Виїзд медичної працівниці за кордон під час воєнного стану
Запитання
Чи має право медпрацівниця виїхати за кордон під час воєнного стану і чи обов’язково звільнятися?
Відповідь
Чи має право жінка, яка здобула медичну або фармацевтичну спеціальність, виїхати за кордон на час війни та чи обов’язково їй при цьому звільнятися із закладу охорони здоров’я? Адвокат, партнер Юридичної фірми STATUS, член Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики України НААУ, Юлія Миколаєць у журналі "Управління закладом охорони здоров'я" розповіла, як урегулювати трудові відносини з працівницею, яка вирішила залишитися за кордоном, поки не скасують воєнний стан в Україні.
Юридичний супровід роботи медзакладу: прораховуємо ризики
Жінок, які здобули медичну або фармацевтичну спеціальність, законодавці зобов’язали стати на військовий облік. Чи має право така жінка виїхати за межі України в період дії воєнного стану? І чи повинна вона звільнитися з закладу охорони здоров’я, якщо хоче залишитися за кордоном до завершення війни?
Чи всі медпрацівники військовозобов’язані
Насамперед розглянемо порядок військового обліку жінок, які мають медичну або фармацевтичну спеціальність чи професію.
Закон про військовий обов’язок встановлює, що жінки, які придатні до військової служби за станом здоров’я та віком і закінчили заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти та здобули медичну або фармацевтичну спеціальність, підлягають військовому обліку військовозобов’язаних (абз. 1 ч. 11 ст. 1).
Жінок, які перебувають на військовому обліку, у будь-який момент можуть призвати на військову службу чи залучити до робіт із забезпечення оборони держави у воєнний час (абз. 1 ч. 12 ст. 1 Закону про військовий обов’язок). Це не стосується жінок, які належать до категорій військовозобов’язаних, що мають відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до статті 23 Закону про мобілізаційну підготовку.
Проте якщо жінка не перебувала на військовому обліку та не отримувала військово-облікового документа до 30 грудня 2023 року, тобто до того, як КМУ затвердив Порядок № 1487, вона має право працевлаштовуватися як невійськовозобов’язана до кінця 2026 року (п. 51 Порядку № 1487). Надалі військовозобов’язаних жінок прийматимуть на роботу лише за наявності у них військово-облікових документів.
Уже зараз керівники зобов’язані повідомляти територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки про працівниць із медичною або фармацевтичною освітою, які не перебувають на військовому обліку.
Чи мають право медпрацівниці виїжджати за кордон
Для того щоб з’ясувати, чи мають жінки з медичною та фармацевтичною спеціальністю обмеження для виїзду за межі України під час дії воєнного стану, звернемося до нормативно-правових актів, які регулюють порядок перетину державного кордону.
Особи, які мають право виїжджати за кордон у разі надзвичайного або воєнного стану, зазначені в Правилах № 57, зокрема впунктах 2-1, 2-2, 2-6.
В абзацах другому — восьмому частини третьої статті 23 Закону про мобілізаційну підготовкуміститься перелік осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, однак не мають права перетинати державний кордон.
Пункт 2-14 Правил № 57визначає державних службовців, яким на період дії воєнного стану заборонили виїжджати за кордон. Такі особи мають право перетинати державний кордон лише на підставі відповідних рішень про службові відрядження.
Жінки із зазначених вище пунктів, які виховують дітей до 18 років, за наявності відповідних документів мають право перетинати кордон, якщо супроводжують таких дітей або мають намір відвідати їх за межами України.
Пункти 2, 3 Постанови № 440 визначають, що робота державних службовців та працівників державного органу за межами України допускається лише в разі службового відрядження.
Проте керівники державних та комунальних закладів охорони здоров’я не державні службовці, оскільки не виконують завдань і функцій державного органу. А згідно з Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII:
NB! Державний службовець — це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті/секретаріаті (далі — державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов’язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби (ч. 2 ст. 1)
Тобто жінки, які стали на військовий облік, мають обмеження щодо виїзду за кордон на період воєнного стану. Однак станом на дату підготовки цієї статті немає офіційно затвердженої процедури, яка б передбачала перевірку документів щодо здобутої спеціальності (медична або фармацевтична), професії та/або перебування на військовому обліку військовозобов’язаних жінок, які перетинають державний кордон України.
Тож під час перетинання кордону працівники Держприкордонслужби перевіряють лише чоловіків призивного віку та осіб, що підпадають під дію пункту 2—14 Правил № 57, оскільки КМУ зобов’язав державні органи та керівників суб’єктів господарювання подати до адміністрації Держприкордонслужби списки держслужбовців згідно з пунктом 2—14 Правил № 57.
Отже, наразі жінки, які здобули медичну або фармацевтичну спеціальність, фактично можуть виїжджати за межі України.
Чи зобов’язані звільнятися, якщо перебувають за кордоном
Чинне законодавство не передбачає, що працівниця, яка виїжджає за кордон на час воєнного стану в Україні, зобов’язана звільнитися. На заклади охорони здоров’я будь-якої форми власності законодавство також не покладає обов’язку звільняти жінок, які мають медичну або фармацевтичну спеціальність та тимчасово проживають за кордоном.
Якщо працівник перебуває не на території України і до закінчення воєнного стану не збирається повертатися, є шість способів урегулювати з ним трудові відносини.
Спосіб 1. Надати відпустку без збереження заробітної плати.
У період дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, зобов’язаний надати йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною в заяві, але не більше ніж 90 календарних днів. Час перебування у такій відпустці не зараховують до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбачену пунктом 4 частини першої статті 9 Закону про відпустки (ч. 4 ст. 12 Закону № 2136-IX).
Якщо працівник уже використав 90 днів такої відпустки, повторно взяти її не зможе. Зважте, відпустка відповідно до частини 4 статті 12 Закону № 2136-IX — окремий вид відпустки без збереження заробітної плати. Вона не належить до відпусток без збереження заробітної плати, які надають працівникові згідно зі статтями 25, 26 Закону про відпустки.
Спосіб 2. Перевести на іншу посаду, функціональні обов’язки за якою можна виконувати дистанційно.
Спосіб 3. Надати працівнику відпустку без збереження заробітної плати на підставі частини 1 статті 26 Закону про відпустки. Адже протягом періоду воєнного стану роботодавець на прохання працівника має право надавати відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, який встановлює частина перша статті 26 Закону про відпустки (ч. 3 ст. 12 Закону № 2136-IX).
✅✅✅ Вогнепальні поранення: первинна хірургічна обробка
Спосіб 4. Надати працівнику відпустку без збереження заробітної плати на період карантину (наразі карантин продовжено до 30.04.2023) на підставі частини 3 статті 26 Закону про відпустки або частини 4 статті 84 КЗпП у разі встановлення КМУ карантину відповідно до Закону № 1645. Строк перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включають у загальний строк, який встановлює частина друга цієї статті.
Спосіб 5. Припинити трудові відносини з працівником за спільним рішенням роботодавця та працівника за угодою сторін на підставі пункту 1 частини 1 статті 36 КЗпП України або за власним бажанням працівника на підставі статті 38 КЗпП України.
Спосіб 6. Призупинити дію трудового договору на період воєнного стану.
✎ Призупинення дії трудового колективу — це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв’язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов’язки, передбачені трудовим договором (ст. 13 Закону № 2136-IX)
Отже, жінки, які здобули медичну або фармацевтичну спеціальність, підлягають військовому обліку. Держприкордонслужба поки що не перевіряє, яку спеціальність має жінка і чи стоїть вона на військовому обліку. Тому лікарі, медсестри і фармацевти можуть виїхати за кордон.
Медпрацівниця, яка на час воєнного стану виїхала за межі України, не зобов’язана звільнятися ні з державного, ні з приватного закладу охорони здоров’я. Якщо вона до закінчення війни не планує повертатися, врегулюйте трудові відносини з нею відповідно до чинного законодавства.
⚡ Захищаємо свої права ⚡ Уникаємо конфліктів з пацієнтами та їніми родичами ⚡ Уникаємо конфліктів із керівництвом ЗОЗ ⚡ Успішно проходимо перевірки