Зовнішні та внутрішні ризики
Передусім, існує низка ризиків, спільних для всіх галузей діяльності. Це глобальні суспільні зміни, які відбиваються на всіх громадянах. Традиційно такі ризики поділяють на зовнішні (табл. 1) та внутрішні (табл. 2).
Зовнішні загальносуспільні ризики провадження діяльності
| Вид ризику | Опис |
|---|---|
| Політичний | Ризик пов’язаний з політичною ситуацією у державі та діяльністю органів державної влади (революція, військові дії, націоналізація приватної власності, конфіскація майна тощо) |
| Законодавчий | Ризик може бути спричинений змінами чинних правових норм, наприклад, виходом нових законодавчих і нормативноправових актів, що погіршують становище підприємства/закладу (запровадження нових податків, скасування податкових пільг, підвищення податкових ставок тощо) |
| Природний | Ризик пов’язаний зі стихійними лихами, що можуть як виникнути без антропогенного чиннику (повені, землетруси тощо), так і бути спричиненими забрудненням навколишнього середовища (пожежі, скидання токсичних відходів фармацевтичної промисловості до каналізаційних мереж тощо) |
| Регіональний | Ризик обумовлений соціальноекономічною специфікою окремих регіонів (промислових, сільськогосподарських), законодавством, що діє на регіональному рівні, тощо |
| Галузевий | Ризик залежить від тенденцій розвитку галузі охорони здоров’я (інновації, нанотехнології) та суміжних галузей |
| Макроекономічний | Ризик обумовлений розвитком економічних й інтеграційних процесів у країні та загалом у світі. Макроекономічні ризики поділяють на такі підвиди:
|
Читайте: "Перевірки в медзакладі: права ревізора та план дій"
Внутрішні загальносуспільні ризики провадження діяльності
| Вид ризику | Опис |
| Виробничий | Ризик пов’язаний з особливостями технологічного процесу на конкретному підприємстві (у закладі), рівнем кваліфікації працівників, організацією поставок сировини та матеріалів і здійсненням транспортних перевезень |
| Інвестиційний | Існує потенційна загроза неотримання запланованого результату |
| Комерційний | Ризик зазвичай обумовлений неправильно проведеними маркетинговими дослідженнями (недооцінка конкурентів на товарному ринку, помилкова цінова політика тощо), через що компанія не може реалізувати весь обсяг виготовленої продукції |
Ризики у галузі медичного права
Умови правомірності медичного ризику
Медичний ризик, або ризик у галузі медичного права, — це ситуація, коли за неправильним лікуванням хворого (що трактується як порушення його прав) наступає кримінальна відповідальність медичного працівника. Виникнення медичних ризиків є можливим при оперативних втручаннях, терапевтичному лікуванні, наданні неврологічної, психіатричної, наркологічної чи іншої допомоги, при проведенні різних біомедичних експериментів. Методи діагностики, лікування, лікарські засоби, які при цьому можуть бути призначені лікарем, можна застосовувати лише після отримання добровільної письмової згоди пацієнта — «Інформованої добровільної згоди пацієнта на проведення діагностики, лікування та на проведення операції та знеболення» за формою № 0036/о. Пацієнт також має отримати інформацію про мету їх застосування, побічні ефекти, протипоказання, тривалість лікування й очікувані результати.
Читайте: "ЗРАЗОК НАКАЗУ про результати атестації робочих місць в медичному закладі"
Медичний ризик вважають правомірним, якщо:
- дії медичного працівника були спрямовані на збереження життя та здоров’я пацієнта;
- відсутній альтернативний спосіб лікування, який би не був пов’язаний з ризиком заподіяння шкоди пацієнту;
- заходи, спрямовані на запобігання або зниження можливої шкоди, розпочали вчасно, та вони були достатніми, аби допомогти пацієнту — тобто медичний працівник діяв на основі накопиченого досвіду, знань і умінь, виконував нормативні приписи (накази, інструкції тощо), використовував досягнення сучасних медичних теорії та практики.
Отже, якщо медичний працівник порушив будьяку із зазначених умов і цим заподіяв шкоду пацієнтові (смерть чи значне погіршення стану здоров’я), то він підлягає притягненню до кримінальної відповідальності за створення необгрунтованого ризику. Обсяг відповідальності працівника визначають під час проведення судовомедичного оцінювання причиннонаслідкових зв’язків з урахуванням складності заподіяних наслідків — легких, середньої тяжкості та тяжких, або таких, що призвели до смерті пацієнта.
Читайте: "Конкурс на зайняття посади керівника закладу охорони здоров’я"
Порушення щодо правового статусу медичного працівника
Порушення щодо правового статусу медичного працівника також є ризиком. Порушення загальнолюдських або професійних прав медичних працівників з боку хворих, їхніх родичів або законних представників найчастіше обумовлені спричиненим захворюванням станом хворих та переживаннями їхніх близьких. Проте нанесені медичному працівникові образи, особливо при сторонніх особах, негативно позначаються як на його професійній репутації, так і на репутації всього закладу охорони здоров’я.
Часто, опинившись у конфліктній ситуації, медичні працівники не знають своїх прав. Та навіть обізнані працівники інколи не можуть своєчасно і грамотно сформулювати правомірні вимоги, оскільки не поінформовані у процесуальних нормах. Більшість з тих, хто знає свої права, не здатні протистояти нерозумінню колег і керівників, зокрема, через відсутність активної підтримки з боку професійних асоціацій і профспілок.
Слід також зазначити, що кожне реалізоване трудове право працівника закладу охорони здоров’я — це додаткові витрати бюджетів або позабюджетних фондів. Оскільки бюджет обмежений, а потенційних осіб з правомірними вимогами чимало, то керівництво закладу охорони здоров’я має адекватно розв’язувати конфлікти, що виникають між пацієнтами, їхніми законними представниками та медичним персоналом. Для цього слід розглядати конфліктну ситуацію всебічно, вислуховуючи аргументи всіх учасників, а у своїх висновках спиратися на факти.
Читайте: "Обшук в медзакладі: поведінка керівника та персоналу"
Управління медичними ризиками
У 80–85% випадків причинами ускладнень захворювань, як і найчастіше призводять до тяжкого клінічного стану, а іноді й до смерті, є медичні помилки. Витрати, пов’язані з дефектами якості медичної допомоги, можуть поєднуватися з випадками цивільноправової відповідальності при пред’явленні виробникам медичних послуг судових позовів від позивачів (потерпілих). Тож заклади охорони здоров’я іноді несуть значні моральні та економічні збитки, оскільки значна частина медичних помилок є підставою для судових розглядів за позовами пацієнтів або їх родичів. Як же управляти ризиками та зменшити збитковість, спричинену ними?
У ситуаціях ризику система управління має передбачати:
- виявлення альтернатив ризику, реалізацію його тільки у межах соціально, економічно та морально допустимих рівнів;
- розроблення конкретних рекомендацій з усунення або мінімізації можливих негативних наслідків ризику;
- створення спеціальних планів, що дають змогу людям, які реалізують рішення з ризиком або управляють ризиками, оптимальним чином діяти у критичній ситуації;
- прийняття нормативно-правових актів, що дадуть змогу реалізувати обрану альтернативу;
- облік морального сприйняття ризикованих рішень і програм.
Читайте: "Страхування професійної відповідальності медичних працівників"
Процес управління окремим ризиком передбачає такі дії:
- Визначення мети
- З’ясування ризику
- Обрання методів управління ризиком
- Реалізація управління ризиком
- Оцінювання результатів
Пріоритетом в управлінні ризиками у галузі охорони здоров’я є управління якістю діагностики та лікування. Головними інструментами ризик-менеджменту в галузі охорони здоров’я є модулі структурних стандартів якості медичної допомоги, а також моделі кінцевих результатів праці.
Зокрема, у планах закладів охорони здоров’я та програмах розвитку, розроблюваних органами управління охорони здоров’я, щорічно має бути передбачена реалізація заходів щодо запобігання ризикам медичних помилок. Рекомендується забезпечити моніторинг ризиків медичних помилок у наданні послуг з діагностики та лікування як на рівні окремого закладу охорони здоров’я, так і на державному рівні управління закладами охорони здоров’я.
