Фахівці Державної санітарно-епідеміологічної служби з усієї України разом з представниками Міністерства екології та природних ресурсів, місцевого самоврядування, профільних наукових установ та громадськими організаціями успішно обговорили українські завдання у межах Протоколу про воду і здоров'я під час національного семінару.
Всесвітня організація охорони здоров'я рекомендує так званий План безпеки води, що являє собою цілісний підхід щодо використання оцінки та управління ризиками забезпечення безпечної води «від джерела до крана».
Святослав ПРОТАС, керівник Державної санітарно-епідеміологічної служби України, звернув увагу спільноти на те, що досі в України четверта частина сільського населення вживає воду з колодязів, що може спричиняти епідеміологічну ситуацію. І тому потрібно поставити за мету надати всьому населенню України доступ до централізованого водопостачання та безпечної питної води.
Учасники семінару детально розглянули українські завдання у межах Протоколу про воду і здоров’я.
Серед них:
- поліпшення безпечності питної води за мікробіологічними показниками та хімічним складом;
- зниження рівня захворюваності населення інфекційними хворобами, пов’язаними із вживанням недоброякісної питної води, — холерою, бацилярною дизентерією, гострою кишковою інфекцією (збудник — ентерогеморрагічна кишкова паличка), вірусним гепатитом А, черевним тифом, водно-нітратною метгемоглобінемією;
- забезпечення необхідним новітнім обладнанням лабораторій для перевірки безпечності та якості питної води;
- ремонт та заміна трубопроводів водовідведення та водопостачання, що перебувають в аварійному стані.
До 2020 року заплановано забезпечити населення централізованими системами водовідведення: мешканців міст — на 100%, сільської місцевості — на 50%.
Основні причини незадовільної якості питної води:
- зношеність інженерних мереж до 30-70%;
- застарілі технології підготовки питної води;
- забруднення поверхневих та підземних джерел водопостачання неочищеними господарсько-побутовими та стічними водами;
- нітратне забруднення ґрунтових вод внаслідок ненормованого використання в колективних господарствах та у приватному секторі мінеральних добрив.
