Інструкція зі стерилізації медичних виробів
1. Базові положення:
1) стерилізація медичних виробів відбувається за допомогою фізичних та хімічних методів стерилізації з використанням необхідного устаткування та стерилянтів;
2) обраний метод стерилізації медичного інструментарію повинен відповідати інструкціям з використання від виробника конкретного виробу та залежить від його характеристик.
2. Повітряний метод стерилізації:
1) у якості стерилізаційного агента виступає сухе розжарене повітря. Знезараження здійснюється у повітряних стерилізаторах;
2) цим методом стерилізують такі медичні інструменти:
- хірургічні;
- стоматологічн;
- гінекологічні;
- елементи приладів, апаратів, особливо такі, що виготовлено їх з нестійких до корозії металів та силіконової гуми.
Здійснювати стерилізацію слід відповідно до рекомендацій з використання певного виробу. Існують різні режими стерилізації медичних виробів, які наведено у Додатку 6 Наказу МОЗ України від 11 серпня 2014 року № 552 «Про затвердження Державних санітарних норм та правил «Дезінфекція, передстерилізаційне очищення та стерилізація медичних виробів в закладах охорони здоров’я» (далі – Правила);
3) обов’язковим етапом підготовки до стерилізації сухим розжареним повітрям є висушування виробів у сушильній шафі до моменту, коли зникне видима волога. При цьому не можна забувати, що сушильні шафи не призначені для стерилізації повітрям;
4) вироби, щодо яких заплановано стерилізацію, розташуйте на полицях так, щоб не порушувалася прохідність продувних отворів та вентиляційних решіток.
Великі за розміром вироби розмістіть на верхніх полицях так, аби вони не створювали перешкод проходженню розжареного повітря. При розміщенні виробів керуйтеся рекомендаціями виробника устаткування.
Базові вимоги до стерилізації медичних виробів: інструменти мають займати не більше 70% площі полиць і бути розкладені в один шар.
Читайте: "Зубний гігієніст: права, обов'язки, посадова інструкція"
3. Хімічний метод стерилізації медичних виробів:
1) здійснюють за допомогою хімічних стерилянтів. Цей метод застосовують для знезараження виробів, що містять у своїй конструкції матеріали, чутливі до дії високих температур, що робить використання інших методик неможливим;
2) для стерилізації медичних виробів використовуйте стерилянти, що мають спороцидну дію. До них належать засоби, діючою речовиною яких є альдегіди, пероксид гідрогену, надоцтова кислота, аміни, гуанідини тощо.
3) знезараження хімічними стерилянтами проводять у спеціальному устаткуванні. У процесі суворо дотримуйтеся правил асептики. Медперсонал повинен працювати у стерильному медичному халаті, шапочці медичній (волосся має бути надійно сховане під шапочкою), бахілах, або взутті, що підлягає дезінфекції, захисній масці, стерильних рукавичках. У роботі використовуйте лише стерильні інструменти та ємкості. Відмивайте вироби від залишків стерилянтів стерильною водою.
Читайте: "Відмова лікаря від пацієнта: законодавство"
4. Пакування та зберігання медичних виробів після стерилізації:
1) комплектуйте та пакуйте простерилізовані медичні вироби у призначеному для цього приміщенні відділення, центру;
2) набори або окремі габаритні інструменти упаковуйте у листовий пакувальний матеріал або крафт-папір, текстиль, герметичні бікси, лотки тощо, що гарантують стерильність виробів на етапі транспортування та зберігання;
3) стерилізація медичних виробів паром та розжареним повітрям здійснюється в упакованому вигляді. При цьому використовують паперові, комбіновані і пластикові пакувальні матеріали, а також бязь, дозволені українським законодавством. Пакувальні матеріали використовуйте один раз;
4) при використанні стерилізації розжареним повітрям можливо виконувати процедуру на неупакованих металевих виробах (у відкритих лотках). Але за умови, що ці вироби будуть відразу використані в операційній. Стерилізовані неупаковані вироби до моменту їх використання можна зберігати у камерах для зберігання стерильних матеріалів, обладнаних УФ-лампами згідно з інструкціями з експлуатації, чи на стерильних столах (максимум – шість годин);
5) в оперблоці стерильний стіл накривайте із суворим дотриманням правил асептики. Для цього використовувати стерильні халати, маски, медичні рукавички та простирадла;
6) обладнані УФ-лампами камери для зберігання стерильних виробів заборонено використовувати для дезінфекції або стерилізації медичних виробів;
Читайте: "Юридична відповідальність медичних працівників: види, принципи відшкодування шкоди"
7) простерилізовані у стерилізаційних контейнерах вироби слід використати упродовж шести годин від моменту відкриття;
8) текстиль укладайте у стерилізаційні контейнери, дотримуючись щільності укладки, рекомендованої інструкцією з використання;
9) вироби, знезаражені з використанням хімічних стерилянтів зберігайте не довше трьох діб;
10) термін, упродовж якого вироби можна вважати стерильними пов’язаний із характеристиками пакувального матеріалу та типів біксів, контейнерів і т.д., та відповідає рекомендаціям з використання.
Так, для результативної стерилізації медичних виробів та безпечного виконання діагностичних та терапевтичних маніпуляцій у подальшому слід дотримуватися наведених інструкцій.