картки платника податків.

Як укласти декларацію з пацієнтом: п’ять кроків

1. Прийміть документи пацієнта

2. Унесіть інформацію до Реєстру пацієнтів центральної бази даних системи

3. Перевірте, чи правильно внесли інформацію

4. Підпишіть декларацію

5. Надішліть декларацію до системи

Заповнюйте декларацію українською мовою. Виняток: пункти, що потребують використання літер латинської абетки та спеціальних символів.

Заповнений документ роздрукуйте у двох примірниках. Один із них залиште в медичному закладі, інший — віддайте на руки пацієнту.

Оптимальний обсяг пацієнтів на одного сімейного лікаря

Лікар не має права відмовитися укладати декларацію, зокрема й на підставі наявності в пацієнта хронічного захворювання, його віку, статі, соціального статусу, раси, кольору шкіри, етнічного походження, політичних, релігійних та інших переконань, матеріального становища, сімейного стану, місця проживання / перебування, мовних та інших ознак.

Виняток: лікар досягнув оптимального обсягу практики ПМД.

Так, законодавство обмежує кількість пацієнтів, з якими лікар може укласти договір про надання ПМД. Мета такого обмеження — забезпечити якісну ПМД для населення.

Увага! Під час розрахунку оптимального обсягу практики ПМД враховують усіх пацієнтів, яким лікар надає ПМД, незалежно від кількості суб’єктів господарювання, з якими цей лікар має трудові відносини.

Сімейний лікар може укласти договір щонайбільше з 1800 пацієнтами. Саме таку кількість рекомендує МОЗ. Проте обсяг практики може відрізнятися від оптимального. Це залежить від соціально-демографічних, інфраструктурних та інших особливостей території, у межах якої мешкають особи, що належать до відповідної практики (п. 5 розд. II Порядку № 504). Так, лікарі сільських лікарських амбулаторій, які працюють у селах, населення яких перевищує 2000 осіб, можуть підписати договір із більшою кількістю пацієнтів.

Із січня 2019 року всі лікарі мають технічну можливість укладати декларації понад оптимальну кількість. Для таких декларацій НСЗУ ввела коригувальні коефіцієнти.

Увага! НСЗУ рекомендує керівникам медзакладів локальними наказами визначати, які ліміти в їхніх лікарів, адже в кожного ЗОЗ своя ситуація з пацієнтами, умовами роботи тощо.

Капітаційна ставка за одну особу складає 786,65 грн.

До базової ставки застосовуються коригувальні коефіцієнти залежно від:

  • вікової групи пацієнта

Від 0 до 5 років

2,465

Від 6 до 17 років

1,250

Від 18 до 39 років

0,616

Від 40 до 64 років

0,86

Понад 65 років

1,3

  • місця обслуговування пацієнтів (населені пункти, яким надано статус гірських, отримують коефіцієнт 1,2)
  • рівня перевищення ліміту кількості укладених декларацій

Від 100 % ліміту + одна декларація до 110 % ліміту включно

0, 616

Від 110 % ліміту + одна декларація до 120 % ліміту включно

0, 493

Від 120 % ліміту + одна декларація до 130 % ліміту включно

0,370

Від 130 % ліміту + одна декларація до 140 % ліміту включно

0,246

Від 140 % ліміту + одна декларація до 150 % ліміту включно

0,123

 

Дані про те, як працює первинна ланка медичної допомоги, НСЗУ регулярно публікує на офіційному сайті. Тож на відповідних дашбордах сімейний лікар може перевірити:

  • скільки в нього пацієнтів (кількість укладених декларацій);
  • яка вікова структура пацієнтів;
  • розмежування пацієнтів за статтю;
  • інформацію про виписані електронні рецепти

Також можна відстежити, які медзаклади вже підписали договори з НСЗУ.

На дашбордах відображаються всі лікарі, навіть ті, які уклали хоча б одну декларацію.

Коли сімейний лікар має право відмовитися від пацієнта

МОЗ роз’яснило, у яких випадках лікар має право відмовитися від пацієнта.

Увага! Законодавство дозволяє лікарю ПМД відмовитися від подальшого ведення пацієнта, який не виконує медичних приписів або правил внутрішнього трудового розпорядку медзакладу. Умова: це не загрожуватиме життю пацієнта і здоров’ю населення.

Розглянемо ці випадки детальніше.

Ситуація 1. Пацієнт не виконує медичних приписів, однак його життю чи здоров’ю людей, які його оточують, нічого не загрожує. Усі порушення задокументовані, а задовільний стан здоров’я пацієнта підтверджений.

Що робити лікарю. Запишіть у карті, листку непрацездатності, іншій медичній документації вид порушення: несвоєчасна явка на прийом, алкогольне, наркотичне, токсичне сп’яніння під час лікування, вихід на роботу без дозволу лікаря, «втеча» зі стаціонарного лікування тощо. У листку непрацездатності у рядку «Відмітки про порушення режиму» зазначте дату порушення та підпишіться, у рядку «Примітка» вкажіть види порушень. Також обов’язково зробіть відповідний запис у медкарті амбулаторного / стаціонарного хворого.

Увага! Лікар не несе відповідальності за здоров’я пацієнта, якщо той відмовляється від медичних приписів або порушує встановлений для нього режим.

Ситуація 2. Пацієнт порушує правила внутрішнього розпорядку медзакладу, однак його життю чи здоров’ю людей, які його оточують, нічого не загрожує.

Що робити лікарю. Задокументуйте всі порушення, підтвердьте задовільний стан здоров’я пацієнта. З підтвердженими фактами порушень і відповідною заявою зверніться до керівника медзакладу.

Якщо лікар чи медзаклад не може забезпечити відповідне лікування — немає обладнання, кваліфікація медперсоналу не відповідає захворюванню, лікарі направляють пацієнта до іншого медзакладу.

Проте лікар не має права відмовитися надавати допомогу пацієнту, якщо відмова може призвести:

  • до тяжких наслідків для пацієнта;
  • смерті пацієнта чи інших тяжких наслідків.

У невідкладних випадках, коли життя людини під загрозою, медики зобов’язані надавати медичну допомогу без згоди пацієнта чи його законного представника.

Електронний запис до сімейного лікаря

Записатися на прийом до сімейного лікаря пацієнти можуть як особисто, так і за допомогою технічних засобів електронних комунікацій. Розгляньмо детальніше ці способи.

По телефону

Для деяких пацієнтів найпростіший спосіб записатися до лікаря — це зателефонувати в реєстратуру. Тож подбайте, щоб номер телефону, за якими можна зв’язатися з медзакладом, пацієнти могли знайти в доступному місці.

Увага! За бажання, сімейний лікар може надати пацієнту номер свого мобільного.

Якщо контактні дані змінилися, обов’язково повідомте про це пацієнта. Розмістіть відомості про таку зміну:

  • у місці надання ПМД в доступному для пацієнтів місці;
  • на сайтах, сторінках медзакладу в соцмережах (за наявності).

Через портал

Важлива складова реформи охорони здоров’я — упровадження електронних сервісів для пацієнтів-громадян. Нині їх удосталь:

  • Health24
  • Helsi
  • Поліклініка без черг
  • Medics тощо.

Така «електронна реєстратура» функціонує на базі МІС та підключених до них ЗОЗ.

Як пацієнтам знайти потрібний портал, за допомогою якого можна записатися на прийом до лікаря? Для цього є два способи:

1. Зателефонувати в ЗОЗ і запитати, яким із сервісів запису на прийом користується медзаклад

2. Скористатися пошуковими системами, увівши фразу «запис на прийом до лікаря» й зазначити назву медзакладу, де уклали декларацію із сімейний лікарем

Щоб записатися через портал, пацієнту насамперед знадобиться телефон, комп’ютер чи планшет з інтернетом. Далі він має:

  • увійти на портал;
  • знайти ЗОЗ, у якому працює сімейний лікар;
  • обрати вільний час і залишити заявку на прийом.

Якщо ж пацієнт ще не уклав декларації, то може передзаповнити її онлайн. Далі має записатися на прийом, а вже після того, як підпише декларацію з лікарем, медпрацівник надасть йому доступ до його е-кабінету.

Запис до сімейного лікаря через електронну реєстратуру: інструкція для пацієнта без декларації

1. Зареєструйтеся на сайті для онлайн-запису

2. Активуйте свій профіль за допомогою особистого номеру телефону

3. Передзаповніть декларацію із сімейним лікарем

4. Запишіться на прийом, щоб активувати декларацію

5. Підпишіть декларацію під час прийому

6. Переглядайте інформацію щодо своїх медичних даних у профілі пацієнта, який активував ваш лікар

За допомогою мобільного додатка

Після того як лікар активував особистий кабінет пацієнта в медичному сервісі, пацієнт може авторизуватися ще й у мобільному додатку, наприклад, Helsi. Це дуже зручно та практично, адже через додаток він має змогу переглядати інформацію щодо прийомів у лікарів, щеплень, направлень, рецептів тощо.

На сайті закладу

Далеко не всі ЦПМСД, де працюють сімейні лікарі, мають власні сайти. Якщо ж ваш медзаклад таки має інтернет-сторінку, великою перевагою буде можливість для пацієнтів записатися до лікаря через онлайн-форму. Для цього передбачте спеціальну онлайн-заявку. Пацієнт може заповнити її, а потім отримати підтвердження запису через СМС, електронну пошту чи іншим способом.

Зміни у ліцензуванні медичної практики у 2024 році

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді