Страхування професійної відповідальності медичних працівників

22 серпня 2018

Теми:

Права лікарів ... всі

Читайте, що потрібно знати про страхування професійної відповідальності медичних працівників в Україні, з чого почати укладання договору та який порядок відшкодування збитків.

Зміст статті:

Які збитки відшкодує страхова компанія у разі страхового випадку До кого позиватиметься постражалий пацієнт Чим може зарадити вчасне й повне відшкодування шкоди Порядок укладання договору страхуванні професійної відповідальності медиків Порядок відшкодування збитків, заподіяних пацієнту Причини, через які страховик може відмовити у страховій виплаті Міжнародний досвід у страхуванні професійної відповідальності медиків

Страхування професійної відповідальності медичних працівників слугує інтересам як лікарів і закладів охорони здоров’я, так і пацієнтів. Суть цього виду страхування така: застрахована особа періодично сплачує грошові внески. Страхова компанія їх накопичує й у разі страхового випадку виплачує потерпілому страхове відшкодування.

В Україні страхування відповідальності, передбаченої пунктом 15 статті 6 Закону України «Про страхування» від 07.03.1996 № 85/96-ВР (далі — Закон про страхування), добровільне. Страхувальником може бути як заклад охорони здоров’я, так і сам лікар незалежно від того, займається він приватною медичною практикою, чи працює за наймом.

Зразки планів на 2020-й: скачайте

Які збитки відшкодує страхова компанія у разі страхового випадку

Насамперед з’ясуємо, що таке збитки. До них належать:

реальні збитки — втрати, яких особа зазнала внаслідок знищення або пошкодження речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити, аби відновити своє порушене право;

упущена вигода — доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України; ЦК).

Не розраховуйте, що всі претензії постраждалого пацієнта чи його представника автоматично покриє страховка. Види збитків, що відшкодує страхова компанія, деталізуйте в кожному конкретному випадку страхування.

Страхове відшкодування не може перевищувати розміру реальних збитків (абз. 2 п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК). Тобто упущену вигоду пацієнта страхова компанія оплачувати не буде. Виняток — якщо такий обов’язок прописаний у договорі.

Конкретні збитки підлягають страховому відшкодуванню, якщо це встановлює договір. Розглянемо на прикладі.

Читайте: "Положення про охорону праці в медзакладі: скачайте приклад"

До лікаря-стоматолога-хірурга, професійна відповідальність якого застрахована, звернувся пацієнт, щоб видалити два зуби. Лікар помилково видалив не ті зуби.

Через такі дії лікаря пацієнт змушений ставити імпланти. Вартість процедури включає роботу спеціаліста й матеріал. Це — реальні збитки. Їх має компенсувати страхова компанія.

Пацієнт тиждень не міг вийти на роботу, оскільки виправляв помилки лікаря. Через це втратив заробіток, який отримав би за сприятливих умов співпраці зі стоматологом. Ці кошти — упущена вигода. Такі збитки страхова компанія компенсує лише у випадку, якщо це прямо передбачає договір страхування.

Постраждалі часто вимагають відшкодувати їм і моральну шкоду. Вона не належить ні до реальних збитків, ні до упущеної вигоди. Проте страхова компанія відшкодовує її на тих самих умовах, що й упущену вигоду: лише якщо такий обов’язок передбачає договір страхування.

Підстави для виплати страхового відшкодування також конкретизуйте у договорі. Зазвичай такими підставами є:

рішення суду, що набрало законної сили;

договір між страховиком, страхувальником та потерпілою особою — коли немає сумніву в настанні страхового випадку і сторони погодили розмір компенсації.

Отже, коли укладаєте договір страхування професійної відповідальності, ретельно ознайомтеся з його умовами. Конкретизуйте види збитків, які відшкодовуватиме страховик.

Читайте: "Безпека медперсоналу: юридичні аспекти самозахисту"

До кого позиватиметься постражалий пацієнт

Майнову шкоду в повному обсязі відшкодовує особа, яка її завдала. Однак юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, якої завдав їхній працівник, коли виконував свої трудові (службові) обов’язки (ст. 1172 ЦК).

Трудові (службові) обов’язки — це робота, зумовлена трудовим договором (контрактом) і посадовою (робочою) інструкцією. Також це робота, яку працівникові доручив виконувати роботодавець, хоча вона й виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, або спричинена необхідністю як на території роботодавця, так і за її межами (Постанова ВСУ від 28.01.2015 у справі № 6-229цс14).

На таких самих умовах потерпілому відшкодовують і моральну шкоду. Якщо її заподіяв працівник, коли виконував трудові обов’язки, відповідальність несе заклад, із яким цей працівник перебуває у трудових відносинах. А сам працівник відповідає перед закладом у порядку регресу(абз. 3 п. 8 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 № 4).

Роботодавець має право регресу. Це означає, що упродовж трьох років він може через суд змусити працівника, із вини якого виплатив відшкодування потерпілій особі, повернути йому ці кошти.

Потерпілий має право обрати особу, до якої пред’явить позовні вимоги, — безпосереднього винуватця чи його роботодавця (постанова Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 № 6).

Читайте: "Знезараження лікарняної білизни: швидко, легко, безпечно"

Чим може зарадити вчасне й повне відшкодування шкоди

Іноді лікарська помилка призводить до тяжких наслідків для пацієнта. У такому разі правоохоронні органи можуть відкрити проти лікаря, дії чи бездіяльність якого спричинили такі наслідки, кримінальне провадження.

Кримінально карні діяння в галузі охорони здоров’я зазвичай розцінюють як злочини середньої тяжкості, адже вони пов’язані з необережністю. Особу, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, звільняють від кримінальної відповідальності, якщо вона:

примирилася з потерпілим;

відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду.

Обов’язкова умова, за якої медичного працівника можуть звільнити від кримінальної відповідальності за фактом примирення, — згода самого потерпілого.

Тому якщо ваша професійна відповідальність застрахована — скористайтеся правом на відшкодування шкоди за рахунок страхових внесків. Примирення з постраждалим може врятувати репутацію не лише винного працівника, а й закладу охорони здоров’я загалом.

Отже, якщо вирішите застрахувати особисту чи колективну відповідальність, детально пропишіть усі умови в договорі про страхування. Найліпше скористатися допомогою юриста.

Пам’ятайте, що страхова компанія відшкодує збитки лише за наявності відповідних на те підстав. До того ж у кожного страховика можуть бути особливі умови страхування.

Сучасним законодавством України покладено відповідальність за завдання шкоди життю та здоров’ю пацієнта під час проведення медичного втручання на лікаря, який проводив медичні маніпуляції чи медичний заклад. Суб’єкт медичної діяльності зобов’язують компенсувати шкоду здоров’ю пацієнта і моральну шкоду. Українські медики залишаються наодинці з проблемою професійних ризиків. Страхування професійної відповідальності медичних працівників може суттєво допомогти в вирішенні цієї проблеми, однак нашій державі воно не досить поширене.

Законодавство України передбачає цивільно-правову відповідальності в разі заподіяння шкоди життю чи здоров’ю пацієнта в результаті дефектів лікування. Укладання договору страхування професійної відповідальності медичних працівників дозволяє юридично застрахувати ризики. Прозоро та чітко визначений механізм розбору питань, які стосуються ненавмисних помилок медичних працівників, з часом призведе до виникнення неагресивного ставлення суспільства до подібних упущень в діяльності медиків.

Читайте: "Табель робочого часу для медпрацівників: бланк та зразок заповнювання"

Порядок укладання договору страхуванні професійної відповідальності медиків

Застрахувати ймовірний ризик заподіяння шкоди при виконанні професійних обов’язків може і сам медичний працівник, і заклад охорони здоров’я. Оформлюють такий Договір страхування ризику відповідальності за зобов’язанням, що виникають внаслідок заподіяння шкоди здоров’ю. Укладання Договору відбувається після написання медичним працівником чи закладом охорони здоров’я (страхувальником) відповідної заяви.

Заява для страхування медичних працівників містить у собі наступну інформацію:

№ п/п	Вид інформації	Зміст інформації
1	Дані про лікаря, відповідальність якого страхується.	Вік, спеціальність, назва навчального закладу, який закінчував лікар, наявність вченого ступеня.
2	Дані про професійну діяльність лікаря.	Дата початку професійної медичної діяльності, назви медичних закладів, де працював лікар за спеціальністю та терміни роботи.
3	Наявність інших договорів страхування.	За наявності таких договорів, вказують їх номери та дату укладання.
4	Наявність зареєстрованих фактів претензій до професійної діяльності лікаря.	За наявності таких фактів, кожний випадок чітко фіксується.

Читайте: "Сімейний лікар — як працювати в нових умовах?"

Порядок відшкодування збитків, заподіяних пацієнту

Цивільним кодексом України на правопорушника покладається відповідальність відшкодування заподіяної матеріальної шкоди. Матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок дефектів лікування, має відшкодувати медичний заклад або лікар приватної практики. Відшкодуванню за Договором страхування професійної відповідальності медичних працівників підлягають витрати:

пов’язані з лікуванням, протезуванням, санаторно-курортним лікуванням, реабілітацією;

суму заробітної плати, яку не отримав пацієнт в зв’язку з порушенням працездатності;

виплати, пов’язані зі смертю годувальника;

витрати, пов’язані з похованням;

моральну шкоду.

Страхові виплати здійснюються страховою компанією після моменту, коли набрало чинності рішення суду, відповідно до якого встановлена майнова відповідальність медичного закладу (лікаря приватної практики) за дефект надання медичної допомоги, який призвів до негативних наслідків для здоров’я пацієнта чи спричинив його смерть.

Максимальна сума грошової виплати (страхова сума), яку зобов’язаний здійснити страхувальник залежить від домовленості між страховою компанією та страхувальником. Сума виплати визначається залежно від виду професійної діяльності, характеру та обсягу медичних послуг, кваліфікації лікаря, статусу медичного закладу, кількості застрахованих осіб та ряду інших причин.

Читайте: "Новий звіт про благодійні внески: скачайте бланк"

Причини, через які страховик може відмовити у страховій виплаті

Стаття 991 ЦКУ прописує право страхової компанії відмовитись від здійснення страхової виплати, визначеної Договором страхування професійної відповідальності медичних працівників. Подібне можливо:

якщо страхувальник (особа, на користь якої укладений договір) навмисно вчинив якісь дії, які сприяли настанню страхового випадку;

якщо страхувальник (особа, на користь якої укладений договір) умисно вчинив злочин, який сприяв настанню страхового випадку;

якщо страхувальник повідомив завідомо неправдиві дані, пов’язані з об’єктом страхування чи фактом настання страхового випадку;

у випадку невчасного подання страхувальником інформації про страховий випадок без поважних на те причин;

при створенні страхувальникові перешкод з метою унеможливити визначення обставин випадку та розміру виплати.

Крім того, в Договорі можуть прописати інші пункти, за якими не буде виплачуватись шкода, заподіяна під час проведення лікувального процесу.

Читайте: "Ротация дезинфицирующих средств: правила и средства"

Міжнародний досвід у страхуванні професійної відповідальності медиків

Насправді передові країни світу набагато попереду України в питанні страхування професійної відповідальності медичних працівників. Країни Європи та США на законодавчому рівні визначили основи страхування відповідальності медиків, що дає можливість вирішувати конфлікти в медичній сфері досить швидко та прозоро ще на етапі досудового слідства.

Найпередовішою та найефективнішою в Європі вважають систему гарантованої компенсації шкоди, заподіяної недоліками в лікувальному процесі, розроблену в Швейцарії. У 1975 році в цій країні було створено Консорціум страхових компаній, основним завданням якого є відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної невдалими медичними втручаннями. Розмір такого відшкодування визначається за спеціально встановленими лімітами. В разі, якщо пацієнта не влаштовує розмір компенсації, він звертається з позовом до суду. Така ж модель (з деякими змінами) діє у Фінляндії, Норвегії, Данії.

Сполучені Штати Америки пішли дещо іншим шляхом. Страхування професійної відповідальності медичних працівників тут поєднали з виплатами винагороди лікарям за позитивні результати їхньої діяльності та «служіння просуванню належної медичної практики». Лише одна компанія США The Doctors Company (щоправда, найбільша), яка займається страхуванням відповідальності медиків за період своєї діяльності з 1976 року сплатила лікарям-членам винагород в розмірі 184 мільйони доларів.