Ваш безплатний доступ до КПК медсестер
1. Фіброгастроскопія — це метод дослідження…
а) функції печінки, жовчного міхура;
б) кишківника;
в) стравоходу, внутрішньої поверхні шлунку за допомогою гнучкого фіброскопа, який вводять через рот і стравохід;
г) всі відповіді правильні
Правильна відповідь — в. Фіброгастроскопія (або фіброезофагогастродуоденоскопія або ФЕГДС) — це огляд слизової оболонки стравоходу, шлунку і дванадцятипалої кишки за допомогою ендоскопа, який вводять хворому через ротову порожнину (попередньо обробивши її знеболювальним засобом). Цей метод дає можливість визначити колір слизової, стан судин, наявність запальних процесів, ерозій, поліпів, виразок, пухлин, взяти прицільну біопсію (шматочки відщипнутої тканини для гістології).
2. Спірографія — це…
а) введення у дихальні шляхи спеціального зонда;
б) метод, що дає змогу добре вивчити структуру легень;
в) метод графічної реєстрації дихальних рухів, що дає змогу виявити зміни об’єму легень
Правильна відповідь — в. Спірографія — це графічна реєстрація протягом певного часу змін об’єму легень при дихальних рухах. Вона дає можливість оцінити ефективність легеневої вентиляції при спокійному та форсованому диханні. Результати спірографічного дослідження залежать від багатьох чинників, тому його виконують за стандартною методикою у спокої і після дозованого фізичного навантаження. Отримані спірографічні дані газових об’ємів приводять до стандартних умов і порівнюють із фізіологічними нормами, а також із належними значеннями (індивідуальною нормою). Нормальними є значення з відхиленням ±15-20% від належних величин. Для обчислення кожного показника застосовують формули і таблиці. Проте сучасні апарати автоматично опрацьовують результати досліджень і подають результати як у графічному зображенні, так і в цифровому, включно з відхиленням показників конкретного пацієнта від належних величин і висновком про характер вентиляційних порушень.
3. Бронхоскопія — це…
а) введення у дихальні шляхи (включно із бронхами) спеціального зонда;
б) графічна реєстрація дихальних рухів;
в) все перераховане.
Правильна відповідь — а. Бронхоскопія (фібробронхоскопія) — ендоскопічне дослідження бронхів за допомогою ригідних (прямих) бронхоскопів і гнучких бронхофіброскопів. Розрізняють жорстку (ригідну) бронхоскопію і бронхофіброскопію (гнучку бронхоскопію). Ці методи високоінформативні при вивченні стану внутрішньої поверхні часткових, сегментних і субсегментних бронхів, визначенні прямих і непрямих ознак ураження легенів та органів середостіння. Також розрізняють діагностичну та лікувальну бронхоскопію. Цей метод дослідження дає змогу візуально дослідити поверхню трахеї та бронхіального дерева і за потреби видалити сторонні тіла. Для уточнення діагнозу застосовують біопсію. Показанням до бронхоскопії є будь-які бронхолегеневі патологочні зміни.
Читайте: "Школа пацієнта: як організувати індивідуальне навчання хворого"
4. Для лікування аденоїдів застосовують…
а) закапування крапель в ніс;
б) антибіотикотерапію;
в) аденотомію;
г) все перераховане
Правильна відповідь — в. Аденоїди — це надмірне збільшення носоглоткової мигдалини. Найчастіше вони бувають у дітей дошкільного віку. Після 10 років аденоїдна тканина зазвичай піддається зворотному розвитку, а тому у дорослих аденоїди трапляються вкрай рідко. Причинами, що призводять до цієї хвороби, є: запальні захворювання верхніх дихальних шляхів, інфекційні захворювання (кір, скарлатина, дифтерія, грип), за яких відбувається ураження слизової оболонки порожнини носа і мигдалин, що призводить до порушення носового дихання. Лікування аденоїдів переважно хірургічне (дитяча ЛОР-хірургія). Консервативні методи лікування застосовують при невеликому збільшенні носоглоткової мигдалини або за наявності протипоказань до їх видалення. Основним показанням до видалення аденоїдів є утруднене дихання через ніс, а також різні порушення загального і місцевого характеру (отит, фарингіт, ангіна, хронічний тонзиліт, ларингіт, трахеїт, пневмонія, деформація лицьового скелета, грудної клітки, нетримання сечі тощо). Проте у деяких випадках видалення аденоїдів протипоказане, зокрема, при хворобах крові, інфекційних, шкірних захворюваннях, якщо дитина нещодавно хворіла тощо. Найчастіше операцію роблять дітям віком 3-7 років. За різкого погіршення носового дихання та слуху аденоїди видаляють і в ранньому віці, аж до грудного.
5. Вкажіть загальні правила догляду за пацієнтами із захворюваннями органів дихання:
а) закапувати ніс, зовнішній слуховий прохід;
б) прикладати гірчичники (за призначенням лікаря);
в) звільнити дихальні шляхи від слизу;
г) боротися з гіпертермією;
д) надати дитині такого положення, за якого буде піднята верхня частина тулуба;
е) дати зволожений кисень;
є) викликати лікаря;
ж) всі відповіді правильні
Правильна відповідь — ж. До діагностичних та лікувальних заходів, які застосовують при обстеженні й лікуванні пацієнтів із захворюваннями органів дихання, належать різні лабораторні методи дослідження, функціональні способи діагностики, дослідження вмісту (парціального тиску) кисню й вуглекислого газу в крові тощо. Інформативними є також рентгенологічні та ендоскопічні методи дослідження. Догляд за хворими із захворюваннями органів дихання включає й низку загальних заходів, які проводять при багатьох захворюваннях інших органів і систем організму. Водночас догляд за хворими часто передбачає виконання низки додаткових заходів, пов’язаних із наявністю кашлю, кровохаркання, задишки й інших симптомів.
6. Якщо при зупинці дихання дитина все ще не дихає самостійно після надання їй допомоги, необхідно…
а) продовжити штучну вентиляцію легень;
б) продовжити штучну вентиляцію легень за двома видами техніки штучної вентиляції легень;
в) використати автоматичні засоби штучної вентиляції легень;
г) всі відповіді правильні
Правильна відповідь — в. Штучна вентиляція легень — комплекс заходів, спрямованих підтримувати проходження повітря через легені пацієнта, у якого відбулась зупинка дихання. Штучне дихання може бути здійснене за допомогою апарата штучної вентиляції легень або людиною. Зазвичай поєднується зі штучним масажем серця. Якщо дитина не дихає після надання їй допомоги, необхідно застосувати автоматичні засоби штучної вентиляції легень.
7. Вкажіть, яку долікарську допомогу надають за наявності кровохаркання та кровотечі при захворюванні органів дихання:
а) хворому у ліжку надати такого положення, за якого буде піднята верхня частина його тулуба;
б) якщо пацієнт — дитина, максимально обмежити її рух;
в) звільнити грудну клітку, ділянку пояса від здавлювання одягом;
г) заспокоїти хворого;
д) дати перорально розчин амінокапронової кислоти;
е) негайно викликати лікаря;
є) все перераховане
Правильна відповідь — є. Легенева кровотеча — потрапляння значної кількості крові з судин у дихальні шляхи. При цьому легеневу кровотечу необхідно відрізняти від кровохаркання (коли у дихальні шляхи потрапляє невелика кількість крові), спричиненого активними дихальними рухами, найчастіше — кашлем. Для легеневої кровотечі це не обов’язково. Пацієнти з кровохарканням, а тим паче з легеневими кровотечами, потребують термінової госпіталізації, переважно до спеціалізованих пульмонологічних відділень або торакальних хірургічних відділень. Усі заходи з надання допомоги та лікування кровотечі можна розділити на дві великі категорії: неспецифічні заходи першої і подальшої медичної допомоги (не залежать від конкретних причин розвитку кровотечі) та специфічні (здебільшого включають у себе заходи з усунення конкретних причин кровотечі). При легеневій кровотечі та значному кровохарканні потрібно розвантажити малий круг кровообігу: надати хворому положення напівсидячи з опущеними ногами, накласти джгути на нижні кінцівки, покласти щось тепле на низ живота і ноги. Хворого необхідно заспокоїти, дати йому засоби проти кашлю. Їжу і напої дають охолодженими. До грудей хворого потрібно обережно прикласти щось холодне, дати йому питний розчин амінокапронової кислоти. Пацієнт не має стримувати кашель. Йому необхідно відкашлюватися, скільки б крові при цьому не виходило. До прибуття лікаря хворому категорично заборонено розмовляти і рухатися.
Читайте: "Правила пользования небулайзером"
8. Для профілактики аспірації у новонародженого потрібно…
а) після годування потримати дитину 8-10 хвилин під кутом 45°;
б) покласти дитину на бік, перед цим потримавши на руках;
в) все перераховане
Правильна відповідь — в. Для профілактики аспірації у новонароджених необхідно тримати дитину на руках декілька хвилин після годування, щоб вийшло повітря, яке потрапило до шлунку дитини.
9. При огляді блювотних мас необхідно звернути увагу на…
а) кількість і склад;
б) колір;
в) тип;
г) все перераховане
Правильна відповідь — г. У деяких випадках за блювотними масами можна встановити причину виникнення блювання. Наприклад, блювання нещодавно з’їденою їжею, жовчю — характерний симптом гострого гастриту, а рясне блювання кислим вмістом шлунку (залишками давно з’їденої їжі), що виникає через 4-6 годин після прийому їжі, — основний симптом органічного звуження вихідної частини шлунку (воротаря) через рубцювання виразки або злоякісну пухлину. Блювання з кров’ю свідчить про масивний крововилив із судин шлунку або стравоходу.
10. При підготовці хворого до рентгеноскопії органів травлення необхідно…
а) проконтролювати, щоб хворий не вживав їжу за 10-12 годин до обстеження;
б) робити ін’єкції;
в) всі відповіді правильні
Правильна відповідь — а. Рентгеноскопія шлунку — це огляд шлунку за спеціальними рентгенівськими екранами. На відміну від органів грудної порожнини травний канал не має природної контрастності на тлі органів, що його оточують. Тому діагностичні можливості оглядової рентгеноскопії чи рентгенографії обмежені. Основною методикою рентгенологічного дослідження травного каналу є штучне контрастування. Найпоширенішим засобом для контрастування травного каналу є сульфат барію (ВаSO4), який не розчиняється у воді і добре поглинає рентгенівські промені. При контрастуванні шлунково-кишкового тракту сульфатом барію хворому потрібно провести відповідну підготовку. Як правило, дослідження проводять зранку натще. Перед пероральним прийомом контрасту пацієнт не вечеряє, вранці не снідає. Не менше як за дві години до дослідження роблять клізми для очищення кишечника від газів та калових мас. Однак проносні засоби протипоказані, тому що вони будуть спотворювати фізіологічні процеси.
11. При підготовці хворого до холецистографії необхідно…
а) упевнитися, що немає метеоризму;
б) виміряти зріст;
в) виміряти вагу;
г) всі відповіді правильні
Правильна відповідь — а. Холецистографія не потребує спеціальної підготовки. Протипоказаннями до дослідження є підвищена чутливість хворого до йоду та висока білірубінемія. Відносним протипоказанням вважають коронарну недостатність та виражене порушення функції печінки та нирок. За метеоризму, якщо очисні клізми неефективні, застосовують томографію.
12. Чи є правильною така методика забору матеріалу для мазка на флору з визначенням чутливості до антибіотиків:
Стерильною петлею, обмотаною ватою, обережно провести по стінках зіву; одразу опустити петлю у стерильну пробірку і герметично закрити; зібраний матеріал із направленням відправити у баклабораторію (протягом двох годин).
а) так;
б) ні
Правильна відповідь — а. Мазок на флору з визначенням чутливості до антибіотиків — це мікробіологічне дослідження, що дає змогу визначити якісний та кількісний склад мікрофлори досліджуваного біоматеріалу, в тому числі виявити умовно-патогенні мікроорганізми у високому титрі та патогенні мікроорганізми, визначити їхню чутливість до антибіотиків.
Читайте: "Форма № 086/о: Медицинская справка (врачебно-консультативный вывод)"
13. Якою має бути сеча для аналізу на амілазу?
а) холодною;
б) теплою;
в) немає значення
Правильна відповідь — б. Аналіз сечі на амілазу — метод лабораторної діагностики запалення підшлункової залози (панкреатиту). Спеціальної підготовки для проведення дослідження не потрібно. Ранкову сечу пацієнт збирає у чистий герметичний контейнер для аналізів.
14. У який посуд збирають кал для копрологічного дослідження?
а) стерильний;
б) чистий
Правильна відповідь — а. За допомогою копрологічного дослідження (дослідження калу) діагностують захворювання травного каналу, пов’язані з порушенням секреторної, евакуаторної та всмоктувальної функцій шлунку та кишок. При копрологічному аналізі кал досліджують за декількома напрямами: макроскопічне дослідження (оцінюють колір, консистенцію, запах, наявність слизу, залишків неперетравленої їжі, гельмінтів або їхніх яєць; кал здорової людини має бути від жовто-коричневого до темно-коричневого кольору, утримувати певну кількість вологи, не містити слизу, крові, гною і паразитів, мати певний запах; наявність гнильного запаху, передбачених нормою включень, надмірна щільність або розрідженість калових мас свідчать про порушення), хімічне дослідження (перевірка реакції на pH, приховану кров, наявність жовчних пігментів і розчинних білків; у здорової людини реакція pH нейтральна або слаболужна — 6,8-7,6, відсутній білірубін, є лише продукт його розпаду стеркобілін, не має бути крові та розчинних білків), мікроскопічне дослідження (досліджують залишки неперетравленої їжі, вміст м’язової і сполучної тканини, жиру та жирних кислот, крохмалю, мікрофлори, епітелію, лейкоцитів, еозинофілів; у калі здорової людини немає жирів і жирних кислот, м’язової і сполучної тканини, крохмалю, є поодинокі лейкоцити, невелика кількість солей жирних кислот (мила) і різна кількість рослинної клітковини). Відхилення від нормальних показників може свідчити про запальні процеси і порушення роботи залоз внутрішньої секреції.
15. На скільки сантиметрів вводять до прямої кишки стерильну петлю для аналізу на бактеріальну флору?
а) один;
б) сім;
в) всі відповіді правильні
Правильна відповідь — а. Матеріал для аналізу на бактеріальну флору в кишківнику забирають стерильною петлею, яку вводять до прямої кишки на один сантиметр і одразу опускають у стерильну пробірку, яку герметично закривають. Матеріал разом із направленням протягом двох годин доставляють у баклабораторію. Забір матеріалу для аналізу на бактеріальну флору проводять у будь-який час, погодивши з лабораторією. Достовірну відповідь отримують через 5-7 днів за умови, що пацієнт був правильно підготований і мазок було взято правильно.
16. Зі скількох місць свіжої калової маси збирають кал для аналізу на дисбактеріоз кишківника?
а) двох-трьох;
б) п’яти-шести;
в) всі відповіді правильні
Правильна відповідь — а. Дисбактеріоз кишківника виникає внаслідок порушення у ньому балансу мікрофлори. Для аналізу на дисбактеріоз ранковий кал збирають до стерильного контейнера із двох-трьох місць разової порції. Необхідно стежити, щоб до аналізу не потрапила сеча. Кал на дисбактеріоз збирають до початку лікування антибактеріальними, хіміотерапевтичними препаратами, пре- та пробіотиками (якщо неможливо, то тільки через дві-три доби після відміни препаратів). За три-чотири дні до забору матеріалу необхідно припинити введення ректальних свічок і клізми, а також прийом проносних препаратів, касторової і вазелінової олії, барію (за рентгенівського обстеження). Дослідження потрібно проводити перед виконанням ректороманоскопії та інших діагностичних маніпуляцій у ділянці кишківника та шлунку. Контейнер щільно закривають кришкою, вказують на ньому прізвище, ініціали, рік народження пацієнта, а також дату і час збору матеріалу. Кал має бути доставлений у баклабораторію якнайшвидше, але не пізніше ніж через 8-12 годин після дефекації. Зберігають матеріал за температури 3-5 °С (у холодильнику), але заморожувати його не можна. Отримані результати оцінює гастроентеролог відповідно до норм, властивих для віку пацієнта, а також клінічних проявів й анамнезу захворювання.
17. Яким способом беруть кал для аналізу на яйця глистів?
а) з двох-трьох місць калових мас у чистий посуд;
б) з двох-трьох місць у стерильний посуд;
в) проводячи паличкою біля ануса
Правильна відповідь — а. Гельмінти (у просторіччі глисти) — це паразитарні черв’яки, місцем існування яких є організми рослин, тварин або людини. Гельмінтоз — зараження паразитами. Це захворювання погіршує перебіг вже наявної хвороби, пригнічує захисні сили людини, згубно впливає на нервову систему, розвиток організму дітей. Паразити здатні понизити ефективність вакцин, збільшити чисельність патогенних мікроорганізмів у кишківнику. Окрім механічних ушкоджень, вони шкодять продуктами свого обміну, розпаду. Аналіз на гельмінтози — мікроскопічне дослідження калу, виявляє яйця глистів і дає змогу діагностувати гельмінтози, що часто трапляються: анкілостомоз, аскаридоз, трихоцефальоз, ентеробіоз тощо. Біоматеріалом для досліджень є випорожнення (у деяких випадках декілька порцій, які збирають у різні дні).
Читайте: "Температурний листок – заповнюємо правильно"
18. Щоб зробити зіскоб на ентеробіоз у дитини, необхідно…
а) у непідмитої дитини звичайною паличкою з ватою провести біля ануса (обов’язково вранці);
б) підмити дитину й сірником з ватою на кінці провести біля ануса
Правильна відповідь — а. Зіскоб на ентеробіоз дає змогу виявити зараження організму паразитами — гострицями. Гельмінти спричиняють кишкові розлади, дисбактеріоз, метеоризм. Через них послаблюється імунітет, що може призвести до появи інших захворювань. Тому для виявлення і боротьби з паразитами в кишечнику людям проводять спеціальне дослідження — зіскрібок на ентеробіоз.
19. Довжина зонда для введення при промиванні шлунку має дорівнювати відстані від…
а) перенісся до пупа;
б) нижньої губи до пупа;
в) верхньої губи до пупа;
г) мочки вуха до кінчика носа і до кінця мечоподібного відростка
Правильна відповідь — г. Промивання шлунку роблять при отруєнні медикаментами (перші дві години); незалежно від строків з моменту отруєння, якщо хворий без свідомості; отруєння опікаючими речовинами (луги — перші дві години, кислоти — перші шість-вісім годин), для видалення харчових мас при порушеннях функції шлунково-кишкового тракту, що супроводжуються затримкою своєчасної евакуації вмісту шлунку. Промивання шлунку через зонд є ефективним методом, що дає змогу повністю очистити шлунок. Протипоказання: виразкова хвороба шлунку; отруєння опікаючими речовинами (луги — більше двох годин, кислоти — більше дев’яти годин).
20. Вкажіть необхідний об’єм рідини для промивання шлунку дитини віком шість місяців:
а) від 30 до 150 мл (поступово збільшуючи);
б) від 10 до 100 мл;
в) від 100 до 200 мл
Правильна відповідь — б. Рідину для промивання шлунку відливають у мірну склянку. Об’єм рідини залежить від віку дитини: новонароджений — 30-50 мл, до шести місяців — 100 мл, до одного року — 200 мл. Після першого року життя необхідну кількість рідни для промивання шлунку визначають за формулою: 200+100´п, де п — кількість років дитини. Однак об’єм рідини має бути не більше 10 л.
21. Вкажіть необхідний об’єм рідини для промивання шлунку дитини віком п’ять років:
а) від 100 до 150 мл;
б) від 150 до 200 мл;
в) від 150 до 700 мл
Правильна відповідь — в. Рідину для промивання шлунку відливають у мірну склянку. Об’єм рідини залежить від віку дитини: новонароджений — 30-50 мл, до шести місяців — 100 мл, до одного року — 200 мл. Після першого року життя необхідну кількість рідни для промивання шлунку визначають за формулою: 200+100´п, де п — кількість років дитини. Однак об’єм рідини має бути не більше 10 л.
22. Вкажіть необхідний об’єм рідини для промивання шлунку дитини віком 10 років:
а) від 200 до 300 мл (поступово збільшуючи);
б) від 300 до 500 мл;
в) від 400 до 1200 мл
Правильна відповідь — в. Рідину для промивання шлунку відливають у мірну склянку. Об’єм рідини залежить від віку дитини: новонароджений — 30-50 мл, до шести місяців — 100 мл, до одного року — 200 мл. Після першого року життя необхідну кількість рідни для промивання шлунку визначають за формулою: 200+100´п, де п — кількість років дитини. Однак об’єм рідини має бути не більше 10 л.
23. Якою водою промивають шлунок дітям раннього віку?
а) проточною;
б) стерильною;
в) кип’яченою
Правильна відповідь — в. Очищення шлунку дітям доцільно проводити кип’яченою водою кімнатної температури. Не рекомендовано використовувати розчин перманганату калію, оскільки можливий опік.
24. Якою має бути температура кип’яченої води для промивання шлунку дитини раннього віку?
а) 30 °С;
б) 14 °С;
в) 25 °С
Правильна відповідь — в. Надто холодна вода може спричинити спазм м’язів верхніх дихальних шляхів, а гаряча — розширення судин, а отже, прискорить всмоктування токсинів у кров.
25. Якою має бути температура кип’яченої води для промивання шлунку дитині старшого віку?
а) 18 °С;
б) 10 °С;
в) 30 °С
Правильна відповідь — а. Надто холодна вода може спричинити спазм м’язів верхніх дихальних шляхів, а гаряча — розширення судин, а отже, прискорить всмоктування токсинів у кров.
Читайте: "Відпустки медичних працівників: складаємо графік на 2018 рік!"
26. Вкажіть, у чому полягає догляд за дитиною із хворобами серця:
а) забезпечення спокійних умов життя;
б) дотримання призначеного лікарем режиму дня (строгий ліжковий, напівліжковий, палатний);
в) профілактика пролежнів;
г) своєчасне вимірювання температури, визначення частоти дихання, серцевих скорочень, артеріального тиску;
д) дотримання правил харчування (дієта № 10);
е) все перераховане
Правильна відповідь — е. Догляд за дітьми з хворобами серцево-судинної системи полягає у створенні фізичного спокою, дотриманні режиму дня, правильному харчуванні, а також у застосуванні лікарських засобів. Режим дня для дітей із серцево-судинними розладами призначає лікар залежно від тяжкості хвороби та ступеня серцево-судинної недостатності.
27. Вкажіть, у чому полягає невідкладна допомога при зупинці серця:
а) проведення закритого масажу серця;
б) підключення апарату штучної вентиляції легень;
в) все перераховане
Правильна відповідь — а. Серце (грец. cardia) — розвинутий м’язовий порожнистий орган, який, як насос, доставляє кров по всьому організму по артеріях, артеріолах і капілярах, а потім за допомогою вен і венул піднімає її назад. Всього за одну хвилину через серце перекачується до шести літрів крові. Зупинка серця — це раптове і повне припинення ефективної діяльності серця з наявністю або відсутністю біоелектричної активності. Зазвичай супроводжується миттєвою втратою свідомості, зупинкою дихання і, відповідно, гіпоксією (кисневим голодуванням) всіх органів і тканин, що призводить до клінічної смерті.
28. При направленні дитини до іншого лікувального закладу на стаціонарне лікування обов’язково вказують…
а) місце роботи батьків;
б) контакт дитини з інфекційними хворими;
в) тільки діагноз
Правильна відповідь — б. На стаціонарне лікування направлення видає сімейний лікар поліклініки, а також завідувач відділення, заступник головного лікаря з медичної частини, лікарі-консультанти спеціалізованих центрів та кабінетів (наприклад лікар-алерголог за наявності показань може видати направлення на стаціонарне лікування до алергологічного відділення).
29. Вкажіть, як необхідно транспортувати хворих дітей віком один-два роки:
а) тільки на кріслах-каталках;
б) нести на руках
Правильна відповідь — б. Транспортувати дітей із приймального відділення до лікувальних відділень стаціонару можна кількома способами. Діти, що перебувають у задовільному стані, йдуть до відділення у супроводі медичного працівника, дітей молодшого віку несуть на руках, а тяжкохворих транспортують на ношах, встановлених на спеціальному візку.
30. Огляд на педикульоз здійснюють…
а) при госпіталізації хворого;
б) раз на 10 днів;
в) всі відповіді правильні
Правильна відповідь — в. Педикульоз — паразитування вошей на шкірі людини. Індивідуальна профілактика педикульозу зводиться до регулярного миття тіла зі зміною натільної й постільної білизни, періодичного огляду дітей вдома, а також у дитячих колективах — дитячих садках, школах, інтернатах; контрольного огляду білизни на педикульоз у колективах за незадовільних санітарно-побутових умов; запобігання тісному контакту з людьми, які хворіють на педикульоз.
Читайте: "Реимбурсация в Украине"
31. Дезінфекційне оброблення волосся дитини при виявленні головних вошей здійснюють…
а) туалетним милом;
б) спеціальними лосьйонами, наприклад «Ніттіфор» та «Ланцит»;
в) зістригають волосся
Правильна відповідь — б. Головні воші дуже поширені серед школярів, тому зараження ними не обов’язково свідчить про погану особисту гігієну, оскільки може відбуватись при контакті хворих дітей зі здоровими. Ці воші порівняно легко знищити за допомогою спеціальних лосьйонів, наприклад «Ніттіфор» та «Ланцит».
32. На скільки діб накладають карантин на палату, в якій виявлили хворого з синдромом подразненого кишківника?
а 5;
б 7;
в 10
Правильна відповідь — б. Синдром подразненого кишківника (СПК) — функціональний кишковий розлад, що проявляється абдомінальним больовим синдромом та/або порушеннями дефекації та/або метеоризмом. Клінічні критерії діагностики: хронічні та/або рецидивуючі функціональні розлади дистальних відділів кишківника тривалістю не менш 12 тижнів протягом останніх 12 місяців; проявляється болем та/або дискомфортом у животі, що проходять після дефекації та супроводжуються змінами частоти і консистенції випорожнень, що поєднуються протягом чверті періоду захворювання не менш ніж із двома симптомами порушення функції кишківника: зміною частоти випорожнень, консистенції калу, акту дефекації (імперативні позиви, тенезми, потреба у додаткових зусиллях при дефекації, відчуття неповного випорожнення кишківника), виділенням слизу з калом, метеоризмом.
33. На відділення, в якому виявлено хворого на вітряну віспу або кір, накладають карантин…
а) на 10 діб;
б) на 21 добу;
в) не накладають
Правильна відповідь — б. Вітряна віспа та кір передаються від хворої людини до здорової повітряно-крапельним шляхом. Хворий на вітряну віспу стає заразним за два дні до появи висипань, і залишається таким протягом перших п’яти-семи днів. Цей вірус є нестійким у зовнішньому середовищі. Хворий на кір є заразним за чотири-шість днів до появи висипу і у перші чотири дні висипань. Можливий вертикальний шлях передачі кору — від вагітної жінки до плоду.
34. Вкажіть, які з перерахованих лікарських засобів вводять при набряку легень:
а) лазікс 1-2 г/кг на добу;
б) преднізолон 2-5 мг/кг;
в) натрію оксибутират 20% 25-50 мг/кг;
г) все перераховане
Правильна відповідь — г. Набряк легень — патологічний стан, що характеризується виходом рідкої частини крові у порожнину альвеол. Це може бути пов’язано з високим тиском у малому колі кровообігу, або з посиленою проникністю дихальної мембрани при пошкодженні міжклітинних контактів. При цьому порушується процес газообміну, що призводить до задишки і зміни газового складу крові. Наростаючий дефіцит кисню супроводжується поступовим збільшенням концентрації вуглекислого газу. Внаслідок цього настає пригнічення функцій центральної нервової системи. Найпоширенішою причиною розвитку набряку легенів є гостра серцева недостатність. Серед легеневих причин розвитку набряку легенів розрізняють: пневмонію, яка вражає велику частину тканин; туберкульоз; гостре пошкодження легенів внаслідок переливання крові та її компонентів тощо.
35. Вкажіть, у чому полягає невідкладна допомога при ларингоспазмі:
а) надавити на корінь язика;
б) викликати рефлекторний нежить;
в) всі відповіді правильні
Правильна відповідь — в. Ларингоспазм — раптовий судомний спазм м’язів гортані, що призводить до повного закриття голосової щілини.
Читайте: "Електронний облік лікарських засобів та медичних виробів: приклад локального наказу"
36. Вкажіть, у чому полягає невідкладна допомога при набряку Квінке:
а) зволожити слизову оболонку гортані 0,1%-вим розчином адреналіну гідрохлориду;
б) ввести внутрішньом’язово 0,5-1,0-2,0 мл (під повіку) розчин супрастину, тавегілу, димедролу;
в) використати преднізолон 3-5 мг/кг;
г) всі відповіді правильні
Правильна відповідь — в. Набряк Квінке виникає, якщо набряк за впливу алергену поширюється на всю глибину шкіри. Найчастіше набрякає обличчя (губи, повіки, вуха), але можуть набрякати також пальці рук або ніг, статеві органи. Захворювання є особливо небезпечним, якщо виникає у ділянці гортані, адже при цьому людині важко дихати. Особливістю набряків Квінке є швидкий розвиток та настільки ж швидке зникнення.
37. Вкажіть перше, що необхідно зробити при анафілактичному шоку:
а) викликати лікаря;
б) припинити введення лікарського засобу;
в) ввести преднізолон
Правильна відповідь — б. Анафілактичний шок — це гостра загальна алергічна реакція у людини, що виникає при повторному контакті з алергеном. Анафілаксія може бути спричинена будь-яким алергеном, але найчастіше це отрута комах, деякі продукти та ліки. Анафілаксія може прогресувати настільки швидко, що колапс, судоми, непритомний стан або інсульт розвиваються протягом однієї-двох хвилин. Тому без екстреної медичної допомоги пацієнт може померти.
38. При опіковому шоку необхідно негайно…
а) провести знеболення;
б) обробити поверхню опіку;
в) підвищити тиск
Правильна відповідь — а. Опіковий шок — це патологічний процес, в основі якого лежить масивне руйнування тканин термічним агентом, що призводить до розладів гемодинаміки з різкими порушеннями мікроциркуляції, зміною водно-електролітного балансу і кислотно-основної рівноваги. З патофізіологічної точки зору опіковий шок є гіповолемічним, оскільки втрата рогового шару при масивних опіках призводить до настільки великих втрат води, що вони можуть у 50-100 разів перевищувати звичайні та складати до 350 мл/год (два-чотири літри у першу добу після травми).
39. Вкажіть, який із препаратів необхідно вводити при судомах:
а) сибазон;
б) натрію оксибутират;
в) всі відповіді правильні
Правильна відповідь — в. Судоми — мимовільні м’язові скорочення, спричинені підвищеною збудливістю або подразненням рухових нейронів на різних рівнях нервової системи. За механізмом розвитку судоми поділяють на епілептичні (спричинені патологічним синхронним розрядженням великої групи нейронів) та неепілептичні, а за характером м’язового скорочення — на клонічні й тонічні. Судоми зумовлені різними екзогенними й ендогенними причинами. Вони можуть виникати при різних захворюваннях нервової системи: менінгітах, енцефалітах, абсцесах, паразитарних захворюваннях і пухлинах мозку, аневризмах мозкових судин, черепно-мозковій травмі, внутрішньомозкових, субарахноїдальних і субдуральних крововиливах, судинних спазмах, ішемічних інсультах, епілепсії тощо. Судоми часто є раннім симптомом спадково-дегенеративних захворювань нервової системи, наприклад лейкодистрофій з демієлінізацією нервової системи, прогресуючих старечих деменцій — хвороби Альцгеймера, хвороби Піка тощо. Соматичні захворювання, що призводять до порушень мозкового кровообігу та гіпоксії тканини мозку, також можуть супроводжуватися розвитком судом. Судоми можуть виникати внаслідок різних екзогенних інтоксикацій, наприклад отруєння окисом вуглецю, алкогольної інтоксикації тощо.
40. Вкажіть, що необхідно зробити при заборі сечі для аналізу за Нечипоренко:
а ) у стерильну ємкість зібрати середню порцію ранкового сечовиділення;
б) у чисту ємкість зібрати не менше 10 мл сечі із середньої порції ранкового сечовиділення
Правильна відповідь — б. Аналіз проводять для того, щоб виявити прихований запальний процес у сечовивідній системі та визначити кількість форменних елементів крові (лейкоцитів, еритроцитів) і циліндрів (згустків білка чи клітинних елементів). Не варто забувати про гігієну зовнішніх статевих органів (у сечу можуть потрапити елементи запалення сечівника та зовнішніх статевих органів, що призведе до встановлення неправильного діагнозу). Для дослідження необхідно зібрати середню частину ранкової порції сечі (приблизно 50 мл) у чисту, суху пластикову або скляну ємкість, яка щільно закривається кришкою. Не рекомендовано здавати аналіз сечі протягом п’яти-семи днів після цитоскопії та жінкам під час менструації.
41. Вкажіть, що необхідно зробити при заборі сечі для аналізу на мікрофлору та чутливість до антибіотиків:
а) зібрати 1 мл сечі у щільно закриту стерильну ємкість;
б) протягом двох годин відправити сечу на дослідження;
в) всі відповіді правильні
Правильна відповідь — в. Забір сечі на мікрофлору та чутливість до антибіотиків є методом визначення інфікування сечостатевих шляхів. Його мета — довести вплив мікроорганізмів на виникнення захворювання. Необхідності в обмеженні харчування пацієнта перед дослідженням немає. Матеріал для забору беруть на п’ятий-сьомий день після останнього прийому антибіотиків. За підозри на туберкульоз сечу збирають вранці протягом трьох днів поспіль.
Читайте: "Журнал учета наркотических средств и психотропных веществ: бланки"
42. Вкажіть, що необхідно зробити при заборі сечі для аналізу за Зимницьким:
а) зібрати сечу у чистий посуд;
б) зібрати першу порцію сечі о 6:00 у першу ємкість;
в) збирати сечу через кожні три години в окремі чисті пронумеровані (вказати час) ємкості;
г) все перераховане
Правильна відповідь — г. Аналіз сечі за Зимницьким — показник концентраційної функції нирок. Основні показання до застосування: клінічні ознаки ниркової недостатності, хронічний гломерулонефрит, хронічний пієлонефрит, діагностика нецукрового діабету, гіпертонічна хвороба. Потрібно враховувати, що таку пробу застосовують не для нозологічної діагностики, а для оцінювання функціональної здатності нирок. Концентраційну функцію нирок визначають при вимірюванні відносної щільності сечі (питома вага), яка залежить в основному від концентрації азотистих шлаків, кінцевих продуктів білків (сечовина, креатинін, сечова кислота, глюкоза, білки). Здатність нирок виділяти сечу з високою концентрацією шлаків є показником нормальної азотовидільної функції нирок. Питома вага — це показник ваги розчину щодо ваги води, який беруть за одиницю. Питома вага відображає здатність нирок зберігати або екскретувати воду. У дітей та літніх людей здатність концентрувати сечу знижена, тому верхня межа норми у них менше. Проба Зимницького полягає у визначенні відносної щільності в окремо взятих пробах сечі. Перше сечовипускання вранці (у перший день збору) не враховують, далі сечу збирають вісім разів, через кожні три години. У кожній порції визначають щільність. При збереженій здатності нирок до осмотичного розведення та концентрування відзначається розкид в обсязі зібраної сечі (у середньому від 50 до 300 мл), зміна відносної щільності та переважання денного діурезу над нічним
43. Щоб підготувати хворого до екскреторної урографії, потрібно…
а) напередодні ввечері поставити очисну клізму, підрахувати частоту випорожнень;
б) за можливості заборонити вживати лікарські засоби;
в) визначити чутливість до R-контрастної речовини;
г) у день урографії призначити легкий сніданок без вуглеводів;
д) всі відповіді правильні
Правильна відповідь — д. Урографія — метод дослідження нирок і сечовивідних шляхів, що полягає у введенні контрасту пацієнту з подальшим рентгенівським обстеженням. Це перше діагностичне дослідження, що проводять за підозри на захворювання системи сечовиділення. Екскреторна урографія вивчає видільні функції нирок, тому знімки роблять тоді, коли нирки починають виділяти контраст. Таке дослідження дає змогу оцінити швидкість заповнення ниркової миски рідиною, інтенсивність, однорідність, наявність каменів і новоутворень та багато іншого. Підготовка пацієнта до урографії передбачає низку заходів, спрямованих на виявлення можливих протипоказань, а також на спорожнення кишківника (щоб уникнути спотворень на знімку).
44. При затримці сечі необхідно…
а) покласти на низ живота теплу грілку, або за можливості посадити хворого у теплу ванну;
б) іноді залишати хворого наодинці;
в) зволожувати теплою водою зовнішні статеві органи;
г) здійснити катетеризацію сечового міхура;
д) все перераховане
Правильна відповідь — д. Затримка сечі — неможливість самостійного виділення сечі із сечового міхура внаслідок змін нервово-м’язового апарату або механічного закупорення виходу з міхура і сечовипускного каналу. Гостра затримка сечі — симптом захворювання сечового міхура, сечівника, передміхурової залози, а також порушень центральної нервової системи. Найчастіше причиною гострої затримки сечі є звуження шийки сечового міхура і сечівника, обтурація сечівника каменями, аденома передміхурової залози, пухлини сечового міхура і сечівника. Затримка сечі часто спостерігається після оперативних втручань. Особливим видом затримки сечі є парадоксальна ішурія, за якої постійне перенаповнення міхура спричиняє порушення роботи його сфінктера, внаслідок чого сеча виділяється самовільно по краплях. Затримка сечі іноді відбувається після операцій на органах черевної порожнини, не пов’язаних з органами сечостатевої системи (апендектомія, операції з приводу гриж, холецистектомія тощо). У таких випадках часто вдається обійтися без катетеризації сечового міхура. Хворого необхідно залишити одного у палаті, пустити воду з крана, дати в ліжко теплий сечоприймач, покласти грілку на ділянку сечового міхура.
Читайте: "Форма № 025-2/о: талон для реєстрації заключних (уточнених) діагнозів"
45. При заборі сечі для аналізу на цукор необхідно…
а) зібрати добовий об’єм сечі;
б) розмішати добовий об’єм сечі;
в) відправити у лабораторію 150-200 мл сечі, вказавши загальний об’єм;
г) все перераховане
Правильна відповідь — г. Сечу для аналізу на цукор необхідно забирати протягом дня, починаючи з другої порції. Зранку глюкоза майже завжди підвищена, тому першу ранкову порцію сечі брати для аналізу не потрібно. Всі подальші зразки зливають до однієї великої ємкості, яку протягом доби зберігають у холодильнику. Через 24 години після початку забору потрібно акуратно розмішати вміст ємкості, а потім злити 100-150 мл рідини у маленьку чисту ємкість та віднести її до лабораторії.
46. Вкажіть, що необхідно зробити при заборі сечі у дітей для загального аналізу:
а) обов’язково підмити дитину;
б) зібрати середню порцію сечі першого ранкового сечовиділення;
в) все перераховане
Правильна відповідь — в. Перед забором сечі потрібно підмити зовнішні статеві органи, просушити шкіру. Збирають тільки ранкову сечу, взяту в середині сечовипускання, оскільки вона більш концентрована і з нею вимиваються патологічні елементи, що зібралися в нирках і сечовивідних шляхах за ніч. Катетер або пункцію сечового міхура використовують тільки в крайніх випадках. З катетера, який використовують тривалий час, сечу для дослідження брати не можна. Сечу збирають у суху, чисту, очищену від мийних та дезінфекційних засобів пластикову або скляну ємкість (оптимально — стерильний одноразовий контейнер для сечі), який щільно закривається кришкою. Зібраний матеріал необхідно відвезти у лабораторію в найкоротші строки (за тривалого зберігання у сечі утворюються нехарактерні солі, що заважають точному опису осаду, а також можливе забруднення зразка сторонньою бактеріальною флорою; бактерії, що є у сечі, починають виділяти аміак, поглинати глюкозу, в результаті чого змінюється pH середовище; жовчні пігменти, що містяться у сечі, на світлі руйнуються).
47. Догляд за дитиною з найменшими ознаками крововиливів і кровотеч полягає у…
а) особливому спостереженні;
б) дотриманні строгого ліжкового режиму;
в) дотриманні правил годування та дієти;
г) терміновому повідомленні лікаря про погіршення стану;
д) все перераховане
Правильна відповідь — д. Крововиливи — скупчення крові, що вилилася з кровоносних судин у порожнину тіла або довколишні тканини. Крововилив може статись при руйнуванні стінок судин за механічних пошкоджень, певного патологічного процесу, наприклад пухлини, або через незруйновану стінку за її підвищеної проникності (наприклад при дії деяких хімічних речовин).
