За офіційною статистикою, кількість випадків поширення ВЛІ в Україні у десятки разів менша, ніж у країнах ЄС та США. Насправді картина набагато гірша: в Україні статистика щодо ВЛІ оптимістична лише тому, що її не реєструють.
Правильна організація роботи з лікарняною білизною — величезний крок до профілактики ВЛІ у лікувальних закладах. Якщо належної системи прання немає, це може призвести до:
- інфікування персоналу й пацієнтів, якщо не дотримають правил поводження з білизною;
- псування білизни, якщо неправильно обрали засіб для прання;
- нераціональних затрат води й електроенергії, якщо використовують застарілі технології;
- алергічних реакцій у персоналу й пацієнтів, якщо засоби для прання неякісні.
Читайте: "Принципи надання невідкладної допомоги при анафілактичному шоці"
Як працювати з лікарняною білизною
Відповідальними за дотримання білизняного режиму у відділеннях є старші медичні сестри. Вони мають організовувати роботу з лікарняною білизною відповідно до наказу МОЗ «Про затвердження Інструкції зі збору, сортування, транспортування, зберігання, дезінфекції та прання білизни у закладах охорони здоров’я» від 30.04.2014 № 293 (далі — Інструкція). Ця Інструкція містить вимоги для закладів охорони здоров’я щодо зниження ризику поширення ВЛІ (див. Додатки 1-2), уточнює і роз’яснює окремі положення таких наказів МОЗ:
«Про організацію контролю та профілактики післяопераційних гнійно-запальних інфекцій, спричинених мікроорганізмами, резистентними до дії антимікробних препаратів» від 04.04.2012 № 236;
«Про організацію профілактики внутрішньолікарняних інфекцій в акушерських стаціонарах» від 10.05.2007 № 234;
«Про затвердження методичних рекомендацій «Епідеміологічній нагляд за інфекціями області хірургічного втручання та їх профілактика» від 04.04.2008 № 181.
Персонал має працювати із брудною білизною лише у санітарно-гігієнічному одязі та використовувати засоби індивідуального захисту (халат, гумові рукавички). ◊ Читайте:
Як знезаражувати забруднену білизну
Білизну, забруднену біологічними виділеннями, негайно продезінфікуйте у санітарній кімнаті із застосуванням дозволених до використання дезінфекційних засобів. Дезінфікуйте білизну у спеціальній ємкості, яка щільно закривається кришкою. Вологу продезінфіковану білизну у водонепроникних мішках відправляйте до пральні. Тару для білизни (мішки або герметичні баки) позначайте відповідним кольором залежно від ступеня забруднення білизни (схема).
Брудну білизну укладайте у мішок з відповідним маркуванням лише біля ліжка хворого. Усі мішки закривайте, дезінфікуйте і періть після кожного використання. Особливо небезпечну та хірургічну білизну укладайте у водорозчинні мішки. Періть лікарняну білизну централізовано у спеціальних пральнях у закладі охорони здоров’я (рис.).
Доставляйте брудну білизну з відділень до пральні у приміщення для збору брудної білизни лише упакованою і на промаркованих візках або спеціальним автотранспортом. Білизну IV ступеня забруднення можна зберігати не більше 72 годин у санітарних кімнатах або інших спеціально виділених для цього приміщеннях подалі від нагрівальних приладів.
Транспортні засоби після вивантаження брудної білизни продезінфікуйте із застосуванням відповідних дезінфекційних засобів, які не містять хлор.
Спеціальний одяг персоналу та лікарняну білизну, перш за все ІV ступеня забруднення, укладайте у водорозчинні мішки і періть разом із білизною (п. 7 розд. V Інструкції). Така норма діє як у США, так і в ЄС, адже такі мішки мінімізують час контакту персоналу з білизною, що має значне забруднення біологічним матеріалом, або білизною з інфекційних відділень.
Отже, забруднену біологічними виділеннями білизну дезінфікуйте негайно у санітарній кімнаті із використанням дезінфекційних засобів. Дезінфікуйте білизну у спеціальній ємкості, яка щільно закривається кришкою. Після роботи з брудною білизною санітарно-гігієнічний одяг і засоби індивідуального захисту віддавайте на прання, рукавички і респіратори знезаражуйте у дезінфекційному розчині, спецвзуття обробляйте деззасобом, а руки обробляйте за правилами гігієнічної антисептики.
