- Причини впровадження БПР
- Переваги від запровадження БПР
- БПР у 2019 та 2020 роках: різниця
- Зобов’язання керівництва медзакладу щодо БПР лікарів
- Капітаційний механізм фінансування БПР
- Кому гроші, а кому путівка?
- На що витрачати гроші?
- Контроль якості для заходів БПР
- БПР для фармацевтів і біологів
- БПР для медичних сестер
- Поради керівникам медзакладів щодо БПР лікарів
- Відповіді на запитання
Безперервний професійний розвиток лікарів в Україні впроваджують на основі таких нормативних документів:
- постанова КМУ «Про затвердження Положення про систему безперервного професійного розвитку фахівців у сфері охорони здоров’я» від 28.03.2018 № 302
- наказ МОЗ «Деякі питання безперервного професійного розвитку лікарів» від 22.02.2019 № 446
Хоч Постанову № 302 ухвалили в 2018 році, БПР фактично почали впроваджувати з 5 квітня 2019 року, тобто з моменту затвердження нового Порядку проведення атестації лікарів.
Безперервний професійний розвиток — це безперервний процес навчання та вдосконалення професійних компетентностей фахівців після здобуття ними вищої освіти у сфері охорони здоров’я та післядипломної освіти в інтернатурі, що дає змогу фахівцю підтримувати або покращувати стандарти професійної діяльності відповідно до потреб сфери охорони здоров’я та триває протягом усього періоду професійної діяльності (п. 2 Положення № 302).
Реформа спеціалізованих ЗОЗ: новий Закон
Безперервний професійний розвиток лікарів: навіщо впроваджувати
Розглянемо три основні концептуальні засади, у зв’язку з якими МОЗ вирішило перейти від системи підвищення кваліфікації до системи безперервного професійного розвитку лікарів, поширеної у решті цивілізованих і розвинутих країн світу.
По-перше, слід змінити корпоративну культуру. Лікарі, які атестувалися, знають, як відбувався процес атестації. Дехто подавав недостовірну інформацію у звітах про діяльність за останні 3 роки, хитрував, коли ходив на цикли підвищення кваліфікації. Ця система була не зовсім прозорою і чесною. Звісно, це залежало у кожному окремому випадку від атестаційної комісії, від добросовісності лікаря чи від стосунків лікаря та адміністрації.
Щоб спростити порядок проведення атестації лікарів і зробити так, аби обманювати не було сенсу і причин, МОЗ:
- відмінив звіт про діяльність за останні 3 роки
- відмінив співбесіду з атестаційною комісією
- відмовився від облігатних циклів — таких, як передатестаційний цикл
По-друге, потрібно демонополізувати ринок освітніх послуг. Останнім часом освіта для лікарів дуже змінилася, з’явилося багато альтернативних освітніх форм та нових нетрадиційних альтернативних провайдерів. Не можна прив’язуватися до державної монополії на підвищення кваліфікації, тому МОЗ вирішило відмінити облігатні цикли на факультетах та закладах післядипломної освіти.
По-третє, пора відмовитися від патерналістичної моделі у стосунках з МОЗ. Професійна спільнота має стати одним із ключових мотиваторів дій міністерства. Адже саме лікар, а не МОЗ, якнайліпше знає, що йому треба для вдосконалення індивідуальної лікарської практики. Тому не потрібно прив’язувати безперервний професійний розвиток до фаху, місця проведення навчання, обмежувати лікарів у виборі форм і форматів навчання, а також у виборі надавача освітніх послуг.
Експерти — про атестацію: скільки балів БПР набирати щороку, якщо лікар атестується за кількома спеціальностями? чи має значення тематика освітніх заходів, за які лікар отримав бали БПР? як діяти, якщо за один рік лікар набрав 60 балів БПР, а за інший лише 40?
Освітні переваги від запровадження БПР
Із впровадженням БПР лікарі отримали такі освітні переваги: немає обов’язкових заходів; можна обрати зручний час навчання, наприклад вихідні дні, навчатися дистанційно; можна навчатися з мінімальним відривом від роботи.
Це можливо, бо на ринку післядипломних освітніх послуг Україні функціонують альтернативні провайдери, які можуть проводити свої заходи не лише з 9:00 до 16:00 з понеділка по п’ятницю, а в час, зручний для лікаря.
Також передбачені можливості для відвідування тематичного вдосконалення: за цикли тематичного вдосконалення нараховуються 25 або 50 балів БПР за одно- чи двотижневий цикл. Водночас лікар може відвідати короткострокові заходи — конференції, семінари, тематичні школи тощо — та легко набрати необхідні 50 балів на рік.
NB! За практичне симуляційне навчання, за акредитовані міжнародними організаціями у сфері БПР заходи та за закордонні заходи нараховується більше балів. Це пов’язано з тим, що симуляційне навчання порівняно з теоретичним навчанням ефективніше впливає на індивідуальну лікарську практику, а заходи, відвідані за кордоном, мають більші логістичні витрати.
Вільний вибір навчання залежно від потреб конкретної лікарської практики незалежно від фаху означає зокрема й те, що лікар не зобов’язаний навчатися лише за своєю спеціальністю.
Наприклад, якщо лікар має спеціальність з організації управління охорони здоров’я та ще вузьку спеціальність з хірургії, то може використовувати одні й ті самі 50 балів для кожної атестації. Також лікар має право комбінувати бали, отримані за участь у різних фахових заходах.
Документи для атестації: що підготувати
БПР у 2019 та 2020 роках: порівняння
БПР у 2019 році мав рекомендаційний характер. 50 балів обов’язково мали набрати лише ті лікарі, які атестувалися в 2019 році. Звітувати про облік балів не потрібно було.
З 1 січня 2020 року БПР обов’язковий для 100% лікарів в Україні. Однак лікарі, які перебувають у декретній відпустці або відпустці для догляду за дитиною, можуть не дотримуватися вимог до БПР.
Щорічна перевірка особистих освітніх портфоліо почнеться з 2021 року. Лікарі подаватимуть портфоліо за попередній рік у поточному календарному році до 1 березня, тобто в 2021 році — за 2020 рік.
NB! Надсилати портфоліо до 1 березня 2020 року не потрібно!
Обов’язки адміністрації медзакладу щодо БПР лікарів
Раніше гарантії для лікарів, яких направляють на підвищення кваліфікації, встановлювала постанова КМУ «Про гарантії і компенсації для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання інших професій з відривом від виробництва» від 28.06.1997 № 695. Зокрема, за лікарями зберігалася середня заробітна плата, їм виплачували добові за відрядження, забезпечували житлом.
Тепер же в разі навчання лікар отримує таку державну гарантію, як збереження середньої заробітної плати. Відповідно до абзацу другого пункту 7 Постанови № 302 за фахівцями у сфері охорони здоров’я на час проходження безперервного професійного розвитку з відривом від виробництва зберігається середня заробітна плата у порядку, визначеному законодавством для працівників, яких направляють для підвищення кваліфікації. Роботодавці зобов’язані сприяти дотриманню вимог до безперервного професійного розвитку (абз. другий п. 7 Постанови № 302).
Що це означає? Роботодавці якнайшвидше повинні узгодити всі питання щодо БПР, спілкуватися та домовлятися з лікарями медзакладу. За відсутності виробничої необхідності дозволяти лікарям вибирати заходи БПР відповідно до індивідуальної лікарської практики та їхнього бачення.
Не зловживайте незнанням лікарів! Не змушуйте їх писати заяви на відпустки за власний рахунок, коли вони раз на рік хочуть відвідати якийсь захід і набрати обов’язкові 50 балів БПР.
Фінансування БПР у 2020 році: нормативне підґрунтя
Окремі кошти закладам охорони здоров’я на виконання вимог до безперервного професійного розвитку лікарів не виділяють. Механізм фінансування БПР для лікарів визначає абзац 1 пункту 7 Постанови № 302, згідно з яким фінансування безперервного професійного розвитку фахівців у сфері охорони здоров’я здійснюється за рахунок бюджетних коштів відповідно до Реєстру медичних працівників та Реєстру медичних спеціалістів, затверджених постановою КМУ від 25 квітня 2018 р. № 411 «Деякі питання електронної системи охорони здоров’я», у порядку, затвердженому МОЗ з урахуванням принципу індивідуального виділення фіксованої суми коштів на безперервний професійний розвиток окремого лікаря, а також за рахунок коштів фізичних та/або юридичних осіб та інших не заборонених законодавством джерел фінансування.
У 2020 році МОЗ реалізовуватиме перехідну модель фінансування БПР. Всіх лікарів комунальних закладів охорони здоров’я та закладів охорони здоров’я, підпорядкованих безпосередньо МОЗ, поділили на дві великі групи:
- одна група лікарів отримає путівки на цикли підвищення кваліфікації/перекваліфікації
- друга — капітаційні виплати для здійснення безперервного професійного розвитку
Капітаційні виплати — це персоніфіковані фіксовані суми коштів, які виділятимуть лікарям на виконання вимог до БПР.
Далі розглянемо механізм капітаційного фінансування на основі Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення безперервного професійного розвитку, який є ще тільки проєктом постанови КМУ. Тому врахуйте: якщо порядок затвердять, то все вказане залишається в силі, якщо ж ні — чекайте нових роз’яснень.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» розмір капітаційної виплати з цільовим призначенням безперервний професійний розвиток становитиме близько 2 тис грн.
Проєкт Порядку використання коштів передбачає, що головним їх розпорядником буде МОЗ, а розпорядниками нижчого рівня — структурні підрозділи з питань охорони здоров’я обласних та Київської міської державних адміністрацій.
NB! Капітаційні виплати розпочнуться у квітні цього року.
МОЗ не надає закладу охорони здоров’я додаткові кошти на БПР, але «дає» їх лікарям в руки, тобто фактично монетизує виплату в розмірі близько 2 тис. грн.
Не можна отримати одночасно і виплату, і путівку — треба вибрати щось одне. Право на капітаційні виплати мають лікарі, які протягом календарного року не отримували путівки на навчальні цикли закладів вищої чи післядипломної освіти.
Кому виплата, а кому путівка?
Спочатку у закладах лікарі обирають, що хочуть отримати — путівку чи гроші. Близько 50% лікарів отримали можливість вписатися у список одержувачів капітаційних виплат, ще 50% — у список одержувачів путівок. Далі вони оформлюють заяви до департаменту охорони здоров’я на отримання капітаційних виплат у грошовій безготівковій формі на рахунок банківської установи, вказаної у заяві одержувача виплати.
На основі даних Реєстру медичних працівників та Реєстру медичних спеціалістів (постанова КМУ від 25.04.2018 № 411 «Деякі питання електронної системи охорони здоров’я») структурні підрозділи з питань охорони здоров’я формують заявки на капітаційне фінансування та надсилають МОЗ списки з кожного регіону для затвердження. На основі заявки, сформованої структурним підрозділом з питань охорони здоров’я та даних, отриманих від лікарів, МОЗ здійснюватиме капітаційні виплати.
Лікарю, який написав заяву на отримання капітаційної виплати, департамент перерахує гроші на банківську карту.
Як лікар може витратити гроші
Наприклад, лікар може витратити гроші на компенсацію вартості навчальних циклів у закладах післядипломної та вищої освіти. Якщо лікарі бажають, через спеціальний фонд (як і раніше) вони можуть звернутися до академії післядипломної освіти, сплатити за тематичне удосконалення, стажування чи спеціалізацію і отримати 50 балів. Також можна сплатити за реєстраційний внесок для участі в освітньому заході, покрити пов’язані з освітньою діяльністю логістичні витрати в Україні та за її межами або ж заплатити за житло.
Запровадження контролю якості для заходів БПР
Також МОЗ планує у 2020 році запровадити контроль якості заходів безперервного професійного розвитку. Передбачається затвердження наказів МОЗ, що встановлюватимуть вимоги до заходів та надавачів освітніх послуг. Зокрема, планують врегулювати такі питання:
- як нараховувати бали за участь у конференції, під час якої проводять семінар
- скільки триває у годинах навчальний день для безперервного професійного розвитку
- які заходи не можуть бути враховані як БПР (наприклад, рекламні заходи)
- які обмеження для компаній спонсорів, фармацевтичних компаній, які хочуть долучитися до організації заходів безперервного професійного розвитку
Що ж стосується вимог до провайдерів або надавачів освітніх послуг безперервного професійного розвитку, то слід зазначити: поки що такого реєстру немає.
NB! Оскільки у МОЗ немає обмежень по провайдерах, всі заходи, які відвідуватимуть лікарі принаймні до 30 червня 2020 року, їм точно зарахують як заходи БПР.
Планують, що з 1 липня 2020 року діятиме реєстр провайдерів або надавачів освітніх послуг, який заповнюватиме і контролюватиме агенція з питань безперервного професійного розвитку. Нормативну документацію для агенції з питань БПР та для реєстру провайдерів та вимог до них МОЗ ще розробляє і затвердить пізніше.
✎ Чи може медзаклад стати провайдером?
Так, може у першому півріччі 2020 року. Будь-який медзаклад, що відповідає встановленим вимогам, уже провайдер відповідно до пункту 6 Положення № 302.
Поширення концепції БПР на інші категорії медичних кадрів
БПР для фармацевтів і спеціалістів з вищою немедичною освітою
МОЗ планує поширювати концепцію безперервного професійного розвитку на інші категорії медичних кадрів. Швидше за все, у цьому році БПР впровадять для фармацевтів і спеціалістів з вищою немедичною освітою (далі — біологи). Отож МОЗ працює над змінами норм:
- Положення про порядок проведення атестації провізорів, затвердженого наказом МОЗ від 12.12.2006 № 818
- Положення про проведення атестації професіоналів з вищою немедичною освітою, які працюють в системі охорони здоров'я, затвердженого наказом МОЗ від 12.08.2009 № 588
Схема впровадження БПР нагадуватиме ту, яка була в лікарів. На перший рік БПР буде рекомендованим, на другий — обов’язковим.
Не хвилюйтеся! Вимоги не будуть жорсткими, бали легко можна буде набрати, оскільки заходи для фармацевтів і біологів знайти складніше, ніж лікарям.
БПР для середнього медичного персоналу
МОЗ також планує і вже розробляє зміни до порядку проведення атестації середнього медичного персоналу. Імовірно, в 2021 році в тестовому режимі діятиме БПР для медичних сестер, тобто буде внесено зміни Положення про атестацію молодших спеціалістів з медичною освітою, затвердженого наказом МОЗ від 23.11.2007 № 742. Тому уважно стежте за оголошеннями на офіційному вебсайті МОЗ.
Перш ніж змінювати порядки атестацій МОЗ обов’язково проводитиме громадське обговорення, до якого можна долучитися.
Ваш безплатний доступ до КПК медичних сестер
Організація безперервного професійного розвитку персоналу: поради керівнику на 2020 рік
Керівник медзакладу має переконатися, що всі його лікарі ознайомлені з вимогами до БПР на 2020 рік. Насамперед вони мають знати, що незалежно від того, коли атестуються — чи то атестувалися у 2019 році, чи атестуватимуться у 2024 році — мають набрати за 2020 рік 50 балів БПР.
Якщо ви керівник медзакладу, то:
- розкажіть, що лікарі не зобов’язані набирати бали тільки у традиційних провайдерів, тобто через тематичне удосконалення за фахом
- перепитайте, чи вони розуміють, що відтепер, якщо є така потреба в їхній індивідуальній лікарській практиці, можуть проходити навчання за різними суміжними і не суміжними дисциплінами. Наприклад, якщо у вас є лікар-хірург, який хоче професійно удосконалитися у напрямі читання електрокардіограми, йому можна пройти відповідне навчання, яке врахують під час чергової атестації
- переконайтеся, що ваш персонал внесений до Реєстру медичних працівників (чергову хвилю заповнення цього реєстру НСЗУ розпочало у грудні 2019 року). Якщо працівник-лікар не внесений до реєстру, то він не зможе отримати виплату (наявність даних лікаря у Реєстрі медичних працівників — умова одержання капітаційної виплати відповідно до Положення № 302)
- проводьте зустрічі з кадровими службами, присвячені планам з впровадження БПР у 2020 році, адже деякі служби не встигають за нововведеннями і переконують працівників, що нічого не змінилося, що існує прив’язка до фаху для зарахування заходів, що можна відвідувати тільки навчальні цикли у закладах післядипломної освіти
Запитання—відповіді щодо БПР
Як оплачувати заходи безперервного професійного розвитку лікарів
Чи нарахують бали БПР за цикли тематичного удосконалення, відвідані за кордоном
Чи повинен лікар щороку набирати 50 балів БПР за кожною спеціальністю
Як оформлювати документи, що підтверджують участь у заходах БПР
За матеріалами вебінару «БПР для лікарів у 2020 році»,
лектор — Тетяна Потупалова, державний експерт Директорату освіти, науки та кадрів МОЗ
