Якщо медзаклад фінансується з державного або місцевого бюджету, будьте готові отримувати запити на оприлюднення інформації. Яку інформацію вважати публічною і як реагувати на запити, читайте в статті
Публічна інформація — це відображена й задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, яку отримали або створили в процесі виконання суб’єкти владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або якою володіють суб’єкти владних повноважень, інші розпорядники публічної інформації, визначені Законом України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI (далі — Закон про публічну інформацію).
Як визначити, чи належить інформація до публічної? Чи на всі запити має відповідати ЗОЗ? І як урегулювати доступ до публічної інформації в медзакладі? Про це —далі.
Яка інформація про медзаклад належить до публічної
Публічна інформація характеризується тим, що вона є готовою. Отже, вам не доведеться витрачати час на її підготовку, якщо отримаєте відповідний запит.
Чи належить інформація до публічної
Так
Ні
На момент запиту розпорядник інформації може без значних зусиль зібрати дані з кількох документів і надати запитувачу
(абз. 11 пп. 1.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» від 29.09.2016 № 10; далі — Постанова № 10)
Для відповіді на звернення необхідно створити інформацію.
Виняток: розпорядник інформації не володіє запитуваною інформацією, але зобов’язаний нею володіти
(абз. 10 пп. 1.1 Постанови № 10)
Якою ж публічною інформацією володіє заклад охорони здоров’я?
До публічної інформації, якою володіє медзаклад, належать:
відомості про розпорядження коштами бюджету, державним та комунальним майном
Дар'я Михайлова головний редактор журналу «Управління закладом охорони здоров’я»
У новому році перегляньте розмір зарплат працівників, надавайте відпустки і проводьте медичні огляди за новими правилами. Очікуйте змін у системі безперервного професійного розвитку та формуванні госпітальних округів
Яка інформація про ЗОЗ може становити суспільний інтерес
Вичерпного переліку інформації, що «становить суспільний інтерес», не існує. Щодо цього не втихають судові спори. Рішення суд виносить у кожному конкретному випадку.
Суспільно важливою вважають інформацію про розпорядження коштами, зокрема отриманими від наданих послуг, виплату зарплатні працівникам, інші витрати, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно, тощо.
Іноді суд визнає як суспільно необхідну інформацію про:
наявність у медпрацівників закладу наукового ступеня та вченого звання
розміру заробітної плати працівників, зокрема директора медзакладу, і нарахування заохочувальних виплат;
зміни посадових окладів працівників за певний період;
переліку осіб, яких прийняли на роботу за певний період, із зазначенням посад і дат найму.
Закон про публічну інформацію не обмежує давності документів, які можуть запитати. Тож іноді є потреба надавати документи, давність яких складає кілька років.
Законодавство забороняє обмежувати доступ до публічної інформації. Тож якщо отримали відповідний запит, маєте надати відповідь на нього. А щоб суд не звинуватив вас у неправомірній відмові від надання інформації, НЕ:
пишіть у відповіді на запит, що інформацію запитувач може одержати із загальнодоступних джерел;
не відхиляйтеся від суті запиту.
А що робити, якщо отримали запит щодо інформації, яка не належить до публічної? У такому разі розглядайте його відповідно до законодавства про звернення громадян.
Запит на доступ до публічної інформації може надійти від громадської організації, працівника закладу чи навіть сторонньої особи. Запитувачі можуть навіть не мати прямого зв’язку з інформацією, якою цікавляться, і не зобов’язані пояснювати причину запиту.
Запит можете отримати як у письмовій, так і усній формі. Запитувачем може бути і одна особа, і колектив.
Яку інформацію обов’язково має містити запит на публічну інформацію
Ім’я або найменування, адреса, контактний номер запитувача
Загальний опис інформації чи реквізитів конкретного документа, який запитується (якщо запитувачу такий відомий)
Підпис та дату, якщо запит подано в письмовій формі.
Законодавство не зобов’язує підтверджувати особу запитувача, тож він може вказати будь-яке ім’я.
До ЗОЗ надійшов анонімний запит на публічну інформацію. Що робити?
Як діяти в такому разі, закон однозначної відповіді не дає.
З одного боку, не всі вимоги щодо запиту задоволені, та з іншого — вимога зазначати в запиті ім’я запитувача — неінформативна й не впливає на умови виконання ним вимог Закону про публічну інформацію.
Як і коли надавати відповідь на запит на публічну інформацію
Дайте відповідь на запит упродовж п’яти діб від моменту, коли отримали запит.
Проте цей строк скорочується до двох діб, якщо йдеться про інформацію:
необхідну для захисту життя чи свободи особи;
щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту;
щодо аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статися й загрожують безпеці громадян
Опрацьовувати запит ЗОЗ може й до 20 діб, якщо для вичерпної відповіді потрібно надати великий обсяг інформації. Але повідомте про це запитувачу у формі письмового роз’яснення в п’ятиденний термін.
Публічну інформацію надавайте безплатно. Проте якщо для відповіді потрібно виготовити понад 10 сторінок копій документів, запитувач має відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк.
Суму відшкодування встановлюйте в межах граничних норм, які визначає КМУ Постановою «Про затвердження граничних норм витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію» від 13.07.2011 № 740.
Якщо ж надаєте особі інформацію про неї та інформацію, що становить суспільний інтерес, плату за копіювання та друк не стягуйте (ч. 4 ст. 21 Закону про публічну інформацію).
Доступ до якої інформації щодо ЗОЗ маєте право обмежити
До інформації з обмеженим доступом належить конфіденційна, таємна та службова інформація.
Обмежте доступ до інформації, якщо:
запит може завдати істотної шкоди національній безпеці, територіальній цілісності або громадському порядку;
шкода від оприлюднення інформації переважає суспільний інтерес у її отриманні (ч. 2 ст. 6 Закону про публічну інформацію).
Якщо ж раніше правомірно оприлюднили дані з обмеженим доступом, маєте задовольнити запит.
Увага! Обмеженню доступу підлягає саме інформація, а не документ.
Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, надайте для ознайомлення інформацію, доступ до якої необмежений.
Розпорядник інформації понесе відповідальність перед законом, якщо:
необгрунтовано віднесе інформацію до інформації з обмеженим доступом;
не відповість на запит на інформацію;
неправомірно відмовиться надавати інформацію;
несвоєчасно надасть інформацію або надасть її не повністю;
надасть недостовірну інформацію.
Проте Закон про публічну інформацію визначає випадки, коли відмова надавати відповідь на запит — правомірна.
Чотири причини не надавати відповідь на запит
1. ЗОЗ не володіє й не зобов’язаний володіти запитуваною інформацією відповідно до своєї компетенції
2. Запитувана інформація має обмежений доступ згідно з ч. 2 ст. 6 Закону про публічну інформацію
3. Запитувач не оплатив фактичних витрат, пов’язаних із копіюванням або друком
4. Запитувач не дотримав вимог до запиту на інформацію
Правомірна відмова в задоволенні запиту на інформацію має містити:
прізвище, ім’я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту;
дату відмови;
мотивовану підставу відмови;
порядок оскарження відмови;
підпис.
Відмову в задоволенні запиту на інформацію надавайте в письмовій формі.
Насамперед призначте відповідальну особу з питань доступу до публічної інформації. Так, запити доволі часто відволікають персонал від основної роботи, тому хорошим рішенням буде визначити того, хто надаватиме відповіді на запити, які отримує ЗОЗ.
Урегулювати доступ до публічної інформації у вашому ЗОЗ допоможе локальне Положення про забезпечення доступу до публічної інформації.
Зазначте в документі:
категорії інформації з передбачених Законом про публічну інформацію, якою розпоряджається заклад;
порядок —
оприлюднення публічної інформації;
подання та обліку запитів на інформацію й відповідей на них;
опрацювання відповідальною особою запиту на інформацію та його строки;
відшкодування запитувачами фактичних витрат на копіювання та друк документів.
Коли розроблятимете Положення чи інші відповідні локальні документи, керуйтеся законодавством про публічну інформацію.
