Антикризовий онлайн-марафон ➤ ВЗЯТИ УЧАСТЬ
Відповідно до передбачених змін кошти за надані медичні послуги буде перераховувати Національна служба здоров’я України (НСЗУ). Проте, на перешкоді стоїть статус медичного закладу. Допоки він залишається держзакладом, він позбавлений права надавати комерційні послуги. Така перспектива відкриється лише перед комунальним підприємствам в обмеженому обсязі.
Щоб підписати договір з НСЗУ та приєднатись до реформи, медичні заклади повинні виконати одну вимогу — змінити свій юридичний статус і перетворитись з комунального закладу на комунальне некомерційне підприємство. Такий процес має назву «автономізація лікарні».
Як набрати бали до атестації 2020
На все про все медичні заклади мають трішки більше ніж рік – до 2020 року. Одначе лише в 2018 році здійснити вони це зможуть на пільгових умовах.
Якщо цього не буде зроблено, то і в 2020 році медичні заклади вторинного рівня продовжать отримувати фінансування з місцевого бюджету. Лише ставши комунальним некомерційним підприємством лікарня зможе самостійно заробляти кошти, проте не більше від 20% від обсягу коштів, які надходили з державного бюджету. Така схема буде актуальною до 2024-го року.
Відповідальність за увесь процес автономізації покладено на головних лікарів.
Однією з умов, яка дозволить медичному закладу вторинного рівня підписати договір з НСЗУ, є його автономізація. Лише комунальне некомерційне підприємство отримує можливість укласти договір з Національною службою здоров’я України та розпочати фінансування за новою схемою. Таку вимогу містить Закон № 2168.
Як розірвати декларацію із пацієнтом: три кроки
Алгоритм автономізації
Перетворення в комунальне некомерційне підприємство на пільгових умовах можливе лише в 2018 році. А це означає, що всі лікарні, які будуть проходити процедуру реєстрації в 2018 році, можуть уникнути виплати боргів та інвентаризації майна. Міському ж бюджету інвентаризація може обійтися в кілька мільйонів гривень.
Щоб запустити каскад перетворень з медичного закладу в комунальне некомерційне підприємство, необхідно отримати рішення міської ради. Сам процес досить тривалий та громіздкий. Для початку скликають першу сесію, рішенням якої створюють комісію з реорганізації медзакладу. Головою такої комісії призначають головного лікаря. В роботі ж медичного закладу з цього моменту нічого не змінюється. Він продовжує працювати у звичному режимі.
Вам обов’язково слід ознайомитись з Примірним статутом для комунального некомерційного підприємства, яке надає вторинну та третинну медичну допомогу.
Рішенням другої сесії затверджують передавальний акт та виконувача обов’язків очільника медзакладу.
Читайте: "Наказ № 49/180: докладно про медичну допомогу військовим в цивільних медзакладах"
Сам процес автономізації триватиме близько трьох місяців. Лише процедура реєстрації в державного реєстратора займе близько двох місяців. За цей час кредитори мають право пред’являти претензії медичному закладу стосовно боргів. Отже, лише на претензії кредиторів доведеться чекати мінімум два місяці. По завершенню другої сесії доведеться знову подавати документи до державного реєстратора.
Комунальні некомерційні підприємства, котрі надають вторинну медичну допомогу, які зареєструються у 2018 році, ще весь 2019 рік продовжать працювати за старим механізмом. Хоча юридично вони вже будуть вважатись автономізованими.
Повноцінна система фінансування закладів вторинної медицини за посередництвом НСЗУ на теперішній час не розроблена.
Фінансування лікарень за новим принципом
Система фінансування закладів вторинного рівня станом на сьогодні побудована таким чином, що кошти виділяють з розрахунку на кількість ліжок та утримання приміщення. Досвід показує, що такий підхід не достатньо ефективний, оскільки не всі пацієнти проходять курс стаціонарного лікування.
Фінансування поліклінік донині здійснюється із розрахунку на кількість працівників (ставок). Доволі значна кількість коштів витрачається на утримання адміністративного апарату, оренду приміщення, обробку статистичних даних та підготовку звітності. Новий принцип фінансування передбачає виділення коштів залежно від кількості пацієнтів, яких обслуговує конкретна поліклініка.
З 2020 року заклади вторинки стануть фінансуватись за новим принципом. Кошти нараховуватимуться залежно від кількості пацієнтів, які отримуватимуть допомогу в певній лікарні. Направлення на консультацію вузького спеціаліста виписуватиме сімейний лікар. Проте він позбавлений права вказувати, в яку саме лікарню звертатись пацієнту. Медичний заклад обиратиме сам пацієнт.
Такий підхід сприятиме виникненню конкуренції за пацієнтів між медичними закладами. Пацієнти отримають змогу обирати медичний заклад з будь-якого регіону України. В таких умовах лікарні вимушені будуть конкурувати за пацієнтів та створювати для них найсприятливіші умови.
Робота реформаторів направлена також і на покращення логістики в роботі служби швидкої медичної допомоги. З 2020 року пацієнтів будуть доставляти до найближчого медичного закладу. Туди ж і будуть перераховуватись кошти.
Читайте: "Оновлені бланки медичних звітів № 16, 17, 19, 20: скачайте!"
Таким чином, кошти тепер зароблятимуть лікарі. Вони стануть основним джерелом доходу для медичних закладів. Фахівці, які приноситимуть більший відсоток доходу, справедливо зможуть вимагати збільшення заробітної плати. До того ж, кожний лікар отримає право відстежувати прибутки лікарні та наполягати на справедливому розподілі коштів. Зарплата як лікарів, так і решти працівників медичного закладу, зросте.
Таким чином, кошти з державного бюджету будуть іти за пацієнтом. Лікарні їх отримають за надані конкретні медичні послуги.
Чекають на медичні заклади вторинки й деякі технологічні нововведення. Серед іншого – створення електронних кабінетів для реєстратури. Це дозволить запровадити електронний запис на прийом до спеціалістів та позбутися черг під кабінетами.
Кожне підприємство вторинної медичної допомоги буде мати наглядову раду. Цей орган вирішуватиме цілий ряд питань. Затвердження заробітної платні головному лікарю також входить до її компетенції.
Чи настільки бездоганна реформа
Не дивлячись на усі переваги, запропонована система реформи вторинної ланки все ж має певні недоліки. І насамперед це те, що оплату роботи лікарів НСЗУ буде здійснювати за цінами, які сама ж і встановить. Вартість таких послуг буде однаковою для медичних закладів вторинного рівня, розташованих у різних куточках країни. Такий підхід дещо суперечить ідеї посилення конкуренції між лікарнями. Однак, залишається хоча б надія на те, що покращиться менеджмент державного фінансування медицини.
