Як мають проводити мікробіологічні дослідження лабораторії, що діагностують туберкульоз, МОЗ визначив в Інструкції з мікробіологічної діагностики туберкульозу, затвердженій наказом від 27.06.2019 № 1462 (далі — Інструкція).
В Інструкції МОЗ детально описало зокрема й:
порядок проведення мікроскопічного дослідження для виявлення кислостійких бактерій;
обробки діагностичного матеріалу, деконтамінації та концентрації зразків;
Дотримуватися Інструкції мають ЗОЗ державної та комунальної форм власності, які забезпечують забір, транспортування матеріалу та проведення мікробіологічних досліджень для діагностики туберкульозу.
Далі з’ясуємо, як працює система лабораторій, у яких проводять дослідження на туберкульоз, як збирати й доставляти матеріал для досліджень та приймати його в лабораторіях, і що робити, коли отримали непридатний матеріал.
Як організована мережа мікробіологічних лабораторій, де діагностують туберкульоз
Діагностику туберкульозу забезпечує трирівнева мережа лабораторій. Вони функціонують у закладах охорони здоров’я.
Мікробіологічні лабораторії першого рівня функціонують у загальних ЗОЗ та/або кластерних ЗОЗ у госпітальних кластерах та в ЗОЗ, що забезпечують медичне обслуговування засуджених та осіб, узятих під варту. Такі лабораторії забезпечують первинну мікробіологічну діагностику туберкульозу.
Лабораторії другого рівня функціонують у структурі регіональних фтизіопульмонологічних центрів. Здійснюють повну мікробіологічну діагностику туберкульозу. Окрім того, здійснюють зовнішній контроль якості досліджень, що виконують у лабораторіях першого рівня.
Лабораторія третього рівня виконує функції референс-лабораторії в системі громадського здоров’я, зокрема:
здійснює організаційно-методичне керівництво та забезпечує функціонування системи зовнішнього контролю якості роботи лабораторій з мікробіологічної діагностики туберкульозу першого і другого рівнів;
контролює роботу лабораторій другого рівня;
надає організаційно-методичну допомогу з оптимізації лабораторної мережі з мікробіологічної діагностики туберкульозу в Україні;
розробляє нормативно-правові акти з питань мікробіологічної діагностики туберкульозу та стандарти з мікробіологічної діагностики туберкульозу відповідно до міжнародних вимог;
упроваджує сучасні методи діагностики туберкульозу.
забезпечує співпрацю з референс-лабораторією ВООЗ для участі в міжнародних програмах забезпечення зовнішнього контролю якості мікробіологічних досліджень.
В Інструкції МОЗ прописало вимоги до тари, у яку збирають матеріал для дослідження туберкульозу. Це мають бути прозорі контейнери з ударостійкого матеріалу об’ємом 30—50 мл, на які легко можна нанести маркування.
Увага! Не використовуйте флаконів, що закупорюються пробками. Натомість скористайтеся контейнерами з кришкою, яка загвинчується з ущільненням.
Діаметр отвору для збору мокротиння — не менше ніж 30 мм, щоб пацієнт міг легко відокремлювати мокротиння всередину контейнера, не забруднивши його зовнішню поверхню.
Не всім хворим вдається відкашляти мокротиння. Лабораторія, що проводить мікробіологічні дослідження, має бути готова прийняти різний біоматеріал: від бронхоальвеолярних змивів до промивних вод шлунку.
Коли зібрали матеріал, протягом декількох годин відправте його до лабораторії. Але якщо та територіально віддалена від місця забору, то можна відправляти матеріал двічі на тиждень. У вас така ситуація? Тоді зберігайте матеріал для дослідження за таких умов:
температура: 4—8 °C
час зберігання: 72 год; потрібно довше? → + консервант (до 5 діб)
Як транспортувати матеріал для дослідження на туберкульоз
Дослідний матеріал запакуйте у водонепроникну ємкість, що не б’ється. Вона має бути захищена від ударів, струсів та інших імовірних пошкоджень.
Для транспортування можете використовувати металеві бікси. Або виділіть кілька металевих чи пластикових транспортувальних ящиків, у яких можна вертикально зафіксувати до 30 контейнерів із діагностичним матеріалом. Обирайте ті, в яких кришка щільно прилягає і не відкриється під час транспортування.
Увага! Стежте, щоб під час транспортування на матеріал не потрапляли сонячні промені.
Не забудьте й про супровідну документацію на зразки для дослідження та контейнери: форму № 200-2/о «Направлення на бактеріологічне дослідження ТБ 06», затверджену наказом МОЗ «Про затвердження форм первинної облікової документації і форм звітності з туберкульозу та інструкцій щодо їх заповнення» від 02.09.2009 № 657 (далі — Направлення; Наказ № 657). Її передайте у файлі чи папці, але не кладіть до ящика зі зразками.
Перш ніж відправити матеріал до лабораторії, перевірте:
чи збігається кількість контейнерів у ящику з цифрою у списку Направлення
чи відповідає номер кожного контейнера номерам у Направленні
Якщо проблем не виявили, зазначте дату відправлення матеріалу на дослідження, поставте підпис та складіть супровідний лист і заповнені бланки направлень на мікроскопічне дослідження на кожну пробу матеріалу у файл. Останній прикріпіть до ящика зовні.
Як лабораторії приймати матеріал для дослідження на туберкульоз
Лабораторія приймає матеріал теж за визначеним алгоритмом і в спеціально відведеному місці. Ящики для транспортування відкривайте у витяжній шафі чи на окремо відведеному столі.
Ящик обробіть ззовні відповідним дезінфектантом, далі відкрийте його й перевірте, чи всі контейнери цілі. Биті знезаразьте дезінфектантом, прокип’ятіть чи помістіть в автоклав. Такі зразки непридатні для дослідження.
Непошкоджені контейнери обробіть ззовні дезінфектантом кожен окремо. Контейнери розкрутіть у разових рукавичках у шафі біологічної безпеки.
Продезінфікуйте внутрішню поверхню транспортувального ящика. Якщо та забруднена, ящик занурте в дезрозчин чи відправте в автоклав.
Далі працівник лабораторії має присвоїти матеріалу для дослідження лабораторний порядковий номер, указати його на стінці контейнера та зафіксувати у бланку Направлення. Потім він знімає рукавички, кладе їх у дезрозчин і миє руки з милом.
Увага! Не проводьте досліджень, якщо немає письмово оформленого Направлення. Неприпустимо проводити дослідження на підставі усного запиту, без відповідного письмового направлення.
Розробіть та затвердьте для вашої лабораторії правила вибракування матеріалу. Зокрема передбачте в них:
відмову від прийому первинних проб без потрібної ідентифікаційної документації та маркування;
належну поведінку щодо проб незадовільної якості;
заходи в разі виявлення пошкоджених або негерметично закритих контейнерів.
Матеріал задовільної якості містить слизове або слизово-гнійне мокротиння. Об’єм зібраного матеріалу має коливатися в межах 3—5 мл. Проте якщо його якість задовільна, прийнятна й менша кількість.
Усі не відбраковані під час надходження до лабораторії зразки реєструйте у формі № 252-2/о «Лабораторний реєстраційний журнал (бактеріологічні дослідження) ТБ 04/2», затвердженій Наказом № 657. Це обов’язок відповідальних лікарів бактеріологічних відділів клініко-діагностичних лабораторій чи бактеріологічних лабораторій у лабораторіях другого й третього рівнів.
Форму № 252-2/о заповнюйте на підставі Направлення. У формі реєструйте пацієнтів, яким призначили бактеріоскопічне та культуральне дослідження, а також тести на дослідження медикаментозної чутливості до протитуберкульозних препаратів.
Якщо матеріал вибракували, запросіть нову порцію на дослідження.
Як проводити внутрішній контроль якості бактеріологічних досліджень
Не забудьте впровадити й контроль якості проведених досліджень.
Внутрішній контроль якості бактеріологічних досліджень — ефективний і систематичний моніторинг та забезпечення відповідності всіх лабораторних процесів затвердженим стандартним операційним процедурам і встановленим стандартам.
Завідувач лабораторії щокварталу має аналізувати дані, враховуючи частоту позитивних результатів. У довільній формі він має вказати частку неякісних проб, частку хворих, виявлених методом бактеріоскопії, кратність обстеження хворих тощо.
Цю інформацію зберігайте в лабораторії, щоб забезпечити внутрішньолабораторний контроль бактеріоскопії та своєчасно виявляти проблеми.
