Проаналізуємо норми нового наказу МВС та МОЗ від 06.07.2016 № 612/679 щодо обліку випадків звернення до ЛПЗ осіб із травмами кримінального характеру.
На сьогодні в Україні існує вкрай складна ситуація із забезпеченням продуктами донорської крові закладів охорони здоров’я. По-перше, можна помітити значне зменшення кількості донорських кадрів. Це призводить до дефіциту продуктів крові. По-друге, не менш важливою є проблема недостатнього обстеження донорської крові на небезпечні інфекції, що призводить до інфікування пацієнтів в процесі її переливання.
Чи має право заклад охорони здоров’я надавати медичну інформацію про особу на вимогу суду або на адвокатський запит?
Як відомо, за наявність затверджених Правил перебування пацієнтів медичному закладу нараховують 3 бали при проходженні акредитації. Як правильно оформити ці Правила, щоб отримати додаткові бали до рейтингу, — про це далі у статті
Яку інформацію батькам дитини має надати медичний працівник, який проводить щеплення. Що варто знати батькам про наслідки відмови від щеплення
Відповідно до вимог нормативних документів диспетчер центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф (ЦЕМД та МК) переадресовує неекстрені виклики до центру ПМСД. Як має відбуватися така взаємодія медичних закладів
Доволі поширеними є спроби ухилення медичних працівників від надання медичної допомоги ВІЛ-інфікованим, зокрема проведення операційних втручань, пов’язаних із іншими захворюваннями. Дуже часто лікарі при цьому неправомірно посилаються на відсутність «кольчужних рукавичок», захисних екранів чи інших засобів із посиленим захистом.
У закладі охорони здоров’я лікувався потерпілий від злочину, кошти на стаціонарне лікування якого стягнені з винної особи за рішенням суду. Ці кошти надійшли вже після виписки хворого зі стаціонару, і заклад витратив їх на поточні потреби. Утім, під час ревізії фінінспектори трактували такі витрати як незаконне використання коштів. З’ясуємо, як визначити суму коштів, що підлягає відшкодуванню, правильно її обчислити та використати
Права дитини при наданні медичної допомоги — це синтез норм міжнародного, національного та регіонального рівнів. Дотримання цих прав у щоденній роботі медичних працівників, які обслуговують дітей, ускладнюється тим, що правові акти з цього питання дуже розпорошені та позбавлені концептуальної і нормативної єдності. Часто медичний персонал просто не обізнаний щодо прав дитини, що перешкоджає нормальному та продуктивному діалогу при обслуговуванні маленьких пацієнтів.
Порядок інформування правоохоронних органів про надходження пацієнтів із ушкодженнями кримінального характеру
