Просвітницька робота серед пацієнтів має важливе значення для профілактики смертельно небезпечних хвороб. Медичні праціники мають знати симптоми ботулізму і ділитися інформацією пацієнтами
Що таке ботулізм, збудник ботулізму
Ботулізм — це інфекційне захворювання, викликане нейротоксином, який продукує Clostridium botulinum.
Збудник ботулізму переважно існує в формі спор, до моменту, поки не потрапить у сприятливі умови навколишнього середовища.
Медичні відходи — 2025: відеороз'яснення
Симптоми ботулізму
Інкубаційний період ботулізму триває від двох до десяти діб. Така варіабельність тривалості інкубаційного періоду залежить від кількості ботулінічного токсину, який потрапив до організму людини.
Пацієнтів з ботулізмом можуть турбувати диспептичні розлади:
- нудота,
- нетривале блювання,
- біль в епігастральній ділянці,
- метеоризм.
Ці симптоми, як правило, виникають на початку хвороби, тривають до 12 годин та зникають безслідно. Щоправда, симптоми можуть змінюватись на протилежні:
- пронос змінитись закрепом,
- блювання — пригніченням блювотного рефлексу,
- розтягнення сечового міхура може завершитись гострою затримкою сечі.
Через ураження черепних нервів у пацієнтів розвивається:
- сухість у роті,
- сухість у горлі,
- біль у горлі.
Температура тіла рідко підвищується до субфебрильних цифр, в переважній частині випадків вона залишається нормальною. Часто трапляється:
- головний біль,
- запаморочення,
- м’язова слабкість в руках та ногах.
Через 4—6 год виникають ознаки ураження нервової системи:
- розлади зору (розмитий зір) — «туман» перед очима, двоїння в очах, розширені/фіксовані зіниці, неможливість прочитати простий текст;
- розлади мови — голос стає гугнявим, хриплим, слабким, змінюється тембр голосу, може розвинутись афонія;
- розлади ковтання — пацієнт не може ковтати рідку (на початку хвороби), а надалі і тверду їжу; поперхується їжею, внаслідок чого виникає кашель.
У важких випадках розвиваються розлади дихання, спричинені зникненням кашльового рефлексу та парезу дихальної мускулатури. У хворих виникає відчуття нестачі повітря, задишка. Такі пацієнти часто замовкають посеред речення, щоб «віддихатись». Відчуття важкості в грудях та порушення ритму дихання може закінчитись зупинкою дихання. І при цьому пацієнт залишається в свідомості.
Після появи перших симптомів ботулізм швидко прогресує впродовж декількох днів. Нервово-м’язові ураження можуть зростати щогодини.
Олег Юдін адвокат, голова Ради захисту прав лікарів Ви впевнені, що відмова від лікування, яку написав пацієнт, убезпечить від відповідальності за її наслідки? Застосуйте поради юриста й без помилок зафіксуєте відмову
Види ботулізму
Розрізняють:
- харчовий,
- рановий,
- дитячий
- та ятрогенний ботулізм.
Можливий також ботулізм як наслідок біотероризму (інгаляційний та заковтувальний). У переважної частини хворих діагностують харчовий, рановий та дитячий ботулізм. Ятрогенний ботулізм зустрічається не часто. Розвивається він, як правило, внаслідок випадкового передозування ботулотоксину (ботокс чи диспорт).
Смертність від ботулізму, хоча і знизилась суттєво завдяки покрашенню лікування, все ж залишається значною. Сучасна смертність при харчовому ботулізмі складає 5% і менше, при рановому – близько 10%, при дитячому — менше 1%.
Як надавати платну послугу «Чекап»
Діагностика ботулізму
З ботулізмом можна сплутати цілий ряд захворювань, які супроводжуються нервово-м’язовими розладами на фоні психічного здоров’я та нормальної температури тіла, а саме:
- енцефаліт;
- синдром Гійєна-Барре (аутоімуння полірадикулонейропатія);
- цереброваскулярні захворювання стовбура мозку;
- гострий мозковий інсульт базилярної артерії;
- новоутворення головного мозку;
- міастенія;
- поліомієліт;
- дифтерія;
- неврастенія;
- харчові токсикоінфекції;
- отруєння грибами, молюсками, метиловим спиртом, беладонною;
- передозування деякими лікарськими засобами, як то аміноглікозиди (великі дози цих препаратів провокують виникнення нервово-м’язової блокади), атропіном;
- передозування наркотичних засобів.
Вимоги до управління вакцинами + 3 пам’ятки
Насамперед діагноз ботулізму базується на клінічних ознаках, оскільки очікування лабораторного підтвердження призвело б до затримки терапії. Ботулізм діагностують за даними анамнезу та результатами специфічних лабораторних досліджень.
Для встановлення діагнозу лікарю важливо знати, чи вживав хворий продукти харчування, які можуть містити збудник ботулізму. Відсутність симптомів захворювання в інших осіб, які вживали той самий продукт, не є підставою відмовитися від діагнозу. Адже ботулотоксин міг і не потрапити в їхній організм внаслідок гніздового розташування в продукті харчування.
Серед специфічних методів діагностики перевагу віддають виявленню ботулотоксину в біологічному матеріалі методом біологічної проби. Біологічним матеріалом для лабораторного дослідження є сеча, промивні води шлунка й кишківника, блювотиння, кров, випорожнення, вміст рани, а також підозрілі продукти харчування.
Змін, характерних для ботулізму, у загальних аналізах не виявляють. Вони мають додаткове значення для контролю загальних змін в організмі в разі захворювання.
Проведення КТ та МРТ досліджень корисне для виключення патології ЦНС у пацієнтів з нетиповими проявами захворювання.
Лікування ботулізму
Хворі із підозрою на ботулізм потребують негайної госпіталізації, хоча вони і не становлять загрози для оточення. Навіщо ж тоді госпіталізація? Тому, що захворювання має непрогнозований ризик для життя і потребує своєчасної медичної допомоги.
Відтак хворому вводять антитоксин. Це слід зробити якомога швидше — протягом 12 год. Його дія спрямована на нейтралізацію ботулотоксину, що циркулює в крові і ще не зафіксований у нервовом’язових синапсах. Разом з тим, антитоксин не ліквідує паралічу, який уже виник. Аби запобігти розвитку алергічних реакцій і сироваткової хвороби, вводять глюкокортикоїди.
Пацієнти з ботулізмом потребують додаткового лікування та підтримуючих процедур.
Напрямок терапії | Мета призначення |
Ретельний догляд за дихальними шляхами | Необхідно запобігти розвитку дихальної недостатності, що може призвести до летального наслідку. Важливо послідовно оцінювати дані пульсоксиметрії, спірометрії, життєвої ємності легень, газового складу артеріальної крові. В разі швидкого прогресування параліча, розвитку гіпоксемії та гіперкапнії , а також зниження життєвої ємності легень нижче від 20 мл/кг, пацієнту показана штучна вентиляція легень. Інколи пацієнти потребують інтубації та ШВЛ впродовж місяців. |
Проносні засоби та клізми, введення ентеросорбентів | Використовують для видалення ботулотоксину, який не всмоктався, з кишківника. |
Використання назогастрального зонду та парентеральне годування | Застосовують при кишковій непрохідності. Назогастральний зонд можна використовувати для введення поживних добавок. До перорального харчування повертаються якщо респіраторний стан пацієнта стабільний без ШВЛ, відновилось повноцінне ковтання та прохідність кишківника. Їжу дають у перетертому вигляді. Обмежень в асортименті продуктів харчування немає. Головне, аби вони були свіжими, добре засвоювалися та не подразнювали слизову оболонку шлунково-кишкового тракту. Аби уникнути розмноження патогенних мікроорганізмів у ротовій порожнині внаслідок порушення слиновиділення, рекомендують також ретельно доглядати за нею. |
Катетеризація сечового міхура | Використовують для лікування пацієнтів з нетриманням сечі. Потрібно організувати ретельний догляд за сечовим катетером та регулярно його змінювати. |
Заходи щодо зниження ризику внутрішньолікарняних інфекцій | Ретельний догляд за катетерами (в тому числі і сечовим), профілактика пролежнів та травмування шкіри, заходи для профілактики аспірації. |
Запобігання розвитку стресової виразки | Стандартний комплекс заходів. |
Хірургічне лікування | Проводять пацієнтам з рановим ботулізмом. |
Аби запобігти бактеріальним ускладненням та позбутися вегетативних форм збудника, призначають антибіотики. Слід зазначити, що ці препарати не відіграють суттєвої ролі при лікуванні харчового або кишкового ботулізму, проте, при рановому ботулізмі для пригнічення інфекції антибіотики показані.
Увага! Не можна призначати аміноглікозиди та солі магнію через ризик посилення нервово-паралітичних ефектів
Одужання при ботулізмі повільне й триває понад місяць. Передусім відновлюється функція слинних залоз, наостанок — зір і м’язова сила. Інколи слабкість та вегетативні порушення турбують пацієнта ще впродовж року після початку захворювання.
Одужання від ботулізму не дає довготривалого імунітету.
Як оцінити ефективність роботи працівників ЗОЗ
Профілактика ботулізму
Засобів специфічної профілактики ботулізму немає. Неспецифічна профілактика захворювання — це дотримання санітарно-гігієнічних норм під час обробки, транспортування, зберігання та приготування продуктів харчування.
Щоб вберегтись від ботулізму слід уникати споживання:
- риби: в’яленої, копченої, солоної, консервованої;
- м'ясних та грибних консервів;
- консервів, котрі виготовлені в домашніх умовах;
- якщо є сумніви в якості продуктів, або в тому, що ці продукти зберігались належним чином.
Якщо йдеться про рановий ботулізм, то єдиний профілактичний захід — правильно обробити рану.
