Безпека медперсоналу: юридичні аспекти самозахисту

Часом агресивно налаштований пацієнт, його родичі або друзі переходять від словесних погроз до застосування зброї чи предметів, які можна використати як зброю. Що робити, якщо пацієнт не реагує, поводиться неадекватно та намагається вас вдарити чи навіть убити? Як рятувати своє життя та не потрапити через самооборону за грати? Законодавство передбачило випадки, коли потерпілий може «дати здачі» агресору.

Відповідальність за самооборону

Насамперед зазначимо, що законом карається будь-яке протиправне насильство стосовно людини, навіть один удар. Ступінь тілесного ушкодження та форма вини (умисел чи необережність) вирізняє той чи той вид злочину за видом та суворістю покарань.  

Безпека медперсоналу: юридичні аспекти самозахистуЧитайте: "Новий звіт про психіатричну допомогу - форма № 10"

Фізичне насильство проти людини є кримінально караною дією. Проте статтею 477 Кримінального процесуального кодексу України від 13.04.2012 № 4651-VI (КПК) визначено, що кримінальне провадження за злочинами, що не мають серйозних наслідків (тяжких травм), здійснюють у формі приватного обвинувачення, тобто лише за заявою потерпілого. Серед таких злочинів:

  • умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження без обтяжувальних обставин;
  • умисне легке тілесне ушкодження;
  • умисне завдання удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, без обтяжувальних обставин.

Ненадання допомоги хворому медичним працівником без обтяжувальних обставин також входить до переліку злочинів, кримінальне провадження за якими можуть розпочати лише за заявою потерпілого. Це слід враховувати, якщо внаслідок агресивної поведінки пацієнта йому так і не надали медичну допомогу.

Під час нападу намагайтеся оцінити ситуацію та ступінь її небезпеки для вашого життя і здоров’я. Ви маєте право захищати від протиправних посягань своє життя і здоров’я, життя і здоров’я інших людей (ч. 3 ст. 27 Конституції України).

В Експертус Медзаклад до теми:

Пам’ятайте, що ви маєте невід’ємне право на самооборону. Відповідне нормативне регулювання — у розділі VIII «Обставини, що виключають злочинність діяння»:

Зауважте, у вказаних вище цитатах законодавець замість поняття «злочин» не випадково вживає поняття «суспільно небезпечне посягання». Це пов’язано із тим, що посягання може вчинити не лише фізично осудна особа, що вчинила злочин у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність. Тому правомірною буде й оборона від посягань:

  • особи, що не досягла віку, з якого настає кримінальна відповідальність;
  • неосудної особи.

Під час нападу пацієнта медпрацівник може дати відсіч, перебуваючи при цьому у стані необхідної або уявної оборони. Чим вони відрізняються? Яке покарання можуть призначити у кожному з випадків самооборони?

Безпека медперсоналу: юридичні аспекти самозахистуЧитайте: "Отпуск медработников — сколько, на каких условиях"

Необхідна оборона

Особа не несе кримінальної відповідальності за легке чи середньої тяжкості тілесне ушкодження, якщо вона заподіяла його (умисно або через необережність) у стані сильного душевного хвилювання, спричиненого неправомірною поведінкою потерпілого, або у разі перевищення меж необхідної оборони (п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров’я особи» від 07.02.2003 № 2).

Особливості застосування кримінальної відповідальності до особи, яка діяла у стані необхідної оборони, визначені статтею 36 КК:

Обставини, у яких перебуває особа у стані необхідної оборони

Відповідальність

Перевищення меж необхідної оборони — умисне заподіяння тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпеці посягання або обставинам захисту

Кримінальна відповідальність настає лише у випадках, передбачених статтями КК:  
• 118 «Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця»;
• 124 «Умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця»

Через сильне душевне хвилювання, спричинене нападом, особа не могла оцінити відповідність заподіяної нею шкоди небезпеці нападу чи обставинам захисту

Особа не несе кримінальної відповідальності


► За які ще порушення медики несуть кримінальну відповідальність?


Пам’ятайте, не є перевищенням меж необхідної оборони застосування проти нападника зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для:

  • захисту від нападу озброєної особи;
  • захисту від нападу групи осіб;
  • відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення.

У такому разі особа не понесе кримінальну відповідальність незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяла тому, хто посягає. У всіх інших випадках орган досудового розслідування і суд будуть ретельно досліджувати усі обставини застосування фізичного насильства щодо пацієнта, щоб встановити факт перевищення меж необхідної оборони. Тож у кримінальному провадженні щодо насильства над пацієнтом обов’язково зверніться до адвоката.

Безпека медперсоналу: юридичні аспекти самозахистуЧитайте: "Доплаты медсестрам: условия начисления и примеры из практики

Атестація медичних працівників — 2025

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді