Відповідь
За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, через війну, розв’язану росією, 40—50% українців матиме потенційно травмівний досвід і потребуватиме психологічної підтримки різного ступеня інтенсивності. Ідеться, зокрема, про 1,8 млн осіб серед військових і ветеранів, 7 млн людей старшого віку та близько 4 млн дітей і підлітків. Ці цифри ілюструють високу потребу в послугах у сфері психічного здоров’я. Натомість станом на середину травня 2022 року в ЗОЗ України практикували 742 психологи.
ІПНМД: міфи і правда
Якщо врахувати, що в середньому психолог потенційно може надавати 2—5 консультацій на день і 10—35 на тиждень, ми отримали дефіцит професійних кадрів, які б могли допомагати пацієнтам долати психічні розлади, викликані війною. Тому в Україні стартувала і триває масштабна робота з підготовки та перепідготовки спеціалістів для роботи з пацієнтами, які потребують психологічної допомоги.
Одне із системних рішень, яке було прийняте у межах ініційованої Оленою Зеленською Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?», — залучення лікарів первинної ланки медичної допомоги (ПМД) до надання послуг з охорони психічного здоров’я. Так, згідно з планами, до кінця 2025 року навчання за програмою mhGAP пройдуть понад 50 тис. медиків ПМД.
Окрім того, наприкінці 2022 року МОЗ і НСЗУ запровадили новий пакет у межах програми медгарантій — «Супровід і лікування дорослих та дітей з психічними розладами на первинному рівні медичної допомоги». Нині майже 300 медзакладів по всій Україні уклали договір і надають послуги за цим пакетом.
Станом на квітень 2023 року майже 10 тис. лікарів ПМД вже пройшли навчання з ведення поширених психічних розладів з використанням керівництва mhGAP. Тож нині українці можуть безоплатно отримати базову психологічну допомогу в закладах первинки, законтрактованих за відповідним пакетом. За згодою пацієнта, лікар проведе скринінг і, за потреби, надасть пацієнту базову психологічну допомогу, складе план ведення і лікування в межах компетенції або направить до профільного спеціаліста.
Пацієнт може звернутися по психсупровід на первинці як самостійно, без направлення, так і з направленням від лікуючого лікаря за встановленого діагнозу «Психічні розлади». За згоди пацієнта, лікар проводить клінічне оцінювання фізичного стану здоров’я і психічного статусу і за результатами скринінгу пропонує:
- направлення на лабораторні та інструментальні дослідження, щоб діагностувати або виключити психічні або неврологічні розлади (далі — ПНР), пов’язані з фізичним здоров’ям
- направлення до психіатра для діагностики, встановлення діагнозу і для надання рекомендацій із лікування (за згодою пацієнта)
- першу психологічну допомогу (не лише пацієнтові, а й членам його родини, які доглядають за ним)
- психосоціальні, фармакологічні та поведінкові втручання, а за відсутності позитивної динаміки — направлення до лікаря-спеціаліста
У межах пакета із супроводу і лікування психічних розладів на первинці лікар ПМД може вести як пацієнтів без встановленого діагнозу, так і тих, які мають діагноз і лікування, призначене психіатром. Тоді сімейний лікар здійснює супровід пацієнта з ПНР. На думку МОЗ, це значно спрощує доступ до необхідної допомоги, адже іноді дістатися до психіатра набагато складніше, ніж до сімейного лікаря.
За матеріалами «Експертус Медзаклад»
