Підпишіться на Facebook-сторінку За статистичними даними Організації об’єднаних націй (ООН) половина всіх ВІЛ-інфікованих людей — жінки, і ця цифра продовжує зростати. В Україні протягом 2012 року частка нових випадків інфекції склала 55,4% серед чоловіків та 44,6% серед жінок. Окрім цього, за статистикою жінки інфікуються в більш ранньому віці, ніж чоловіки.
Ще у 2001 та 2006 роках у Декларації Генеральної Асамблеї ООН Про відданість справі боротьби з ВІЛ/СНІДом визначено необхідність вирішення проблем гендерної нерівності як одного з основних чинників епідемії. В Україні вже не вперше підіймається питання впровадження гендерного компоненту в програмах протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу.
Нещодавно був презентований збірник методичних рекомендацій «Застосування гендерного підходу до при плануванні відповіді на епідемію ВІЛ-інфекції/СНІДу».
Збірник являє собою систему практичних та теоретичних рекомендацій, щодо забезпечення гендерної рівності у боротьбі з ВІЛ-інфекціями/СНІДом. Зокрема, мова йде про окреме врахування потреб та особливостей психо-соціального, фізіологічного та суспільного розвитку жінок та чоловіків; пропонується ряд заходів, націлених на розвінчання гендерних стереотипів.
У документі особлива увага надається профілактиці захворювання. Пропонується здійснити навчання з гендерних питань серед медиків загального профілю, соціальних працівників, педагогів, фахівців правоохоронних органів та пенітенціарної системи, журналістів, громадських осередків.
Протягом останніх двох тижнів у столиці відбулася низка нарад за участю фахівців центрів профілактики та боротьби зі СНІДом з усіх регіонів України. Адже, за словами представника держслужби України соцзахворювань, рівень ефективності та успішності врахування гендерної складової в національній політиці протидії ВІЛ та СНІДу залежить від належного виконання цих рекомендацій на регіональному рівні.
