Профілактика зараження ВІЛ-інфекцією під час виконання професійних обов’язків

Зараження ВІЛ-інфекцією під час виконання професійних обов'язків – проблема не самого медичного працівника. Це аварійна ситуація для всього медичного закладу. Оскільки набагато легше цю проблему попередити, ніж намагатися виправити, читайте як організувати комплексну роботу медзакладу.

Запобігання зараженню ВІЛ-інфекцією під час виконання професійних обов’язків у контексті протидії ВІЛ/СНІД – одне з найважливіших завдань. Це завдання вимагає однозначності та конкретності у розробці алгоритму дій, а також у розмежуванні обов’язків тих чи інших категорій осіб, що працюють у галузі охорони здоров’я. Так, ми пропонуємо Вам розібратися, хто має які обов’язки щодо гарантування інфекційної безпеки, та що робити в ситуації підвищеного ризику зараження ВІЛ-інфекцією під час виконання професійних обов'язків.

Профілактика зараження ВІЛ-інфекцією під час виконання професійних обов’язківЧитайте: "Стерилізація медичних виробів: внутрішня інструкція"

  

Ризик ВІЛ-інфікування  серед медиків

Для інфікування ВІЛ в середньому достатньо дози 100-5000 ТЦІД50 (тканинних цитопатогенних інфекційних доз) на мілілітр.Варто пам’ятати, що у безсимптомних носіїв концентрація вірусу в крові становить 1-30 ТЦІД50на мілілітр, у хворих — 300-2700 ТЦІД50 на мілілітр. У поті, слині, слізній рідині, грудному молоці, вагінальному секреті в середньому є 1 ТЦІД50 на мілілітр, а в еякуляті — 10-50 ТЦІД50 на мілілітр. Отже, в 1 мл крові інфікованого в середньому 10-10 000 вірусних часток. Ризик інфікування медичного працівника становить 0-0,5%.

Для порівняння, в 1 мл крові інфікованого вірусом гепатиту С в середньому 100-10 000 вірусних часток. Ризик інфікування при порізах, проколах становить 3-10%.

В 1 мл крові інфікованого вірусом гепатиту В у середньому від 10 мільйонів до мільярда вірусних часток, а інфікуюча доза у 100 разів менша ніж у ВІЛ. Тобто достатньо всього 0,001 мл крові для інфікування. Ризик інфікування становить 6-30%.

Профілактика зараження ВІЛ-інфекцією під час виконання професійних обов’язківЧитайте: "Національний перелік основних лікарських засобів: зміни, основні аспекти"

  

Також ризик інфікуватися ВІЛ залежить від того, як саме відбувся контакт із біологічною рідиною пацієнта. Наприклад, при порізі гострим інструментом медичний працівник інфікується у 0,23% випадків. А от при контакті зі слизовими оболонками ризик зменшується до 0,09%, хоча і значно залежить від стану слизових. При контакті інфікованої крові з неушкодженою шкірою ризик мінімальний і безпосередньо залежить від стану шкіри.

Ризик інфікування збільшується, якщо:

  • пошкодження глибоке (внутрішньом’язове);
  • поранення відбулося порожнистою голкою;
  • при пораненні, коли забруднений інструмент потрапив у кровоносну судину;
  • високий рівень вірусного навантаження у пацієнта — ймовірного джерела зараження.

Щоб оцінити ступінь ризику за видом контакту, варто пам’ятати:

ризик великий, якщо

ризик малий, якщо

поранення відбулося голкою з великим отвором, вона побувала у вені або було глибоке проникнення

поранення відбулося маленькою голкою без крові після внутрішньом’язової, підшкірної ін’єкції

Ризик інфікування вірусом гепатиту В високий при роботі із забрудненими інструментами, поверхнями.

Профілактика зараження ВІЛ-інфекцією під час виконання професійних обов’язківЧитайте: "Табель оснащення центру первинної медико-санітарної допомоги"

  

Перша допомога у випадку контакту

Дії медичних працівників у разі випадкового контакту з біологічним матеріалом пацієнта (незалежно від того, відомо про його інфекційний статус чи ні) врегульовано Порядком проведення екстреної постконтактної профілактики ВІЛ-інфекції у працівників при виконанні професійних обов’язків, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 05.11.2013 № 955 (далі — Порядок).

Відповідно до Порядку безпосередньо після контакту медичний працівник має надати собі першу допомогу. Причому алгоритм такої допомоги залежить від виду контакту (укол голкою, контакт із непошкодженою шкірою, потрапляння рідини в очі тощо). Наприклад, у разі уколу голкою медичний працівник має:

  • вимити ушкоджене місце;
  • тримати рану під проточною водою, щоб дати крові вільно витікати з рани.

У разі відсутності проточної води ушкоджене місце обробляють дезінфікуючим гелем або розчином для миття рук.

При цьому категорично заборонено:

  • використовувати сильнодійні засоби (спирт, йод), адже вони погіршують стан рани;
  • стискати і терти пошкоджене місце;
  • відсмоктувати кров із ранки, що залишилася від уколу.

А от при контакті потенційно інфікованого матеріалу з очима потрібно: одразу промити око водою або фізіологічним розчином (ні в якому разі не милом і не дезінфікуючим розчином).

Якщо поряд є колега, сядьте, закиньте голову, і попросіть його обережно лити в око воду або фізіологічний розчин.

Якщо медичний працівник носить контактні лінзи, знімати їх під час промивання не можна, адже вони створюють додатковий захисний бар’єр. А от після промивання лінзи знімають і знезаражують (так, як щодня). Після цього медичний виріб вважають безпечним для подальшого використання.

Профілактика зараження ВІЛ-інфекцією під час виконання професійних обов’язківЧитайте: "Документація поліклініки і стаціонару: 5 обов'язкових бланків"

  

Протидія ВІЛ-інфікування у медичному закладі

Субпопуляція медпрацівників

Обов’язки щодо профілактики зараження ВІЛ-інфекцією під час виконання професійних обов’язків

Керівництво ЛПЗ

  • при плануванні та облаштуванні приміщень, які призначаються для проведення медичних процедур та маніпуляцій, керуватися відповідними санітарними нормами;
  • задовольнити потребу відділень та кабінетів у необхідному устаткуванні та матеріалах;
  • пристосовувати нормативні документи у сфері охорони здоров'я міського, обласного та загальнодержавного рівня.  Контролювати виконання вимог, регламентованих цими документами, медпрацівниками;
  • забезпечити наявність ЛЗ для екстренної профілактики;
  • забезпечити освіченість медперсоналу у базових питаннях інфекційної безпеки;
  • довести до мінімуму число маніпуляцій, при яких можливе зараження ВІЛ-інфекцією під час виконання професійних обов’язків;
  • гарантувати забезпечення медпрацівників засобами захисту;
  • сумлінно ставитися до перевірки аварійних ситуацій.

Медпрацівники

  • під час трудової діяльності керуватися інфекційно-безпечними алгоритмами виконання процедур;
  • бути проінформованими стосовно принципів  охорони праці;
  • використовувати за потреби засоби індивідуального захисту;
  • мати під рукою інструкції щодо дій у випадку аварійної ситуації:
  • надати собі першу допомогу
  • донести до відома лікаря (якщо аварія виникла у молодшого та середнього персоналу)
  • написати звіт про те, що сталося
  • зробити запис у журнал аварій
  • зробити аналіз
  • отримати результати тестування біоматеріалу, при роботі з яким і відбулася аварія
  • пройти обстеження у лікаря-інфекціоніста, яке б підтвердило, що працівник не був інфікований до аварії
  • отримати консультацію спеціаліста, отримати за потреби постконтактну терапію
  • дотримуватися призначеного режиму лікування

Лікар-інфекціоніст

  • оцінювати ризик зараження ВІЛ-інфекцією під час виконання професійних обов’язків;
  • консультувати медпрацівників, з якими сталася аварійна ситуація;
  • надавати необхідну психологічну підтримку, давати рекомендації щодо протидії ВІЛ;
  • проводити тестування осіб, що мали контакт з небезпечним біоматеріалом;
  • інформувати особо про режим терапії та необхідність своєчасного обстеження


зміст

Статичний блок для статей

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді