Поширення будь-якого інфекційного захворювання неможливе без таких ланок:
- джерело інфекції;
- механізм передачі;
- ослаблений організм.
Саме вони формують епідемічний процес. Джерелом інфекції може бути людина в разі антропонозів або тварина в разі зоонозів. Людина стає джерелом інфекції від початку захворювання, іноді — від останніх днів інкубаційного періоду, з коротким чи тривалим заразним періодом. Однак саме особливості збудника визначають його тривалість. Особливо небезпечними є хворі, вірусо- або бактеріоносії зі стертим, безсимптомним, абортивним перебігами інфекції. У цих випадках клініка інфекційного захворювання відсутня чи маловиразна. Зазвичай за ГРВІ клініка яскраво виражена.
Читайте: "Схемы обращения с медицинскими отходами"
Механізм передачі — це переміщення збудника захворювання, мікроорганізму, від джерела інфекції до сприйнятливого макроорганізму. Розрізняють такі механізми передачі інфекції:
- крапельний;
- фекально-оральний;
- контактний;
- гемоконтактний.
Віруси, що спричиняють ГРВІ, мають тропність до слизових оболонок дихальних шляхів людини. Тож і передаються зазвичай за допомогою крапельного механізму такими шляхами:
- повітряно-крапельним — збудник потрапляє в навколишнє середовище на краплинках слизу або мокротиння під час чхання, кашлю, розмови, навіть плачу;
- повітряно-пиловим — збудник потрапляє в навколишнє середовище на краплинках слизу або мокротиння, що осідають на різні поверхні та перетворюються на пил.
Найбільша кількість краплинок утворюється під час чхання, менша — під час кашлю й розмови. Повітряно-крапельний шлях забезпечує швидке поширення інфекцій, особливо тих, що мають короткий інкубаційний період. Так, під час епідемії грипу за короткий час захворює багато людей зі слабким імунітетом. Передавання інфекції повітряно-крапельним шляхом можливе переважно на відстань 3-4 м, тобто в межах кімнати, де перебуває хворий.
Читайте: "Як кваліфікаційна категорія медичних працівників визначає розмір посадового окладу?"
Окрім того, для ГРВІ характерне сезонне збільшення кількості хворих, що залежить від механізму передачі й особливостей нозологічної форми. Водночас в осінньо-зимовий період та навесні цьому сприяють чинники, подані в Таблиці.
| Чинник | Особливості |
|---|---|
| Особливості імунітету | Вікова недосконалість імунітету внаслідок фізіологічного виснаження пасивного імунітету, неспецифічної резистентності організму та відсутності адекватного епідеміологічній ситуації активного імунітету |
| Високий рівень соціальних контактів | Відвідування заходів із великим скупченням людей |
| Гіпо- чи авітамінози | Зазвичай виникають навесні |
| Санітарно-гігієнічні умови в робочих приміщеннях | Невідповідність мікроклімату робочих приміщень санітарно-гігієнічним вимогам, нераціональна організація активності, відпочинку та харчування |
| Дотримання правил особистої гігієни | Користування носовими хустинками, прикривання ротової та носової порожнини під час чхання, кашлю, регулярне миття рук |
| Епідеміологічні особливості інфекцій | В осінньо-зимовий та весняний періоди погодні умови найсприятливіші для розвитку хвороботворних мікроорганізмів та підтримання їх життєвого циклу в закритих приміщеннях |
Читайте: "Профілактика гемоконтактних інфекцій: правила"
Особливості масок та вимоги до них
У період підвищеної захворюваності на ГРВІ важливо запобігти масовому поширенню інфекції. Одним із ключових неспецифічних методів профілактики захворювань на ГРВІ як у закладі охорони здоров’я, так і вдома є використання таких засобів індивідуального захисту:
- медична маска;
- марлева маска;
- протиаерозольний респіратор.
Клінічні дослідження свідчать, що під час епідемії за постійного та правильного використання вони знижують ризик захворіти на повітряно-крапельну інфекцію на 60-65%.
Маски не затримують віруси чи бактерії, які мають дуже малі розміри й високу проникність. Однак маски здатні затримувати часточки пилу, мокротиння, слини, з якими хвороботворні організми поширюються у довкіллі.
Читайте: "Тарифні розряди медпрацівників: що зміниться в 2018?"
Зазвичай медичну маску або респіратор вважають атрибутом медичних працівників. Проте ці засоби варто використовувати не тільки особам, які доглядають за хворими, а й самим хворим. Використання маски може блокувати респіраторні виділення хворого, що значно знижує ризик для оточення. До того ж маски доречні під час епідемії в громадських місцях. Однак, перебуваючи на вулиці, корисно дихати свіжим повітрям і маску надягати не варто.
В аптеці можна придбати будь-який засіб індивідуального захисту, зокрема й протиаерозольний респіратор. Також можна виготовити маску самостійно. Іноді функції маски можуть виконувати підручні засоби: шарфи, хустинки, шматки тканини. Проте їхня ефективність сумнівна.
