Визначають групу крові в лабораторії працівники, які мають відповідну кваліфікацію. Мікрокліматичні умови під час проведення такої процедури мають відповідати вимогам до облаштування лабораторних приміщень. Температура повітря має становити 15–25ºС. Подбайте про хороше освітлення і для роботи використовуйте тільки ті зразки, які зберігалися правильно.
Групу крові визначайте за допомогою стандартних сироваток обов’язково двох серій кожної групи або моноклональних антитіл. У сумнівних випадках додатково перевіряйте присутність ізоаглютинінів за допомогою стандартних еритроцитів.
Далі розгляньмо два методи, за якими визначають групу крові.
Визначення групи крові за допомогою стандартних сироваток
Документація: листок лікарських призначень.
Оснащення: кров донора або реципієнта (цільна, відмиті еритроцити, еритроцити в плазмі або сироватці), стандартні сироватки груп 0(І), А(ІІ), В(ІІІ) двох різних серій кожної групи, стандартна сироватка групи АВ(IV), ізотонічний розчин натрію хлориду, 70% етиловий спирт, порцелянова пластина, вата гігроскопічна, скляні палички, пастеровськи піпетки, секундомір.
1.Порцелянову пластину для визначення груп крові знежирте 70% етиловим спиртом. Позначте групи крові зліва направо: «0», «А», «В». Зазначте ПІБ пацієнта
2. Під відповідними позначками нанесіть по одній великій краплині (0,1 мл) кожної сироватки двох серій (кожна сироватка в окремому ряду)
Примітка:
Сироватки зберігайте в холодильнику за температури 4–8ºС.
Титр сироватки не нижче ніж 1:32
3. Поряд із кожною сироваткою нанесіть по одній маленькій краплині (0,01 мл) досліджуваної крові (еритроцитів)
4. Змішайте окремими скляними паличками кожну краплю крові (еритроцитів) з відповідною сироваткою
5. Змішавши всі краплі, пластину погойдайте, потім на 1–2 хв залиште у спокої і знову погойдайте. Спостерігайте за ходом реакції не менше ніж 5 хв
6. Через 3–4 хв. до крапель суміші сироватки з еритроцитами, де відбулась аглютинація, додайте по краплі (0,05 мл) 0,9% розчину натрію хлориду і продовжуйте спостерігати до 5 хв при періодичному погойдуванні пластини
Оцінювання результату
!!! Оцінюйте результат лише за достатнього освітлення.
За позитивної реакції в суміші з’являються видимі неозброєним оком дрібні червоні зернятка зі склеєних еритроцитів — аглютинати. Вони поступово склеюються в більші зерна, а інколи — в пластівці неправильної форми. Як результат, сироватка зовсім або частково знебарвлюється.
За негативної реакції рідина весь час (5 хв) залишається рівномірно забарвленою, і в ній не спостерігається аглютинатів.
Результати реакції в краплях з сироватками однієї і тієї ж групи (двох серій) мають збігатися.
Результати реакцій із сироватками трьох груп — 0(I), A(II) і B(III) — можуть дати чотири різні комбінації:
аглютинація не виникла в жодному з вічок — кров І групи.
аглютинація не виникла з II групою сироватки, а виникла у вічках із І і III групою, то кров II групи.
аглютинація виникла у вічках із І і II групою сироваток і не виникла з ІІІ — кров III групи.
аглютинація виникла з І, II, III групами сироваток — кров IV групи
Закінчення процедури
9.Продезінфікуйте використане оснащення
10. Обробіть руки
11. Після того як лікар ознайомився з результатами визначення групи крові, зробіть позначку у відповідному медичному документі
Ольга Дубина головний редактор експертно-правової системи «Експертус Медзаклад»
Рекомендації з розробки плану дій з впровадження заходів з профілактики інфекцій та інфекційного контролю. Нормативна база і зразки річного та довгострокового планів
1.Порцелянову пластину для визначення груп крові знежирте 70% етиловим спиртом. Позначте групи крові зліва направо: «0», «А», «В». Зазначте ПІБ пацієнта
2. Розкрийте ампули цоліклонів анти-А й анти-В та ампули з розчинником
3. Окремими піпетками перенесіть розчинники у відповідні ампули
4. Кожну ампулу струсіть кілька разів
5. Під відповідними написами «анти-А» і «анти-В» на пластину нанесіть по одній великій краплині (0,1 мл) МКА анти-А і анти-В двох серій зліва направо в такій послідовності:
1-й ряд — одна серія
2-й ряд — друга серія
6. Поряд із краплями антитіл нанесіть досліджувану кров по одній маленькій краплині, приблизно в 10 разів меншій від краплі антитіл (0,01 мл)
7. Краплини МКА та досліджувані еритроцити старанно перемішайте окремими сухими скляними паличками
8. Погойдуйте пластину не довше ніж 3 хв
Оцінювання результату
!!! Оцінюйте результат лишеза достатнього освітлення
Позитивний результат виражається в аглютинації еритроцитів. Аглютинати помітні неозброєним оком у вигляді дрібних червоних агрегатів, що швидко зливаються й утворюють більші пластівці аж до великого аглютинату.
За негативної реакції крапля залишається рівномірно забарвленою, аглютинати в ній не виявляються.
Можливі чотири комбінації результатів:
аглютинації немає з цоліклонами анти-А і анти-В — група крові І.
аглютинація відбулася із цоліклоном анти-А, а не відбулася з анти-В — група крові II.
аглютинація відбулася з цоліклоном анти-В й не відбулася з цоліклоном анти-А — група крові III
аглютинація відбулася з цоліклонами анти-А і анти-В — група крові IV
Закінчення процедури
1. Продезінфікуйте використане оснащення
2. Обробіть руки
3. Після ознайомлення лікаря з результатами визначення групи крові зробіть позначку у відповідному медичному документі
УВАГА! Щоб запобігти перехресному забрудненню реагентів, не плутайте піпетки, а використане при дослідженні групи крові обладнання після роботи ретельно мийте й висушуйте.
Старша медична сестра відділень повинна контролювати правильність виконання протоколів визначення груп крові. І саме цей аспект вказують як частину атестаційного звіту.
Як описувати процедуру визначення групи крові в атестаційному звіті старшої медсестри
Групу крові визначаємо двома серіями стандартних сироваток. На спеціальну тарілку наносимо по краплі сироватки і крові у співвідношенні 1:10 і спостерігаємо, у якій групі сталася аглютинація. У міру аглютинації (але не раніше ніж через 3 хв) додаємо по одній краплі 0,9%-вого розчину натрію хлориду для запобігання помилковій аглютинації. Через 5 хв дивимося результат.
Розрізняють 4 групи крові:
О (І);
А (II);
В (III);
АВ (IV).
За відсутності аглютинації у всіх краплях кров не містить аглютиногенів А і В й належить до групи О (І). Відсутність аглютинації із сироваткою А (II) і наявність її з сироватками О (І) і В (III) вказує на наявність у крові аглютиногену А, тобто приналежності її до групи А (II).
Аглютинація із сироватками О (І) і А (II), а також відсутність її із сироваткою В (III) доводить наявність у крові аглютиногену В і її приналежності до групи В (III).
За наявністю аглютинації із сироватками всіх трьох груп кров містить аглютиногени А і В й належить до групи АВ (IV). Однак для остаточного висновку потрібен контроль із сироваткою АВ (IV).
Помилки при визначенні груп крові
Під час визначення групи крові лаборант помилково може:
установили аглютинацію там, де її немає
не помітити аглютинацію, там, де вона має бути
Розгляньмо детальніше, через що можуть виникати такі помилки.
Вид помилки
Комертар
Технічні помилки
Виникають, якщо лаборант:
порушив порядок розміщення стандартних сироваток або еритроцитів у штативах
порушив порядок розміщення моноклональних реагентів
порушив порядок нанесення їх на пластинку;
неправильно співвідніс кількість сироватки й еритроцитів, а також кількість моноклональних реагентів і еритроцитів
не дотримав часу, необхідного для проведення реакції
провів реакцію за температури в приміщенні, вищій ніж 25°C (псевдонегативний результат)
не використав контрольну реакцію із сироваткою групи AB(IV), або ізотонічний розчин натрію хлориду при роботі з МКА
використовував забруднені або мокрі піпетки, пластинки, палички
використовував недоброякісні стандарти, наприклад, перетерміновані сироватки (недостатньо активні), забруднені або частково висушені, які можуть викликати неспецифічну реакцію аглютинації (те ж саме стосується й моноклональних реагентів)
Зверніть увагу! Надмірне центрифугування еритроцитів під час їх відмивання може спричинити псевдопозитивний результат, а недостатнє — псевдонегативний.
Помилки, пов’язані з аномальними властивостями тестованих еритроцитів
Ознаки:
сироватка вміщує надмірні антитіла, а відповідний антиген на еритроцитах не виявляється
усі AB0-реагенти викликають однакову аглютинацію
частина еритроцитів зібрана в аглютинати, а решта — лишається вільною від аглютинації
еритроцити хворих спонтанно піддаються аглютинації ізоімунними сироватками внаслідок сенсибілізації антитілами та комплементом
Помилки, пов’язані з аномальними властивостями тестованої сироватки
Ознаки:
стандартні еритроцити в присутності досліджуваної сироватки утворюють «монетні стовпчики», що імітує позитивний результат
Окрім того, трапляються випадки, коли не збігаються результати визначення групи крові системи AB0 за антигенами еритроцитів та за ізоаглютинінами сироватки тестованої особи. Таку кров не можна використовувати для трансфузії, доки не з’ясуєте причину розбіжності. Якщо ж це явище встановили в крові реципієнта, якому необхідне термінове переливання крові, то в цьому випадку йому можна перелити резус-сумісну еритроцитну масу групи 0(I) або резус-негативну еритроцитарну масу групи 0(I).
УВАГА! Щоб визначити резус-фактор, 2 мл крові наберіть у чисту суху пробірку й відправте до лабораторії із зазначенням ПІБ, віку, групи крові, № відділення.
