Огляд змін у медичному законодавстві за 2021 рік: вебінар
Протипоказання до вакцинації може встановлювати сімейний або лікуючий лікар, нагадало МОЗ. Відтак він надає висновок про тимчасове чи постійне протипоказання.
Лікар може також скерувати пацієнта до профільного спеціаліста, щоб отримати додаткову інформацію щодо:
- верифікації діагнозу
- перебігу захворювання
- необхідності додаткових обстежень
За висновком профільного спеціаліста лікар остаточно приймає рішення, чи здійснювати вакцинацію чи відтермінувати її до певного часу.
Якщо пацієнт має протипоказання до щеплення однією з вакцин проти COVID-19, за можливості він має вакцинуватися іншими типами вакцин.
У майбутньому МОЗ передбачає можливість вносити висновок про протипоказання до другої дози або загального протипоказання до вакцинації в електронну систему охорони здоров’я.
Види протипоказань
Протипоказання можуть бути:
- абсолютні — стан, за якого існує чітко визначена ймовірність виникнення серйозної побічної реакції на введену вакцину у пацієнта, а ризики від проведення вакцинації значно перевищують переваги від проведення щеплення —
- постійні — протипоказання до щеплень, що мають постійний пожиттєвий характер
- тимчасові — протипоказання, які мають тимчасовий характер та зникають із часом
- застереження (вакцинація з пересторогою) — ситуація, за якої остаточне рішення щодо щеплення приймає лікар з урахуванням переваг над ризиками від щеплення
Абсолютні
Єдине абсолютне постійне протипоказання до щеплення конкретною вакциною — анафілактична реакція на першу дозу. Пацієнту буде рекомендовано щепитися іншою наявною вакциною.
Якщо у пацієнта є алергія на один із компонентів вакцини від COVID-19, йому також слід щепитися іншою вакциною.
Тимчасові абсолютні протипоказання розглянемо в Таблиці.
Коли виникають тимчасові протипоказання
Ситуація | Коли вакцинуватися | Термін дії довідки |
Гострі захворювання з підвищенням температури вище 38,0 °C | Після одужання та за відсутності ознак гострої хвороби | До 2 тижнів від початку захворювання |
Лікування моноклональними антитілами або реконвалесцентною плазмою | Через 90 днів після закінчення курсу терапії | 3 місяці |
Введення вакцин проти інших інфекційних хвороб | Через 14 днів після введення вакцини проти інших інфекційних хвороб (за винятком інактивованої вакцини проти грипу, яку можна вводити одночасно з антиковідною вакциною в різні руки). В проміжку між першою та другою дозою вакцини проти COVID-19 можуть бути введені інші вакцини з дотриманням 14-денного інтервалу | 14 днів |
Проба з туберкуліном або аналіз крові на туберкульоз (IGRA). Якщо необхідно провести пробу з туберкуліном або IGRA, її слід провести та інтерпретувати перед вакцинацією або відкласти щонайменше на 4 тижні після вакцинації проти COVID-19 | У будь-який час після завершення всіх етапів проби з туберкуліном | До завершення оцінки проби/IGRA |
COVID-19 в анамнезі | Вакцинацію можна відтермінувати на 3 місяці від часу перебігу COVID-19 або здійснити раніше, але не раніше ніж через 28 днів від першого дня появи симптомів або лабораторного підтвердження діагнозу COVID-19 методом ПЛР/визначення антигену вірусу SARS-CoV-2. Якщо людина захворіла на COVID після отримання першої дози антиковідної вакцини, друга доза може бути введена відповідно до затверджених схем вакцинації конкретних вакцин, але не раніше ніж через 28 днів від першого дня появи симптомів або лабораторного підтвердження діагнозу COVID-19 | До 3-х місяців |
✅✅✅ Календар профілактичних щеплень в Україні
Вакцинація з пересторогою, або особливі стани
Випадків вакцинації з пересторогою МОЗ назвало чотири:
- онкологічна хвороба — вакцинація проти COVID-19 осіб з онкопатологією є пріоритетною. При її здійсненні слід дотримуватися відповідних рекомендацій НТГЕІ
- аутоімунне захворювання — пацієнти, які лікуються препаратом «Ритуксимаб», повинні відкласти вакцинацію щонайменше на 4 тижні після останньої дози цього препарату. Більше рекомендацій у підпункті 5.6 пункту 5 наказу МОЗ від 11.10.2019 № 2070.
- імунодефіцит — наявних нині даних недостатньо, щоб оцінити ефективність та ризики вакцини для осіб із важкими імунодефіцитними станами. Враховуючи, що вакцина не є «живою», а особи з імунодефіцитом мають вищий ризик важкої хвороби та смерті від COVID-19, вони можуть бути вакциновані
- вагітність — існують протипоказання до введення окремих вакцин, наприклад CoronaVac від Sinovac Biotech протипоказаний вагітним
Нагадаємо, раніше в Україні дозволили вакцинувати проти COVID-19 дітей віком 12+.
За матеріалами сайту МОЗ