Безпечний алгоритм медсестринських маніпуляцій
Запитання
Чи існує епідемічно безпечний алгоритм медсестринських маніпуляцій, який би відповідав вимогам законодавства щодо змісту та оформлення. На основі якого нормативного документу розробляється такий алгоритм?
Відповідь
Інструкція з організації та впровадження системи інфекційного контролю в акушерських стаціонарах, затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 10 травня 2007 року № 234 (далі — Інструкція № 234) наводить рекомендації щодо виконання процедур та маніпуляцій, на основі яких можна розробити епідемічно безпечні алгоритми.
Читайте: "Профілактика професійних захворювань медичних працівників на вірусні гепатити"
Алгоритм — обґрунтовані способи використання універсальних заходів безпеки при виконанні певних процедур та маніпуляцій з позицій епідемічної безпеки у письмовому вигляді, що забезпечують дотримання вимог інфекційного контролю. Розробляючи алгоритм, необхідно визначити з якою метою проводиться конкретна процедура (маніпуляція), хто буде виконувати маніпуляцію, де вона буде проходити, конкретний поетапний опис виконання або здійснення процедури (маніпуляції) та перелік необхідного обладнання.
Основні принципи складання алгоритму:
- чіткість;
- конкретність;
- однозначність;
- реальність для виконання.
Алгоритми потрібно розробляти для тих видів діяльності, які пов’язані з ризиком внутрішньо-лікарняного інфікування пацієнтів та/чи медичного персоналу.
Епідемічно безпечні алгоритми розробляє робоча група з працівників закладу охорони здоров’я відповідно до функціональних обов’язків персоналу. До даної групи входять епідеміолог, представник адміністрації закладу охорони здоров’я, виконавці алгоритму. Затверджує алгоритм головний лікар після того як його обговорить і перевірить на своєму засіданні комісія з інфекційного контролю. Після цього необхідно повідомити осіб, які мають дотримуватися даного алгоритму про його наявність і провести навчання, аби кожен знав, як його виконувати.
Читайте: "Правила транспортування зараженої ВІЛ-інфекцією крові"
Протягом року шляхом анкетування чи опитування медичних працівників, які послуговуються алгоритмом, з’ясовують його недоліки та переробляють документ, усуваючи їх. Процедуру затвердження повторюють, після чого алгоритм вважають чинним на строк до 3 років. Після збігу цього часу робоча група переглядає алгоритм та вносить корективи, якщо було затверджено нові нормативні акти з визначеного питання.