Прибирання в закладі охорони здоров'я: правила і види

журналу «Довідник головної медичної сестри»
журналу «Довідник головної медичної сестри»
Автор
Експертна редакція порталу
Прибирання у ЗОЗ — це не лише очищення поверхонь від бруду та пилу. Це основний спосіб усунути патологічну мікрофлору, що може накопичуватися на поверхнях об’єктів

Лише завдяки правильному прибиранню можна досягнути високого рівня гігієни і чистоти в приміщеннях ЗОЗ. Неефективне прибирання призводить до поширення патогенної мікрофлори з одного приміщення в інше, а також інфікування молодшого медичного персоналу. Через неправильний вибір засобів для прибирання пошкоджуються поверхні об’єктів. Тож які вимоги до прибирання приміщень ЗОЗ?

Поводження з медичними відходами: зміни

Прибирання в ЗОЗ: нормативна база

Опирайтеся на доказову медицину та чинні накази МОЗ:

Як правильно прибирати у лікарні

Ефективне прибирання приміщень ЗОЗ — невід’ємний складник профілактики інфекцій та інфекційного контролю (ПІІК). Упровадження методів професійного очищення та дезінфекції — це один із заходів профілактики поширення інфекцій, пов’язаних із наданням медичної допомоги (ІПНМД).

Ольга Дубина головний редактор експертно-правової системи «Експертус Медзаклад»
Рекомендації з розробки плану дій з впровадження заходів з профілактики інфекцій та інфекційного контролю. Нормативна база і зразки річного та довгострокового планів

У закладах охорони здоров’я необхідно проводити попереднє, поточне, заключне та генеральне прибирання. Персонал має працювати у засобах індивідуального захисту: халаті, шапочці, масці та рукавичках.

Види прибирання у ЗОЗ

Вид прибирання

Періодичність

Дії персоналу

Поточне

Упродовж дня

  • Прибирати методом протирання з використанням мийних і дезінфекційних засобів.
  • За допомогою мийних засобів можна позбутися 80—90% бактерій на поверхнях.
  • Дезінфікувати вологим способом залежно від функціонального призначення кабінетів

Заключне

Наприкінці робочого дня

Наводити порядок на робочому місці, проводити вологе прибирання всіх поверхонь

Планове (генеральне)

Раз на місяць

Кожне приміщення прибирати в п’ять кроків:

  1. Видалити з приміщення сміття й медичні відходи, зібрані в контейнери.
  2. Вимкнути прилади з електромережі, відсунути меблі й обладнання від стін / винести з приміщення.
  3. Протерти стелю, стіни — від менш забруднених до більш забруднених зон.
  4. Протерти серветками світильники, опалювальні батареї, меблі, поверхні апаратів, прилади.
  5. Помити підлогу: починати з дальнього кінця приміщення, ретельно вимити кутки, плінтуси й зони біля них по всьому периметру приміщення, потім вимити його центральну частину

Вологе прибирання проводять у три етапи: мийний засіб, вода, дезінфекційний засіб.

До поточного прибирання належить й екстрена (швидка) дезінфекція об’єктів навколишнього середовища. Основне правило застосування дезінфектантів швидкої дії — використовувати після кожного контакту з пацієнтом. У такий спосіб дезінфікують поверхні кушеток, оглядових крісел тощо. Дезінфектант швидкої дії — це засіб з експозицією від 15 с до 5 хв.

Графік та стандартні операційні процедури (СОП) з проведення прибирань розробляє ВІК відповідно до наявних ризиків інфікування контактним шляхом та затверджує керівник ЗОЗ (Державні санітарні норми і правила «Санітарно-протиепідемічні вимоги до новозбудованих, реставрованих і реконструйованих закладів охорони здоров’я», затверджені наказом МОЗ від 21.02.2023 № 354).

Ефективність прибирання залежить від:

  • професійної підготовки молодшого медичного персоналу
  • наявності сучасного обладнання для прибирання
  • наявності якісних

    дезінфекційних і мийних засобів
  • правильності використання засобів

Сучасний прибиральний інвентар значно спрощує роботу персоналу та забезпечує краще дотримання санітарно-протиепідемічного режиму.

Ефективне очищення й дезінфекцію поверхонь внутрішнього середовища ЗОЗ допоможе організувати пам'ятка.

Управління інфекційно небезпечними відходами

Умовно прибирання поділяється на два типи: традиційне і професійне.

Під час традиційного прибирання персонал використовує лише відро, швабру й ганчірку.

Професійне прибирання кардинально відрізняється від попереднього методу. Його здійснюють за допомогою професійних систем для прибирання з індивідуальною комплектацією для відділення/підрозділу (рис. 1—6). До складу системи входять візок, пристрої для прибирання (швабри), мопи (ганчірки) для протирання стелі, стін, підлоги, серветки для прибирання поверхонь.

Використовуйте кольорове кодування. Цей метод очищення та обробки поверхонь існує вже багато років, і доказова медицина закликає до універсального коду.

Британський інститут клінінгових наук (BICSc) розпочав розробляти універсальний колірний код для клінінгової промисловості наприкінці 1990-х років.

Схема кольорового кодування Британського інституту клінінгової науки

Прибирання в закладі охорони здоров'я: правила і сучасні системи

Таблиця стандартів кольорового кодування запобігає використанню тих самих матеріалів і обладнання на різних ділянках й у такий спосіб зменшує ризик перехресного зараження і контамінації поверхонь.

Інвентар прораховуйте індивідуально для підрозділу залежно від площі та типу поверхонь.

Правильне використання візків дає змогу заощаджувати мийні й дезінфекційні засоби в 6,6 раза в порівнянні із застосуванням відра і швабри:

  • за традиційного прибирання — 100 мл/м2;
  • за прибирання з професійною системою — 15 мл/м2.

Один моп призначений для обробки площі 15—20 м2.

Забезпечте працівників сучасними швабрами. Вони значно полегшують і пришвидшують прибирання, адже:

  • можна одягати/знімати вологий моп без допомоги рук;
  • зручно прибирати на будь-якій висоті приміщення;
  • руки персоналу не контактують із хімічними розчинами;
  • легко дістатися навіть до важкодоступних місць.

До того ж такими швабрами легше виконувати рух «вісімка», який забезпечує максимально ефективне очищення підлоги (рис.7).

Рис. 7. Прибирання за допомогою мопів

Мета генерального прибирання — видалити з об’єктів приміщення видиме забруднення й пил, знезаразити поверхні, щоб перервати шляхи поширення патогенної та умовно-патогенної флори, зокрема госпітальних штамів.

Для того щоб визначити кратність генеральних і заключних прибирань та розподілити мийні й дезінфекційні засоби, беріть до уваги ризик передання інфекцій, тип приміщень, режим роботи та відвідування приміщень.

Кратність генеральних і заключних прибирань у різних приміщеннях 

Група приміщень

Приміщення

Засоби та кратність

Приміщення високого ризику

  • Операційні;
  • перев’язувальні

Дезінфекційний засіб із мийними властивостями.

Кратність проведення — раз на тиждень та за потреби

Приміщення ризику

  • Маніпуляційні;
  • оглядові кабінети;
  • автоклавна

Дезінфекційний засіб із мийними властивостями.

Кратність проведення — раз на тиждень та за потреби

Загальні приміщення

  • Кабінети;
  • палати;
  • коридори;
  • сходи;
  • ординаторські;
  • сестринські;
  • господарські приміщення;
  • кабінети амбулаторного прийому

Дезінфекційний засіб із мийними властивостями.

Кратність проведення — раз на тиждень та за потреби.

Генеральне прибирання палат проводити раз на тиждень або після виписки останнього пацієнта (за когортного типу заповнення палат)

Санітарні приміщення

  • Туалети для пацієнтів, відвідувачів та персоналу;
  • душові кімнати

Дезінфекційний засіб із мийними властивостями.

Кратність проведення — раз на тиждень та за потреби.

Туалети та душові, розташовані в палатах, прибирати за графіком прибирань у палатах та за потреби

Приміщення приготування та прийому їжі

Кімната роздачі їжі

Дезінфекційний засіб із мийними властивостями.

Кратність проведення — раз на тиждень та за потреби

 

 Використовуйте дезінфекційних розчинів:

  • у разі забруднення біологічними рідинами об’єктів та приміщень;
  • для деконтамінації інфікованих поверхонь та об’єктів, зокрема кювезів, перев’язувальних та операційних столів;
  • для деконтамінації висококонтактних поверхонь;
  • під час планового генерального прибирання всіх типів приміщень;
  • під час заключного прибирання приміщень;
  • для прибирання приміщень середнього й високого ризику та санітарних приміщень.

СОП «Організація генерального та заключного прибирання»

СОП «Організація генерального та заключного прибирання»

СКАЧАТИ

Мета поточного прибирання  — підвищити якість прибирання приміщень та знизити ризики поширення інфекцій, що передаються контактним шляхом, завдяки організації миття й дезінфекції поверхонь та об’єктів.

Кратність поточних прибирань у різних приміщеннях

Група приміщень

Приміщення

Засоби та кратність

Приміщення високого ризику

  • Операційні;
  • перев’язувальні;
  • процедурні

Дезінфекційний засіб із мийними властивостями — для деконтамінації поверхонь приміщень.

Кратність проведення — два рази на добу та за потреби

Приміщення ризику

  • Маніпуляційні;
  • оглядові кабінети;
  • автоклавна

Дезінфекційний засіб з мийними властивостями — для деконтамінації поверхонь приміщень.

Кратність проведення — один — два рази на добу та за потреби

Загальні приміщення

  • Кабінети;
  • палати;
  • коридори;
  • сходи;
  • ординаторські;
  • сестринські;
  • господарські приміщення;
  • кабінети амбулаторного прийому

Мийний засіб протягом робочого дня з гігієнічною метою, для зменшення кількості пилу та бруду в приміщенні переважно на підлозі та горизонтальних поверхнях.

Кратність проведення — два рази на добу та за потреби

Санітарні приміщення

  • Туалети для пацієнтів, відвідувачів та персоналу;
  • ванні кімнати

Дезінфекційний засіб із мийними властивостями.

Кратність проведення — два — чотири рази на день та за потреби.

Туалети та душові, що розташовані в палатах, прибирати за графіком прибирань у палатах та за потреби

Приміщення для приготування та роздачі їжі

Кімнати роздачі їжі

Мийний засіб.

Кратність проведення — два — чотири рази на день відповідно до кількості прийомів їжі

Дезінфекційний засіб під час поточного прибирання використовуйте:

  • у разі забруднення біологічними рідинами об’єктів та приміщень;
  • для деконтамінації напевне інфікованих поверхонь та фомітів, зокрема кювезів, перев’язувальних та операційних столів;
  • для прибирання приміщень середнього й високого ризику та санітарних приміщень.

Мийні розчини під час поточного прибирання використовуйте для прибирання загальних приміщень.

Проводьте поточні прибирання у структурних підрозділах відповідно до затверджених у відділеннях графіків прибирань.

СОП «Організація поточного прибирання»

СОП «Організація поточного прибирання»

СКАЧАТИ

Прибиральний інвентар в лікарні

Після поточного та генерального прибирання ретельно дезінфікуйте, мийте і висушуйте прибиральний інвентар.

Проведіть знезараження інвентарю для прибирання, мопів, серветок і ганчірок дезінфекційним розчином. Час дезінфекції визначте за інструкцією із застосування дезінфекційного засобу. Після закінчення дезінфекції інвентар для прибирання сполосніть водою і висушіть.

Очистьте мопи, серветки й ганчірки та виперіть їх у відрі чи ємності, у якій вони дезінфікувались, або у пральній машині. Розмістіть серветки на сушарці. Зберігайте інвентар для прибирання у спеціально відведеному місці.

Не сушіть випрані мопи та серветки на нагрівальних приладах: це псує структуру тканини.

Інвентар для прибирання обробляйте і зберігайте виключно у спеціально виділеному приміщенні.

Прибиральний інвентар для підлоги і стін, мопи для поточного і планового прибирання зберігайте окремо. Кожен інструмент промаркуйте та використовуйте відповідно до маркування — кабінети, коридори, санвузли тощо.

Як контролювати якість прибирання в лікарні

Один із важливих етапів прибирання — контроль його якості.

Для контролю якості прибирання в закладі маєте шість способів. Оберіть найзручніший для себе або комбінуйте.

Спосіб 1. Спостереження за продуктивністю

Цей спосіб дає можливість використовувати його для великих площ. Його легко здійснювати, є змога надавати негайний зворотний зв’язок працівникам, визначати прогалини, щоб підвищити якість роботи персоналу. Проте цей процес важко стандартизувати і він містить частку упе­редженості.

Спосіб 2. Візуальний контроль

Крок за кроком огляньте приміщення. Скористайтеся білою серветкою або рукавичкою. Пройдіться ними по відкритих поверхнях, а потім у важкодоступних місцях — у кутках, по меблях, полицях, стелі, вентиляційних решітках, обладнанню. Перевірте очищення точок дотику. Недоліком цього способу є суб’єктивність.

Спосіб 3. Бактеріологічний контроль

Аналіз мікробіологічних зразків — золотий стандарт інфекційного контролю. Проте використовувати його, щоб оцінити якість прибирання, доволі дорого. Ще один недолік — результат буде доступний за кілька днів, не менш як 48 годин. Такий спосіб варто використовувати, щоб визначити джерела спалахів та/або екологічних резервуарів.

Спосіб 4. Флуоресцентні маркери

Флуоресцентний гель і лосьйон призначені для того, щоб маркувати критичні об’єкти перед прибиранням приміщення. Їх використовують також для навчання. Флуоресцентні маркери призначені, щоб позначати фізичне видалення нанесеної речовини. Рідина висихає на поверхнях, водночас залишається прозорою і стійкою. Використовуйте флуоресцентні маркери, коли треба перевірити якість прибирання поверхонь, які легко дезінфікувати, але складно очищати.

Спосіб 5. Біолюмінесценція АТФ (аденозинтрифосфат)

Вимірювання органічного АТФ на поверхнях за допомогою аналізу люциферази та люмінометра використовують для оцінки чистоти в харчовій промисловості більше ніж 30 років. АТФ — це молекула енергії в клітинах живих організмів. АТФ міститься в бактеріях, цвілі, грибках та інших органічних речовинах, які можуть бути поживним джерелом для патогенів.

Контроль здійснюйте у такий спосіб. Спеціальним стерильним тампоном проведіть по поверхні. Потім проаналізуйте його за допомогою портативного люмінометра. Результати вкажуть на життєздатне або нежиттєздатне біонавантаження, органічне сміття, зокрема мертві бактерії.

Національна служба охорони здоров’я Великобританії ще у 2007 році оцінила роль інструмента ATФ для забезпечення кількісних вимірювань рівня чистоти поверхонь. В Україні також широко використовують ці прилади там, де слід забезпечити стерильні умови.

Метод АТФ — швидкий, проте також дорогий. Технологія постійно змінюється й потребує додаткового навчання. Застосування деяких засобів для очищення, наприклад відбілювач, або певні поверхні, зокрема нержавіюча сталь, здатні знижувати або підвищувати рівень АТФ.

Спосіб 6. Флуоресцентний штамп

Набір для прихованого контролю якості прибирання складається з трьох елементів:

  • датер, або штамп, на якому маєте змогу виставити дату;
  • ліхтарик з ультрафіолетовою лампою;
  • полімерний флакон місткістю 25 мл з фарбою з ультрафіолетовим барвником

Пропонуємо застосовувати прихований контроль за допомогою спеціального набору (рис. 8). До нього входять:

  • фарба, яка світиться в ультрафіолеті
  • ультрафіолетовий ліхтарик
  • штамп

Набір для контролю за якістю прибирання

Рис. 8. Набір для контролю за якістю прибирання

Застосовувати такий набір просто. Для цього поставте штампи із датою останнього прибирання на поверхнях, які має прибирати персонал. Оскільки для штампу використовують спеціальну фарбу, його зможете побачити лише ви (коли посвітите ультрафіолетовим ліхтариком).

Якщо прибиральниця протре місце зі штампом сухою ганчіркою, штамп залишиться. Коли вона проведе вологе прибирання, штамп зітреться, а ви пересвідчитеся, що прибирання провели якісно.

Отже, аби запобігти внутрішньолікарняним інфекціям, вчасно і правильно прибирайте приміщення. Робити це стало набагато легше завдяки новим приладам, прибиральному інвентарю та сучасним деззасобам. Аби впевнитися у тому, що приміщення прибрали якісно, проведіть прихований контроль.

Як набирати бали БПР за новими критеріями

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді