Медична етика: складні ситуації та поради на щодень

  Зміни в ДБН для ЗОЗ з 01.10.2024

Хоча кодекси професійної етики медичних працівників не мають юридичної сили, майже кожна посадова інструкція для молодшого та середнього персоналу вимагає дотримання засад медичної деонтології. Аби рівень знань працівників про ці засади був гідним, пропонуємо провести з ними бесіду про основ­ні етичні проблеми, які виникають під час здійснення професійної діяльності, та обговорити, які вимоги спілкування висуває професійна етика до медичних працівників.

✎ Етичний кодекс лікаря України містить такі основоположні поняття для медицини, як медична етика, мораль та деонтологія. Що таке медична етика та деонтологія? 

Медична етика — це наука, що вивчає норми, принципи та методи оцінювання, орієнтовані на здоров’я людини, його поліпшення та збереження. 

Деонтологія — це розділ медичної етики, що складається з етичних норм і принципів поведінки медичного працівника при виконанні своїх професійних обов’язків. Лікарська деонтологія ототожнюється з лікарською етикою.

Як налагодити контакт з пацієнтом: поради для лікаря

Скачати

Основні питання медичної етики в щоденній діяльності медиків

Розділ 4 Стандартів акредитації закладів охорони здоров’я присвячений правам, обов’язкам та безпеці пацієнтів закладів. Особлива увага у ньому звертається на необхідність навчання медпрацівників засадам етики та деонтології, а також проведення заходів щодо запобігання службовим зловживанням та дотримання конфіденційності інформації про пацієнта. У ЗОЗ з медперсоналом мають проводитися семінарські заняття із питань дотримання етики та деонтології.

⚡ Де медпрацівнику пройти медичний огляд?

• Як організувати мед­огляди працівників та уникнути штрафів

Розголошення лікарської таємниці

Збереження лікарської таємниці — моральний і правовий обов’язки медичних працівників, яким в установленому законодавством порядку були надані відомості, що становлять лікарську таємницю. Поведінка медичного працівника у спілкуванні з пацієнтами та колегами будується на базі його моральних принципів, порядності, рівня знань, об’єму довіреної йому інформації, вміння екстраполювати чужі проблеми на свої життєві ситуації. Але разом з морально-етичним боком питання в Україні існує законодавча база, яка суворо регламентує норми та правила поведінки медичних працівників, зокрема і медичних сестер.

Деонтологічні помилки при наданні першої долікарської допомоги

Однією з проблем дотримання медичної етики є ситуація, коли медичний працівник не враховує (або навіть спеціально ігнорує) побажання та вимоги рідних пацієнта. Зараз люди володіють великою кількістю інформації про захворювання, яку вони знаходять в інтернеті, друкованих ЗМІ, книжках тощо. Тому часто конфліктні ситуації виникають у зв’язку із самостійним використанням хворим та його родичами різноманітних «модних» засобів і методів лікування, які часом самі ж медики й рекламують.

При роботі у закладі охорони здоров’я має бути винятково професійний і суворо науково-методичний підхід відповідно до законодавчих вимог. Неприпустимими є рекомендації з неперевірених джерел. Тверда воля при наданні рідним конкретних вимог полегшує лікувальний процес, бо вони не завжди розуміють, що їхня поведінка відбивається на стані хворого, а їхня бездіяльність може йому нашкодити.

Відсутність емоційного контакту з пацієнтом

Перше, що має зробити медпрацівник при появі у полі його відповідальності в закладі охорони здоров’я нового пацієнта — встановити з ним контакт. Прояви таких душевних якостей, як увага, доброта, ласкавість, безперечно сприяють поліпшенню стосунків з пацієнтом.

Емоційний контакт з пацієнтом підвищує його довіру; полегшує виконання процедури або інших методів втручання; додає йому оптимізму, сприяє позбавленню комплексів; зменшує почуття страху, кількість проявів неадекватних реакцій, низьких вольових якостей, негативізм, схильність до симуляції та дисимуляції; дає змогу запобігти рідкісним і небезпечним психосоматичним реакціям, коли страх медичних маніпуляцій може спричинити до зриву компенсаторних механізмів.

Увага! Дотримання медичної етики по відношенню до пацієнта не має залежати від його віку, статі, соціального статусу.

✅✅✅ Накладання бинтових пов'язок: алгоритм

Кожен пацієнт має бути обов’язково поінформований про заходи, які будуть проводитися за його участі (профілактичні, оздоровчі тощо). Пояснення пацієнтові того, що він сам зацікавлений у цьому та потребує дотримання лікарських приписів, знімає багато деонтологічних труднощів.

Відмова пацієнтів від профілактичних, діагностичних і лікувальних процедур через соціальні, релігійні, освітні або інші чинники ставить медичних сестер і лікарів у незручне становище. Прагнучи захистити себе від можливих помилкових з їхньої точки зору, агресивних процедур, вони висувають власні, далеко не завжди правомірні й адекватні вимоги, не задумуючись про їх наслідки.

Важливо терпляче та коректно роз’яснити, що звичайно (і це визнано у всьому світі), незначний відсоток медичних маніпуляцій супроводжують ускладнення, однак шкода, яку заподіює відмова від них, істотно більша за ризик виникнення побічних реакцій.

Етика медичної сестри

Для того щоб пацієнти завжди зберігали гарний настрій і були впевнені, що вони — у надійних руках, слід дотримуватися нескладних правил медичної етики.

Сучасна медична етика визначає принципи міжособистісних стосунків за трьома основними напрямами:

 При спілкуванні медичної сестри з пацієнтами:

• неприпустимо виділяти «улюбленців». Необхідно поважати та піклуватися про всіх пацієнтів незалежно від їх національності, соціального статусу, рівня фізичного й інтелектуального розвитку;
• необхідно бути стриманою та привітною, рівною у спілкуванні з пацієнтами. Неприпустимі як фамільярність і панібратство, так і надмірна сухість та офіційність;
• слід звертатися до пацієнтів на ім’я (бажано завчасно ознайомитися з іменами пацієнтів);
• заборонено піддавати сумніву правильність лікування, що застосовується лікарями, чи говорити при пацієнтові про захворювання інших пацієнтів;
• перед болісною процедурою (ін’єкцією, накладанням пов’язки, обробленням рани тощо) чи оглядом необхідно доступно роз’яснити значення та необхідність проведення процедури. При цьому слід враховувати вік, соціальній статус і рівень ознайомленості пацієнта про свій стан (бо пацієнтом може бути й медичний працівник). Головне — зняти психоемоційне напруження та страх, для цього слід застосовувати відволікання чи жарт.

 

Безплатний вебінар «Упровадження заходів із профілактики інфекцій та інфекційного контролю в ЗОЗ: проблеми й виклики»

 

ВЗЯТИ УЧАСТЬ У ВЕБІНАРІ ►►►

Взаємини «медична сестра — рідні пацієнта»

Побудова етичних стосунків з членами родини пацієнта або іншими родичами, які їх замінюють, або опікунами, є чи не найважливішою ланкою професійного спілкування медичної сестри. Для того, щоб це спілкування було успішним, необхідно:

• зберігати стриманість, спокій і тактовність;
• пояснювати особам, які піклуються про пацієнта, правильність виконання процедур і маніпуляцій, обмеження (у випадку карантину тощо), доброзичливо і терпляче;
• спілкуватися тільки у межах своєї компетенції (не можна діаг­ностувати захворювання самостійно);
• відповідати на запитання спокійно, неквапливо, навчати правильному доглядові за пацієнтом;
• не обговорювати з рідними проблемну ситуацію у присутності пацієнта.

При спілкуванні медичної сестри з лікарями, слід:

• уникати грубості, неповажного ставлення у звертанні — це є неприпустимим;
• не коментувати приписи лікаря чи висловлювати сумніви щодо їх правильності у присутності інших працівників;
• повідомляти будь-яку додаткову інформацію, яка може допомогти при встановленні діагнозу;
• інформувати лікаря про раптові зміни у стані пацієнта;
• при появі сумнівів у процесі виконання лікарського призначення тактично обговорити всі нюанси за відсутності хворого.

У разі, коли медпрацівник не може знайти спільної мови з пацієнтом (особиста неприязнь, негативні стосунки у минулому тощо), слід розглянути можливість закріплення за конкретним пацієнтом іншого медичного працівника. Як правило, цього достатньо, аби позбутися конфліктної ситуації, що на користь і пацієнтові, і медичному праців­никові.

При спілкуванні медичних сестер однакового рівня функціональних обов’язків:

• є неприпустимими грубість і неповажне ставлення до колег;
• зауваження мають висловлюватися тактовно та за відсутності хворого і колег;
• досвідчені медсестри мають ділитися з молодими своїм досвідом, тактовно корегувати їх неправильні дії;
• у складних ситуаціях медичні сестри мають допомагати одна одній і бути готовими заміняти одна одну.

При взаємодії з підлеглим медперсоналом слід:

• зберігати взаємоповагу;
• тактовно, ненав’язливо контролювати дії молодшого медперсоналу;
• не допускати грубості, фамільярності, пихатості;
• не робити зауваження у присутності колег, пацієнтів, їх рідних.