Сімейна медсестра: як зміняться професійні завдання працівника?

Ваш безплатний доступ до КПК медсестер

Робота медсестри в команді з сімейним лікарем

Медсестра загальної практики відрізняється від медсестер, задіяних у інших сферах охорони здоров’я. Так, сімейна медсестра в амбулаторії сімейної медицини (АСМ)– це активний та повноправний член команди. Робота медсестри в АСМ спрямована насамперед на превентивні заходи.

Медсестра та лікар загальної практики має усвідомлювати значущість та вплив родини на стан здоров’я пацієнта і навпаки. Тому команда медпрацівників загальної практики повинна налагодити комплаєнс з родиною пацієнта. Медпрацівники мають виявляти повагу та терпимість до емоційних переживань близьких та родичів пацієнта. І тільки завдяки такому підходу можна поліпшити рівень медичної допомоги, а також налагодити продуктивну взаємодію між лікарем, медсестрою та пацієнтом.

Робота сімейної медсестри та лікаря загальної практики має бути підпорядкована принципам:

• Спостереження за пацієнтом на засадах безперервності та довготерміновості.

• Багатопрофільність первинної медичної допомоги.

• Позиціонування сім’ї як одиниці медичного обслуговування.

• Основний напрямок надання допомоги – профілактичний.

• Економічна ефективність і доцільність допомоги.

• Координація медичної допомоги.

• Відповідальність пацієнта, його близьких та суспільства за збереження й покращення стану його здоров’я.

Сімейна медсестра бере активну участь у скринінгових профілактичних програмах. Вона повинна сформувати разом із сімейним лікарем цільові групи з інформаційним супроводом та запросити пацієнтів до участі.

Наступний етап — направлення пацієнта на спеціалізовані ланки медичної допомоги, якщо скринінг виявив потребу у цьому. В процесі роботи потрібно своєчасно оформлювати відповідну документацію.

Читайте: "Національна служба здоров'я України: як співпрацюватиме з медзакладами?"

Запас знань сімейної медсестри

Зазвичай під час підготовки кадрів середнього медичного персоналу увагу звертають на надання допомоги уже хворим особам, оскільки основна спрямованість такої підготовки — стаціонарне лікування. Тоді як питанням профілактики захворювань та превентивним заходам в навчанні медсестер досі приділяли недостатньо уваги.

Окрім професійних знань та вмінь в догляді пацієнтів із захворюваннями органів та систем, сімейна медсестра має володіти знаннями у галузі психології, сімейної психології, профілактичної медицини, а також вміти надавати паліативну допомогу та допомогу родинам, де є особа з інвалідністю.

Підготовка сімейних медсестер повинна бути наближеною до реальних потреб населення, медичних та суспільних потреб сучасних родин, спрямовувати медпрацівників до цілісного підходу у роботі з сім’єю. Навчання може проводитися шляхом організації тренінгів у медзакладах, що надають первинну медико-санітарну допомогу (ПМСД), курсів післядипломної освіти, а також окремих тренінгів за спеціалізованими напрямками, зокрема з питань паліативного догляду, програм профілактики, навичок планування сім’ї тощо).

Читайте: "Клінічні протоколи: застосовуємо згідно з рекомендаціями МОЗ"

Навички сімейної медсестри

Як зазначалося раніше, сімейна медсестра тісно контактує з родиною пацієнта. І саме медсестра загальної практики надає медичну та соціальну допомогу людям похилого віку, пацієнтам із хронічними та інкурабельними захворюваннями. Тому важливо розвивати комунікативні навички, що не просто зроблять ефективнішою роботу, а й спростять взаємодію з пацієнтами для самої медсестри.

Довіра пацієнтів — основний критерій успішності сестринської діяльності на первинному етапі.

На медсестер загальної практики в умовах реформування медичної галузі в Україні покладаються такі обов’язки:

• проведення персонального обліку пацієнтів, які отримують допомогу у конкретному закладі ПМСД;

• виявлення факторів ризику, організація заходів, спрямованих на мінімізацію негативного впливу цих чинників на здоров’я пацієнтів;

• вжиття заходів з гігієнічного виховання та освіти населення: навчання догляду за хворими, тренінги для вагітних та членів їх родин;

• навчання населення принципам здорового способу життя, знанням та навичкам, потрібним за конкретної хвороби, догляду за дітьми й інвалідами;

• навчання людей наданню само- та взаємодопомоги при травмах, отруєннях, невідкладних станах;

• консультування з питань медико-соціальних аспектів сім’ї, планування сім’ї;

• організація медико-психологічної підтримки членам сім’ї хворої особи з урахуванням його стану здоров’я та вікових особливостей;

• здійснення за призначенням лікаря амбулаторії заходів, спрямованих на попередження, лікування, діагностику та реабілітацію.

Читайте: "Медикаментозна алергія: показання та зразок анкети пацієнта"

Обладнання для роботи сімейної медсестри

Перелік оснащення, яким заклад ПМСД має забезпечити медсестру, та яким вона, у свою чергу, повинна вміти користуватись, зазначено у Примірному табелі матеріально-технічного оснащення Центру первинної медичної (медико-санітарної) допомоги та його підрозділів, затвердженому наказом МОЗ від 27.12.2013 № 1150 (далі — Примірний табель). Цей перелік подано у таблиці.

Окрім того, у своїй роботі медсестра загальної практики потребує такий інвентар, який також зазначається у Примірному переліку:

• холодильник;

• термометр для холодильника;

• гігрометр;

• сумка медсестри;

• сумка-холодильник для транспортування вакцин.

Оснащення сімейної медсестри

Читайте: "ГРВІ: запобігаємо розповсюдженню за допомогою масок"

Також, задля забезпечення населення первинною медичною допомогою на належному для сучасності рівні, у розпорядженні сімейної медсестри має бути:

• автоматизоване робоче місце: системний блок з монітором або ноутбук, або інші альтернативні пристрої, принтер, стандартне та прикладне програмне забезпечення, інші периферійні пристрої, у тому числі ті, за допомогою яких медпрацівник може мати до локальної мережі та інтернет;

• мобільний телефон зі стартовим пакетом;

• кушетка універсальна (гінекологічна);

• столик медичний;

• столик пеленальний;

• кушетка оглядова;

• стіл письмовий з тумбою.

Медпрацівники закладу, що надає населенню ПМСД, користуючись обладнанням, зазначеним у Примірному переліку, мають дотримуватися правил санітарно-епідемічного режиму, а також зробити усе можливе для створення комфортних для пацієнтів умов. Щоб це було можливим, сімейний лікар та сімейна медсестра мають дотримуватися вимог наказу МОЗ «Про затвердження Державних санітарних норм і правил «Санітарно-протиепідемічні вимоги до закладів охорони здоров’я, що надають первинну медичну (медико-санітарну) допомогу» від 02.04.2013 № 259.

Таким чином, сімейній медсетрі, яка у своїй професійній діяльності послуговується сучасним підходом, умінням налагодити командну роботу з лікарем, довірчі стосунки та комплаєнс з пацієнтами, умілим та безпечним використанням наявного обладнання, а також продуктивними контактами з медпрацівниками інших установ вищих рівнів надання медичної допомоги, під силу значно поліпшити якість та продуктивність надання медичної допомоги на первинному рівні.