Відповідь
Відповідь на це запитання у журналі "Довідник головної медичної сестри" дає Ольга Догадіна, керівник групи експертів із кадрових питань.
Семінари та вебінари для медиків
Непередання матеріальних цінностей під час звільнення не може бути підставою не видати наказ про звільнення, трудову книжку, якщо вона зберігається на підприємстві, чи провести остаточний розрахунок.
У період дії воєнного стану порядок організації діловодства з питань трудових відносин, оформлення і ведення трудових книжок та архівного зберігання відповідних документів у районах активних бойових дій роботодавець визначає самостійно. Умова — забезпечення ведення достовірного обліку виконуваної працівником роботи та обліку витрат на оплату праці (ч. 1 ст. 7 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX).
NB! Відсутність на тимчасово окупованій території іншого працівника, якому можна передати товарно-матеріальні цінності, не може бути підставою відмовити працівнику у звільненні.
Роботодавець зобов’язаний у день звільнення:
- видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (ст. 116 Кодексу законів про працю України; КЗпП)
- провести з працівником розрахунок у строки, визначені статтею 116 КЗпП
- на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника (ч. 1 ст. 47 КЗпП)
Крім того, роботодавець зобов’язаний видати належно оформлену трудову книжку працівнику, з яким уклав трудовий договір до набрання чинності Законом № 1217 та який звільняється до завершення процедури включення до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування відсутніх відомостей про трудову діяльність, у день звільнення (п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1217).
Видати працівникові трудову книжку із внесеним до неї записом про звільнення в день звільнення зобов’язує пункт 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту від 29.07.1993 № 58 (далі — Інструкція № 58). За затримку видавання трудової книжки роботодавець сплачує працівникові середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Днем звільнення в такому разі вважають день видавання трудової книжки (абз. 6, 7 п. 4.1 Інструкції № 58).
Під час звільнення працівника роботодавець виплачує всі належні суми в день звільнення. Якщо працівник у цей день не працював, то зазначені кошти потрібно виплатити не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок (ч. 1 ст. 116 КЗпП).
✅✅✅Тарифні розряди та посадові оклади медичних працівників: ЄТС з 1 січня 2023 року
Якщо роботодавець із власної вини не розрахував звільненого працівника у строки, визначені статтею 116 КЗпП, то за відсутності спору про розмір виплат підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш ніж за шість місяців (ч. 1 ст. 117 КЗпП).
NB! Жодних винятків для випадку, коли звільняється матеріально-відповідальна особа, КЗпП не містить. Тому, попри неможливість передати товарно-матеріальні цінності, роботодавець повинен звільнити й розрахувати працівника в день звільнення.
Для того щоб відшкодувати матеріальну шкоду, завдану працівником підприємству, роботодавець має право звернутися до суду (ст. 136 КЗпП). Суд перевірятиме, чи належить відповідач до категорії працівників, з якими згідно зі статтею 135-1 КЗпП можна укладати договір про повну матеріальну відповідальність, та чи був він укладений. Інакше на працівника можна покласти лише обмежену матеріальну відповідальність за заподіяну шкоду, якщо він не несе матеріальної відповідальності у повному розмірі шкоди з інших підстав (п. 8 постанови Пленуму ВСУ від 29.12.1992 № 14).
