Відповідь
Бухгалтер медзакладу нарахував заробітну плату працівникам і впевнений, що дотримав усіх законодавчих норм. Але за перевірки ревізор знайшов помилку — бухгалтер нарахував працівникам більше, ніж належало. Тож ревізор визнав такі виплати незаконними і направив керівнику вимогу їх відшкодувати. Керівник в обов’язковому порядку має її виконати. Тобто в установлені вимогою терміни надіслати письмову відповідь, у якій зазначити відшкодовані суми та додати копії документів, що це підтверджують. Постає запитання: із чиєї заробітної плати — працівника, бухгалтера чи керівника — відшкодовувати суми незаконних виплат?
Детальну відповідь на це запитання в «Експертус Медзаклад» дала головний експерт з бюджетного обліку Експертус Головбух, Людмила Кравченко.
Тренінг з побудови системи оплати праці в ЗОЗ
Види відрахувань
Утримувати кошти із заробітної плати працівників — річ відповідальна. Трудове законодавство таке утримання кваліфікує як відрахування. Буква закону захищає право працівників на отримання ними заробітної плати і встановлює обмеження щодо відрахувань із заробітної плати. Зокрема, стаття 127 Кодексу законів про працю України (КЗпП) визначає, що відраховувати із заробітної плати можна тільки у випадках, які передбачає законодавство.
Керівник медзакладу за виплати заробітної плати має повідомляти кожного працівника про загальну суму заробітної плати, розміри і підстави відрахувань із неї, а також про суму заробітної плати, що належить до виплати. Такі правила визначає стаття 110 КЗпП.
Відрахування — це та частина заробітної плати працівника, яку роботодавець йому не видає, а утримує. Тож із заробітної плати утримуйте:
- обов’язкові відрахування. Їх регламентують нормативно-правові акти. Це податок на доходи фізичних осіб та військовий збір
- відрахування, що забезпечують виконання зобов’язань перед третіми особами. Їх здійснюють за виконавчими документами. Це аліменти та інші виплати
- відрахування, що покривають заборгованість перед закладом, в якому ці працівники працюють. Такі відрахування утримують за наказом керівника. Це аванс, виданий на відрядження, але не використаний, тощо
Останній вид відрахувань можливий лише тоді, коли дотримані певні умови. На них зупинимося детально.
Відрахування за наказом
Відраховуйте суми із заробітної плати працівників, аби покрити заборгованість перед вашим медзакладом за наказом (розпорядженням) роботодавця лише у випадках, передбачених статтею 127 КЗпП, а саме:
- щоб повернути аванс, виданий у рахунок заробітної плати або зайво виплачені унаслідок лічильних помилок суми; для погашення невитраченого і своєчасно не повернутого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості; для господарських потреб, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахувань
- у разі звільнення працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він уже отримав відпустку, — за невідпрацьовані дні відпустки. Не відраховуйте за ці дні, якщо працівник звільняється з роботи з підстав, зазначених у пунктах 3, 5, 6 частини першої статті 36 і пунктах 1, 2 і 5 частини першої статті 40 КЗпП, а також якщо працівника направляють на навчання та у зв’язку з виходом на пенсію
- для відшкодування шкоди, завданої закладу з вини працівника (відраховують у порядку та розмірах, визначених статтею 136 КЗпП)
УВАГА!
Наказ — основний розпорядчий документ, який видає керівник підприємства, організації чи установи на правах єдиноначальності і в межах своєї компетенції.
Аби відрахувати такі суми згода працівника не потрібна. Його заперечення також не можуть перешкоджати відрахуванню. На цьому наголошує Мінсоцполітики у листі від 23.10.2009 № 248/06/189-09.
Особливої уваги потребує відрахування із заробітної плати працівника суми, зайво виплаченої внаслідок лічильних помилок. На таке відрахування керівник може видати наказ (розпорядження) не пізніше одного місяця від дня закінчення строку з дня виплати. Якщо керівник ЗОЗ пропустив місячний строк, це позбавляє його права стягнути з працівника зайво виплачену суму заробітної плати навіть у судовому порядку.
Обмеження відрахувань
Обмеження розміру відрахувань із заробітної плати визначає стаття 128 КЗпП, а саме:
- за кожної виплати заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 20%, а у випадках, які окремо передбачає законодавство України, — 50% заробітної плати, що маєте виплатити працівнику
- якщо відраховуєте із заробітної плати за кількома виконавчими документами, зберігайте за працівником 50% заробітку
- відраховуйте із заробітної плати працівника за відбування ним виправних робіт та стягуйте з нього аліменти на неповнолітніх дітей у розмірі не більшому ніж 70% від загальної суми нарахованої заробітної плати (обмеження, що встановлюють частини перша і друга статті 128 КЗпП, у цих випадках не поширюються)
Крім того, як передбачає стаття 129 КЗпП, не відраховуйте суми із вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат, на які не звертається стягнення.
✅✅✅ Акредитація закладів охорони здоров'я — 2023
Задоволення вимоги
Відрахувати на вимогу ревізорів із заробітної плати працівника незаконні виплати керівник не може без згоди працівника. На це є дві причини:
- минув один місяць із дня закінчення строку, встановленого для повернення неправильно нарахованої суми
- немає лічильних помилок
Відповідно до пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.1999 № 13 до лічильних помилок належать помилки в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період тощо. Лічильною помилкою не вважають неправильне застосування законів та інших нормативно-правових актів, у т. ч. колективного договору, не пов’язане з обчисленнями.
УВАГА!
Суд може зменшити розмір покриття шкоди, заподіяної працівником залежно від його майнового стану, за винятком випадків, коли шкоду заподіяно злочинними діями працівника, вчиненими з корисливою метою.
Тож якщо ревізори під час ревізії фінансово-господарської діяльності ЗОЗ як отримувача бюджетних коштів встановлять незаконне нарахування заробітної плати внаслідок помилок у застосуванні законів та інших нормативно-правових актів, відраховувати із заробітної плати без згоди працівника такі суми не можна. Це порушення статті 127 КЗпП, адже такі помилки не належать до лічильних.
Якщо бухгалтер без згоди працівника утримав зазначені вище суми, працівник, відповідно до частини другої статті 233 КЗпП, має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. При цьому за порушення вимог законодавства щодо оплати праці працівників роботодавців можуть притягнути до адміністративної чи навіть кримінальної відповідальності.
Утім, можливі два варіанти, аби відшкодувати незаконно нараховані працівникам кошти. Їх містить лист ГоловКРУ від 08.07.2010 № 08-18/1428, а саме:
- працівник добровільно вносить незаконно виплачену заробітну плату до каси медичного закладу або погоджується на те, що її утримають із його заробітної плати. Для цього він має подати керівнику відповідну заяву. Бухгалтер зобов’язаний розрахувати зайво нараховані суми та оформити таку операцію у вигляді бухгалтерської довідки, в якій зазначити причини перерахунку
- працівник відмовляється повернути незаконно отриману суму. У такій ситуації відшкодувати матеріальні збитки, заподіяні зайвою виплатою заробітної плати, має працівник, з вини якого сталася переплата (бухгалтер, працівник відділу кадрів, табельник тощо) (ч. 1 ст. 132 КЗпП). Відшкодовуйте кошти у розмірі прямої справжньої шкоди, але не більше середньомісячної заробітної плати працівника, з вини якого сталася переплата
Покривають шкоду працівники у розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, за розпорядженням керівника юридичної особи (ст. 136 КЗпП). Керівники медзакладів та їх заступники покривають шкоду із власної заробітної плати у розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, за розпорядженням вищого органу. Зазначене розпорядження мають видати не пізніше двох тижнів із дня, коли виявили заподіяну працівником шкоду, а виконати не раніше семи днів із дня, коли про це повідомили працівникові. У решті випадків шкоду покривайте в судовому порядку.
✅✅✅ Реформа системи екстреної медичної допомоги: аналіз і поточні результати
Зазначений лист ГоловКРУ також наголошує, що незаконно виплачені за рахунок бюджету кошти потрібно повернути до бюджету. Тож незгода працівника повернути незаконно виплачені йому суми не звільняє отримувача бюджетних коштів від відшкодування незаконно витрачених бюджетних коштів. Адже у такій ситуації настає матеріальна відповідальність за збитки, завдані роботодавцю-медзакладу.
Підстави та умови матеріальної відповідальності працівників, зокрема і керівника, за шкоду, яка була заподіяна медзакладу, передбачають статті 130–138 КЗпП.
Щоб покласти на працівника матеріальну відповідальність за шкоду, потрібно довести наявність підстав та умов, що зазначає стаття 130 КЗпП. Для цього слід встановити винну особу, дії (бездіяльність) якої заподіяли шкоду.
Винними особами у нашій ситуації можуть бути:
- керівник закладу, якщо саме він видав наказ про незаконні виплати
- бухгалтер, який припустився помилки
Стаття 134 КЗпП передбачає випадки, коли на працівників може покладатися повна матеріальна відповідальність за шкоду, заподіяну роботодавцю, з їхньої вини. У всіх інших випадках на працівників покладається лише обмежена матеріальна відповідальність — не більше їхнього середньомісячного заробітку.
⚡ Формуємо обсяг діяльності медзакладу ⚡ Складаємо штатний розпис ⚡ Обираємо систему оплати праці ⚡ Оформлюємо трудові відносини з працівниками ⚡ Готуємося до перевірки ⚡ Держпраці
