Скільки триває відпустка старшої медичної сестри?

Основний нормативний документ, яким визначається тривалість основної та додаткової відпустки старшої медичної сестри — Закон України «Про відпустки», затверджений 15.11.1996 № 504. Цим документом гарантовано, що тривалість щорічної основної відпустки не може бути меншою від 24 календарних днів за умови, що відпрацьований повний робочий рік (розпочинається з дня підписання трудового договору). Проте, деякі категорії працівників отримали право на додаткові щорічні відпустки.

Зміни у БПР медиків

Коли передбачена додаткова відпустка старшій медичній сестрі

Стаття 8 Закону про відпустки передбачає можливість надання медичним працівникам додаткової відпустки, яка може тривати до 7 календарних днів. Отже, тривалість відпустки старшої медсестри може досягати тридцяти одного календарного дня (24 дні основної та 7 днів додаткової відпустки) за умови:

• роботи понаднормово

• напруженості робочого процесу 

• особливого характеру праці.

Наказ Мінсоцполітики «Про затвердження Рекомендацій щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці» №7, затверджений 10.10.1997, передбачає, що Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади за погодженням з відповідними галузевими профспілками можуть затверджувати орієнтовані переліки робіт, професій та посад працівників із ненормованим робочим днем. Додаткову відпустку можливо надати лише після погодження з галузевою профспілкою. В медичному закладі тривалість відпустки передбачена в колективному та трудовому договорі.

Як надавати платні послуги з 1 січня 2025 року

Алла Худякова шеф-редактор Експертус Охорона здоров'я

Випадки надання медичних послуг за плату від юридичних і фізичних осіб. Розмежування платних послуг від послуг, які входять до програми медичних гарантій. Вимоги, яких мають дотримувати заклади охорони здоров’я під час надання платних послуг

Читайте консультацію

Чи можливо поділити відпустку на частини

Відпустка старшої медсестри може поділятись на частини. Однак така можливість передбачається лише в тому випадку, якщо основна безперервна частина відпустки буде тривати від 14 к. д. (регламентовано статтею 12 Закону про відпустки). Ця норма Закону поширюється також і на додаткову відпустку (згідно зі ст. 4 Закону про відпустки). Проте не слід забувати, що відпустка передбачена для відновлення працездатності. Тому на роботодавця покладений обов’язок забезпечити відпусткою повної тривалості особу, яка працює у ввіреному йому підрозділі, не рідше, ніж 1 раз на два роки.