Відповідь
Відповідає в Експертус Медзаклад керівник експертної групи «Експертус Кадри», Ольга Догадіна.
Преміювання персоналу за виконання показників якості: тренінг
Кодекс законів про працю України (КЗпП) не передбачає можливості звільнити працівника за угодою сторін «заднім числом». Розгляньмо на прикладі, чому не варто цього робити.
Угода сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП) — поширена підстава звільнення, зручна для сторін трудового договору. Трудові відносини можна припинити в прийнятний для сторін строк, навіть день у день.
Звільнення буде правомірним, якщо сторони:
- домовляться саме про цю підставу звільнення (за угодою сторін)
- погодять дату звільнення
Підстава — абзац 1 пункту 8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 № 9.
Припустімо, роботодавець отримав 22 травня поштою від працівника заяву про звільнення 19 травня. Навряд чи цю дату узгодили раніше. Тому керівник підприємства не зобов’язаний і не може погодити таку заяву, оскільки не зможе дотримати процедури звільнення.
Чи ознайомлювати працівників із наказами про зміну посадового окладу
Роботодавець зобов’язаний у день звільнення:
- видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (ст. 116 КЗпП)
- провести розрахунок у строки, визначені статтею 116 КЗпП, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, якщо її зберігає працівник (ч. 1 ст. 47 КЗпП)
Якщо роботодавець з власної вини не виплатить належні звільненому працівникові суми у строки, визначені статтею 116 КЗпП, за відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців (ч. 1 ст. 117 КЗпП). Так само, якщо роботодавець вчасно не видасть копію наказу (розпорядження) про звільнення, мусить виплатити працівникові середній заробіток за весь час вимушеного прогулу (ч. 5 ст. 235 КЗпП).
Отже, якщо роботодавець видасть наказ про звільнення за угодою сторін «заднім числом», то не зможе в день звільнення (19 травня) провести повний розрахунок, видати (надіслати) копію наказу та повідомлення про нараховані та виплачені кошти. Наслідок — роботодавець зобов’язаний виплатити працівнику середній заробіток з 19 травня по день фактичного розрахунку та видачі копії наказу про звільнення.
Якщо отримали заяву із запізненням, зареєструйте її у Журналі реєстрації вхідних документів / Журналі реєстрації заяв з кадрових питань датою отримання. Надішліть працівнику письмову відповідь на його заяву про звільнення, в якій вкажіть, що не погоджуєте заяву, оскільки не можете дотримати процедури звільнення. Додатково запропонуйте написати нову заяву, в якій працівнику потрібно буде вказати дату звільнення з урахуванням часу, необхідного поштовому оператору, щоб доставити заяву роботодавцю.
Якщо з працівником є зв’язок, повідомте йому додатково в телефонній розмові, щоб він не чекав письмової відмови поштою, а вже відправив нову заяву про звільнення.
⚡ Захищаємо свої права ⚡ Уникаємо конфліктів з пацієнтами та їніми родичами ⚡ Уникаємо конфліктів із керівництвом ЗОЗ ⚡ Успішно проходимо перевірки
