Дезінфекція в медзакладі: види і методи
Дезінфекція в закладах охорони здоров’я спрямована на боротьбу з внутрішньолікарняними інфекціями. Її мета — знищити збудник інфекції в заражених об’єктах: виділеннях хворих, посуді для виділень, їжі, білизні, одязі, приміщеннях тощо. Чим дезінфекція відрізняється від стерилізації? Під час дезінфекції, на відміну від стерилізації, знищуються не всі мікроорганізми, а лише патогенні.
Щоб провести дезінфекцію в ЗОЗ, маєте знати:
- що саме необхідно продезінфікувати
- коли слід проводити дезінфекцію
- які засоби використовувати
- як проводити дезінфекцію
Про це й поговоримо детальніше у статті.
✅✅✅Репроцесинг медичних виробів: із чого розпочинати процедуру
Механізми передачі збудника інфекції
Оскільки дезінфекційні заходи спрямовані на те, щоб знищити збудник визначеного інфекційного захворювання, урахуйте механізм передачі збудника конкретної інфекції, ступінь можливого обсіменіння навколишнього середовища та інші епідеміологічні особливості. Механізм передачі збудника інфекції визначайте залежно від виду інфекційної хвороби.
Так, збудники інфекцій дихальних шляхів (грип, дифтерія, скарлатина, туберкульоз тощо) передаються повітряно-крапельним шляхом. Вони виділяються при говорінні, кашлі, чханні і проникають до організму людини через дихальні шляхи.
При кишкових захворюваннях основним є фекально-оральний механізм передачі. Збудники передаються з виділеннями (рідше із сечею) і потрапляють до здорової людини через рот з водою, їжею, через контакт із брудними руками.
Застосовуйте рекомендації експерта в роботі для того, щоб запобігти інфікуванню об’єктів внутрішнього середовища та знизити ризики поширення ІПНМД
При трансмісивних інфекціях збудники передаються через носіїв (посередників) — членистоногих. Так, наприклад, збудник малярії, зворотного тифу циркулює в крові й не виділяється в навколишнє середовище. Він передається від хворої до здорової людини членистоногими (воші, малярійні комарі).
Парентеральні інфекції передаються від хворої людини до здорової через кров та біологічний матеріал, можуть проникати через слизові оболонки, порушену цілісність шкіри та неякісно простерилізовані вироби медичного призначення, які використовуються для необхідних процедур, маніпуляцій чи оперативних втручань.
Так, наприклад, в осередках інфекцій дихальних шляхів проводять дезінфекцію, в осередках паразитарних тифів — дезінсекцію, кишкових інфекцій — дезінфекцію та дезінсекцію, а в осередках зоонозних інфекцій проводять дезінфекцію, дезінсекцію та дератизацію.
Отже, дезінфікуйте в ЗОЗ:
- поверхні, яких часто торкаються (висококонтактні),
- поверхні, яких рідко торкаються (низькоконтактні),
- некритичне обладнання з догляду за пацієнтами.
⚡ Обов’язки та організація роботи ⚡ Організація інфекційного контролю ⚡ Обіг лікарських засобів та медичних виробів ⚡ Співпраця з лабораторією ⚡ Юридичні аспекти роботи ⚡ Поліпшення клієнтського сервісу ⚡ Розвиток цифрових навичок
Розділи дезінфекції
Дезінфекція — це комплекс заходів для боротьби з патогенними мікроорганізмами, серед яких:
- власне дезінфекція
- дезінсекція
- дератизація
Власне дезінфекція спрямована на видалення чи знищення збудників інфекційних захворювань у навколишньому середовищі, тобто на шляху їх передачі від джерела інфекції до організму.
Мета дезінсекції та дератизації — знищити переносники збудника.
Дезінсекція — система заходів, спрямованих на знищення чи зменшення кількості синантропних комах, які мають епідеміологічне значення.
Дератизація — система заходів, спрямованих на знищення гризунів, які мають епідеміологічне значення.
Зазвичай або проводять тільки власне дезінфекцію, або поєднують її з дезінсекцією чи дератизацією. Обирають систему заходів залежно від виду інфекції та, відповідно, шляху передачі її збудника. При цьому враховують і ступінь можливого поширення збудника на об’єктах (у приміщенні, на посуді) та інші епідеміологічні особливості.
Нові вимоги до організації та проведення вакцинації
Види дезінфекції
Дезінфекція буває осередкова та профілактична.
Заходи з осередкової дезінфекції проводять безпосередньо в місці виявлення інфекції.
Профілактичну дезінфекцію здійснюють, коли джерело збудника інфекції не виявлене, однак збудники можуть бути в навколишньому середовищі. Мета профілактичної дезінфекції — запобігти накопиченню збудників інфекційних захворювань чи їх носіїв на об’єктах.
Профілактична дезінфекція може бути плановою та за необхідності. Її зазвичай проводять після того, як закінчили прийом інфекційного хворого.
Поточна та заключна дезінфекція — це заходи, що проводять в осередках інфекції.
Поточна дезінфекція дає змогу знищити збудник інфекції одразу, тільки-но його вивели з організму хворого. Її проводять упродовж усього періоду зараження хворого або носія. Організовує поточну дезінфекцію медпрацівник, який першим виявив хворого. Проводить — медичний персонал.
Мета заключної дезінфекції — знищити збудники, які залишилися після проведення госпіталізації, переведення в іншу палату чи відділення, одужання, виписки, виїзду чи смерті хворого, після поточної дезінфекції в осередку інфекції на предметах (виробах медичного призначення, посуді), у приміщенні. Цей вид дезінфекції проводять разово.
Дезінфекція медвиробів: дотримуйте вимог ВООЗ до етапів репроцесингу
Чинні нормативні вимоги щодо репроцесингу медвиробів в Україні й рекомендації ВООЗ мають суперечності. Тож поки МОЗ оновлює Державні санітарні норми та правила «Дезінфекція, передстерилізаційне очищення та стерилізація медичних виробів в закладах охорони здоров’я», затверджені наказом від 11.08.2014 № 552 (далі — Наказ № 552), керуйтеся міжнародними настановами. Таке право забезпечує наказ МОЗ «Про створення та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги в системі Міністерства охорони здоров’я України» від 28.09.2012 № 751.
Наказ №552 передбачає, що дезінфекція — це перший етап обробки медвиробів. Проте дезінфекція медвиробів до передстерилізаційного очищення може призвести до:
- пошкодження або корозії інструментів
- мікробного забруднення й утворення біоплівки, якщо дезінфектант інактивований кров’ю і біологічними рідинами;
- травмування персоналу, якщо станеться пошкодження під час перевезення забруднених медичних виробів, просочених хімічними дезінфекційними засобами
- розвитку резистентності до дезінфекційних засобів
Увага! ВООЗ рекомендує спершу проводити попереднє очищення, очищення з механічним тертям, ополіскування, а вже потім — дезінфекцію.
Поки що ж найновіші зміни щодо стерилізації та деконтамінації медичних виробів знайдете в наказі МОЗ «Про затвердження Державних санітарних норм і правил «Санітарно-протиепідемічні вимоги до новозбудованих, реставрованих і реконструйованих закладів охорони здоров’я» від 21.02.2023 № 354.
Як списати гуманітарні наркотичні засоби
Методи дезінфекції
Розрізняють чотири основні методи дезінфекції:
- фізичний
- хімічний
- біологічний
- комбінований
У ЗОЗ можна застосовувати дезінфекцію фізичним та хімічним методами. Розгляньмо їх детальніше.
Метод | Особливості |
Фізичні | |
Механічна дезінфекція | Передбачає видалення патогенних мікроорганізмів під час вологого прибирання, провітрювання приміщення, прання медичного одягу чи білизни:
Переваги методу: простота й доступність виконання. Недолік: відсутність можливості досягти повного знезараження об'єкту |
Кип’ятіння | Дає змогу дезінфікувати вироби зі скла, металу, термостійких полімерних матеріалів, гуми. Предмети потрібно повністю занурити у дистильовану чи з додаванням соди воду і накрити ємність кришкою. Через 15–30 хв предмети, контаміновані вегетативними формами мікроорганізмів, будуть знезаражені. Якщо є спори, то тривалість кип’ятіння збільшують до 1,5–2 год. Більшість патогенних мікроорганізмів гине за температури 60–70 °С протягом 0,5 год |
Сухе гаряче повітря | Має бактерицидну, спороцидну дії, а також віруліцидну й фунгіцидну. За температури понад 100 °С використовують у повітряних стерилізаторах, камерах та інших апаратах, що призначені для дезінфекції посуду, інструментів, виробів з металу, скла, силіконової гуми. За температури 160–180°С сухе повітря в камерах застосовують, щоб продезінфікувати одяг, матраци, подушки, ковдри |
Концентрована водяна пара | Застосовують в автоклавах під тиском за температури 110–134 °С для знезараження і стерилізації перев’язувального матеріалу та в дезінфекційних камерах для знезараження одягу й постільної білизни |
Штучні ультрафіолетові промені | Дає змогу знизити бактеріальне обсіменіння повітря та поверхонь. Знижує ступінь забрудненості повітря мікроорганізмами на 80–90 %. Бактерицидного ефекту досягають застосуванням короткохвильових ультрафіолетових променів сонячного спектру за допомогою бактерицидних ламп |
Спалювання | Знищує специфічні медичні відходи. Для цього методу переважно використовують муфельні печі |
Хімічні | |
Різні класи хімічних сполук | Хімічні засоби можна використовувати для предметів, які не витримують високої температури. Такі засоби мають бути повністю сумісні з матеріалами поверхонь, що оброблюються. Дезінфікувальні засоби поділяють на групи, які містять активні речовини: галогени, окисники, альдегіди, амфотензиди, гуанідини, феноли, кислоти, луги, спирти. Антимікробні засоби можуть мати бактерицидні, вірусоцидні, фунгіцидні та спороцидні властивості |
Залежно від місця перебування збудника | |
Занурення (замочування) | Дає змогу знезаразити вироби медичного призначення, білизну, посуд для виділень, предмети догляду за хворими, прибиральний інвентар, а також малоцінні предмети і сміття |
Зрошення | Використовують для дезінфекції переважно великих поверхонь (стін, дверей, меблів, столів, великих приладів тощо) |
Протирання | Використовують для дезінфекції поверхонь, предметів догляду за хворими, виробів медичного призначення з гладкою поверхнею. Протирання проводять двічі з інтервалом 15 хв і подальшою експозицією, тривалість якої залежить від обраного дезінфікувального засобу. Допускається комбіноване використання зрошення з подальшим протиранням через 15 хв |
Увага! ЗОЗ повинен мати щонайменше тримісячний запас засобів для очищення та дезінфекції (п. 7 розд. V наказу МОЗ «Про затвердження Державних санітарних норм і правил «Санітарно-протиепідемічні вимоги до новозбудованих, реставрованих і реконструйованих закладів охорони здоров’я» від 21.02.2023 № 354).
Розраховує кількість засобів для очищення й дезінфекції ВІК, затверджує — керівник закладу.
Використовуйте виключно дезінфекційні засоби, зареєстровані відповідно до Порядку державної реєстрації (перереєстрації) дезінфекційних засобів, затвердженого постановою КМУ від 03.07.2006 № 908.
Навіщо впроваджувати стандартні операційні процедури? Що треба знати про СОПи?
Режими дезінфекції — сервіс
Щоб розрахувати необхідну концентрацію дезінфекційного розчину, експозицію та спосіб знезараження для кожного об’єкта дезінфекції, скористайтеся нашим сервісом «Режими дезінфекції».
Що впливає на ефективність дезінфекції
На те, які дезінфекційні заходи обрати, та на якість їх проведення впливають як об’єктивні, так і суб’єктивні чинники.
Основні чинники, що вливають на вибір методу дезінфекції та якість процесу
Об’єктивні | Суб’єктивні |
Концентрація дезінфікувального розчину (хімічного препарату) | Професіоналізм персоналу, який проводить дезінфекцію
|
Можливість витримування — відповідна експозиція дезінфікувального засобу | Доступність об’єкта дезінфекції, можливість якісного знезараження (для інструментів — наявність замків, заглиблень; для приміщень — зайнятість сторонніми речами)
|
Фізичний стан дезінфікувального засобу (розчин, порошок, аерозоль, гель, гранула, мазь тощо) | Готовність об’єкта до проведення дезінфекційних заходів
|
Здатність дезінфікувального засобу розчинятися у воді | Психічний стан персоналу
|
Структура та властивості предметів, які підлягають дезінфекції (дерево, тканина, вироби з полімерних матеріалів тощо) |
|
Також у процесі знезараження мають значення вологість, температура, тиск, кислотність повітря, наявність органічних забруднень. Однак цей перелік чинників, які можуть впливати на ефективність дезінфекційних заходів, не є вичерпним. Тому коли обираєте дезінфікувальний засіб:
- ретельно ознайомтеся з інструкцією щодо його використання
- переконайтеся, що він унесений до Державного реєстру дезінфекційних засобів, чинного на момент використання
- перевірте наявність свідоцтва про державну реєстрацію засобу
П’ять чинників, що можуть завадити якісній дезінфекції
- Непереносимість запаху дезінфікувального засобу
- Виникнення алергічних захворювань
- Відсутність достатньої кількості дезінфікувальних засобів
- Неукомплектованість закладу відповідним персоналом
- Відсутність контролю проведення дезінфекції
Як обрати дезінфекційні заходи залежно від виду інфекції
Вид інфекції | Основні шляхи передачі збудника | Дезінфекційні заходи |
Інфекції дихальних шляхів (грип, дифтерія, скарлатина, туберкульоз) | повітряно-крапельний | власне дезінфекція |
Кишкові інфекції (черевний тиф, дизентерія, сальмонельоз, ботулізм) | фекально-оральний | власне дезінфекція та дезінсекція |
Кров’яні трансмісивні інфекції (малярія, поворотний тиф) | трансмісивний | дезінсекція |
Парентеральні інфекції (гепатити В, С) | контактний і гемоконтактний | власне дезінфекція |
Зоонозні інфекції | контактний, через воду, грунт, харчові продукти, в які потрапляють мікроби з виділеннями гризунів | дератизація, власне дезінфекція та дезінсекція |
Стандарти дезінфекції в ЗОЗ
Щоб контролювати якість дезінфекції у медичному закладі, локальним наказом затвердьте правила та стандарти дезінфекції.
Що врахувати під час розробки стандартів дезінфекції: чотири поради
- Методи дезінфекції медичних виробів (фізичні, хімічні, комбіновані) визначайте специфікою інструментів, їх матеріалів та призначення
- Стандарти дезінфекції фізичним, хімічним та іншими методами окремо затвердьте у формі додатків до основних правил. При цьому врахуйте вимоги обладнання для дезінфекції
- У стандартах дезінфекції в маніпуляційному / процедурному кабінеті, в інших лікувально-діагностичних приміщеннях передбачте використання дезінфекційних засобів, які запобігають фіксуванню білкових компонентів
- Окрім самих стандартів дезінфекції, у наказі вкажіть шляхи транспортування та подальшого зберігання продезінфікованих медичних виробів
Контроль за якістю дезінфекції передбачає мікробіологічний моніторинг епідемічно значимих об’єктів у приміщеннях стерильної зони згідно з рекомендаціями, які затверджує МОЗ. Перелік епідемічно значимих об’єктів та обсяг планових досліджень визначає лікар-епідеміолог закладу (за його відсутності — особа, відповідальна за додержання вимог дезінфекції, ПСО та стерилізації медичних виробів) відповідно до графіка, але не рідше ніж раз на три місяці.