Антикризовий онлайн-марафон ➤ ВЗЯТИ УЧАСТЬ
Задля протидії поширенню ВІЛ-інфекції серед медичних працівників внаслідок виконання ними посадових обов’язків Всесвітня організація охорони здоров’я розробила відповідні рекомендації щодо провілактики зараження ВІЛ-інфекцією під час виконання професійних обов'язків. З огляду на це, Наказ № 955, яким врегульовано питання протидії поширення ВІЛ-інфекції, ще кілька років тому вніс нормативні зміни до документів з питань ВІЛ/СНІД.
Читайте: "Постконтактна профілактика ВІЛ-інфекції у медичних працівників"
Проте чимало медичних сестер досі не дотримуються вимог Наказу № 955 (йдеться про наказ МОЗ «Про затвердження нормативно-правових актів щодо захисту від зараження ВІЛ-інфекцією при виконанні професійних обов’язків» від 05.11.2013 № 955).
Результати анкетування серед молодших спеціалістів з медичною освітою показують, що чимало з них навіть не знають про існування цього наказу. Тому нагадаємо, що цим документом затверджено:
- Перелік та нормативи застосування засобів індивідуального захисту працівниками, які проводять діагностичні дослідження на ВІЛ-інфекцію, надають медичну допомогу та соціальні послуги людям, які живуть з ВІЛ, або контактують з кров'ю чи біологічними матеріалами людини, забрудненими ними інструментарієм, обладнанням чи предметами;
- Типову інструкцію щодо порядку використання засобів індивідуального захисту працівниками, які проводять діагностичні дослідження на ВІЛ-інфекцію, надають медичну допомогу та соціальні послуги людям, які живуть з ВІЛ, або контактують з кров’ю чи біологічними матеріалами людини, забрудненими ними інструментарієм, обладнанням чи предметами;
- Порядок проведення екстреної постконтактної профілактики ВІЛ-інфекції у працівників при виконанні професійних обов’язків.
Читайте: "Внутрішньолікарняні інфекції: катетер-асоційовані зараження кровотоку"
З появою Наказу № 955 не тільки доповнено основні положення, а й внесені істотні зміни до затверджених раніше наказів та інструкцій з профілактики інфікування ВІЛ на робочому місці.
Зміни в Наказі № 120: аптечка на робочому місці і не тільки
Так, цей документ містить нові вимоги щодо наявності аптечки на робочому місці для надання термінової медичної допомоги при ризику інфікування ВІЛ.
Відповідно до Наказу № 955 з Наказу № 120 вилучено кілька важливих положень. По-перше, підпункт 2.3, що передбачав: «Визначити лікувально-профілактичні заклади для надання планової спеціалізованої медичної допомоги ВІЛ-інфікованим та хворим на СНІД. В одному з них створити невичерпний запас антиретровірусних препаратів для проведення екстреної профілактики ВІЛ-інфекції медпрацівникам з розрахунку на 5 осіб».
Це пов’язано з тим, що на сьогодні допомога особам з ВІЛ-інфекцією надається у всіх лікувально-профілактичних закладах, тому доступ до препаратів для постконтактної профілактики також має бути повсюдний і цілодобовий.
Читайте: "Диспансерний нагляд - організація роботи лікаря"
Також вилучено другий абзац підпункту 2.4 Наказу № 120. Він установлював: «Забезпечити усі лікувально-профілактичні заклади аптечками для надання термінової медичної допомоги медичним працівникам та технічному персоналу, склад яких затверджено Інструкцією з профілактики внутрішньолікарняного та професійного зараження ВІЛ-інфекцією цього наказу».
Ця зміна в Наказі № 120 пов’язана з новими правилами надання першої допомоги при аварійній ситуації, затвердженими Наказом № 955. Тож тепер потреби в таких аптечках немає.
По-друге, відповідно до Наказу № 955 внесено зміни до Інструкції з профілактики внутрішньолікарняного та професійного зараження ВІЛ-інфекцією, затвердженої Наказом № 120. Власне, у її пункті 1.2 повністю видалений додаток 1, який затверджував склад аптечки для проведення екстреної профілактики (раніше вона мала містити альбуцид, спирт, перекис водню тощо). Також видалено третій абзац («Профілактика при пораненнях, контактах з кров’ю, біологічними рідинами та біо-матеріалами ВІЛ-інфікованого чи хворого на СНІД пацієнта»), який описував правила надання першої допомоги і самодопомоги у випадку контакту з біоматеріалом, що може містити вірус.
По-третє, змінився алгоритм дій медичного персоналу при роботі з кров’ю, біологічними матеріалами чи забрудненим ними інструментарієм. Нині його регламентує Порядок проведення екстреної постконтактної профілактики ВІЛ-інфекції у працівників при виконанні професійних обов’язків, в якому узагальнено інформацію попередніх нормативних документів з цього питання та додано кілька нововведень.
Читайте: "Особливості заповнення форми рецептурного бланка"
Вимоги Порядку проведення екстреної постконтактної профілактики
Варто звернути увагу медичного персоналу, який контактує з біологічними рідинами пацієнта чи забрудненим ними інструментарієм, на правила оброблення рук, очей, слизової оболонки при потраплянні біоматеріалу. Не рекомендується використовувати спиртові розчини, йод, перекис водню, а також альбуцид, імовірно, тому що ці засоби сушать шкіру та слизові оболонки, тож додатково травмують їх. Через це збільшуються шанси потрапляння вірусу у кров медичного працівника.
Відповідно до Порядку проведення екстреної постконтактної профілактики ВІЛ-інфекції при виконанні професійних обов’язків працівниками за відсутності даних щодо ВІЛ-статусу особи, з кров’ю чи біологічними матеріалами якої відбувся випадок контакту, і за наявності ризику інфікування ВІЛ постконтактна профілактика проводиться невідкладно.
Якщо така особа відома та з нею можна зв’язатися, вона має надати інформовану згоду на використання результатів тестування на ВІЛ для подальшого розв’язання питання щодо призначення медикаментозної постконтактної профілактики медичному працівнику.
Читайте: "Форма 086/о медичної документації: вимоги до заповнення"
Відповідно до Наказу № 955 особу, з кров’ю чи біологічними матеріалами якої відбувся випадок контакту, обстежують також на наявність інфекцій, зумовлених вірусами гепатитів C і B (проводять дослідження на наявність загальних антитіл до вірусу гепатитів C і B та поверхневого антигену вірусу гепатиту B).
Варто пам’ятати, що очікування результатів тестування на ВІЛ особи, з кров’ю чи біологічними матеріалами якої відбувся випадок контакту, не має затягувати у часі початок медикаментозної постконтактної профілактики медичного працівника.
За результатами лабораторних досліджень лікарем-інфекціоністом призначається медикаментозна постконтактна профілактика та проводиться моніторинг побічних реакцій на лікарські засоби.
Читайте: Організовуємо діяльність кабінету «Довіра»
У розділі 5 «Клінічне спостереження за особою, яка мала випадок контакту із джерелом потенційного інфікування ВІЛ при виконанні професійних обов’язків та отримує МПКП» глави ІІ Порядку є пункт, який стосується пацієнтів з ко-інфекцією гепатиту С/ВІЛ.
У ньому зазначено: у разі встановлення, що працівник, який мав випадок контакту із джерелом потенційного інфікування ВІЛ при виконанні професійних обов’язків, інфікувався гепатитом C від особи, з кров’ю або біологічними матеріалами якої відбувся випадок контакту, та мав ко-інфекцію вірусу гепатиту C/ВІЛ, спостереження рекомендується продовжити до 12 місяців для виключення ко-інфікування ВІЛ. Це пов’язано з тим, що ризик інфікування гепатитом С через кров вище ризику інфікування ВІЛ, а на тлі ко-інфікування вироблення антитіл до ВІЛ може затримуватися до 12 місяців.
Пам’ятайте: з кров’ю передається не тільки ВІЛ-інфекція, а також гепатити В і С, бруцельоз, сифіліс. Тому до будь-якого випадкового контакту з біологічними матеріалами пацієнта варто ставитися серйозно і вживати всіх необхідних запобіжних заходів.
