Нові правила інфекційного контролю в Україні

Із 29 жовтня 2021 року діють нові правила інфекційного контролю. Їх мають дотримувати усі ЗОЗ. Підстава — наказ МОЗ «Про організацію профілактики інфекцій та інфекційного контролю в закладах охорони здоров’я та установах/закладах надання соціальних послуг/соціального захисту населення» від 03.08.2021 № 1614 (далі — Наказ № 1614).

Щойно встигли опрацювати величезний документ, розробити плани, СОПи, визначитись з працівниками відділу інфекційного контролю та затвердили індикатори оцінки, як чергові зміни підготував МОЗ.

18 квітня 2023 року набрали чинності Державні санітарні норми і правила «Санітарно-протиепідемічні вимоги до новозбудованих, реставрованих і реконструйованих закладів охорони здоров’я», затверджені наказом МОЗ від 21.02.2023 № 354 (далі — Наказ № 354). Цим наказом МОЗ унесло зміни до деяких нормативно-правових актів у сфері інфекційного контролю. Що ж змінює новий наказ МОЗ? У статті зупинимося на основних вимогах Наказу №1614 та яких нових змін чекати ще.

Медична допомога нікому не має завдавати шкоди. Однак щороку у всьому світі мільйони пацієнтів підхоплюють різні хвороби саме там, де лікуються. Своєю чергою, заражаються й медичні працівники, які з ними контактують. Зменшити таку тенденцію покликаний інфекційний контроль.

Інфекційний контроль — це система організаційних, профілактичних і протиепідемічних заходів, спрямованих на попередження виникнення та розповсюдження інфекційних хвороб, пов’язаних з наданням медичної допомоги, що базується на результатах епідеміологічного нагляду.

✅✅✅ Наказ МОЗ № 1614: нові правила інфекційного контролю 

Навіщо потрібен інфекційний контроль

Інфекційний контроль відіграє вирішальну роль для підвищення безпеки пацієнтів та профілактики інфекцій, що передаються під час надання медичної допомоги (ІПНМД). Кожен медзаклад має високий ризик поширення мікроорганізмів між пацієнтами, відвідувачами та медичними працівниками. Ризик ІПНМД підвищують інвазійні процедури, які застосовують усе частіше.

Програми інфекційного контролю дають змогу зробити медичне обслуговування безпечним і доступним. Адже допомагають запобігти витратам на лікування ІПНМД, а головне — зберегти життя пацієнтів.

Окрема група ІПНМД — інфекційні захворювання серед медичних працівників, на які вони захворіли безпосередньо під час виконання професійних обов’язків.

ІПНМД — важлива проблема охорони здоров’я в усьому світі. Вони спричиняють:

• економічні витрати на лікування
• додаткове навантаження на систему охорони здоров’я, зокрема —
• кадровий потенціал
• матеріально-технічну базу закладів охорони здоров’я
• втрати для пацієнтів через госпіталізацію, смерть, психологічні і фізичні страждання

Нові вимоги до інфекційного контролю: пройти курс

Система інфекційного контролю

Наказом № 1614 МОЗ затвердило:

• Порядок здійснення епідеміологічного нагляду та ведення обліку інфекційних хвороб, повʼязаних з наданням медичної допомоги* (далі — Порядок епіднагляду та обліку)
• Порядок профілактики інфекційних хвороб, повʼязаних з наданням медичної допомоги, в закладах охорони здоровʼя, які надають медичну допомогу в стаціонарних умовах (далі — Порядок профілактики хвороб)
• Порядок впровадження профілактики інфекцій та інфекційного контролю в закладах охорони здоровʼя, які надають медичну допомогу в стаціонарних умовах (далі — Порядок впровадження ПІІК)
• Інструкцію з впровадження покращення гігієни рук в закладах охорони здоровʼя та установах / закладах надання соціальних послуг / соціального захисту населення (далі — Інструкція гігієни рук)
• Інструкцію з впровадження адміністрування антимікробних препаратів в закладах охорони здоровʼя, які надають медичну допомогу в стаціонарних умовах (далі — Інструкція впровадження АМП)
• Положення про відділ з інфекційного контролю закладу охорони здоровʼя та установи / закладу надання соціальних послуг / соціального захисту населення (далі — Положення про ВІК)

Одна з основних новацій Наказ № 1614 полягає в тому, що за епідеміологічний нагляд у закладах охорони здоров’я має відповідати окремий структурний підрозділ — відділ з інфекційного контролю (ВІК). Тому в чинних документах з інфекційного контролю вже немає поняття «комісія з інфекційного контролю (КІК)» — є лише ВІК.

Пункт 7.1 Стандартів акредитації, затверджених наказом МОЗ від 14.03.2011 № 142, визначає, що ЗОЗ мають створювати ВІК та укомплектовувати його кадрами відповідно до Положення про відділ з інфекційного контролю закладу охорони здоровʼя та установи / закладу надання соціальних послуг / соціального захисту населення.

ЗОЗ, що надають допомогу хворим на туберкульоз, не потрібно створювати окремий ВІК за туберкульозом. Весь інфекційний контроль покладається на ВІК.

Структуру та штатний розпис ВІК визначайте залежно від розміру і спеціалізації вашого ЗОЗ, а також виду медичної допомоги. Однак враховуйте, що всі працівники ВІК мають працювати повний робочий день та бути підпорядкованими керівнику ЗОЗ (п. 7.1 Стандартів акредитації).

Загальними адміністративними заходами, які забезпечує ЗОЗ для профілактики ІПНМД, є:

• створення ВІК, відповідно до Положення про ВІК, затвердженого Наказом № 1614
  затвердження плану дій з ПІІК
• наявний електронний інструмент (програмне забезпечення), який дає змогу встановити кількість днів використання катетеру (катетер-днів) для КАІК, КАІСВШ, відсоток днів ШВЛ, в які визначали необхідність подальшої інтубації, та розповсюдженість ІПНМД в ЗОЗ
• затвердження СОП із постановки та догляду за внутрішньосудинними катетерами, сечовими катетерами, інтубаційними та трахеостомічними трубками, профілактики ІОХВ
• навчання, підготовка і перевірка щодо виконання СОП із постановки та догляду за внутрішньосудинними катетерами, сечовими катетерами, інтубаційними та трахеостомічними трубками, профілактики інфекцій області хірургічного втручання (ІОХВ)
• наявність у ЗОЗ мікробіологічної лабораторії або договору з мікробіологічною лабораторією, або іншим ЗОЗ, у якого є мікробіологічна лабораторія
• затвердження щорічного звіту ВІК з ПІІК

Так визначає Порядок профілактики інфекційних хвороб, пов’язаних з наданням медичної допомоги, в закладах охорони здоров’я, які надають медичну допомогу в стаціонарних умовах.

Склад ВІК

Положення встановлює окремі вимоги щодо складу ВІК для ЗОЗ двох типів:

• які надають медичну допомогу у стаціонарних умовах цілодобово (далі — стаціонарна допомога);
• що надають медичну допомогу в амбулаторних умовах або в стаціонарних умовах не цілодобово (далі — амбулаторна допомога).

Санепідрежим: інфекційний контроль у стоматології

• Як організувати систему захисту згідно з рекомендаціями CDC

Стаціонарна допомога

Керівником ВІК у ЗОЗ, що надає стаціонарну допомогу, МОЗ дозволяє призначити особу, яка:

• здобула вищу освіту II рівня за ступенем магістра у галузі знань 22 «Охорона здоровʼя»
• пройшла інтернатуру за однією зі спеціальностей медичного профілю
• має стаж роботи не менше трьох років

Обовʼязковий мінімум працівників, що мають входити до складу ВІК ЗОЗ, який надає стаціонарну допомогу:

• лікар-епідеміолог (госпітальний епідеміолог)
• помічник лікаря-епідеміолога (мінімум один на кожні 250 ліжок)
• клінічний провізор (координатор з адміністрування антимікробних препаратів)
• сектор з поліпшення гігієни рук / працівники, які виконують функції координатора з гігієни рук, його заступника, інструктора/тренера, спостерігача, спеціаліста зі збору та аналізу даних відповідно до Інструкції з впровадження покращення гігієни рук в закладах охорони здоровʼя та установах / закладах надання соціальних послуг / соціального захисту населення, затвердженої Наказом № 1614
• лікар будь-якої лікарської спеціальності (координатор навчання і підготовки з ПІІК)
• статистика

Вимога про те, що в ЗОЗ, який надає стаціонарну медичну допомогу, обовʼязково мають бути лікар-епідеміолог і його помічники, вказана також у пунктах 7.2 і 7.3 Стандартів акредитації. Такі працівники мають системно виконувати епідеміологічні дослідження, аналізувати та враховувати їх результати, щоб упровадити/оцінити заходи з ПІІК.

Амбулаторна допомога

У ЗОЗ, що надає амбулаторну допомогу, керівник ВІК виконує функції координатора з гігієни рук. Керівником ВІК можна призначити особу з професійною освітою (молодший спеціаліст) або вищою освітою (молодший бакалавр, бакалавр, магістр) у галузі знань 22 «Охорона здоровʼя», що має спеціальність:

• «Медсестринство» — стаж роботи не менше трьох років
• лікарську — без вимог до стажу роботи

До складу ВІК входять як мінімум інструктор/тренер і спеціаліст зі збору та аналізу даних (п. 3 розд. IV Положення).

У квітні 2023 року МОЗ унесло зміни до наказу №1614, зокрема і Положення про відділ з інфекційного контролю закладу охорони здоров’я та установи / закладу надання соціальних послуг / соціального захисту населення.

Зміни дозволяють заклади охорони здоров’я, які надають медичну допомогу не в стаціонарних умовах, зможуть передати завдання та функції відділів з інфекційного контролю суб'єктам господарювання на умовах договору підряду.

Невеликі за розмірами ЗОЗ можуть обирати:

• сформувати окремий відділ
• оплатити послугу зовнішній установі/закладу, що має відповідних фахівців і досвід впровадження заходів з профілактики інфекцій та інфекційного контролю

Стаціонарні заклади охорони здоров’я продовжують створювати ВІК, а працівники ВІК розробляють та впроваджують заходи з профілактики інфекцій, навчають працівників, займаться їх підготовкою тощо. Саме ВІК відповідає за комплексне поетапне впровадження системи профілактики інфекцій та інфекційного контролю.

Інфекційний контроль під час догляду за пацієнтами

• Як вести документацію в умовах воєнного стану
• СОП «Вибір засобів індивідуального захисту в разі хімічної загрози»
• Обіг ліків і підконтрольних речовин в умовах воєнного стану

За що відповідає ВІК

ВІК має організовувати та контролювати заходи з ПІІК у ЗОЗ. Основні завдання та функції ВІК вказані в розділі ІІ Положення. Щоб якісно виконувати свої функціональні обовʼязки, працівники ВІК проходять регулярне навчання з ПІІК.

ВІК має розробляти плани дій/заходів ЗОЗ на виконання нормативно-правових актів з ПІІК, розраховувати й обґрунтовувати щорічний бюджет для їх реалізації.

Одне із завдань ВІК у ЗОЗ — розробити два плани, які є основою роботи ВІК: план на рік (затверджуйте щороку новий) та довгостроковий план (на пʼять років). Фахівці Центру громадського здоровʼя МОЗ (ЦГЗ) наголошують, що якісний довгостроковий план дій можна розробити лише за наявності інформації, напрацьованої за довготривалий період (близько пʼяти років). Однак медзакладам, які планують проходити акредитацію, потрібно мати цей план, адже наявність довгострокового плану — одне з питань акредитації. Інакше ви втратите бали. Із цього приводу фахівці ЦГЗ рекомендують робити план невеликим і враховувати, що його зміст можна змінювати.

Щоб підтримувати культуру безпеки в ЗОЗ, ВІК має поширювати й популяризувати новітні дані з ПІІК серед працівників ЗОЗ, пацієнтів і відвідувачів. На основі новітніх даних ВІК розробляє та оновлює СОПи.

ВІК зобовʼязаний упроваджувати нові клінічні протоколи з емпіричної антимікробної терапії та периопераційної антибіотикопрофілактики.

ВІК має періодично навчати працівників ЗОЗ і перевіряти їхні знання з ПІІК, поліпшення гігієни рук, профілактики ІПНМД, адміністрування антимікробних препаратів.

ВІК має проводити моніторинг і оцінювати:

• виконання ЗОЗ та його структурними підрозділами заходів з ПІІК за графіком
• упровадження поліпшення гігієни рук
• профілактику ІПНМД
• упровадження адміністрування антимікробних препаратів (для стаціонарів)

У ЗОЗ, що надає стаціонарну допомогу, ВІК зобовʼязаний проводити епіднагляд та вести облік інфекційних хвороб у ЗОЗ відповідно до Порядку здійснення епідеміологічного нагляду та ведення обліку інфекційних хвороб, повʼязаних з наданням медичної допомоги, затвердженого Наказом № 1614.

ВІК має право самостійно визначати:

• процеси і практики, що підлягають моніторингу та оцінюванню
• інструменти, за допомогою яких проводить моніторинг та оцінювання
• механізми зворотного звʼязку

На основі моніторингу ВІК готує звіти і консультує керівництво, структурні підрозділи та працівників ЗОЗ.

За якими хворобами установити епіднагляд

Випадки інфекційних хвороб, пов’язаних із наданням меддопомоги, та антимікробної резистентності встановлюють за Критеріями, за якими визначаються випадки інфекційних та паразитарних захворювань, які підлягають реєстрації, затвердженими наказом МОЗ від 28.12.2015 № 905.

Епідеміологічний нагляд за всіма видами інфекційних хвороб, пов’язаних із наданням меддопомоги, необов’язковий. Виняток — катетер-асоційовані інфекції кровотоку, катетер-асоційовані інфекції сечовивідних шляхів, вентилятор-асоційовані пневмонії та інфекції області хірургічного втручання.

 Рутинний епіднагляд проводить епідеміолог ВІК щонайменше щодо:

• катетер-асоційованих інфекцій кровотоку
• катетер-асоційованих інфекцій сечовивідних шляхів
• вентилятор-асоційованих пневмоній
• інфекцій області хірургічного втручання

Форми збору даних щодо цих інфекцій наведено в додатках 1—6 до Порядку епіднагляду та обліку.

✅✅✅ Семінари та вебінари для медиків 

Як проводити епіднагляд та облік інфекційних хвороб

Із 01.01.2022 ЗОЗ, які надають медичну допомогу в стаціонарних умовах, зобов’язані дотримувати Порядку здійснення епідеміологічного нагляду та ведення обліку інфекційних хвороб, пов’язаних з наданням медичної допомоги, затвердженого наказом МОЗ від 03.08.2021 № 1614 (далі — Порядок № 1614).

Епідеміологічний нагляд за інфекційними хворобами, пов’язаними з наданням медичної допомоги (ІПНМД) — це система збору, аналізу та інтерпретації даних щодо ІПНМД (захворюваність, летальність, колонізація, носійство), чинників та умов, що впливають на їх виникнення і поширення.

ЗОЗ мають упровадити рутинний та дозорний епідеміологічний нагляди за ІПНМД (п. 6 розд. І Порядку № 1614).

Рутинний епідеміологічний нагляд за ІПНМД — регулярний, систематичний збір визначених даних щодо ІПНМД.

На основі даних рутинного епіднагляду ЗОЗ має ухвалювати всі рішення щодо профілактики інфекцій та інфекційного контролю (ПІІК; п. 15 розд. ІІ Порядку № 1614). Рутинний епіднагляд дає змогу:

• оцінити заходи з ПІІК з економічного погляду
• контролювати якість медичної допомоги
• раціонально планувати заходи з ПІІК із урахуванням місцевих особливостей, зокрема наявних ресурсів
• керувати ризиками
• отримувати нові наукові дані

Рутинний епіднагляд за ІПНМД базується на виявленні індикаторних подій, спостереженні за популяцією пацієнтів у цілому або поєднанні обох цих підходів (схема).

Скачати

Рутинний епіднагляд проводить лікар-епідеміолог ВІК щодо:

• катетер-асоційованих інфекцій кровотоку (форми збору даних — у додатках 1, 2 до Порядку № 1614)
• катетер-асоційованих інфекцій сечовивідних шляхів (форма збору даних — у додатку 3 до Порядку № 1614)
• вентилятор-асоційованих пневмоній (форма збору даних — у додатку 4 до Порядку № 1614)
• інфекцій області хірургічного втручання (форми збору даних — у додатках 5, 6 до Порядку № 1614)

Форми в додатках 1—5 до Порядку № 1614 заповнює лікар-епідеміолог або помічник лікаря-епідеміолога, форму в додатку 6 — лікар-куратор (лікар-хірург). Розраховуйте показники ІПНМД за певний період часу за формулами, наведеними в пункті 9 розділу ІІ Порядку № 1614.

Дозорний епідеміологічний нагляд за ІПНМД — епідеміологічний нагляд, що полягає у зборі якісних даних щодо ІПНМД та АМР у вигляді звітів або форм.

 Дозорний епіднагляд за ІПНМД дає змогу:

• оцінити на національному рівні загальну розповсюдженість ІПНМД та використання антимікробних препаратів (АМП) у ЗОЗ, що надають цілодобову стаціонарну медичну допомогу
• визначити на національному рівні групи пацієнтів, інвазивних процедур, інфекцій (локалізацію, збудник, що спричиняв захворювання та наявність у нього маркерів резистентності до АМП) і призначених АМП (зокрема, комбінацію препаратів або комбінованих препаратів та показань до їх призначення)
• коригувати заходи профілактики випадків ІПНМД та АМР
• поширювати результати, щоб підвищувати обізнаність щодо проблеми, визначати загальні проблеми та вирішувати їх

Дозорний епіднагляд за ІПНМД має проводити ВІК ЗОЗ, у якому визначають одномоментну розповсюдженість ІПНМД (ОРІПНМД). Для цього збирайте й аналізуйте дані, вказані в пункті 3 розділу ІІІ Порядку № 1614.

ІПНМД: міфи і правда

Епіднагляд за туберкульозом

Наказом від 09.03.2021 № 406 МОЗ:

• затвердило Порядок епідеміологічного нагляду за туберкульозом (далі — Порядок № 406)
• унесло зміну до Критеріїв, за якими визначаються випадки інфекційних та паразитарних захворювань, які підлягають реєстрації, затверджених наказом МОЗ від 28.12.2015 № 905 (далі — Критерії)

УВАГА! Порядок поширюється на медпрацівників усіх ЗОЗ незалежно від форм власності та підпорядкування.

Окрім того, МОЗ виклало в новій редакції Стандарти охорони здоров’я при туберкульозі, затверджені наказом від 25.02.2020 № 530 (наказ МОЗ «Про внесення змін до стандартів охорони здоров’я при туберкульозі» від 06.10.2021 № 2161; далі — Стандарти № 530).

Усі випадки туберкульозу класифікуйте за визначенням випадку відповідно до Критеріїв. Визначення випадку не замінюють клінічного діагнозу, тож використовуйте їх лише для епідеміологічного нагляду.

Під час епіднагляду використовуйте клінічні критерії випадку туберкульозу (принаймні один із критеріїв):

• наявні ознаки, симптоми туберкульозу та/або рентгенологічні дані, що відповідають активній формі туберкульозу, та рішення лікаря про початок протитуберкульозної терапії (ПТТ)
• виявлені посмертно патологічні зміни, що відповідають активному туберкульозу

✅✅✅Протокол внутрішнього оцінювання ПІІК: зразок

Заходи для впровадження основних компонентів профілактики інфекцій та інфекційного контролю

1. Призначити керівника відділу інфекційного контролю (ВІК)
2. Розробити і затвердити положення про ВІК та посадові інструкції працівників ВІК відповідно до Положення про ВІК в ЗОЗ, установах/закладах надання соціальних послуг/соціального захисту населення
3. Проаналізувати системну самооцінку профілактики інфекцій та інфекційного контролю (ПІІК) у ЗОЗ і розробити письмовий план дій на певний час роботи (наприклад, річний план) на основі визначених пріоритетів
4. Розрахувати і затвердити бюджет для закупівлі офісного обладнання (комп’ютер і програмне забезпечення, телефон, підключення до мережі Інтернет) і запланованих заходів (наприклад, навчальні курси)
5. Провести зустріч та обговорити ПІІК із керівництвом ЗОЗ, керівниками суміжних програм/служб (наприклад, якості надання медичних послуг)
6. Розробити/адаптувати і затвердити СОПи
7. Переглянути наявні СОПи (доповнити їх положеннями з ПІІК)
8. Організувати співпрацю із громадськими або професійними об’єднаннями в сфері ПІІК для забезпечення підтримкою ЗОЗ з ПІІК (наприклад, шляхом дистанційного наставництва або телефонних консультацій)
9. Визначити координатора навчання і підготовки з ПІІК
10. Розробити і затвердити програму навчання і підготовки з ПІІК для працівників ЗОЗ
11. Розрахувати і затвердити бюджет для закупівлі необхідного обладнання і витратних матеріалів для забезпечення програми навчання і підготовки з ПІІК
12. Розробити і затвердити графік навчання і підготовки з ПІІК для працівників ЗОЗ
13. Розробити і затвердити чеклісти (контрольні списки, анкети) перевірки знань і практичних навичок з ПІІК працівників ЗОЗ.
14. Розробити і затвердити чеклісти (контрольні списки, анкети) перевірки якості проведених навчання і підготовки (оцінка працівниками координатора навчання і підготовки з ПІІК)
15. Розробити і затвердити систему допуску працівників до виконання професійних обов’язків залежно від пройдених навчання і підготовки з ПІІК (отриманих результатів перевірки знань і практичних навичок)
16. Розробити і затвердити систему зовнішнього моніторингу для оцінки знань і практичних навичок з ПІІК у працівників ЗОЗ
17. Розробити і затвердити програму навчання і підготовки з ПІІК для пацієнтів та членів їх родин
18. Розрахувати і затвердити бюджет для розробки макетів і закупівлі пам’яток для пацієнтів та членів їх родин
19. Визначити потребу в додаткових навчанні і підготовці з ПІІК працівників ЗОЗ та провести його
20. Прийняти на роботу лікаря-епідеміолога ВІК (в тому числі шляхом перепрофілювання іншої посади)
21. Прийняти на роботу помічника(ів) лікаря-епідеміолога ВІК (за необхідності)
22. Визначити ресурси (кадрові і фінансові), які необхідні для проведення епідеміологічного нагляду в ЗОЗ
23. Розрахувати і затвердити бюджет для впровадження в мікробіологічній лабораторії методики EUCAST (за наявності лабораторії)
24. Розробити і затвердити СОП із забору, зберігання і транспортування зразків біологічних матеріалів для проведення мікробіологічних (бактеріологічних) досліджень
25. Провести пілотне визначення розповсюдженості інфекційних хвороб, пов’язаних з наданням медичної допомоги (наприклад, інфекцій області хірургічного втручання)
26. Впровадити епідеміологічний нагляд за інфекціями області хірургічного втручання
27. Впровадити епідеміологічний нагляд за девайс-асоційованими інфекційними хворобами, пов’язаними з наданням медичної допомоги
28. Впровадити епідеміологічний нагляд за бактеріями з множинною та панрезистентністю до антибактеріальних препаратів
29. Розрахувати і затвердити бюджет для впровадження в ЗОЗ моніторингу, оцінки і зворотного зв’язку
30. Розробити і затвердити чек-листи (контрольні списки, алгоритми) для проведення моніторингу і оцінки
31. Розробити і затвердити графік проведення моніторингу і оцінки
32. Розробити і затвердити графік проведення зворотного зв’язку
33. Розрахувати необхідну кількість працівників відповідно до посадових обов’язків і робочого навантаження
34. Дотримання правила «один пацієнт на одне ліжко»
35. Вирішити проблему водопостачання (вода для гігієни рук, пиття, особистої гігієни, надання медичної допомоги, стерилізації, дезактивації, прибирання і прання недоступна або поганої якості)
36. Впровадити реєстрацію проведених прибирань
37. Обладнати палати ізоляції пацієнтів в ЗОЗ
38. Обладнати вентиляційні системи в ЗОЗ
39. Забезпечити ЗОЗ обладнанням для прибирання
40. Забезпечити ЗОЗ ємностями для збирання і транспортування медичних відходів
41. Впровадження ПІІК в ЗОЗ базується на мультимодальній стратегії (ММС)
42. Дії/заходи планів дій з ПІІК враховують всі компоненти ММС
43. Актуалізація ММС під час засідань в ЗОЗ з ПІІК

Локальні документи, які радять розробити ваші колеги:

• Карта епідеміологічного спостереження
• Карта збору клінічних та лабораторних даних для виявлення у пацієнтів післяопераційних інфекцій
• Список пацієнтів, що захворіли та померли під час групових інфекційних захворювань у структурному підрозділі
• Перелік та результати бактеріологічних досліджень пацієнтів, які контактували з хворими
• Перелік та результати бактеріологічних досліджень пацієнтів, що хворіли на внутрішньолікарняні гнійно-запальні інфекції області хірургічного втручання за один-три місяці до появи групових захворювань
• Перелік та результати бактеріологічних досліджень медичного персоналу, що контактував з хворими
• Результати досліджень об’єктів внутрішнього середовища

Вони допоможуть ефективно організувати роботу ВІК у разі спалаху ВЛІ.

⚡ Де медпрацівнику пройти медичний огляд?

• Як організувати мед­огляди працівників та уникнути штрафів

Як ВІК розробити СОП із профілактики інфекцій

Щоб розробити СОП з ПІІК, ВІК має залучати зацікавлені сторони. Наприклад, керівників структурних підрозділів, провідних спеціалістів, старших сестер медичних, менеджерів з якості тощо. Використовуйте у СОП дані доказової медицини та адаптуйте їх до місцевих умов ЗОЗ (п. 4 розд. ІІ Порядку № 1614).

УВАГА! Усі СОП вносьте до плану з навчання і підготовки працівників. Обовʼязковість їх дотримання працівниками вказуйте у посадових інструкціях. СОП має затвердити керівник ЗОЗ (п. 7.52 Стандартів акредитації).

ВІК має використовувати як мінімум 11 СОП з ПІІК:

• стандартні заходи захисту (відповідно до розділу XI Заходів та Засобів щодо попередження інфікування при проведенні догляду за пацієнтами, затверджених наказом МОЗ від 03.08.2020 № 1777; далі — Заходи)
• заходи захисту, засновані на недопущенні інфікування (відповідно до Заходів)
• профілактика інфікування під час оперативних втручань
• профілактика катетер-асоційованих інфекцій кровотоку
• профілактика вентилятор-асоційованих пневмоній
• профілактика катетер-асоційованих інфекцій сечовивідних шляхів
• профілактика передавання множинної резистентності мікроорганізмів до антимікробних препаратів
• очищення і дезінфекції поверхонь (відповідно до додатка 8 до Заходів)
• очищення, дезінфекція і стерилізація (репроцесинг) медичних виробів
• раціональне використання антимікробних препаратів
• готовність до спалахів інфекційних хвороб та управління ними

Приклади заходів для розробки і впровадження СОП з ПІІК вказані в розділі ІІ додатку 2 до Порядку № 1614. Перед тим як вводити в дію нові СОП, обовʼязково проведіть навчання для працівників із відпрацюванням практичних навичок.

ПОРАДА. Проста форма і доступність СОП для працівників мають вирішальне значення. Розповсюджуйте СОП різними способами: електронна пошта, роздруківки, соціальні мережі тощо.

У ЗОЗ, що надають стаціонарну допомогу, мають бути СОП:

• використання медичних (хірургічних) масок
• використання халатів захисних від інфекційних агентів
• використання захисних окулярів та щитків
• респіраторна гігієна й етикет кашлю для працівників ЗОЗ
• респіраторна гігієна й етикет кашлю для пацієнтів
• виконання інʼєкцій
• поводження з білизною
• поводження з обладнанням
• поводження з інструментарієм
• поводження з медичними відходами
• очищення приміщень
• контактні заходи захисту
• крапельні заходи захисту
• повітряні заходи захисту
• профілактика зараження під час оперативних втручань
• профілактика катетер-асоційованих інфекцій кровотоку
• профілактика вентилятор-асоційованих пневмоній
• профілактика катетер-асоційованих інфекцій сечовивідних шляхів
• профілактика передавання мікроорганізмів з множинною та панрезистентністю
• очищення, дезінфекція і стерилізація (репроцесинг) медичних виробів
• раціональне використання антимікробних препаратів
• готовність до спалахів інфекційних хвороб та управління ними

Регулярно переглядайте СОП та вносьте до них необхідні корективи.

✅✅✅ СОПи для медичних сестер: зразки 

Наскільки ефективний інфекційний контроль в Україні

ЦГЗ провів опитування, щоб з'ясувати, як закладам вдається вибудувати відповідну систему якості. Ідеться і про створення відділів з інфекційного контролю, і про навчання медпрацівників, і про їхнє ставлення до профілактики інфекцій.

Багато ЗОЗ демонструють активну участь і прогрес у розширенні дій для впровадження мінімальних вимог і основних компонентів програми ПІІК. Подальший прогрес у довгостроковій перспективі є надзвичайно важливою умовою для розбудови системи охорони здоров’я в Україні.

Щоби виявити труднощі, які виникають під час впровадження заходів з ПІІК у ЗОЗ, Центр громадського здоров’я (ЦГЗ) провів анонімне опитування медичних працівників. Респонденти залишали свої запитання, відгуки і відповіді на запитання анкети в п’ятьох категоріях:

1. Організація роботи відділу з інфекційного контролю та план дій з ПІІК
2. Впровадження покращення гігієни рук
3. Інфекційний контроль за туберкульозом
4. Використання ультрафіолетового випромінювання в ЗОЗ (наказ МОЗ № 882)
5. Рутинний епідеміологічний нагляд за ІПНМД

Усього в опитуванні взяли участь 424 людини. Лише 31,8% із них зазначили, що в їхніх закладах створені відділи з інфекційного контролю (ВІК) у повному складі. А 8,7% респондентів відповіли, що не планують створювати ВІК.

Важливо, 47,8% опитаних зазначають, що протягом останнього року змінили своє ставлення щодо ПІІК і зрозуміли необхідність впровадження доказових практик з профілактики інфекцій у своїй роботі. А 19,3% і раніше намагалися дотримуватися доказових практик.

Проте залишається категорія медпрацівників, які не підтримують впроваджувані зміни:

• 3% опитаних — висловлюють своє негативне ставлення;
• 16,1% — дотримуються мінімальних вимог законодавства та вважають, що їхнє ставлення нікого не цікавить;
• 13,9% — утрималися від відповіді

Майже половина респондентів (47,1%) зазначили, що їм не вистачає практичного навчання з ПІІК. Створення програми підготовки фахівців за спеціальністю «Профілактика інфекцій та інфекційний контроль» є вимогою часу.