Дентоальвеолярна травма: як діяти лікарю-стоматологу

Автор
завідувач відділення екстреної медичної допомоги КУ «ТМО «Вінницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», Вінниця
Лікування дентоальвеолярної травми здійснюють в спеціалізованому стоматологічному медичному закладі. Детальніше про це читайте у статті
Дентоальвеолярна травма Скачати стандарти медичної допомоги

Допомогу пацієнтам з дентоальвеолярною травмою надають відповідно до наказу МОЗ від 17.02.2023 № 314 «Про затвердження Стандартів медичної допомоги «Дентоальвеолярна травма».

Стандарти і протоколи, які МОЗ затвердило у 2021—2025 роках

Лікування дентоальвеолярної травми здійснюють в спеціалізованому стоматологічному медичному закладі. До лікувального процесу долучені лікарі-стоматологи, дитячі стоматологи, стоматологи-хірурги, хірурги щелепно-лицеві, фахівці з радіології, ортодонтії, ендодонтії, реконструктивної стоматології та інші фахівці, залежно від клінічної ситуації.

Дентоальвеолярна травма: нормативні документи

Допомогу пацієнтам з дентоальвеолярною травмою надають з дотриманням наступних нормативних документів:

  • наказ МОЗ від 17.02.2023 № 314 «Про затвердження Стандартів медичної допомоги «Дентоальвеолярна травма»;
  • «Клінічна настанова, заснована на доказах «Травми щелепно-лицевої ділянки», 2023 року;
  • наказ МОЗ від 28.09.2012 № 751 «Про створення та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги в системі Міністерства охорони здоров’я України»;
  • наказ МОЗ від 14.02.2012 № 110 «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров’я незалежно від форм власності та підпорядкування».

Дентоальвеолярна травма: актуальність питання в стоматологічній практиці

Дентоальвеолярна травма (ДАТ) зустрічається в дітей та молодих осіб та становить близько 5% усіх травм в цьому віці. 25% всіх школярів мали травму як постійних, так і тимчасових зубів.

ДАТ є частою причиною втрати зубів та потребує довготривалого лікування та спостереження.

Якісне та вчасне лікування даного виду травми попереджає розвиток ряду ускладнень:

  • виникнення вад розвитку постійних зубів;
  • ретенції та порушення прорізування постійних зубів

На результат лікування чинить вплив також наявність множинних та поєднаних травм, які часто трапляються у дітей.

Ефективне лікування дентоальвеолярної травми у дітей ускладнюється через певний страх перед стоматологічними процедурами та потребує налагодження комунікації як з самою дитиною, так і з батьками (опікунами/піклувальниками, законними представниками дитини). 

Національна сертифікація з управління стоматологією — 2025

Класифікація дентоальвеолярних травм

Розрізняють наступні види дентоальвеолярних травм:

  • Тріщина емалі
  • Злам коронкової частини зуба в межах емалі
  • Злам коронкової частини зуба в межах емалі та дентину з/без оголення пульпової камери
  • Злам коронкової частини та кореня зуба з/без оголення пульпової камери
  • Злам кореня зуба з/без оголення пульпової камери
  • Забій зуба
  • Підвивих зуба
  • Неповний вивих зуба (екструзія)
  • Вивих зуба зі зміщенням (люксація)
  • Вколочений вивих зуба (інтрузія)
  • Повний вивих (авульсія)
  • Перелом альвеолярного відростку щелеп (розглядається в стандарті «Переломи нижньої щелепи» і «Переломи середньої зони обличчя»)

Лікарю-стоматологу: обстеження пацієнтів з дентоальвеолярною травмою

Обстеження пацієнтів з ДАТ проводять за наступним алгоритмом:

  • збір анамнезу
  • фізикальне обстеження
  • інструментальні дослідження

В значній частині випадків діагноз дентоальвеолярної травми можна встановити на підставі збору анамнезу та проведення клінічного обстеження. Залежно від конкретної клінічної ситуації, індивідуальних особливостей перебігу травми, налагодження взаємодії з дитиною пацієнту призначають додаткові обстеження.

Метод обстеження

Очікувані результати

Збір анамнезу

Має значення механізм отримання травми, час від отримання травми до початку надання медичної допомоги

Клінічне обстеження

Порушена анатомічна цілісність зуба як наслідок сколу фрагмента емалі; оголений дентин та пульпова камера; рухомий зуб, фрагменти зуба чи зуб разом з альвеолярним відростком; зуб зміщений в лунці; порушена оклюзія; наявна кровотеча з ясенної борозни чи оточуючих м’яких тканин; наявний помірний набряк та зміна кольору ясен в ділянці травмованого зуба.

При фізикальному обстеженні виявляють чутливість зуба при перкусії та пальпації; тест на чутливість пульпи негативний.

При перкусії також виявляють металевий звук (анкілозний)

Рентгенологічне дослідження – призначають в кожному конкретному випадку; впливає на вибір методу лікування

Рекомендовано виконати два двовимірних знімки з різних кутів. Використання позиціонерів дозволяє стандартизувати знімки та порівнювати їх зі знімками при подальших обстеженнях.

Залежно від виду травми призначають:

  • стандартне рентгенологічне дослідження з дослідженням м’яких тканин;
  • періапікальну паралельну чи оклюзійну рентгенографію;
  • прицільну рентгенографію

Виконання конусно-променевої КТ дає змогу краще візуалізувати травматичні ушкодження зубів, побачити місце розташування, протяжність та напрямок перелому

Фотодокументація

Виконують для первинної документації травми та для проведення подальших обстежень. Метод фотодокументації дозволяє:

  • контролювати загоєння рани м’яких тканин;
  • оцінювати зміну кольору зубів;
  • контролювати перепрорізування зуба, який був вколочений;
  • оцінювати стан інфра-оклюзії анкілозованого зуба;
  • якісно документувати процес лікування

Тести на визначення чутливості та вітальності

Тест на чутливість (холодний тест та електроодонто-діагностика) – виконують при першому та при кожному наступному огляді для моніторингу змін в процесі лікування

Тест на вітальність – використовують пульсоксиметрію для діагностики наявності кровопостачання пульпи

 

Лікування дентоальвеолярної травми

Лікування пацієнтів з дентоальвеолярною травмою направлене на:

  • шинування з метою стабілізації зубів;
  • місцевий догляд за порожниною рота;
  • ендодонтичне лікування зубів;
  • антибіотикотерапію за результатами діагностики.

Зверніть увагу! Для контролю болю використовують метод місцевої анестезії. При вираженому больовому синдромі (при інтрузії та вивихах зі зміщенням, переломах коренів зубів) призначають анальгетики системної дії.

Оптимальна тривалість шинування залежить від виду травми та складає:

  • 2 тижні – при підвивихах постійного зубного ряду, екструзії та повному вивиху
  • 4 тижні – при вивихах постійного зубного ряду зі зміщенням, вколоченому вивиху (інтрузії), переломі кореня (апікальної чи середньої третини), переломі альвеолярного відростка; переломі кореня при тимчасовому зубному ряді за потреби шинування, вивиху зі зміщенням тимчасового зубного ряду за потреби шинування, переломі альвеолярного відростка при тимчасовому зубному ряді
  • 4 місяці – при переломі кореня (коронкової третини) в постійному зубному ряді

Метод лікування при дентоальвеолярній травмі обирають залежно від виду травми:

  • неповний перелом (тріщина емалі) без втрати структури зуба – поверхневі травми не потребують лікування; при глибоких травмах використовують протравлювання і нанесення бондингу, аби запобігти зміні кольору зуба;
  • неповний перелом тимчасового зуба – потребує згладження гострих країв та чіткого дотримання правил гігієни рота;
  • неускладнений перелом коронкової частини зуба (не поширюється за межі емалі) – приклеюють фрагмент назад (за його наявності), згладжують краї зуба чи відновлюють композитом;
  • неускладнений перелом коронкової частини зуба в межах емалі та дентину – приклеюють фрагмент назад; реставрують травмований зуб;
  • перелом емалі та дентину з оголенням пульпової камери – приклеюють фрагмент назад; за його відсутності – проводять консервативне лікування пульпи, проводять реставрацію зуба (при потребі великої реставрації використовують штифт) та лікують канал; за відсутності фрагмента зуба, покривають оголений дентин склоіномерним цементом чи бондингом:
    • неускладнений перелом коронкової частини та кореня зуба – в найкоротший термін фіксують незакріплений фрагмент до сусіднього зуба/зубів чи нерухомого фрагмента; надалі обирають один з можливих методів лікування – реставрують зуб, проводять хірургічну екструзію його, лікують канали та реставрують коронкову частину, залишають корінь в щелепі, проводять реінплантацію зуба без чи з ротацією, видаляють зуб, здійснюють аутотрансплантацію;
    • ускладнений перелом коронкової частини та кореня зуба з оголенням пульпи – до складання остаточного плану лікування слід тимчасово закріпити фрагмент до сусіднього зуба, чи нерухомого фрагмента; можливі наступні варіанти лікування: - лікування каналів та відновлення коронкової частини; - ортодонтичне лікування апікального чи нерухомого фрагмента з подальшою реставрацією; - хірургічна екструзія; - залишення кореня в щелепі; - реімплантація кореня в щелепі; - видалення; - аутотрансплантація;
  • перелом кореня, включаючи дентин, пульпу, цемент – коронковий фрагмент повертають на місце та перевіряють репозицію рентгенологічно; рухомий фрагмент коронкової частини стабілізують за допомогою шини впродовж 4 тижнів, при переломі, розташованому цервікально – протягом 4 місяців; у віддалені терміни може розвинутись інфекція та некроз;
  • перелом кореня – лікування проводять у випадку, якщо коронковий фрагмент змістився; йому дають змогу самостійно прифіксуватись (якщо фрагмент не надто рухливий), зміщають коронковий фрагмент та шинують його на 4 тижні, або витягують корональний фрагмент, залишивши апікальний фрагмент для подальшого резорбування;
  • забій - активного лікування не потребує; необхідно слідкувати за гігієною порожнини рота;
  • підвивих – активного лікування не потребує; необхідно слідкувати за гігієною порожнини рота;
  • неповний вивих (екструзія) – вид лікування залежить від ступеня зміщення, мобільності, наявності перешкод в оклюзії, ступені сформованості кореня, та спроможності дитини витримати процедуру; зубу дають змогу пройти самостійну репозицію, видаляють зуб (зуб занадто рухливий);
  • вивих зі зміщенням (люксація) – слід забезпечити можливість зубу пройти самостійну репозицію; при значному зміщенні слід видалити зуб чи зробити обережну репозицію зуба;
  • вколочений вивих постійного зуба – слід надати зубу можливість пройти спонтанну репозицію (може тривати від 6 до 12 місяців); батьки повинні здійснювати контроль за прийомом їжі, щоб додатково не травмувати зуб, слідкувати за гігієною зубів;
  • повний вивих (авульсія) – тимчасові зуби з повним вивихом не потрібно реімплантувати; необхідно слідкувати за дотриманням гігієни порожнини рота (очищати зуби від зубного нальоту, полоскати рот хлоргексидином для порожнини рота); при повному вивиху постійних зубів реплантація є найкращим способом лікування на місці події та подальшим лікуванням в умовах стоматологічної клініки;
  • забій зуба – потребує лише контролю стану пульпи впродовж одного року (або впродовж довшого терміну);
  • підвивих зуба – можна використати пасивну чи гнучку шину для стабілізації зуба впродовж двох тижнів в випадках надмірної рухомості чи виникненні больового синдрому при накусуванні на зуб.

Зверніть увагу! Тимчасову реставрацію зуба необхідно якомога швидше замінити постійною.

Лікування суміщають з ретельним спостереженням за пацієнтом, яке включає повторні:

  • збір скарг та анамнезу;
  • клінічний огляд;
  • проведення рентгенологічного обстеження;
  • виконання тесту на чутливість пульпи

Терміни проведення клінічного та рентгенологічного контролю

Вид травми

Не потребує спостережень

Тріщина емалі без втрати структури зуба, забій тимчасового зуба

1 тиждень

Перше обстеження при неускладненому переломі коронкової частини та кореня зуба (без оголення пульпи), перше обстеження при ускладненому переломі коронкової частини та кореня зуба з оголенням пульпи

2 тижні

Перше обстеження при підвивиху зуба, неповному вивиху зуба, вивиху зуба зі зміщенням, вколоченому вивиху постійного зуба, повному вивиху постійного зуба (після зняття шини)

4 тижні

Перше обстеження при переломі кореня, включаючи дентин, пульпу та цемент, забої постійного зуба; друге обстеження при неповному вивиху зуба, вивиху зуба зі зміщенням, вколоченому вивиху постійного зуба, повному вивиху постійного зуба

6-8 тижнів

Перше обстеження при неускладненому переломі коронкової частини зуба із залученням емалі та дентину, неускладненому переломі коронкової частини зуба в межах емалі, переломі емалі та дентину з оголенням пульпової камери; друге обстеження при неускладненому переломі коронкової частини та кореня зуба (без оголення пульпи), ускладненому переломі коронкової частини та кореня зуба з оголенням пульпи, переломі кореня, включаючи дентин, пульпу та цемент; третє обстеження при неповному вивиху зуба, вивиху зуба зі зміщенням, вколоченому вивиху постійного зуба

З місяці

Друге обстеження при переломі емалі та дентину з оголенням пульпової камери; підвивиху зуба; третє обстеження при неускладненому переломі коронкової частини та кореня зуба (без оголення пульпи), ускладненому переломі коронкової частини та кореня зуба з оголенням пульпи, повному вивиху постійного зуба; четверте обстеження при неповному вивиху зуба, вивиху зуба зі зміщенням

4 місяці

Третє обстеження при переломі кореня, включаючи дентин, пульпу та цемент; четверте обстеження при вколоченому вивиху постійного зуба

6 місяців

Третє обстеження при переломі емалі та дентину з оголенням пульпової камери; при підвивиху зуба; четверте обстеження при неускладненому переломі коронкової частини та кореня зуба (без оголення пульпи), ускладненому переломі коронкової частини та кореня зуба з оголенням пульпи, переломі кореня, включаючи дентин, пульпу та цемент, неповному вивиху зуба, повному вивиху постійного зуба; п’яте обстеження при вивиху зуба зі зміщенням, вколоченому вивиху постійного зуба

Після 1 року

Друге обстеження при неускладненому переломі коронкової частини зуба із залученням емалі та дентину, неускладненому переломі коронкової частини зуба в межах емалі, забої зуба; четверте обстеження при переломі емалі та дентину з оголенням пульпової камери; підвивиху зуба; п’яте обстеження при неускладненому переломі коронкової частини та кореня зуба (без оголення пульпи), ускладненому переломі коронкової частини та кореня зуба з оголенням пульпи, неповному вивиху зуба, повному вивиху постійного зуба; шосте обстеження при вивиху зуба зі зміщенням, вколоченому вивиху постійного зуба

Щорічно впродовж 5 років

При неускладненому переломі коронкової частини та кореня зуба (без оголення пульпи), ускладненому переломі коронкової частини та кореня зуба з оголенням пульпи, переломі кореня, включаючи дентин, пульпу та цемент, неповному вивиху зуба, вивиху зуба зі зміщенням, вколоченому вивиху постійного зуба, повному вивиху постійного зуба

Як надавати платну послугу «Чекап»

Прогноз для пацієнтів з дентоальвеолярною травмою залежить від ряду чинників – виду травми, етапу формування зуба на момент травмування, правильності першочергових дій в найкоротші терміни з моменту травмування, розвитку ускладнень. Серед ускладнень найпоширенішими є:

  • некроз та інфекція пульпи;
  • облітерація каналів;
  • резорбція кореня;
  • рецесія маргінальної частини ясен;
  • деструкція кістки.

Раннє виявлення ускладнень та їх лікування покращує прогноз.

Безперервний професійний розвиток медичних сестер у 2025 році

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді