Національний перелік основних лікарських засобів включає препарати, які відповідають критеріям якості, ефективності та безпеки. Вони забезпечують першочергові потреби медичної допомоги пацієнтів закладів охорони здоров’я щодо лікування за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.
Чи можна виписати пацієнту лікарський засіб, що не належить до даного переліку?
Вимоги постанови КМУ № 180 поширюються лише на випадки лікування за рахунок державного та місцевих бюджетів. Якщо пацієнт планує придбати лікарський засіб в аптеці за власні кошти, то він може не обмежуватися цим переліком.
Важливо зауважити: якщо лікування є амбулаторним, безоплатним, на пільгових умовах, то відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 р. № 1303, рецепт повинен містити лише ті лікарські засоби, які включені до Національного переліку.
Читайте: "Положення про Раду медичних сестер"
Закупівля лікарських засобів
З настанням 1 липня Постанова КМУ від 5 вересня 1996 року № 1071 «Про порядок закупівлі лікарських засобів закладами охорони здоров'я, що фінансуються з бюджету», яка регулювала державні закупівлі медикаментів, поступилася своєю чинністю Постанові КМУ № 180. Відтепер закладам та установам охорони здоров'я необхідно проводити закупівлі на основі оновленого Національного переліку, якщо вони повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів.
Винятками до вимоги про закупівлю лікарських засобів з Національного переліку є:
- централізовані закупівлі препаратів, які здійснює Міністерство охорони здоров’я України через спеціалізовані міжнародні організації (у тому числі з орфанних захворювань)
- пілотний проект щодо реімбурсації препаратів інсуліну до 1 січня 2019 року.
Читайте: "Скільки триває відпустка старшої медичної сестри?"
Понаднормова закупівля
Постановою КМУ № 180 встановлено, що замовники мають право закуповувати лікарські засоби, які не включені до Національного переліку, якщо їхні потреби у ліках з переліку задоволені на 100%.
Рішення про покриття потреб закладу охорони здоров’я у медикаментах, які не увійшли до Національного переліку, приймається замовником самостійно після повної комплектації лікарськими засобами, котрі містяться у Національному переліку. Перевагу слід віддавати тим лікам, котрі є у галузевих стандартах сфери охорони здоров'я.
Читайте: "Журнал обліку інфекційних захворювань: форма № 060/о"
Відстрочки для замовників
4 липня 2017 року Кабмін України ухвалив постанову «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2009 року № 333», для того, щоб замовники мали можливість завершити всі тендерні процедури. Найближчим часом вона набуде чинності.
Відповідно до постанови:
1) Дата початку державних закупівель зареєстрованих в Україні медикаментів, що містяться у Національному переліку для закладів та установ охорони здоров’я, фінансованих державним та місцевим бюджетами, переноситься на 1 вересня 2017 р.
2) Положення про першочергове задоволення потреби в препаратах, що належать до Національного переліку, набере чинності з 1 січня 2018 р.
3) До 1 вересня 2017 року заклади та установи охорони здоров’я можуть провести процедуру закупівлі будь-яких засобів медицини, що зареєстровані в Україні та внесені до Державного реєстру лікарських засобів. У такому випадку дана процедура повинна відповідати тому порядку та вимогам, які діяли до настання цієї дати.
Читайте: "Накладання гірчичників: алгоритм для медсестер"
Читайте в е-журналі «Довідник головної медичної сестри»:
Мовою закону про раннє виявлення онкозахворювань у населення
Виявляти онкозахворювання в пацієнтів на ранніх стадіях — обов’язок не лише лікарів, а й молодших спеціалістів з медичною освітою. Однак якість їхньої роботи залежить від того, як її організує керівник — головна медична сестра. Що входить до спеціалізованої онкологічної допомоги та які обов’язки головної медичної сестри під час її надання, дізнайтеся з публікації
