Відповідь
Інформація про результати аналізів або обстеження є лікарською таємницею та має обмежений доступ, підлягає особливому захисту медичним закладом.
Стаття 391 Основ законодавства про охорону здоров’я передбачає, що пацієнт має право на таємницю про стан свого здоров’я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при його медичному обстеженні. Разом з тим, у частині другій статті 11 Закону про інформацію зазначено, що кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом.
Отже, з одного боку, пацієнт має право дізнатися інформацію про стан свого здоров’я, а з іншого, — медичний заклад має надати таку інформацію та створити організаційні, технічні заходи для збереження лікарської таємниці.
Тому медичний заклад може надати медичну інформацію телефоном тільки у разі згоди на це пацієнта. При цьому мають бути створені умови, які унеможливлюватимуть розголошення лікарської таємниці. Зокрема, це може бути можливість ідентифікування особи, яка звертається по результати медичного огляду або аналізів.
Так, медичний заклад і пацієнт можуть погодити надання інформації, яка становить лікарську таємницю, наприклад, лише за конкретним номером телефону або на адресу електронної пошти, які сам пацієнт вкаже як засоби для надання результатів медичного огляду або аналізів.
Рекомендовано розробити письмову форму, у якій пацієнт своїм підписом засвідчуватиме, що розуміє та усвідомлює, що відповідальність за доступ до медичної інформації про його стан здоров’я, яка надається на вказаний номер телефону або на електронну пошту, несе він сам. У разі звернення третіх осіб із вказаного пацієнтом номера телефону або електронної пошти, вважається, що пацієнт надав згоду на розголошення лікарської таємниці про себе цим особам.
