Нормально боятися того, що лікає. Утім, оскільки діти передусім зважають на нашу реаакцію і те, як ми їм пояснюємо і які діє пропонуємо виконувати, нам важливо чітко знати, як діяти у випадку гучних сирен, вибухів тощо.
Як вести медичні записи в умовах війни
Світлана Ройз радить: щоб допомогти дитині впоратися зі страхом і навчити її реагувати на гучні звуки, як-то сирена чи гуркіт, варто діяти за алгоритмом.
1. Нормалізація
Дорослий спочатку фіксує і пояснює дитині ситуацію: я бачу, що ти боїшся. Так, це ж дуже гучний і неприємний звук, який насправді лякає. Але коли ми чуємо сирену, це означає, що наші ЗСУ зафіксували загрозу і зараз її знешкоджують. Цей звук сповіщає, що про нашу безпеку дбають. І нам потрібно подбати про себе, тому ми йдемо в безпечне місце.
2. Підтримка
Дорослий дає дитині сигнал про підтримку: я з тобою і буду з тобою весь час. Відтак пропонує дію: хочеш, я візьму тебе на руки/обійму, а ти візьмеш свою іграшку?
Оскільки безпорадність травматична, дитина має відчувати, що може вплинути на щось: тримати іграшку, піклуватись про тварину, взяти воду, рахувати кроки. Це надаватиме їй відчуття своєї сили.
3. Завершення
Коли загроза минула, слід обов’язково наголосити на цьому: «Все минулося. Ми в безпеці. Спасибі, ти був (була) таким сміливим, міцним. Ми чули так багато гучних звуків (їх можна назвати), але ми впорались».
Зверніть увагу дитини на її силу. Можете сказати, що пишаєтесь її стійкістю і тим, як вона піклувалася про свою іграшку, молодшого брата чи сестру, про себе саму, чітко виконувала ваші вказівки тощо.
Спробуйте пограти в «терапевтичну гру»: розтерти вуха і уявити, що з них «висипається» в долоню чи на землю те, що їм заважає. Можна уявити себе собакою, який щойно вийшов з води і струшує з себе всю воду.
Далі «побудуйте» місток до наступних дій: запитайте в дитини, що будете робити, коли вийдете з укриття.
✅✅✅ Благодійні внески в медзакладах: як отримувати й звітувати
Як зняти напругу аудіального каналу
Світлана Ройз також порадила прийоми, що допоможуть відволіктися та знизити напругу, повʼязану з гучними звуками. Їх потрібно використовувати відповідно до ситуації, можливостей та уподобань дитини.
Запропонуйте дитині:
- поспівати пісні
- послухати аудіоказку в навушниках
- промовляти дражнилки на російську армію на кожну сирену — знецінювання і прояви вербальної агресії, дозволені батьками, допомагають дітям відреагувати емоції.
- помасажувати вуха, наче ми робимо масаж вух слонику, та простукати зону за вухами
- виконати дихальні практики з гучним видихом (можна робити видих з відкритим ротом)
- пограти в слоника, який обмахується вухами: прикладаємо долоні до вух — відкриваємо — закриваємо
- пограти в «комахи» — це одна з «псевдоагресивних» ігор: уявляємо, що в приміщенні багато комарів і ловимо їх, плескаючи гучно в долоні, але не торкаючись інших гравців, а поруч із ними
- викликати позіхання — проводимо пальцями від козелка вуха до щелепного суглоба і пропонуємо дитині позіхати
- посмоктати льодяник, сухофрукт або жувати жувальну цукерку чи гумку
- попускати мильні бульбашки, щоб стимулювати потужний видих, — якщо дозволяють обставини
Щоб допомогти дітям та батькам пережити війну, навчитися правильно реагувати на стресові ситуації та залишатися сильними було Світлана Ройз розробила онлайн-курс «Як підтримати дитину під час війни?». Психологиня розповість, як говорити з дитиною про війну, долати її страхи та тривоги, боротися з панічними атаками та реагувати на істерики.
Раніше МОЗ затвердило новий порядок психіатричних оглядів.
За матеріалами сайту МОЗ
