Бактерицидні лампи у ЗОЗ: види, особливості застосування

Очищення та дезінфекція приміщень у ЗОЗ: чекліст Від 2 серпня 2021 року діють нові правила застосування ультрафіолетового бактерицидного випромінювання (далі — УФ-випромінювання) для знезараження повітря та поверхонь у приміщеннях, де надають медичну допомогу. До цієї дати робота з ультрафіолетовими бактерицидними опромінювачами (далі — УФ-опромінювачі) в Україні не була уніфікована. У січні 2016-го втратили чинність Санітарні правила устрою, обладнання та експлуатації лікарень, пологових будинків та інших лікувальних стаціонарів СанПіН 5179-90, які регулювали це питання ще з липня 1990-го.

Бактерицидні лампи у ЗОЗ: нормативна база

Наказом від 06.05.2021 № 882 МОЗ затвердило Санітарно-протиепідемічні правила і норми використання ультрафіолетового бактерицидного випромінювання для знезараження повітря та дезінфекції поверхонь в приміщеннях закладів охорони здоровʼя та установ/закладів надання соціальних послуг / соціального захисту населення (далі — Правила).

У Правилах немає застарілих норм і підходів. Зокрема, документ не зобовʼязує вести журнали обліку часу роботи УФ-опромінювачів, розміщувати такі пристрої над дверима тощо.

Натомість Правила чітко визначають:

• коли використовувати УФ-випромінювання,
• які вимоги до ультрафіолетових бактерицидних ламп (далі — УФ-лампи) і приміщень, де їх розміщують,
• коли лампи потрібно замінити і якою має бути їх інтенсивність,
• за яких умов люди можуть перебувати в приміщенні, що знезаражується УФ‑випромінюванням,
• хто планує і приймає роботи з монтажу УФ-опромінювачів,
• як визначити ефективність роботи УФ-опромінювачів та частоту очищення УФ‑лапм.

УФ-опромінення повітря приміщень — санітарно-протиепідемічний (профілактичний) захід, що знижує кількість мікроорганізмів та запобігає інфекційним хворобам.

МОЗ регламентує, що УФ-опромінювачі необхідно використовувати у приміщеннях із:

• ризиком контамінації мікобактеріями туберкульозу,
• підвищеним ризиком поширення збудників інших інфекційних хвороб,
• великим скупченням людей для знезараження повітря та дезінфекції відкритих поверхонь обʼєктів навколишнього середовища.

УФ-випромінювання доповнює ефект механічної і природньої вентиляції та є основним заходом знезараження повітря, якщо механічна вентиляція відсутня або функціонує неефективно, а використання природньої вентиляції обмежено (наприклад, у холодний період року).

Пройти навчання за програмою: «Ефективний керівник медсестринського персоналу»

⚡ Обов’язки та організація роботи ⚡ Організація інфекційного контролю ⚡ Обіг лікарських засобів та медичних виробів ⚡ Співпраця з лабораторією ⚡ Юридичні аспекти роботи ⚡ Поліпшення клієнтського сервісу ⚡ Розвиток цифрових навичок

ДІЗНАТИСЯ ПОДРОБИЦІ

Бактерицидні лампи: відповідальні особи в ЗОЗ

Під час роботи з УФ-опромінювачами важливо запобігти шкідливому впливу на здоровʼя працівників ЗОЗ та пацієнтів надлишкового опромінення, надмірної концентрації озону і парів ртуті.

Керівник ЗОЗ має призначити відповідальну особу та подбати:

• про правильний монтаж УФ-опромінювачів,
• навчання працівників щодо використання цих пристроїв,
• розробку і встановлення попереджувальних знаків (наприклад, перед входом у зону роботи відкритого УФ-опромінювача),
• розробку, затвердження і виконання планових замірів опромінення відповідальною особою.

Відповідальні особи під час роботи з УФ-опромінювачами мають використовувати необхідні засоби індивідуального захисту та дотримуватися рекомендацій виробника відповідного УФ-опромінювача щодо його безпечного застосування.

ЗІЗ: як використовувати медичні маски й шапочки

Види УФ-опромінювачів

За конструктивним виконанням УФ-опромінювачі поділяють на три групи:

• відкриті
• екрановані
• закриті

Відкриті опромінювачі можуть бути стельові або настінні, стаціонарні або пересувні. Вони прямо опромінюють ультрафіолетом приміщення для знезараження повітря і відкриті поверхні обʼєктів середовища. Знезараження відбувається лише в тих місцях, куди потрапляють прямі промені ультрафіолету. Місця та зони, куди такі промені не потрапляють, називають «мертвими» (наприклад, за виступами стін, меблів, обладнання).

Увага! УФ-випромінювання не має проникаючої сили, тому його корисність буде обмежена, якщо мікроорганізми розташовані всередині пилу, бруду, жиру, на «мертвих» ділянках робочих поверхонь або в мікротіні.

Екрановані опромінювачі — відкриті зверху та із жалюзі — прямо опромінюють ультрафіолетом верхню частину приміщень, натомість нижня частина приміщень захищена від прямої дії ультрафіолету. УФ-випромінювання з верхньої частини приміщення може відбиватися від стелі, стін та будь-яких предметів і потрапляти у нижню частину.

Увага! Обовʼязково перевіряйте безпечні рівні УФ-випромінювання в нижній частині приміщення.

Ефективність роботи екранованих УФ-опромінювачів залежить від перемішування повітря в приміщенні між верхньою та нижньою зонами за дотримання комфортних умов мікроклімату.

У закритих опромінювачах (рециркуляторах) повітря протягується через корпус, де розташоване джерело УФ-випромінювання.  

Також є комбіновані УФ-опромінювачі, що поєднують відкриту та екрановану УФ-лампи.

Під дією ультрафіолетового випромінювання від бактерицидних ламп на кисень повітря утворюються токсичні продукти — озон і окисли азоту. Зауважимо, що озон є речовиною І класу небезпеки; максимальна разова гранично допустима концентрація озону в атмосферному повітрі становить 0,16 мг/м³; середньодобова — 0,03 мг/м³.

Як головній медичній сестрі сформувати ефективну медичну команду та стати її лідером

Алла Худякова шеф-редактор Експертус Охорона здоров'я

За алгоритмом створіть сильну медичну команду та виведіть якість послуг ЗОЗ на новий рівень. Станьте лідером, до якого прислухається весь медичний персонал

Читайте консультацію

Застосування бактерицидних ламп у закладах охорони здоров’я

Бактерицидні лампи застосовують у кабінетах закладів, що надають первинну медичну допомогу, для знезараження повітря і поверхонь.

Щодня після завершення роботи пункту збору мокротиння у протитуберкульозних закладах проводять вологе прибирання із дезінфікуючими засобами та опромінення бактерицидною лампою.

Такі лампи або інші пристрої знезараження повітря застосовують і в приміщеннях тимчасового зберігання і знезараження медичних відходів.

Застосування бактерицидних ламп передбачене й при роботах із патогенними мікроорганізмами. Так їх потрібно вмикати на 30—40 хв після вологого прибирання бактеріологічних кімнат, боксів.

Закінчивши роботу з біологічним матеріалом, об’єкти з посівами переносять до сховищ (сейфів, холодильників, баків для автоклавування, термостатів тощо) та дезінфікують робочі поверхні у приміщенні, обробляють руки 70%-вим етиловим спиртом і вмикають на 30—40 хв бактерицидні лампи. В лабораторіях (відділах, відділеннях) мікробіологічного профілю такі лампи вмикають на 60 хв. Також ними оснащують й кабінети щеплення.

Бактерицидними лампами обладнують спеціальні камери для зберігання стерильних матеріалів, у яких можуть зберігатися простерилізовані медичні вироби.

Зауважимо, що на сьогодні застосування бактерицидних ламп не передбачене в аптеках.

Дізнайтеся відповіді на актуальні запитання

• Чи обов’язково КНП погоджувати штатний розпис із власником?
• Як списати протерміновані медичні шприци?
• На яку заробітну плату має право старша медична сестра?
• Чи має право КНП оплатити підвищення кваліфікації медпрацівника із коштів від НСЗУ?
• Чи має право керівник КНП продовжити контракт під час війни?

Бактерицидні опромінювачі: помилки під час використання

Ультрафіолетові бактерицидні опромінювачі запобігають поширенню збудників інфекційних захворювань та знижують рівень контамінації мікроорганізмами. Їх застосовують у приміщеннях різного призначення, аби знезаразити повітря та поверхні.

Якщо такі пристрої використовувати неправильно, то їхня дія зводиться нанівець, та ще й можна нашкодити здоров’ю медпрацівників. Що робити, аби такого не сталося? Розглянемо, яких помилок не можна допустити під час роботи з бактерицидними опромінювачами.

Не враховувати чинники, які погіршують роботу опромінювачів

Бактерицидні опромінювачі потребують догляду. Є п’ять основних чинників, які знижують їх ефективність і можуть суттєво скоротити строк придатності.

1. Коливання напруги мережі. Враховуйте номінальне значення напруги. Його встановлює виробник опромінювача і вказує в інструкції з експлуатації. Що більше напруга мережі відрізняється від номінального значення, то меншим буде строк експлуатації бактерицидного опромінювача (табл.).

Увага! Не використовуйте бактерицидні опромінювачі, якщо напруга мережі вище або нижче на 10% за номінальне значення.

Вплив коливання напруги мережі на роботу опромінювача

3. Часті увімкнення. Кожне увімкнення зменшує загальний строк експлуатації лампи приблизно на дві години. Тому уникайте необумовлених увімкнень опромінювача.

4. Підвищена вологість. Якщо відносна вологість повітря більша за 80%, бактерицидна дія ультрафіолетового випромінювання падає на 30% через ефект екранування мікроорганізмів.

5. Запиленість деталей опромінювача. Запиленість колби лампи чи відбивача опромінювача знижує значення бактерицидного потоку на 10% і більше.

За кімнатної температури, відносної вологості в межах 30—70% і вмісту пилу менше 1 мг/м³ вказаними чинниками можна знехтувати.

Встановлювати опромінювачі, які не підходять для приміщення

Є кілька видів бактерицидних опромінювачів. За конструкцією такі пристрої поділяють на:

• відкриті (стельові або настінні)
• екрановані (настінні з відбивачем)
• закриті (рециркулятори)

Нині застосовують також комбіновані опромінювачі, які поєднують властивості відкритих та екранованих бактерицидних ламп.

Використовуйте відкриті опромінювачі лише тоді, коли у приміщенні немає людей або якщо вони перебувають там недовго. Вплив таких пристроїв шкідливий для здоров’я.

Приміщення, у яких встановлюють бактерицидні опромінювачі, поділяють на дві групи:

• група А (можна вмикати опромінювачі, коли у приміщенні є люди)
• група В (опромінювачі вмикають лише тоді, коли людей у приміщенні немає)

Групи приміщень

Не дотримуватися санітарно-гігієнічних вимог до приміщень

Висота приміщень, у яких розміщують бактерицидний опромінювач, має бути три метри або більше. Якщо висота менша, бактерицидні опромінювачі встановлюйте так, щоб відстань від лампи до стелі була не менше 20—25 см.

Кількість відкритих бактерицидних опромінювачів для кожного приміщення плануйте з розрахунку 1 Вт потужності на 1 м³ приміщення. Лампи для опромінення верхньої частини приміщень — з розрахунку один пристрій номінальною потужністю 30 Вт на 18—20 м³ та відповідно на 55—60 м³.

Приміщення, у яких використовують бактерицидні опромінювачі, важливо провітрювати. Аби забезпечити доступ свіжого повітря, використовуйте припливно-витяжні вентиляції. Такі приміщення можна провітрювати і за допомогою вентиляторів, через вікна.

Важливо контролювати вміст озону. Його вимірюють лише акредитовані лабораторії. Гранично допустима концентрація озону: максимальна разова — 0,16 мг/м³, середня добова — 0,03 мг/м³. Якщо концентрація озону перевищує гранично допустиму, потрібно знайти його джерело, тобто неякісні лампи, та замінити їх.

Розташовуйте бактерицидний опромінювач у центрі найдовшої стіни або у центрі стелі на висоті 2,1—2,15 м. Обов’язково враховуйте так звані «мертві зони» приміщень, в які не потраплятиме бактерицидне опромінення (за виступами стін, у закутках тощо).

У довгих приміщеннях (наприклад, коридорах) настінні бактерицидні опромінювачі розташовуйте у шаховому порядку.

У приміщеннях групи А, де бактерицидні установки використовують постійно, не потрібно оздоблювати стіни та стелю світловідбивальними матеріалами. Надавайте перевагу матовим поверхням.

Як медичній сестрі зареєструвати ФОП: покрокова інструкція

Неправильно визначати час опромінення

Фактичну бактерицидну опроміненість на місцях постійного перебування людей вимірюють одразу після монтажу бактерицидної установки за допомогою ультрафіолетового радіометра. У цей спосіб визначають бактерицидну ефективність опромінювача.

Відкриті лампи (зокрема, у комбінованиих опромінювачах) використовуйте у повторно-короткочасному режимі (15—30 хв) тоді, коли у приміщенні немає людей. Повторні сеанси опромінення проводьте що дві години протягом робочого дня.