МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАКАЗ
03 серпня 2021 року № 1614
Про організацію профілактики інфекцій та інфекційного контролю в закладах охорони здоров’я та установах / закладах надання соціальних послуг / соціального захисту населення

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
11 жовтня 2021 р. за № 1318/36940

Останні зміни внесено: наказ Міністерства охорони здоров'я України від 21.02.2023 № 354 

Відповідно до абзаців другого, тринадцятого, шістнадцятого, вісімнадцятого статті 6 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», підпункту 1 пункту 1 додатку 3 до Порядку укладення, зміни та припинення договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року № 410 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 листопада 2019 року № 1073), підпунктів 5, 11 пункту 3 Національного плану дій щодо боротьби із стійкістю до протимікробних препаратів, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 116-р, пункту 8 Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 90), з метою забезпечення належної організації профілактики інфекцій та інфекційного контролю в закладах охорони здоров’я та установах / закладах надання соціальних послуг / соціального захисту населення

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити такі, що додаються:

1) Порядок здійснення епідеміологічного нагляду та ведення обліку інфекційних хвороб, пов’язаних з наданням медичної допомоги;

2) Порядок профілактики інфекційних хвороб, пов’язаних з наданням медичної допомоги, в закладах охорони здоров’я, які надають медичну допомогу в стаціонарних умовах;

3) Порядок впровадження профілактики інфекцій та інфекційного контролю в закладах охорони здоров’я, які надають медичну допомогу в стаціонарних умовах;

4) Інструкцію з впровадження покращення гігієни рук в закладах охорони здоров’я та установах / закладах надання соціальних послуг / соціального захисту населення;

5) Інструкцію з впровадження адміністрування антимікробних препаратів в закладах охорони здоров’я, які надають медичну допомогу в стаціонарних умовах;

6) Положення про відділ з інфекційного контролю закладу охорони здоров’я та установи / закладу надання соціальних послуг / соціального захисту населення;

7) Зміни до деяких нормативно-правових актів Міністерства охорони здоров’я України.

2. Визнати такими, що втратили чинність:

1) наказ Міністерства охорони здоров’я України від 10 травня 2007 року № 234 «Про організацію профілактики внутрішньолікарняних інфекцій в акушерських стаціонарах», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21 червня 2007 року за № 694/13961;

2) наказ Міністерства охорони здоров’я України від 04 квітня 2012 року № 236 «Про організацію контролю та профілактики післяопераційних гнійно-запальних інфекцій, спричинених мікроорганізмами, резистентними до дії антимікробних препаратів», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06 червня 2012 року за № 912/21224.

3. Уважати такими, що не застосовуються на території України:

1) наказ Міністерства охорони здоров’я СРСР від 31 липня 1978 року № 720 «Об улучшении медицинской помощи больным с гнойными хирургическими заболеваниями и усилении мероприятий по борьбе с внутрибольничной инфекцией»;

2) наказ Міністерства охорони здоров’я СРСР від 04 серпня 1983 року № 916 «Об утверждении Инструкци по санитарно-противоэпидемическому режиму и охране труда персонала инфекционных больниц (отделений)»;

3) наказ Міністерства охорони здоров’я СРСР від 08 грудня 1989 року № 691 «О профилактике внутрибольничных инфекций в акушерских стационарах»;

4) наказ Міністерства охорони здоров’я СРСР від 03 грудня 1989 року № 654 «О совершенствовании системы учета отдельных инфекционных и паразитарных заболеваний».

4. Державній установі «Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України» (Родина Р. А.) забезпечити:

1) координацію та інформаційно-консультативний супровід закладів і установ охорони здоров’я та закладів громадського здоров’я з організації та впровадження профілактики інфекцій та інфекційного контролю, покращення гігієни рук, епідеміологічного нагляду за інфекційними хворобами, пов’язаними з наданням медичної допомоги і адміністрування антимікробних препаратів;

2) координацію та інформаційно-консультативний супровід закладів громадського здоров’я з організації та проведення дозорного епідеміологічного нагляду за інфекційними хворобами, пов’язаними з наданням медичної допомоги, і моніторингу споживання антимікробних препаратів;

3) збір, узагальнення, аналіз даних та подання інформації до Міністерства охорони здоров’я України щодо інфекційних хвороб, пов’язаних з наданням медичної допомоги і споживання антимікробних препаратів;

4) розробку рекомендацій щодо планування та організації заходів профілактики і ліквідації спалахів інфекційних хвороб, пов’язаних із наданням медичної допомоги.

5. Національній службі здоров’я України забезпечити розширення функціональних можливостей Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров’я для внесення до нього записів згідно із нормативно-правовими актами, затвердженими цим наказом.

6. Директорату громадського здоров’я та профілактики захворюваності (Руденко I. С.) забезпечити подання цього наказу в установленому законодавством порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

7. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

8. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування, крім підпунктів 1, 5 пункту 1, які набирають чинності з 01 січня 2022 року.

Міністр
В. Ляшко

ПОГОДЖЕНО:

Міністр соціальної політики України
М. Лазебна

Голова Державної регуляторної служби України
О. Кучер

В. о. Президента НАМН України
Д. Заболотний

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини
Л. Денісова

Керівник Секретаріату Спільного представницького органу
сторони роботодавців на національному рівні
Р. Іллічов

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства охорони здоров’я України
03 серпня 2021 року № 1614

Порядок здійснення епідеміологічного нагляду та ведення обліку інфекційних хвороб, пов’язаних з наданням медичної допомоги

I. Загальні положення

1. Цей Порядок визначає організаційні заходи та процедури для проведення епідеміологічного нагляду за інфекційними хворобами, пов’язаними з наданням медичної допомоги (далі — ІПНМД) в закладах охорони здоров’я (далі — ЗОЗ), які надають медичну допомогу у стаціонарних умовах. 

2. У цьому Порядку терміни та умовні скорочення вживаються у такому значенні:

HelicsWin.Net — програмне забезпечення, розроблене Європейським центром контролю і профілактики захворювань, для введення і аналізу даних моніторингу ІПНМД;

девайс-асоційовані ІПНМД — ІПНМД, пов’язані з встановленням та використанням медичних виробів (наприклад, внутрішньосудинні катетери, інтубаційні трубки, сечові катетери, внутрішньовенні порти, ендопротези, металоконструкції для екстра- та інтрамедулярного остеосинтезу, кардіовертер-дефібрилятор, електроди, інсулінові помпи, вентрикулярні шунти, дренажі, стоми);

дозорний епідеміологічний нагляд за ІПНМД — епідеміологічний нагляд, заснований на зборі якісних даних щодо ІПНМД та антимікробної резистентності, що надаються у вигляді звітів/форм;

епідеміологічний нагляд за ІПНМД — це система збору, аналізу та інтерпретації даних щодо ІПНМД (захворюваність, летальність, колонізація, носійство), факторів та умов, що впливають на їх виникнення і розповсюдження;

індикаторна подія — подія, що вказує на неспроможність ЗОЗ попередити ІПНМД і потребує індивідуального розслідування;

інцидентність — кількість нових випадків захворювання, які виникають в певній популяції за встановлений період часу;

превалентність — загальна кількість всіх активних (нових та вже існуючих) випадків захворювання в певній популяції або за встановлений період часу (превалентність періодична), або в певний момент часу (точкова чи одномоментна превалентність);

рутинний епідеміологічний нагляд за ІПНМД — регулярний, систематичний збір визначених даних щодо ІПНМД;

щільність інцидентності — значення можливості виникнення захворювання відносно розмірів вільної від захворювання популяції (наприклад, кількість ІПНМД на 1000 ліжко-днів);

АМР — антимікробна резистентність;

АМП — антимікробні препарати;

ВАРІТ — відділення анестезіології, реанімації та інтенсивної терапії, включно з палатами інтенсивної терапії;

ІОХВ — інфекція області хірургічного втручання;

ВІК — відділ з інфекційного контролю;

МАМР — множинна резистентність мікроорганізмів до АМП;

ОРІПНМД — одномоментна розповсюдженість ІПНМД;

ПІІК — профілактика інфекцій та інфекційний контроль;

СОП — стандартна операційна процедура.

Інші терміни у цьому Порядку вживаються у значеннях, наведених в Законах України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», «Про захист населення від інфекційних хвороб» та інших нормативно-правових актах у сфері охорони здоров’я.

3. На національному рівні до функцій епідеміологічного нагляду за ІПНМД відносяться моніторинг та аналіз захворюваності на ІПНМД, підготовка інформації для прийняття управлінських рішень, підготовка даних звітності для інтеграції у європейську і міжнародну системи даних щодо ІПНМД та АМР.

4. На регіональному рівні (обласний, на рівні територіальних громад та окремих ЗОЗ) завданням епідеміологічного нагляду за ІПНМД є здійснення моніторингу за динамікою епідемічного процесу, факторами та умовами, що впливають на їх виникнення та розповсюдження, узагальнення та аналіз одержаної інформації для розробки профілактичних та протиепідемічних заходів.

5. У ЗОЗ проводиться епідеміологічний нагляд за ІПНМД як постійно діюча комплексна система спостереження за причинами епідемічного процесу з метою профілактики ІПНМД та АМР та складова системи ПІІК ЗОЗ.

6. Епідеміологічний нагляд за ІПНМД здійснюється шляхом впровадження рутинного та дозорного епідеміологічного нагляду за ІПНМД відповідно до цього Порядку.

7. Епідеміологічний нагляд за ІПНМД не є державним наглядом (контролем) у сфері господарської діяльності у розумінні Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

8. Для здійснення епідеміологічного нагляду за ІПНМД враховуються такі епідеміологічні особливості ІПНМД:

1) множинність механізмів та шляхів передавання інфекційних агентів: природні (контактно-побутовий, повітряно-краплинний, фекально-оральний) та артифіційні (штучні) — внаслідок інвазивних діагностичних і лікувальних процедур;

2) джерелом ІПНМД можуть бути, але не обмежуються ними:

хворі, які перебувають на амбулаторному чи стаціонарному лікуванні у ЗОЗ;

медичні працівники;

особи, які здійснюють догляд за хворими, відвідувачі, інфіковані або контаміновані мікроорганізмами;

матері в акушерських та дитячих ЗОЗ;

конструктивні елементи приміщень, медичні і немедичні вироби та обладнання;

3) етіологічними збудниками ІПНМД є група патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів;

4) для кожного ЗОЗ характерний свій спектр пріоритетних збудників ІПНМД, який може змінюватися.

9. Випадки ІПНМД та АМР визначаються за Критеріями, за якими визначаються випадки інфекційних та паразитарних захворювань, які підлягають реєстрації, затвердженими наказом Міністерства охорони здоров’я України від 28 грудня 2015 року № 905, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 12 березня 2016 року за № 379/28509 (далі — Критерії).

II. Організація та проведення рутинного епідеміологічного нагляду за інфекційними хворобами, пов’язаними із наданням медичної допомоги

1. Система рутинного епідеміологічного нагляду за ІПНМД (далі — рутинний епіднагляд) за ІПНМД базується на виявленні індикаторних подій, спостереженні за популяцією пацієнтів в цілому або поєднанні обох цих підходів.

2. Рутинний епіднагляд, що базується на виявленні індикаторних подій, виявляє лише найбільш серйозні порушення в ПІІК і не може бути єдиним способом проведення епіднагляду в ЗОЗ через отримання показників, які не мають жодного відтворюваного зв’язку із реальними показниками.

3. Рутинний епіднагляд, що базується на популяційному підході — нагляд за всіма пацієнтами, які мають ризик розвитку ІПНМД, що потребує збору даних про кількість випадків ІПНМД, кількість пацієнтів в групі ризику, кількість днів експозиції до фактору ризику тощо.

4. Цілі рутинного епіднагляду:

1) економічна оцінка заходів з ПІІК;

2) контроль якості медичної допомоги;

3) раціональне планування заходів з ПІІК із врахуванням місцевих особливостей, в тому числі наявних ресурсів;

4) управління ризиками;

5) отримання нових наукових даних.

5. Дані, які оцінюються при епідеміологічному нагляді за ІПНМД, поділяються на три типи:

1) демографічні — можуть різнитися для різних ІПНМД;

2) дані щодо випадку ІПНМД — отримуються шляхом аналізу форм збору даних рутинного епіднагляду (далі — форм);

3) результати лабораторних досліджень.

6. Рутинний епіднагляд проводиться епідеміологом ВІК мінімум щодо наступних ІПНМД:

1) катетер-асоційованих інфекцій кровотоку (форми збору даних наведено в додатках 1, 2 до цього Порядку);

2) катетер-асоційованих інфекцій сечовивідних шляхів (форму збору даних наведено в додатку 3 до цього Порядку);

3) вентилятор-асоційованих пневмоній (форму збору даних наведено в додатку 4 до цього Порядку);

4) інфекцій області хірургічного втручання (форми збору даних наведено в додатках 5, 6 до цього Порядку).

7. Форми, наведені у додатках 1, 2, 3, 4, 5 до цього Порядку, заповнюються лікарем-епідеміологом / помічником лікаря-епідеміолога. Форма, наведена в додатку 6 заповнюються лікуючим лікарем (хірургом).

8. Щодо ІПНМД розраховуються лише відносні показники, які виражають частоту їх виникнення серед пацієнтів з груп ризику.

9. Показники ІПНМД розраховуються за певний період часу за формулами:

1) розповсюдженість катетер-асоційованих інфекцій кровотоку по відділенням (рекомендовано розраховувати окремо для центральних і периферичних катетерів):

РК = КК / ККД × 1000, де

РК — розповсюдженість катетер-асоційованих інфекцій кровотоку у відділенні на 1000 катетер-днів;

КК — кількість зареєстрованих катетер-асоційованих інфекцій кровотоку у відділенні за період часу;

ККД — загальна кількість катетер-днів у відділенні за період часу — сума днів наявності встановленого катетера у пацієнтів, в яких не розвинулася катетер-асоційована інфекція кровотоку та днів наявності встановленого катетера у пацієнтів до початку клінічних проявів катетер-асоційованої інфекції кровотоку;

1000 — 1000 катетер-днів;

2) розповсюдженість катетер-асоційованих інфекцій сечовивідних шляхів:

РКС = КК / ККД × 1000, де

РКС — розповсюдженість катетер-асоційованих інфекцій сечовивідних шляхів у відділенні на 1000 катетер-днів;

КК — кількість зареєстрованих катетер-асоційованих інфекцій сечовивідних шляхів у відділенні за період часу;

ККД — загальна кількість катетер-днів у відділенні за період часу — сума днів наявності встановленого катетера у пацієнтів, в яких не розвинулася катетер-асоційована інфекція сечовивідних шляхів та днів наявності встановленого катетера у пацієнтів до початку клінічних проявів катетер-асоційованої інфекції сечовивідних шляхів;

1000 — 1000 катетер-днів;

3) розповсюдженість вентилятор-асоційованих пневмоній:

РВ = КВ / ІД × 1000, де

РВ — розповсюдженість вентилятор-асоційованих пневмоній на 1000 днів інтубації;

КВ — кількість зареєстрованих вентилятор-асоційованих пневмоній за період часу;

ІД — загальна кількість днів інтубації за період часу — сума днів наявності встановленої інтубаційної/трахеостомічної трубки у пацієнтів, в яких не розвинулася вентилятор-асоційована пневмонія та днів наявності встановленої інтубаційної/ трахеостомічної трубки у пацієнтів до початку клінічних проявів вентилятор-асоційованої пневмонії;

1000 — 1000 днів інтубації.

10. Вибір додаткового набору даних для рутинного епіднагляду визначається планом дій з ПІІК (наприклад, якщо необхідні показники стратифіковані по факторам ризику, вибираються дані, які дозволять виділити відповідні групи ризику, або якщо фактори ризику невідомі, збираються дані про ті фактори, що підходять за літературними джерелами), який затверджується керівником ЗОЗ відповідно до Порядку впровадження профілактики інфекцій та інфекційного контролю в закладах охорони здоров’я, які надають медичну допомогу в стаціонарних умовах, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 03 серпня 2021 року № 1614.

11. Проведення рутинного епіднагляду включає використання показників трьох видів: інцидентність, превалентність і щільність інцидентності.

12. Дані про ІПНМД та АМР зберігаються ВІК протягом п’яти років.

13. Для порівняння показників щодо ІПНМД між різними групами пацієнтів в межах одного стаціонару чи між ЗОЗ або в різні часові періоди епідеміолог розраховує показники з урахуванням варіацій основних факторів ризику.

14. До факторів ризику належать внутрішні та зовнішні фактори ризику. Внутрішні — притаманні самому пацієнту (наприклад, характер і тяжкість основного захворювання або похилий вік) і дозволяють розрахувати окремі ризик-специфічні показники для порівняння між групами пацієнтів з подібними ризиками в різних ЗОЗ або в різні періоди часу. Зовнішні фактори — фактори, які пов’язані із конкретним персоналом (наприклад, дії певних медичних працівників) або з практикою догляду і лікування, що запроваджена на рівні ЗОЗ в цілому.

15. Дані рутинного епіднагляду є основою для прийняття в ЗОЗ всіх рішень щодо ПІІК. Висока якість даних забезпечується шляхом постійного і ретельного контролю отриманих даних.

16. Результати рутинного епіднагляду не підлягають звітуванню та використовуються ВІК для визначення ефективності впроваджених профілактичних заходів та їх корегування.

17. При забезпеченні зворотного зв’язку із керівниками ЗОЗ та клінічних структурних підрозділів, заборонено використовувати дані, які ідентифікують пацієнтів і медичних працівників.

III. Організація та проведення дозорного епідеміологічного нагляду за інфекційними хворобами, пов’язаними із наданням медичної допомоги

1. Дозорний епідеміологічний нагляд за ІПНМД здійснюється шляхом проведення дослідження з визначення ОРІПНМД та використання АМП, з метою:

1) оцінки на національному рівні загальної розповсюдженості ІПНМД та використання АМП у ЗОЗ, що надають цілодобову стаціонарну медичну допомогу;

2) визначення на національному рівні груп пацієнтів, інвазивних процедур, інфекцій (локалізацію, збудник, що викликав захворювання та наявність у нього маркерів резистентності до АМП) і призначених АМП (в тому числі комбінацію препаратів або комбінованих препаратів та показань до їх призначення);

3) корегування заходів профілактики направлених на попередження випадків ІПНМД та АМР;

4) розповсюдження результатів для підвищення обізнаності щодо проблеми, визначення загальних проблем та їх вирішення.

2. Дозорний епідеміологічний нагляд за ІПНМД здійснюється закладом громадського здоров’я, на який покладено виконання функції дозорного епідеміологічного нагляду за ІПНМД у відповідній адміністративно-територіальній одиниці (далі — ЗГЗ) та ВІК ЗОЗ, в якому проводиться визначення ОРІПНМД.

3. Визначення ОРІПНМД та використання АМП здійснюється шляхом збору та аналізу таких даних:

1) ЗОЗ в цілому:

загальне число ліжок в ЗОЗ;

число ліжок, що виділені для надання цілодобової медичної допомоги;

число ліжок у ВАРІТ;

власність ЗОЗ (приватна, державна, комунальна);

число поступлень пацієнтів на рік;

число проведених ліжкоднів пацієнтами на рік;

кількість використаного спиртовмісного антисептика на рік в літрах;

число проведених оцінок дотримання правил гігієни рук в ЗОЗ згідно з Інструкцією з впровадження покращення гігієни рук в закладах охорони здоров’я та установах / закладах надання соціальних послуг / соціального захисту населення, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 03 серпня 2021 року № 1614 (далі — Інструкція);

число проведених посівів крові на рік;

число проведених досліджень калу на виявлення токсинів Clostridium difficile на рік;

кількість сестер медичних, які входять до складу ВІК;

кількість лікарів, які входять до складу ВІК;

кількість клінічних провізорів, які входять до складу ВІК;

кількість сестер медичних в ЗОЗ;

кількість молодших медичних сестер в ЗОЗ;

кількість сестер медичних у ВАРІТ;

кількість молодших медичних сестер у ВАРІТ;

число палат для ізоляції пацієнтів з інфекційними хворобами з аерогенним шляхом інфікування;

затверджені керівником ЗОЗ СОП, у тому числі щодо антимікробної терапії;

число ліжок (точок догляду) з диспенсерами із спиртовмісним антисептиком для рук;

число ліжок (точок догляду), які повинні мати диспенсери із спиртовмісним антисептиком для рук відповідно до оцінки інфраструктури і ресурсів для гігієни рук в ЗОЗ, проведеної згідно з Інструкцією;

число палат/кімнат пацієнтів в ЗОЗ;

число одномісних палат/кімнат пацієнтів в ЗОЗ;

число палат/кімнат пацієнтів в ЗОЗ, що оснащені ванною кімнатою;

2) клінічного структурного підрозділу ЗОЗ:

спеціалізація клінічного структурного підрозділу ЗОЗ;

спеціалізація лікарів клінічного структурного підрозділу ЗОЗ;

наявність процедури перевірки доцільності застосування АМП протягом 72 годин після першого призначення;

число проведених ліжкоднів пацієнтами на рік;

кількість використаного спиртовмісного антисептика на рік в літрах;

загальна кількість ліжок в клінічному структурному підрозділі ЗОЗ;

число ліжок (точок догляду) з диспенсерами із спиртовмісним антисептиком для рук;

число ліжок (точок догляду), які повинні мати диспенсери із спиртовмісним антисептиком для рук відповідно до оцінки інфраструктури і ресурсів для гігієни рук в ЗОЗ, проведеної згідно з Інструкцією;

кількість медичних працівників у клінічному структурному підрозділі ЗОЗ;

число палат/кімнат пацієнтів в клінічному структурному підрозділі ЗОЗ;

число одномісних палат/кімнат пацієнтів в клінічному структурному підрозділі ЗОЗ;

число одномісних палат/кімнат пацієнтів в клінічному структурному підрозділі ЗОЗ, що оснащені ванною кімнатою;

3) щодо пацієнта ЗОЗ:

спеціалізація лікуючого лікаря;

проведення оперативних втручань;

вага при народженні (для дітей у віці до одного місяця);

встановлення інвазивних медичних пристроїв (центральний та периферичний судинні катетери, сечовий катетер, інтубаційні трубки, дренажі тощо);

дані щодо антимікробної терапії і профілактики;

дані щодо ІПНМД;

4) на національному рівні:

число ЗОЗ загалом та ЗОЗ, які прийняли участь у дослідженні;

число ліжок в ЗОЗ загалом та в ЗОЗ, які прийняли участь у дослідженні;

число відділень в ЗОЗ загалом та в ЗОЗ, які прийняли участь у дослідженні;

число проведених ліжкоднів в ЗОЗ загалом та в ЗОЗ, які прийняли участь у дослідженні;

методика відбору ЗОЗ для дослідження.

4. ЗОЗ, що включаються в дослідження, визначаються Державною установою «Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України» (далі — Центр) методом стратифікованої вибірки і затверджуються наказом Міністерства охорони здоров’я України.

5. Критерії включення ЗОЗ у дослідження:

1) надає цілодобову стаціонарну медичну допомогу;

2) мінімальні критерії відсутні (не враховується кількість ліжок, забезпеченість кадрами, профіль ЗОЗ тощо);

3) група ЗОЗ, що знаходиться в одному підпорядкуванні, але розмежовані географічно, вважаються одним ЗОЗ;

4) ЗОЗ не може бути включений в дослідження частіше ніж раз на п’ять років.

6. Центр затверджує та передає у відповідні ЗГЗ не пізніше 01 березня дослідного року список ЗОЗ для дозорного епіднагляду за ІПНМД і терміни проведення дослідження.

7. Терміни проведення дослідження в ЗОЗ визначаються з урахуванням наступного:

1) дані збираються в одній палаті або відділенні за один день;

2) загальний термін проведення дослідження не повинен перевищувати чотирьох тижнів;

3) у випадку, якщо в ЗОЗ існує практика планування госпіталізацій, заборонено проводити дослідження в день планової госпіталізації або в день після планової виписки.

8. Збір даних для дослідження проводиться ЗГЗ відповідно до графіку затвердженого Центром. З метою валідації даних у дослідженні можуть приймати участь представники Центру.

9. Представники ЗГЗ (працівник, який проводить дослідження визначення ОРІПНМД і працівник, який вносить дані) та представник(и) ВІК ЗОЗ, в якому проводиться визначення ОРІПНМД, мають пройти навчання і підготовку щодо збору даних та перевірки правильності цих даних. Навчання і підготовку проводить Центр.

10. Після перевірки даних представник ЗГЗ (наприклад, статистик або менеджер даних) у термін не пізніше 30 вересня дослідного року вносить дані щодо визначення ОРІПНМД до HelicsWin.Net, а паперові форми надсилає до Центру.

11. При аналізі даних, формуванні та представленні звіту щодо проведеного дослідження Центру заборонено використовувати ідентифікаційні дані ЗОЗ та пацієнтів.

12. Після перевірки та аналізу даних Центр формує звіт щодо проведеного визначення ОРІПНМД і у термін не пізніше 30 грудня дослідного року надсилає його до Міністерства охорони здоров’я України.

Генеральний директор Директорату громадського здоров’я
та профілактики захворюваності
І. Руденко

Додаток 1
до Порядку здійснення епідеміологічного нагляду
та ведення обліку інфекційних хвороб,
пов’язаних з наданням медичної допомоги
(підпункт 1 пункту 6 розділу II, пункт 7 розділу II)

Форма збору даних щодо катетер-асоційованих інфекцій кровотоку (катетеризація периферичної вени)

I
Д

Прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) пацієнта, якому встановлено периферичний венозний катетер:

Вік: ____
Дата народження: ___ / ___ / ____

№ медичної карти2: _____

Відділення: ____________

Дата опрацювання4: ___ / ___ / ____

Прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) епідеміолога: _______________

Діагноз1:

Стать: |__| Ч |__| Ж

Дослідний номер3: _____

I

Дата постановки: ___ / ___ / ____ р.                Дата зняття: ___ / ___ / ____ р.

Прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) м/с5: ..................................
Катетер встановлено (підкреслити): вперше / повторно6
Причина заміни катетера7 (підкреслити): планово / позапланово
Розмір катетера8: __________              Інфузійних розчинів на добу9 (мл): _________
КАІК10: не встановлено / встановлено (зазначити дату): ___ / ___ / ____ р.
Посів крові11 (вказати дату): ___ / ___ / ____ р. Збудник(и) вказати: ____________________
Посів спинномозкової рідини (вказати дату)12: ___ / ___ / ____ р.
Збудник(и) вказати: __________________________________
Посів катетера13 (вказати дату): ___ / ___ / ____ р. Збудник(и) вказати: _________________
Днів лікування КАІК14 (вказати): _________________
Вихід КАІК (підкреслити): одужання / смерть внаслідок КАІК / смерть пацієнта внаслідок іншої патології

II

Клас ASA15: Вага16: ........... кг
|__| I — здоровий пацієнт (не курить, зрідка вживає алкоголь); Зріст: ..... см
|__| II — пацієнт із легким системним захворюванням (захворювання без суттєвих функціональних обмежень) — наприклад, курець, соціальний алкоголік, вагітна, ожиріння з індексом маси тіла більше 30 та менше 40, компенсований цукровий діабет, контрольована артеріальна гіпертензія, захворювання органів дихання в легкій формі;
|__| III — пацієнт із тяжким системним захворюванням (захворювання із суттєвим обмеженням функціональних можливостей) — наприклад, неконтрольована артеріальна гіпертензія та субкомпенсований цукровий діабет, хронічне обструктивне захворювання легень, патологічне ожиріння (індекс маси тіла більше 40), активний гепатит, алкогольна залежність або зловживання алкоголем, імплантований кардіостимулятор, помірне зниження фракції серцевого викиду, хронічна ниркова недостатність із необхідністю проведення планового гемодіалізу, ішемічна хвороба серця та анамнестично (більше трьох місяців) перенесені інфаркт міокарду, інсульт, транзиторна ішемічна атака, стан після стентування коронарних артерій), недоношений новонароджений; постконцептуальний вік (сума терміну гестації та віку дитини після народження) менше 60 тижнів;
|__| IV — пацієнт із тяжким системним захворюванням, яке постійно представляє небезпеку для життя — наприклад, нещодавно перенесені (до трьох місяців) інфаркт міокарду, інсульт, транзиторна ішемічна атака, напад стенокардії; тяжка дисфункція серцевих клапанів, різке зниження фракції серцевого викиду, сепсис, ДВЗ-синдром, гостра або хронічна декомпенсована ниркова недостатність;
|__| V — пацієнт, який помирає (оперативне втручання по життєвим показам) — наприклад, розрив аневризми аорти, тяжка політравма, внутрішньочерепний крововилив, гостра ішемія кишківника при супутній тяжкій кардіальній патології або поліорганній недостатності.


 

Нагляд17, дні

III

1

2

3

4

5

6

7

Наступний після зняття

Ступінь запалення:
|__| 0 — біль і симптоматика відсутні
|__| I — біль/ почервоніння в місці введення катетера
|__| II — біль, набряк, почервоніння, вена щільна при пальпації (довжина до 3 см)
|__| III — біль, набряк, почервоніння, вена щільна при пальпації (довжина більше 3 см), гнійні виділення в місці введення
|__| IV — біль, набряк, почервоніння, вена щільна при пальпації (довжина більше 3 см), гнійні виділення в місці введення, некроз тканин навколо вени

Ступінь запалення:
|__| 0 — біль і симптоматика відсутні
|__| I — біль/ почервоніння в місці введення катетера
|__| II — біль, набряк, почервоніння, вена щільна при пальпації (довжина до 3 см)
|__| III — біль, набряк, почервоніння, вена щільна при пальпації (довжина більше 3 см), гнійні виділення в місці введення
|__| IV — біль, набряк, почервоніння, вена щільна при пальпації (довжина більше 3 см), гнійні виділення в місці введення, некроз тканин навколо вени

Ступінь запалення:
|__| 0 — біль і симптоматика відсутні
|__| I — біль/ почервоніння в місці введення катетера
|__| II — біль, набряк, почервоніння, вена щільна при пальпації (довжина до 3 см)
|__| III — біль, набряк, почервоніння, вена щільна при пальпації (довжина більше 3 см), гнійні виділення в місці введення
|__| IV — біль, набряк, почервоніння, вена щільна при пальпації (довжина більше 3 см), гнійні виділення в місці введення, некроз тканин навколо вени

Ступінь запалення:
|__| 0 — біль і симптоматика відсутні
|__| I — біль/ почервоніння в місці введення катетера
|__| II — біль, набряк, почервоніння, вена щільна при пальпації (довжина до 3 см)
|__| III — біль, набряк, почервоніння, вена щільна при пальпації (довжина більше 3 см), гнійні виділення в місці введення
|__| IV — біль, набряк, почервоніння, вена щільна при пальпації (довжина більше 3 см), гнійні виділення в місці введення, некроз тканин навколо вени

Ступінь запалення:
|__| 0 — біль і симптоматика відсутні
|__| I — біль/ почервоніння в місці введення катетера
|__| II — біль, набряк, почервоніння, вена щільна при пальпації (довжина до 3 см)
|__| III — біль, набряк, почервоніння, вена щільна при пальпації (довжина більше 3 см), гнійні виділення в місці введення
|__| IV — біль, набряк, почервоніння, вена щільна при пальпації (довжина більше 3 см), гнійні виділення в місці введення, некроз тканин навколо вени

Ступінь запалення:
|__| 0 — біль і симптоматика відсутні
|__| I — біль/ почервоніння в місці введення катетера
|__| II — біль, набряк, почервоніння, вена щільна при пальпації (довжина до 3 см)
|__| III — біль, набряк, почервоніння, вена щільна при пальпації (довжина більше 3 см), гнійні виділення в місці введення
|__| IV — біль, набряк, почервоніння, вена щільна при пальпації (довжина більше 3 см), гнійні виділення в місці введення, некроз тканин навколо вени

Ступінь запалення:
|__| 0 — біль і симптоматика відсутні
|__| I — біль/ почервоніння в місці введення катетера
|__| II — біль, набряк, почервоніння, вена щільна при пальпації (довжина до 3 см)
|__| III — біль, набряк, почервоніння, вена щільна при пальпації (довжина більше 3 см), гнійні виділення в місці введення
|__| IV — біль, набряк, почервоніння, вена щільна при пальпації (довжина більше 3 см), гнійні виділення в місці введення, некроз тканин навколо вени

Ступінь запалення:
|__| 0 — біль і симптоматика відсутні
|__| I — біль/ почервоніння в місці введення катетера
|__| II — біль, набряк, почервоніння, вена щільна при пальпації (довжина до 3 см)
|__| III — біль, набряк, почервоніння, вена щільна при пальпації (довжина більше 3 см), гнійні виділення в місці введення
|__| IV — біль, набряк, почервоніння, вена щільна при пальпації (довжина більше 3 см), гнійні виділення в місці введення, некроз тканин навколо вени


 

Догляд18, день

IV

1

2

3

4

5

6

7

|__| оцінка необхідності подальшого використання
|__| заміна пов’язки19
|__| видалення планово20
|__| видалення позапланово21
|__| інше (зазначити)22: ____________

|__| оцінка необхідності подальшого використання
|__| заміна пов’язки
|__| видалення планово
|__| видалення позапланово
|__| інше (зазначити): ____________

|__| оцінка необхідності подальшого використання
|__| заміна пов’язки
|__| видалення планово
|__| видалення позапланово
|__| інше (зазначити): ____________

|__| оцінка необхідності подальшого використання
|__| заміна пов’язки
|__| видалення планово
|__| видалення позапланово
|__| інше (зазначити): ____________

|__| оцінка необхідності подальшого використання
|__| заміна пов’язки
|__| видалення планово
|__| видалення позапланово
|__| інше (зазначити): ____________

|__| оцінка необхідності подальшого використання
|__| заміна пов’язки
|__| видалення планово
|__| видалення позапланово
|__| інше (зазначити): ____________

|__| оцінка необхідності подальшого використання
|__| заміна пов’язки
|__| видалення планово
|__| видалення позапланово
|__| інше (зазначити): ____________

 

Примітки.

____________
1 основний клінічний діагноз пацієнта на момент катетеризації периферичної вени.

2 номер медичної карти стаціонарного хворого (форма первинної облікової документації № 003/о «Медична карта стаціонарного хворого № ____», затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14 лютого 2012 року № 110 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров’я України від 21 січня 2016 року № 29), зареєстрована в Міністерстві юстиції України 12 лютого 2016 року за № 230/28360, форма первинної облікової документації № 097/о «Медична карта новонародженого № ____», затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 січня 2016 року № 29, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 12 лютого 2016 року за № 233/28363, форма первинної облікової документації № 096/о «Історія вагітності та пологів № ___», затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 січня 2016 року № 29, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 12 лютого 2016 року за № 232/28362), або у Реєстрі медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров’я) (далі — медична карта хворого). Номер медичної карти не переноситься до електронного інструменту (програмного забезпечення), який використовується ЗОЗ з метою збереження і аналізу даних рутинного епіднагляду (далі — електронний інструмент).

3 заповнюється при внесенні даних цієї форми до електронного інструменту та має відповідати номеру за порядком в ній. Рекомендовано зазначати номер з двох частин (наприклад, 24/21, де 24 — порядковий номер, 21 — поточний рік).

4 день, місяць та рік внесення даних з форми до електронного інструменту.

5 прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) медичного працівника (медичної сестри або лікаря), який встановив периферичний катетер.

6 якщо катетер встановлюється вдруге і наступні рази.

7 зазначається виключно при повторному встановленні катетера. Підкреслюється «планово», якщо периферичний катетер замінюється в плановому порядку і про це є відповідний запис в медичній карті хворого або в листку лікарських призначень (форма первинної облікової документації № 003-4/о «Листок лікарських призначень», затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29 травня 2013 року № 435, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17 червня 2013 року за № 990/23522) (далі — листок лікарських призначень). Підкреслюється «позапланово» у всіх випадках, які не відносяться до планової заміни периферичного катетера.

8 розмір катетера G, відповідно до специфікації у таблиці:


 

Розмір, G

Розмір, мм

Об’єм рідини, що проходить за одиницю часу, мл/хв

16

1,7 × 51

і 150

18

1,3 × 44

75–149

20

1,1 × 32

55–74

22

0,8 × 25

25–54

24

0,7 × 20

15–24

9 загальний об’єм інфузійних розчинів призначених на першу добу після встановлення периферичного катетера, які зазначені в листку лікарських призначень.

10 підкреслюється «не встановлено» або «встановлено», якщо під час використання периферичного катетера та протягом 48 годин після його видалення, лікарем-епідеміологом або лікуючим лікарем не встановлено або встановлено катетер-асоційовану інфекцію кровотоку, яка безпосередньо пов’язана з даним катетером. В разі підкреслення «встановлено» слід зазначається день, місяць і рік встановлення катетер-асоційованої інфекції кровотоку.

11 день, місяць і рік взяття крові для посіву на поживні середовища, на основі якого було встановлено катетер-асоційовану інфекцію кровотоку.

12 день, місяць і рік взяття спинномозкової рідини для посіву на поживні середовища, на основі якого було встановлено катетер-асоційовану інфекцію кровотоку.

13 день, місяць і рік взяття для посіву частини катетера, який безпосередньо знаходився у периферичній вені, якщо таке взяття проводилося.

14 кількість днів лікування катетер-асоційованої інфекції кровотоку від дати встановлення катетер-асоційованої інфекції кровотоку до дня закінчення лікування безпосередньо катетер-асоційованої інфекції кровотоку або смерті пацієнта.

15 клас ASA визначається на основі даних, які отримані на момент поточного поступлення пацієнта в ЗОЗ та зазначені в медичній карті хворого.

16 вага та зріст пацієнта необхідні для розрахунку його індексу маси тіла.

17 відзначається за результатами огляду пацієнта у відповідний день (відмітити можна лише один з наведених ступенів запалення).

18 відмітки проставляються в залежності від комплексу проведених заходів по догляду за периферичним венозним катетером, тобто відзначається декілька заходів в одній графі у відповідний день за інформацією, наявною в медичній карті хворого або в іншому документі, що визначає процедури догляду за периферичними венозними катетерами, затвердженому керівником закладу.

19 відмічається, якщо на пов’язці, якою покрито / зафіксовано периферичний венозний катетер, зазначена поточна дата на момент занесення відомостей в форму збору даних. Якщо процедуру заміни пов’язки проведено поза датою збору даних (наприклад, у неробочий день), помітка щодо проведення заміни пов’язки робиться в день отримання даних (ретроспективно).

20 відмічається, якщо в медичній карті хворого або в іншому документі, що визначає процедури догляду за периферичними венозними катетерами, затвердженому керівником закладу, при постановці катетера було зазначено дату планової заміни периферичного венозного катетера і таку заміну виконано в поточний день. Якщо процедуру планового видалення проведено поза датою збору даних (наприклад, у неробочий день), помітка щодо планового видалення катетера робиться в день отримання даних (ретроспективно).

21 відмічається, якщо в медичній карті хворого або в іншому документі, що визначає процедури догляду за периферичними венозними катетерами, затвердженому керівником закладу, при постановці катетера не було зазначено дату планової заміни периферичного венозного катетера і таку заміну виконано в поточний день. Якщо процедуру позапланового видалення проведено поза датою збору даних (наприклад, у неробочий день), помітка щодо позапланового видалення катетера робиться в день отримання даних (ретроспективно).

22 будь-які інші заходи з догляду за периферичним венозним катетером, які зазначені в медичній карті хворого, листку лікарських призначень або в іншому документі, що визначає процедури догляду за периферичними венозними катетерами, затвердженому керівником закладу, та відмітка щодо виконання яких на поточний день наявна.

Додаток 2
до Порядку здійснення епідеміологічного нагляду
та ведення обліку інфекційних хвороб,
пов’язаних з наданням медичної допомоги
(підпункт 1 пункту 6 розділу II, пункт 7 розділу II)

Форма збору даних щодо катетер-асоційованих інфекцій кровотоку (катетеризація центральної судини)

I
Д

Прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) пацієнта, якому встановлено центральний судинний катетер:

Вік: _____ років
Дата народження: ___ / ___ / ____

№ медичної карти2: ________
Відділення: ______________

Дата опрацювання4: ___ / ___ / ____

Прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) епідеміолога: _______________________

Діагноз1:

Стать: |__| Ч |__| Ж

Дослідний номер3: ______

1

Дата постановки / зняття: ___ / ___ / ____ р. / ___ / ___ / ____ р.
Прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) лікаря5: ......................................
Прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) м/с6: .............................
Катетер встановлено (підкреслити): вперше / повторно7
Причина заміни катетеру8 (підкреслити): планово / позапланово
Тип катетера9 (підкреслити): діалізний / тунельований / нетунельований / імплантований/ неімплантований / встановлений периферично центральний катетер, інше (вписати): ____________________
Імпрегнація (підкреслити) : так / ні                Кількість ліній10 (вказати): __________
Номер партії катетера11 (вказати): ___________________
Судина12: яремна / порожниста / підключична / стегнова / тім’ячко/пупкова / інша (вказати) __________________________________
Частина тіла13 (підкреслити): права / ліва     
Використання провідника (підкреслити): так / ні 
Причина постановки14 (підкреслити): новий доступ / несправність / планова заміна / аварійна заміна
Заміна катетера заплановано15 на (вказати дату): ___ / ___ / ____
КАІК16 (підкреслити): не встановлено / встановлено (зазначити дату): ___ / ___ / ____ р.
Посів крові17 (вказати дату): ___ / ___ / ____ р.    Збудник(и) вказати: _________________
Посів спинномозкової рідини18 (вказати дату): ___ / ___ / ____ р.
Збудник(и) вказати: __________________________________
Посів катетеру19 (вказати дату): ___ / ___ / ____ р. Збудник(и) вказати: _________________
Днів лікування КАІК20 (вказати): _______
Вихід КАІК (підкреслити): одужання / смерть внаслідок КАІК / смерть пацієнта внаслідок іншої патології

2

Клас ASA21: Вага22: ............. кг
|__| I — здоровий пацієнт (не курить, зрідка вживає алкоголь);      Зріст: ............... см
|__| II — пацієнт із легким системним захворюванням (захворювання без суттєвих функціональних обмежень) — наприклад, курець, соціальний алкоголік, вагітна, ожиріння з індексом маси тіла більше 30 та менше 40, компенсований цукровий діабет, контрольована артеріальна гіпертензія, захворювання органів дихання в легкій формі;
|__| III — пацієнт із тяжким системним захворюванням (захворювання із суттєвим обмеженням функціональних можливостей) — наприклад, неконтрольована артеріальна гіпертензія та субкомпенсований цукровий діабет, хронічне обструктивне захворювання легень, патологічне ожиріння (індекс маси тіла більше 40), активний гепатит, алкогольна залежність або зловживання алкоголем, імплантований кардіостимулятор, помірне зниження фракції серцевого викиду, хронічна ниркова недостатність із необхідністю проведення планового гемодіалізу, ішемічна хвороба серця та анамнестично (більше трьох місяців) перенесені інфаркт міокарду, інсульт, транзиторна ішемічна атака, стан після стентування коронарних артерій), недоношений новонароджений; постконцептуальний вік (сума терміну гестації та віку дитини після народження) менше 60 тижнів;
|__| IV — пацієнт із тяжким системним захворюванням, яке постійно представляє небезпеку для життя — наприклад, нещодавно перенесені (до трьох місяців) інфаркт міокарду, інсульт, транзиторна ішемічна атака, напад стенокардії; тяжка дисфункція серцевих клапанів, різке зниження фракції серцевого викиду, сепсис, ДВЗ-синдром, гостра або хронічна декомпенсована ниркова недостатність;
|__| V- пацієнт, який помирає (оперативне втручання по життєвим показам) — наприклад, розрив аневризми аорти, тяжка політравма, внутрішньочерепний крововилив, гостра ішемія кишківника при супутній тяжкій кардіальній патології або поліорганній недостатності.

 

Нагляд23, дні

3

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

Наступний після зняття

СЗ:
|_| 0
|_| I
|_| II
|_| III
|_| IV

СЗ:
|_| 0
|_| I
|_| II
|_| III
|_| IV

СЗ:
|_| 0
|_| I
|_| II
|_| III
|_| IV

СЗ:
|_| 0
|_| I
|_| II
|_| III
|_| IV

СЗ:
|_| 0
|_| I
|_| II
|_| III
|_| IV

СЗ:
|_| 0
|_| I
|_| II
|_| III
|_| IV

СЗ:
|_| 0
|_| I
|_| II
|_| III
|_| IV

СЗ:
|_| 0
|_| I
|_| II
|_| III
|_| IV

СЗ:
|_| 0
|_| I
|_| II
|_| III
|_| IV

СЗ:
|_| 0
|_| I
|_| II
|_| III
|_| IV

СЗ:
|_| 0
|_| I
|_| II
|_| III
|_| IV

СЗ:
|_| 0
|_| I
|_| II
|_| III
|_| IV

СЗ:
|_| 0
|_| I
|_| II
|_| III
|_| IV

СЗ:
|_| 0
|_| I
|_| II
|_| III
|_| IV

СЗ:
|_| 0
|_| I
|_| II
|_| III
|_| IV

СЗ:
|_| 0
|_| I
|_| II
|_| III
|_| IV

СЗ:
|_| 0
|_| I
|_| II
|_| III
|_| IV

СЗ:
|_| 0
|_| I
|_| II
|_| III
|_| IV

СЗ:
|_| 0
|_| I
|_| II
|_| III
|_| IV

СЗ:
|_| 0
|_| I
|_| II
|_| III
|_| IV

СЗ:
|_| 0
|_| I
|_| II
|_| III
|_| IV

СЗ:
|_| 0
|_| I
|_| II
|_| III
|_| IV

Ступінь запалення (СЗ):

0 — біль і симптоматика відсутні

I — біль / почервоніння в місці введення катетера

II — біль, набряк, почервоніння, гнійні виділення в місці встановлення катетера

III — біль, набряк, почервоніння, гнійні виділення в місці встановлення катетера, некроз тканин навколо катетера

IV — біль, набряк, почервоніння, некроз тканин навколо катетера, гнійні виділення з катетера

 

Догляд24, день

4

1

2

3

4

5

6

7

|__| оцінка необхідності подальшого використання
|__| заміна пов’язки25
|__| антимікробний замок26
|__| пов’язка з хлоргексидином27
|__| використання антимікробної мазі28
|__| видалення планово29
|__| видалення позапланово30
|__| інше31 (вказати):
___________

|__| оцінка необхідності подальшого використання
|__| заміна пов’язки
|__| антимікробний замок
|__| пов’язка з хлоргексидином
|__| використання антимікробної мазі
|__| видалення планово
|__| видалення позапланово
|__| інше (вказати):
___________

|__| оцінка необхідності подальшого використання
|__| заміна пов’язки
|__| антимікробний замок
|__| пов’язка з хлоргексидином
|__| використання антимікробної мазі
|__| видалення планово
|__| видалення позапланово
|__| інше (вказати):
___________

|__| оцінка необхідності подальшого використання
|__| заміна пов’язки
|__| антимікробний замок
|__| пов’язка з хлоргексидином
|__| використання антимікробної мазі
|__| видалення планово
|__| видалення позапланово
|__| інше (вказати):
___________

|__| оцінка необхідності подальшого використання
|__| заміна пов’язки
|__| антимікробний замок
|__| пов’язка з хлоргексидином
|__| використання антимікробної мазі
|__| видалення планово
|__| видалення позапланово
|__| інше (вказати):
___________

|__| оцінка необхідності подальшого використання
|__| заміна пов’язки
|__| антимікробний замок
|__| пов’язка з хлоргексидином
|__| використання антимікробної мазі
|__| видалення планово
|__| видалення позапланово
|__| інше (вказати):
___________

|__| оцінка необхідності подальшого використання
|__| заміна пов’язки
|__| антимікробний замок
|__| пов’язка з хлоргексидином
|__| використання антимікробної мазі
|__| видалення планово
|__| видалення позапланово
|__| інше (вказати):
___________

8

9

10

11

12

13

14

|__| оцінка необхідності подальшого використання
|__| заміна пов’язки
|__| антимікробний замок
|__| пов’язка з хлоргексидином
|__| використання антимікробної мазі
|__| видалення планово
|__| видалення позапланово
|__| інше (вказати):
___________

|__| оцінка необхідності подальшого використання
|__| заміна пов’язки
|__| антимікробний замок
|__| пов’язка з хлоргексидином
|__| використання антимікробної мазі
|__| видалення планово
|__| видалення позапланово
|__| інше (вказати):
___________

|__| оцінка необхідності подальшого використання
|__| заміна пов’язки
|__| антимікробний замок
|__| пов’язка з хлоргексидином
|__| використання антимікробної мазі
|__| видалення планово
|__| видалення позапланово
|__| інше (вказати):
___________

|__| оцінка необхідності подальшого використання
|__| заміна пов’язки
|__| антимікробний замок
|__| пов’язка з хлоргексидином
|__| використання антимікробної мазі
|__| видалення планово
|__| видалення позапланово
|__| інше (вказати):
___________

|__| оцінка необхідності подальшого використання
|__| заміна пов’язки
|__| антимікробний замок
|__| пов’язка з хлоргексидином
|__| використання антимікробної мазі
|__| видалення планово
|__| видалення позапланово
|__| інше (вказати):
___________

|__| оцінка необхідності подальшого використання
|__| заміна пов’язки
|__| антимікробний замок
|__| пов’язка з хлоргексидином
|__| використання антимікробної мазі
|__| видалення планово
|__| видалення позапланово
|__| інше (вказати):
___________

|__| оцінка необхідності подальшого використання
|__| заміна пов’язки
|__| антимікробний замок
|__| пов’язка з хлоргексидином
|__| використання антимікробної мазі
|__| видалення планово
|__| видалення позапланово
|__| інше (вказати):
___________

15

16

17

18

19

20

21

|__| оцінка необхідності подальшого використання
|__| заміна пов’язки
|__| антимікробний замок
|__| пов’язка з хлоргексидином
|__| використання антимікробної мазі
|__| видалення планово
|__| видалення позапланово
|__| інше (вказати):
___________

|__| оцінка необхідності подальшого використання
|__| заміна пов’язки
|__| антимікробний замок
|__| пов’язка з хлоргексидином
|__| використання антимікробної мазі
|__| видалення планово
|__| видалення позапланово
|__| інше (вказати):
___________

|__| оцінка необхідності подальшого використання
|__| заміна пов’язки
|__| антимікробний замок
|__| пов’язка з хлоргексидином
|__| використання антимікробної мазі
|__| видалення планово
|__| видалення позапланово
|__| інше (вказати):
___________

|__| оцінка необхідності подальшого використання
|__| заміна пов’язки
|__| антимікробний замок
|__| пов’язка з хлоргексидином
|__| використання антимікробної мазі
|__| видалення планово
|__| видалення позапланово
|__| інше (вказати):
___________

|__| оцінка необхідності подальшого використання
|__| заміна пов’язки
|__| антимікробний замок
|__| пов’язка з хлоргексидином
|__| використання антимікробної мазі
|__| видалення планово
|__| видалення позапланово
|__| інше (вказати):
___________

|__| оцінка необхідності подальшого використання
|__| заміна пов’язки
|__| антимікробний замок
|__| пов’язка з хлоргексидином
|__| використання антимікробної мазі
|__| видалення планово
|__| видалення позапланово
|__| інше (вказати):
___________

|__| оцінка необхідності подальшого використання
|__| заміна пов’язки
|__| антимікробний замок
|__| пов’язка з хлоргексидином
|__| використання антимікробної мазі
|__| видалення планово
|__| видалення позапланово
|__| інше (вказати):
___________

Примітки.

____________
1 основний клінічний діагноз пацієнта на момент катетеризації центральної судини.

2 номер медичної карти стаціонарного хворого (форма первинної облікової документації № 003/о «Медична карта стаціонарного хворого № ____», затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14 лютого 2012 року № 110 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров’я України від 21 січня 2016 року № 29), зареєстрована в Міністерстві юстиції України 12 лютого 2016 року за № 230/28360, форма первинної облікової документації № 097/о «Медична карта новонародженого № ____», затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 січня 2016 року № 29, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 12 лютого 2016 року за № 233/28363, форма первинної облікової документації № 096/о «Історія вагітності та пологів № ___», затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 січня 2016 року № 29, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 12 лютого 2016 року за № 232/28362), або у Реєстрі медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров’я) (далі — медична карта хворого). Номер медичної карти не переноситься до електронного інструменту (програмного забезпечення), який використовується ЗОЗ з метою збереження і аналізу даних рутинного епіднагляду (далі — електронний інструмент).

3 заповнюється при внесенні даних цієї форми до електронного інструменту та має відповідати номеру за порядком в ній. Рекомендовано зазначати номер з двох частин (наприклад, 5/22, де 5 — порядковий номер, 22 — поточний рік).

4 день, місяць та рік внесення даних з форми до електронного інструменту.

5 прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) лікаря, який встановив центральний судинний катетер.

6 прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) сестри медичної, яка асистувала при постановці центрального судинного катетера.

7 якщо катетер встановлюється вдруге і наступні рази.

8 зазначається виключно при повторному встановленні катетера. Підкреслюється «планово», якщо центральний судинний катетер замінюється в плановому порядку і про це є відповідний запис в медичній карті хворого або в листку лікарських призначень (форма первинної облікової документації № 003-4/о «Листок лікарських призначень», затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29 травня 2013 року № 435, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17 червня 2013 року за № 990/23522) (далі — листок лікарських призначень). «Позапланово» підкреслюється у всіх випадках, які не відносяться до планової заміни центрального катетера.

9 може бути підкреслено декілька позицій: «діалізний» — встановлено центральний судинний катетер для проведення хронічного (планового) гемодіалізу; «тунельований» — встановлено центральний судинний катетер для проведення хронічного (планового) гемодіалізу з формуванням підшкірного тунелю; «нетунельований» — встановлено центральний судинний катетер для проведення хронічного (планового) гемодіалізу без формування підшкірного тунелю; «імплантований» — встановлено порт для тривалих внутрішньовенних інфузій; «неімплантований» — порт для тривалих внутрішньовенних інфузій не встановлено; «встановлений периферично центральний катетер» — катетер, призначений для катетеризації центральної судини, встановлено в периферичну судину; «інше» і зазначити тип катетера — встановлений катетер не відповідає вищезазначеним типам або має будь-які особливості конструкції.

10 кількість ліній центрального судинного катетера.

11 номер партії катетера, який зазначено безпосередньо на катетері.

12 відзначається яка судина катетеризована відповідно до запису в медичній карті хворого.

13 підкреслюється «права» або «ліва», якщо катетеризована судина анатомічно знаходиться в правій або лівій частині тіла;

14 підкреслюється відповідна причина постановки: «новий доступ» — у пацієнта на момент катетеризації центральної судини не було встановлено будь-яких інших центральних судинних катетерів. При наявності у пацієнта периферичного венозного катетера і відсутності центрального судинного катетера, центральна катетеризація судини визначається як «новий доступ»; «несправність» — у пацієнта було проведено заміну несправного катетера, відповідно до запису в медичній карті хворого, при цьому форма збору даних щодо заміненого центрального судинного катетера не заповнюється в динаміці (заповнюються лише архівні дані — наприклад, отриманий після зняття результат посіву); «планова заміна» — було проведено планову заміну катетера, відповідно до запису в медичній картці хворого. Плановою заміною не може вважатися: заміна катетера, який встановлено менше ніж за 14 діб до зняття; відомості щодо планової заміни якого зазначені в медичній карті хворого або в документі, що визначає процедури догляду за центральними судинними катетерами, затвердженому керівником закладу; якщо повторна катетеризація проведена без використання провідника; «аварійна заміна» — причина заміни не відповідає всім вищезазначеним причинам.

15 день, місяць та рік запланованої заміни центрального судинного катетера, відповідно до запису в медичній карті хворого або в документі, що визначає процедури догляду за центральними судинними катетерами, затвердженому керівником закладу.

16 підкреслюється «не встановлено» або «встановлено», якщо під час використання центрального судинного катетера та протягом 48 годин після його видалення, лікарем-епідеміологом або лікуючим лікарем не встановлено/встановлено катетер-асоційовану інфекцію кровотоку, яка безпосередньо пов’язана з даним катетером. В разі підкреслення «встановлено» зазначається день, місяць і рік встановлення катетер-асоційованої інфекції кровотоку.

17 день, місяць і рік взяття крові для посіву на поживні середовища, на основі якого було встановлено катетер-асоційовану інфекцію кровотоку.

18 день, місяць і рік взяття спинномозкової рідини для посіву на поживні середовища, на основі якого було встановлено катетер-асоційовану інфекцію кровотоку.

19 день, місяць і рік взяття для посіву частини катетера, який безпосередньо знаходився у периферичній вені, якщо таке взяття проводилося.

20 кількість днів лікування катетер-асоційованої інфекції кровотоку, від дати встановлення катетер-асоційованої інфекції кровотоку до дня закінчення лікування катетер-асоційованої інфекції кровотоку або смерті пацієнта.

21 клас ASA визначається на основі даних, які отримані на момент поточного поступлення пацієнта в ЗОЗ та зазначені в медичній карті хворого.

22 вага та зріст пацієнта необхідні для розрахунку індексу маси тіла пацієнта.

23 відзначається за результатами огляду пацієнта у відповідний день (відмітити можна лише один з наведених ступенів запалення).

24 відмітки проставляються в залежності від комплексу проведених заходів по догляду за центральним судинним катетером у відповідний день, тобто відзначається декілька заходів в одній графі за інформацією, наявною в медичній карті хворого або в іншому документі, що визначає процедури догляду за центральними судинними катетерами, затвердженому керівником закладу.

25 відмічається, якщо на пов’язці, якою покрито/зафіксовано центральний судинний катетер, зазначена поточна дата на момент занесення відомостей в форму збору даних. Якщо процедуру заміни пов’язки проведено поза датою збору даних (наприклад, у неробочий день), помітка щодо заміни пов’язки робиться в день отримання даних (ретроспективно).

26 відмічається, якщо в медичній карті хворого, листку лікарських призначень або в іншому документі, що визначає процедури догляду за центральними судинними катетерами, затвердженому керівником закладу, зазначено проведення процедури «антимікробний/антибіотиковий замок». Якщо процедуру «антимікробний/антибіотиковий замок» проведено поза датою збору даних (наприклад, у неробочий день), помітка щодо її проведення робиться в день отримання даних (ретроспективно).

27 відмічається, якщо в медичній карті хворого, листку лікарських призначень або в іншому документі, що визначає процедури догляду за центральними судинними катетерами, затвердженому керівником закладу, зазначено накладання пов’язки з хлоргексидином і на пов’язці, якою покрито/зафіксовано центральний судинний катетер, зазначена поточна дата на момент занесення відомостей в форму збору даних. Якщо процедуру накладання пов’язки з хлоргексидином проведено поза датою збору даних (наприклад, у неробочий день), помітка щодо її проведення робиться в день отримання даних (ретроспективно).

28 відмічається, якщо в медичній карті хворого, листку лікарських призначень або в іншому документі, що визначає процедури догляду за центральними судинними катетерами, затвердженому керівником закладу, зазначено накладання антимікробної мазі на місце встановлення центрального судинного катетера і на пов’язці, якою покрито/зафіксовано центральний судинний катетер, зазначена поточна дата на момент занесення відомостей в форму збору даних. Якщо антимікробну мазь було накладено поза датою збору даних (наприклад, у неробочий день), помітка щодо її накладання робиться в день отримання даних (ретроспективно).

29 відмічається, якщо в медичній карті хворого або в іншому документі, що визначає процедури догляду за центральними судинними катетерами, затвердженому керівником закладу, при постановці катетера було зазначено дату планової заміни центрального судинного катетера і таку заміну виконано в поточний день. Якщо процедуру планового видалення проведено поза датою збору даних (наприклад, у неробочий день), помітка щодо планового видалення катетера робиться в день отримання даних (ретроспективно).

30 відмічається, якщо в медичній карті хворого або в іншому документі, що визначає процедури догляду за центральними судинними катетерами, затвердженому керівником закладу, при постановці катетера не було зазначено дату планової заміни периферичного венозного катетеру і таку заміну виконано в поточний день. Якщо процедуру позапланового видалення проведено поза датою збору даних (наприклад, у неробочий день), помітка щодо позапланового видалення катетера робиться в день отримання даних (ретроспективно).

31 будь-які інші заходи з догляду за центральним судинним катетером, які зазначені в медичній карті хворого, листку лікарських призначень або в іншому документі, що визначає процедури догляду за центральними судинними катетерами, затвердженому керівником закладу, та відмітка щодо виконання яких на поточний день наявна.

Додаток 3
до Порядку здійснення епідеміологічного нагляду
та ведення обліку інфекційних хвороб,
пов’язаних з наданням медичної допомоги
(підпункт 2 пункту 6 розділу II, пункт 7 розділу II)

Форма збору даних щодо катетер-асоційованих інфекцій сечовивідних шляхів

I
Д

Прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) пацієнта, якому встановлено сечовий катетер

Вік: ____
Дата народження: ___ / ___ / ____

№ медичної карти2: _______
Відділення: ____________

Дата опрацювання4: ___ / ___ / ____

Прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) епідеміолога5: _________________________

Діагноз1:

Стать: |__| Ч |__| Ж

Дослідний номер3: _____

1

Дата постановки: ___ / ___ / ____ р. Дата зняття: ___ / ___ / ____ р.
Прізвище, ім’я та по батькові (за наявності)6: .................................................................
Катетер встановлено (підкреслити): вперше7 / повторно8
Причина заміни катетеру9 (підкреслити): планово / позапланово
Вид катетера10 (підкреслити): Тимана / Малекота / Фолея (двоходовий, трьоходовий) Діаметр катетера11 (вписати): __________
Матеріал, з якого виготовлено катетер12 (підкреслити): гума / полівінілхлорид / латекс / силікон / вкритий сріблом / вкритий АМП / інше (вписати): _________
Показання до постановки13 (підкреслити): гостра затримка сечі / блок сечового міхура / периопераційні заходи / необхідність точного вимірювання діурезу / нетримання сечі після проктологічного хірургічного втручання / догляд за паліативним хворим (пацієнтом) / інше (вписати): ___________________________
Дренажна система14 (підкреслити): відкрита / закрита / з антисептичним картриджем / інше (вписати): __________________________________
КАІСВШ15: не встановлено / встановлено (зазначити дату): ___ / ___ / ____ р.
Посів сечі16 (вказати дату): ___ / ___ / ____ р.
Збудник(и) вказати: __________________________________
Днів лікування КАІСВШ17 (вказати): _______
Вихід КАІСВШ (підкреслити): одужання / смерть внаслідок КАІСВШ / смерть пацієнта внаслідок іншої патології

2

Клас ASA18: Вага19: .............. кг
|__| I — здоровий пацієнт (не курить, зрідка вживає алкоголь);      Зріст: .............. см
|__| II — пацієнт із легким системним захворюванням (захворювання без суттєвих функціональних обмежень) — наприклад, курець, соціальний алкоголік, вагітна, ожиріння з індексом маси тіла більше 30 та менше 40, компенсований цукровий діабет, контрольована артеріальна гіпертензія, захворювання органів дихання в легкій формі;
|__| III — пацієнт із тяжким системним захворюванням (захворювання із суттєвим обмеженням функціональних можливостей) — наприклад, неконтрольована артеріальна гіпертензія та субкомпенсований цукровий діабет, хронічне обструктивне захворювання легень, патологічне ожиріння (індекс маси тіла більше 40), активний гепатит, алкогольна залежність або зловживання алкоголем, імплантований кардіостимулятор, помірне зниження фракції серцевого викиду, хронічна ниркова недостатність із необхідністю проведення планового гемодіалізу, ішемічна хвороба серця та анамнестично (більше трьох місяців) перенесені інфаркт міокарду, інсульт, транзиторна ішемічна атака, стан після стентування коронарних артерій), недоношений новонароджений; постконцептуальний вік (сума терміну гестації та віку дитини після народження) менше 60 тижнів;
|__| IV — пацієнт із тяжким системним захворюванням, яке постійно представляє небезпеку для життя — наприклад, нещодавно перенесені (до трьох місяців) інфаркт міокарду, інсульт, транзиторна ішемічна атака, напад стенокардії; тяжка дисфункція серцевих клапанів, різке зниження фракції серцевого викиду, сепсис, ДВЗ-синдром, гостра або хронічна декомпенсована ниркова недостатність;
|__| V — пацієнт, який помирає (оперативне втручання по життєвим показам) — наприклад, розрив аневризми аорти, тяжка політравма, внутрішньочерепний крововилив, гостра ішемія кишківника при супутній тяжкій кардіальній патології або поліорганній недостатності.

Нагляд, дні20

3

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

Наступний після зняття

СЗ:
|__| 0
|__| I
|__| II
|__| III

СЗ:
|__| 0
|__| I
|__| II
|__| III

СЗ:
|__| 0
|__| I
|__| II
|__| III

СЗ:
|__| 0
|__| I
|__| II
|__| III

СЗ:
|__| 0
|__| I
|__| II
|__| III

СЗ:
|__| 0
|__| I
|__| II
|__| III

СЗ:
|__| 0
|__| I
|__| II
|__| III

СЗ:
|__| 0
|__| I
|__| II
|__| III

СЗ:
|__| 0
|__| I
|__| II
|__| III

СЗ:
|__| 0
|__| I
|__| II
|__| III

СЗ:
|__| 0
|__| I
|__| II
|__| III

СЗ:
|__| 0
|__| I
|__| II
|__| III

СЗ:
|__| 0
|__| I
|__| II
|__| III

СЗ:
|__| 0
|__| I
|__| II
|__| III

СЗ:
|__| 0
|__| I
|__| II
|__| III

СЗ:
|__| 0
|__| I
|__| II
|__| III

СЗ:
|__| 0
|__| I
|__| II
|__| III

СЗ:
|__| 0
|__| I
|__| II
|__| III

СЗ:
|__| 0
|__| I
|__| II
|__| III

СЗ:
|__| 0
|__| I
|__| II
|__| III

СЗ:
|__| 0
|__| I
|__| II
|__| III

СЗ:
|__| 0
|__| I
|__| II
|__| III

Ступінь запалення (СЗ):

|__| 0 — біль і симптоматика відсутні

|__| I — біль/ дискомфорт в місці введення катетера

|__| II — біль/ набряк/ почервоніння в місці введення катетера, зміна кольору сечі

|__| III — біль/ набряк/ почервоніння/ некроз в місці введення катетера, гнійні/ кров’янисті домішки в сечі

Догляд, день21

4

1

2

3

4

5

6

7

|__| оцінка необхідності подальшого використання
|__| промивання фізіологічним розчином
|__| промивання антисептиком
|__| промивання АМП
|__| заміна дренажного мішка22
|__| видалення планово23
|__| видалення позапланово24
|__| гігієна периуретральної ділянки
|__| інше (вписати): ____________

|__| оцінка необхідності подальшого використання
|__| промивання фізіологічним розчином
|__| промивання антисептиком
|__| промивання АМП
|__| заміна дренажного мішка
|__| видалення планово
|__| видалення позапланово
|__| гігієна периуретральної ділянки
|__| інше (вписати): ____________

|__| оцінка необхідності подальшого використання
|__| промивання фізіологічним розчином
|__| промивання антисептиком
|__| промивання АМП
|__| заміна дренажного мішка
|__| видалення планово
|__| видалення позапланово
|__| гігієна периуретральної ділянки
|__| інше (вписати): ____________

|__| оцінка необхідності подальшого використання
|__| промивання фізіологічним розчином
|__| промивання антисептиком
|__| промивання АМП
|__| заміна дренажного мішка
|__| видалення планово
|__| видалення позапланово
|__| гігієна периуретральної ділянки
|__| інше (вписати): ____________

|__| оцінка необхідності подальшого використання
|__| промивання фізіологічним розчином
|__| промивання антисептиком
|__| промивання АМП
|__| заміна дренажного мішка
|__| видалення планово
|__| видалення позапланово
|__| гігієна периуретральної ділянки
|__| інше (вписати): ____________

|__| оцінка необхідності подальшого використання
|__| промивання фізіологічним розчином
|__| промивання антисептиком
|__| промивання АМП
|__| заміна дренажного мішка
|__| видалення планово
|__| видалення позапланово
|__| гігієна периуретральної ділянки
|__| інше (вписати): ____________

|__| оцінка необхідності подальшого використання
|__| промивання фізіологічним розчином
|__| промивання антисептиком
|__| промивання АМП
|__| заміна дренажного мішка
|__| видалення планово
|__| видалення позапланово
|__| гігієна периуретральної ділянки
|__| інше (вписати): ____________

Догляд, день21

4

8

9

10

11

12

13

14

|__| оцінка необхідності подальшого використання
|__| промивання фізіологічним розчином
|__| промивання антисептиком
|__| промивання АМП
|__| заміна дренажного мішка
|__| видалення планово
|__| видалення позапланово
|__| гігієна периуретральної ділянки
|__| інше (вписати): ____________

|__| оцінка необхідності подальшого використання
|__| промивання фізіологічним розчином
|__| промивання антисептиком
|__| промивання АМП
|__| заміна дренажного мішка
|__| видалення планово
|__| видалення позапланово
|__| гігієна периуретральної ділянки
|__| інше (вписати): ____________

|__| оцінка необхідності подальшого використання
|__| промивання фізіологічним розчином
|__| промивання антисептиком
|__| промивання АМП
|__| заміна дренажного мішка
|__| видалення планово
|__| видалення позапланово
|__| гігієна периуретральної ділянки
|__| інше (вписати): ____________

|__| оцінка необхідності подальшого використання
|__| промивання фізіологічним розчином
|__| промивання антисептиком
|__| промивання АМП
|__| заміна дренажного мішка
|__| видалення планово
|__| видалення позапланово
|__| гігієна периуретральної ділянки
|__| інше (вписати): ____________

|__| оцінка необхідності подальшого використання
|__| промивання фізіологічним розчином
|__| промивання антисептиком
|__| промивання АМП
|__| заміна дренажного мішка
|__| видалення планово
|__| видалення позапланово
|__| гігієна периуретральної ділянки
|__| інше (вписати): ____________

|__| оцінка необхідності подальшого використання
|__| промивання фізіологічним розчином
|__| промивання антисептиком
|__| промивання АМП
|__| заміна дренажного мішка
|__| видалення планово
|__| видалення позапланово
|__| гігієна периуретральної ділянки
|__| інше (вписати): ____________

|__| оцінка необхідності подальшого використання
|__| промивання фізіологічним розчином
|__| промивання антисептиком
|__| промивання АМП
|__| заміна дренажного мішка
|__| видалення планово
|__| видалення позапланово
|__| гігієна периуретральної ділянки
|__| інше (вписати): ____________

15

16

17

18

19

20

21

|__| оцінка необхідності подальшого використання
|__| промивання фізіологічним розчином
|__| промивання антисептиком
|__| промивання АМП
|__| заміна дренажного мішка
|__| видалення планово
|__| видалення позапланово
|__| гігієна периуретральної ділянки
|__| інше (вписати): ____________

|__| оцінка необхідності подальшого використання
|__| промивання фізіологічним розчином
|__| промивання антисептиком
|__| промивання АМП
|__| заміна дренажного мішка
|__| видалення планово
|__| видалення позапланово
|__| гігієна периуретральної ділянки
|__| інше (вписати): ____________

|__| оцінка необхідності подальшого використання
|__| промивання фізіологічним розчином
|__| промивання антисептиком
|__| промивання АМП
|__| заміна дренажного мішка
|__| видалення планово
|__| видалення позапланово
|__| гігієна периуретральної ділянки
|__| інше (вписати): ____________

|__| оцінка необхідності подальшого використання
|__| промивання фізіологічним розчином
|__| промивання антисептиком
|__| промивання АМП
|__| заміна дренажного мішка
|__| видалення планово
|__| видалення позапланово
|__| гігієна периуретральної ділянки
|__| інше (вписати): ____________

|__| оцінка необхідності подальшого використання
|__| промивання фізіологічним розчином
|__| промивання антисептиком
|__| промивання АМП
|__| заміна дренажного мішка
|__| видалення планово
|__| видалення позапланово
|__| гігієна периуретральної ділянки
|__| інше (вписати): ____________

|__| оцінка необхідності подальшого використання
|__| промивання фізіологічним розчином
|__| промивання антисептиком
|__| промивання АМП
|__| заміна дренажного мішка
|__| видалення планово
|__| видалення позапланово
|__| гігієна периуретральної ділянки
|__| інше (вписати): ____________

|__| оцінка необхідності подальшого використання
|__| промивання фізіологічним розчином
|__| промивання антисептиком
|__| промивання АМП
|__| заміна дренажного мішка
|__| видалення планово
|__| видалення позапланово
|__| гігієна периуретральної ділянки
|__| інше (вписати): ____________

Примітки.

1 основний клінічний діагноз пацієнта на момент катетеризації сечового міхура 

2 номер медичної карти стаціонарного хворого (форма первинної облікової документації № 003/о «Медична карта стаціонарного хворого № ____», затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14 лютого 2012 року № 110 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров’я України від 21 січня 2016 року № 29), зареєстрована в Міністерстві юстиції України 12 лютого 2016 року за № 230/28360, форма первинної облікової документації № 097/о «Медична карта новонародженого № ____», затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 січня 2016 року № 29, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 12 лютого 2016 року за № 233/28363, форма первинної облікової документації № 096/о «Історія вагітності та пологів № ___», затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 січня 2016 року № 29, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 12 лютого 2016 року за № 232/28362), або у Реєстрі медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров’я) (далі — медична карта хворого). Номер медичної карти не переноситься до електронного інструменту (програмного забезпечення), який використовується ЗОЗ з метою збереження і аналізу даних рутинного епіднагляду (далі — електронний інструмент).

3 заповнюється при внесенні даних спостереження до електронного інструменту та має відповідати номеру за порядком в ній. Рекомендовано зазначати номер з двох частин (наприклад, 100/22, де 100 — порядковий номер, 22 — поточний рік).

4 день, місяць та рік внесення даних з форми до електронного інструменту.

5 прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) лікаря-епідеміолога ВІК, який відповідальний за збір, верифікацію та обробку даних щодо катетер-асоційованих інфекцій кровотоку в ЗОЗ.

6 прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) медичного працівника (медичної сестри або лікаря), який встановив катетер.

7 якщо сечовий катетер встановлюється вперше протягом поточного перебування в ЗОЗ.

8 катетер встановлюється вдруге і наступні рази.

9 зазначається виключно при повторному встановленні катетера. Підкреслюється «планово», якщо сечовий катетер замінюється в плановому порядку і про це є відповідний запис в медичній карті хворого або в листку лікарських призначень (форма первинної облікової документації № 003-4/о «Листок лікарських призначень», затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29 травня 2013 року № 435, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17 червня 2013 року за № 990/23522) (далі — листок лікарських призначень), «позапланово» — у всіх випадках, які не відносяться до планової заміни сечового катетера.

10 по типу Тиман (з жорстким вигнутим кінцем), Малекота — встановлено відповідну систему в цистостомі, пристосування Пеццера зазначається, як Малекота. Підкреслюється «Фолея», якщо встановлено сечовий катетер Фолея: двоходовий — двотрубна система, трьоходовий — тритрубна.

11 зазначається виключно, якщо у виді катетера підкреслено «Фолея». Вписується розмір, який вказано на сечовому катетері (наприклад, 14 F).

12 матеріал, з якого виготовлено катетер, відповідно до інструкції до сечового катетера. Може бути підкреслено декілька позицій.

13 підкреслюється лише одна (найбільш відповідна) позиція відповідно до медичної карти хворого.

14 підкреслюється лише одна позиція: «відкрита» — сечовий катетер не з’єднано герметично зі збиральним/дренажним мішком; «закрита» — сечовий катетер герметично з’єднано зі збиральним мішком; «з асептичним картриджем» — сечовий катетер з’єднано герметично зі збиральним/дренажним мішком та наявний асептичний картридж між сечовим катетером (сечовим міхуром) і збиральним/дренажним мішком; «інше» і зазначається тип та/або особливості дренажної системи, якщо жодна з вищеперерахованих позицій не підходить або не повністю описує дренажну систему.

15 підкреслюється «не встановлено» або «встановлено», якщо під час використання сечового катетера та протягом 7 днів після його видалення, лікарем-епідеміологом або лікуючим лікарем не встановлено/встановлено катетер-асоційовану інфекцію сечовивідних шляхів, яка безпосередньо пов’язана з даним катетером. В разі підкреслення «встановлено» зазначається день, місяць і рік встановлення катетер-асоційованої інфекції сечовивідних шляхів.

16 день, місяць і рік взяття сечі для посіву на поживні середовища, на основі якого було встановлено катетер-асоційовану інфекцію сечовивідних шляхів.

17 кількість днів лікування катетер-асоційованої інфекції сечовивідних шляхів від дати встановлення катетер-асоційованої інфекції сечовивідних шляхів до дня закінчення лікування катетер-асоційованої інфекції сечовивідних шляхів або смерті пацієнта.

18 клас ASA визначається на основі даних, які отримані на момент поточного поступлення пацієнта в ЗОЗ та зазначені в медичній карті хворого.

19 вага та зріст пацієнта використовуються для розрахунку його індексу маси тіла.

20 відзначається за результатами огляду пацієнта у відповідний день (відмітити можна лише один з наведених ступенів запалення).

21 відмітки проставляються в залежності від комплексу проведених заходів по догляду за сечовим катетером відповідно до медичної карти хворого або іншого документа, що визначає процедури догляду за сечовими катетерами, затвердженого керівником закладу, може відмічатися декілька пунктів в один день догляду. Якщо захід з догляду проведено поза датою збору даних (наприклад, у неробочий день), помітка щодо його проведення робиться в день отримання даних (ретроспективно).

22 відмічається, якщо в медичній карті хворого або в іншому документі, що визначає процедури догляду за сечовими катетерами, затвердженому керівником закладу, зазначено на дату збору даних проведення заміни збирального/дренажного мішка. Якщо заміна відбулася позапланово або поза датою збору даних (наприклад, у неробочий день), помітка щодо проведення заміни збирального/дренажного мішка робиться в день отримання даних (ретроспективно).

23 відмічається, якщо в медичній карті хворого або в іншому документі, що визначає процедури догляду за сечовими катетерами, затвердженому керівником закладу, при постановці катетера було зазначено дату планового видалення сечового катетера і таке видалення виконано в поточний день. Якщо видалення відбулося поза датою збору даних (наприклад, у неробочий день) помітка щодо проведення видалення катетера робиться в день отримання даних (ретроспективно).

24 відмічається, якщо в медичній карті хворого або в іншому документі, що визначає процедури догляду за сечовими катетерами, затвердженому керівником закладу, при постановці катетера не було зазначено дату планового видалення сечового катетера і таке видалення виконано в поточний день. Якщо видалення відбулося поза датою збору даних (наприклад, у неробочий день) помітка щодо проведення видалення катетера робиться в день отримання даних (ретроспективно).

25 будь-які інші заходи з догляду за сечовим катетером, які зазначені в медичній карті хворого, листку лікарських призначень або в іншому документі, що визначає процедури догляду за сечовими катетерами, затвердженому керівником закладу, та відмітка щодо виконання яких на поточний день наявна.

Додаток 4
до Порядку здійснення епідеміологічного нагляду
та ведення обліку інфекційних хвороб,
пов’язаних з наданням медичної допомоги
(підпункт 3 пункту 6 розділу II, пункт 7 розділу II)

Форма збору даних щодо вентилятор-асоційованих пневмоній

I
Д

Прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) пацієнта, якому проведено інтубацію з ШВЛ:

Вік: _____ років
Дата народження: ___ / ___ / ____

№ медичної карти1: _________
Відділення: _______________

Дата опрацювання4: ___ / ___ / ____

Прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) епідеміолога: __________________________

Діагноз2:

Стать: |__| Ч |__| Ж

Дослідний номер3: ______

1

Дата інтубації/екстубації5: ___ / ___ / ____ р. / ___ / ___ / ____ р.
Прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) лікаря6: ............................................ Прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) м/с7: .....................................................
Діаметр інтубаційної трубки (вказати)8: ___________
Номер партії інтубаційної трубки9 (вказати): ____________
Складна інтубація10 (підкреслити): так / ні
Інтубація (підкреслити): перша / повторна (вказати дату першої інтубації)11: ___ / ___ / ____ р. Екстубація/трахеостомія запланована12 (вказати дату): ___ / ___ / ____ р.
Тип інтубаційної трубки13 (підкреслити): звичайна / ультратонка поліуретанова/ вкрита сріблом / вкрита АМП / інше (вписати): ________________________
Манжета14 (підкреслити): з дренажним портом / наявна / відсутня / інше (вказати): __________________________________
Трахеостомія (дата втручання/дата видалення): ___ / ___ / ____ р. / ___ / ___ / ____ р. Дослідний номер форми збору даних щодо ІОХВ15: ______
ВАП16 (підкреслити): не встановлено / встановлено (зазначити дату): ___ / ___ / ____ р. Посів мокроти17 (вказати дату): ___ / ___ / ____ р.
Збудник(и) вказати: __________________________________
Посів взято шляхом18 (підкреслити): бронхо-альвеолярний лаваж / санація / пасивне відкашлювання / інше (вписати): __________________________________
Посів крові19 (вказати дату): ___ / ___ / ____ р. Збудник(и) вказати: __________________
Днів лікування ВАП20 (вказати): ___________
Вихід ВАП (підкреслити): одужання / смерть внаслідок ВАП / смерть пацієнта внаслідок іншої патології

2

Клас ASA21: Вага22: .............. кг
|__| I — здоровий пацієнт (не курить, зрідка вживає алкоголь);     Зріст: ............... см
|__| II — пацієнт із легким системним захворюванням (захворювання без суттєвих функціональних обмежень) — наприклад, курець, соціальний алкоголік, вагітна, ожиріння з індексом маси тіла більше 30 та менше 40, компенсований цукровий діабет, контрольована артеріальна гіпертензія, захворювання органів дихання в легкій формі;
|__| III — пацієнт із тяжким системним захворюванням (захворювання із суттєвим обмеженням функціональних можливостей) — наприклад, неконтрольована артеріальна гіпертензія та субкомпенсований цукровий діабет, хронічне обструктивне захворювання легень, патологічне ожиріння (індекс маси тіла більше 40), активний гепатит, алкогольна залежність або зловживання алкоголем, імплантований кардіостимулятор, помірне зниження фракції серцевого викиду, хронічна ниркова недостатність із необхідністю проведення планового гемодіалізу, ішемічна хвороба серця та анамнестично (більше трьох місяців) перенесені інфаркт міокарду, інсульт, транзиторна ішемічна атака, стан після стентування коронарних артерій), недоношений новонароджений; постконцептуальний вік (сума терміну гестації та віку дитини після народження) менше 60 тижнів;
|__| IV — пацієнт із тяжким системним захворюванням, яке постійно представляє небезпеку для життя — наприклад, нещодавно перенесені (до трьох місяців) інфаркт міокарду, інсульт, транзиторна ішемічна атака, напад стенокардії; тяжка дисфункція серцевих клапанів, різке зниження фракції серцевого викиду, сепсис, ДВЗ-синдром, гостра або хронічна декомпенсована ниркова недостатність;
|__| V — пацієнт, який помирає (оперативне втручання по життєвим показам) — наприклад, розрив аневризми аорти, тяжка політравма, внутрішньочерепний крововилив, гостра ішемія кишківника при супутній тяжкій кардіальній патології або поліорганній недостатності.

Догляд23, день

3

1

2

3

4

5

6

7

|__| оцінка необхідності подальшої ШВЛ
|__| мобілізація та/або фізичні вправи
|__| відсмоктування секрету із субглоткової ділянки
|__| гігієнічна обробка ротоглотки
|__| санація трахеобронхіального дерева
|__| заміна дихального контура планово24
|__| заміна дихального контура позапланово25
|__| видалення конденсату із дихального контура
|__| заміна пов’язки навколо трахеостоми
|__| інше26 (вказати):
____________

|__| оцінка необхідності подальшої ШВЛ
|__| мобілізація та/або фізичні вправи
|__| відсмоктування секрету із субглоткової ділянки
|__| гігієнічна обробка ротоглотки
|__| санація трахеобронхіального дерева
|__| заміна дихального контура планово
|__| заміна дихального контура позапланово
|__| видалення конденсату із дихального контура
|__| заміна пов’язки навколо трахеостоми
|__| інше (вказати):
____________

|__| оцінка необхідності подальшої ШВЛ
|__| мобілізація та/або фізичні вправи
|__| відсмоктування секрету із субглоткової ділянки
|__| гігієнічна обробка ротоглотки
|__| санація трахеобронхіального дерева
|__| заміна дихального контура планово
|__| заміна дихального контура позапланово
|__| видалення конденсату із дихального контура
|__| заміна пов’язки навколо трахеостоми
|__| інше (вказати):
____________

|__| оцінка необхідності подальшої ШВЛ
|__| мобілізація та/або фізичні вправи
|__| відсмоктування секрету із субглоткової ділянки
|__| гігієнічна обробка ротоглотки
|__| санація трахеобронхіального дерева
|__| заміна дихального контура планово
|__| заміна дихального контура позапланово
|__| видалення конденсату із дихального контура
|__| заміна пов’язки навколо трахеостоми
|__| інше (вказати):
____________

|__| оцінка необхідності подальшої ШВЛ
|__| мобілізація та/або фізичні вправи
|__| відсмоктування секрету із субглоткової ділянки
|__| гігієнічна обробка ротоглотки
|__| санація трахеобронхіального дерева
|__| заміна дихального контура планово
|__| заміна дихального контура позапланово
|__| видалення конденсату із дихального контура
|__| заміна пов’язки навколо трахеостоми
|__| інше (вказати):
____________

|__| оцінка необхідності подальшої ШВЛ
|__| мобілізація та/або фізичні вправи
|__| відсмоктування секрету із субглоткової ділянки
|__| гігієнічна обробка ротоглотки
|__| санація трахеобронхіального дерева
|__| заміна дихального контура планово
|__| заміна дихального контура позапланово
|__| видалення конденсату із дихального контура
|__| заміна пов’язки навколо трахеостоми
|__| інше (вказати):
____________

|__| оцінка необхідності подальшої ШВЛ
|__| мобілізація та/або фізичні вправи
|__| відсмоктування секрету із субглоткової ділянки
|__| гігієнічна обробка ротоглотки
|__| санація трахеобронхіального дерева
|__| заміна дихального контура планово
|__| заміна дихального контура позапланово
|__| видалення конденсату із дихального контура
|__| заміна пов’язки навколо трахеостоми
|__| інше (вказати):
____________

Догляд23, день

3

8

9

10

11

12

13

14

|__| оцінка необхідності подальшої ШВЛ
|__| мобілізація та/або фізичні вправи
|__| відсмоктування секрету із субглоткової ділянки
|__| гігієнічна обробка ротоглотки
|__| санація трахеобронхіального дерева
|__| заміна дихального контура планово
|__| заміна дихального контура позапланово
|__| видалення конденсату із дихального контура
|__| заміна пов’язки навколо трахеостоми
|__| інше (вказати):
____________

|__| оцінка необхідності подальшої ШВЛ
|__| мобілізація та/або фізичні вправи
|__| відсмоктування секрету із субглоткової ділянки
|__| гігієнічна обробка ротоглотки
|__| санація трахеобронхіального дерева
|__| заміна дихального контура планово
|__| заміна дихального контура позапланово
|__| видалення конденсату із дихального контура
|__| заміна пов’язки навколо трахеостоми
|__| інше (вказати):
____________

|__| оцінка необхідності подальшої ШВЛ
|__| мобілізація та/або фізичні вправи
|__| відсмоктування секрету із субглоткової ділянки
|__| гігієнічна обробка ротоглотки
|__| санація трахеобронхіального дерева
|__| заміна дихального контура планово
|__| заміна дихального контура позапланово
|__| видалення конденсату із дихального контура
|__| заміна пов’язки навколо трахеостоми
|__| інше (вказати):
____________

|__| оцінка необхідності подальшої ШВЛ
|__| мобілізація та/або фізичні вправи
|__| відсмоктування секрету із субглоткової ділянки
|__| гігієнічна обробка ротоглотки
|__| санація трахеобронхіального дерева
|__| заміна дихального контура планово
|__| заміна дихального контура позапланово
|__| видалення конденсату із дихального контура
|__| заміна пов’язки навколо трахеостоми
|__| інше (вказати):
____________

|__| оцінка необхідності подальшої ШВЛ
|__| мобілізація та/або фізичні вправи
|__| відсмоктування секрету із субглоткової ділянки
|__| гігієнічна обробка ротоглотки
|__| санація трахеобронхіального дерева
|__| заміна дихального контура планово
|__| заміна дихального контура позапланово
|__| видалення конденсату із дихального контура
|__| заміна пов’язки навколо трахеостоми
|__| інше (вказати):
____________

|__| оцінка необхідності подальшої ШВЛ
|__| мобілізація та/або фізичні вправи
|__| відсмоктування секрету із субглоткової ділянки
|__| гігієнічна обробка ротоглотки
|__| санація трахеобронхіального дерева
|__| заміна дихального контура планово
|__| заміна дихального контура позапланово
|__| видалення конденсату із дихального контура
|__| заміна пов’язки навколо трахеостоми
|__| інше (вказати):
____________

|__| оцінка необхідності подальшої ШВЛ
|__| мобілізація та/або фізичні вправи
|__| відсмоктування секрету із субглоткової ділянки
|__| гігієнічна обробка ротоглотки
|__| санація трахеобронхіального дерева
|__| заміна дихального контура планово
|__| заміна дихального контура позапланово
|__| видалення конденсату із дихального контура
|__| заміна пов’язки навколо трахеостоми
|__| інше (вказати):
____________

15

16

17

18

19

20

21

|__| оцінка необхідності подальшої ШВЛ
|__| мобілізація та/або фізичні вправи
|__| відсмоктування секрету із субглоткової ділянки
|__| гігієнічна обробка ротоглотки
|__| санація трахеобронхіального дерева
|__| заміна дихального контура планово
|__| заміна дихального контура позапланово
|__| видалення конденсату із дихального контура
|__| заміна пов’язки навколо трахеостоми
|__| інше (вказати):
____________

|__| оцінка необхідності подальшої ШВЛ
|__| мобілізація та/або фізичні вправи
|__| відсмоктування секрету із субглоткової ділянки
|__| гігієнічна обробка ротоглотки
|__| санація трахеобронхіального дерева
|__| заміна дихального контура планово
|__| заміна дихального контура позапланово
|__| видалення конденсату із дихального контура
|__| заміна пов’язки навколо трахеостоми
|__| інше (вказати):
____________

|__| оцінка необхідності подальшої ШВЛ
|__| мобілізація та/або фізичні вправи
|__| відсмоктування секрету із субглоткової ділянки
|__| гігієнічна обробка ротоглотки
|__| санація трахеобронхіального дерева
|__| заміна дихального контура планово
|__| заміна дихального контура позапланово
|__| видалення конденсату із дихального контура
|__| заміна пов’язки навколо трахеостоми
|__| інше (вказати):
____________

|__| оцінка необхідності подальшої ШВЛ
|__| мобілізація та/або фізичні вправи
|__| відсмоктування секрету із субглоткової ділянки
|__| гігієнічна обробка ротоглотки
|__| санація трахеобронхіального дерева
|__| заміна дихального контура планово
|__| заміна дихального контура позапланово
|__| видалення конденсату із дихального контура
|__| заміна пов’язки навколо трахеостоми
|__| інше (вказати):
____________

|__| оцінка необхідності подальшої ШВЛ
|__| мобілізація та/або фізичні вправи
|__| відсмоктування секрету із субглоткової ділянки
|__| гігієнічна обробка ротоглотки
|__| санація трахеобронхіального дерева
|__| заміна дихального контура планово
|__| заміна дихального контура позапланово
|__| видалення конденсату із дихального контура
|__| заміна пов’язки навколо трахеостоми
|__| інше (вказати):
____________

|__| оцінка необхідності подальшої ШВЛ
|__| мобілізація та/або фізичні вправи
|__| відсмоктування секрету із субглоткової ділянки
|__| гігієнічна обробка ротоглотки
|__| санація трахеобронхіального дерева
|__| заміна дихального контура планово
|__| заміна дихального контура позапланово
|__| видалення конденсату із дихального контура
|__| заміна пов’язки навколо трахеостоми
|__| інше (вказати):
____________

|__| оцінка необхідності подальшої ШВЛ
|__| мобілізація та/або фізичні вправи
|__| відсмоктування секрету із субглоткової ділянки
|__| гігієнічна обробка ротоглотки
|__| санація трахеобронхіального дерева
|__| заміна дихального контура планово
|__| заміна дихального контура позапланово
|__| видалення конденсату із дихального контура
|__| заміна пов’язки навколо трахеостоми
|__| інше (вказати):
____________

Примітки.

1. трахеостомія — хірургічне втручання, рутинний епідеміологічний нагляд за яким проводиться окремо. Якщо пацієнту замінено інтубаційну трубку на трахеостому, форма збору даних щодо вентилятор-асоційованих пневмоній продовжується, при цьому додатково заповнюється форма щодо збору даних за інфекцією області хірургічного втручання.

2. неінвазивна вентиляція легень не підпадає під збір даних щодо вентилятор-асоційованих пневмоній, оскільки при цьому відсутній комплекс чинників, які сприяють розвитку вентилятор-асоційованої пневмонії.

____________
1 номер медичної карти стаціонарного хворого (форма первинної облікової документації № 003/о «Медична карта стаціонарного хворого № ____», затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14 лютого 2012 року № 110 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров’я України від 21 січня 2016 року № 29), зареєстрована в Міністерстві юстиції України 12 лютого 2016 року за № 230/28360, форма первинної облікової документації № 097/о «Медична карта новонародженого № ____», затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 січня 2016 року № 29, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 12 лютого 2016 року за № 233/28363, форма первинної облікової документації № 096/о «Історія вагітності та пологів № ___», затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 січня 2016 року № 29, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 12 лютого 2016 року за № 232/28362), або у Реєстрі медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров’я) (далі — медична карта хворого). Номер медичної карти не переноситься до електронного інструменту (програмного забезпечення), який використовується ЗОЗ з метою збереження і аналізу даних рутинного епіднагляду (далі — електронний інструмент).

2 основний клінічний діагноз пацієнта на момент інтубації з штучною вентиляцією легень.

3 заповнюється при внесенні інформації з цієї форми збору даних до електронного інструменту та має відповідати номеру за порядком в ній. Рекомендовано зазначати номер з двох частин (наприклад, 23/22, де 23 — порядковий номер, 22 — поточний рік).

4 день, місяць та рік внесення даних з форми до електронного інструменту.

5 день, місяць та рік інтубації з переходом на штучну вентиляцію легень і день, місяць та рік припинення штучної вентиляції легень з використанням інвазивних пристроїв, а саме:

дата екстубації з наступною трахеостомією і продовженням штучної вентиляції легень не є датою екстубації;

дата припинення штучної вентиляції легень з використанням трахеостоми є датою екстубації;

дата припинення штучної вентиляції легень із залишенням трахеостоми (наприклад, трахеостомія при неоперабельних пухлинах гортані) є датою екстубації;

дата екстубації з наступною неінвазивною штучною вентиляцією легень є датою екстубації;

дата екстубації з наступною реінтубацією протягом наступних 48 годин не є датою екстубації і не потребує оформлення нової форми збору даних щодо вентилятор-асоційованих пневмоній;

дата інтубації, яку було проведено протягом 48 годин після екстубації, не є датою інтубації і в даній формі зазначається в розділі «Догляд, дні», як «інше» із зазначенням «інтубація після екстубації протягом 48 годин».

6 прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) лікаря, який встановив інтубаційну трубку (провів інтубацію), про що наявний запис в медичній картці хворого.

7 прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) медичного працівника (сестри медичної), який асистував під час встановлення інтубаційної трубки (проведення інтубації).

8 діаметр інтубаційної трубки, який вказано в інструкції до виробу або в іншому супровідному документі та/або на видимій частині інтубаційної трубки, який залишився видимим після встановлення.

9 номер партії, який вказаний на інтубаційній трубці (заборонено визначати номер партії по упаковці, інструкції або інших супровідних документів до виробу).

10 підкреслюється «так», якщо в медичній карті хворого в протоколі інтубації (постановки інтубаційної трубки) зазначено, що інтубація була складною. Необхідно підкреслити «ні», якщо в медичній карті в протоколі інтубації (постановки інтубаційної трубки) зазначено, що інтубація була не складною або не зазначена складність проведення інтубації (постановки інтубаційної трубки).

11 підкреслити «перша», якщо інтубаційна/трахеостомічна трубка встановлюється вперше протягом поточного перебування в ЗОЗ, або «повторно», якщо інтубаційна/трахеостомічна трубка встановлюється другий і наступні рази із зазначенням дати (день, місяць та рік) першої інтубації/трахеостомії.

12 запланована дата екстубації/трахеостомії (день, місяць і рік), яка зазначена в медичній карті хворого, в листку лікарських призначень (форма № 003-4/о «Листок лікарських призначень), затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29 травня 2013 року № 435, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17 червня 2013 року за № 990/23522) (далі — листок лікарських призначень) або в іншому документі, що визначає процедури догляду за пацієнтами, які знаходяться на штучній вентиляції легень, затвердженому керівником закладу.

13 може бути підкреслено декілька позиції:

«звичайна», якщо жоден із наступних пунктів не характеризує тип інтубаційної трубки;

«ультратонка поліуретанова», якщо в інструкції до інтубаційної трубки зазначено, що вона є ультратонкою та виготовлена з поліуретану;

«вкрита сріблом», якщо в інструкції до інтубаційної трубки зазначено, що поверхня інтубаційної трубки імпрегнована сріблом;

«вкрита АМП», якщо в інструкції до інтубаційної трубки зазначено, що поверхня інтубаційної трубки вкрита антимікробним(и) агентом(ами);

«інше» і зазначається матеріал та/або покриття поверхні інтубаційної трубки, які вказані в інструкції виробника, але відсутні в наведених вище графах.

14 може бути підкреслено лише одну (найбільш відповідну) позицію:

«з дренажним портом», якщо в інструкції до інтубаційної трубки зазначено, що інтубаційна трубка має манжету та дренажний порт;

«наявна», якщо в інструкції до інтубаційної трубки зазначено, що інтубаційна трубка має манжету;

«відсутня», якщо в інструкції до інтубаційної трубки зазначено, що інтубаційна трубка не має манжети;

«інше» і зазначається характеристики манжети, які вказані в інструкції виробника, але відсутні в наведених вище графах.

15 заповнюється при внесенні даних спостереження до електронного інструменту та має відповідати дослідному номеру форми збору даних щодо інфекцій області хірургічного втручання (рутинний епідеміологічний нагляд за інфекційними ускладненнями після проведеної трахеостомії, відповідно до додатку 5 до цього Порядку).

16 підкреслюється «не встановлено» або «встановлено», якщо під час використання інтубаційної/трахеостомічної трубки та протягом 48 годин після її видалення, лікарем-епідеміологом або лікуючим лікарем не було встановлено або було встановлено вентилятор-асоційовану пневмонію, яка безпосередньо пов’язана з даною інтубаційною/трахеостомічною трубкою. В разі зазначення «встановлено» вказується день, місяць і рік встановлення вентилятор-асоційованої пневмонії.

17 день, місяць і рік взяття мокроти для посіву на поживні середовища, на основі якого було встановлено вентилятор-асоційовану пневмонію.

18 підкреслюється лише одна (найбільш відповідна) позиція.

19 день, місяць і рік взяття крові для посіву на поживні середовища, якщо даний посів проводився з метою підтвердження/встановлення сепсису, як ускладнення вентилятор-асоційованої пневмонії.

20 кількість днів лікування вентилятор-асоційованої пневмонії від дати встановлення вентилятор-асоційованої пневмонії до дня закінчення лікування безпосередньо вентилятор-асоційованої пневмонії або смерті пацієнта.

21 клас ASA визначається на основі даних, які отримані на момент поточного поступлення пацієнта в ЗОЗ та зазначені в медичній карті хворого.

22 вага та зріст пацієнта необхідні для розрахунку індексу маси тіла пацієнта.

23 відмітки проставляються в залежності від комплексу проведених заходів по догляду за пацієнтом у відповідний день, який знаходиться на штучній вентиляції легень, тобто відзначається декілька заходів в одній графі за інформацією, наявною в медичній карті хворого або в іншому документі, що визначає процедури догляду за пацієнтами, які знаходяться на штучній вентиляції легень, затвердженому керівником закладу.

Якщо пацієнта повторно переведено на інвазивну штучну вентиляцію легень протягом 48 годин (наприклад, повторна інтубація після екстубації), проведені заходи по догляду в дні коли інвазивна штучна вентиляція не проводилася не відзначаються. Дні без інвазивної штучної вентиляції легень не повинні бути враховані при розрахунку епідеміологічних показників щодо вентилятор-асоційованих пневмоній (наприклад, показників розповсюдженості вентилятор-асоційованих пневмоній на кількість днів інтубації).

24 відмічається, якщо в медичній карті хворого або в іншому документі зазначено, що дихальний контур замінюється планово (наприклад, кожні 7 днів) і таку заміну виконано в поточний день. Якщо заміна відбулася поза датою збору даних (наприклад, у неробочий день) помітку щодо проведення заміни дихального контура необхідно зробити в день отримання даних (ретроспективно).

25 відмічається, якщо в медичній карті хворого або в іншому документі не зазначено, що дихальний контур замінюється планово і таку заміну виконано в поточний день. Якщо заміна відбулася поза датою збору даних (наприклад, у неробочий день) помітку щодо проведення заміни дихального контура необхідно зробити в день отримання даних (ретроспективно).

26 будь-які інші заходи з догляду за пацієнтом, який знаходиться на штучній вентиляції легень, що зазначені в медичній карті хворого, листку лікарських призначень або в іншому документі і відмітка щодо виконання яких на поточний день наявна.

Додаток 5
до Порядку здійснення епідеміологічного нагляду
та ведення обліку інфекційних хвороб,
пов’язаних з наданням медичної допомоги
(підпункт 4 пункту 6 розділу II, пункт 7 розділу II)

Форма збору даних щодо інфекцій області хірургічного втручання

I
Д

Прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) пацієнта:

Вік: ____
Дата народження: ___ / ___ / ____

№ медичної карти1: ____
Відділення: ___________

Дата заповнення4:
___ / ___ / ____

Дата опрацювання5:
___ / ___ / ____

Діагноз2:

Стать: |__| Ч |__| Ж

Дослідний номер3: _____

1

Назва операції6: ........................................................................................................................
Операційна: ................................................................................................................................
......................................................................................................................................................
Прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) хірурга7: ........................................................
Дата втручання: ___ / ___ / ____ р.
Прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) асистента8: ...................................................

2

Індекси ризику

Клас ASA9: Вага10: ............. кг
|__| I — здоровий пацієнт (не курить, зрідка вживає алкоголь); Зріст: .............. см
|__| II — пацієнт із легким системним захворюванням (захворювання без суттєвих функціональних обмежень) — наприклад, курець, соціальний алкоголік, вагітна, ожиріння з індексом маси тіла більше 30 та менше 40, компенсований цукровий діабет, контрольована артеріальна гіпертензія, захворювання органів дихання в легкій формі;
|__| III — пацієнт із тяжким системним захворюванням (захворювання із суттєвим обмеженням функціональних можливостей) — наприклад, неконтрольована артеріальна гіпертензія та субкомпенсований цукровий діабет, хронічне обструктивне захворювання легень, патологічне ожиріння (індекс маси тіла більше 40), активний гепатит, алкогольна залежність або зловживання алкоголем, імплантований кардіостимулятор, помірне зниження фракції серцевого викиду, хронічна ниркова недостатність із необхідністю проведення планового гемодіалізу, ішемічна хвороба серця та анамнестично (більше трьох місяців) перенесені інфаркт міокарду, інсульт, транзиторна ішемічна атака, стан після стентування коронарних артерій), недоношений новонароджений; постконцептуальний вік (сума терміну гестації та віку дитини після народження) менше 60 тижнів;
|__| IV — пацієнт із тяжким системним захворюванням, яке постійно представляє небезпеку для життя — наприклад, нещодавно перенесені (до трьох місяців) інфаркт міокарду, інсульт, транзиторна ішемічна атака, напад стенокардії; тяжка дисфункція серцевих клапанів, різке зниження фракції серцевого викиду, сепсис, ДВЗ-синдром, гостра або хронічна декомпенсована ниркова недостатність;
|__| V- пацієнт, який помирає (оперативне втручання по життєвим показам) — наприклад, розрив аневризми аорти, тяжка політравма, внутрішньочерепний крововилив, гостра ішемія кишківника при супутній тяжкій кардіальній патології або поліорганній недостатності.

3

Клас рани11:
|__| чиста (не проникає у колонізовані мікроорганізмами тканини і порожнини)
|__| чиста забруднена (контрольовано проникає у колонізовані мікроорганізмами тканини і порожнини)
|__| забруднена (місце втручання забруднене потенційно інфікованими виділеннями)
|__| брудна (область втручання інфікована)

4

Початок12:
__ / __ / __ __ ___
Закінчення:
__ / __ / __ __ ___
Тривалість:
___ год. ___ хв.

Невідкладність операції:
|__| невідкладна — має бути виконана негайно аби врятувати життя
|__| ургентна — має бути виконана протягом 24 — 48 годин
|__| напів-факультативна — має бути виконана протягом днів-тижнів
|__| факультативна — без часових обмежень

Периопераційні заходи

5

Підготовка пацієнта:
Доопераційна ванна/душ всього тіла: |__| так |__| ні дата: ___ / ___ / ____
Використано: |__| мило |__| інший антисептичний засіб
Видалення волосся: |__| бритва |__| ножиці |__| без видалення
Видалення волосся: |__| вдома |__| у відділенні |__| в операційній
Дата видалення волосся: ___ / ___ / _____ р.

Хірургічна підготовка шкіри:
|__| спиртовий розчин хлоргексидину
|__| спиртовий повідон-йод
|__| водний розчин хлоргексидину
|__| водний розчин повідон-йоду
Після обробки шкіра повністю висохла: |__| так |__| ні

Передопераційна профілактика АМП14:
|__| не показана
|__| показана, але не була проведена через |__| недоступність15
|__| інша причина16 (вписати): _____________________
Використаний АМП17:
|__| амоксицилін + клавулонова к-та |__| цефазолін |__| ванкоміцин |__| ципрофлоксацин |__| гентаміцин |__| метронідазол
|__| пеніцилін |__| інший: _________________ Доза18: ________ мг
Час введення: ___ : ___ Повторне введення19: ___ : ___

Хірургічна обробка рук20:
|__| спиртовмісний антисептик |__| мило + вода
|__| інший антисептик21: ____________
Тривалість процедури22: ___ хв

Дренаж/імплант
Локалізація26: _________________________________
Тип дренування: |__| відкритий |__| закритий
АМП призначений за відсутності інфікованих виділень: |__| так |__| ні
Імплант: |__| металоостеосинтез |__| сітка
|__| шкірний трансплант |__| інше27: __________________

Післяопераційна АМП-терапія:
АМП-профілактика була закінчена після операції23: |__| так |__| ні
Якщо ні, які АМП були призначені24:
АМП 1: Доза: мг
Доз на добу: ____ Курс: ___ днів
АМП 2: Доза: мг
Доз на добу: ____ Курс: ___ днів
Причина25: |__| післяопераційна профілактика |__| лікування ІОХВ
|__| виділення з рани/дренажу |__| інше: _____________

6

Інші заходи28 (описати): _________________________________________________________________
___________________________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________________________

Занесено в базу даних: |__| так |__| ні

Прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) епідеміолога: _____________________________

Примітки.

____________
1 номер медичної карти стаціонарного хворого (форма первинної облікової документації № 003/о «Медична карта стаціонарного хворого № ____», затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14 лютого 2012 року № 110 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров’я України від 21 січня 2016 року № 29), зареєстрована в Міністерстві юстиції України 12 лютого 2016 року за № 230/28360, форма первинної облікової документації № 097/о «Медична карта новонародженого № ____», затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 січня 2016 року № 29, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 12 лютого 2016 року за № 233/28363, форма первинної облікової документації № 096/о «Історія вагітності та пологів № ___», затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 січня 2016 року № 29, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 12 лютого 2016 року за № 232/28362), або у Реєстрі медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров’я) (далі — медична карта хворого). Номер медичної карти не переноситься до електронного інструменту (програмного забезпечення), який використовується ЗОЗ з метою збереження і аналізу даних рутинного епіднагляду (далі — електронний інструмент).

2 основний клінічний діагноз пацієнта на момент проведення хірургічного втручання. У випадках якщо основний клінічний діагноз не є показанням до проведення оперативного втручання, необхідно зазначати два діагнози за наступною формою: основний клінічний діагноз / діагноз, який є причиною проведення оперативного втручання (наприклад, лімфобластний лейкоз / гострий апендицит).

3 дослідний номер заповнюється при внесенні даних цієї форми до електронного інструменту та має відповідати номеру за порядком в ній. Рекомендовано зазначати номер з двох частин (наприклад, 11/25, де 11 — порядковий номер, 25 — поточний рік).

4 день, місяць та рік внесення даних в форму збору даних.

5 день, місяць та рік внесення даних з форми до електронного інструменту.

6 назва оперативного втручання із списку, що наведений нижче (зазначається назва оперативного втручання, яке найбільше підходить):

1) видалення аневризми черевного відділу аорти;

2) ампутація кінцівки;

3) оперативне втручання на апендикулярному відростку;

4) постановка шунта для діалізу;

5) хірургія жовчних протоків, печінки і підшлункової залози;

6) хірургія молочної залози;

7) операції на серці;

8) каротидна ендартеректомія;

9) шунтування коронарних артерій із розрізом грудної клітини та донорської ділянки;

10) шунтування коронарної артерії із розрізом лише грудної клітини;

11) хірургія жовчного міхура;

12) хірургія товстого кишківника;

13) краніотомія;

14) кесарів розтин;

15) спонділодез;

16) відкрите лікування перелому;

17) хірургія шлунку;

18) хірургія кил;

19) артропластика кульшового суглобу;

20) пересадка серця;

21) абдомінальна гістеректомія;

22) артропластика колінного суглобу;

23) пересадка нирки;

24) ламінектомія;

25) пересадка печінки;

26) хірургія ділянки шиї;

27) хірургія нирок;

28) хірургія яєчників;

29) оперативні втручання пов’язані із встановленням та обслуговуванням кардіостимулятора;

30) хірургія простати;

31) периферичне судинне шунтування;

32) проктологія;

33) хірургія хребта;

34) хірургія тонкої кишки;

35) хірургія селезінки;

36) торакальна хірургія;

37) хірургія щитовидної та паращитовидної залоз;

38) вагінальна гістеректомія;

39) шунтування шлуночків головного мозку;

40) діагностична лапаротомія.

У випадках якщо пацієнту проводиться одночасно декілька видів оперативних втручань (наприклад, при політравмі), оформляються форми збору даних відповідно до кількості хірургічних бригад.

7 прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) лікаря-хірурга, який проводив оперативне втручання. У випадках якщо хірургічна бригада складається з більше ніж двох лікарів хірургів, в графі «Прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) хірурга» зазначається Прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) керівника хірургічної бригади. У випадках якщо оперативне втручання проводить декілька хірургічних бригад (наприклад, оперативні втручання при політравмі), заповнюються форми збору даних окремо по кожному з втручань.

8 прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) лікаря-хірурга, який асистував під час проведення оперативного втручання. У випадках якщо хірургічна бригада складається з більше ніж двох лікарів хірургів в графі «Прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) асистента» зазначається Прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) заступника керівника хірургічної бригади.

9 клас ASA визначається на основі даних, які отримані на момент поточного поступлення пацієнта в ЗОЗ та зазначені в медичній карті хворого.

10 вага та зріст пацієнта використовуються для розрахунку індексу маси тіла пацієнта.

11 зазначається клас рани відповідно до ризику розвитку ІОХВ (розділ III Порядку профілактики інфекційних хвороб, пов’язаних із наданням медичної допомоги, в закладах охорони здоров’я, які надають медичну допомогу в стаціонарних умовах, затвердженого цим наказом).

12 день, місяць, рік, година та хвилина початку та закінчення оперативного втручання, які зазначено в медичній карті хворого, тривалість оперативного втручання в годинах і хвилинах.

13 Заповнення розділу 5 «Периопераційні заходи» проводиться відповідно до даних медичної карти хворого.

14 якщо передопераційна антибіотикопрофілактика показана і була проведена, ця графа не заповнюється.

15 вказати «недоступність», якщо антимікробного лікарського засобу не було в наявності.

16 інша причина вказується, якщо лікарський засіб був в наявності, але його не ввели пацієнту.

17 заповнюється виключно, якщо передопераційна антибіотикопрофілактика була проведена. Відмічається антибактеріальний лікарський засіб або їх комбінація, що були введені пацієнту з метою проведення передопераційної антибіотикопрофілактики: амоксицилін в поєднанні з клавулановою кислотою, цефазолін, клоксацилін, ванкоміцин, ципрофлоксацин, гентаміцин, метронідазол, пеніцилін; відмічається «інший» та зазначається діюча речовина або речовини антибактеріального(их) препарату(ів), що були введені пацієнту з метою проведення передопераційної антибактеріальної профілактики, якщо у наведеному списку відсутній використаний лікарський засіб.

18 доза антибактеріального препарату, який було введено пацієнту з метою проведення передопераційної антибіотикопрофілактики в міліграмах; в разі, якщо використовувалися два або більше лікарських засобів (діючих речовин), зазначаються дози всіх засобів через скісну риску.

19 заповнюється виключно, якщо антибактеріальний препарат вводився повторно протягом оперативного втручання з метою проведення антибіотикопрофілактики. Зазначається година і хвилина повторного введення антибактеріального(их) препарату(ів).

20 якщо хірургічна обробка рук не проводилася, ця графа не заповнюється.

21 якщо використовувався інший антисептичний засіб, який не зазначено в переліку, відмічається «інший антисептик» і вписується його назва або діюча речовина.

22 заповнюється виключно, якщо хірургічна обробка рук проводилася. Вказується тривалість хірургічної обробки рук в хвилинах.

23 відмічається «так», якщо антибактеріальні препарати не вводилися пацієнту після накладання швів (закриття операційного поля) або «ні», якщо пацієнту продовжили вводити антибактеріальні препарати після закінчення оперативного втручання.

24 АМП 1 та АМП 2 — вказується діюча речовина антибактеріальних лікарських засобів, які були призначені пацієнту в післяопераційному періоді; у випадках, коли антибактеріальних препаратів призначено більше двох, в розділі 6 необхідно додати пункти АМП 3, АМП 4, АМП 5 і т. д. та вписати діючу речовину антибактеріального препарату, дозу введення, доз на день та днів призначення; якщо антибактеріальний лікарський засіб складається з двох діючих речовин (наприклад, амоксицилін в поєднанні з клавулановою кислотою), їх потрібно зазначати окремо: АМП 1 — амоксицилін, АМП 2 — клавуланова кислота, і подальші підпункти заповнювати відповідно до діючих речовин.

25 заповнюється виключно, якщо пацієнту продовжили вводити антибактеріальні препарати після закінчення оперативного втручання. Відмічається причина призначення антибактеріальних препаратів пацієнту відповідно до записів в медичній карті хворого: післяопераційна профілактика (відзначається виключно у випадках, коли післяопераційна профілактика проводиться більш тривалий термін в разі трансплантації органів, кардіохірургічних втручань або ендопротезування суглобів), лікування ІОХВ, виділення з рани/дренажу; відмічається «інше» і вписується причина, якщо в наведеному переліку причина призначення антибактеріальної терапії відсутня.

26 локалізація розміщення дренажу/імпланту; якщо дренажів/імплантів декілька, їх необхідно зазначати окремо із зазначенням типу дренування, відомостей щодо призначення АМП і виду імпланту в «інших заходах» (пункт 6 форми).

27 відмітити «інше» і вписати вид/тип імпланту, якщо в наведеному переліку він відсутній.

28 в цьому розділі зазначаються заходи, які важливі з точки зору епідеміологічного нагляду за ІОХВ, але які не увійшли до інших розділів цієї форми збору даних. Крім того, в даний розділ слід вносити дані, які не вмістилися у відповідний розділ форми (наприклад, призначені антибактеріальні засоби та вид імпланту).

Додаток 6
до Порядку здійснення епідеміологічного нагляду
та ведення обліку інфекційних хвороб,
пов’язаних з наданням медичної допомоги
(підпункт 4 пункту 6 розділу II, пункт 7 розділу II)

Форма збору даних щодо інфекцій області хірургічного втручання в післяопераційний період

I
Д

Прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) пацієнта: 
.................................................
.................................................

Вік: ....... років
Дата народження: .../.../.... р.

№ медичної карти: .........

Місце проживання: ..........
.............................................
.............................................

Номер телефону пацієнта: ........................................................................................................

Номер телефону контактної особи: .........................................................................................

Прізвище та ім’я контактної особи: .........................................................................................

Дата поступлення: ...../...../.......... р.                                      Дата виписки: ...../...../.......... р.

День1

Дата

Подія2

АМП3

Симптоми ІОХВ4

Прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) лікуючого лікаря

1

ОВ

2–3

4–5

6–7

8–10

11–14

15–17

18–21

22–25

26–29

30

Кінець спостереження за ІОХВ (стандарт)

Інфекція області хірургічного втручання: |__| так |__| ні
Пацієнт повторно поступив на хірургічне лікування: |__| ні |__| так (причина): ..............................................................................................................................................................
Дата повторної госпіталізації з приводу ІОХВ: ..../..../...... р.        Дата виписки: ..../..../...... р.

|__| Поверхнева ІОХВ

|__| гнійні виділення із поверхневої післяопераційної рани

або

|__| ідентифіковано мікроорганізм із зразка, що взятий із рани5

або

|__| післяопераційну рану розкрито повторно

та

|__| наявні симптоми гострого інфекційного захворювання

або

|__| лікуючий лікар встановив діагноз

|__| Глибока ІОХВ

|__| гнійні виділення із глибокої післяопераційної рани

або

|__| післяопераційну рану розкрито повторно

та

|__| ідентифіковано мікроорганізм із зразка, що взятий із рани5

або

|__| наявні симптоми гострого інфекційного захворювання

або

|__| наявний глибокий запальний процес гнійного характеру, в тому числі абсцес візуально/пункційно/при повторному розтині

|__| ІОХВ орган/порожнина

|__| гнійні виділення по дренажу, який встановлений в порожнину/орган в нормі не колонізований мікроорганізмами

або

|__| при обстеженні (візуалізації) знайдено запальний процес або абсцес в органі/порожнині, що дотичні до оперативного втручання

|__| ідентифіковано мікроорганізм із зразка, що взятий із органа/ порожнини5

Інші післяопераційні ускладнення:
|__| неінфекційні місцеві ускладнення в області післяопераційної рани (наприклад, кровотеча або аномальна реакція з боку шкіри)
Смерть пацієнта: ..../..../...... р.     Причина смерті: ......................................................................

Результати бактеріологічного обстеження*

Зразок взято

Дата: .../.../.....
вид матеріалу: ................

Ідентифікований мікроорганізм(и):

1.
2.
3.

Чутливість до АМП:

1.
2.
3.

Дата заповнення форми: ..../..../....... р. Форма перевірена6: |__| так |__| ні Підпис: ............

Примітки:

____________
1 спостереження протягом 30 днів після проведення оперативного втручання.

2 взаємодія із пацієнтом починаючи з оперативного втручання (ОВ): видалення/заміна пов’язки (ЗП), огляд лікуючим лікарем в стаціонарі (ОЛ), виписка із стаціонару (ВС), огляд лікуючим лікарем на дому або в амбулаторних умовах (ОД), опитування лікуючим лікарем по телефону (ОТ), повторне поступлення (ПП), повторне оперативне втручання (ПОВ), нагляд завершено (НЗ) із вказанням причини (наприклад, відмова від подальшого лікування або виписка під нагляд сімейного лікаря).

3 для кожної події зазначається дата призначення антимікробного препарату (АМП) та його назва (якщо антибіотик не призначається, необхідно зазначити «ні»).

4 зазначаються (при наявності) та відмічаються у відповідній графі (поверхнева/глибока ІОХВ або ІОХВ орган/порожнина): виділення по дренажу (гнійні, кров’янисті, зміна кольору з/на, тощо; біль/болісність в області рани, якщо це є непритаманним симптомом; локальний набряк, почервоніння шкіри, підвищена температура шкіри в області післяопераційної рани; будь-яке погіршення стану хворого як суб’єктивного так і об’єктивного характеру (наприклад, гіпертермія, загальне нездужання, зниження артеріального тиску, підвищення частоти серцевих скорочень тощо).

5 більшість післяопераційних ран швидко колонізуються мікроорганізмами, тому виділення збудника має діагностичну цінність лише при правильно взятому зразку для дослідження (матеріал набирається в асептичних умовах лише у пацієнтів, які мають симптоми ІОХВ).

6 форма перевіряється та підписується працівником ВІК, який відповідальний за рутинний епіднагляд ІОХВ або статистиком.

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства охорони здоров’я України
03 серпня 2021 року № 1614

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
11 жовтня 2021 р. за № 1319/36941

Порядок профілактики інфекційних хвороб, пов’язаних з наданням медичної допомоги, в закладах охорони здоров’я, які надають медичну допомогу в стаціонарних умовах

I. Загальні положення

1. Цей Порядок визначає організацію профілактики інфекційних хвороб, пов’язаних з наданням медичної допомоги (далі — ІПНМД) в закладах охорони здоров’я, що надають медичну допомогу в стаціонарних умовах (далі — ЗОЗ), незалежно від форми власності та незалежно від їх відомчого підпорядкування.

2. Виконання цього Порядку у ЗОЗ забезпечує його керівник, у клінічних структурних підрозділах — відділ з інфекційного контролю (далі — ВІК) та керівники структурних підрозділів.

3. У цьому Порядку терміни та умовні скорочення вживаються у такому значенні:

вентилятор-асоційована пневмонія (далі — ВАП) — група ІПНМД, що розвиваються у пацієнта в результаті інтубації та подальшої механічної вентиляції легень;

група ризику — соціальна група, стосовно якої є прямі епідеміологічні дані про те, що у її представників через певні об’єктивні чинники частіше за представників загального населення розвиваються захворювання або щодо якої є обґрунтовані припущення фахівців про високий рівень такого ризику;

інфекція області хірургічного втручання (далі — ІОХВ) — група ІПНМД, що розвиваються у пацієнта в результаті хірургічного втручання;

катетер-асоційовані інфекції кровотоку (далі — КАІК) — група ІПНМД, що розвиваються у пацієнта в результаті використання судинного катетера для введення лікарських засобів, забору проб крові або інших медичних процедур;

катетер-асоційовані інфекції сечовивідних шляхів (далі — КАІСВШ) — група ІПНМД, що розвиваються у пацієнта в результаті використання сечового катетера;

фактори ризику — це потенційно небезпечні для здоров’я фактори поведінкового, біологічного, генетичного, екологічного, соціального характеру, навколишнього та виробничого середовищ, що підвищують вірогідність розвитку захворювань, їх прогресування та несприятливого результату;

фоновий рівень ІПНМД — мінімальний рівень захворюваності на ІПНМД, який притаманний окремому ЗОЗ. Фоновий рівень ІПНМД установлюється на підставі рутинного епідеміологічного нагляду за ІПНМД протягом не менше 12 місяців та епідеміологічного аналізу;

АМП — антимікробний препарат;

ГРДС — гострий респіраторний дистрес-синдром;

НІВПТ — неінвазивна вентиляція легень із позитивним тиском;

ПІІК — профілактика інфекцій та інфекційний контроль;

СОП — стандартна операційна процедура;

ШВЛ — штучна вентиляція легень.

Інші терміни у цьому Порядку вживаються у значеннях, наведених в Законах України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», «Про захист населення від інфекційних хвороб» та інших нормативно-правових актах у сфері охорони здоров’я.

4. Загальними адміністративними заходами, які забезпечуються ЗОЗ для профілактики ІПНМД є:

1) створення ВІК, відповідно до Положення про відділ з інфекційного контролю закладу охорони здоров’я та установи / закладу надання соціальних послуг / соціального захисту населення, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 03 серпня 2021 року № 1614;

2) затвердження плану дій з ПІІК;

3) наявний електронний інструмент (програмне забезпечення), який дозволяє визначати кількість днів використання катетеру (катетер-днів) для КАІК, КАІСВШ, відсоток днів ШВЛ, в які визначалася необхідність в подальшій інтубації, та розповсюдженість ІПНМД в ЗОЗ;

4) затвердження СОП з постановки та догляду за внутрішньосудинними катетерами, сечовими катетерами, інтубаційними та трахеостомічними трубками, профілактики ІОХВ;

5) проведення навчання, підготовки і перевірки знань щодо виконання СОП з постановки та догляду за внутрішньосудинними катетерами, сечовими катетерами, інтубаційними та трахеостомічними трубками, профілактики ІОХВ;

6) наявність у ЗОЗ мікробіологічної лабораторії або договору із мікробіологічною лабораторією, або іншим ЗОЗ, у якого є мікробіологічна лабораторія;

7) затвердження щорічного звіту ВІК з ПІІК.

5. Результатом приєднання КАІК, ВАП, ІОХВ, КАІСВШ є подовження строків перебування пацієнта в стаціонарі та збільшення витрат на його лікування.

6. Контроль за КАІК, ВАП, ІОХВ, КАІСВШ здійснюється шляхом проведення рутинного епідеміологічного нагляду відповідно до Порядку здійснення епідеміологічного нагляду та ведення обліку інфекційних хвороб, пов’язаних з наданням медичної допомоги, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 03 серпня 2021 року № 1614.

II. Профілактика катетер-асоційованих інфекцій кровотоку

1. Групи ризику щодо КАІК:

1) пацієнти відділень анестезіології, реанімації та інтенсивної терапії (далі — ВАРІТ) та палат інтенсивної терапії, що обумовлено частим введенням декількох катетерів, використанням катетерів, які встановлюються виключно пацієнтам ВАРІТ і пов’язані з високими ризиками (наприклад, катетеризація легеневої артерії), довготривалим використанням катетерів, а також фактом постановки катетерів у надзвичайних обставинах;

2) пацієнти, які знаходяться на постійному гемодіалізі;

3) пацієнти з онкологічними захворюваннями;

4) пацієнти після оперативних втручань.

2. Фактори ризику щодо КАІК:

1) довготривале перебування в стаціонарі до катетеризації;

2) довготривале або більше рекомендованого терміну використання катетера;

3) високий ступінь мікробної колонізації в місці введення катетера (наприклад, пахова ділянка);

4) катетеризація внутрішньої яремної вени;

5) катетеризація стегнової вени у дорослих;

6) нейтропенія;

7) недоношеність;

8) недоукомплектованість ВАРІТ сестрами медичними;

9) повне парентеральне харчування;

10) нестандартизований догляд за катетером (наприклад, працівники не пройшли підготовку щодо правильного догляду за катетером);

11) переливання препаратів крові у дітей.

3. До основних заходів щодо профілактики і моніторингу КАІК входять: загальні адміністративні заходи ЗОЗ, що наведені у пункті 5 розділу I цього Порядку, та спеціальні адміністративні заходи, які наведені у пункті 4 цього розділу, моніторинг, оцінка і зворотній зв’язок щодо КАІК, заходи перед постановкою катетера, заходи після встановлення катетера, додаткові заходи профілактики КАІК.

4. Спеціальні адміністративні заходи профілактики КАІК:

1) співвідношення сестер медичних до пацієнтів у ВАРІТ — щонайменше одна сестра медична на двох пацієнтів;

2) забезпечити ВАРІТ сестрами медичними, які працюють на повний робочий день (ВАРІТ — основне місце роботи);

3) вносити в щоденник форми первинної облікової документації № 003/о «Медична карта стаціонарного хворого № ____», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14 лютого 2012 року № 110 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров’я України від 21 січня 2016 року № 29), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12 лютого 2016 року за № 230/28360, форми первинної облікової документації № 097/о «Медична карта новонародженого № ____», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 січня 2016 року № 29, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12 лютого 2016 року за № 233/28363, форми первинної облікової документації № 096/о «Історія вагітності та пологів № ___», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 січня 2016 року № 29, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12 лютого 2016 року за № 232/28362), або до Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров’я (далі — медична карта стаціонарного хворого) наступні дані:

покази для введення катетера;

дата і час введення катетера;

медичний працівник, який провів процедуру;

дата і час видалення катетера.

5. Моніторинг, оцінка і зворотній зв’язок щодо КАІК:

1) вимірювати частоту розвитку КАІК на 1000 катетер-днів в кожному із відділень окремо для центральних судинних катетерів;

2) вимірювати частоту розвитку КАІК на 1000 катетер-днів у ВАРІТ для периферичних катетерів;

3) порівнювати результати за квартал, півроку та рік і співставляти їх із регіональними або загальнонаціональними даними;

4) мінімум раз на рік, під час навчальних сесій, повідомляти отримані результати медичним працівникам та, під час затвердження щорічного звіту ВІК з ПІІК, керівництву ЗОЗ.

6. Заходи перед постановкою катетера:

1) щоденна обробка шкіри пацієнтів ВАРІТ (всього тіла) 2% розчином хлоргексидину, окрім дітей віком до двох місяців, у яких необхідно використовувати 70% розчин спирту;

2) гігієнічна обробка рук перед одяганням рукавичок відповідно до додатку 1 до Інструкції з впровадження покращення гігієни рук в закладах охорони здоров’я та установах / закладах надання соціальних послуг / соціального захисту населення, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 03 серпня 2021 року № 1614 (далі — Інструкція).

7. Заходи під час постановки катетера:

1) використання СОП із контрольним списком послідовності дій для постановки катетера, примірну СОП «Контрольний список послідовності дій для постановки центрального судинного катетера» наведено у додатку 1 до цього Порядку;

2) виконання процедури виключно у асептичних умовах;

3) використовуйте переносний маніпуляційний столик або набір для постановки/заміни центрального судинного катетера, що містять все необхідне для асептичної постановки/заміни (перелік слід зазначити у відповідному СОП), і легко доступні у відділеннях, де проводиться катетеризація центральних судин;

4) для забезпечення асептики під час постановки/заміни по провіднику центрального судинного катетера медичні працівники, які приймають участь у постановці катетера, мають бути одягнені у стерильні одноразові халат і шапочку/хустинку захисні від інфекційних агентів, медичну (хірургічну) маску, захисні окуляри/щиток і медичні рукавички;

5) під час процедури встановлення центрального судинного катетеру пацієнт накривається стерильною серветкою, яка покриває все тіло;

6) використовувати хлоргексидиновий антисептик для підготовки шкіри перед процедурою (слід нанести на шкіру спиртовмісний антисептик із 2% хлоргексидином або 70% спиртом у дитини до двох місяців, який має висохнути до початку процедури);

7) не рекомендовано катетеризувати стегнову вену у дорослих пацієнтів із ожирінням;

8) не рекомендовано катетеризувати яремну вену у пацієнтів із встановленою трахеостомою;

9) використовувати периферичний судинний доступ з метою зниження ризиків розвитку ІПНМД недоцільно;

10) катетеризацію внутрішньої яремної вени слід проводити в супроводі ультразвукової візуалізації.

8. Заходи після встановлення катетера:

1) продезінфікувати закрутки, порти та безголкові сполучення перед початком маніпуляцій із катетером:

у разі відсутності видимого забруднення — протерти 70% спиртом або 2% розчином хлоргексидину або повідон-йодом;

у разі видимого забруднення — очистити зони забруднення шляхом механічного тертя, протягом мінімум п’яти секунд, із застосуванням 70% спирту або 2% розчину хлоргексидину або повідон-йоду;

під час очищення і дезінфекції катетера особливу увагу звернути на порти та розгалуження, оскільки ці ділянки найчастіше колонізовані мікроорганізмами в більшості випадків при стандартному застосуванні катетера;

2) видаляти катетер одразу після зникнення необхідності в ньому (наприклад, оцінювати необхідність катетера під час щоденного обходу);

3) рекомендовано надавати перевагу прозорим пов’язкам просякнутих хлоргексидином перед марлевими, окрім випадків коли наявні виділення із місця проколу, до їх зникнення;

4) замінювати прозорі пов’язки і виконувати догляд за ділянками шкіри із антисептиком, що містить хлоргексидин, кожні п’ять-сім днів або одразу, якщо пов’язка забруднена чи пошкоджена;

5) марлеві пов’язки змінювати кожні два дні або одразу, якщо пов’язка забруднена, волога чи пошкоджена;

6) пов’язки можна замінювати рідше, ніж вказано вище, у випадках, коли існує великий ризик зміщення центрального судинного катетера;

7) використовувати антимікробні мазі під час догляду за катетерами (в області проколу), що використовуються для проведення гемодіалізу (повідон-йодову або поліспоринову мазь, у разі сумісності із матеріалом катетеру; заборонено використовувати мупіроцинову мазь через ризики формування резистентності та пошкодження поліуретанових катетерів).

9. Додаткові заходи з профілактики КАІК (використовуються лише у випадках високого рівня розповсюдженості КАІК в ЗОЗ, при умові, що всі заходи відповідно до пунктів 6–8 цього розділу запроваджені і дотримуються):

1) використання катетерів імпрегнованих антимікробними або антисептичними засобами (наприклад, міноциклін-рифампін або хлоргексидин-сульфадіазин срібла) у пацієнтів, які:

мають обмежений венозний доступ та рецидивуючу КАІК в анамнезі;

мають високий ризик ускладнень від КАІК (наприклад, після трансплантації серцевого клапану);

2) використання просякнених хлоргексидином пов’язок у пацієнтів віком від двох місяців у ВАРІТ (додатково до щоденної обробки шкіри хлоргексидином).

III. Профілактика інфекцій області хірургічного втручання

1. Фактори ризику щодо ІОХВ:

1) колонізація бактеріями області хірургічного втручання (наприклад, при оперативних утручаннях на кишківнику або в ротоглотці ризик розвитку ІОХВ вищий ніж при операціях на кістках);

2) вірулентність мікроорганізмів (наприклад, кількість коагулазопозитивних стафілококів, що необхідна для розвитку ІОХВ, нижча ніж кількість коагулазонегативних стафілококів);

3) середовище рани (наприклад, наявність некротичних залишків тканин в області хірургічної рани збільшує ризик розвитку ІОХВ);

4) захисні механізми організму, що ослаблені при наявності наступних захворювань та станів:

цукровий діабет;

тютюнопаління;

гормональна терапія;

недоїдання;

довготривале перебування в стаціонарі до оперативного втручання;

колонізація носоглотки Staphylococcus aureus;

периопераційне переливання крові;

5) використання медичних виробів обмеженого використання, що пройшли очищення, дезінфекцію і стерилізацію (репроцесинг), а не одноразових;

6) багаторазове використання одноразових медичних виробів.

2. Класифікація ран у відповідності до ризику розвитку ІОХВ:

1) чисті — під час оперативного втручання відсутнє проникнення у колонізовану нормальною мікрофлорою частину тіла або порожнину при запланованих та контрольованих обставинах (ризик розвитку ІОХВ мінімальний і пов’язаний із мікроорганізмами зовнішнього середовища, операційної бригади або мікроорганізмами, що знаходяться на шкірі пацієнта);

2) чисті забруднені — під час оперативного втручання наявне проникнення у колонізовану нормальною мікрофлорою частину тіла або порожнину при запланованих та контрольованих обставинах (ризик розвитку ІОХВ незначний та може бути знижений шляхом профілактичних заходів);

3) забруднені — місце оперативного втручання сильно забруднене при відсутності вираженого запального процесу інфекційного характеру (ризик розвитку ІОХВ середній та лише незначно може бути знижений шляхом профілактичних підходів);

4) брудні — оперативне втручання проводиться в місці вираженого запального процесу інфекційного характеру (високий ризик розвитку ІОХВ).

3. Профілактика ІОХВ включає, але не обмежується ними, наступні заходи: парентеральна АМП-профілактика, непарентеральна АМП-профілактика, забезпечення нормотермії, контроль глікемії, оксигенація, антисептична профілактика.

4. Заходи парентеральної периопераційної антибіотикопрофілактики проводяться відповідно до медико-технологічних документів, затверджених Міністерством охорони здоров’я України.

5. Заходи непарентеральної АМП-профілактики:

1) наносити АМП (наприклад, мазі, розчини, порошки) на хірургічний розтин для профілактики ІОХВ не рекомендовано;

2) шовний матеріал покритий триклозаном може використовуватися з метою профілактики ІОХВ;

3) пов’язки просякненні АМП можуть використовуватися після первинного закриття рани з метою профілактики ІОХВ.

6. Контроль глікемії:

1) забезпечити периопераційний рівень глюкози в крові менше 9,9 ммоль/л у пацієнтів з діабетом та без нього;

2) контролювати рівень глікованого гемоглобіну не обов’язково в периопераційний період.

7. В периопераційний період у пацієнта необхідно забезпечити нормотермію.

8. Оксигентерапія:

1) пацієнтам із нормальною функцією легень, яким проводиться загальна анестезія з ендотрахеальною інтубацією, вентиляція легень здійснюється із підвищеною фракцією кисню, як під час операції так і після екстубації в ранній післяопераційний період;

2) інтраопераційне ведення пацієнтів, яким проводиться нейроаксіальна анестезія, із нормальною функцією легень використання подачі повітря через маску із підвищеною фракцією кисню може застосовуватися з метою зменшення ризику розвитку ІОХВ;

3) післяопераційне ведення пацієнтів із нормальною функцією легень із використанням подачі повітря через маску або носові канюлі із підвищеною фракцією кисню малоефективне для зменшення ризику розвитку ІОХВ.

9. Заходи антисептичної профілактики:

1) пацієнт повинен прийняти ванну або душ із використанням мила або з іншим антисептичним засобом мінімум на ніч перед операційним днем;

2) для прийому душу пацієнтам може бути рекомендовано використання мочалок із хлоргексидину-глюконатом для зменшення ризику розвитку ІОХВ;

3) інтраопераційну підготовку шкіри необхідно проводити спиртовмісним розчином, у разі відсутності протипоказань у пацієнта;

4) використання адгезивів з/без АМП не є обов’язковим для профілактики ІОХВ;

5) замочування протезів в антисептичних розчинах перед імплантацією не є обов’язковим для профілактики ІОХВ;

6) проведення антисептичної обробки шкіри безпосередньо перед закриттям рани не показано для профілактики ІОХВ;

7) уникати видалення волосся у місці запланованого розрізу, а в разі необхідності, обстригати тримером безпосередньо перед початком оперативного втручання в передопераційній.

10. Профілактика ІОХВ, які пов’язані із протезуванням суглобів:

1) утримуватися від переливання крові або її препаратів з метою профілактики ІОХВ заборонено;

2) системна імуносупресивна терапія:

використання системних кортикостероїдів та інших системних імуносупресивних препаратів з метою зменшення ризику розвитку ІОХВ не показано;

у пацієнтів, які отримують системні кортикостероїди або інші системні імуносупресори, не рекомендовано повторне введення АМП із профілактичною метою після закриття рани в операційній, навіть при наявності дренажу;

внутрішньосуглобова ін’єкція кортикостероїдів не показана з метою зменшення ризику розвитку ІОХВ.

11. Фоновий відсоток розвитку ІОХВ для різних класів ран повинен становити:

1) чисті рани — менше 2%;

2) чисті забруднені рани — менше 5%;

3) забруднені рани — менше 10%;

4) брудні рани — менше 20%;

5) протезування суглобів — менше 6%.

Перевищення фонового відсотку розвитку ІОХВ свідчить про наявність спалаху ІПНМД в ЗОЗ та необхідність проведення його розслідування і ліквідації відповідно до розділу VIII цього Порядку.

IV. Профілактика катетер-асоційованих інфекцій сечовивідних шляхів

1. Групи ризику щодо КАІСВШ:

1) пацієнти ВАРІТ та палат інтенсивної терапії;

2) пацієнти після оперативних втручань;

3) люди похилого віку;

4) пацієнти жіночої статі;

5) пацієнти з імуносупресивними станами.

2. Фактори ризику щодо КАІСВШ:

1) довготривале або більше рекомендованого терміну використання катетера;

2) недоукомплектованість ВАРІТ сестрами медичними;

3) нестандартизований догляд за катетером (наприклад, працівники не пройшли підготовку щодо правильного догляду за катетером).

3. До основних заходів профілактики і моніторингу КАІСВШ входять: належне використання катетеру, загальні адміністративні заходи ЗОЗ наведені у пункті 5 розділу I цього Порядку та спеціальні адміністративні заходи, наведені у пункті 5 цього розділу, заходи щодо постановки сечового катетеру, догляд за сечовим катетером, додаткові заходи профілактики КАІСВШ.

4. Належне використання катетеру:

1) встановлювати катетер лише при наявності показань, що наведені в додатку 2 до цього Порядку;

2) звести до мінімуму постановки сечових катетерів у пацієнтів із високим ризиком розвитку КАІСВШ (групи ризику наведені в пункті 1 цього розділу);

3) використання сечових катетерів у пацієнтів похилого віку з метою контролю нетримання сечі заборонено;

4) використовувати сечові катетери у операційних пацієнтів лише за показаннями;

5) у операційних пацієнтів, при встановленні сечового катетера за показаннями, видалити його одразу після зникнення необхідності в його використанні;

6) не рекомендовано використовувати рутинну катетеризацію сечового міхура у пацієнток в периопераційний період кесаревого розтину;

7) розглянути можливість використання альтернатив уретральній катетеризації у деяких груп пацієнтів:

рекомендовано використовувати зовнішні катетери у пацієнтів чоловічої статі без затримки сечі або блоку сечового міхура;

рекомендовано використовувати періодичну катетеризацію сечового міхура у пацієнтів із пошкодженням спинного мозку (нейрогенна затримка сечі);

рекомендовано використовувати періодичну катетеризацію у пацієнтів із дисфункцією сечового міхура;

з метою зниження ризику погіршення функції сечовивідних шляхів у дітей з мієломенінгоцеле та нейрогенним сечовим міхуром рекомендовано використовувати періодичну катетеризацію.

5. Спеціальні адміністративні заходи для профілактики КАІСВШ:

1) до постановки і обслуговування сечових катетерів допускаються виключно медичні працівники, які пройшли навчання і підготовку;

2) вносити в щоденник медичної карти стаціонарного хворого наступні дані:

покази для введення катетера;

дата і час введення катетера;

медичний працівник, який провів процедуру;

позначення про заходи по догляду;

щоденне позначення щодо необхідності подальшого використання;

позначення щодо негативних подій (наприклад, ненавмисне видалення, обструкція, пошкодження катетеру із подальшою заміною);

дата і час видалення катетера;

3) використовувати трьохходові (трьохпортові) катетери;

4) проводити моніторинг, оцінку і надавати зворотній зв’язок щодо КАІСВШ:

вимірювати частоту розвитку КАІСВШ на 1000 катетер-днів в кожному із відділень;

порівнювати результати за квартал, півроку та рік і співставляти їх із регіональними або загальнонаціональними даними;

мінімум раз на рік, під час проведення навчання і підготовки з ПІІК, повідомляти отримані результати медичним працівникам та, під час затвердження щорічного звіту ВІК з ПІІК, керівництву ЗОЗ.

6. Заходи щодо постановки сечового катетеру:

1) виконати практику гігієни рук безпосередньо перед та після постановки сечового катетера або будь-яких маніпуляцій із ним відповідно до додатку 1 до Інструкції;

2) під час постановки катетера використовувати асептичну техніку і стерильне обладнання:

для постановки сечового катетеру підготувати стерильні медичні рукавички, пелюшку, одноразову губку, антисептик (використовувати лише після перевірки переносимості) або стерильний фізіологічний розчин для периуретральної очистки та одноразовий пакет із змащувальною речовиною для введення;

використовувати антисептичні змащувальні речовини не рекомендовано;

3) після введення катетера надійно його закріпити аби попередити розтягнення уретри;

4) рекомендовано використовувати катетери із найменшим можливим діаметром задля запобігання травм шийки сечового міхура і уретри;

5) якщо використовується періодична катетеризація, проводити її через однакові проміжки часу з метою попередження надмірного розширення сечового міхура;

6) рекомендовано використовувати ультразвукову візуалізацію для оцінки кількості сечі в міхурі та уникнення непотрібних періодичних катетеризацій.

Примірну СОП щодо постановки сечового катетеру наведено в додатку 3 до цього Порядку.

7. Догляд за сечовим катетером:

1) після асептичного введення сечового катетера підтримувати дренажну систему закритою;

2) у випадках коли відбулося роз’єднання дренажної системи, замінити катетер використовуючи асептичну техніку;

3) рекомендовано використовувати системи сечового катетеру з попередньо герметично з’єднаними трубками;

4) не рекомендовано планово замінювати катетер;

5) слідкувати за тим аби безперервний і безперешкодний відтік сечі не порушувався;

6) збірний мішок має знаходитися нижче рівня сечового міхура;

7) збірний мішок заборонено класти на підлогу;

8) спорожнювати збірний мішок регулярно (не чекати до повного заповнення), використовуючи чистий контейнер, окремий для кожного пацієнта;

9) при спорожненні збірного мішка заборонено допускати торкання зливного патрубку із контейнером;

10) при спорожненні збірного мішка дотримуватися стандартних заходів захисту — використовувати медичні рукавички і халат/фартух захисний від інфекційних агентів при будь-яких маніпуляціях із катетером або системою збору;

11) складні сечові дренажні системи із використанням механізмів для зменшення проникнення мікроорганізмів (наприклад, із антисептичним картриджем в дренажному порті) не є необхідними в повсякденному використанні;

12) заміну постійних сечових катетерів та збірних мішків здійснювати лише за показаннями (наприклад, КАІСВШ, обструкція або порушення цілісності закритої системи);

13) системні АМП у пацієнтів із безсимптомною бактеріурією після видалення катетера (наприклад, бактеріурія у пацієнтів після урологічного оперативного втручання) призначати не рекомендовано;

14) не рекомендовано обробляти периуретральну зону антисептиками після встановлення катетера, звичайного миття з милом (наприклад, під час прийняття щоденної ванни або душу) достатньо;

15) у випадках відсутності ризику обструкції катетера промивання (іригація) сечового міхура не рекомендоване;

16) у разі ризику обструкції катетера (наприклад, внаслідок кровотечі в післяопераційний період при утручаннях на сечовому міхурі чи простаті) рекомендована планова закрита іригація сечового міхура;

17) у разі відсутності клінічних показань, для промивання сечового міхура не рекомендовано використовувати АМП;

18) заповнення збиральних мішків розчинами АМП або антисептиками не рекомендовано;

19) при видаленні сечового катетера заборонено перекривати відтік сечі;

20) при необхідності забору сечі на аналіз (клінічний чи мікробіологічний) забір проводити в асептичних умовах, а саме:

перед маніпуляцією провести практику гігієнічної обробки рук;

обробити порт для забору зразків антисептиком;

аспірувати сечу за допомогою шприца;

повторно обробити порт антисептиком;

при необхідності забору великої кількості сечі для аналізу (окрім посіву на флору та чутливість) зразок набирати із збирального мішка із дотриманням правил асептики;

21) лікуючому лікарю проводити щоденний огляд всіх пацієнтів із сечовими катетерами з метою визначення необхідності їх подальшого використання.

8. Додаткові заходи профілактики КАІСВШ (використовуються лише у випадках високого рівня розповсюдженості КАІСВШ в ЗОЗ, при умові, що всі заходи відповідно до пунктів 4, 6, 7 цього розділу запроваджені і дотримуються):

1) використовувати просякненні антимікробними або антисептичними речовинами катетери;

2) рекомендовано надавати перевагу катетерам, що виготовлені із гідрофільних речовин при періодичній катетеризації;

3) рекомендовано використовувати силіконові або вкриті силіконом катетери.

V. Профілактика вентилятор-асоційованих пневмоній

1. Пацієнти, які знаходяться на ШВЛ мають високий ризик розвитку ВАП, що за різними даними коливається в межах 5–20%.

2. Окрім ВАП, пацієнти на ШВЛ схильні до багатьох інших ускладнень — ГРДС, пневмоторакс, тромбоемболія легеневої артерії, лобарний ателектаз і набряк легень.

3. ВАП та інші ускладнення ШВЛ збільшують витрати на лікування та відсоток летальності.

4. Групи ризику щодо ВАП:

1) пацієнти ВАРІТ;

2) пацієнти з онкологічними захворюваннями.

5. Фактори ризику щодо ВАП:

1) довготривале перебування в стаціонарі до інтубації;

2) довготривала або більше рекомендованого терміну ШВЛ;

3) нейтропенія;

4) недоношеність;

5) недоукомплектованість ВАРІТ середніми медичними працівниками;

6) нестандартизований догляд за ендотрахеальною трубкою (наприклад, працівники не пройшли підготовку щодо правильного догляду).

6. До основних заходів щодо профілактики ВАП у дорослих належать: за можливості уникати інтубації, мінімізація седації, ранні фізичні навантаження і мобілізація, мінімізація накопичення виділень над манжетою ендотрахеальної трубки, положення хворого в ліжку, спеціальні підходи та додаткові заходи профілактики ВАП.

7. Уникати інтубації, якщо це можливо:

1) НІВПТ рекомендовано використовувати у пацієнтів із гострою гіперкапнічною (гіперкабнічною) або гіпоксичною дихальною недостатністю, які вторинні по відношенню до хронічного обструктивного захворювання легень або кардіогенної застійної серцевої недостатності;

2) не рекомендовано використовувати НІВПТ у пацієнтів із порушенням свідомості, гострим пошкодженням легень, ГРДС, тяжких гіпоксемії та ацидемії і при подовженні термінів НІВПТ для пацієнтів, у яких ядуха або газообмін не здатні швидко реагувати на НІВПТ (застосування НІВПТ в таких випадках лише відстрочує необхідну інтубацію).

8. Мінімізувати седацію:

1) за можливості, інтубованих пацієнтів слід вести без застосування седативних препаратів;

2) не рекомендовано використовувати протоколи і схеми ведення пацієнтів, які знаходяться на ШВЛ, із включенням бензодіазепінів;

3) у інтубованих пацієнтів рекомендовано застосовувати:

анальгетики при вираженому больовому синдромі;

заспокійливі та антипсихотичні засоби при збудженні;

керовану седацію з щоденною оцінкою рівню болю та глибини седації;

4) застосовувати щоденне спонтанне пробудження у пацієнтів, які не мають протипоказів, що дозволяє оцінити необхідність подальшої планової седації;

5) щоденно визначати готовність до екстубації (дослідження спонтанного дихання) у пацієнтів, які не мають протипоказів;

6) рекомендовано поєднувати спонтанне пробудження із визначенням готовності до екстубації у пацієнтів, які не мають протипоказів (пацієнти в свідомості з більшою вірогідністю пройдуть випробування спонтанного дихання, аніж седовані).

9. Ранні фізичні навантаження і мобілізація — розпочаті в найкоротші терміни фізичні навантаження і мобілізація при ШВЛ сприяють ранній екстубації, зменшують тривалість перебування у ВАРІТ та пришвидшують повернення пацієнта в звичний ритм життя.

10. Мінімізувати накопичення виділень над манжетою ендотрахеальної трубки:

1) з метою інтубації пацієнтів, яким ШВЛ може знадобитися більше 48 годин, рекомендовано використовувати ендотрахеальні трубки із дренажним портом для відсмоктування секрету, що накопичується в субглотковій (надманжетковій) ділянці;

2) не рекомендована екстубація з метою подальшої інтубації для розміщення трубки із дренажним портом.

11. Головний кінець ліжка має бути піднятий під кутом 30 — 45° у пацієнтів, які знаходяться на ШВЛ.

12. Дихальний/вентиляційний контур необхідно замінювати лише у випадках забруднення або при несправності (планова заміна не впливає на ризик розвитку ВАП).

13. Спеціальні підходи:

1) проводити щоденну гігієнічну обробку ротоглотки (механічна чистка зубів, обробка рота антисептиками, в тому числі хлоргексидином, санація ротової порожнини);

2) не рекомендовано використання місцевих АМП для недопущення колонізації ротоглотки через ризик розвитку захворювань, що викликані Clostridium difficile;

3) не рекомендовано використовувати пробіотики для зниження ризику ВАП;

4) заборонено використовувати пробіотики у інтубованих пацієнтів із захворюваннями імунної системи або інфекційними захворюваннями шлунково-кишкового тракту;

5) рекомендовано використовувати ендотрахеальні трубки з ультратонкими поліуретановими манжетами (низького тиску, високого об’єму);

6) рекомендовано вводити в трахею невелику кількість фізіологічного розчину перед санацією.

14. Додаткові заходи профілактики ВАП (використовуються лише у випадках високої частоти розповсюдженості ВАП у ЗОЗ, при умові, що всі заходи відповідно до пунктів 7 — 13 цього розділу запроваджені і дотримуються):

1) ендотрахеальні трубки із покриттям сріблом;

2) кінетичне ліжко.

15. Заходи, що не рекомендовані для профілактики ВАП:

1) профілактика виразки шлунку:

профілактика виразки шлунку не знижує ризик розвитку ВАП, оскільки, зменшує кислотність (збільшує рівень pH) шлункового вмісту;

у пацієнтів, які отримують ентеральне харчування, профілактика виразки шлунку може збільшити ризик розвитку ВАП;

профілактика виразки шлунку може бути призначена з причин, відмінних від профілактики розвитку ВАП;

2) рання трахеостомія;

3) раннє парентеральне харчування — початок парентерального харчування в перші 48 годин після поступлення у ВАРІТ пов’язано із високим ризиком розвитку ІПНМД, в тому числі ВАП;

4) закриті системи санації трахеї і бронхів у інтубованих пацієнтів.

16. До основних заходів щодо профілактики ВАП у новонароджених належать: за можливості уникнення інтубації, мінімізація механічної вентиляції, догляд за ротовою порожниною та спеціальні підходи.

17. Слід уникати інтубації новонароджених, якщо це можливо, шляхом, наприклад використання безперервної назальної НІВПТ, як альтернативу інтубації.

18. Мінімізувати тривалість механічної вентиляції у новонароджених:

1) за можливості, інтубованих новонароджених вести без застосування седативних препаратів;

2) щоденно оцінювати необхідність подальшої ШВЛ;

3) уникати незапланованих екстубацій із наступною інтубацією.

19. Рекомендовано регулярно доглядати за ротовою порожниною інтубованих новонароджених із використанням стерильного фізіологічного розчину.

20. У інтубованих новонароджених дихальний/вентиляційний контур слід заміняти лише у випадку забруднення або при несправності.

21. Рекомендовані спеціальні підходи для недоношених новонароджених:

1) розміщувати дитину у ліжку на боці;

2) розміщувати дитину на ліжку під кутом 45°;

3) використання закритих систем для санації трахеї і бронхів.

22. Заходи, що не рекомендовані для профілактики ВАП у новонароджених:

1) використовувати для санації ротової порожнини антисептики;

2) антагоністи Н2-гістамінових рецепторів — підвищують ризик розвитку ІПНМД, в тому числі ВАП;

3) антибіотики широкого спектру дії з профілактичною метою — підвищують ризик розвитку некротичного ентероколіту, збільшують терміни перебування у ВАРІТ та летальність/смертність.

23. Заходи, що заборонені у недоношених новонароджених:

1) переривати седацію з метою оцінки необхідності подальшої седації;

2) використовувати пробіотики і синбіотики.

24. До основних заходів щодо профілактики ВАП у дітей відносять: за можливості уникайте інтубації, мінімізація тривалості механічної вентиляції, гігієна ротової порожнини, розміщення в ліжку та догляд за апаратом ШВЛ.

25. Уникати інтубації дітей, якщо це можливо:

1) НІВПТ рекомендовано використовувати у дітей із гострою гіперкапнічною (гіперкарбічною) або гіпоксичною дихальною недостатністю, які вторинні по відношенню до хронічного обструктивного захворювання легень або кардіогенної застійної серцевої недостатності;

2) не рекомендовано використовувати НІВПТ у дітей із порушенням свідомості, гострим пошкодженням легень, ГРДС, тяжких гіпоксемії та ацидемії і при подовженні термінів НІВПТ для дітей, у яких ядуха або газообмін не здатні швидко реагувати на НІВПТ (застосування НІВПТ в таких випадках лише відстрочує необхідну інтубацію);

3) рекомендовано використовувати седацію під час проведення НІВПТ.

26. Мінімізувати тривалість механічної вентиляції у дітей:

1) щоденно оцінювати готовність до екстубації у дітей, які не мають протипоказів;

2) уникати незапланованих екстубацій із наступними інтубаціями.

27. Забезпечити регулярний догляд за порожниною рота дитини:

1) рекомендовано починати гігієну ротової порожнини через 2 — 3 дні після народження — після кожного годування протирати ясна марлевою серветкою з метою видалення нальоту та залишків їжі;

2) при прорізуванні зубів, чистити їх двічі на день зубною щіткою і водою;

3) фторвмісні зубні пасти рекомендовані після досягнення дитиною дворічного віку;

4) після проведення гігієнічних процедур порожнини рота, прополоскати її та санувати;

5) для підтримки слизової оболонки рота і губ в чистоті та зволоженими, рекомендовано використовувати губки змочені в безалкогольному і непероксидному ополіскувачі для порожнини рота.

28. Слід тримати піднятим головний кінець ліжка у інтубованих дітей.

29. Замінювати дихальні контури у інтубованих дітей необхідно лише при видимому забрудненні або несправності.

30. У інтубованих дітей рекомендовано регулярно видаляти конденсат із дихального контуру, уникаючи його потрапляння на пацієнта.

31. Перед зміною позиції тіла дитини на ліжку слід проводити санацію ротової порожнини.

32. У дітей з метою інтубації слід використовувати ендотрахеальні трубки з манжетами. Підтримувати тиск в манжеті необхідно таким, аби забезпечити мінімальну оклюзію (попередити витік повітря навколо ендотрахеальної трубки) — зазвичай, тиск в манжеті повинен становити 200 мм водного стовпчика.

33. Інтубованим дітям не рекомендовано призначати пробіотики з профілактичною метою.

34. У дітей старше 10 років для довготривалої інтубації рекомендовано використовувати ендотрахеальні трубки із дренажним портом для відсмоктування секрету, що накопичується в субглотковій ділянці.

35. Не рекомендовано застосовувати для профілактики ВАП у дітей:

1) системну антибіотикотерапію при ШВЛ-асоційованому трахеобронхіті;

2) місцеві АМП для недопущення колонізації ротоглотки через ризик розвитку захворювань, що викликані Clostridium difficile;

3) хлоргексидинвмісні засоби для догляду за ротовою порожниною;

4) лікарські засоби для профілактики стресової виразки шлунку;

5) ранню трахеостомію;

6) ендотрахеальні трубки покриті сріблом;

7) закриті системи санації трахеї і бронхів.

VI. Профілактика захворювань, спричинених Clostridium difficile

1. До факторів ризику виникнення захворювань, спричинених Clostridium difficile відносять:

1) антибіотикотерапія:

захворювання, що викликані Clostridium difficile (далі — КДІ) спровоковані використанням антибіотиків (найбільший ризик пов’язаний із застосуванням фторхінолонів, цефалоспоринів третього та четвертого поколінь і кліндаміцину);

регулярне використання антибіотиків у тваринництві може призводити до спалахів КДІ на певній території;

2) ІПНМД:

пацієнти можуть інфікуватися в будинках для людей похилого віку та лікарнях (захворювання розвивається внаслідок перорального передавання збудника після контакту із контамінованими спорами предметами і поверхнями, при чому медичні працівники можуть бути переносниками клостридій у разі недотримання правил гігієни рук);

довготривала госпіталізація або перебування в будинку для людей похилого віку — незалежні фактори ризику розвитку КДІ;

постійне вживання лікарських засобів для зниження продукції шлункової кислоти (наприклад, антагоністи Н2-рецепторів та інгібітори протонної помпи).

2. Заходи з профілактики КДІ та ізоляції пацієнтів:

1) затвердити алгоритм дій медичних працівників при виявленні підозри, ймовірного або підтвердженого випадку КДІ;

2) пацієнтів із КДІ ізолювати у одномісну кімнату із туалетом;

3) контактних заходів захисту дотримуватися протягом всього часу перебування пацієнта в закладі;

4) дотримуватися рекомендованих практик гігієни рук відповідно до додатку 1 до Інструкції;

5) використовувати індивідуальні прилади для даної групи пацієнтів (наприклад, термометри, тонометри, стетоскопи тощо);

6) пацієнт має щоденно приймати душ або ванну із милом.

3. Підтвердження КДІ:

1) працівниками клінічного структурного підрозділу проводиться оцінка необхідності тестування — слід провести диференційну діагностику із іншими захворюваннями, що можуть супроводжуватися діареєю;

2) перед дослідженням калу на Clostridium difficile не менше ніж за 48 годин необхідно відмінити послаблюючі лікарські засоби та впевнитися, що симптоми зберігаються;

3) повторне дослідження калу на Clostridium difficile не рекомендовано проводити з метою оцінки ефективності лікування (результати можуть бути позитивними близько шести тижнів);

4) працівники лабораторії повинні проводити періодичні планові (щонайменше раз на півроку) перевірки несформованого калу, що доставлений в лабораторію, на Clostridium difficile та її токсини;

5) в разі підтвердження КДІ, працівники лабораторії повинні негайно сповістити лікуючого лікаря.

4. Заходи щодо очищення і дезінфекції:

1) розробити та затвердити СОП щоденного і генерального прибирань у палаті/кімнаті, де перебуває пацієнт із КДІ;

2) щоденне прибирання та обробку в палаті/кімнаті проводити із використанням дезінфекційних засобів із спороцидним ефектом;

3) проводити щоденну обробку дезінфекційним засобом всіх поверхонь, що мають безпосередній контакт із пацієнтом та в зоні догляду пацієнта, в тому числі туалетної/ванної кімнати, всіх поверхонь, що мають високий ризик доторкування (наприклад, ручки дверей);

4) в разі необхідності використання медичного обладнання для іншого пацієнта, провести обробку такого обладнання дезінфекційним засобом;

5) при відвідуванні пацієнтом підрозділів лікарні (наприклад, кабінет УЗД або відділення радіології) слід провести обробку дезінфекційним засобом об’єктів середовища до яких він торкався;

6) необхідно проводити обробку дезінфекційним засобом рухомих об’єктів у лікарні (наприклад, маніпуляційний столик) після перебування їх у палаті/кімнаті, де знаходиться пацієнт із КДІ;

7) як додатковий захід із профілактики розповсюдження КДІ рекомендовано використовувати ультрафіолетове опромінення поверхонь після проведення їх очищення і дезінфекції.

5. Клінічний провізор ВІК проводить оцінку доцільності призначення антибіотиків, особливо із групи фторхінолонів, цефалоспоринів третього і четвертого поколінь і кліндаміцину.

6. Під час спалаху КДІ, працівникам, які проводить догляд за пацієнтами із КДІ, заборонено приймати участь у догляді за пацієнтами без КДІ.

VII. Профілактика інфекційних хвороб, пов’язаних із наданням медичної допомоги серед медичних працівників

1. Керівник ЗОЗ повинен забезпечити умови для здійснення заходів щодо охорони здоров’я медичних працівників.

2. При прийомі на роботу в ЗОЗ медичні працівники інформуються про фактори ризику при виконанні своїх професійних обов’язків, дотримання правил попередження професійних захворювань. У подальшому не менше одного разу на півроку всі медичні працівники повинні проходити інструктаж з питань профілактики ІПНМД та безпеки праці, один раз на місяць — навчання відповідно до графіку навчання з ПІІК, затвердженого керівником ЗОЗ.

3. Обов’язкові профілактичні медичні огляди медичних працівників ЗОЗ проводяться відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 23 липня 2002 року № 280 «Щодо організації проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв і організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 08 серпня 2002 року за № 639/6927.

4. Профілактика професійних заражень передбачає використання заходів захисту, імунізацію та хіміопрофілактику, які наведені в Заходах та Засобах щодо попередження інфікування при проведенні догляду за пацієнтами, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 03 серпня 2020 року № 1777, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2020 року за № 1110/35393.

5. У випадку професійної аварії, яка мала місце під час роботи з ВІЛ-інфікованим або біологічним матеріалом від ВІЛ-інфікованого, проводиться екстрена післяконтактна профілактика відповідно до Порядку проведення екстреної постконтактної профілактики ВІЛ-інфекції у працівників при виконанні професійних обов’язків, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 05 листопада 2013 року № 955, зареєстрованого Міністерством юстиції України 20 листопада 2013 року за № 1980/24512.

6. Щодо кожного нещасного випадку або аварії в ЗОЗ проводяться їх облік та розслідування відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337.

VIII. Порядок розслідування та ліквідації спалаху інфекцій, що пов’язані із наданням медичної допомоги

1. ВІК проводить попередню порівняльну оцінку випадків захворювання з фоновим рівнем ІПНМД в ЗОЗ. У разі підтвердження наявності спалаху ВІК складає попередній план розслідування спалаху та попередження його поширення, який затверджується керівником ЗОЗ та узгоджується із закладом громадського здоров’я, на який покладено виконання функцій епідеміологічного нагляду (спостереження) у відповідній адміністративно-територіальній одиниці (далі — ЗГЗ).

2. Для проведення розслідування причин виникнення спалаху ІПНМД та його ліквідації ЗГЗ створюється протиепідемічна комісія (далі — комісія), до складу якої входять:

1) представник(и) ЗГЗ;

2) керівник ВІК, координатор з гігієни рук та лікар-епідеміолог ЗОЗ, в якому є спалах;

3) представник державної установи «Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України» (за згодою);

4) представник Міністерства охорони здоров’я України (за згодою);

5) представник структурного підрозділу з питань охорони здоров’я виконавчого органу влади у відповідній адміністративно-територіальній одиниці (за згодою);

6) співробітники кафедр закладів вищої медичної освіти та науково-дослідних інститутів (за згодою);

7) інші члени за необхідності.

Головою протиепідемічної комісії є представник ЗГЗ.

3. У разі необхідності комісія, з урахуванням конкретних обставин, уточнює попередній план розслідування і ліквідації спалаху ІПНМД. Уточнений план розслідування і ліквідації спалаху підписується всіма членами комісії.

4. При проведенні розслідування причин виникнення спалаху ІПНМД головою комісії визначається завдання та об’єм роботи кожного члена комісії.

5. Основні етапи розслідування:

1) збір та вивчення інформації, а саме:

звітів щодо ПІІК в ЗОЗ;

поточного та п’ятирічного планів дій з ПІІК;

результати оцінки знань медичних працівників про гігієну рук;

результати оцінки наявної інфраструктури і ресурсів для гігієни рук;

форм збору даних рутинного епідеміологічного нагляду;

2) верифікація діагнозу в усіх зареєстрованих випадках захворювань з використанням Критеріїв, за якими визначаються випадки інфекційних та паразитарних захворювань, які підлягають реєстрації, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 28 грудня 2015 року № 905, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 12 березня 2016 року за № 379/28509;

3) підтвердження наявності спалаху;

4) активне виявлення всіх випадків захворювання;

5) оцінка стану впровадження ПІІК за наступними протоколами:

протокол системної самооцінки ПІІК в ЗОЗ (додаток 4 до Порядку впровадження профілактики інфекцій та інфекційного контролю в закладах охорони здоров’я, які надають медичну допомогу в стаціонарних умовах, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 03 серпня 2021 року № 1614;

протокол системної самооцінки гігієни рук в ЗОЗ/ЗСЗ (додаток 10 до Інструкції);

6) формулювання попередньої гіпотези щодо факторів ризику виникнення спалаху (динаміки захворюваності, установлення ризику зараження, вивчення структури захворілих та співставлення з проведенням діагностичних і медичних маніпуляцій);

7) розробка і організація заходів щодо ліквідації спалаху, з урахуванням властивостей встановленого збудника, шляхів і факторів передавання;

8) оцінка ефективності заходів.

5. Комісія організовує проведення внутрішньовидового типування та, за необхідності, секвенування виділених мікроорганізмів з визначенням сероварів, фаговарів, антибіотикограм і профілів АМР. Аналіз отриманих даних використовується для визначення шляхів і факторів передавання ІПНМД, заходів щодо їх недопущення в майбутньому.

6. Під час спалаху, з метою виявлення можливого джерела збудників інфекції, комісія організовує проведення серед медичних працівників позачергове бактеріологічне обстеження з дослідженням біологічного матеріалу залежно від етіології та нозологічної форми ІПНМД, наприклад:

1) при стафілококовій етіології спалаху — слизові оболонки передніх відділів носа;

2) при стрептококовій етіології — матеріал із зіву;

3) при виникненні захворювань на сальмонельоз та інші гострі кишкові інфекції, в тому числі вірусної етіології, проводяться необхідні мікробіологічні та вірусологічні дослідження.

7. В разі спалаху ІОХВ комісія організовує проведення оцінки ефективності всіх етапів очищення, дезінфекції і стерилізації (репроцесингу) медичних виробів обмеженого використання на підставі позачергових бактеріологічних досліджень та/або позапланової валідації процесів очищення, дезінфекції і стерилізації.

8. Комісією проводиться співставлення збудників ІПНМД, виділених від пацієнтів, та мікроорганізмів, виділених від медичних працівників, інструментарію, за типовою належністю, а також за біологічними властивостями, зокрема за профілями АМР.

9. Висновки про характер спалаху, шляхи та фактори передавання інфекційних агентів (наприклад, руки медичних працівників, лікарські засоби, інструменти) визначаються комісією на основі обстеження пацієнтів, медичних працівників, інструментарію і проведених оцінювань відповідно до пункту 5 цього розділу.

10. Комісія виявляє обставини, що сприяли виникненню групових захворювань, наприклад:

1) несвоєчасна ізоляція та переведення захворілих;

2) порушення в роботі централізованого стерилізаційного відділення, аптеки, пральні тощо;

3) недотримання медичними працівниками санітарно-гігієнічних та протиепідемічних правил і вимог;

4) аварійні ситуації в системі водопостачання, каналізації, вентиляції, електромережі, а також постійні перебої у водопостачанні;

5) нерегулярні навчання і підготовка медичних працівників з ПІІК;

6) недостатня забезпеченість мийними та/або дезінфекційними засобами, засобами стерилізації або їх використання з порушенням інструкції;

7) недостатня матеріально-технічна забезпеченість ЗОЗ.

11. На основі аналізу захворюваності на ІПНМД, їх етіологічної структури, особливостей клінічного перебігу, умов, що сприяли виникненню спалаху, біологічної характеристики штамів, які циркулюють в закладі, комісія робить висновки про причини спалаху, джерело інфекції, шляхи та фактори передавання, що обумовили виникнення захворювання. З урахуванням цих висновків в ЗОЗ терміново розробляється та реалізується комплекс протиепідемічних і профілактичних заходів щодо локалізації та ліквідації спалаху ІПНМД.

12. У комплексі заходів щодо ліквідації спалаху відображаються вимоги для усунення виявлених порушень в роботі ЗОЗ та пропозиції щодо запобігання епідемічним ускладненням в майбутньому.

13. Результати розслідування спалаху та розроблені заходи щодо його ліквідації доводяться до відома керівника та медичних працівників ЗОЗ.

14. Звіт щодо результатів проведеного розслідування спалаху і прийняті заходи підписується всіма членами комісії, зберігається у ЗОЗ та ЗГЗ протягом п’яти років і враховується при розробці щорічного і п’ятирічного планів дій з ПІІК.

Генеральний директор Директорату громадського здоров’я
та профілактики захворюваності
І. Руденко

Додаток 1
до Порядку профілактики інфекційних хвороб, пов’язаних
з наданням медичної допомоги, в закладах охорони здоров’я,
які надають медичну допомогу в стаціонарних умовах
(підпункт 1 пункту 7 розділу II)

Примірна стандартна операційна процедура «Контрольний список послідовності дій для постановки центрального судинного катетеру»

Відділення: __________________________________________________________ Палата № : ______________

Дата: ___ /____ / ___ р. Початок: ______ Закінчення: ______

Процедура відбувається: ВАРІТ/операційна/радіологія/інші: _______________________________

Прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) лікаря, що виконує процедуру: _______________

Прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) особи, що заповнює форму: __________________

Тип катетера: діалізний/ тунельований/ нетунельований/ імплантований/ неімплантований/ встановлений периферично центральний катетер

Імпрегнація: так/ні Кількість ліній: ______ Номер партії катетера: ___________________________

Судина: яремна/грудна/підключична/стегнова/тім’ячко/пупкова/ ________________________

Частина тіла: права/ліва Використання провідника: так/ні

Причина постановки: новий доступ / несправність / планова заміна / аварійна заміна

Крок

Так

Так з нагадуванням

Ні*

Не застосовується

Коментарі

1

2

3

4

5

6

До процедури:

Пацієнта інформують щодо необхідності і наслідках постановки центрального судинного катетеру, а також про процедуру введення і догляду за ним

Визначення наявності алергії на латекс і, за необхідності, заміна витратних матеріалів

Оцінка ризику зараження пацієнта (якщо високий, необхідно зазначити причину)

Оцінка наявної антикоагуляційної терапії

Форма згоди та інші супутні документи заповнені (за виключення постановки у надзвичайній або екстреній ситуації)

Лікар та його помічник провели гігієнічну обробку рук

Витратні матеріали і необхідне обладнання наявні та перевірені

Метод підтвердження правильного розміщення обрано

Пацієнт ідентифікований щонайменше з двох джерел (за виключення постановки у надзвичайній або екстреній ситуації)

Визначено максимальний термін проведення процедури

Визначено та позначено місце проколу

Пацієнт укладений для проведення процедури

Шкіра в місці майбутнього проколу оброблена 2% розчином хлоргексидину або 70% спиртом у дитини до 2 місяців

Шкіра висохла після обробки

Тіло пацієнта покрите стерильною серветкою від голови до п’ят

Всі, хто бере участь у постановці, одягнені в стерильні медичні рукавички, стерильний халат захисний від інфекційних агентів, шапочку медичну, медичну (хірургічну) маску і захисні окуляри/щиток

Всі інші, хто знаходиться у приміщенні, одягнені в хірургічну маску

Катетер попередньо промитий стерильним розчином 0,9 % натрію хлориду, герметичність закруток/портів перевірено

Виконана місцева анестезія або загальна седація

Під час процедури (допустимо заповнити після закінчення процедури, якщо вона проводиться у екстреній/невідкладній ситуації та потребує залучення в процес особи, яка заповнює форму)

Підтвердження розташування катетера за допомогою ультразвукової діагностики/ черезстравохідної ехокардіограми/ флюороскопії/ манометрії тощо

Кров аспірується із кожної лінії (правильність внутрішньосудинного розташування кінчика катетера підтверджено)

Яким розчином та яким об’ємом (мл) було промито катетер: ______________

Всі закрутки розміщені правильно

Всі закрутки затиснені

Катетер закріплено (пришито/пристептовано/ закріплено стерильною клейкою пов’язкою)

Розміщення кінчика катетеру підтверджено методом рентгенографії або рентгеноскопії

Стерильність поля дотримана

Під час процедури катетер не був пошкоджений

Лікар, який виконував процедуру, був замінений після третьої невдалої спроби постановки катетеру

Кров прибрана із області місця проколу

Накладено стерильну пов’язку

Після процедури

На пов’язці зазначено дату накладення

Рентгенологічно перевірено відсутність ускладнень маніпуляцій та правильність розташування катетеру

Заплановано заміну катетеру

Пацієнт отримав необхідну інформацію щодо правильного поводження і догляду за катетером

____________
* У разі виявлення недотримання затвердженої практики постановки катетера, слід негайно повідомити про це лікарю, який проводить постановку та припинити процедуру до усунення невідповідності.

Виміри катетеру: внутрішня частина: ____ мм. зовнішня частина: ____ мм.

Додаток 2
до Порядку профілактики інфекційних хвороб, пов’язаних з наданням
медичної допомоги, в закладах охорони здоров’я,
які надають медичну допомогу в стаціонарних умовах
(підпункт 1 пункту 4 розділу IV)

Показання до постановки сечового катетеру

Показання

Недоречне застосування

1. Гостра затримка сечі або блок сечового міхура.
2. Необхідність точного вимірювання діурезу у пацієнтів в критичному стані.
3. Периопераційне використання для наступних процедур:
пацієнти, які перенесли урологічні оперативні втручання або інші операції в області сечовивідних шляхів та органів;
довготривалі оперативні втручання (більше 8 годин) — такі сечові катетери мають бути видалені в післяопераційній кімнаті або ВАРІТ;
пацієнтам, які під час оперативного втручання планово мають отримати велику кількість інфузії або діуретики;
необхідність інтраопераційного моніторингу діурезу.
4. У пацієнтів з нетриманням сечі після оперативних втручань в області куприку та промежини.
5. Пацієнтам, які потребують довготривалої іммобілізації (наприклад, при переломі кісток тазу).
6. З метою підвищення комфорту при догляді за хоспісними пацієнтами, у разі необхідності.

1. Пацієнтам із нетриманням сечі без показань.
2. Взяття зразку сечі для посіву, у випадках якщо пацієнт контролює сечопускання.
3. Довготривале використання у пацієнтів у післяопераційний період без відповідних показань.

Додаток 3
до Порядку профілактики інфекційних хвороб, пов’язаних
з наданням медичної допомоги, в закладах охорони здоров’я,
які надають медичну допомогу в стаціонарних умовах
(підпункт 6 пункту 6 розділу IV)

Примірна стандартна операційна процедура «Катетеризація сечового міхура»

Умова

Алгоритм виконання

1

2

Вимоги до безпеки праці

1. До і після процедури провести практику з гігієни рук.
2. Під час процедури використовувати засоби індивідуального захисту, а саме: фартух захисний від інфекційних агентів, медична (хірургічна) маска, медичні рукавички, окуляри.
3. Дотримуватися правил асептики протягом всієї процедури.

Інформування пацієнта

1. Лікар отримує від пацієнта (або законного представника) згоду на проведення процедури.
2. Пацієнт отримує інформацію щодо процедури та правила поводження.

Необхідний набір матеріалів та засобів

1. Медичні рукавички.
2. Сечоприймач.
3. Пелюшка.
4. Стерильний корнцанг або пінцет для роботи з біксом.
5. Бікс із стерильними серветками.
6. Стерильний трьохпортовий сечовий катетер.
7. Стерильне вазелінове масло.
8. Лоток для відпрацьованого матеріалу.
9. Чиста ганчірка для обробки зони навколо місця постановки катетеру.
10. Ножиці.
11. Шприц на 5 або 10 мл.
12. Шприц Жане на 100 або 150 мл, у разі необхідності промивання катетеру одразу після постановки.
13. Спиртовмісний антисептик для рук.
14. Одноразові паперові рушники.

Методика виконання

Підготовка до процедури:
1. У жінок процедура катетеризації сечового міхура м’яким катетером виконується у позі лежачи на спині із розсунутими напівзігнутими ногами, у чоловіків — лежачи на спині зі злегка розсунутими ногами.
2. При виражених спазмах сфінктера сечового міхура у чоловіків рекомендовано провести підготовку спазмолітиками (накладення на область проекції сфінктера теплої грілки та призначення ін’єкційного введення спазмолітиків (наприклад, дротаверину).
3. Провести оцінку переносимості антисептику пацієнтом (повідон-йоду або хлоргексидину).
Виконання процедури у чоловіків:
1. Провести практику гігієнічної обробки рук, одягнути оглядові медичні рукавички, поставити лоток для відходів поміж стегон пацієнта (приблизно в області колін), провести гігієнічну обробку зовнішніх статевих органів.
2. Дочекатися висихання або, використовуючи паперові рушники, промокнути пахову ділянку.
3. Зняти оглядові медичні рукавички, провести практику гігієнічної обробки рук, одягти стерильні медичні рукавички.
4. Обернути прутень стерильними серветками.
5. Охопити III і IV пальцями лівої руки статевий член по вінцевій борозні з боків, потягнути вертикально вверх і зсунути крайню плоть вниз.
6. I та II пальцями обережно здавити голівку і незначно відтягнути її доверху (для більшого розкриття отвору сечовипускного каналу).
7. Обробити голівку прутня антисептиком (у разі непереносимості, стерильним фізіологічним розчином).
8. Витягнути голівку максимально перпендикулярно поверхні тіла (для випрямлення переднього відділу уретри).
9. Взяти правою рукою катетер та обробити кінець, що буде вводитися, стерильним вазеліновим маслом.
10. Захопити катетер на 5–6 см нижче бокового отвору, ввести його в отвір уретри і, поступово перехоплюючи, просовувати його по каналу глибше, при цьому прутень необхідно підтягувати доверху неначе нанизуючи його на катетер.
11. Просовуйте катетер в уретру доки кінчик не досягне сечового міхура — піде сеча.
12. Наповніть балон катетеру 5–10 мл стерильного фізіологічного розчину.
13. Якщо сеча не з’явилася, перед заповненням балону, слід промити катетер для впевненості в його правильному розташуванні.
14. Повернути на місце крайню плоть, для попередження розвитку парафімозу.
15. З’єднати катетер із збиральним мішком.

Методика виконання

Виконання процедури у жінок:
1. Провести практику гігієнічної обробки рук, одягнути оглядові медичні рукавички, поставити лоток для відходів поміж стегон пацієнтки (приблизно в області колін), провести гігієнічну обробку зовнішніх статевих органів.
2. Дочекатися висихання або, використовуючи паперові рушники, промокнути пахову ділянку.
3. Зняти оглядові рукавички, провести практику гігієнічної обробки рук, одягти стерильні рукавички.
4. Розсунути I та II пальцями лівої руки в сторони великі і малі статеві губи, оголивши отвір сечовипускного каналу.
5. Правою рукою обробити зону навколо отвору сечовипускного каналу антисептиком або стерильним фізіологічним розчином (в разі непереносимості антисептика).
6. Взяти правою рукою катетер та обробити кінець, що буде вводитися, стерильним вазеліновим маслом.
7. Захопити катетер на 5–6 см нижче бокового отвору, ввести його в отвір уретри і, поступово перехоплюючи, просовувати його по каналу глибше приблизно на 10 см або до появи сечі.
8. Наповніть балон катетеру 5–10 мл стерильного фізіологічного розчину.
9. Якщо сеча не з’явилася, перед заповненням балону, слід промити катетер для впевненості в його правильному розташуванні.
10. З’єднати катетер зі збиральним мішком.
Закінчення процедури:
1. При разовій катетеризації витягати катетер слід дещо раніше аніж вийде вся сеча, щільно закривши його зовнішній кінець по завершенню виділення сечі, задля того, аби порція сечі яка залишилася, промила сечовипускний канал після витягання катетеру.
2. При видалені катетеру, залишити в сечовому міхурі 200–250 мл фізіологічного розчину або розчину фурациліну.
3. Після завершення процедури, зібрати медичні відходи та провести гігієну рук.

Додаткові відомості

1. Заборонено виконувати дві неуспішні спроби катетеризації сечового міхура.
2. Якщо при постановці катетера відчувається перешкода, не слід проходити її насильно, так як це може пошкодити слизову оболонку сечовипускного каналу.

Результат

Виділення сечі.

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства охорони здоров’я України
03 серпня 2021 року № 1614

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
11 жовтня 2021 р. за № 1320/36942

Порядок впровадження профілактики інфекцій та інфекційного контролю в закладах охорони здоров’я, які надають медичну допомогу в стаціонарних умовах

I. Загальні положення

1. Цей Порядок визначає порядок організації профілактики інфекцій та інфекційного контролю в закладах охорони здоров’я, які надають медичну допомогу у стаціонарних умовах (далі — ЗОЗ).

2. Цей Порядок є обов’язковим для ЗОЗ незалежно від форми власності та їх відомчого підпорядкування.

3. Відповідальними за виконання цього Порядку у ЗОЗ є його керівник, а у структурних підрозділах ЗОЗ — керівники структурних підрозділів та керівник відділу з інфекційного контролю.

4. У цьому Порядку терміни та умовні скорочення вживаються у такому значенні:

EUCAST — Європейський комітет з визначення чутливості до антимікробних препаратів;

інфекційні хвороби, пов’язані із наданням медичної допомоги — хвороби, що виникають у пацієнта під час догляду. Інфекційні захворювання, що наявні або знаходяться в інкубаційному періоді на момент госпіталізації або початку лікування, до ІПНМД не відносяться. До ІПНМД належать інфекційні захворювання, які набуті в ЗОЗ, але клінічно проявилися після закінчення лікування, у разі достовірно доведеного зв’язку із проведеними лікувальними або діагностичними заходами. Окремою групою ІПНМД є інфекційні захворювання серед працівників, що надбані безпосередньо під час виконання професійних обов’язків;

інфекційний контроль — комплекс організаційних, профілактичних та протиепідемічних заходів, спрямованих на попередження виникнення та розповсюдження ІПНМД, що базується на результатах епідеміологічного нагляду;

стандартна операційна процедура — набір покрокових інструкцій, що складаються в організації з метою допомогти працівникам виконувати рутинні операції найбільш ефективним чином;

АМР — антимікробна резистентність;

ВІЛ — вірус імунодефіциту людини;

ВІК — відділ з інфекційного контролю;

ІПНМД — інфекційні хвороби, пов’язані з надання медичної допомоги;

МАМР — множинна резистентність мікроорганізмів до антимікробних препаратів;

ММС — мультимодальна стратегія або комплексний спосіб досягнення змін у системі, мікрокліматі колективу та його поведінці, що підтримує прогрес в профілактиці інфекцій та інфекційному контролі в ЗОЗ та в результаті приносить позитивні зміни як для пацієнтів, так і для працівників ЗОЗ;

ПІІК — профілактика інфекцій та інфекційний контроль;

СОП — стандартна операційна процедура.

Інші терміни у цьому Порядку вживаються у значеннях, наведених в Законах України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», «Про захист населення від інфекційних хвороб» та інших нормативно-правових актах у сфері охорони здоров’я.

5. Запровадження ПІІК в ЗОЗ відіграє вирішальну роль не тільки в профілактиці ІПНМД, а й у забезпеченні готовності і реагуванні при критичних ситуаціях, що пов’язані із розповсюдженням інфекційних захворювань.

Цим Порядком встановлюється комплексний підхід до впровадження ПІІК в ЗОЗ.

6. Основоположними принципами ПІІК є:

1) основа профілактики розповсюдження ІПНМД та АМР — безпечна практика надання медичної допомоги в безпечних умовах;

2) більшість видів ІПНМД можна попередити шляхом проведення тривалих та стійких, затратоефективних утручань;

3) ПІІК в ЗОЗ має вирішальне значення для зведення до мінімуму передавання збудників інфекційних хвороб, а також для забезпечення готовності та попередження спалахів;

4) для ефективного забезпечення ПІІК необхідне впровадження всіх основних компонентів ПІІК;

5) кожен основний компонент ПІІК запроваджується відповідно до місцевих пріоритетів і наявних ресурсів та адаптується до загальнонаціонального рівня і до рівня окремих ЗОЗ;

6) упродовж всіх етапів впровадження ПІІК проводиться повсякденна діяльність ЗОЗ.

7. До основних компонентів ПІІК відносяться:

1) план дій з ПІІК;

2) СОП, що базуються на доказовій базі;

3) навчання та підготовка;

4) епідеміологічний нагляд за ІПНМД;

5) моніторинг, оцінка та зворотній зв’язок;

6) режим роботи, штатний розпис та навантаження на ліжко;

7) приміщення, матеріали та обладнання.

Основні компоненти ПІІК впроваджуються із застосуванням ММС щодо кожного з них.

8. ММС має першорядне значення для реалізації ПІІК на практиці та включає:

1) зміни в системі;

2) навчання і підготовку;

3) моніторинг, оцінку та зворотній зв’язок;

4) нагадування та комунікацію;

5) культуру безпеки.

9. Метою ПІІК із застосуванням ММС є вдосконалення надання медичної допомоги і зниження кількості ІПНМД, в тому числі викликаних збудниками з АМР.

10. Застосування ММС забезпечує комплексний підхід до реалізації ПІІК. ММС застосовується від початку розробки заходів з ПІІК. Алгоритм розробки плану дій з ПІІК в ЗОЗ із застосуванням ММС наведено у додатку 1 до цього Порядку.

11. При розгляді компонентів ПІІК із застосуванням ММС враховується наступне:

1) матеріально-технічні та інфраструктурні зміни, які необхідні для полегшення введення в дію заходів з ПІІК (включає в себе розгляд механізмів закупівлі та постачання, доступності води та вивчення ергономічних факторів, що впливають на робочий процес);

2) необхідність в навчанні та підготовці (включає в себе друковані, електронні та усні джерела інформації, інтерактивні тренінги та симуляції біля ліжка хворого);

3) визначення індикаторів (включає моніторинг виконання заходів з ПІІК та вивчення індикаторних показників);

4) визначення типів і методів нагадування на робочому місці (натяки на дії, інформаційні матеріали, прямі втручання та заохочення);

5) пріоритет ПІІК в ЗОЗ (працівники ВІК, керівники закладу та структурних підрозділів є прикладом для наслідування).

12. Розробку заходів та впровадження ПІІК у ЗОЗ здійснює ВІК, який створюється відповідно до Положення про відділ з інфекційного контролю закладу охорони здоров’я та установи / закладу надання соціальних послуг / соціального захисту населення, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 03 серпня 2021 року № 1614.

II. Основні компоненти ПІІК

1. ВІК при розробці плану дій з ПІІК розглядає кожен із основних компонентів ПІІК. Кінцевою метою ВІК має стати повне впровадження та всебічна підтримка ПІІК.

2. План дій з ПІІК затверджується в кожному ЗОЗ з метою профілактики ІПНМД та боротьби із АМР. Приклади заходів для впровадження основних компонентів ПІІК наведено у додатку 2 до цього Порядку.

3. При розробці плану дій з ПІІК враховується наступне:

1) план дій розробляється на основі епідеміологічних даних і пріоритетів, що були виявлені після проведення базової оцінки у ЗОЗ, на період не менше одного року;

2) заходи плану дій забезпечуються ресурсами (фінансовими, кадровими та іншими);

3) заходи мають бути чіткими, реалістичними та із визначеними індикаторами виконання, цілями (досягнутим результатом);

4) деякі компоненти ПІІК можуть бути впроваджені та виконані в рамках інших програм ЗОЗ (наприклад, інфекційний контроль в закладах, що надають допомогу хворим на туберкульоз, протидія розповсюдженню ВІЛ/СНІДу, покращення практик гігієни рук);

5) підходи до моніторингу і оцінки, навчання та підготовки;

6) забезпечення зворотного зв’язку;

7) інструменти (протоколи, анкети, тести), які будуть використовуватися для перевірки теоретичних та практичних знань працівників ЗОЗ;

8) для розробки заходів застосовується ММС відповідно до додатку 1 до цього Порядку.

4. СОП з ПІІК розробляються ВІК:

1) із залученням відповідних зацікавлених сторін (наприклад, керівники структурних підрозділів, провідні спеціалісти, старші сестри медичні, менеджери з якості);

2) з використанням даних доказової медицини та адаптуються до місцевих умов ЗОЗ.

5. ВІК в своїй роботі використовує як мінімум наступні СОП з ПІІК:

1) стандартні заходи захисту, відповідно до розділу XI Заходів та Засобів щодо попередження інфікування при проведенні догляду за пацієнтами, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 03 серпня 2020 року № 1777, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2020 року за № 1110/35393 (далі — Заходи);

2) заходи захисту засновані на недопущенні інфікування, відповідно до Заходів;

3) профілактика інфікування під час оперативних втручань;

4) профілактика катетер-асоційованих інфекцій кровотоку;

5) профілактика вентилятор-асоційованих пневмоній;

6) профілактика катетер-асоційованих інфекцій сечовивідних шляхів;

7) профілактика передавання МАМР;

8) очищення і дезінфекції поверхонь, відповідно до додатку 8 до Заходів та Засобів щодо попередження інфікування при проведенні догляду за пацієнтами, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 03 серпня 2020 року № 1777, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2020 року за № 1110/35393;

9) очищення, дезінфекція і стерилізація (репроцесинг) медичних виробів;

10) раціональне використання антимікробних препаратів;

11) готовність до спалахів інфекційних хвороб та управління ними.

6. Перед введенням в дію нових СОП обов’язково проводиться навчання для працівників із відпрацюванням практичних навичок.

7. Проста форма і доступність СОП для працівників мають вирішальне значення для їх застосування, тому СОП рекомендується розповсюджувати різними способами (електронна пошта, роздруківки, соціальні мережі).

8. Послідовність імплементації СОП, навчання і підготовки, моніторингу, оцінки, зворотного зв’язку та епіднагляду визначається із урахуванням місцевого контексту.

9. Виконання СОП підлягає регулярному моніторингу.

10. Навчання і підготовка з ПІІК проводяться для всіх працівників та включають теоретичні і практичні навчання, симуляції ІПНМД, захворювань викликаних мікроорганізмами з АМР та перевірку знань.

Використовується змішаний підхід до навчання — письмові матеріали, електронне або дистанційне навчання та лекції поєднуються з інтерактивними і практичними заняттями, у тому числі біля ліжка хворого. В ЗОЗ запроваджуються індивідуальні, колективні та колегіальні механізми наставництва, які контролюють та допомагають працівникам підвищувати продуктивність. Рекомендується навчання та наставництво без відриву від роботи — проведення фахівцями з ПІІК тренінгів, майстер-класів або моделювання ситуацій біля ліжка хворого.

11. Виконання функцій координації навчання і підготовки з ПІІК покладається на одного із працівників ВІК (далі — координатор навчання і підготовки з ПІІК). Координатор навчання і підготовки з ПІІК повинен постійно підвищувати свій рівень теоретичних та практичних знань.

12. Розробка навчальних та підготовчих занять включається до плану дій з ПІІК в ЗОЗ.

13. Перед початком навчання і підготовки проводиться оцінка базового рівня знань з ПІІК у працівників ЗОЗ.

У випадку відсутності в ЗОЗ фахівців для проведення оцінки та навчання з ПІІК, розглядається питання залучення зовнішніх консультантів з ПІІК.

14. Плани та програми навчання працівників готуються з урахуванням їх функціональних обов’язків з ПІІК:

1) спеціалізоване навчання та підготовка фахівців з ПІІК (лікарі, сестри медичні та інші працівники, які входять до складу ВІК), забезпечення їх безперервного професійного розвитку (включаючи передові технології і практики, наставницькі навики, методики реалізації та підтримки тощо);

2) базове навчання та підготовка із ПІІК для всіх медичних працівників, які беруть участь у наданні медичних послуг та догляді за пацієнтами. Для медичних працівників, що надають вторинну (спеціалізовану) медичну допомогу (наприклад, працівники відділень хірургії) проводяться додаткові (вузьконаправлені) навчання і підготовка з ПІІК;

3) ознайомче навчання із ПІІК для працівників адміністративних та управлінських структурних підрозділів, обслуговуючого персоналу, прибиральників тощо.

15. У ЗОЗ проводиться регулярна (не менше одного разу на рік) оцінка ефективності навчання.

16. Навчання з ПІІК інтегрується у різні кадрові процеси в ЗОЗ (наприклад, під час випробувального терміну медичний працівник проходить навчання та підготовку із ПІІК та складає іспит). ЗОЗ забезпечує навчання для всіх нових співробітників, а також безперервне підвищення обізнаності з ПІІК з врахуванням нових даних для всіх працівників щорічно.

17. Компонент навчання і підготовки з ПІІК у ЗОЗ включає також навчання і підготовку пацієнтів та їхніх родичів (першочергово правильний догляд за хворими із особливими потребами), відповідні заходи відображаються у плані дій з ПІІК в ЗОЗ.

18. Епідеміологічний нагляд за ІПНМД у ЗОЗ проводиться з метою виявлення найбільш розповсюджених ІПНМД та реєстрації їх спалахів, включаючи викликані мікроорганізмами з АМР, відповідно до Порядку здійснення епідеміологічного нагляду та ведення обліку інфекційних хвороб, пов’язаних з наданням медичної допомоги, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 03 серпня 2021 року № 1614.

19. Мікробіологічна лабораторія із можливістю визначення АМР, в якій впроваджено методику EUCAST, є невід’ємною частиною епідеміологічного нагляду за ІПНМД.

20. Показники розповсюдженості ІПНМД та мікроорганізмів з АМР в ЗОЗ, що отримані шляхом епідеміологічного нагляду, використовуються для:

1) управління стратегіями і пріоритетами ПІІК, а також оцінки ефективності і результативності вжитих заходів;

2) порівняльного аналізу з метою оцінки тенденцій розповсюдженості ІПНМД та мікроорганізмів з АМР в часі;

3) виявлення важливих епідеміологічних тенденцій або спалахів для забезпечення прийняття консолідованих рішень та дій в сфері громадського здоров’я.

21. Питання епідеміологічного нагляду за ІПНМД розглядаються під час розробки плану дій з ПІІК. Проведення епідеміологічного нагляду за всіма видами ІПНМД є необов’язковим, за виключенням катетер-асоційованих інфекцій кровотоку (далі — КАІК), катетер-асоційованих інфекцій сечовивідних шляхів, вентилятор-асоційованих пневмоній та інфекцій області хірургічного втручання (далі — ІОХВ).

22. ВІК визначає на які ІПНМД буде направлений епідеміологічний нагляд, враховуючи місцеві особливості, та використовує Критерії, за якими визначаються випадки інфекційних та паразитарних захворювань, які підлягають реєстрації, затверджені наказом МОЗ України від 28 грудня 2015 року № 905, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 12 березня 2016 року за № 379/28509.

23. Додатковими рекомендованими інфекційними захворюваннями (окрім девайс-асоційованих ІПНМД та ІОХВ) для епідеміологічного нагляду можуть бути:

1) пріоритетні місцеві інфекційні хвороби, що здатні спричинити спалах (наприклад, норовіруси, ротавіруси, вірус грипу, туберкульоз, тяжкий гострий респіраторний синдром);

2) інфекційні хвороби серед сприятливих груп населення (наприклад, новонароджені, хворі відділень інтенсивної терапії, пацієнти з опіками, ВІЛ-інфіковані);

3) інфекційні хвороби, що пов’язані із професійною медичною діяльністю (наприклад, гепатити В і С, ВІЛ, туберкульоз, грип, кір, кашлюк).

24. Заходи з проведення епідеміологічного нагляду за ІПНМД пов’язані із оцінкою безпеки та якості надання медичних послуг пацієнтам і погоджуються із керівництвом ЗОЗ та керівниками цільових клінічних структурних підрозділів. Ці заходи можуть потребувати залучення додаткових ресурсів.

25. Основною метою практики моніторингу, оцінки і зворотного зв’язку з ПІІК є підтримка досягнутих результатів у ПІІК в ЗОЗ та сприяння покращенню їх в майбутньому, що зменшує ризик розповсюдження ІПНМД та мікроорганізмів з АМР.

Цей основний компонент ПІІК включає оцінку ступеню відповідності стандартам та вимогам, оцінку дій та цілей, які вже досягнуті та оцінку тих аспектів, що потребують покращення.

Хірургічна та гігієнічна обробка рук медичних працівників є критичним показником, включаючи моніторинг її дотримання.

26. Моніторинг та зворотній зв’язок направлено на залучення зацікавлених сторін, створення партнерських відносин і робочих груп, формування професійних мереж.

27. Реалізація моніторингу, оцінки та зворотного зв’язку з ПІІК в ЗОЗ потребує проходження навчання фахівцями ВІК.

28. Навчання із використанням даних, які отримані шляхом моніторингу, оцінки і зворотного зв’язку є інструментом в переконанні працівників ЗОЗ щодо існування проблеми та в тому, що вибране рішення було правильним.

29. Питання моніторингу, оцінки і зворотного зв’язку є невід’ємною частиною процесу впровадження ПІІК та розглядаються на етапі розробки плану дій з ПІІК.

Необхідність у впровадженні моніторингу, оцінки і зворотного зв’язку виникає після проведення системної самооцінки ПІІК у ЗОЗ і отримання її результатів.

Практики і процеси, обрані для моніторингу повинні базуватися на результатах оцінювання. Також слід враховувати можливість зворотного зв’язку по обраним видам діяльності та варіанти його здійснення.

Індикатори, які використовуються для моніторингу, визначаються відповідно до практик/процедур, що є пріоритетними у ЗОЗ.

Обрані індикатори, практики, структурні підрозділи і відповідальні особи із чітким зазначенням обов’язків, частоти моніторингу і оцінки, графіку проведення зворотного зв’язку затверджуються керівництвом закладу.

План дій з моніторингу має містити чітко визначені заходи, індикатори їх виконання та інструменти (чек-листи, контрольні списки, форми тощо) для збору даних, які розробляються ВІК відповідно до заходів, визначених планом дій з ПІІК.

30. Моніторинг і оцінка проводиться мінімум по наступним видам діяльності та їх показниках:

1) дотримання правил гігієни рук;

2) постановка та догляд за внутрішньосудинним катетером;

3) постановка та догляд за сечовим катетером;

4) заходи по запобіганню ІОХВ;

5) реалізація заходів безпеки по недопущенню інфікування мікроорганізмами із АМР та висококонтагіозних інфекційних хвороб;

6) якість поточного та генерального прибирань;

7) очищення, дезінфекція і стерилізація (репроцесинг) медичного обладнання та інструментарію;

8) очищення і дезінфекція поверхонь;

9) використання антисептику для рук та рідкого мила;

10) використання антимікробних препаратів.

31. Для отримання зворотного зв’язку від зацікавлених сторін встановлюються механізми зворотного зв’язку (наприклад, наради, зустрічі, обговорення в групах, звіти, інформаційні бюлетені, публікації в журналах тощо), проводяться регулярні зібрання (мінімум раз на рік) для оприлюднення інформації по даним моніторингу з використанням аналізу тенденцій (помісячно, поквартально, по рокам тощо).

В навчанні використовується двонаправлений зворотній зв’язок з метою забезпечення підтримки культури навчання та поліпшення його якості.

32. Режим роботи, штатний розпис та зайнятість ліжка є основним компонентом ПІІК, що включає:

1) зайнятість ліжка в ЗОЗ не повинна перевищувати місткість — один пацієнт на одному ліжку та не менше одного метру між ліжками. У виняткових обставинах, при перевищенні пропускної спроможності ліжка, керівництво ЗОЗ повинно забезпечити залучення додаткових кадрів та достатню відстань між ліжками. Зайнятість ліжка, що перевищує місткість один пацієнт на одному ліжку та не менше одного метру між ліжками, невідповідний рівень укомплектованості медичними працівниками підвищують ризики спалахів ІПНМД та розповсюдження мікроорганізмів з АМР. Переповненість є визнаною проблемою громадського здоров’я, що може призводити до передавання інфекційних хвороб;

2) розгляд питань робочого навантаження, укомплектованості працівниками та зайнятості ліжок має стати частиною першочергових обговорень під час розробки плану дій з ПІІК. При цьому дотримання вимог щодо місткості, робочого навантаження та укомплектованості, штатного розпису працівників мають бути збалансованими із необхідністю надання невідкладної допомоги якомога більшій кількості пацієнтів при надзвичайних ситуаціях;

3) рішення, що стосуються робочого навантаження, укомплектування штатами і розміщення ліжок, приймаються на рівні керівництва ЗОЗ за погодженням з ВІК в частині забезпечення ПІІК. ВІК надає рекомендації з цих питань.

Цей основний компонент впливає на впровадження ПІІК в цілому та на реалізацію інших основних компонентів ПІІК.

33. Діяльність з догляду за хворими повинна проводитися у чистому приміщенні, що полегшує профілактику і контроль за ІПНМД та АМР. Це включає в себе всі елементи інфраструктури і наявність відповідних матеріалів та обладнання (наприклад, рукомийники, антисептики для рук, рідке мило, засоби індивідуального захисту).

Обладнання та засоби для гігієни рук мають бути легко доступні в точці догляду.

34. В ЗОЗ мають бути забезпечені:

1) наявність засобів для гігієни рук відповідно до Інструкції з впровадження покращення гігієни рук в закладах охорони здоров’я та установах / закладах надання соціальних послуг / соціального захисту населення, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 03 серпня 2021 року № 1614;

2) окремі кімнати гігієни для працівників і пацієнтів;

3) безпечне поводження з медичними відходами;

4) очищення та дезінфекція поверхонь;

5) очищення, дезінфекція і стерилізація (репроцесинг) виробів медичного призначення перед повторним використанням.

35. Ремонт та переобладнання приміщень, забезпечення необхідними матеріалами та обладнанням повинні стати частиною першочергових обговорень при розробці плану дій з ПІІК.

Цей основний компонент впливає на впровадження ПІІК в цілому, так як без сприятливого внутрішнього середовища, забезпеченості матеріалами і обладнанням для ПІІК покращення є недосяжними. Виявлення проблем в інфраструктурі і забезпеченні, які перешкоджають впровадженню ПІІК, є завданням ВІК.

36. Рішення, що стосуються приміщень, матеріалів та обладнання, приймаються на рівні керівництва ЗОЗ за погодженням з ВІК в частині забезпечення ПІІК. ВІК надає рекомендації з цих питань.

III. Етапи впровадження ПІІК

1. Підготовчий етап (крок 1) пов’язаний із підготовкою до оцінювання та покращення ПІІК в ЗОЗ.

2. Завдання та необхідні дії для реалізації підготовчого етапу, потенційні бар’єри та рішення для їх подолання наведено у додатку 3 до цього Порядку.

3. Показниками виконання підготовчого етапу (крок 1) є:

1) створено ВІК та призначено його керівника;

2) керівництво ЗОЗ ознайомлено із рекомендаціями по основним компонентам;

3) підготовано сценарії зустрічей керівника ВІК із керівництвом ЗОЗ та основні питання для дискусій;

4) створено список зацікавлених сторін;

5) зібрано попередні дані по впровадженню ПІІК в ЗОЗ;

6) вивчено можливості інтеграції ПІІК із іншими програмами, що вже впроваджені в ЗОЗ;

7) визначено перелік громадських об’єднань, що потенційно можуть допомогти у впровадженні та адвокації ПІІК;

8) проведено серію зустрічей із заінтересованими сторонами, лідерами думки і керівництвом ЗОЗ;

9) отримано погодження керівництва ЗОЗ для впровадження ПІІК;

10) визначено можливості для залучення людських та фінансових ресурсів для розробки, впровадження та підтримки плану дій з ПІІК.

4. Етап базової оцінки (крок 2) проводиться з урахуванням наступного:

1) проведення базової оцінки поточної ситуації із ПІІК в ЗОЗ для виявлення сильних та слабких сторін є важливим для постійного підвищення якості надання медичних послуг;

2) оцінка створює відчуття необхідності змін, що потрібні для покращення ПІІК, із урахуванням поточних ризиків, фактичних потреб і наявних ресурсів;

3) оцінка виявляє сильні сторони та позитивні досягнення задля переконання керівництва ЗОЗ у тому, що прогрес та успіх можливі.

5. Для проведення базової та подальших оцінок ЗОЗ використовується протокол системної самооцінки ПІІК у ЗОЗ відповідно до додатку 4 до цього Порядку.

6. Завдання та необхідні дії для реалізації етапу базової оцінки (кроку 2), потенційні бар’єри та рішення для їх подолання наведено у додатку 5 до цього Порядку.

7. Показниками виконання етапу базової оцінки (кроку 2) є:

1) працівники ВІК ознайомлені із системою самооцінки ПІІК у ЗОЗ;

2) план проведення оцінювання обговорений із керівництвом ЗОЗ та іншими зацікавленими сторонами, затверджений керівництвом ЗОЗ;

3) визначено працівника ВІК, який буде збирати дані оцінювання та формувати звіт, і терміни проведення оцінювання;

4) зібрано дані по кожному із основних компонентів ПІІК;

5) проаналізовано результати системної самооцінки ПІІК в ЗОЗ;

6) результати оцінювання представлені ВІК;

7) визначено дати проведення наступного оцінювання (не пізніше ніж через 12 місяців);

8) оформлено звіт відповідно до рекомендацій щодо підготовки звіту, наведених у додатку 4 до цього Порядку;

9) звіт представлено керівництву ЗОЗ та іншим зацікавленим сторонам.

8. Розробка та виконання плану дій з ПІІК (крок 3) здійснюється з урахуванням наступного:

1) план дій базується на результатах проведеної системної самооцінки ПІІК у ЗОЗ та результатах інших проведених оцінок, які вказують на пріоритетні сфери для втручання та сприяють досягненню згоди щодо підходів до зміцнення сильних та нівелювання дії слабких сторін у ПІІК ЗОЗ;

2) використання ММС відповідно до додатку 1 до цього Порядку полегшить розробку плану дій;

3) важливо на початку сконцентруватися на досягненні короткострокових результатів — почати з невеликого, але мислити масштабно (реалістичний пріоритетний план дій, що враховує місцеві особливості, є основною задачею);

4) довгостроковий план дій з ПІІК (наприклад, п’ятирічний) є важливим для загальної оцінки впливу заходів з ПІІК.

9. Завдання та необхідні дії для реалізації етапу розробки та виконання плану дій з ПІІК (крок 3), потенційні бар’єри та рішення для їх подолання наведені у додатку 6 до цього Порядку. Бар’єри і рішення на етапі розробки та виконання плану дій з ПІІК розглядаються по кожному із основних компонентів окремо.

10. Показниками виконання кроку 3 є:

1) розроблено план дій;

2) визначені пріоритетні дії для кожного основного компоненту ПІІК, що планується для впровадження;

3) розглянуті потенційні бар’єри та приклади їх усунення;

4) наявні інструменти і ресурси для підтримки в реалізації заходів з ПІІК;

5) розроблено заходи для кожного основного компоненту ПІІК;

6) план дій затверджено керівництвом ЗОЗ;

7) узгоджено графік проведення моніторингу, оцінки та дати перегляду плану дій з ПІІК.

11. Оцінка впливу (крок 4) є критичним етапом для прийняття рішень, залучення підтримки і внесення змін в щорічний план дій з ПІІК.

12. Метою проведення оцінки впливу є збір даних для виявлення дій, які справили позитивний влив, та заходів і ресурсів, що потрібні додатково для досягнення поставлених задач.

13. Оцінка впливу включає в себе оцінювання проведених заходів і визначення їх ефективності.

14. Для моніторингу і оцінки використовуються інструменти/протоколи, які застосовувались на етапі базової оцінки. Такий підхід допомагає визначити, на яких ділянках досягнуто покращення, а на яких — проблеми залишилися.

15. Завдання та необхідні дії для реалізації етапу оцінки впливу (крок 4) наведено у додатку 7 до цього Порядку.

16. Показниками виконання кроку 4 є:

1) розглянуто результати базової оцінки;

2) розглянуто заходи з ПІІК або план дій з ПІІК в цілому;

3) переглянуто план дій з ПІІК на поточний рік;

4) затверджено графік і строки проведення повторних оцінювань (системної самооцінки з ПІІК або/та інших інструментів);

5) завершено проведення повторних оцінювань;

6) результати повторних оцінювань розглянуто і проведено порівняльний аналіз із базовою оцінкою, сформовано відповідні звіти та представлено їх зацікавленим сторонам;

7) розроблено та затверджено новий план дій з ПІІК із урахуванням виявлених проблем та слабких сторін;

8) затверджено графік проведення наступних моніторингових оцінок (не рідше одного разу на рік).

17. Етап формування культури безпеки (крок 5) включає:

1) визначення набутих покращень та проблем, що залишаються, з урахуванням даних, отриманих на попередньому етапі;

2) регулярний перегляд і покращення ПІІК за допомогою нововведень (проекти, програми, кампанії) з метою інституціювання культури ПІІК в ЗОЗ;

3) підтримку налагодженого на попередніх етапах співробітництва із зацікавленими сторонами;

4) додаткове укомплектування ВІК фахівцями, в разі потреби, проведення їх додаткового навчання для гарантування постійної підтримки ПІІК у ЗОЗ;

5) ВІК постійно бере участь у розбудові та підтримці ПІІК, в тому числі надає консультації, розповсюджує новітні дані в області ПІІК, підтримує культуру безпеки в ЗОЗ;

6) створення циклу аналізу і взаємодії, з метою підтримки переваг ПІІК і забезпечення її впровадження у існуючі практики ЗОЗ для сприяння її стійкості та всеохоплюючому впливу.

18. Завдання та необхідні дії для реалізації етапу формування культури безпеки (крок 5), потенційні бар’єри та рішення для їх подолання наведено у додатку 8 до цього Порядку.

19. Показниками виконання цього етапу є:

1) керівництвом ЗОЗ затверджено п’ятирічний (або на більший строк) план дій з ПІІК;

2) керівництвом ЗОЗ затверджений щорічний графік проведення системної самооцінки з ПІІК;

3) керівник ВІК мінімум один раз на рік проводить зустріч із лідерами думок і чемпіонами, виказує їм подяку та заручається їхньою підтримкою на майбутнє;

4) успіхи, що були досягнені за звітний період, розповсюджено серед усіх зацікавлених сторін;

5) ВІК налагодило на постійній основі співпрацю з громадськими об’єднаннями з питань ПІІК.

Генеральний директор Директорату громадського здоров’я
та профілактики захворюваності
І. Руденко

Додаток 1
до Порядку впровадження профілактики інфекцій
та інфекційного контролю в закладах охорони здоров’я,
які надають медичну допомогу в стаціонарних умовах
(пункт 10 розділу I, підпункт 8 пункту 3 розділу II,
підпункт 2 пункту 8 розділу III)

Алгоритм розробки плану дій з ПІІК в ЗОЗ із застосуванням ММС

Компонент ММС

Короткий опис

Питання

Відповіді

План дій

1

2

3

4

Зміни в системі

1. Які інженерні рішення, зміни в матеріально-технічному забезпеченні та людські ресурси необхідні для впровадження ПІІК?
2. Чи впливає оточуюче середовище на поведінку медичних працівників? Які ергономічні фактори слід змінити для полегшення сприйняття заходів з ПІІК?
3. Чи необхідно залучити зовнішніх консультантів або додати штатну одиницю?

1.
2.
3.

1.
2.
3.

Навчання та підготовка

1. Кого потрібно навчити? Який метод навчання має використовуватися та як часто мають проходити заняття?
2. Чи є в ЗОЗ інструктори та викладачі, навчальні посібники та обладнання?

1.
2.
3.

1.
2.
3.

Моніторинг, оцінка та зворотній зв’язок

1. Як ви можете виявити невиконання або невідповідне виконання пунктів плану дій з ПІІК? Які індикатори можна використати?
2. Яким чином ви зможете перевірити, що план дій з ПІІК реалізований? Наприклад, чи існують методи спостереження та відслідковування?
3. В якій формі, коли та кому будуть представлені звіти?

1.
2.
3.

1.
2.
3.

Нагадування і комунікація

1. Яким чином ви будете займатися популяризацією заходів з ПІІК?
2. Чи є у ЗОЗ необхідні фінансові та матеріальні можливості?

1.
2.
3.

1.
2.
3.

Культура безпеки

1. Чи є підтримка ПІІК в ЗОЗ серед працівників? Наприклад, чи є можливість заохочувати працівників ВІК та чи готові вони бути прикладом для наслідування?
2. Чи працює ефективно створений ВІК? Чи впроваджують працівники ВІК декламовані ними зміни, чи працюють «для галочки»?
3. Яким чином ви будете підтримувати пріоритет ПІІК в ЗОЗ?

1.
2.
3.

1.
2.
3.

Додаток 2
до Порядку впровадження профілактики інфекцій
та інфекційного контролю в закладах охорони здоров’я,
які надають медичну допомогу в стаціонарних умовах
(пункт 2 розділу II)

Приклади заходів для впровадження основних компонентів ПІІК

I. Приклади заходів для розробки плану дій з ПІІК

Дія/захід

Відповідальна особа

Період впровадження (початок і закінчення)

Бюджет (грн.)

Індикатор виконання

Досягнений результат (із коротким описом та датою завершення)

1

2

3

4

5

6

Призначити керівника ВІК

Керівник ЗОЗ, начальник відділу кадрів

Призначено керівника ВІК.

Розробити і затвердити положення про ВІК та посадові інструкції працівників ВІК відповідно до Положення про ВІК в ЗОЗ, установах/закладах надання соціальних послуг/соціального захисту населення.

Начальник відділу кадрів

1 місяць

Затверджено положення про ВІК та посадові інструкції координатора з гігієни рук, лікаря-епідеміолога, координатора навчання і підготовки з ПІІК, клінічного провізора, статистика та інших працівників ВІК.

Проаналізувати системну самооцінку ПІІК у ЗОЗ і розробити письмовий план дій на певний час роботи (наприклад, річний план) на основі визначених пріоритетів

Керівництво ЗОЗ, керівник ВІК

2–3 місяці

Проведена системна самооцінка ПІІК в ЗОЗ.
Розроблено та затверджено керівником ЗОЗ річний план дій з ПІІК.

Розрахувати і затвердити бюджет для закупівлі офісного обладнання (комп’ютер і програмне забезпечення, телефон, підключення до мережі Інтернет) і запланованих заходів (наприклад, навчальні курси).

Керівник ЗОЗ, фінансовий відділ, керівник ВІК

1–3 місяці

Розраховано, затверджено керівником ЗОЗ бюджет для фінансування закупівлі офісного обладнання і запланованих заходів для потреб ВІК.

Провести зустріч та обговорити ПІІК із керівництвом ЗОЗ, керівниками суміжних програм/служб (наприклад, якості надання медичних послуг).

Керівник ВІК

1–2 місяці

Проведено зустрічі з керівництвом ЗОЗ та керівниками суміжних програм/служб, оговорені і погоджені спільні заходи.
Внесені зміни в план дій (в разі необхідності).

II. Приклади заходів для розробки і впровадження СОП з ПІІК

Дія/захід

Відповідальна особа

Період впровадження (початок і закінчення)

Бюджет (грн.)

Індикатор виконання

Досягнений результат (із коротким описом та датою завершення)

1

2

3

4

5

6

Розробити/адаптувати і затвердити СОП

Керівник ВІК
Керівники структурних підрозділів

6–12 місяців

Розроблені/адаптовані і затверджені керівником ЗОЗ наступні СОП:
1) використання медичних (хірургічних) масок;
2) використання халатів захисних від інфекційних агентів;
3) використання захисних окулярів та щитків;
4) респіраторна гігієна і етикет кашлю для працівників ЗОЗ;
5) респіраторна гігієна і етикет кашлю для пацієнтів;
6) виконання ін’єкцій;
7) поводження з білизною;
8) поводження з обладнанням;
9) поводження з інструментарієм;
10) поводження з медичними відходами;
11) очищення приміщень;
12) контактні заходи захисту;
13) крапельні заходи захисту;
14) повітряні заходи захисту;
15) профілактика зараження під час оперативних втручань;
16) профілактика катетер-асоційованих інфекцій кровотоку;
17) профілактика вентилятор-асоційованих пневмоній;
18) профілактика катетер-асоційованих інфекцій сечовивідних шляхів;
19) профілактика передавання мікроорганізмів з множинною та панрезистентністю;
20) очищення, дезінфекція і стерилізація (репроцесинг) медичних виробів;
21) раціональне використання антимікробних препаратів;
22) готовність до спалахів інфекційних хвороб та управління ними.

Переглянути наявні СОП (доповнити їх положеннями з ПІІК)

Керівник ВІК, керівники структурних підрозділів ЗОЗ

3–12 місяців

Проведено зустрічі з керівниками структурних підрозділів ЗОЗ.
Визначені СОП, які потребують врахування положень ПІІК.
Сформовані робочі групи для перегляду (внесення змін) в СОП.
Внесені зміни в СОП із врахуванням положень ПІІК.
СОП затверджені керівником ЗОЗ.

Організувати співпрацю із громадськими або професійними об’єднаннями в сфері ПІІК для забезпечення підтримкою ЗОЗ з ПІІК (наприклад, шляхом дистанційного наставництва або телефонних консультацій).

Керівник ЗОЗ, керівник ВІК

1–6 місяців

Заключено договір або підписано меморандум про співпрацю з громадським або професійним об’єднанням в сфері ПІІК.

III. Приклади заходів з навчання і підготовки з ПІІК

Дія/захід

Відповідальна особа

Період впровадження (початок і закінчення)

Бюджет (грн.)

Індикатор виконання

Досягнений результат (із коротким описом та датою завершення)

1

2

3

4

5

6

Визначити координатора навчання і підготовки з ПІІК

Керівник ВІК

Визначено координатора навчання і підготовки з ПІІК або запрошено зовнішнього консультанта для проведення навчання і підготовки з ПІІК.

Розробити і затвердити програму навчання і підготовки з ПІІК для працівників ЗОЗ

Координатор навчання і підготовки з ПІІК, керівник ВІК, керівники структурних підрозділів ЗОЗ, керівник ЗОЗ

3–12 місяців

Розроблено і затверджено керівником ЗОЗ програму навчання і підготовки з ПІІК для працівників ЗОЗ.
Програма включає базові навчання і підготовку з ПІІК для всіх працівників ЗОЗ та спеціалізовані навчання для працівників кожного із клінічних структурних підрозділів.
Базові навчання і підготовка включають:
1) гігієну рук;
2) респіраторну гігієну і етикет кашлю;
3) поводження з медичними відходами;
4) готовність до спалахів інфекційних хвороб та управління ними.
Програма навчання і підготовки включає перевірку теоретичних знань і практичних навичок працівників ЗОЗ.

Розрахувати і затвердити бюджет для закупівлі необхідного обладнання і витратних матеріалів для забезпечення програми навчання і підготовки з ПІІК

Координатор навчання і підготовки з ПІІК, керівник ВІК, фінансовий відділ, керівник ЗОЗ

1–3 місяці

Розраховано, затверджено керівником ЗОЗ бюджет для закупівлі необхідного обладнання і витратних матеріалів для забезпечення програми навчання і підготовки з ПІІК.
Виділено приміщення для відпрацювання практичних навичок працівниками ЗОЗ.

Розробити і затвердити графік навчання і підготовки з ПІІК для працівників ЗОЗ

Координатор навчання і підготовки з ПІІК, керівник ВІК, керівники структурних підрозділів ЗОЗ, керівник ЗОЗ

1–2 місяці

Розроблено і затверджено керівником ЗОЗ графік навчання і підготовки з ПІІК для працівників ЗОЗ.
Графік навчання доведено до відома (наприклад, шляхом розміщення в ординаторських, сестринських, місцях відпочинку працівників) працівників ЗОЗ.

Розробити і затвердити чек-листи (контрольні списки, анкети) перевірки знань і практичних навичок з ПІІК працівників ЗОЗ

Координатор навчання і підготовки з ПІІК, керівник ВІК, керівник ЗОЗ

3–12 місяців

Розроблено і затверджено керівником ЗОЗ чек-листи (контрольні списки, анкети) перевірки знань і практичних навичок з ПІІК працівників ЗОЗ.

Розробити і затвердити чек-листи (контрольні списки, анкети) перевірки якості проведених навчання і підготовки (оцінка працівниками координатора навчання і підготовки з ПІІК)

Керівник ВІК, керівник ЗОЗ

1–3 місяці

Розроблено і затверджено керівником ЗОЗ чек-листи (контрольні списки, анкети) перевірки якості проведених навчання і підготовки.

Розробити і затвердити систему допуску працівників до виконання професійних обов’язків залежно від пройдених навчання і підготовки з ПІІК (отриманих результатів перевірки знань і практичних навичок)

Координатор навчання і підготовки з ПІІК, керівник ВІК, начальник відділу кадрів, керівники структурних підрозділів ЗОЗ, керівник ЗОЗ

3–6 місяців

Розроблено і затверджено керівником ЗОЗ систему допуску працівників до виконання професійних обов’язків залежно від пройдених навчання і підготовки з ПІІК (наприклад, недопущення сестер медичних до постановки периферійних венозних катетерів без проходження відповідних навчання, підготовки і перевірки знань).

Розробити і затвердити систему зовнішнього моніторингу для оцінки знань і практичних навичок з ПІІК у працівників ЗОЗ

Керівник ВІК, керівник ЗОЗ

3–12 місяців

Заключено договір або підписано меморандум про співпрацю з громадським або професійним об’єднанням в сфері ПІІК для проведення моніторингу та/або залучено зовнішнього консультанта та/або заключено договір щодо проведення перехресного моніторингу з іншим ЗОЗ для оцінки знань і практичних навичок з ПІІК у працівників ЗОЗ.

Розробити і затвердити програму навчання і підготовки з ПІІК для пацієнтів та членів їх родин

Координатор навчання і підготовки з ПІІК, керівник ВІК, керівники клінічних структурних підрозділів ЗОЗ, керівник ЗОЗ

3–12 місяців

Розроблено і затверджено керівником ЗОЗ програму навчання і підготовки з ПІІК для пацієнтів та членів їх родин.

Розрахувати і затвердити бюджет для розробки макетів і закупівлі пам’яток для пацієнтів та членів їх родин

Координатор навчання і підготовки з ПІІК, керівник ВІК, керівники клінічних структурних підрозділів ЗОЗ, фінансовий відділ, керівник ЗОЗ

1–3 місяці

Розроблено і затверджено керівником ЗОЗ макети пам’яток для пацієнтів та членів їх родин.
Розраховано, завізовано керівником ЗОЗ бюджет і виділено фінансування для закупівлі пам’яток для пацієнтів та членів їх родин.

Визначити потребу в додаткових навчанні і підготовці з ПІІК працівників ЗОЗ та провести його

Керівник ВІК, начальник відділу кадрів, фінансовий відділ (за необхідності), керівник ЗОЗ

1–3 місяці

Визначено потребу в додаткових навчанні і підготовці з ПІІК працівників ЗОЗ.
Визначено заклад(и), які проводять навчання і підготовку з ПІІК.
Виділено фінансування для проходження навчання і підготовки з ПІІК працівниками ЗОЗ.
Проведені додаткові навчання і підготовка з ПІІК працівників ЗОЗ.

IV. Приклади заходів з епідеміологічного нагляду за ІПНМД

Дія/захід

Відповідальна особа

Період впровадження (початок і закінчення)

Бюджет (грн.)

Індикатор виконання

Досягнений результат (із коротким описом та датою завершення)

1

2

3

4

5

6

Прийняти на роботу лікаря-епідеміолога ВІК (в тому числі шляхом перепрофілювання іншої посади)

Керівник ВІК

1–12 місяців

Прийнято на роботу лікаря-епідеміолога ВІК.

Прийняти на роботу помічника(ів) лікаря-епідеміолога ВІК (за необхідності)

Лікар-епідеміолог ВІК, керівник ВІК

1–12 місяців

Прийнято на роботу помічника(ів) лікаря-епідеміолога ВІК (з розрахунку один помічник лікаря-епідеміолога на кожні 250 ліжок ЗОЗ).

Визначити ресурси (кадрові і фінансові), які необхідні для проведення епідеміологічного нагляду в ЗОЗ

Лікар-епідеміолог ВІК, завідувач мікробіологічної лабораторії (за наявності), керівник ВІК, начальник відділу кадрів, фінансовий відділ, керівник ЗОЗ

1–3 місяці

Визначено ресурси (кадрові і фінансові), які необхідні для впровадження в мікробіологічній лабораторії методології EUCAST.
Визначено ресурси, які необхідні для проведення епідеміологічного нагляду в ЗОЗ, а саме:
1) офісне обладнання (комп’ютерна техніка, мобільні технології для збору даних (наприклад, планшети), принтер);
2) програмне забезпечення (наприклад, WHONET, лабораторні інформаційні системи);
3) витратні матеріали (наприклад, олівці, папір).
Визначено найбільш фінансово обґрунтований підхід до впровадження епідеміологічного нагляду в ЗОЗ.

Розрахувати і затвердити бюджет для впровадження в мікробіологічній лабораторії методики EUCAST (за наявності лабораторії)

Завідувач мікробіологічної лабораторії, лікар-епідеміолог ВІК, фінансовий відділ, керівник ЗОЗ

1–3 місяці

Розраховано, затверджено керівником ЗОЗ бюджет для закупівлі необхідного обладнання і витратних матеріалів для впровадження в мікробіологічній лабораторії методики EUCAST.
Виділено фінансування на проходження навчання і підготовки працівників мікробіологічної лабораторії (за необхідності).

Розробити і затвердити СОП із забору, зберігання і транспортування зразків біологічних матеріалів для проведення мікробіологічних (бактеріологічних) досліджень

Завідувач мікробіологічної лабораторії, лікар-епідеміолог ВІК, координатор навчання і підготовки з ПІІК, керівник ВІК, керівники клінічних структурних підрозділів ЗОЗ, керівник ЗОЗ

3–6 місяців

Розроблені і затверджені керівником ЗОЗ СОП із забору, зберігання і транспортування зразків біологічних матеріалів для проведення мікробіологічних (бактеріологічних) досліджень.
Проведені навчання, підготовка і перевірка знань працівників клінічних структурних підрозділів ЗОЗ відповідно до затверджених СОП.

Провести пілотне визначення розповсюдженості інфекційних хвороб, пов’язаних з наданням медичної допомоги (наприклад, інфекцій області хірургічного втручання)

Лікар-епідеміолог ВІК, керівник ВІК

2–6 місяців

Проведено пілотне визначення розповсюдженості інфекцій області хірургічного втручання.
Звіт щодо проведеного дослідження представлено керівництву ЗОЗ і керівникам залучених до дослідження клінічних структурних підрозділів.
Відкоригований план дій з ПІІК із врахуванням отриманих результатів дослідження.

Впровадити епідеміологічний нагляд за інфекціями області хірургічного втручання

Лікар-епідеміолог ВІК, керівник ВІК

3–6 місяців

Впроваджено епідеміологічний нагляд за інфекціями області хірургічного втручання.

Впровадити епідеміологічний нагляд за девайс-асоційованими інфекційними хворобами, пов’язаними з наданням медичної допомоги

Лікар-епідеміолог ВІК, керівник ВІК

6–24 місяців

Впроваджено епідеміологічний нагляд за вентилятор-асоційованими пневмоніями, катетер-асоційованими інфекціями кровотоку (периферичний венозний та центральні внутрішньосудинні катетери), катетер-асоційованими інфекціями сечовивідних шляхів.

Впровадити епідеміологічний нагляд за бактеріями з множинною та панрезистентністю до антибактеріальних препаратів

Лікар-епідеміолог ВІК, керівник ВІК

6–12 місяців

Впроваджено епідеміологічний нагляд за бактеріями з множинною та панрезистентністю до антибактеріальних препаратів.

V. Приклади заходів з моніторингу, оцінки і зворотного зв’язку

Дія/захід

Відповідальна особа

Період впровадження (початок і закінчення)

Бюджет (грн.)

Індикатор виконання

Досягнений результат (із коротким описом та датою завершення)

1

2

3

4

5

6

Розрахувати і затвердити бюджет для впровадження в ЗОЗ моніторингу, оцінки і зворотного зв’язку

Керівник ВІК, статистик ВІК, фінансовий відділ, керівники структурних підрозділів ЗОЗ, керівник ЗОЗ

1–3 місяці

Визначити метод(и), що будуть використовуватися, і дані, які будуть аналізуватися, при проведенні моніторингу і оцінки.
Визначити відповідальних осіб за проведення моніторингу і оцінки в кожному із структурних підрозділів ЗОЗ.
Розраховано, затверджено керівником ЗОЗ бюджет для фінансування закупівлі:
1) офісного обладнання (комп’ютерна техніка, мобільні технології для збору даних (наприклад, планшети), принтер);
2) програмного забезпечення;
3) витратних матеріалів (наприклад, олівці, папір).

Розробити і затвердити чек-листи (контрольні списки, алгоритми) для проведення моніторингу і оцінки

Керівник ВІК, статистик ВІК, керівники структурних підрозділів ЗОЗ, керівник ЗОЗ

3–6 місяців

Розроблені і затверджені керівником ЗОЗ чек-листи (контрольні списки, алгоритми) для проведення моніторингу і оцінки.

Розробити і затвердити графік проведення моніторингу і оцінки

Керівник ВІК, статистик ВІК, керівники структурних підрозділів ЗОЗ, керівник ЗОЗ

1–2 місяці

Розроблений і затверджений керівником ЗОЗ графік проведення моніторингу і оцінки.

Розробити і затвердити графік проведення зворотного зв’язку

Керівник ВІК, статистик ВІК, керівники структурних підрозділів ЗОЗ, керівник ЗОЗ

1–2 місяці

Розроблений і затверджений керівником ЗОЗ графік проведення зворотного зв’язку

VI. Приклади заходів з режиму роботи, штатного розпису і навантаження на ліжко

Дія/захід

Відповідальна особа

Період впровадження (початок і закінчення)

Бюджет (грн.)

Індикатор виконання

Досягнений результат (із коротким описом та датою завершення)

Розрахувати необхідну кількість працівників відповідно до посадових обов’язків і робочого навантаження

Начальник відділу кадрів, керівники структурних підрозділів ЗОЗ, медичний директор (начмед) ЗОЗ, медичний директор з медсестринства (головна медична сестра) ЗОЗ, керівник ЗОЗ, керівник ВІК (як консультант)

3–6 місяців

Проведено розрахунок необхідної кількості працівників в структурних підрозділах ЗОЗ відповідно до посадових обов’язків і робочого навантаження.
Звіт щодо проведеного розрахунку розглянуто на робочій зустрічі.
Розроблено і затверджено керівником ЗОЗ план усунення невідповідностей у кадрових ресурсах та робочому навантаженні.

Дотримання правила «один пацієнт на одне ліжко»

Медичний директор (начмед) ЗОЗ, медичний директор з медсестринства (головна медична сестра) ЗОЗ, керівники клінічних структурних підрозділів ЗОЗ, керівник ЗОЗ, керівник ВІК (як консультант)

6–24 місяців

Проведено аналіз причин недотримання правила «один пацієнт на одне ліжко».
Звіт щодо проведеного аналізу розглянуто на робочій зустрічі.
Розроблено і затверджено керівником ЗОЗ план усунення причин недотримання правила «один пацієнт на одне ліжко», включно із фінансових забезпеченням плану і визначеними відповідальними особами по кожному з клінічних підрозділів ЗОЗ.

VII. Приклади заходів: приміщення, матеріали і обладнання

Дія/захід

Відповідальна особа

Період впровадження (початок і закінчення)

Бюджет (грн.)

Індикатор виконання

Досягнений результат (із коротким описом та датою завершення)

1

2

3

4

5

6

Вирішити проблему водопостачання (вода для гігієни рук, пиття, особистої гігієни, надання медичної допомоги, стерилізації, дезактивації, прибирання і прання недоступна або поганої якості)

Заступник керівника з технічних питань, керівник ЗОЗ, керівник ВІК (як консультант)

3–24 місяці

Зроблено відбір зразків води та проведено аналіз якості води.
Направлено звернення до суб’єкта господарювання, який постачає воду в ЗОЗ.
Направлено звернення до органів місцевого самоврядування та відповідних органів державної виконавчої влади (в разі відсутнього ефекту від звернення до суб’єкта господарювання, який постачає воду в ЗОЗ).

Впровадити реєстрацію проведених прибирань

Медичний директор з медсестринства (головна медична сестра) ЗОЗ, керівник ЗОЗ, керівник ВІК (як консультант)

1–3 місяці

Впроваджено чек-листи реєстрації поточних і генеральних прибирань в структурних підрозділах ЗОЗ.

Обладнати палати ізоляції пацієнтів в ЗОЗ

Заступник керівника з технічних питань, фінансовий відділ, керівник ЗОЗ, керівник ВІК (як консультант)

12–60 місяців

Визначені та приведені у відповідність до вимог інфекційного контролю приміщення для ізоляції пацієнтів, які інфіковані/колонізовані мікроорганізмами з множинною або панрезистентністю.
Визначені та приведені у відповідність до вимог інфекційного контролю приміщення для ізоляції пацієнтів з підозрою/ підтвердженими випадками інфікування збудниками з крапельним шляхом інфікування.
Визначені та приведені у відповідність до вимог інфекційного контролю палати для ізоляції пацієнтів з аерогенними інфекціями.
Визначені та приведені у відповідність до вимог інфекційного контролю палати для захисної ізоляції пацієнтів (за необхідності).

Обладнати вентиляційні системи в ЗОЗ

Заступник керівника з технічних питань, фінансовий відділ, керівник ЗОЗ, керівник ВІК (як консультант)

24–60 місяців

Визначені приміщення, які першочергово потребують механічної вентиляції (наприклад, операційні, палати для ізоляції пацієнтів з аерогенними інфекціями, приміщення відділення невідкладної медичної допомоги).
Проведено розрахунок та затверджено план реконструкції визначених приміщень.
Визначені приміщення оснащені системою механічної вентиляції.
Заключено договір із суб’єктом господарювання на проведення планового обслуговування вентиляційних систем.

Забезпечити ЗОЗ обладнанням для прибирання

Медичний директор з медсестринства (головна медична сестра) ЗОЗ, фінансовий відділ, керівник ЗОЗ, керівник ВІК (як консультант)

6–24 місяці

Клінічні структурні підрозділи ЗОЗ забезпечені візками для прибирання та витратними матеріалами.
Неклінічні структурні підрозділи ЗОЗ забезпечені візками для прибирання та витратними матеріалами.
Сформовано клінінговий підрозділ/ відділ, на якого покладено функції прибирання в ЗОЗ.

Забезпечити ЗОЗ ємностями для збирання і транспортування медичних відходів

Заступник керівника з технічних питань, відповідальна особа за поводження з відходами в ЗОЗ, фінансовий відділ, керівник ЗОЗ, керівник ВІК (як консультант)

3 — 12 місяців

Клінічні структурні підрозділи ЗОЗ забезпечені контейнерами для збирання особливо небезпечних гострих відходів категорії В.
Клінічні структурні підрозділи забезпечені ємностями (наприклад, мішками стійкими до механічних пошкоджень) для збирання відходів категорії В.
Структурні підрозділи ЗОЗ забезпечені відрами з педаллю та мішками стійкими до механічних пошкоджень для збирання медичних відходів категорії А.
ЗОЗ забезпечено контейнерами для зберігання відходів в приміщенні для тимчасового зберігання відходів.
ЗОЗ забезпечено візками для транспортування медичних відходів.

VIII. Приклади заходів для застосування мультимодальної стратегії з впровадження ПІІК

Дія/захід

Відповідальна особа

Період впровадження (початок і закінчення)

Бюджет (грн.)

Індикатор виконання

Досягнений результат (із коротким описом та датою завершення)

Впровадження ПІІК в ЗОЗ базується на мультимодальній стратегії

Керівник ВІК

постійно

Розроблені та проведені навчальні заходи із працівниками (з обов’язковим залученням керівництва ЗОЗ) щодо необхідності ММС.
Під час навчання і підготовки працівників ЗОЗ з ПІІК постійно акцентується увага на необхідності ММС для формування культури безпеки.
В ЗОЗ розповсюджуються (наприклад, в групах в соцмережах для працівників) наукові докази ефективності ММС.

Дії/заходи планів дій з ПІІК враховують всі компоненти ММС

Керівник ВІК

постійно

При розробці / внесенні змін в плани дій з ПІІК (річний і довгостроковий) враховуються всі компоненти ММС.

Актуалізація ММС під час засідань в ЗОЗ з ПІІК

Керівник ВІК

постійно

За результатами засідань, на яких розглядаються питання ПІІК, ухвалені рішення направлені на системні зміни, що включають навчання, моніторинг, промоцію ПІІК та зміну поведінки працівників ЗОЗ, які сприяють формуванню культури безпеки.

Додаток 3
до Порядку впровадження профілактики інфекцій
та інфекційного контролю в закладах охорони здоров’я,
які надають медичну допомогу в стаціонарних умовах
(пункт 2 розділу III)

Реалізація підготовчого етапу (крок 1) впровадження ПІІК в ЗОЗ

1. Завдання та необхідні дії

Завдання

Необхідні дії

1

2

1. ВІК популяризує та впроваджує ПІІК

1. Визначити не менше однієї компетентної особи (керівник ВІК) та надати їй повноваження щодо керування процесом впровадження ПІІК.
2. Створити ВІК.
3. Залучити мікробіологічну лабораторію ЗОЗ, епідеміолога або спеціаліста з громадського здоров’я, громадські об’єднання.

2. Взаємодія із зацікавленими сторонами
2.1. Зацікавлені сторони (в тому числі, лідери думки) мають бути впевнені в тому, що ІПНМД є проблемою і впровадження ПІІК та/або реалізація/впровадження одного із її основних компонентів є безальтернативним.
2.2. ПІІК, особливо гігієна рук, є темою, яка може об’єднати всіх працівників ЗОЗ, стимулювати обговорення на зустрічах та бути основним способом залучення зацікавлених сторін.

1. Виявити у ЗОЗ зацікавлені сторони, особливу увагу приділити виявленню потенційних чемпіонів і лідерів думок.
2. Залучити зацікавлені сторони до зустрічей і нарад з питань необхідності змін у ЗОЗ для впровадження ПІІК з метою обговорення можливих шляхів реалізації/впровадження плану дій/заходів з ПІІК.
3. Ознайомити зацікавлені сторони із цілями ПІІК, які відповідають поточній ситуації в ЗОЗ, та пояснити, що потрібно виконати відповідно до Порядку.
4. Роз’яснити зацікавленим сторонам як ПІІК вирішує існуючу або потенційну проблему в ЗОЗ (ІПНМД, тривалість перебування в стаціонарі, результати лікування, безпечність умов перебування пацієнтів та праці, здатність закладу протистояти висококонтагіозним захворюванням).
5. Роз’яснити чому ПІІК та її основні компоненти важливі та необхідні для впровадження. Проілюструвати за допомогою фактичних даних і простих прикладів що можна змінити в ЗОЗ для отримання швидких позитивних змін.
6. Регулярно готувати доповіді щодо стану ПІІК в ЗОЗ, використовуючи примірну схему доповіді щодо стану ПІІК у ЗОЗ, наведену у пункті 3 цього додатку.
7. Під час зустрічей обговорити з колегами їх попередній досвід ПІІК — чи не стикалися вони в своїй практиці із спалахами ІПНМД та АМР. Досвід спалахів може стати каталізатором змін і сконцентрувати увагу на значенні плану дій з ПІІК, як засобу попередження майбутніх ІПНМД та АМР.
8. Дізнатися, які громадські об’єднання, що пов’язані з ПІІК (наприклад, орієнтовані на ВІЛ/СНІД, гепатити В і С, сепсис, АМР тощо), працюють в регіоні розташування ЗОЗ, та скоординувати з ними плани заходів з ПІІК.

3. Виділення бюджету
3.1. Виділений та затверджений бюджет, що відповідає потребам ЗОЗ для впровадження і підтримки ПІІК.
3.2. Механізм розподілу бюджету узгоджений із зацікавленими сторонами.

1. Розробити обґрунтування бюджету ПІІК для керівництва ЗОЗ.
2. Визначити чи існує необхідність в залученні зацікавлених сторін на районному, обласному і національному рівнях з метою забезпечення фінансування як матеріально-технічних, так і кадрових (навчання і підготовка) ресурсів.
3. Визначити чи можуть наявні ресурси (людські, матеріально-технічні та інженерні) використовуватися для підтримки ПІІК та унести відповідні пропозиції керівництву ЗОЗ у разі необхідності змін.
4. Визначити чи можна додати компоненти ПІІК у вже впроваджені у ЗОЗ програми (наприклад, імунізація, лікування ВІЛ та/або туберкульозу, здоров’я матері та дитини тощо), розглянути можливість перепрофілювання деяких ресурсів цих програм для впровадження ПІІК.
5. Розглянути можливість отримання ресурсів із нетрадиційних джерел — громадські об’єднання та політичні організації, приватний сектор, благодійні фонди тощо.
6. Планування дій з впровадження ПІІК почати із розгляду компонентів ПІІК, що не потребують великих затрат і поступово, опираючись на позитивні зміни, пропонувати забезпечення фінансуванням більш затратних та довгострокових політик.
7. Обговорити і обґрунтувати використання, розподіл та можливі зміни бюджету. Звернути увагу на необхідність виділення резерву для «точкового використання» у випадку спалаху. Розробити довготривалу стратегію покращення економічної ефективності ПІІК (наприклад, запропонувати реконструкцію палат з метою індивідуального розміщення хворих на туберкульоз із бактеріовиділенням).

4. Міждисциплінарна співпраця
4.1. Встановлення та посилення зв’язків із працівниками ЗОЗ, відповідальними за підвищення якості медичних послуг.
4.2. Встановлення та посилення зв’язків із працівниками ЗОЗ, відповідальними за акредитацію та ліцензування.

1. Провести зустрічі із працівниками ЗОЗ, відповідальними за підвищення якості медичних послуг, акредитацію та ліцензування, на яких продемонструвати переваги включення ПІІК для досягнення їхніх цілей. Впровадити та закріпити співпрацю для взаємних результатів.
2. Розглянути роль ПІІК в отриманні акредитації ЗОЗ.
3. Створити міждисциплінарну робочу групу з інфекційного контролю та надати їй повноваження щодо впровадження ПІІК.

5. ПІІК розглядається як найважливіший фактор для успішного функціонування ЗОЗ

1. Зміни, що необхідні для покращення ПІІК, встановлюються послідовно та із визначенням термінів.
2. Вивчити результати оцінювання, що були проведені для інших програм, але мають значення для ПІІК.
3. Вивчити регіональні та національні показники для обґрунтування необхідності дій з ПІІК в ЗОЗ.

2. Потенційні бар’єри та рішення для їх подолання

Потенційний бар’єр

Потенційні рішення

Приклади реалізації

1

2

3

ПІІК не на часі в ЗОЗ

1. Проілюструвати факти спалахів ІПНМД в ЗОЗ та які недоліки в ПІІК сприяли їм.
2. Використати дані задокументованих ІПНМД (наприклад, сепсис новонароджених) для переконання керівництва ЗОЗ.
3. Регулярне спілкування та пропаганда ПІІК — ключовий фактор успіху.
4. Включити питання ПІІК в порядок денний на нарадах керівництва ЗОЗ.
5. Поширити інформацію про ПІІК електронною поштою серед керівництва ЗОЗ та потенційних або наявних лідерів думки.
6. Починати з малого — домовитися про реалізацію основного компоненту або СОП, що не потребують або потребують незначних фінансових затрат.

1. Забезпечення пріоритету ПІІК за допомогою створення бази даних:
створити ВІК;
почати з моніторингу, оцінки та зворотного зв’язку;
обрати одну або декілька ІПНМД для моніторингу;
створити базу даних (паперову або електронну);
регулярно надсилати результати моніторингу керівництву ЗОЗ та іншим зацікавленим сторонам;
заручитися підтримкою керівництва ЗОЗ та отримати фінансування на затверджений план дій з ПІІК.
2. Забезпечення пріоритету ПІІК шляхом розгляду спорадичних спалахів ІПНМД:
створити ВІК;
переглянути медичну документацію одного із відділень ЗОЗ (наприклад, реанімації та інтенсивної терапії чи хірургії) та вибрати потенційні або підтверджені ІПНМД;
провести базову оцінку обраного відділення, з метою виявлення можливих причин спалахів ІПНМД;
представити отриману інформацію керівництву ЗОЗ та іншим зацікавленим сторонам (звернути особливу увагу на фінансових втратах та можливій економії після впровадження ПІІК, однак не зводити обговорення до «пошуку винних»);
затвердити план дій з ПІІК, включно з його фінансуванням.

Відсутність лідерів думки

1. Почати впровадження ПІІК з пошуку лідерів думки (рекомендовано залучати не тільки лікарів та керівників, але й сестер медичних).
2. Виявити медичних працівників, що мали досвід у ліквідації спалаху ІПНМД.
3. Залучити представників громадських об’єднань чи спілок захисту прав пацієнтів.
4. Співпрацювати із командами або підрозділами ЗОЗ, що працюють в суміжних напрямах.
5. Залучити працівників ЗОЗ, що займаються оцінкою і покращенням якості медичних послуг, акредитацією та ліцензуванням.

1. Винайдення лідерів думки шляхом навчання та підготовки.
створити ВІК та виділити лідерів думки і чемпіонів (в разі необхідності, запросити стороннього спеціаліста);
навчити та підготувати одного або декількох спеціалістів із ВІК ПІІК (курси підвищення кваліфікації або спеціалізації, дистанційне навчання, тематичне удосконалення тощо);
провести базову оцінку ЗОЗ із питань ПІІК;
створити та затвердити план дій з ПІІК;
навчати медичних працівників вибраним основним компонентам ПІІК;
винаходити нових лідерів думки та чемпіонів.
2. Пошук лідерів думки шляхом постійного та методичного обговорення даних моніторингу і оцінки.
створити ВІК;
постійно та систематично проводити зібрання медичних працівників для обговорення результатів моніторингу;
визначити осіб із найбільшою прихильністю до ПІІК та з відповідними якостями;
надати підтримку в навчанні, підготовці та діяльності винайденим лідерам думки.

Недостатність досвіду впровадження ПІІК

1. Визначити, яким чином можливо посилити потенціал ВІК (у тому числі проведення навчання закордоном та/або онлайн-навчання).
2. Використати покроковий підхід у підготовці кадрового ресурсу.
3. Розглянути можливість періодичних відряджень працівників ВІК для участі у освітніх та науково-практичних заходах з ПІІК.

Використати покроковий підхід у підготовці кадрового ресурсу.
створити ВІК;
визначити особу для проходження навчання та підготовки;
визначити групу медичних працівників (фахівців ВІК або інших заінтересованих осіб) для проведення навчання «на місці» в малій групі;
проводити постійне навчання та підготовку в структурних підрозділах ЗОЗ.

Обмежені фінансові ресурси

Визначити, розглянути та затвердити фінансування заходів з ПІІК.

Приклад. Використати покроковий підхід у фінансуванні заходів з ПІІК
створити ВІК;
розробити декілька СОП;
визначити необхідне фінансування на кожну СОП;
визначити найбільш пріоритетну та найменш фінансово затратну СОП;
розглянути та затвердити фінансування визначеної СОП;
впровадити наступну СОП.

3. Примірна схема доповіді щодо стану ПІІК у ЗОЗ

1. ПІІК сприяє зниженню поширення АМР, захищає матерів та новонароджених від інфекцій, включаючи сепсис, та захищає всіх пацієнтів від шкоди та смертей, яких можна уникнути. Ефективна ПІІК буде досягнута лише у випадку розробки та впровадження плану дій, що відповідає цьому Порядку. Реалізація плану дій з ПІІК допоможе заощадити кошти, шляхом уникнення додаткового лікування та збільшення тривалості перебування на ліжку через ІПНМД, а також підвищить якість надання медичних послуг. Впровадження плану дій з ПІІК у співробітництві та координації із іншими програмами, які стосуються якості медичних послуг та інфекційної безпеки, відіграє критичну роль.

Додайте інформацію про заходи з ПІІК, які були запроваджені в ЗОЗ та дані про ІПНМД. Застосовуйте фото, статистичні дані, виписки із медичних карт стаціонарних хворих тощо.

2. Наявність плану дій з ПІІК — необхідна, але недостатня умова на шляху досягнення безпечної високоякісної медичної допомоги в ЗОЗ. Крім того, нам потрібно забезпечити належне внутрішнє середовище в ЗОЗ (інфраструктура, матеріали та обладнання, зайнятість та розміщення ліжок, кадрове забезпечення у відповідності до робочого навантаження) як основу для реалізації всіх інших основних компонентів ПІІК.

Додайте інформацію про нинішню ситуацію в ЗОЗ та необхідні зміни для досягнення кінцевої мети.

3. Ці дві передумови (тобто, план дій з ПІІК, що включає людський ресурс, та належне внутрішнє середовище) сприяють ефективному впровадженню СОП з ПІІК, навчанню та підготовці медичних працівників, моніторингу, оцінці, зворотному зв’язку та епідеміологічного нагляду за ІПНМД/АМР. Однак, нам необхідні кваліфіковані координатори та чемпіони в ВІК для опрацювання та розробки цих заходів.

Додайте інформацію щодо СОП, навчання і підготовки, моніторингу, оцінки та зворотного зв’язку, які реалізовані в ЗОЗ (якщо вони є).

4. Успіх реалізації будь-яких зусиль з покращення ПІІК також залежить від застосування мультимодальної стратегії, що складається з декількох компонентів інтегрованих між собою з метою поліпшення результатів лікування пацієнтів та зміни поведінки працівників ЗОЗ (усвідомлення необхідності культури безпеки). Ваша підтримка допоможе ЗОЗ покращити ПІІК та впровадити її основні компоненти. Це підвищить якість та інфекційну безпеку, розширить можливості в протидії загрозам спалахів хвороб, зупинить розповсюдження АМР та зменшить витрати на лікування пацієнтів.

Додайте інформацію про стратегії, які використовувалися раніше з якості надання медичних послуг та інфекційної безпеки в ЗОЗ. Зробіть акцент на перевагах ММС над унімодальними стратегіями.

Додаток 4
до Порядок впровадження профілактики інфекцій
та інфекційного контролю в закладах охорони здоров’я,
які надають медичну допомогу в стаціонарних умовах
(пункт 5 розділу III, підпункт 8 пункту 7 розділу III)

Протокол системної самооцінки ПІІК в ЗОЗ

I. Вступна частина

1. Системна самооцінка ПІІК в ЗОЗ проводиться відповідно до цього Протоколу з метою оцінки поточної ситуації впровадження в ЗОЗ основних компонентів ПІІК в контексті мультимодальної стратегії (далі — ММС) та є діагностичним інструментом для визначення сильних та слабких сторін по кожному основному компоненту ПІІК.

2. Цей Протокол включає:

1) опитувальник щодо реалізації основних компонентів ПІІК та ММС відповідно до розділів «План дій/заходи з профілактики інфекцій та інфекційного контролю», «СОП з профілактики інфекцій та інфекційного контролю», «Навчання і підготовка з профілактики інфекцій та інфекційного контролю», «Епіднагляд за інфекційними хворобами, пов’язаними з наданням медичної допомоги», «Моніторинг, оцінка та зворотній зв’язок», «Режим роботи, штатний розпис та навантаження на ліжко», «Приміщення, матеріали та обладнання», «Мультимодальна стратегія впровадження ПІІК», «Компонент інфекційного контролю за туберкульозом (лише для закладів, що надають стаціонарну допомогу хворим на туберкульоз)»;

2) таблицю результатів оцінки;

3) таблицю інтерпретації результатів оцінки — визначення рівня ПІІК у ЗОЗ;

4) рекомендації щодо підготовки звіту.

3. Оцінка здійснюється по кожному з питань у відповідному розділі та у підсумку по кожному з розділів по кількості балів, зазначених у колонці «Оцінка (балів)». Загальна сума балів по всіх розділах порівнюється із значеннями загальної суми балів для визначення рівня ПІІК. Визначений рівень ПІІК використовується для проведення відповідних заходів з ПІІК.

II. Опитувальник щодо реалізації основних компонентів ПІІК та ММС

План дій / заходи з профілактики інфекцій та інфекційного контролю

№ з/п

Питання

Відповідь

Оцінка (балів)

1

2

3

4

1

Чи має ЗОЗ затверджений план дій/заходи з ПІІК?

Ні

0

Так, фінансування із загального фонду видатків

5

Так, з окремо виділеним бюджетом

10

2

Чи підтримуються заходи з ПІІК ВІК?

Ні

0

ВІК відсутній або є лише один фахівець

5

Так

10

3

Чи входить до складу ВІК хоча б один фахівець з ІК з повною зайнятістю або лікар/медсестра, які виконують функції ІК на повну ставку?

Ні

0

Ні, наявний фахівець з ІК на неповну ставку

2,5

Так, з розрахунку один фахівець на > 250 ліжок

5

Так, з розрахунку один фахівець на <= 250 ліжок

10

4

Чи мають працівники ВІК/фахівець з ІК спеціально відведений час для заходів з ПІІК?

Ні

0

Так

10

5

Чи входять до ВІК лікарі та медичні сестри?

Ні

0

Так

10

6

Чи наявна міждисциплінарна робоча група з ПІІК в закладі, яка співпрацює та підтримує ВІК)?

Ні

0

Так

10

7

Чи входить до міждисциплінарної робочої групи з ПІІК керівництво закладу?

Ні

0

Так

5

8

Чи входять до міждисциплінарної робочої групи з ПІІК керівники структурних підрозділів та старші медичні сестри?

Ні

0

Так

2,5

9

Чи входять до міждисциплінарної робочої групи з ПІІК інженери з охорони праці, фахівці задіяні у безпеці та біобезпеці закладу, фахівці з оцінки якості надання медичних послуг тощо?

Ні

0

Так

2,5

10

Чи наявні чітко визначені заходи та індикатори з ПІІК?

Ні

0

Так, визначені тільки заходи

2,5

Так, визначені заходи та індикатори їх виконання

10

11

Чи демонструє керівництво ЗОЗ підтримку заходів ПІІК шляхом виділення коштів?

Ні

0

Так

5

12

Чи демонструє керівництво ЗОЗ підтримку заходів з ПІІК (наприклад, на оперативних нарадах, круглих столах, нарадах по захворюваності та смертності)?

Ні

0

Так

5

13

Чи має ЗОЗ мікробіологічну лабораторію, яка надає щоденну підтримку ВІК?

Ні

0

Так, але результати надаються з затримкою/недостатньої якості

5

Так, результати надаються вчасно/задовільної якості

10

Сума балів оцінки по розділу «План дій/заходи з профілактики інфекцій та інфекційного контролю»

СОП з профілактики інфекцій та інфекційного контролю

1

Чи має ЗОЗ фахівців (з ПІІК, інфекційних хвороб) з достатнім рівнем знань для створення/адаптації СОП?

Ні

0

Так

7,5

2

Чи є у закладі СОП щодо:

Стандартних заходів захисту, окрім гігієни рук (використання медичних (хірургічних) масок, медичних рукавичок, халатів захисних від інфекційних агентів, захисних окулярів або щитків відповідно до методів надання медичної допомоги, респіраторна гігієна і гігієна/етикет кашлю, безпека при виконанні ін’єкцій, використання чистих і безпечних білизни, обладнання та інструментарію для надання медичної допомоги, безпечне поводження з медичними відходами, очищення приміщень)

Ні

0

Так

10

Гігієни рук

Ні

0

Так

2,5

Заходів захисту, що направлені на унеможливлення передавання інфекцій / засновані на шляхах інфікування

Ні

0

Так

2,5

Заходів щодо виявлення та боротьби зі спалахами

Ні

0

Так

2,5

Профілактики інфекцій області хірургічного втручання

Ні

0

Так

2,5

Профілактики катетер-асоційованих інфекцій кровотоку

Ні

0

Так

2,5

Профілактики нозокоміальних пневмоній, в тому числі вентилятор-асоційованих

Ні

0

Так

2,5

Профілактики катетер-асоційованих інфекцій сечовивідних шляхів

Ні

0

Так

2,5

Профілактики передавання мікроорганізмів із множинною резистентністю до антимікробних препаратів

Ні

0

Так

2,5

Очищення, дезінфекції та стерилізації (репроцесингу) медичного інструментарію/обладнання

Ні

0

Так

2,5

Раціонального використання антимікробних препаратів

Ні

0

Так

2,5

3

Чи узгоджуються СОП у вашому закладі з національними/міжнародними керівництвами?

Ні

0

Так

10

4

Чи відповідають СОП потребам вашого закладу та наявним ресурсам?

Ні

0

Так

10

5

Чи залучені медичні працівники, які безпосередньо надають допомогу хворим, у розробку та впровадження СОП?

Ні

0

Так

10

6

Чи залучені зацікавлені сторони (завідувачі відділень, старші медичні сестри, керівництво тощо, окрім фахівців ВІК) у розробку та адаптацію СОП?

Ні

0

Так

7,5

7

Чи відбуваються тренінги стосовно впровадження нових СОП у закладі?

Ні

0

Так

10

8

Чи проводиться регулярний моніторинг впровадження СОП з ПІІК?

Ні

0

Так

10

Сума балів оцінки по розділу «СОП з профілактики інфекцій та інфекційного контролю»

Навчання і підготовка з профілактики інфекцій та інфекційного контролю

1

Чи наявні працівники з належним рівнем знань в профілактиці інфекцій та інфекційному контролі для проведення заходів з навчання і підготовки?

Ні

0

Так

10

2

Чи наявні співробітники (не працівники ВІК) які мають належний рівень знань для проведення заходів з навчання і підготовки?

Ні

0

Так

10

3

Як часто медичні працівники проходять навчання і підготовку з питань ПІІК?

Ніколи або зрідка

0

Тільки для нових медичних працівників під час прийому на роботу або випробувального терміну

5

Для нових медичних працівників та щонайменше щорічно для усіх медичних працівників (навчання і підготовка не обов’язкові)

10

Для нових медичних працівників та щонайменше щорічно для усіх працівників (навчання і підготовка обов’язкові)

15

4

Як часто молодші медичні працівники/помічники сестер медичних та інший допоміжний персонал проходить навчання і підготовку з питань ПІІК?

Ніколи або зрідка

0

Тільки для нових співробітників

5

Для нових працівників та щонайменше щорічно для усіх працівників (навчання і підготовка не обов’язкові)

10

Для нових працівників та щонайменше щорічно для усіх працівників (навчання і підготовка обов’язкові)

15

5

Чи проходять загальні навчальні сесії з ПІІК для керівництва ЗОЗ?

Ні

0

Так

5

6

У якій формі проходять навчання і підготовка для працівників?

Навчання і підготовка відсутні

0

Використовується тільки довідникова інформація, усні настанови, електронні ресурси

5

Запроваджені інтерактивні/симуляційні тренінги, навчання біля ліжка хворого

10

7

Чи наявна періодична оцінка ефективності навчання і підготовки (наприклад, дотримання правил і практик з гігієни рук)?

Ні

0

Так, але нерегулярно

5

Так, регулярно (щонайменше щорічно)

10

8

Чи інтегровані навчання і підготовка з ПІІК у навчання за іншими напрямами (наприклад, проведення догляду за пацієнтами, надання медичної допомоги відповідно до патології)?

Ні

0

Так, деякі напрями навчання

5

Так, усі напрями навчання

10

9

Чи існують спеціальні навчання і підготовка з ПІІК для пацієнтів та їх родин?

Ні

0

Так

5

10

Чи проходить постійне навчання працівників з питань ПІІК (шляхом відвідування конференцій, курсів, семінарів тощо)?

Ні

0

Так

10

Сума балів оцінки по розділу «Навчання і підготовка з профілактики інфекцій та інфекційного контролю»

Епіднагляд за інфекційними хворобами, пов’язаними з наданням медичної допомоги

1

Чи впроваджено епіднагляд за ІПНМД у закладі?

Ні

0

Так

5

2

Чи наявні працівники, які здійснюють епіднагляд у закладі?

Ні

0

Так

5

3

Чи працівники відповідальні за епіднагляд проходили відповідне навчання з епідеміології та ПІІК?

Ні

0

Так

5

4

Чи має заклад електронні інструменти (програмне забезпечення) для епіднагляду (наприклад, електронне ведення медичної документації)?

Ні

0

Так

5

5

Чи проводиться пріоритетизація важливості епіднагляду за ІПНМД (враховуючи захворюваність та смертність у закладі)?

Ні

0

Так

5

6

Епіднагляд встановлено за:

Інфекціями області хірургічного втручання

Ні

0

Так

2,5

Девайс-асоційованими ІПНМД (катетер-асоційовані інфекції сечових шляхів, катетер-асоційовані інфекції кровотоку, вентилятор-асоційовані пневмонії)

Ні

0

Так

2,5

Інфекційними захворюваннями, для встановлення яких не обов’язкове використання бактеріологічних методів обстеження (наприклад, пролежні)

Ні

0

Так

2,5

Інфекційними захворюваннями (в тому числі колонізацією), що викликані мікроорганізмами із стійкістю до антимікробних препаратів (АМР і МАМР) у відповідності до місцевого контексту

Ні

0

Так

2,5

Пріоритетними місцевими інфекціями, що здатні спричинити спалах (захворюваннями викликаними норо- або ротавірусами, вірусами грипу, туберкульозом, тяжким гострим респіраторним синдромом тощо)

Ні

0

Так

2,5

Інфекційними захворюваннями серед сприятливих груп населення (новонародженими, пацієнтами відділень інтенсивної терапії, пацієнтами з опіками, ВІЛ-інфікованими тощо)

Ні

0

Так

2,5

Інфекційними захворюваннями, що пов’язані із професійною медичною діяльністю (гепатити B і C, ВІЛ, туберкульоз, грип, кір, кашлюк тощо)

Ні

0

Так

2,5

7

Чи пріоритетизація інфекцій за якими встановлюється епідеміологічний нагляд проводиться регулярно?

Ні

0

Так

5

8

Чи використовуєте ви надійні показники/індикатори для епідеміологічного нагляду (чисельник і знаменник відповідають національним/міжнародним визначенням)?

Ні

0

Так

5

9

Чи використовуються стандартизовані методи збору інформації для епідеміологічного нагляду?

Ні

0

Так

5

10

Чи наявний механізм перевірки якості отриманої інформації (оцінка форм звітності, перегляд результатів мікробіологічної лабораторії, підрахунок знаменника тощо)?

Ні

0

Так

5

11

Чи обладнання мікробіологічної лабораторії достатнє для забезпечення епідеміологічного нагляду?

Ні

0

Так, можливе розрізнення на Грам+/- бактерії, ідентифікація неможлива

2,5

Так, своєчасна ідентифікація мікроорганізмів

5

Так, своєчасна ідентифікація мікроорганізмів та визначення чутливості до антимікробних препаратів

10

12

Чи використовуються епідеміологічні дані для покращення ПІІК у клінічних структурних підрозділах?

Ні

0

Так

5

13

Чи регулярно аналізується локальна антимікробна резистентність мікроорганізмів до антимікробних препаратів у закладі (щонайменше щорічно)?

Ні

0

Так

5

14

Чи має ВІК регулярний зворотній зв’язок щодо показників епіднагляду (щонайменше щорічно) з:

Медичними працівниками, які безпосередньо надають медичну допомогу

Ні

0

Так

2,5

Завідувачами клінічних структурних підрозділів

Ні

0

Так

2,5

Міждисциплінарною робочою групою з ПІІК

Ні

0

Так

2,5

Керівництвом ЗОЗ

Ні

0

Так

2,5

15

Яким чином реалізується зворотній зв’язок?

Зворотній зв’язок відсутній

0

Наявний в письмовій, усній формі

2,5

Наявний у вигляді презентацій

7,5

Сума балів оцінки по розділу «Епіднагляд за інфекційними хворобами, пов’язаними з наданням медичної допомоги»

Моніторинг, оцінка та зворотній зв’язок

1

Чи наявні у вашому закладі працівники, які відповідають за моніторинг та оцінку і мають відповідну підготовку?

Ні

0

Так

10

2

Чи існує план моніторингу з визначеними цілями та заходами, включно із визначеними інструментами для систематичного збору даних?

Ні

0

Так

7,5

3

Які процеси чи індикатори ви оцінюєте у ЗОЗ?

Жодного

0

Дотримання працівниками правил і практик гігієни рук

5

Постановка та догляд за внутрішньосудинними катетерами

5

Догляд за хірургічною раною

5

Заходи запобігання (спрямовані на унеможливлення інфікування та ізоляційно-обмежувальні) розповсюдженню мікроорганізмів з множинною резистентністю до антимікробних препаратів

5

Прибирання палат

5

Очищення, дезінфекція та стерилізація (репроцесинг) медичного інструментарію/обладнання

5

Споживання спиртовмісних антисептиків для рук та рідкого мила

5

Споживання та використання антимікробних препаратів

5

Поводження з відходами

5

4

Як часто використовується протокол системної самооцінки гігієни рук в ЗОЗ/ЗСЗ?

Ніколи або рідко

0

Періодично, але нерегулярно

2,5

Мінімум щороку

5

5

Чи здійснюється зворотній зв’язок щодо діяльності ВІК?

Ні

0

Так, для працівників ВІК

2,5

Так, завідувачам клінічних структурних підрозділів

2,5

Так, всім медичним працівникам, які безпосередньо надають медичну допомогу

2,5

Так, міждисциплінарній робочій групі з ПІІК та фахівцям з оцінки якості надання медичних послуг

2,5

Так, керівництву ЗОЗ

2,5

6

Чи звітування про результати моніторингу проводяться регулярно (щонайменше щорічно)?

Ні

0

Так

10

7

Чи здійснюється моніторинг і зворотній зв’язок щодо процесів та показників ПІІК в умовах корпоративної культури, де не шукають винних, а збирають дані з метою формування культури безпеки?

Ні

0

Так

5

8

Чи оцінюєте ви показники культури безпеки у вашому закладі?

Ні

0

Так

5

Сума балів оцінки по розділу «Моніторинг, оцінка та зворотній зв’язок»

Режим роботи, штатний розпис та навантаження на ліжко

1

Чи проводиться оцінка забезпеченості медичними працівниками відповідно до кількості пацієнтів із використанням національних або міжнародних стандартів/інструментів?

Ні

0

Так

5

2

Чи підтримується у вашому закладі встановлене (національними або міжнародними стандартами/інструментами) співвідношення між кількістю медичних працівників та кількістю пацієнтів?

Ні

0

Так, у менше ніж 50 % відділень

5

Так, у більше ніж 50 % відділень

10

Так, для усіх відділень

15

3

Чи існує система реагування на результати оцінки кадрових потреб, в разі якщо укомплектованість визнається занадто низькою?

Ні

0

Так

10

4

Чи відповідає устрій палат у вашому закладі міжнародним стандартам щодо кількості ліжок?

Ні

0

Так, у деяких відділеннях

5

Так, у всіх відділеннях

15

5

Чи відповідає зайнятість ліжок у закладі положенню «одне ліжко — один пацієнт»?

Ні

0

Так, у деяких відділеннях

5

Так, у всіх відділеннях

15

6

Чи розміщуються пацієнти на ліжках, що знаходяться у коридорах клінічних структурних підрозділів або поза зоною пацієнтів у відділенні невідкладної допомоги?

Так, частіше ніж двічі на тиждень

0

Так, рідше ніж двічі на тиждень

5

Ні

15

7

Чи наявний простір між ліжками пацієнтів, який складає мінімум 1 метр?

Ні

0

Так, у деяких відділеннях

5

Так, у всіх відділеннях

15

8

Чи існує у вашому закладі система оцінки і реагування на випадки коли кількість пацієнтів перевищує кількість ліжко-місць?

Ні

0

Так, це входить в обов’язки завідувача відділенням

5

Так, це входить в обов’язки керівництва закладу

15

Сума балів оцінки по розділу «Режим роботи, штатний розпис та навантаження на ліжко»

Приміщення, матеріали і обладнання

№ з/п

Питання

Відповідь

Оцінка (балів)

1

Чи доступне водопостачання в будь-який час і в достатній кількості для всіх видів використання (наприклад, миття рук, пиття, особиста гігієна, медична діяльність, стерилізація, санітарна обробка, прибирання та прання)?

Ні, доступне менш ніж п’ять днів на тиждень

0

Так, доступне в середньому п’ять днів на тиждень або щодня, але в недостатній кількості

2,5

Так, щоденно в достатній кількості

7,5

2

Чи наявні безпечні джерела питної води для працівників, пацієнтів та їх відвідувачів в будь-який час і у всіх палатах та кімнатах працівників ЗОЗ?

Ні

0

Інколи або лише в деяких місцях, або не доступні для всіх

2,5

Так, доступні в будь-який час для всіх

7,5

3

Чи наявне облаштування для гігієни рук у всіх точках догляду (тобто наявність диспенсерів із рідким милом, спиртовмісним антисептиком для рук та одноразовими паперовими рушниками (диспенсер закритого типу)?

Ні

0

Так, але недообладнані

2,5

Так

7,5

4

Туалети у закладі наявні з розрахунку 1 туалет на максимум 20 ліжок в стаціонарі?

Недостатня кількість туалетів

0

Достатня кількість, але не усі функціонують

2,5

Достатня кількість та усі функціонують

7,5

5

Чи забезпечений ваш заклад достатньою кількістю електроенергії вдень та вночі (для подачі та нагріву води, стерилізації та санітарної обробки, спалювання або інших способів знешкодження відходів, забезпечення роботи медичного обладнання, загального освітлення території закладу, забезпечення безпечного надання медичних послуг, освітлення туалетів та душових)?

Ні

0

Так, але не завжди або не всюди

2,5

Так

5

6

Чи наявна у вашому закладі система вентиляції (механічна чи природна) в місцях догляду за пацієнтом?

Ні

0

Так

5

7

Чи здійснюються письмові відмітки про прибирання підлог та горизонтальних поверхонь (наявність загальнодоступних графіків прибирання із відмітками щодо їх виконання)?

Графік відсутній

0

Графік наявний, але не заповнюється і не підписується щоденно або застарів

2,5

Так, графік наявний та заповнюється щодня

5

8

Чи наявні відповідні (дозволені/рекомендовані для використання в ЗОЗ), якісні (відповідають національним та міжнародним стандартам) і в належному стані приладдя та засоби для прибирання (швабри, відра, мийні засоби тощо)?

Ні

0

Так, але в поганому стані

2,5

Так

5

9

Чи має ваш заклад ізолятори/палати індивідуального перебування для пацієнтів із аерогенними інфекційними захворюваннями (наприклад, туберкульоз, кір)?

Ні

0

Відсутні окремі палати, але наявні палати для групування пацієнтів з однаковими патологіями

2,5

Так

7,5

10

Чи засоби індивідуального захисту доступні для усіх працівників постійно (проведені розрахунки необхідної кількості для кожного з підрозділів та забезпечено фактичну наявність з урахуванням можливої необхідності надання допомоги при надзвичайних ситуаціях)?

Ні

0

Так, але не завжди наявні в достатній кількості або не забезпечено запасу

2,5

Так, завжди наявні в достатній кількості та забезпечено запас

7,5

11

Чи наявні контейнери для збору інфекційних/неінфекційних відходів та гострих медичних предметів в безпосередній близькості до їх утворення?

Ні, відсутні окремі контейнери

0

Так, окремі контейнери наявні, але кришки відсутні або контейнери більш як на 3/4 заповнені; наявні лише два контейнери замість трьох; контейнери наявні але не у всіх місцях утворення відходів

2,5

Так

5

12

Чи наявна система муніципального вивезення неінфекційного сміття для утилізації?

Ні

0

Так, але нерегулярний вивіз відходів

2,5

Так

5

13

Чи наявний інсинератор/муфельна піч або альтернативна технологія для знешкодження або обробки з метою наступного транспортування (наприклад, стерилізація парою), що знаходяться на території закладу або заключено договір із суб’єктом господарювання, який має ліцензію на провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами, та чи достатня його/їх потужність?

Ні

0

Так, але функціонує(ють) неналежним чином

2,5

Так

5

14

Чи існує система менеджменту стічних вод (наприклад, септик із дренажною ямою) в закладі або за його межами?

Ні

0

Так, але функціонує неналежним чином

2,5

Так

5

15

Чи є у вашому закладі відведена та сертифікована зона/приміщення/підрозділ для репроцесингу медичних виробів та інших предметів/обладнання (наприклад, для прання білизни) або заключено договір із суб’єктом господарювання, який має ліцензію на провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами?

Ні

0

Так, але функціонує неналежним чином

2,5

Так

5

16

Чи завжди у вашому закладі в достатній кількості наявне продезінфіковане та стерильне медичне приладдя/обладнання готове до використання?

Ні, доступне в середньому менш ніж п’ять днів на тиждень

0

Так, доступне в середньому близько п’яти днів на тиждень або щодня але в недостатній кількості

2,5

Так, доступне щоденно і в достатній кількості

5

17

Чи доступні одноразові медичні вироби за необхідності (наприклад, шприци, системи для внутрішньовенного вливання)?

Ні

0

Так, але не завжди

2,5

Так, доступні постійно

5

Сума балів оцінки по розділу «Приміщення, матеріали і обладнання»

Мультимодальна стратегія впровадження ПІІК

1

Чи використовується мультимодальна стратегія для впровадження ПІІК у вашому ЗОЗ?

Ні

0

Так

15

2

Чи включає мультимодальна стратегія заходів з ПІІК у вашому ЗОЗ компонент змін в системі?

Ні

0

Здійснюються інтервенції для забезпечення наявності необхідної інфраструктури та матеріалів

5

Здійснюються інтервенції для забезпечення наявності необхідної інфраструктури та матеріалів з урахуванням ергономічності та доступності

10

3

Чи включає мультимодальна стратегія заходів з ПІІК у вашому ЗОЗ компонент навчання і підготовки?

Ні

0

Навчання на основі довідникової інформації, усних рекомендацій, аонних ресурсів

5

Навчання проводиться на основі інтерактивних тренінгів, симуляцій біля ліжка хворого, наставництва

10

4

Чи включає мультимодальна стратегія заходів з ПІІК у вашому закладі компонент моніторингу, оцінки та зворотного зв’язку?

Ні

0

Моніторинг дотримання процесу або отримання результату (наприклад, дотримання правил і практик гігієни рук, постановки катетера)

5

Моніторинг дотримання процесу або отримання результату та своєчасний зворотній зв’язок із медичними працівниками та відповідними зацікавленими сторонами

10

5

Чи включає мультимодальна стратегія заходів з ПІІК у вашому закладі компонент комунікації та нагадування на робочому місці?

Ні

0

Наявні нагадування у вигляді інформаційних стендів, плакатів тощо

5

Наявні заходи для покращення комунікації (наприклад, зустрічі у загальному та індивідуальному форматах, розбір клінічних випадків)

10

6

Чи включає мультимодальна стратегія заходів з ПІІК у вашому закладі компонент формування культури безпеки?

Ні

0

Керівництво закладу та керівники структурних підрозділів підтримують заходи з ПІІК та є прикладами для наслідування

5

Додатково, групи і окремі працівники закладу наділені повноваженнями, що дозволяють їм збагнути свою причетність до впроваджуваних заходів (наприклад, участь у круглих столах, розробці/адаптації СОП)

10

7

Чи укомплектована ВІК повністю відповідно до Положення про відділ з інфекційного контролю в закладах охорони здоров’я та установах / закладах надання соціальних послуг / соціального захисту населення, затвердженого наказом МОЗ України (керівником, епідеміологом, координатором з гігієни рук, координатором навчання і підготовки з ПІІК, клінічним провізором і статистиком)?

Ні

0

Так

15

8

Чи приймають участь фахівці з підвищення якості та безпеки надання медичних послуг в розробці та реалізації мультимодальної стратегії заходів з ПІІК?

Ні

0

Так

10

9

Чи здійснюється у вашому закладі моніторинг виконання показників етапів впровадження ПІІК?

Ні

0

Так

10

Сума балів оцінки по розділу «Мультимодальна стратегія впровадження ПІІК»

Компонент інфекційного контролю за туберкульозом
(лише для закладів, що надають стаціонарну допомогу хворим на туберкульоз)

1

Чи наявна можливість проведення швидкої ідентифікації бактеріовиділювачів у закладі?

Ні

0

Так

5

2

Протягом якого часу відбувається переведення пацієнтів із МБТ «-» у відділення для хворих без бактеріовиділення або направлення їх на амбулаторне лікування?

Більше трьох діб

0

До трьох діб

2,5

До однієї доби

5

3

Чи визначені приміщення ЗОЗ по зонам ризику?

Не визначені

0

Визначені, але відсутні план-схеми у підрозділах

0

Визначені, але план-схеми наявні не у всіх підрозділах та/або неналежної якості

2,5

Визначені, план-схеми наявні у всіх підрозділах та належної якості

10

4

Чи наявний розподіл потоків хворих?

Потоки хворих не розділені

0

Розділені потоки лише для пацієнтів, які госпіталізуються (на приймальному відділенні)

2,5

Розділені потоки для пацієнтів, які госпіталізуються; пацієнтів з та без бактеріовиділення

5

Розділені потоки для пацієнтів, які госпіталізуються; пацієнтів з та без бактеріовиділення; пацієнтів з МРТБ/РРТБ та пацієнтів, які отримують паліативну допомогу

10

5

Яка захворюваність на туберкульоз серед працівників за останні три роки?

Не реєструвалася

0

Відповідає загально національному показнику

2,5

Вища за загально національні показники

5

6

Чи є у вашому закладі СОП щодо:

Проведення якісного фіт-тесту

Ні

0

Так

2,5

Правил користування УФ-опромінювачами

Ні

0

Так

2,5

Правил збирання зразків мокротиння

Ні

0

Так

2,5

Правил транспортування зразків мокротиння до мікробіологічної лабораторії

Ні

0

Так

2,5

Порядку дій медичного працівника при виникненні аварійної ситуації, що пов’язана з розливом біологічного матеріалу

Ні

0

Так

2,5

Правил використання засобів індивідуального захисту органів дихання (респіраторів)

Ні

0

Так

2,5

Правил поведінки пацієнта із кашлем (етикет кашлю)

Ні

0

Так

2,5

Розподілу потоку хворих (план-схема або блок-схема)

Ні

0

Так

2,5

Порядку оформлення та госпіталізації пацієнта із встановленим діагнозом

Ні

0

Так

2,5

Порядку обстеження, оформлення та госпіталізації пацієнта, який не обстежений на догоспітальному етапі або потребує дообстеження

Ні

0

Так

2,5

Правил поводження лікаря-бактеріолога під час дослідження культури мікобактерій туберкульозу

Ні

0

Так

2,5

Правил посіву біологічного матеріалу

Ні

0

Так

2,5

Правил прийому та реєстрації біологічного матеріалу в лабораторії

Ні

0

Так

2,5

Процедури реєстрації аварій при виконанні медичних маніпуляцій і нагляду за потерпілими

Ні

0

Так

2,5

Заходів попередження професійного зараження

Ні

0

Так

2,5

Правил проведення інгаляції пацієнту із туберкульозом легень

Ні

0

Так

2,5

Правил транспортування пацієнта на додаткові обстеження в межах закладу та поза ним

Ні

0

Так

2,5

Правил видачі лікарських засобів медичною сестрою

Ні

0

Так

2,5

Організації хірургічного лікування пацієнтів на туберкульоз

Ні

0

Так

2,5

Правил використання масок пацієнтами

Ні

0

Так

2,5

7

Які види вентиляції використовуються в закладі?

Не використовується

0

Природна

5

Механічна локальна

7,5

Механічна загальна

10

8

Яким чином здійснюється внутрішній контроль за вентиляцією (щонайменше один раз на рік)?
Відповідь на це питання зазначається лише в разі наявності механічної вентиляції (локальної або загальної) у закладі.

Не проводиться

0

Проводиться оцінка напряму повітряного потоку

5

Проводиться оцінка напряму повітряного потоку та кратності повітрообміну

10

9

Як часто проводиться оцінка ефективності роботи УФ-ламп за допомогою УФ-радіометра?

Не проводиться

0

Щонайменше один раз на рік

2,5

Щонайменше один раз на шість місяців

5

10

Як часто проводиться розрахунок потреби в УФ-опромінювачах та УФ-лампах?

Не проводиться

0

Проводиться з періодичністю в більше як один рік

2,5

Проводиться щорічно

5

11

Яка забезпеченість УФ-опромінювачами та УФ-лампами в зонах високого ризику?

Менше за 50% або не оцінювалася

0

51–74%

2,5

75–99%

5

100%

10

12

Чи проведені розрахунки часу безпечного перебування працівників на робочих місцях де встановлені екрановані УФ-опромінювачі?

Ні

0

Так

5

13

Чи наявний у закладі (або заключено договір оренди) комплект для проведення якісного фіт-тесту?

Ні

0

Так

5

14

Чи наявна у закладі відповідальна особа, яка пройшла відповідне навчання, за проведення якісного фіт-тестування?

Ні

0

Так

5

15

Чи проводиться якісний фіт-тест у закладі?
Свідченням проходження фіт-тесту має бути кількість використаного сахарину/бітрексу, що на одне дослідження повинно становити близько 1 мл.

Не проводиться

0

Проводиться для працівників, які працюють в зонах високого ризику не рідше одного разу на рік та додатково за потреби

5

Проводиться для всіх медичних працівників не рідше одного разу на рік та додатково за потреби

7,5

Проводиться для всіх працівників закладу не рідше одного разу на рік та додатково за потреби

15

16

Як часто проводиться розрахунок потреби в респіраторах?

Не проводиться

0

Проводиться з періодичністю в більше як один рік

2,5

Проводиться раз на рік без врахування індивідуальних особливостей працівників (без врахування проведених якісних фіт-тестувань)

5

Проводиться раз на рік із врахуванням індивідуальних особливостей працівників (із врахуванням проведених якісних фіт-тестувань)

10

17

Яка забезпеченість працівників закладу респіраторами?

Працівники не забезпечені респіраторами або розрахунки не проводяться

0

Забезпечені всі медичні працівники в зонах високого ризику

2,5

Забезпечені всі медичні працівники

5

Забезпечені всі працівники закладу

10

Забезпечені всі працівники закладу та наявний трьохмісячний запас

15

18

Яка забезпеченість пацієнтів масками?

Не забезпечені

0

Забезпечені, але в недостатній кількості

2,5

Забезпечені лише пацієнти

5,0

Забезпечені пацієнти та їх родичі під час відвідувань

7,5

19

Який відсоток дотримання пацієнтами правил носіння масок під час проведення оцінювання (в присутності медичних працівників)?

Не одягають або одягають менше як 75% пацієнтів

0

Одягають, але не закривають ніс або не фіксують обтюратор; одягають після нагадування

0

Одягають правильно 75–94% пацієнтів

2,5

95% і більше пацієнтів одягають маску правильно

7,5

20

Чи кімната/майданчик для збору мокротиння облаштовані відповідно до вимог?

Ні

0

Так

5

Сума балів оцінки по розділу "Компонент інфекційного контролю за туберкульозом (лише для закладів, що надають стаціонарну допомогу хворим на туберкульоз)

III. Таблиця результатів оцінки

Розділ

Оцінка (балів)

План дій/заходи з профілактики інфекцій та інфекційного контролю

СОП з профілактики інфекцій та інфекційного контролю

Навчання і підготовка з профілактики інфекцій та інфекційного контролю

Епіднагляд за інфекційними хворобами, пов’язаними з наданням медичної допомоги

Моніторинг, оцінка та зворотній зв’язок

Режим роботи, штатний розпис та навантаження на ліжко

Приміщення, матеріали та обладнання

Мультимодальна стратегія впровадження ПІІК

Компонент інфекційного контролю за туберкульозом (лише для закладів, що надають стаціонарну допомогу хворим на туберкульоз)

Загальна сума балів

IV. Таблиця інтерпретації результатів оцінки

Загальна сума балів

Рівень профілактики інфекцій та інфекційного контролю

0–200 (0–250*)

Незадовільний

201–400 (251–500*)

Базовий

401–600 (501–750*)

Середній

601–800 (751–1000*)

Достатній

____________
* лише для закладів, що надають стаціонарну допомогу хворим на туберкульоз.

V. Рекомендації щодо підготовки звіту за результатами оцінки

Звіт за результатами системної самооцінки з ПІІК у ЗОЗ має містити таку інформацію:

1) назву закладу та дату проведення оцінки (число, місяць, рік);

2) прізвище, ім’я та по-батькові (за наявності), посади осіб, які проводили оцінку;

3) рівень ПІІК відповідно до таблиці інтерпретації результатів оцінки, наведеної у розділі IV цього додатку, та загальну суму балів відповідно до таблиці результатів оцінки, наведеної у розділі III цього додатку;

4) резюме щодо успішності впровадження основних компонентів ПІІК у ЗОЗ в залежності від результатів оцінки та затвердженого плану дій/заходів з ПІІК у ЗОЗ;

5) резюме за результатами співставлення прогресу ЗОЗ із впровадження ПІІК:

з попередніми результатами оцінки (у разі проведення);

з положеннями Порядку;

розподіл балів по кожному із основних компонентів ПІІК відповідно до таблиці результатів оцінки, наведеної у розділі III цього додатку;

висновки за результатами аналізу результатів: сильні та слабкі сторони по всім основним компонентам ПІІК та ММС;

рекомендації щодо плану дій з ПІІК для усунення недоліків;

термін (місяць, рік) проведення наступної самооцінки з ПІІК у ЗОЗ;

дату (число, місяць, рік) підпису звіту та прізвище, ім’я та по-батькові (за наявності), посаду особи, яка підписує звіт.

Додаток 5
до Порядку впровадження профілактики інфекцій
та інфекційного контролю в закладах охорони здоров’я,
які надають медичну допомогу в стаціонарних умовах
(пункт 6 розділу III)

Реалізація етапу базової оцінки (крок 2) для впровадження ПІІК в ЗОЗ

1. Завдання та необхідні дії

Завдання

Необхідні дії

1

2

Впровадити систему самооцінки ПІІК у ЗОЗ

1. Розглянути протокол системної самооцінки ПІІК у ЗОЗ на нараді ВІК, за участі керівництва закладу та лідерів думки.
2. Забезпечити об’єктивність та повноту виконання самооцінки. Ціль полягає в стимуляції покращень, а не в «пошуку винних». Виявлені таким чином сильні сторони і напрацювання допоможуть закріпити довіру та впевненість керівництва ЗОЗ у тому, що прогрес та успіх можливі. Визначення та визнання слабких сторін і проблем сприятиме створенню відчуття необхідності змін для покращення ПІІК. Важливо проводити правильну оцінку по кожному із розділів протоколу системної самооцінки ПІІК у ЗОЗ.
3. Пояснити, що оцінювання буде проводитися щонайменше щороку, тому завищений бал на початковому етапі небажаний.

Графік роботи

Затвердити графік проведення самооцінки по структурним підрозділам та дату підсумкового засідання.

Проведення самооцінки ПІІК у ЗОЗ не повинно обтяжувати працівників

1. Зібрати всю необхідну інформацію та визначити співробітників кожного із структурних підрозділів, що будуть сприяти проведенню оцінки (наприклад, надавати доступ до баз даних).
2. Впевнитися, що всі учасники розуміються на основних компонентах ПІІК та протоколі системної самооцінки ПІІК у ЗОЗ.

Завершити проведення самооцінки ПІІК у ЗОЗ

1. Використовувати роздруковані протоколи для збору даних.
2. Вибирати відповіді, що найбільш точно відображають наявну ситуацію в ЗОЗ. Проведення оцінки — частина плану дій з поліпшення ПІІК і, для того щоб бути корисною і значимою, вона повинна бути максимально точною.

Аналіз результатів

Підрахувати результати для кожного із розділів та розрахувати загальний бал.

Підготувати висновки за результатами самооцінки ПІІК у ЗОЗ

1. По отриманню результатів самооцінки провести нараду ВІК та обговорити їх.
2. Визначити необхідність залучення до обговорення результатів самооцінки інших відділів та служб, що суміжні до ПІІК.
3. Розглянути питання необхідності використання електронного інструменту (програмного забезпечення), з метою зберігання і аналізу даних. Можливе використання також паперових носіїв, але їх якомога швидше слід замінити.
4. Погодити як і коли будуть оприлюднені результати та визначити цільову аудиторію.

Презентація отриманих результатів

1. Запланувати серію зустрічей з метою представлення результатів оцінювання, обов’язково із зазначенням сильних та слабких сторін і шляхів покращення результатів, наступним категоріям:
фахівці ВІК;
керівництво ЗОЗ;
керівники структурних підрозділів ЗОЗ;
в разі потреби — інші зацікавлені сторони (наприклад, громадські об’єднання).
2. Підготувати короткий письмовий звіт із описанням досягнень та проблем відповідно до рекомендацій, наведених у додатку 4 до цього Порядку і розповсюдити його серед зацікавлених сторін.

Ідентифікувати основні компоненти, що потребують покращення

1. В процесі обговорення на нараді ВІК, визначте наявні проблеми і виберіть одну або декілька з них, що потребують негайного втручання.
2. Врахувати наявні фінансові та кадрові ресурси для вирішення першочергових задач. Наприклад, не слід впроваджувати СОП із профілактики вентилятор-асоційованих пневмоній при відсутності якісної мікробіологічної лабораторії.
3. Визначити основні компоненти, що вже частково впроваджені, і результати їх оцінки можуть бути покращені шляхом незначної корекції.

2. Потенційні бар’єри та рішення для їх подолання

Потенційний бар’єр

Потенційні рішення

Приклади реалізації

1

2

3

Небажання проводити системну самооцінку ПІІК у ЗОЗ

1. Переконати керівництво ЗОЗ та інші зацікавлені сторони в тому, що результати оцінювання будуть лише для внутрішнього використання, а не для «покарання винних». Важливо щоб система самооцінки позиціонувалася як критично важливий діагностичний інструмент, що дозволить легко розробити чіткий план дій.
2. Використати попередні або пробні приклади самооцінки, наприклад, системної самооцінки гігієни рук в закладах охорони здоров’я та установах/закладах надання соціальних послуг / соціального захисту населення.

Використати пробну самооцінку:
отримати згоду керівництва на проведення пробної самооцінки гігієни рук в закладах охорони здоров’я та установах / закладах надання соціальних послуг / соціального захисту населення (додаток 7 до Інструкції з впровадження покращення гігієни рук у закладах охорони здоров’я та установах / закладах надання соціальних послуг / соціального захисту населення, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 3 серпня 2021 року № 1614);
сформувати результати, висновки та пропозиції і оформити їх у вигляді звіту;
представити керівництву ЗОЗ звіт у будь-якій формі (електронна, паперова або усна);
отримати згоду керівництва ЗОЗ на проведення системної самооцінки ПІІК у закладі, із врахуванням, що отримана інформація за результатами самооцінки буде для внутрішнього користування у закладі.

Втомленість від постійного проведення оцінювання

1. Об’єднати проведення декількох оцінювань.
2. Використати сценарій розбудови ПІІК, узгоджений ВІК, з метою підкреслити необхідність проведення оцінки для надання якісних медичних послуг.

При проведенні оцінювання слід дотримуватися таких правил:
використовувати підхід, заснований на паралельному зборі даних для протоколів оцінювання;
не заважайте працювати — в разі необхідності отримати відповіді на запитання від працівників, роздрукуйте та роздайте анкети і дайте можливість відповісти у зручний час;
працюйте згідно графіку — визначте щоденний склад групи та їх розклад;
працюйте невеликими групами або поодинці;
пам’ятайте, що основна задача медичного закладу — надання медичної допомоги.

Відсутність кваліфікованих працівників з оцінювання

1. Визначити лідерів думки з ПІІК та розвивати їхні навики шляхом систематичного навчання і підвищення кваліфікації.
2. Партнерські оціночні візити (наприклад, запрошення фахівців закладів-партнерів для проведення оцінки).

1. Проходження навчання в закладах освіти або в спеціалізованих центрах.
2. Використання партнерських відносин між закладами для обміну досвідом.

Несприйняття на рівні медичних працівників

Почати з малого — спираючись на існуючі підходи до збору даних, поступово впровадити компонент моніторингу, оцінки та зворотного зв’язку.

Включити оцінку та зворотній зв’язок у повсякденне життя:
систематично проводити зібрання із колективом у добродушній атмосфері (не «шукати винного»);
надавати консультативну та наставницьку допомогу біля ліжка хворого;
оформлювати інформаційні листи, повідомлення в групи соціальних мереж та на електронну пошту тощо.

Додаток 6
до Порядку впровадження профілактики інфекцій
та інфекційного контролю в закладах охорони здоров’я,
які надають медичну допомогу в стаціонарних умовах
(пункт 9 розділу III)

Реалізація етапу розробки та виконання плану дій з ПІІК (крок 3)

1. Завдання та необхідні дії

Завдання

Необхідні дії

1

2

Розробити план дій із урахуванням СОП з ПІІК і ММС

1. Опрацювати із фахівцями ВІК результати моніторингу та обговорити їх. Визначити основний компонент ПІІК з дуже низьким або нульовим результатом. Розробити план впровадження даного основного компоненту ПІІК, визнавши його пріоритетом в короткостроковій перспективі.
2. Під час підготовки плану користуватися додатком 1 до цього Порядку.
3. Обговорити із фахівцями ВІК який основний компонент або компоненти ПІІК мають сформувати початкову сферу для подальшого поглибленого аналізу. Скласти список узгоджених цільових сфер для кожної дії, враховуючи простоту реалізації, необхідний час, фінансові затрати, ступінь впливу та необхідність якомога швидшого впровадження.
4. Використати та врахувати всю наявну інформацію, доступні знання і ресурси по кожній сфері, що потребують покращення.
5. Використати результати будь-яких інших оцінок, що були проведені в ЗОЗ та пов’язані із ПІІК. В поєднанні із результатами системної самооцінки ПІІК це допоможе виділити сфери, які потребують невідкладних дій.
6. З’ясувати, які ЗОЗ вже успішно впровадили один або декілька основних компонентів ПІІК та готові до співпраці і обміну досвідом.

Забезпечення підтримки та затвердження плану дій

1. Визначити склад групи, що має приймати участь в розробці та затвердженні плану дій. Звернутися до відповідних структурних підрозділів ЗОЗ для досягнення найкращого ефекту від впроваджуваних дій.
2. Використати визначений на підготовчому етапі (крок 1) список зацікавлених сторін. Після того, як план буде більш конкретизованим, направленим і орієнтованим на покращення показників результатів оцінювання, слід переглянути і відкоригувати цей список із урахуванням виявлених проблем і пріоритетів. Доцільно розробити окремий список для кожного основного компоненту ПІІК, що визначений першочерговим для впровадження.
3. Скласти список першочергових закупівель.
4. Отримати згоду керівництва ЗОЗ по кожному із основних компонентів ПІІК, що плануються для впровадження. Дану дію слід реалізувати як на підготовчому етапі (крок 1), так і після проведення оцінювання, коли виникне необхідність перегляду попередніх напрацювань. У разі необхідності унести зміни у затверджений план дій.
5. Ознайомити з проектом плану дій та отримати погодження від зацікавлених сторін, суміжних до ПІІК структурних підрозділів (наприклад, співробітниками відділу якості медичних послуг).
6. Організувати зустріч всіх зацікавлених сторін і представити кінцеву версію плану дій для затвердження. Сприйняття та підтримка плану дій у ЗОЗ — це основа майбутнього успіху в його реалізації.
7. Не тримати план дій «в секреті». Зацікавлені сторони мають відчувати себе частиною майбутніх змін та приймати в них участь з перших етапів.

Забезпечення ресурсами, що необхідні для усунення слабких сторін, які були виявлені в ході оцінювання

1. Визначити, чи не змінилася потреба в ресурсах (людських або фінансових) для впровадження основних компонентів ПІІК, що була визначена на підготовчому етапі (крок 1). В першу чергу потрібно реалізовувати заходи, які не потребують ресурсів.
2. Виділити необхідні додаткові ресурси (в незалежності наскільки вони мізерні) та письмово зазначити їх в плані дій.
3. Визначити, які зовнішні партнери (спілки пацієнтів, інші громадські об’єднання, благодійні організації та міжнародні фонди тощо) можуть надати ресурси для реалізації плану дій.

Використовувати системний підхід

Кінцевою метою розробки та реалізації плану дій є систематичне виявлення проблем та слабких сторін, визначення шляхів їх усунення і оцінка ефективності виконаних заходів. Для досягнення цієї мети слід дотримуватися такої послідовності:
перенести результати системної самооцінки ПІІК у ЗОЗ в план дій, що орієнтований на конкретні проблеми і слабкі сторони та враховує місцеві особливості;
затвердити у керівництва ЗОЗ план дій;
розробити конкретні, вимірні, досяжні, реалістичні та обмежені за часом дії;
погодити графік звітування керівництву ЗОЗ та іншим зацікавленим сторонам з метою оцінки прогресу;
відстежувати хід виконання плану дій на регулярних оперативних зустрічах;
проводити зустрічі із зацікавленими сторонами для обміну інформацією і виявлення перешкод в реалізації у встановлені проміжки часу.

2. Потенційні бар’єри та рішення для їх подолання

2.1. Потенційні бар’єри для затвердження плану дій з ПІІК

Потенційний бар’єр

Потенційні рішення

Приклади реалізації

1

2

3

Керівництво ЗОЗ заперечує необхідність затвердження плану дій з ПІІК

1. Дані відіграють вирішальну роль в переконанні керівництва у необхідності дій: «немає даних — немає проблем». При наявності результатів системної самооцінки ПІІК у ЗОЗ, їх використання допоможе забезпечити підтримку для розробки і впровадження плану дій з ПІІК.
2. Зосередитися на структурі та заходах плану дій з ПІІК.
3. Почати з малого — сформувати команду, скласти звіт по результатам системної самооцінки ПІІК у ЗОЗ та продемонструвати керівництву, що план дій з ПІІК є критично необхідним.
4. Розповсюдити дані щодо можливих змін при впровадженні ПІІК, що засновані на даних оцінювання.
5. Визначити чи існують ЗОЗ із впровадженою ПІІК та домовитися про співпрацю.
6. Підкреслити значимість ПІІК як стандарту для закладів охорони здоров’я.
7. Звернутися за допомогою до спілок пацієнтів або інших громадських об’єднань задля залучення їх до адвокації затвердження плану дій з ПІІК.

1. «Є дані — є проблема, немає даних — немає проблеми».
провести базову системну самооцінку ПІІК у ЗОЗ;
сформувати звіт за результатами оцінювання;
провести засідання із залученням всіх зацікавлених сторін.
2. Участь у ознайомчих або малих проектах з ПІІК.
приєднатися до одного з проектів по впровадженню ПІІК, що реалізується у вашому регіоні;
після закінчення проекту ініціювати засідання за участю керівництва ЗОЗ та переконати в необхідності розробки та впровадження плану дій з ПІІК.
3. Розробити інформаційне повідомлення, що переконає керівництво ЗОЗ.
розробити сценарій зустрічі із керівництвом ЗОЗ, використовуючи примірну схему доповіді щодо стану ПІІК у ЗОЗ, наведену у додатку 3 до цього Порядку.
отримати згоду керівництва ЗОЗ.
4. Впровадити ПІІК як «моральне зобов’язання»:
розробити інформаційні матеріали або сценарій зустрічі, бажано із спілкою пацієнтів або іншим громадським об’єднанням;
отримати згоду керівництва ЗОЗ.

План дій з ПІІК не сприймається серед працівників ЗОЗ

1. Визначити та надавати всебічну підтримку лідеру думки з ПІІК.
2. Розглянути можливість залучення організацій, товариств або професійних організацій, що можуть допомогти у підтримці ПІІК у ЗОЗ.

1. Визначити лідерів думки:
призначити заступника керівника ЗОЗ «лідером думки» з ПІІК;
шляхом розповсюдження інформації про ПІІК та надання практичної підтримки працівникам закладу, отримати їх підтримку.
2. Інфекційний контроль — справа кожного:
роздрукувати та розташувати у місцях із найбільшим скупченням людей інформаційні стенди з ПІІК;
обізнані пацієнти та їх родичі самі будуть нагадувати працівникам про необхідність дотримання ПІІК.
3. Впровадження ПІІК шляхом заохочень:
визначте СОП, при дотриманні якої, відділення або підрозділ у всьому складі отримає грошову премію або інше заохочення.
4. Використовуйте спілки пацієнтів та інші громадські об’єднання:
визначити які громадські об’єднання займаються адвокацією ПІІК у регіоні;
отримати їх згоду на залучення до проведення лекцій, семінарів і тренінгів на базі ЗОЗ.

Відсутність досвіду у фахівців ВІК у розробці та впровадженні заходів ПІІК

Почати з малого — визначити принаймні одну особу для проходження навчання з ПІІК.

1. Навчання крок за кроком:
визначити працівника, який впроваджуватиме ПІІК у ЗОЗ;
направити його на навчання (курси спеціалізації, тренінги, майстер-класи тощо);
провести оцінку ситуації із ПІІК у ЗОЗ (шляхом проведення самооцінки) та визначити необхідність в кадрових ресурсах;
направити на навчання наступну групу працівників або навчити їх самостійно.
2. Залучення зовнішніх консультантів:
визначити прогалини в кадрових ресурсах;
провести пошук фахівців або перепрофілювання (навчання і підготовка) наявних працівників.
Приклад 3. Навчання на місці:
визначити організацію, що проводить навчання ПІІК у ЗОЗ;
визначити групу працівників, що мають пройти навчання.

Відсутні кошти та технічне забезпечення для плану дій з ПІІК

1. Розглянути можливість перепрофілювання коштів з інших програм/заходів.
2. Підкреслити наскільки важливим є план дій з ПІІК і чому він має фінансуватися (примірна схема доповіді щодо стану ПІІК у ЗОЗ, наведена у додатку 3 до цього Порядку).
3. Зосередитися на маленьких змінах із швидким позитивним ефектом, що в наступному, стануть повномасштабною програмою (наприклад, почніть із встановлення рукомийників та дозаторів для спиртових антисептиків).
4. Розглянути можливість залучення сторонніх осіб та організацій, що допоможуть у забезпеченні фінансами або витратними матеріалами.

1. Переорієнтація витрат:
із керівництвом ЗОЗ обговорити та затвердити потребу на розробку плану дій з ПІІК;
вивчити можливість перепрофілювання фінансів в ЗОЗ.
2. Спільне використання приміщень та інвентарю:
визначити структурний підрозділ або підрозділи, що займаються суміжною проблематикою та мають у складі необхідний кадровий та технічний ресурси (наприклад, у складі є статистик, епідеміолог або фахівець з громадського здоров’я);
узгодити із керівництвом ЗОЗ сумісну роботу структурних підрозділів, унести відповідні зміни до положень про ці структурні підрозділи, посадові інструкції працівників.

2.2. Потенційні бар’єри при розробці та затвердженні СОП з ПІІК

Потенційний бар’єр

Потенційні рішення

Приклади реалізації

1

2

3

Забезпечення постійного оновлення СОП

1. Регулярно перевіряти чи є відповідні оновлення доказової бази або появу нових підходів і практик.
2. Відвідувати зустрічі, конференції та майстер-класи.
3. Використовувати оновлення рекомендацій ВООЗ для внесення змін до СОП з ПІІК у ЗОЗ.

Графік семінарів для ВІК, що проводяться на регіональному і національному рівнях:
створити базу спеціалістів в сфері ПІІК (наприклад, на базі соціальних мереж);
створити графік зібрань для обговорення здобутків та проблем.

Відсутній досвід в розробці або адаптації СОП з ПІІК

1. Залучити якомога більшу кількість зацікавлених сторін, в тому числі керівництво закладу і різні категорії медичних працівників, для досягнення консенсусу. Особливу увагу слід звернути на викладенні СОП зрозумілою мовою і простоті їх виконання.
2. Залучити зовнішніх консультантів.

1. Використання зовнішнього досвіду як каталізатора для дії:
запросити зовнішнього консультанта;
всім зацікавленим особам ознайомитися із цим Порядком;
обговорити та затвердити СОП з ПІІК.
2. Залучити зовнішніх фахівців — запросити групу розробників, які, на основі аналізу ситуації в ЗОЗ, розроблять СОП із ПІІК та будуть надавати підтримку у процесі їх впровадження.

Оперативність розповсюдження і впровадження СОП

1. Паралельно із розробкою СОП визначити, яким чином вони будуть розповсюджуватися і впроваджуватися.
2. Користуватися доступними матеріалами по впровадженню СОП з ПІІК (відеоуроки, друковані матеріали, допомога зовнішніх консультантів тощо).
3. Використовувати ММС для впровадження СОП з ПІІК (додаток 1 до цього Порядку).
4. Розробити СОП для кожного структурного підрозділу окремо, з метою найбільшого врахування потреб і ризиків.

Використання ММС:
навчити та підготувати одного або декількох фахівців з ПІІК;
розробити план дій з ПІІК;
підготувати СОП;
навчити і підготувати в кожному із структурних підрозділів одного або групу працівників, що будуть виконувати роль чемпіонів на місцях;
організувати та забезпечити моніторинг, оцінку і зворотній зв’язок;
проводити зустрічі з метою обговорення успіхів і проблем, внесення змін до СОП з ПІІК та розгляду нових національних та місцевих даних в сфері ПІІК.

Інтеграція СОП з ПІІК у інші суміжні програми/плани/заходи

Обговорити із зацікавленими сторонами і суміжними з ВІК структурними підрозділами СОП та можливість спільного впровадження на етапі розробки (використати відносини, що були сформовані на етапах кроків 1 та 2). СОП з ПІІК можуть посилатися на інші, вже впроваджені програми/плани/заходи, або навпаки.

Забезпечення інтеграції СОП з ПІІК у суміжні програми/плани/заходи, що вже впроваджені в ЗОЗ:
в процесі виконання кроків 1 та 2 сформувати професійні відносини із суміжними по ПІІК структурними підрозділами;
на початку розробки СОП з ПІІК зібрати робочу групу із представниками суміжних структурних підрозділів;
обговорити та затвердити зміни у вже впроваджені програми/плани/заходи із посиланнями або врахуванням ПІІК.

2.3. Потенційні бар’єри при розробці та затвердженні заходів з навчання та підготовки з ПІІК

Потенційний бар’єр

Потенційні рішення

Приклади реалізації

1

2

3

Недостатність навчальних матеріалів

1. Почати з основ. Наприклад, провести навчання з гігієни рук, використовуючи наявні матеріали.
2. Дізнатися чи існують стандартизовані навчальні матеріали в освітніх закладах, на національному рівні або у громадських об’єднань.

Почати з малого:
провести навчання з гігієни рук;
провести навчання по ЗІЗ;
провести навчання по профілактиці інфекцій з аерогенним шляхом інфікування;
відстежувати появу нових навчальних матеріалів з ПІІК і використовувати їх у навчанні та підготовці.

Недостатність досвіду в проведенні навчання

1. Використати підхід «вчитель готує вчителя».
2. Звернутися за допомогою на регіональний або національний рівень.
3. Розглянути можливість заключення договору на проведення навчання із спеціалізованою організацією.

Підхід «вчитель готує вчителя»:
визначити фахівця ВІК, який буде відповідальним за проведення навчання і підготовки працівників (координатор навчання і підготовки з ПІІК);
навчити і підготувати його;
навчити і підготувати в ЗОЗ групу працівників, що будуть наставляти та опікуватися ПІІК в структурних підрозділах.

Відсутність у працівників бажання навчатися

Навчанням мають бути охоплені всі без винятку працівники ЗОЗ (керівний склад, лікарі, середні і молодші медичні працівники, працівники допоміжних служб).

1. Міждисциплінарний підхід до навчання: залучити до навчання представників всіх структурних підрозділів (від керівництва до прибиральників) — такий підхід забезпечує прихильність працівників до ПІІК.
2. Навчання лідерів думки в кожному із структурних підрозділів:
виокремити лідерів думки в кожному із структурних підрозділів;
переконати їх в необхідності ПІІК;
навчити і підготувати їх — сформувати з них приклади для наслідування.
3. Додати в посадові інструкції необхідність щорічного проходження навчання із наступним оцінюванням по ПІІК.
4. Проводити навчання і підготовку із наступним проходженням оцінювання всіма працівниками, що влаштовуються на роботу (протягом певного строку).

Відсутність у працівників часу на навчання

1. Розглянути можливість проведення навчання на робочому місці, а також наставництва.
2. Додати навчання і підготовку з ПІІК в посадові інструкції.
3. Включити знання в області ПІІК в оцінку ефективності роботи працівників.

1. Навчання без відриву.
2. Використання «демонстраційної кімнати»:
створити «демонстраційну кімнату», в якій будуть представлені все обладнання і витратні матеріали, що використовують в ПІІК;
скласти план проведення занять по структурним підрозділам.

Працівники не бажають долучатися до навчання інших

Розглянути можливість використання симуляції ситуацій.

Використання симуляції ситуацій — перетворення навчання на гру або театральну постановку допомагає із більшою ефективністю залучити працівників до навчання інших.

2.4. Потенційні бар’єри при розробці та затвердженні заходів з епідеміологічного нагляду за ІПНМД

Потенційний бар’єр

Потенційні рішення

Приклади реалізації

1

2

3

Відсутність досвіду в проведенні епідеміологічного нагляду за ІПНМД

1. Вивчити існуючі національні чи регіональні програми та можливість підтримки вашого ЗОЗ з метою отримання знань і досвіду для реалізації запланованих заходів.
2. Вивчити за якими захворюваннями вже проводиться епіднагляд у закладі і можливість використати цей досвід або інтегрувати епіднагляд за ІПНМД у таку програму.
3. Вивчити можливість використання різноманітних підходів до збору та інтерпретації результатів епідеміологічного нагляду, що доступні і можуть бути реалізовані в місцевому контексті.

1. Співпраця із регіональними або національними програмами:
визначити заклад або організацію, що успішно проводять епідеміологічний нагляд;
провести навчання відповідального за проведення епідеміологічного нагляду працівника (лікаря-епідеміолога);
використати підхід «вчитель готує вчителя», при необхідності;
провести навчання серед лікарів і сестер медичних клінічних структурних підрозділів, у яких буде впроваджено епіднагляд.
2. Почати з однієї ІПНМД:
визначити за якою ІПНМД і в якому відділенні буде проводитися епідеміологічний нагляд;
провести ознайомчі заняття із медичними працівниками та розповсюдити анкети чи опитувальники, в які будуть вноситися дані, для ознайомлення;
визначити форму звітності та порядок і частоту зворотного зв’язку із співробітниками клінічного структурного підрозділу (не менше ніж один раз на місяць).

Відсутнє розуміння з чого почати

1. Направити зусилля на структурні підрозділи високого ризику (наприклад, відділення анестезіології, реанімації та інтенсивної терапії — девайс-асоційовані інфекції або хірургічні відділення — ІОХВ).
2. Почати з малого. Визначити одну сестру медичну клінічного структурного підрозділу, яка буде щоденно збирати під наставництвом працівника ВІК дані. Використати отримані показники для отримання підтримки. Акцентувати увагу на процедурах, що часто виконуються, зрозумілі і швидко зумовлять видимий позитивний результат.
3. Розглянути поетапний підхід до впровадження. Наприклад, ввести епіднагляд за ІОХВ після апендектомії, потім холецистектомії, лапоротомії і так далі.
4. Винайти ІПНМД, що найбільш часто зустрічаються. Призначити зустріч і обговорити з працівниками клінічного структурного підрозділу основні проблеми ПІІК та ІПНМД, сумісно визначитися які види епіднагляду і СОП з ПІІК допоможуть у вирішенні поставлених задач.
5. Побудувати доброзичливі професійні відносини. Перевірити сприйняття зацікавленими сторонами проблеми ПІІК загалом та епіднагляду зокрема.
6. Використати наявні дані епіднагляду, навіть у випадку коли вони обмежені, і визначити клінічні структурні підрозділи та види ІПНМД на які слід звернути увагу якнайшвидше.
7. Використати представлені вище дані і пояснення в якості доказу необхідності інвестування в епідеміологічний нагляд.

Почати з впровадження епіднагляду в структурних підрозділах високого ризику:
провести ознайомчі візити в клінічні структурні підрозділи високого ризику і оцінити можливості (в тому числі сприйняття працівниками) впровадження епідеміологічного нагляду за ІПНМД;
визначити розповсюдженість ІПНМД в узгодженому із керівництвом клінічному структурному підрозділі та визначити ІПНМД, що зустрічаються найчастіше;
визначити на які із ІПНМД профілактичний вплив доступний та буде найбільш дієвим;
після впровадження епіднагляду і профілактичних заходів по окремій ІПНМД, провести повторне оцінювання і визначити суміжний вид ІПНМД з метою впровадження.

Необхідність епіднагляду відсутня

1. Забезпечити на постійній основі надання даних епіднагляду керівництву ЗОЗ і керівникам структурних підрозділів на зібраннях і зустрічах.
2. Обговорювати із медичними працівниками, підкреслюючи конфіденційність даних епіднагляду, їх позитивну цінність.
3. Обговорювати із представниками структурного підрозділу якості надання медичної допомоги важливість епіднагляду і пояснювати як отримані дані підтримують постійне покращення якості.
4. Визначити кількість часу, що необхідний для проведення епіднагляду і профілактики ІПНМД, врахувавши фактори ризику, які пов’язані із певними групами пацієнтів, складність процесу, потребу в навчанні і підготовці, а також в допоміжних послугах. Розрахувати приблизний час і ресурси, що затрачуються для боротьби з ІПНМД та, використавши порівняльний аналіз, переконати зацікавлені сторони в необхідності епіднагляду.

1. Використати стратегію зворотного зв’язку:
визначити розповсюдженість ІПНМД в ЗОЗ;
розповсюдити інформацію в клінічних структурних підрозділах для ознайомлення або розіслати електронною поштою;
запланувати та провести обговорення результатів із зацікавленими сторонами (залучення керівництва ЗОЗ є необхідним);
затвердити усно і письмово в якому клінічному структурному підрозділі та які ІПНМД будуть підлягати епіднагляду і профілактиці.
2. Епіднагляд впроваджується поступово:
провести оцінку результатів мікробіологічного обстеження хворих, що мали підозру або із встановленим діагнозом ІПНМД;
визначити зацікавлені відділення (по кількості проведених досліджень і встановленим діагнозам);
запланувати та провести зустріч із працівниками структурного підрозділу та заручитися їх підтримкою у проведенні епіднагляду і профілактики;
після отримання позитивних результатів долучити інші клінічні структурні підрозділи.
Приклад 3. Паперова робота обтяжує:
проводити епіднагляд і профілактичні заходи у визначеному клінічному структурному підрозділі;
досягти видимого позитивного результату;
оформити звіт проведених робіт, із зазначенням часу, який витрачається працівниками на збір паперових даних, і залучитися підтримкою керівництва у запровадженні електронного ведення документації.

Відсутність мікробіологічної лабораторії або недостатня її оснащеність

1. Вивчити можливість направлення зразків в лабораторію регіонального, обласного або національного рівня.
2. Вивчити можливість залучення в штат мікробіолога, з метою створення лабораторії.

Епідеміологічний нагляд без мікробіологічної лабораторії неможливий:
прийняти в штат мікробіолога та затвердити кошторис мікробіологічної лабораторії;
на час введення в експлуатацію мікробіологічної лабораторії закладу проводити дослідження і навчання фахівців у лабораторії регіонального, обласного або національного рівня.

2.5. Потенційні бар’єри при розробці та затвердженні заходів з моніторингу, оцінки і зворотного зв’язку

Потенційний бар’єр

Потенційні рішення

Приклади реалізації

1

2

3

Відсутня підтримка моніторингу, оцінки і зворотного зв’язку

1. Пояснити, що моніторинг, оцінка і зворотній зв’язок — ключовий елемент ММС.
2. Звузити фокус плану моніторингу до узгодженої із керівником структурного підрозділу сфери, затвердити графік моніторингових візитів. Організовувати регулярні зустрічі, на яких висвітлювати інформацію щодо проведеного оцінювання.
3. Брати участь у програмах моніторингу на регіональному і національному рівнях.
4. Співпрацювати з іншими вже впровадженими у закладі програмами, задля інтеграції моніторингу ПІІК у їхні перевірки (наприклад, оцінювання якості надання медичної допомоги).
5. Включити показники оцінювання ПІІК в електронний інструмент (програмне забезпечення), яке використовується ЗОЗ з метою збереження і аналізу даних. Обговорити із відділом статистики або інформаційного забезпечення яким чином реалізувати це впровадження.
6. Адвокувати моніторинг і оцінку як частину культури навчання.
7. Розглянути можливість використання стимулюючого або підтримуючого нагляду, включаючи систему наставництва і навчання для підтримки фахівців у покращенні системи моніторингу та оцінки.

Мультидисциплінарний підхід:
розпочати впровадження однієї із СОП з ПІІК у декількох клінічних структурних підрозділах;
запровадити «конкурс» на повноту дотримання рекомендацій;
провести моніторинг і визначити чемпіонів;
розповсюджувати результати оцінки і інформацію про отримані стимули, як один із варіантів зворотного зв’язку.
Приклад 2. Почати із базового моніторингу і оцінки, задля отримання сталого зворотного зв’язку та підтримки проведення оцінювання:
провести базову оцінку та надати отримані результати керівникам клінічних структурних підрозділів;
почати впровадження однієї із СОП з ПІІК;
проводити постійний моніторинг змін для висвітлення позитивних зрушень;
отримати сталий зворотний зв’язок.

Оцінка займає занадто багато часу

1. Почати із оцінок, що оцінюють один СОП та письмового збору даних.
2. Розглянути можливість використання наявних технологій для спрощення процесу збору даних та розповсюдження результатів.
3. Розглянути можливість використання різних варіантів моніторингу задля забезпечення індивідуального підходу. Наприклад:
прямий нагляд за працівниками, процесами або об’єктами;
обговорення в фокус-групах;
визначення задоволеності пацієнтів і працівників;
вивчення скарг і пропозицій пацієнтів та працівників;
клінічні аудити;
огляд виробничого травматизму;
«таємний пацієнт».

Кожен сам для себе є найкращим суддею:
записати відео (бажано прихованою камерою) як проводить процедуру працівник;
в індивідуальному порядку показати та обговорити недоліки (першим своє бачення має висловити працівник).
Приклад 2. Перехресне оцінювання:
обговорити та запланувати перехресний моніторинг двох або більше закладів, узгодивши деталі на рівні керівництва;
провести оцінку, використовуючи «таємного пацієнта»;
сформувати звіти та обговорити варіанти покращення роботи працівників або проведення процесу.

2.6. Потенційні бар’єри при розробці та затвердженні заходів щодо режиму роботи, штатного розпису і навантаження на ліжко

Потенційний бар’єр

Потенційні рішення

Приклади реалізації

1

2

3

Недостатньо людських ресурсів, в тому числі для ПІІК

1. Залучити медичних сестер клінічних структурних підрозділів, як тимчасовий захід.
2. Розглянути можливість тимчасового розширення посадових обов’язків для працівників суміжних підрозділів.

Наявна кількість ліжок не задовольняє потреби

1. Малорозмірні ліжка в дитячих відділеннях.
2. Регуляція на рівні поступлення і виписки.
3. Використати інформацію про спалах ІПНМД або АМР з метою виконання правила «1 пацієнт = 1 ліжко».

Креативні рішення для створення додаткового простору:
малорозмірні ліжка в дитячих відділеннях;
переміщення підрозділів, в яких не надається медична допомога, у окрему від клінічних структурних підрозділів будівлю;
закриття денних стаціонарів у ЗОЗ, що надають медичну допомогу цілодобово.

2.7. Потенційні бар’єри при розробці та затвердженні заходів щодо приміщень, матеріалів та обладнання

Потенційний бар’єр

Потенційні рішення

Приклади реалізації

1

2

3

Відсутність досвіду щодо затвердження та впровадження заходів щодо приміщень, матеріалів та обладнання

Визначити можливість залучення фахівців регіонального або національного рівнів.

Посилення потенціалу шляхом консолідації зусиль регіону:
ініціювати засідання директорів, головних медичних сестер та керівників ВІК з регіону;
визначити наявну і необхідну забезпеченість кадрами;
створити робочу групу (в разі необхідності провести навчання членів групи), що буде виконувати функціональні обов’язки на рівні регіону.

Відсутність програми управління відходами

Використати прості та дрібномасштабні підходи до поліпшення якості, що ґрунтуються на ММС.

Маленькі проекти для досягнення великих цілей:
впровадити у одному із клінічних структурних підрозділів кольорове маркування корзин для сміття;
навчити працівників правильному користуванню;
зрозумівши та наочно побачивши переваги сегрегації відходів, інші структурні підрозділи запропонують впровадження цього підходу у себе.

2.8. Потенційні бар’єри при розробці та затвердженні заходів з впровадження ММС в ПІІК

Потенційний бар’єр

Потенційні рішення

Приклади реалізації

Відсутнє поняття про те, що таке ММС

Роз’яснити критичність впровадження ММС в реалізації та підтримці ПІІК.

Підвищити освіченість шляхом семінарів.

Труднощі у «зміні культури» в рамках ММС

Використовувати гігієну рук в якості прикладу того, що означає мультимодальна стратегія, і розробити опис кожного із п’яти компонентів ММС.

Використати чемпіонів для розповсюдження знань:
розпочати впровадження практики гігієни рук в ЗОЗ;
влаштувати «змагання» між клінічними структурними підрозділами по повноті впровадження практик;
визначити чемпіонів, або навіть лідерів думки, серед працівників;
розповсюджувати інформацію про ММС та необхідності її дотримання через чемпіонів.

Додаток 7
до Порядку впровадження профілактики інфекцій
та інфекційного контролю в закладах охорони здоров’я,
які надають медичну допомогу в стаціонарних умовах
(пункту 15 розділу III)

Реалізація етапу оцінки впливу (крок 4)

Завдання і необхідні дії

Завдання

Необхідні дії

1

2

Відслідковування прогресу

1. Переглянути результати базової оцінки (крок 2) і план дій (крок 3).
2. Зібрати результати інших моніторингових оцінювань, якщо такі проводилися.

Узгодження ролей і обов’язків

1. Визначити працівників ВІК, які будуть проводити оцінку впливу із застосуванням протоколу системної самооцінки ПІІК в ЗОЗ.
2. Визначити можливість залучення працівників інших структурних підрозділів до проведення оцінки впливу, з метою забезпечення зворотного зв’язку, навчання і формування культури безпеки.

Час проведення

Під час засідань, за участю керівників оцінюваних структурних підрозділів, визначити графіки проведення та дату закінчення оцінки впливу.

Аналіз результатів

1. Порівняти результати із базовою оцінкою і обговорити із фахівцями ВІК, де отримані дані вказують на усунення проблем і де вони все ще існують (по кожному основному компоненту окремо і в цілому).
2. Використовуючи інформацію періодичних оцінювань, переглянути кожну дію із початкового плану і записати досягнення та невдачі.
3. Обговорити із фахівцями ВІК та розробити сценарій або занотувати основні тези для проведення зустрічі із керівництвом ЗОЗ і зацікавленими сторонами.
4. Підготувати презентацію, використовуючи для викладення причинно-наслідкові зв’язки.

Представлення результатів і дотримання графіку оцінювання

1. Організувати зустріч або серію зустрічей для представлення результатів повторної системної самооцінки з ПІІК керівникам ЗОЗ і відповідних клінічних структурних підрозділів (бажано із залученням сестер медичних), а також іншим зацікавленим сторонам (відділ контролю якості медичних послуг, спілки пацієнтів та інші громадські об’єднання тощо).
2. Заохочувати групове обговорення задля забезпечення конструктивного зворотного зв’язку та колективного вирішення проблем.
3. Попросити лідерів думки і чемпіонів відповісти на наступні запитання: «Що на Вашу думку сприяє покращенню, а що ні?» та «Які дії Ви вважаєте необхідними для подальшого покращення?».
4. Розробити новий план дій, де він потрібен, для усунення нових або невирішених старих проблем.
5. Узгодити графік проведення наступних оцінок для моніторингу переглянутого плану дій (системну самооцінку з ПІІК слід проводити не рідше одного разу на рік).
6. Підготувати короткий звіт із зазначенням досягнень і невдач відповідно до рекомендацій, наведених у додатку 4 до цього Порядку.
7. Розповсюдити звіт серед керівників ЗОЗ та структурних підрозділів, інших зацікавлених сторін — всі хто приймає участь у впровадженні ПІІК мають отримувати інформацію щодо тих заходів та дій, які працюють і які ні, що важливо для формування культури безпеки.
8. Заохотити лідерів думки і чемпіонів врученням нагород (подяка, фінансове заохочення, участь у конференції або іншому науково-практичному заході тощо).

Додаток 8
до Порядку впровадження профілактики інфекцій
та інфекційного контролю в закладах охорони здоров’я,
які надають медичну допомогу в стаціонарних умовах
(пункт 18 розділу III)

Реалізація етапу формування культури безпеки (крок 5)

1. Завдання та необхідні дії

Завдання

Необхідні дії

1

2

Спиратися на дані та досвід, що отримані на попередніх етапах

Використати переглянутий на етапі кроку 4 план дій і результати системної самооцінки з ПІІК для розробки довгострокового (наприклад, п’ятирічного) плану, у якому обов’язково зазначити регулярний (щонайменше, щорічний) цикл оцінювання та перегляду, з метою забезпечення довгострокового стійкого впливу.

Залучати та підтримувати лідерів думки у процесі формування культури безпеки

1. Організовувати зустрічі із керівництвом ЗОЗ, задля забезпечення довгострокової підтримки ПІІК.
2. Обговорювати ПІІК, план дій та ступінь впливу на поточний момент, спираючись на успіх і прогрес. Підкреслювати проблеми і сфери, які потребують подальшого покращення. Слід враховувати ризики, у випадках коли стійкість впливу не забезпечена або не підтримується. Скласти, обговорити і затвердити довгостроковий план дій, заохотити до подальших обговорень і зворотного зв’язку.
3. Організувати і провести зустрічі із чемпіонами та лідерами думок, подякувати їм за підтримку, зібрати їх поради і обговорити можливість надання ними подальшої підтримки ПІІК в ЗОЗ.
4. Використовувати сценарії, що були розроблені на етапі кроку 1 або ті, що були створені у процесі впровадження ПІІК, як частину стратегії постійної взаємодії, особливо в разі представлення коротких інформаційних повідомлень (на нарадах, зустрічах, під час візитів тощо).
5. Створити процес регулярного зворотного зв’язку щодо виконання плану дій.

Використовувати мультимодальну стратегію впровадження ПІІК

Під час розгляду плану дій заохочувати обговорення за участю всіх зацікавлених сторін проблем, що стосуються:
потреби у фінансових і людських ресурсах;
потреби у навчанні (поточна і запланована);
графіку проведення моніторингу і зворотного зв’язку;
успіхів у впровадженні ПІІК — створити портфоліо історій успіху і повідомити зацікавленим сторонам, в тому числі представникам громадянського суспільства (спілки пацієнтів, інші громадські об’єднання);
підтримки від керівництва ЗОЗ.

Повідомляти про успіхи у ПІІК та заохочувати кращих

1. Визначити, яким чином, окрім зустрічей на рівні ЗОЗ, можна повідомити про успіхи у впровадженні ПІІК (наприклад, виступи на національних або міжнародних конференціях, публікації у фахових журналах).
2. Використовувати соціальні мережі та місцеві засоби масової інформації.
3. Розглянути можливість впровадження певних видів заохочень для працівників (наприклад, відрядження на профільні конференції і семінари, в тому числі міжнародні, грошові премії).

2. Потенційні бар’єри і рішення для їх подолання

Потенційний бар’єр

Потенційні рішення

Приклади реалізації

1

2

3

Лідери думки і чемпіони не затримуються на довго в ЗОЗ

1. Включити в довгостроковий план дій можливе періодичне оновлення або повторне впровадження ПІІК.
2. Впровадити наступництво — заохочуйте лідерів думки і чемпіонів до підготовки своєї зміни.
3. Надихати молодь — стимулювати молодих лікарів і медичних сестер до вдосконалення їхніх лідерських якостей і пропонувати їм взяти на себе зобов’язання як лідерів думки.
4. Заохочувати і підтримувати лідерів думки і чемпіонів.

Підхід вчитель готує вчителя:
в кожному із структурних підрозділів визначити лідера думки;
навчити і підготувати його;
навчити і підготувати в кожному із структурних підрозділів групу працівників, що потенційно стануть лідерами думки.

Втома від ПІІК або поява нових пріоритетів

1. Продовжити співпрацю з іншими суміжними структурними підрозділами з метою включення питань ПІІК у інші програми/плани/заходи.
2. Використовувати фактор можливого ризику розвитку спалахів ІПНМД.
3. Використовувати національні і міжнародні кампанії (наприклад, «Всесвітній день чистих рук»).
4. Розповсюджувати інформацію про ПІІК і успіхи її впровадження в ЗОЗ серед представників громадянського суспільства (спілки пацієнтів, інші громадські об’єднання), з метою залучення їх до формування культури безпеки.
5. Розглянути можливість залучення регіональних, національних чи міжнародних партнерів в галузі ПІІК.
6. Визначити можливість використання досвіду інших ЗОЗ.

Перерозподіл коштів — фінансові ресурси, які направлені на ПІІК, передають на інші програми

1. Переглянути і оновити бюджет.
2. Вивчити можливості фінансування із додаткових джерел (наприклад, залучення неурядових організацій і благодійних фондів).

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства охорони здоров’я України
03 серпня 2021 року № 1614

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
11 жовтня 2021 р. за № 1321/36943

Інструкція з впровадження покращення гігієни рук в закладах охорони здоров’я та установах / закладах надання соціальних послуг / соціального захисту населення

I. Загальні положення

1. Ця Інструкція визначає порядок організації гігієни рук і спрямована на оптимізацію заходів щодо запобігання появи та поширення в закладах охорони здоров’я та серед фізичних осіб-підприємців, які зареєстровані в установленому законом порядку та одержали ліцензію на право провадження господарської діяльності з медичної практики, закладах громадського здоров’я (далі — ЗОЗ), установах / закладах надання соціальних послуг / соціального захисту населення (далі — ЗСЗ) інфекційних хвороб, пов’язаних з наданням медичної допомоги, та мікроорганізмів із антимікробною резистентністю.

Ця Інструкція не застосовується для фармацевтичних (аптечних) закладів, центрів медичної статистики та автопідприємств санітарного транспорту.

2. Ця Інструкція є обов’язковою для ЗОЗ і ЗСЗ незалежно від форм власності та їх відомчого підпорядкування, крім зазначених у абзаці другому пункту 1 цієї Інструкції.

3. Відповідальними за виконання цієї Інструкції у ЗОЗ, ЗСЗ є його керівник, у структурних підрозділах ЗОЗ, ЗСЗ — відділ з інфекційного контролю (далі — ВІК) та керівники структурних підрозділів.

4. У цій Інструкції терміни та умовні скорочення вживаються у такому значенні:

антисептик для рук — спиртовмісний дезінфекційний засіб (рідина, гель або піна), що застосовується для нанесення на шкіру рук з метою знищення мікроорганізмів;

гігієнічна обробка рук — обробка рук шляхом втирання антисептика для рук в шкіру рук;

диспенсер — пристрій для контрольованої видачі речовини або рідини заданою кількістю, об’ємом або вагою;

зацікавлена сторона — людина, посадова особа, група осіб, організація або її структурний підрозділ, що зацікавлені у певному рішенні щодо впровадження профілактики інфекцій та інфекційного контролю, включаючи тих, на кого буде прямо чи опосередковано чинитися вплив;

зворотній зв’язок — повідомлення у будь-якій формі, які людина (працівник) або організація, її структурний підрозділ посилає у відповідь на повідомлення іншої людини (працівника) або організації, її структурного підрозділу;

культура безпеки — продукт індивідуальних та групових цінностей, відносин, уявлень, компетенцій і моделей поведінки, які визначають прихильність, стиль та майстерність управління організацією в області охорони здоров’я та безпеки. Організації із позитивною культурою безпеки характеризуються комунікаціями, що базуються на взаємній довірі, спільному сприйнятті важливості безпеки, а також впевненістю у ефективності превентивних заходів. Впровадження профілактики інфекцій та інфекційного контролю є складовою культури безпеки ЗОЗ;

лідер думки — людина, що володіє здатністю впливати на думки і поведінку інших;

чемпіон — людина, що активно підтримує нововведення і чий вплив є критичною рушійною силою для успіху впровадження;

АМР — антимікробна резистентність;

ІПНМД — інфекційні хвороби, пов’язані із наданням медичної допомоги;

ММС — мультимодальна стратегія;

ПІІК — профілактика інфекцій та інфекційний контроль.

Інші терміни у цій Інструкції вживаються у значеннях, наведених в Законах України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», «Про захист населення від інфекційних хвороб», «Про соціальні послуги», «Про охорону дитинства» та інших нормативно-правових актах у сфері охорони здоров’я і надання соціальних послуг.

5. ММС з покращення гігієни рук в ЗОЗ/ЗСЗ є частиною комплексного підходу для зниження розповсюдженості ІПНМД та АМР. Її впровадження відіграє ключове значення для досягнення безпеки пацієнтів.

6. ММС з покращення гігієни рук складається із наступних основних компонентів:

1) зміни в системі:

забезпечення наявності інфраструктури, що дозволяє працівникам дотримуватися гігієни рук;

доступ до централізованого водопостачання, мила і одноразових паперових рушників;

доступ до антисептику для рук в точці догляду;

2) навчання і підготовка — забезпечення регулярних навчань і практичної підготовки з правил і практик гігієни рук відповідно до додатку 1 до цієї Інструкції, СОП, розробленої відповідно до додатку 2 до цієї Інструкції;

3) нагадування на робочому місці — нагадування працівникам ЗОЗ/ЗСЗ про важливість гігієни рук, показання і процедури для її виконання;

4) моніторинг, оцінка і зворотній зв’язок — моніторинг дотримання рекомендованих практик та наявної інфраструктури, а також зворотній зв’язок, який полягає в розповсюдженні отриманих результатів та їх обговорення;

5) культура дотримання гігієни рук — створення середовища і сприйняття в колективі, які сприятимуть підвищенню обізнаності щодо проблем безпеки пацієнтів і гарантуватимуть постійне поліпшення або підтримання на високому рівні гігієни рук, у тому числі:

активну участь як на рівні ЗОЗ/ЗСЗ, так і на індивідуальному рівні працівника;

усвідомлення індивідуальної (працівника) та інституційної спроможності ЗОЗ/ЗСЗ до змін і покращення;

партнерство з пацієнтами, їх організаціями.

Культура дотримання гігієни рук є складовою культури безпеки ЗОЗ/ЗСЗ.

7. Діяльність із впровадження гігієни рук, оцінки і зворотного зв’язку мають періодично переглядатися (із урахуванням новітніх даних), повторюватися (при відсутності позитивних зрушень або при поверненні до відправної точки) та стати частиною заходів із покращення якості надання медичної допомоги/соціальних послуг з догляду. Покращення в сфері гігієни рук не може бути обмеженим у часі, тому моніторинг, оцінка і зворотній зв’язок, навчання і підготовка, нагадування про необхідність дотримання практик повинні впроваджуватися в ЗОЗ/ЗСЗ постійно.

8. Розробка та впровадження заходів з покращення гігієни рук у ЗОЗ/ЗСЗ здійснюється ВІК відповідно цієї Інструкції. Штатні працівники ВІК виконують функції координатора з гігієни рук, його заступника(-ів), інструктора(-ів)/тренера(-ів) та спеціаліста зі збору та аналізу даних/статистика. Функції спостерігача(-ів)/дослідника(-ів) можуть виконувати працівники інших структурних підрозділів ЗОЗ/ЗСЗ та залучатися за потреби. Профіль та основні завдання працівників, які виконують зазначені функції наведено у додатку 3 до цієї Інструкції. Кількість працівників для впровадження заходів з покращення гігієни рук у ЗОЗ/ЗСЗ визначається в залежності від розміру ЗОЗ/ЗСЗ та функціонального навантаження працівників.

Для фізичних осіб-підприємців, які зареєстровані в установленому законом порядку та одержали ліцензію на право провадження господарської діяльності з медичної практики (далі — ФОП), створення ВІК або визначення працівників для виконання функцій координатора з гігієни рук, його заступника, інструктора/тренера та спеціаліста зі збору та аналізу даних/статистика є не обов’язковим, може здійснюватися на добровільних засадах з урахуванням розміру організованої ними медичної практики. ФОП зобов’язані виконувати правила і практики гігієни рук відповідно до додатку 1 до цієї Інструкції.

ВІК створюється відповідно до Положення про відділ з інфекційного контролю закладу охорони здоров’я та установи / закладу надання соціальних послуг / соціального захисту населення, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 03 серпня 2021 року № 1614.

9. Координацію заходів з покращення гігієни рук у адміністративно-територіальних одиницях здійснює регіональний координатор з гігієни рук, який є координатором з гігієни рук закладу громадського здоров’я у відповідній адміністративно-територіальній одиниці.

II. Зміни в системі

1. Дотримання гігієни рук можливе лише в тому випадку, якщо ЗОЗ/ЗСЗ забезпечує необхідну інфраструктуру і постійну наявність витратних матеріалів для гігієни рук. Тому для надійного та постійного дотримання працівниками гігієни рук, керівництво ЗОЗ/ЗСЗ має забезпечити:

1) раковини для миття рук із доступом до проточної води в кожному приміщенні, де проводяться догляд за хворими, інструментальні дослідження та інвазивні процедури;

2) рідке мило;

3) одноразові паперові рушники;

4) антисептик для рук.

2. Антисептик для рук повинен відповідати Державним стандартам України, які затверджуються національним органом стандартизації, добре переноситися працівниками та підбиратися з урахуванням його вартості таким чином, щоб забезпечити достатню його кількість.

3. Диспенсери мають бути встановлені поблизу точок догляду, бути справними, надійними і заповненими милом/антисептиком для рук. Слід обов’язково дотримуватися рекомендацій щодо безпечного повторного використання дозатору, які зазначені в інструкції до виробу.

4. Кишенькові ємності з антисептиком для рук можуть використовуватися лише у випадках або у підрозділах, де існує потенційний ризик вживання антисептика для рук пацієнтами як алкогольного напою.

5. Для забезпечення зміни в системі у ЗОЗ/ЗСЗ проводяться наступні оцінки:

1) інфраструктури і ресурсів для гігієни рук у ЗОЗ/ЗСЗ відповідно до протоколу, наведеного у додатку 4 до цієї Інструкції;

2) потреби у антисептику для рук та витрат на нього відповідно до протоколу, наведеного у додатку 5 до цієї Інструкції;

3) використання засобів для гігієни рук у ЗОЗ/ЗСЗ відповідно до протоколу, наведеного у додатку 6 до цієї Інструкції;

4) переносимості і прийнятності антисептику для рук, що використовується або планується до використання у ЗОЗ/ЗСЗ відповідно до протоколу, наведеного у додатку 7 до цієї Інструкції.

Зазначені оцінки можуть проводитись:

на початку впровадження заходів із покращення гігієни рук;

для вдосконалення впроваджених заходів з гігієни рук;

після змін в інфраструктурі ЗОЗ/ЗСЗ (наприклад, після ремонту або переобладнання приміщень, добудови нового корпусу).

Оцінки проводяться із залученням спостерігачів/дослідників, які проводять збір даних відповідно до затверджених форм протоколів оцінок.

6. У випадку, коли ЗОЗ/ЗСЗ має серйозні недоліки в інфраструктурі для змін в системі (відсутні або наявні в недостатній кількості раковини для миття рук, відсутня проточна вода, відсутнє або наявне в недостатній кількості рідке мило та/або одноразові паперові рушники) необхідно провести оцінку наявної інфраструктури і ресурсів відповідно до протоколу, наведеного у додатку 4 до цієї Інструкції, та обговорення її результатів із керівником ЗОЗ/ЗСЗ, визначити необхідність дотримання рекомендацій щодо співвідношення раковини/кількість ліжок для пацієнтів 1 до 10 та постійного забезпечення проточною водою, рідким милом і одноразовими паперовими рушниками.

У разі недоступності у ЗОЗ/ЗСЗ антисептику для рук:

провести оцінку потреби у антисептику для рук та витрат на нього відповідно до протоколу, наведеного у додатку 5 до цієї Інструкції;

перевірити переносимість і прийнятність антисептиків для рук, використовуючи метод 1 протоколу оцінки переносимості і прийнятності антисептику для рук, що використовується або планується до використання у ЗОЗ/ЗСЗ, наведеного у додатку 7 до цієї Інструкції.

Для прийняття рішення щодо закупівлі антисептику для рук в ЗОЗ/ЗСЗ враховуються такі критерії як доступність на ринку, переносимість шкірою рук та вартість.

7. У випадку, коли ЗОЗ/ЗСЗ почав реалізовувати заходи з гігієни рук, але показники успіху відповідно до пункту 11 розділу V цієї Інструкції не були досягнуті необхідно:

1) визначити як засіб переноситься працівниками відповідно до додатку 7 до цієї Інструкції;

2) розглянути питання вибору іншого продукту;

3) використовуючи протокол оцінки інфраструктури і ресурсів (додаток 4 до цієї Інструкції), визначити як і в яких умовах використовуються засоби для гігієни рук (на постійній основі чи лише в окремих ситуаціях), чи розміщені засоби для гігієни рук в усіх точках догляду;

4) забезпечити наявність засобів для гігієни рук в усіх точках догляду (наприклад, диспенсери знаходяться біля кожного ліжка хворого, а не біля входу до палати; наявні дозатори різних видів — настінні, кишенькові, прикріплені до меблів; співвідношення раковина/ліжко для пацієнта більше або дорівнює 1:10);

5) сприяти забезпеченню достатнього річного бюджету для закупівлі засобів для гігієни рук, із розрахунку, що засоби для гігієни рук мають бути доступні в кожному підрозділі та цілодобово.

8. У випадку, коли в ЗОЗ/ЗСЗ досягли успіхів у впровадженні гігієни рук для підтримки зміни в системі необхідно:

1) сфокусувати основну увагу на продовженні і вдосконаленні досягнутого (формування культури гігієни рук);

2) проводити оцінки наявної інфраструктури і ресурсів, переносимості і прийнятності антисептиків для рук (додатки 4, 7 до цієї Інструкції) відповідно до затверджених планів-графіків (додаток 8, 9 до цієї Інструкції) з метою виявлення на постійній основі недоліків;

3) виділяти відповідний річний бюджет для забезпечення ресурсами для гігієни рук всіх підрозділів у будь-який час.

III. Навчання і підготовка

1. Для впровадження покращення гігієни рук всі працівники ЗОЗ/ЗСЗ мають пройти курс з навчання і підготовки щодо правил і практик гігієни рук (додаток 1 до цієї Інструкції), який розробляється ВІК (координатором з гігієни рук).

2. Навчання і підготовка повинні проводитись ВІК (координатором з гігієни рук, інструкторами/тренерами з гігієни рук, координатором з навчання і підготовки з ПІІК) регулярно (включно із обов’язковим навчанням для нових працівників), включати перевірку знань і практик, спонукати до поведінкових і культурних змін, а також гарантувати, що компетентність глибоко укорінилася і підтримується всіма працівниками ЗОЗ/ЗСЗ у відношенні гігієни рук.

3. Викладач (координатор навчання і підготовки з ПІІК, координатор з гігієни рук, тренер/інструктор) має користуватися чіткими формулюваннями, що закриті для особистої інтерпретації, з орієнтованим на працівника стандартизованим підходом.

4. За результатами навчання кожен працівник ЗОЗ/ЗСЗ повинен мати щонайменше базовий рівень знань із гігієни рук для формування безпечного середовища в ЗОЗ/ЗСЗ.

5. Навчання і підготовку мають пройти інструктори/тренери, спостерігачі або дослідники та працівники. Для їх навчання необхідно використовувати низхідний підхід, при якому координатор з гігієни рук разом із зацікавленими сторонами визначають осіб, що стануть інструкторами (тренерами) і спостерігачами.

6. Навчання і підготовка тренера має бути проведена координатором з гігієни рук (при наявності підготовки і досвіду) або спеціалізованим закладом (заклад освіти або тренінговий центр). Аналогічно, спостерігачі або дослідники повинні пройти курс навчання, однак, особлива увага при їхній підготовці має приділятися правильному використанню протоколів для оцінки (додатки 4, 5, 6, 7, 10, 11, 12 до цієї Інструкції).

7. Плани навчання і підготовки працівників з гігієни рук розробляються і затверджуються на етапі першого кроку відповідно до розділу VII цієї Інструкції та включають інформацію про кількість виділеного часу, конкретні клінічні/практичні умови, в яких вони будуть проводитися, та пріоритетні напрями (наприклад, профілактика катетер-асоційованих інфекцій кровотоку).

8. Базові навчальні програми для інструкторів, спостерігачів і працівників мають включати:

1) основи інфекційної безпеки пацієнтів;

2) визначення, вплив та розповсюдженість ІПНМД;

3) основні патерни передавання патогенів, що пов’язані із наданням медичної допомоги, із акцентуацією уваги на контактному (через руки) шляху інфікування;

4) профілактика ІПНМД і роль гігієни рук в ній;

5) правила і практики з гігієни рук, наведені у додатку 1 до цієї Інструкції;

6) додаткові заняття мають бути присвячені спостерігачам (проведення тренінгів з протоколів для оцінки).

9. ЗОЗ/ЗСЗ необхідно запровадити систему перевірки компетентності всіх працівників після проведеного навчання. Це може мати форму щорічного навчального курсу або практичного демонстративного семінару з гігієни рук із наступним тестуванням або перевіркою практичних навичок.

10. Результат проведеного оцінювання з гігієни рук також може бути використаний як:

1) підстава для допуску/не допуску до виконання своїх функціональних обов’язків нових медичних працівників (при працевлаштуванні, після випробувального терміну);

2) показник відповідності займаній посаді або компетентності працівника.

11. В ЗОЗ/ЗСЗ, де навчання і підготовка з гігієни рук проводиться недостатньо або не проводиться взагалі, потрібно розробити відповідний план дій, який буде включати:

1) визначення особи, відповідальної за розробку або доопрацювання навчальних програм;

2) визначення процедур та критеріїв підбору майбутніх інструкторів/тренерів та спостерігачів;

3) пріоритетні групи працівників, які мають пройти навчання і підготовку;

4) строки початку і закінчення навчання інструкторів, спостерігачів та працівників;

5) затвердження графіків навчання і підготовки;

6) виділений бюджет на проведення навчання і підготовки.

12. В ЗОЗ/ЗСЗ, де проводиться базова підготовка працівників з часом виникає необхідність ввести нові заходи для поступового формування культури дотримання гігієни рук. В цьому випадку в ЗОЗ/ЗСЗ можуть проводитись такі додаткові дії:

1) постійне (безперервне) навчання всіх працівників в ЗОЗ/ЗСЗ із щорічною перевіркою їх компетентності;

2) підготовка нових тренерів та спостерігачів;

3) проведення навчання і підготовки, спираючись на зворотній зв’язок (дані перевірок компетентності та дані проведених системних самооцінок з ПІІК (для ЗОЗ) відповідно до додатку 4 до Порядку впровадження профілактики інфекцій та інфекційного контролю в закладах охорони здоров’я, які надають медичну допомогу в стаціонарних умовах, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 03 серпня 2021 року № 1614;

4) перегляд та оновлення відповідно до нових даних навчальних програм (не менше одного разу на рік);

5) обмін досвідом із іншими ЗОЗ/ЗСЗ та публікація досягнень;

6) регулярний перегляд і оновлення планів дій із урахуванням зворотного зв’язку.

IV. Нагадування на робочому місці

1. Нагадування на робочому місці — найліпший спосіб звернути увагу працівників на важливість гігієни рук. Нагадування мають містити відповідні вказівки та процедури для їх виконання. Вони також є засобом інформування пацієнтів та їх родичів щодо якості догляду, яку вони повинні отримати від працівників ЗОЗ/ЗСЗ.

2. Інформаційні плакати є найпоширенішим типом нагадування. Інші типи нагадувань — кишенькові листівки, наклейки, які розміщені поряд із точками догляду, та позначки/малюнки, слогани щодо важливості гігієни рук (наприклад, «Помий руки — збережи життя»). Також рекомендовано використовувати мобільні технології, програмні продукти та комп’ютерні технології для спонукання до дотримання гігієни рук.

3. Розробка та розміщення інформаційних матеріалів повинні бути включені в плани дій ЗОЗ/ЗСЗ з покращення гігієни рук.

4. Інформаційні матеріали із зазначенням етапів та показань до проведення гігієни рук розміщуються у всіх підрозділах ЗОЗ/ЗСЗ та можуть стосуватися працівників, пацієнтів та інших відвідувачів ЗОЗ/ЗСЗ.

5. ЗОЗ/ЗСЗ, які починають впровадження гігієни рук і мають обмежені ресурси, забезпечують виконання наступних дій:

1) оцінка наявних ресурсів, що можуть бути використані для фінансування заходів з нагадування працівникам;

2) розробка макетів і визначення строків їх виробництва;

3) визначення наступних фінансових затрат та затвердження бюджету.

6. В ЗОЗ/ЗСЗ, де здійснюється впровадження покращення гігієни рук, забезпечується виконання наступних дій:

1) розгляд можливості адаптації інформаційних матеріалів до місцевого контексту ЗОЗ/ЗСЗ (наприклад, заміна фотографій або рисунків);

2) регулярні перевірки стану інформаційних матеріалів та їх заміну за необхідності;

3) розгляд можливості втілення ідей працівників ЗОЗ/ЗСЗ на інформаційних плакатах (наприклад, запросити дизайнера або художника);

4) використання інших видів нагадувань (наприклад, листівки або відеоролики).

V. Моніторинг, оцінка і зворотній зв’язок

1. Моніторинг і оцінка є необхідним компонентом впровадження покращення гігієни рук. Безперервний моніторинг дозволяє визначити зміни, які набуті в процесі впровадження заходів з гігієни рук, та їх ефективність.

2. Шляхом проведення системного оцінювання відповідно до протоколу системної самооцінки гігієни рук в ЗОЗ/ЗСЗ (додаток 12 до цієї Інструкції) визначається рівень гігієни рук в ЗОЗ/ЗСЗ та області, що заслуговують більш значних зусиль. Ця інформація використовується для корегування плану дій ЗОЗ/ЗСЗ з покращення гігієни рук.

3. В ЗОЗ/ЗСЗ необхідно проводити моніторинг наступних показників:

1) дотримання правил гігієни рук шляхом безпосереднього спостереження;

2) наявні інфраструктура і ресурси;

3) знання працівників щодо ІПНМД та гігієни рук;

4) сприйняття працівниками гігієни рук та проблеми ІПНМД;

5) використання засобів для гігієни рук.

4. Проведення початкової/базової оцінки важливе на кожному з етапів впровадження ММС покращення гігієни рук, але особливо у ЗОЗ/ЗСЗ, де системні заходи з гігієни рук реалізуються вперше. Така оцінка здійснюється для збору даних, які реально відображають ситуацію щодо поточного дотримання гігієни рук, знань, сприйняття та інфраструктури.

5. Після реалізації ЗОЗ/ЗСЗ плану дій (наприклад, річного) з метою відслідковування прогресу і підтвердження того, що впровадження ініціатив з покращення гігієни рук призвело до зниження розповсюдженості ІПНМД, проводиться повторна оцінка. Повторні оцінки забезпечать послідовність, порівняння результатів та вимірювання прогресу.

6. Збір та аналіз даних — важлива частина оцінки. У разі відсутності в ЗОЗ/ЗСЗ статистичного підрозділу, визначається працівник(-ки) для збору та аналізу даних відповідно до профілю у додатку 3 до цієї Інструкції.

7. Збір, аналіз даних та ведення звітності з впровадження компонентів ММС потребує забезпечення комп’ютерною технікою. Для збору даних можуть використовуватись паперові або електронні копії відповідних форм та електронні інструменти (програмне забезпечення).

8. Дані із анкет/опитувальників, які використовуються для проведення оцінки, вносяться до електронного інструменту (програмного забезпечення), який використовується ЗОЗ/ЗСЗ з метою збереження і аналізу даних. Після введення даних друковані або електронні копії зберігаються у координатора з гігієни рук протягом одного року.

9. Зворотній зв’язок після проведеного оцінювання є обов’язковим етапом і робить таке оцінювання значимим. Результати проведеного оцінювання мають отримати всі зацікавлені сторони (у вигляді письмового чи електронного звіту, презентації під час навчання, під час робочої зустрічі тощо). Існують також інші способи зворотного зв’язку, тому в кожному із ЗОЗ/ЗСЗ обирається найбільш прийнятний спосіб.

10. Після проведеної базової оцінки в ЗОЗ/ЗСЗ, де системні заходи з покращення гігієни рук проводяться вперше, отримані дані будуть вказувати на проблеми у практиці гігієни рук, що застосовується, прогалини в знаннях або на погане сприйняття працівниками проблеми. В таких випадках результати оцінювання презентуються працівникам і використовуються для підвищення їх обізнаності та переконання у необхідності змін. Наступне оцінювання, що буде проведене після реалізації плану дій з покращення гігієни рук, має продемонструвати покращення і підтримати мотивацію до використання впроваджених практик. Ці дані також є важливими для визначення проблемних областей, в яких необхідні подальші зміни.

11. Ключовими показниками успіху ЗОЗ/ЗСЗ у впровадженні покращення гігієни рук є:

1) підвищення показника дотримання правил гігієни рук;

2) покращення інфраструктури гігієни рук;

3) збільшення використання засобів для гігієни рук;

4) покращення сприйняття гігієни рук працівниками;

5) покращення знань з гігієни рук;

6) покращення рівня ПІІК (для ЗОЗ).

Оцінка показників здійснюється з використанням протоколів оцінки, наведених у додатках 4, 6, 11, 12 до цієї Інструкції та для ЗОЗ у додатку 4 до Порядку впровадження профілактики інфекцій та інфекційного контролю в закладах охорони здоров’я, які надають медичну допомогу в стаціонарних умовах, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 03 серпня 2021 року № 1614.

VI. Культура дотримання гігієни рук

1. Створення культури безпеки в ЗОЗ/ЗСЗ є пріоритетом для всіх дій, спрямованих на підтримку гігієни рук, незалежно від рівня прогресу в ЗОЗ/ЗСЗ із впровадження заходів з гігієни рук.

2. На початковому етапі створюється мотивація дотримання гігієни рук. Керівники ЗОЗ/ЗСЗ і лідери думки залучаються до процесу планування заходів з гігієни рук на найбільш ранній стадії та беруть участь у подальшому процесі впровадження та після реалізації відповідного плану дій.

3. Для безперервного прогресу одночасно або в подальшому оцінюються і покращуються інші області безпеки пацієнтів, а культура безпеки має глибоко укорінитися в інституціональних традиціях і підходах ЗОЗ/ЗСЗ. Це потребує постійного прогресу в розробці систем для виявлення небажаних явищ і оцінки якості, при цьому гігієна рук залишається ключовим показником.

4. Пацієнти залучаються до формування інституційного середовища безпеки ЗОЗ/ЗСЗ. Обізнаність і сприйняття необхідності гігієни рук пацієнтами є важливими аспектами, що враховуються при розробці плану дій ММС з покращення гігієни рук. Мотивація працівників пацієнтами до виконання СОП сприятиме прискоренню реалізації зазначеного плану дій. Дотримання правил гігієни рук сприяє формуванню довірчих відносин між пацієнтами і працівниками та робить перебування в ЗОЗ/ЗСЗ більш безпечним для пацієнтів і працівників.

5. У випадку, коли ЗОЗ/ЗСЗ починає впроваджувати покращення гігієни рук, необхідно:

1) визначити координатора з гігієни рук і, за необхідності, його команду;

2) координатору з гігієни рук:

підготувати ініціативи з покращення гігієни рук у ЗОЗ/ЗСЗ;

визначити зацікавлені сторони в ЗОЗ/ЗСЗ та заручитися їхньою підтримкою (наприклад, отримати фінансування і кадрові ресурси, підтримку в організації навчальних заходів);

разом із керівником підрозділу, в якому впроваджується покращення гігієни рук, визначити щонайменше одного працівника (для кожного підрозділу), які пройдуть навчання і підготовку та стануть інструкторами (тренерами) і спостерігачем(ами) (перевага надається працівникам, які вже пройшли навчання з основних засад ПІІК);

провести навчання і підготовку інструкторів і спостерігача(ів);

співпрацювати з громадськими об’єднаннями, що проводять діяльність у напрямку гігієни рук в ЗОЗ/ЗСЗ;

3) почати із розміщення інформаційних стендів або плакатів для підвищення обізнаності працівників та відвідувачів ЗОЗ/ЗСЗ.

6. ЗОЗ/ЗСЗ, які реалізували п’ять поспіль річних планів дій із впровадження гігієни рук, необхідно:

1) підготувати довгостроковий план дій із зазначенням ключових завдань, що дозволять підтримувати культуру безпеки в ЗОЗ/ЗСЗ (із врахуванням гігієни рук);

2) включити оцінювання гігієни рук до інструментів визначення якості надання медичної допомоги;

3) встановити рівень самооцінки з гігієни рук, яких планується досягти в наступні декілька років, із урахуванням місцевого контексту;

4) розробити та затвердити систему заохочень та винагород для якнайкращого дотримання практики гігієни рук;

5) в співпраці із громадськими об’єднаннями розробити та запровадити програму інформування та популяризації гігієни рук на рівні ЗОЗ/ЗСЗ і регіональному/національному рівнях, яка може включати в себе наступне:

опитування пацієнтів для визначення їхнього відношення до гігієни рук та думок щодо можливого їх залучення до популяризації практик гігієни рук;

ініціацію до пропаганди гігієни рук (наприклад, інформаційні стенди на вході у ЗОЗ/ЗСЗ);

навчання пацієнтів визначенню моментів, коли є необхідність працівнику провести гігієну рук.

VII. Етапи впровадження

1. Покроковий підхід допомагає розробити і спланувати покращення гігієни рук в хронологічному порядку та з раціональною послідовністю дій.

На початку ЗОЗ/ЗСЗ необхідно зосередитися на реалізації невеликих цілей із наступним поступовим розширенням. Мінімальні критерії, що необхідні для реалізації ММС з покращення гігієни рук, наведені в додатку 13 до цієї Інструкції.

2. Підготовчий етап (крок 1) забезпечує готовність ЗОЗ/ЗСЗ до початку впровадження покращення гігієни рук.

Цей крок включає:

1) отримання необхідних ресурсів (фінансових і кадрових), визначення та затвердження кандидатур координатора з гігієни рук та його помічників (інструкторів/тренерів і дослідників/спостерігачів, спеціаліста зі збору та аналізу даних), визначення індивідуальних завдань та очікуваних результатів;

2) планування із визначенням стратегії дій (примірний план дій з покращення гігієни рук в ЗОЗ/ЗСЗ наведено у додатку 14 до цієї Інструкції):

складання плану реалізації кожного або лише декількох із основних компонентів ММС із покращення гігієни рук, із врахуванням місцевого контексту;

прийняття рішення про масштаби і ступінь реалізації (зосередитися на реалізації програми на рівні одного або декількох підрозділів, чи на рівні всього ЗОЗ/ЗСЗ);

3) узгодження заходів і дій з наявними людськими та фінансовими ресурсами. У випадках нестачі фінансових ресурсів проводиться економічний аналіз з метою визначення найбільш ефективного та економічно обґрунтованого шляху реалізації заходів;

4) навчання і підготовка тренерів та спостерігачів для проведення заходів, які пов’язані з навчанням і підготовкою, моніторингом і оцінкою;

5) ознайомлення з усіма протоколами для проведення оцінювання та зворотного зв’язку, розробка і затвердження плану проведення опитувань та оцінювань.

3. Для виконання підготовчого етапу (крок 1) залучаються:

1) керівник ВІК, фахівці/спеціалісти ВІК (для ЗОЗ, що надають цілодобову стаціонарну допомогу);

2) координатор з гігієни рук та його заступник (за наявності);

3) інструктори/тренери з гігієни рук;

4) спостерігач(і)/дослідник(и) з гігієни рук;

5) спеціаліст зі збору та аналізу даних/статистик;

6) керівництво ЗОЗ/ЗСЗ (керівник і його заступник, заступник з медичних питань ЗОЗ/медичний директор);

7) керівники підрозділів та старші сестри медичні ЗОЗ, провідні спеціалісти;

8) структурний підрозділ із закупівель;

9) фармацевтичний/аптечний підрозділ (для ЗОЗ, що надають цілодобову стаціонарну допомогу).

4. Тривалість підготовчого етапу (крок 1) може складати близько двох місяців (може бути зменшена, якщо в ЗОЗ/ЗСЗ вже впроваджувались системні заходи з гігієни рук, або збільшена, наприклад, в разі необхідності проведення навчання для координатора з гігієни рук).

5. Показниками виконання підготовчого етапу (кроку 1) є:

1) визначений координатор з гігієни рук, інструктори/тренери та спостерігачі, спеціаліст зі збору та аналізу даних;

2) визначені зацікавлені сторони для реалізації заходів із гігієни рук;

3) проведено аналіз ризиків реалізації ММС;

4) проведено аналіз бюджету;

5) план дій узгоджений із всіма зацікавленими сторонами та затверджений керівництвом ЗОЗ/ЗСЗ;

6) інструктори/тренери і спостерігач(і)/дослідник(и) пройшли необхідні навчання і підготовку;

7) визначений постачальник засобів для гігієни рук, з ним укладений договір, в бюджеті ЗОЗ/ЗСЗ виділені кошти для виконання цього договору;

8) закуплені та наявні в достатній кількості витратні матеріали для гігієни рук, в тому числі антисептик для рук;

засоби для гігієни рук наявні у всіх точках догляду ЗОЗ/ЗСЗ.

6. На етапі базової оцінки (крок 2) проводиться оцінка практики гігієни рук в ЗОЗ/ЗСЗ, сприйняття працівниками необхідності гігієни рук, знань працівників та наявних інфраструктури і ресурсів.

Цей крок включає:

1) оцінки наявної інфраструктури і ресурсів, сприйняття керівництвом ЗОЗ/ЗСЗ і працівниками гігієни рук, дотримання правил гігієни рук працівниками, використання засобів для гігієни рук, переносимості і прийнятності антисептику для рук (додатки 4, 6, 7, 10, 11, до цієї Інструкції);

2) аналіз отриманих даних одразу після проведеного оцінювання;

3) оцінка результатів та перевірка їх достовірності;

4) формування звіту та його розповсюдження серед ключових зацікавлених сторін із впровадження гігієни рук;

5) планування та визначення дій, що будуть виконані на етапі реалізації, із врахуванням проведеного аналізу (наприклад, затвердження плану лекцій та практичних занять, визначення конкретних дій щодо покращення інфраструктури);

6) оцінка розповсюдженості ІПНМД за останні шість або дванадцять місяців в ЗОЗ/ЗСЗ в цілому або у окремо взятому підрозділі;

7) завершення навчання інструкторів/тренерів;

8) перегляд навчальних матеріалів і підготовка додаткових навчальних матеріалів із включенням даних звіту за результатами оцінювання;

9) підготовка інформаційних матеріалів (стенди, плакати, листівки тощо), які будуть використані на етапі реалізації;

10) завершення закупівель антисептиків для рук;

11) підготовка до змін в практиці надання медичної допомоги (наприклад, встановлення раковин, диспенсерів для рідкого мила і антисептику для рук, закритих диспенсерів для одноразових паперових рушників).

7. Для виконання етапу базової оцінки залучаються наступні фахівці:

1) координатор з гігієни рук та його заступники (при наявності);

2) інструктори/тренери з гігієни рук;

3) спостерігачі з гігієни рук;

4) фармацевт аптечного підрозділу (для ЗОЗ);

5) фахівці підрозділу закупівель ЗОЗ/ЗСЗ;

6) працівники підрозділу статистики/спеціаліст зі збору та аналізу даних;

7) епідеміолог ВІК (для ЗОЗ, що надають цілодобову стаціонарну допомогу).

8. Тривалість етапу базової оцінки (крок 2) може складати близько трьох місяців (може бути зменшена або подовжена в залежності від кількості підрозділів, в яких заплановане впровадження покращення гігієни рук). Примірний графік проведення базової оцінки наведено у додатку 8 до цієї Інструкції, вказані у ньому строки є орієнтовними і можуть бути скореговані в залежності від місцевого контексту.

9. Показниками виконання етапу базової оцінки (крок 2) є:

1) проведено базову оцінку інфраструктури і ресурсів;

2) проведено базову оцінку сприйняття гігієни рук серед керівництва та працівників ЗОЗ/ЗСЗ;

3) проведено базову оцінку використання засобів для гігієни рук;

4) проведено базову оцінку дотримання працівниками правил гігієни рук;

5) проведено базову оцінку знань працівників щодо гігієни рук;

6) отримані дані базових оцінок введені та проаналізовані, їх достовірність підтверджена;

7) забезпечена наявність антисептиків для рук в достатній кількості;

8) проведено оцінку переносимості і прийнятності антисептику для рук (метод 1 або 2);

9) інструктори/тренери з гігієни рук завершили навчання;

10) підготовлено інформаційні та навчальні матеріали з урахуванням результатів етапу базової оцінки (кроку 2).

10. Етап реалізації (крок 3) є ключовим етапом для досягнення покращення гігієни рук в ЗОЗ/ЗСЗ і складається із дій, які були заплановані на підготовчому етапі (крок 1) та відкориговані після етапу базової оцінки (крок 2).

Цей етап включає наступне:

1) проведення офіційного заходу із залученням всіх співробітників ЗОЗ/ЗСЗ, для роз’яснення необхідності впровадження покращення гігієни рук і демонстрації прихильності керівництва ЗОЗ/ЗСЗ;

2) забезпечення доступності антисептиків для рук в усіх точках догляду у всіх підрозділах, де впроваджується покращення гігієни рук;

3) проведення оцінки переносимості і прийнятності антисептику для рук (додаток 7 до цієї Інструкції), якщо не була проведена на етапі базової оцінки;

4) розміщення інформаційних плакатів, бюлетенів і стендів, роздача листівок, розповсюдження інших інформаційних матеріалів щодо правил гігієни рук та необхідності їх дотримання;

5) організація навчальних занять для всіх працівників, які працюють в підрозділах та беруть участь у впровадженні покращення гігієни рук (проведення практичних занять, в тому числі біля ліжка хворого, лекцій, семінарів, тренінгів тощо);