Публічна інформація в медзакладі: як відповідати на запити

Стаття-подарунок від системи «Експертус Медзаклад»
Автор
провідний редактор Цифрового видавництва Експертус, Київ
Автор
експерт з охорони здоров’я Цифрового видавництва Експертус, Київ
Якщо медзаклад фінансується з державного або місцевого бюджету, будьте готові отримувати запити на оприлюднення інформації. Яку інформацію вважати публічною і як реагувати на запити, читайте в статті

Публічна інформація — це відображена й задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, яку отримали або створили в процесі виконання суб’єкти владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або якою володіють суб’єкти владних повноважень, інші розпорядники публічної інформації, визначені Законом України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI (далі — Закон про публічну інформацію).

Як розрахувати ціни на платні послуги

Як визначити, чи належить інформація до публічної? Чи на всі запити має відповідати ЗОЗ? І як урегулювати доступ до публічної інформації в медзакладі? Про це —далі.

Яка інформація є публічною

Публічна інформація характеризується тим, що вона є готовою. Отже, вам не доведеться витрачати час на її підготовку, якщо отримаєте відповідний запит.

Чи належить інформація до публічної

Так

Ні

На момент запиту розпорядник інформації може без значних зусиль зібрати дані з кількох документів і надати запитувачу

(абз. 11 пп. 1.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» від 29.09.2016 № 10; далі — Постанова № 10)

Для відповіді на звернення необхідно створити інформацію.

 

Виняток: розпорядник інформації не володіє запитуваною інформацією, але зобов’язаний нею володіти

(абз. 10 пп. 1.1 Постанови № 10)

Якою публічною інформацією володіє заклад охорони здоров’я

До публічної інформації, якою володіє медзаклад, належать:

  • відомості про розпорядження коштами бюджету, державним та комунальним майном
  • інші відомості, які становлять суспільний інтерес

Яка інформація про ЗОЗ може становити суспільний інтерес

Суспільно важливою вважають інформацію про розпорядження коштами, зокрема отриманими від наданих послуг, виплату зарплатні працівникам, інші витрати, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно, тощо.

Іноді суд визнає як суспільно необхідну інформацію про:

  • наявність у медпрацівників закладу наукового ступеня та вченого звання
  • винесення догани керівнику закладу

Тож не обмежуйте доступ до переліченої інформації. За потреби надавайте на запити копії відповідних документів, умови отримання бюджетних коштів чи майна, а також дані про осіб, які отримали такі кошти або майно (ч. 5 ст. 6 Закону про публічну інформацію).

Медзаклади найчастіше отримують запити щодо:

  • штатного розпису й дані щодо змін до них;
  • розміру заробітної плати працівників, зокрема директора медзакладу, і нарахування заохочувальних виплат;
  • зміни посадових окладів працівників за певний період;
  • переліку осіб, яких прийняли на роботу за певний період, із зазначенням посад і дат найму;
  • нарахування/отримання преміальних та інших заохочувальних виплат.

Як діяти КНП після скасування Господарського кодексу

Приклад з судової практики

У червні 2020 року особа звернулася до головного лікаря КНП ЦРЛ із запитом про надання інформації щодо розміру заробітної плати головного лікаря та його колективу за період з грудня 2019 року до дня звернення. Окрім того запитувач попросив надати відповідні підтверджувальні документи.

Головний лікар відмовив і аргументував це зокрема тим, що надання інформації про щомісячні виплати членам колективу порушує їхні права та потребує їхньої згоди.

Запитувач оскаржив відмову в суді.

Суд визнав дії головного лікаря неправомірними та зобов’язав надати заявнику:

  • необхідну інформацію про заробітну плату головного лікаря та його колективу з грудня 2019 року до червня 2020 року (із зазначенням усіх складових зарплати — оклад, надбавки, премії, матеріальна допомога тощо);
  • фінансові документи з цього приводу для ознайомлення (рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25.09.2020 у справі № 200/6554/20-а).

Відтак будь-яка юридична особа, яка використовує бюджетні кошти, за задумом законодавця зобов’язана відзвітувати про них перед кожним охочим. Такими є вимоги до користування бюджетними та муніципальними коштами у демократичному суспільстві.

Закон про публічну інформацію не обмежує давності документів, які можуть запитати. Тож іноді є потреба надавати документи, давність яких складає кілька років.

Законодавство забороняє обмежувати доступ до публічної інформації. Тож якщо отримали відповідний запит, маєте надати відповідь на нього. А щоб суд не звинуватив вас у неправомірній відмові від надання інформації, НЕ:

  • пишіть у відповіді на запит, що інформацію запитувач може одержати із загальнодоступних джерел;
  • не відхиляйтеся від суті запиту.

А що робити, якщо отримали запит щодо інформації, яка не належить до публічної? У такому разі розглядайте його відповідно до законодавства про звернення громадян.

Юлія Миколаєць адвокат, партнер Юридичної фірми STATUS, член Ради Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики України НААУ
Хто вирішує, чи належатиме заклад охорони здоров’я до об’єктів критичної інфраструктури. Документальне оформлення статусу критичності. Особливості роботи з таким статусом

Вимоги до запиту на публічну інформацію

Запит на доступ до публічної інформації може надійти від громадської організації, працівника закладу чи навіть сторонньої особи. Запитувачі можуть навіть не мати прямого зв’язку з інформацією, якою цікавляться, і не зобов’язані пояснювати причину запиту (ч. 2 ст. 19 Закону про публічну інформацію).

Запит можете отримати як у письмовій, так і усній формі. Запитувачем може бути і одна особа, і колектив.

Яку інформацію обов’язково має містити запит на публічну інформацію

  • Ім’я або найменування, адреса, контактний номер запитувача
  • Загальний опис інформації чи реквізитів конкретного документа, який запитується (якщо запитувачу такий відомий)
  • Підпис та дату, якщо запит подано в письмовій формі.

Законодавство не зобов’язує підтверджувати особу запитувача, тож він може вказати будь-яке ім’я.

До ЗОЗ надійшов анонімний запит на публічну інформацію. Що робити?

Як діяти в такому разі, закон однозначної відповіді не дає.

З одного боку, не всі вимоги щодо запиту задоволені, та з іншого — вимога зазначати в запиті ім’я запитувача — неінформативна й не впливає на умови виконання ним вимог Закону про публічну інформацію.

Судова практика виходить із того, що частково чи повністю анонімні запити на інформацію не перешкоджають надавати відповіді на них, якщо надані контактні дані дають змогу відповісти запитувачу.

Тож акцентуйте увагу не на особі запитувача чи обставинах його життя, а на тому, що розкриваєте таку інформацію необмеженому колу осіб.

Як і коли надавати відповідь на запит на публічну інформацію

Дайте відповідь на запит упродовж п’яти діб від моменту, коли отримали запит.

Проте цей строк скорочується до двох діб, якщо йдеться про інформацію:

  • необхідну для захисту життя чи свободи особи;
  • щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту;
  • щодо аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статися й загрожують безпеці громадян

Опрацьовувати запит ЗОЗ може й до 20 діб, якщо для вичерпної відповіді потрібно надати великий обсяг інформації. Але повідомте про це запитувачу у формі письмового роз’яснення в п’ятиденний термін.

Стягувати плату із запитувача — це законно?

Публічну інформацію надавайте безплатно. Проте якщо для відповіді потрібно виготовити понад 10 сторінок копій документів, запитувач має відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк.

Суму відшкодування встановлюйте в межах граничних норм, які визначає КМУ постановою «Про затвердження граничних норм витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію» від 13.07.2011 № 740.

Якщо ж надаєте особі інформацію про неї та інформацію, що становить суспільний інтерес, плату за копіювання та друк не стягуйте (ч. 4 ст. 21 Закону про публічну інформацію).

Доступ до якої інформації щодо ЗОЗ маєте право обмежити

До інформації з обмеженим доступом належить конфіденційна, таємна та службова інформація.

Обмежте доступ до інформації, якщо:

  • запит може завдати істотної шкоди національній безпеці, територіальній цілісності або громадському порядку;
  • шкода від оприлюднення інформації переважає суспільний інтерес у її отриманні (ч. 2 ст. 6 Закону про публічну інформацію).

Якщо ж раніше правомірно оприлюднили дані з обмеженим доступом, маєте задовольнити запит.

Увага! Обмеженню доступу підлягає саме інформація, а не документ.

Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, надайте для ознайомлення інформацію, доступ до якої необмежений.

Яка відповідальність загрожує за відмову запитувачу

Розпорядник інформації понесе відповідальність, якщо:

  • необґрунтовано віднесе інформацію до інформації з обмеженим доступом;
  • не відповість на запит на інформацію;
  • неправомірно відмовиться надавати інформацію;
  • несвоєчасно надасть інформацію або надасть її не повністю;
  • надасть недостовірну інформацію.

Розмір відповідальності законодавство встановлює у вигляді штрафу на посадових осіб від 25 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року порушення передбачає штраф для посадових осіб від 6 до 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від 20 до 30 годин.

Отже, заклади охорони здоров’я належать до розпорядників публічної інформації. Тож, наприклад, громадська організація має право отримати копію штатного розпису закладу чи іншу інформацію, якщо вона пов’язана із витрачанням бюджетних чи муніципальних коштів.

Невідомий громадянин також має право дізнатися про розмір заробітної плати у всіх завідувачів відділень закладу. Проте для цього він має надати контактну інформацію, аби розпорядник мав із ним зворотний зв’язок і знав, куди надсилати відповідь.

Юридичний супровід роботи медзакладу: прораховуємо ризики

Чотири причини не надавати відповідь на запит

1. ЗОЗ не володіє й не зобов’язаний володіти запитуваною інформацією відповідно до своєї компетенції

2. Запитувана інформація має обмежений доступ згідно з ч. 2 ст. 6 Закону про публічну інформацію

3. Запитувач не оплатив фактичних витрат, пов’язаних із копіюванням або друком

4. Запитувач не дотримав вимог до запиту на інформацію

Правомірна відмова в задоволенні запиту на інформацію має містити:

  • прізвище, ім’я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту;
  • дату відмови;
  • мотивовану підставу відмови;
  • порядок оскарження відмови;
  • підпис.

Відмову в задоволенні запиту на інформацію надавайте в письмовій формі.

Як урегулювати доступ до публічної інформації

Насамперед призначте відповідальну особу з питань доступу до публічної інформації. Так, запити доволі часто відволікають персонал від основної роботи, тому хорошим рішенням буде визначити того, хто надаватиме відповіді на запити, які отримує ЗОЗ.

Урегулювати доступ до публічної інформації у вашому ЗОЗ допоможе локальне Положення про забезпечення доступу до публічної інформації.

Зазначте в документі:

  • категорії інформації з передбачених Законом про публічну інформацію, якою розпоряджається заклад;
  • порядок —
    • оприлюднення публічної інформації;
    • подання та обліку запитів на інформацію й відповідей на них;
    • опрацювання відповідальною особою запиту на інформацію та його строки;
    • відшкодування запитувачами фактичних витрат на копіювання та друк документів.

Коли розроблятимете Положення чи інші відповідні локальні документи, керуйтеся законодавством про публічну інформацію.

До чого готуватися ЗОЗ після скасування Господарського кодексу

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді