Міністерство соціальної політики України у листі від 22.01.2015 № 649/0/14-15/13 надало роз’яснення про категорії медичних працівників, які мають право на додаткову оплачувану відпустку за безперервну роботу.
Право на додаткову оплачувану щорічну відпустку тривалістю 3 календарних дні за безперервну роботу встановлено окремим категоріям медичних працівників пунктом «н» статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров’я (далі — пункт «н» статті 77 Основ).
До них належать: лікарі дільничних лікарень, головні лікарі та лікарі амбулаторій, розташованих у сільській місцевості, дільничні лікарі-терапевти та лікарі-педіатри, дільничні медсестри територіальних ділянок поліклінік (поліклінічних підрозділів) та дільничні медсестри амбулаторій, лікарі загальної практики (сімейні лікарі), медичні сестри загальної практики-сімейної медицини, завідувачі терапевтичних та педіатричних відділень поліклінік, керівники амбулаторій та відділень сімейної медицини, медичні працівники бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, медичні працівники бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги станцій екстреної (швидкої) медичної допомоги, медичні працівники оперативно-диспетчерських служб центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, медичні працівники відділень екстреної (невідкладної) медичної допомоги.
При цьому зберігаються права інших категорій медичних працівників на додаткову оплачувану відпустку у межах існуючих норм.
Основними критерiями для надання додаткової відпустки законодавство визначає стаж роботи на перелічених вище посадах та в закладах, тому така відпустка надається медичним працівникам незалежно вiд того, працюють вони на повну ставку чи на умовах скороченого робочого дня (0,25, 0,5 або 0,75 посади).
Якщо медичнi працiвники працювали на посадах дiльничних лiкарiв-терапевтiв та лiкарiв-педiатрiв, дiльничних медсестер територiальних дiлянок полiклiнiк (полiклiнiчних пiдроздiлiв) та в результатi реформування первинної медичної допомоги переведенi на посади лiкарiв загальної практики (сiмейних лiкарiв), медичних сестер загальної практики — сiмейної медицини, завiдувачiв терапевтичних та педiатричних вiддiлень полiклiнiк або керiвникiв амбулаторiй та вiддiлень сiмейної медицини у складi центрiв первинної медико-санiтарної допомоги, за ними зберiгається право на зазначену вiдпустку з урахуванням попереднього стажу роботи на вказаних у пунктi «н» статтi 77 Основ посадах та закладах за умови, що їх стаж роботи в результатi цього переведення не переривався.
Аналогiчна ситуацiя i з медичними працiвниками виїзних бригад станцiй екстреної (швидкої) медичної допомоги, якi реорганiзовано у центри екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.
Крiм того, право на додаткову оплачувану щорiчну вiдпустку тривалiстю три календарних днi за безперервну роботу мають медичнi працiвники виїзних бригад екстреної медичної допомоги, якi перейшли на посади медичних працiвникiв сiмейної медицини i навпаки. При цьому час перенавчання iншiй спецiальностi також зараховується до стажу роботи, що дає право на таку вiдпустку.
Однак порядок обчислення безперервної роботи, яка дає право на вищевказану додаткову вiдпустку, Основами законодавства України про охорону здоров’я не визначений.
На практицi безперервний стаж роботи, як правило, визначається безперервною роботою на пiдприємствах за певними посадами вiдповiдної галузi або виду дiяльностi.
Зазначена у п. «н» статтi 77 Основ категорiя медпрацiвникiв вiдповiдно до п. 4.1.1 спiльного наказу Мiнiстерства соцiальної полiтики України та Мiнiстерства охорони здоров’я України «Про впорядкування умов оплати працi працiвникiв закладiв охорони здоров’я та установ соцiального захисту населення» вiд 05.10.2005 № 308/519 має право на встановлення надбавки за тривалiсть безперервної роботи. У зв’язку з цим, на нашу думку, для обчислення стажу безперервної роботи, яка дає право на вищевказану додаткову вiдпустку можна застосувати порядок обчислення стажу безперервної роботи, що дає право на отримання надбавок за тривалiсть безперервної роботи (п. 4.1.3 вищезазначеного наказу).
Згiдно з нормами чинного законодавства про вiдпустки медичнi працiвники, якi працюють за сумiсництвом на посадах та в закладах, перелiчених у пунктi «н» статтi 77 Основ, також мають право на цю вiдпустку.
Так, згiдно з частиною 3 статтi 56 КЗпП та статтею 2 Закону України «Про вiдпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (далі — Закон України «Про відпустки») громадяни, що перебувають у трудових вiдносинах з закладом, мають право на вiдпустку незалежно вiд форм власностi, виду дiяльностi та галузевої належностi. У пунктi «н» статтi 77 Основ не визначено, що додаткова вiдпустка три календарних днi надається лише за основним мiсцем роботи, з чого випливає, що право на цю вiдпустку мають й медпрацiвники, якi працюють за сумiсництвом на зазначених посадах та в закладах охорони здоров’я.
Статтею 10 Закону України «Про вiдпустки» визначено, що вiдпустка на роботi за сумiсництвом надається одночасно з вiдпусткою за основним мiсцем роботи тривалiстю 24 календарних днi за вiдпрацьований робочий рiк, тому працiвникам, якi працюють на перелiчених посадах та в закладах, тривалiсть вiдпустки за сумiсництвом становить 27 календарних днiв (24 кал. днi основної вiдпустки плюс 3 календарнi днi додаткової вiдпустки).
